CC BY
73
УДК 72.01
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.261218.83.452
Ф1ЛО СОФ1Я В АРХ1ТЕКТУР1: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД
ГРЕБ1ННИК Т. О.1, канд. icm. наук, доц., Б1ЛОПОЛИЙ В. В.2, канд. icm. наук, доц., ПЛАКС1НА О. I.3, канд. фл наук, доц.
'Кафедра фшософй i полггологй, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна aкaдемiя будiвництвa та архлектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Украша, +38(0562)47-16-11; e-mail: gta58@ ukr.net; ORCID ID 0000-0003-1722-9242.
2Кафедра фшософй i полггологй, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна aкaдемiя будiвництвa та aрхiтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Укра!на, +38(0562)47-16-11; e-mail: bv11.5@ukr.net; ORCID ID 0000-0001-9935-7568
3Кафедра фшософй i полггологй, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академТя будiвництвa та архлектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Укра!на, e-mail: svpdnepr@i.ua, ORCID ID 0000-0003-2830-8229.
Анотащя. Постановка проблеми. У зв'язку з реформуванням вищих навчальних зaклaдiв в Укра!т ввдсутт нaвчaльнi та дослТдт мaтерiaли, що можуть допомогти системно та послвдовно виявити на стади проектного досладження зв'язок мТж функщею, формоутворенням та культуролопчно-фшософськнми особливостями контексту архитектурного середовища мiстa. Мета cmammi - теоретично встановити факт паралельного Тсторичного розвитку та нероздшьно! категорТально!, естетично!, етично! цшсносп теоретичних i практичних кaтегорiй фшософй та архгтектури. Виклад Mamepimy. Актуaльнiсть роботи на рaзi полягае в тому, що доводиться необхвдшсть поглибленого вивчення фшософських проблем в шдготовщ мaйбутнiх aрхiтекторiв. ОбидвТ дисциплши охоплюють майже вс облaстi людського досвщу, починаючи Тз жрецько! мудросп стародавнього свгту, з первюного символТзму. КрТм того, обидвТ сфери дТяльносл i мислення самостшно, не перетинаючись, обгрунтовують свою методологш i лопку передaчi досввду. Онтолопчний аспект дослiдження полягае у прийнятому aпрiорно положеннi: кожен зодчий сввдомо чи несвiдомо, в мТру сил i таланту, керуеться метою, зазначеною в самому iменi його професп, прагне представити у своему творТ максимально виражену i розгорнуту картину свгтобудови. Саме ця цiльовa установка служить стрижнем для вае! множини смислТв aрхiтектури, пружиною для !! становлення i розгортання. Гносеологiчний аспект випливае з онтолопчного аспекту. У цьому aспектi розкриваються змТст i логiкa становлення i розгортання архитектурного простору й архггектурно! форми. Культура дае численш свiдчення про псш оргaнiчнi зв'язки фшософй i архгтектури. Не випадково сaмi aрхiтектори схильт називати aрхiтектуру застиглою у камеш фiлософiею свого часу, як це робить, наприклад, Ле Корбюзье. Точки згткнення фшософй та aрхiтектури рiзномaнiтнi. Велика роль належить особистим творчим контактам людей мистецтва з фшософами. Рiвень освоения курсу визначаеться вмшням мaгiстрaнтiв орiентувaтися в сучасних фшософських школах i напрямах, навичками читання фшософсько! лiтерaтури, це вмшня формуеться на загальному кура з фшософй. Але цих навичок недостатньо для шдвищення теоретично! i категорТально! культури майбутшх архггекторТв. ПотрТбне бшьше осмислення та розумшня ролТ i мТсця архгтектури й архитектора у свт, в сучасному жит, усвiдомления небезпеки перетворення архгтектури на чисту формотворчТсть, байдужу до сучасних гумаштарних загальнолюдських i нацюнальних щнностей. Висновок. Виявляеться, що архитектуру неможливо вшокремити ввд i! способу формувати свгт за поглядами цших поколшь архггекторТв. Тобто формуеться свгтогляд епохи, який базуеться на досягненнях свгту, i саме тому фшософТя прийняла на себе образ архгтектури i прагнула досягти !! подоби. Так виникае фундаментальна амбТвалентшсть фшософй щодо архгтектури, без яко! фшософТя не може працювати.
Ключов1 слова: фiлоcофiя i архтектура; мова архтектури; семютика формоутворення; онmологiя в архimекmурi; iдеальне i маmерiальне; синтез мистецтв
ФИЛОСО ФИЯ В АРХИТЕКТУРЕ: СОВРЕМЕНННЫЙ ПОДХОД
ГРЕБЕННИК Т. А.1, канд. ист. наук, доц., БЕЛОПОЛИЙ В. В.2, канд. ист. наук, доц., ПЛАКСИНА О. И.3, канд. фил. наук, доц.
*Кафедра философии и политологии, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (056) 756-34-42; e-mail: gta58@ ukr.net, ORCID ID 0000-0003-1722-9242.
2Кафедра философии и политологии Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (056) 756-34-42; e-mail: bv11.5@ukr.net, , ORCID ID 0000-0001-9935-7568
3Кафедра философии и политологии, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38 (056) 756-34-42, e-mail: svpdnepr@i.ua, ORCID ID 0000-0003-2830-8229.
Аннотация. Постановка проблемы. В связи с реформированием высших учебных заведений в Украине отсутствуют учебные и исследовательские материалы, которые могут помочь системно и последовательно выявить на стадии проектного исследования связь между функцией, формообразованием и культуролого-философскими особенностями контекста архитектурной среды города. Цель статьи - провести параллели исторического развития мировоззрения в философии и формирования эстетической, этической целостности теоретических и практических категорий как в философии, так и в архитектуре. Изложение материала. Становится очевидной необходимость изучения философских проблем в подготовке будущих архитекторов. Пересечение путей архитектурной и философской теорий поддерживает многовековая традиция. Обе дисциплины охватывают почти все области человеческого опыта. Также обе сферы деятельности и мышления сами являются источниками своей метрологии и логики, являются самообосновывающими. Корень их уходит в жреческую мудрость древнего мира, в первобытный символизм. Онтологический аспект исследования заключен в принимаемом априорно положении: каждый зодчий сознательно или неосознанно, в меру сил и таланта, руководствуется целью, означенной в самом имени его профессии, стремится представить в своем произведении максимально выраженную и развернутую картину мироздания. Именно эта целевая установка служит стержнем для всего множества смыслов архитектуры, пружиной для ее становления и развертывания. Гносеологический аспект вытекает из онтологического аспекта. В этом аспекте раскрывается смысл и логика становления и развертывания архитектурного пространства и архитектурной формы. Культура дает многочисленные свидетельства о тесных органических связях философии и архитектуры. Не случайно сами архитекторы склонны называть архитектуру застывшей в камне философией своего времени, как это делает, например, Ле Корбюзье. Уровень усвоения курса определяется умением магистрантов ориентироваться в современных философских школах и направлениях, навыками чтения философской литературы. Это новый уровень повышения теоретической и категориальной культуры в работе над научными рефератами, магистерскими работами, докладами на научных конференциях; более осмысленным пониманием роли и места архитектуры и архитектора в современной жизни, осознанием опасности превращения архитектуры в чистое формотворчество, равнодушное к современным гуманитарным общечеловеческим и национальным ценностям. Вывод. Таким образом выясняется, что архитектуру невозможно отделить от ее образа даже средствами всемогущей философии, и именно потому что, некогда философия приняла на себя образ архитектуры и стремилась достичь ее подобия. Так возникает фундаментальная амбивалентность философии относительно архитектуры, без которой философия не может работать, и наоборот.
Ключевые слова: философия и архитектура; язык архитектуры; категории формы и пространства; онтология в философии и архитектуре; идеальное и материальное; синтез искусств
PHIL OSOPHY IN ARCHITECTURE: A MODERN VIEW
GREBINNYK T. О.1, Ph.D., in Historical Sciences Ass. Professor, BELOPOLY V. V.2, Ph.D., in Historical Sciences Ass. Professor, PLAKSINA O. I.3, Ph.D., in Pilosophy Sciences Ass. Professor
1Departament of Hhilosophy and Politology; State Higher Educational Establishment «Рпёшрг^эка State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernishevskogo str., 24-а, Dnipro, 49600, Ukraine, tel. +38 (056) 756-34-42; e-mail: gta58@ ukr.net, ORCID ID 0000-0003-1722-9242.
2Departament of Hhilosophy and Politology; State Higher Educational Establishment «Рпёшрп^ка State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernishevskogo str., 24-а, Dnipro, 49600, Ukraine, tel. +38 (056) 756-34-42; e-mail:bv11.5@ukr.net, ORCID ID 0000-0001-9935-7568
3Departament of Hhilosophy and Politology; State Higher Educational Establishment «Pridniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernishevskogo str., 24-а, Dnipro, 49600, Ukraine, tel. +38 (056) 756-34-42; e-mail: svpdnepr@i.ua, ORCID ID 0000-0003-2830-8229.
Summary. Problem statement. In connection with the reform of higher education institutions in Ukraine, there are no teaching and research materials, which can help to identify systematically and consistently the connection between the function, morphogenesis and cultural and philosophical features of the context of the architectural environment of city. The purpose of the work is to establish the existence of parallel of historical development and indivisible aesthetic, ethical integrity of the theoretical and practical categories of philosophy and architecture. Presentation of the material. The relevance of the work at the moment lies in the fact that there is a need for in-depth study of philosophical problems in the preparation of future architects.
Their similarity lies, first of all, in the fact that both disciplines cover almost all areas of human experience, starting with the priestly wisdom of the ancient world, with primitive symbolism. In addition, both spheres of activity and thinking independently, without overlapping, substantiate their methodology and the logic of transfer of experience. The ontological aspect of the study lies in the pre-assumed a priori position: every architect consciously or unknowingly, with the strength and talent, is guided by the purpose indicated in the name of his profession, seeks to present in his work the most expressed and unfolded picture of the universe. Exactly this facility is basis of this target installation that serves as the basis for the whole set of meanings of architecture, a spring for its formation and deployment. An epistemological aspect comes from the ontological aspect. In this aspect, the content and logic of the formation and
deployment of architectural space and architectural form are revealed. Culture gives numerous evidence of the close organic connections of philosophy and architecture. It is no coincidence that architects themselves tend to call the architecture of a stone-clad philosophy of their time, as does, for example, Le Corbusier. Points of conflict between philosophy and architecture are diverse. An important role belongs to the personal creative contacts of people of art with philosophers. The level of mastering the course is determined by the ability of masters to navigate in contemporary philosophical schools and directions, the skills of reading philosophical literature, this skill is formed on the general course on philosophy. But these skills are not enough to enhance the theoretical and categorical culture of future architects. More understanding and understanding of the role and place of architecture and architecture in the world, in modern life, awareness of the danger of transforming architecture into pure form-building, indifferent to modern humanitarian and universal values. Conclusion. It turns out that architecture can not be separated from its way of shaping the world for the views of entire generations of architects. That is, the outlook of the era is formed based on the achievements of the world and that is why philosophy assumed the image of architecture and sought to achieve its similarity. So there is a fundamental ambivalence of the philosophy of architecture, without which philosophy can not work.
Keywords: philosophy and architecture; language of architecture; semiotics of morphogenesis; ontology in architecture; concepts of ideal and material; synthesis of arts
Постановка проблеми. У зв'язку з реформуванням вищих навчальних закладiв в Укршш вщсутш навчальш та дослщш матерiали, що можуть допомогти системно та послщовно виявити на стадп проектного дослщження зв'язок мiж функщею, формоутворенням та культуролопчно-фшософськими особливостями контексту архитектурного середовища мюта.
Мета статт1 - теоретично встановити факт паралельного юторичного розвитку та нероздшьно"1 категорiальноi, естетично!', етично'1 цшсносп теоретичних i практичних категорш фшософп та арх^ектури.
Актуальшсть дослщження полягае в тому, що воно доводить необхщшсть поглибленого вивчення фшософських проблем у пщготовщ майбутшх архiтекторiв.
Схожють !'х полягае, перш за все, в тому, що обидвi дисциплши охоплюють майже вс област людського досвщу. Також обидвi сфери дiяльностi i мислення являють собою джерела свое'! методологи i лопки; е такими, що обгрунтовують сам у себе. Коршь !'х ще в жрецьку мудрiсть стародавнього свгту, в первiсний символiзм.
Анал1зоваш публжацн розрiзненi теоретичнi працi архiтекторiв-практикiв та декiлька теоретичних праць архiтекторiв ХХ столiття; базовi фiлософськi пращ вщповщних епох; лiтература з предмета дослщження практично вщсутня.
На основi праць фiлософiв та архiтекторiв зроблено спробу вщстежити взаемозв'язок обох дисциплш у сферi iдей
та !'х матерiальних втiлень. Дослiдження проведено в мiждисциплiнарнiй областi, яку досi не осягае осв^ня програма магiстратури жодно'! арх^ектурно1 спецiальностi вишiв Укра'ни.
Виклад матер1алу. Iнодi доводиться читати, що арх^ектура «моделюе» образ свiту, або онтолопчну дiйснiсть. Це означае, що вщношення архiтектури до свiту не вичерпуеться тим, що арх^ектура складае частину цього св^у, що арх^ектура входить у свiт або включаеться в нього. Це означае ще i те, що, не будучи рiвною всьому свiту за обсягом i складаючи лише частину свгту, архiтектура символiчно вiдображае його структуру в цшому.
Застосовуючи принцип стадiальностi, можна розглянути розвиток чи шшо!' традицп як природний генетичний процес. Скшьки-небудь повну картину розвитку того чи шшого типу арх^ектури скласти по пам'ятниках одше"1 конкретно!' культури, як правило, неможливо. Будь-яка конкретна арх^ектурна традицiя, пов'язана з конкретним культурним ареалом, могла почати свш розвиток iз первинно1 стадп: через мгращю И носпв або вплив сусвдв.
Об'ектами досл1дження стали власне арх^ектура i глибинне фшософське обгрунтування архiтектурних категорiй.
Онтологiчний аспект дослщження полягае у заздалегщь прийнятому апрiорному положеннi: кожен зодчий свщомо чи несвiдомо, в мiру сил i таланту, керуеться метою, зазначеною в самому iменi його професп, прагне представити в своему
твор1 максимально виражену i розгорнуту картину св1тобудови. Саме ця цшьова установка служить стрижнем для вс1е! множини смиошв арх1тектури, пружиною для !! становлення i розгортання проекпв.
Гносеолоичний аспект випливае з онтолопчного аспекту. В цьому аспект розкриваюеться змют i лопка становлення i розгортання арх1тектурного простору i арх^ектурно! форми.
Культура дае числены свiдчеиия про тют оргашчш зв'язки фшософп i арх1тектури. Не випадково сам1 арх1тектори схильт називати арх1тектуру застиглою у камет фшософ1ею свого часу, як це робить, наприклад, Ле Корбюзье.
Точки з1ткнення фшософп i арх1тектури рiзиомaиiтиi. Велика роль належить особистим творчим контактам людей мистецтва з фшософами. Символ такого союзу - це широко вщомий i часто повторюваний в культур1 «феномен будинку Перикла», коли радють i користь вщ спiлкувaиия з Анаксагором (учителем Перикла), Протагором, Сократом знаходили Софокл, Фщш, Пол1клет, 1ктш, Кал1крат й rnmi творщ грецького мистецтва.
1нод1 фшософи безпосередньо займалися арх1тектурною проблематикою. Так, уявлення Платона й Аристотеля про планувальну i фуикцiоиaльиу будову мюта були сприйнят християнством
(«Одкровення 1оанна Богослова») i склали найважлив1шу основу европейського мютобудування аж до XVII сташття. Анаксагор i Демокрит написали книгу про перспективу, на яку посилаються В1трувш, Леонардо да Вшчг
Антична фшософ1я, що розумша себе i як «мистецтво», дозволяе до питання критер1ю науковосп арх1тектури через звернення до «генеалоги понять». Платон у д1алоз1 «Пол1тик» запропонував подш мистецтв на «практичш» (praktike) i «тзнавальш» (gnostike). «Практичними» мистецтвами Платон називае ремесла, в яких знання (logos) залишаеться непроявленим - шби «врослим у справи».
Початковим прикладом «тзнавального» мистецтва служить математика, яка не
проводить нових речей, а лише тзнае i складае думки про те, що вже тзнане. Вщ математики Платон переходить до арх^ектури i звертае увагу на те, що арх^ектор - оскiльки вш не прикладае до будiвництва власних рук, а тшьки керуе роб^никами - також е представником мистецтв тзнавальних. Пiсля цього мiркування Платон додае про арх^ектора: «...вш повинен вщдавати накази - якi слщ, кожному з тих, хто працюе, поки вони не виконають те, що потрiбно» [2]. У сучасних термшах цю «думку», яку арх^ектор складае перед початком будiвельних роб^, ми визначили б як «проект».
Аристотель у «^зищ» також звертаеться до будiвельного мистецтва з намiром показати, що виникнення i буття природних речей не випадкове, а володiе внутрiшньою розумнiстю i цшеспря-мованiстю: «I так, як робиться [кожна рiч], така вона i е за природою, i яка вона за природою, так i робиться, якщо що-небудь не перешкодить. Робиться ж ради чого-небудь, отже, i за природою юнуе ради цього.
Наприклад, якби будинок був iз числа природних предметiв, вш виникав би так само, як тепер [створюеться] мистецтвом; а якби природш [тiла] виникали не тшьки завдяки природ^ а i за допомогою мистецтва, вони виникали б так, як 1м властиво бути за природою» [3]. Об'еднуе те й шше (будинок i «природне тiло»), згiдно з Аристотелем, наявшсть форми - ейдосу.
1з зютавлення позицiй Платона i Аристотеля виходить, що предмет природно-наукового уявлення, а цим предметом у першу чергу е сенс, що саме артикулюють, або «ще!», природних речей, якi починають дшитися на бiльш приватнi аспекти (походження, форма, призначення тощо), - виникае в мить, коли св^ у цiлому починае мислитися за аналопею зi спорудою або виробом, тдлеглим рацiональному задуму.
Зпдно з платонiвською космологiею, викладеною в «^мее», Демiурга облаштовуе дiйсний св^, поглядаючи на ним же створений щеальний саморушний зразок,
який Платон називае словом «парадигма» те, що використалося у той час для позначення архiтектурних моделей-зразюв для спорудження будiвель.
Слiдуючи за Платоном, для шюстрацп сво'1х фшософських положень Аристотель регулярно вдаеться до будинку, який, наприклад, зводиться. Буття природних речей вш вважае визначуваним формою-ейдосом - приблизно так само, як юнування будинку визначаеться наявшстю загального задуму, ще'1 або сенсу (логосу). «У деяких випадках визначешсть, що характеризуе рiч, не мае мюця iнакше, як у складенш сутi, -так йде справа, наприклад, iз формою будинку, якщо тiльки [тут] не мати на увазi мистецтва (для подiбних форм не бувае також виникнення i знищення, але в [деякому] шшому сенсi iснуе i не юнуе будинок без матери. i [взагалi] все те, що залежить вщ мистецтва); а вже якщо говорити [про окреме юнування цих форм], то тiльки - по вщношенню до предметiв природи» [4].
Пюля Аристотеля проблематичнiсть уявлення про «оформлену» чого б то не було зм^вся питанням про те, як саме можлива ось ця оформлена i звiдки вона береться.
Ось яке метафоричне трактування акту створення свiту пропонуе Фiлон Олександрiйський (I ст. н. е.): «Досвщчена людина, навчена арх^екторського мистецтва, i, розглянувши, якi переваги [для будiвництва] дае клiмат i рельеф, спочатку в думцi малюе чи не вс частини того мюта, яке збираеться будувати: святилища, гимнаси, пр^ане'!, мiсця зборiв, порти, верфи, вулицi, укрiплення, фундаменту будинюв i громадських будiвель. Потм, вiдобразивщи, немов на воску, у сво'1й душi образ кожно'1 з частин, вона будуе умовне мюто. За допомогою властиво'1 1'й уяви вщтворивши його контури i ще виразнiше уявивши деталi, вона як хороший ремюник, поглядаючи на зразок, починае потм зводити мiсто з каменю i дерева, спiввiдносячи кожну з плотсько'1 сутi з розумними щеями. Подiбно до того слщ вважати i про Бога, Який, задумавши
заснувати Свiй великий град, спочатку замислив його прообрази, з яких склавши умопосягаемий свiт, вш i почав створювати потiм плотський, користуючись першим як зразком» [5].
Робочими поняттями в архiтектурi ставали з часом категори, введенi в культуру фшософами. Так сталося з такими категорiями Демокрита, як «форма», «порядок», «положення», «величина», «мра», «об'ем»; у вченням Шфагора i пiфагорiйцiв про гармонiю, ритм, пропорщю тощо. У сво'1х естетичних трактатах фiлософи прагнули зрозумiти природу краси, знайти особливосп, сенс, цш, а iнодi i методи художньо'1 творчостi. Але найчастiше вплив фшософп виявляеться опосередкованим: через те, що називаеться духом епохи, '11 культурною парадигмою. Хоча цей рщ впливу найчаспше архiтектор не усвiдомлюе, з епохи в епоху арх^ектура несла на собi вплив того штелектуального середовища, яке створювалося за впливу фiлософських шкiл: бароко - панте'1зму i сенсуалiзму, класицизм - картезiанства, функцiоналiзм - прагматизму,
постмодернiзм - анал^ично'! фiлософii, психоаналiзу, течiй «нового гумашзму» тощо.
Рiвень освоення курсу визначаеться умшням магiстрантiв орiентуватися в сучасних фшософських школах i напрямах, навичками читання фшософсько'! лiтератури, пiдвищенням теоретично'! i категорiальноi культури в робот над науковими рефератами, мапстерською дисертащею, доповiдями на наукових конференцiях, бшьш осмисленим
розумiнням ролi i мюця архiтектури i архiтектора в сучасному житп, усвiдомленням небезпеки перетворення арх^ектура на чисту формотворчiсть, байдужий i сучасний гуманiтарний загальнолюдський i нацiональний цiннiсть.
Висновок. Зрештою виявляеться, що арх^ектуру неможливо вiдокремити вiд 1'1 способу навiть засобами всемогутнь'! фшософи, i саме тому, що колись фiлософiя прийняла на себе образ арх^ектури i прагнула досягти 1'1 подоби. Так виникае
фундаментальна амб1валентнють фшософп може працювати.
щодо арх1тектури, без яко! фшософ1я не
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Добрицына И. А. От постмодернизма - к нелинейной архитектуре: Архитектура в контексте современной философии / И. А. Добрицына. - Москва : Прогресс-Традиция, 2004. - 416 с.
2. Ревзин Г. И. Очерки по философии архитектурной формы / Г. И. Ревзин. - Москва : ОГИ, 2002. - 144 с.
3. Дженкс Ч. А. Язык архитектуры постмодернизма / Чарльз А. Дженкс ; пер. с англ. А. В. Рябушина, М. В. Уваровой ; под ред. Ги с предисл.1 А. В. Рябушина, В. Л. Хайта. - Москва : Стройиздат, 1985. - 137 с.
4. Витрувий. Десять книг об архитектуре / Витрувий ; пер. Ф. А. Петровского ; под общ. ред. А. Г. Габричевского. - Репр. изд. - Москва : Архитектура-С, 2006. - 328 с. - (Классики теории архитектуры).
5. Мак-Люэн Маршалл. Галактика Гутенберга: Сотворение человека печатной культуры / Маршалл Мак-Люэн. - Киев : Ника-Центр, 2004. - 432 с. - (Серия «Сдвиг Парадигмы» ; Вып. 1).
6. Платон. Сочинения : в 3 т. / Платон ; Гобщ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса] : [пер. с древнегреч.]. - Москва : Мысль, 1971. - Т. 3, ч. 1. - 685 с. - (философское наследие : ФН).
Электронный DeevDe
1. Раппопорт А. Г. Архитектура и онтология [28.02.1985] / А. Г. Раппопорт // Башня и лабиринт. -13.11.2011. -Режим доступа: http://papardes.blogspot.com/2011/11/1985.html. - Проверено 19.04.2019.
2. Аристотель. Физика / Аристотель ; сост. В. Шкода ; пер. В. П. Карпов // Философы Греции. Основы основ: логика, физика, этика : пер. с древнегреч. - Харьков : ЭКСМО-Пресс, 1999. - (Антология мысли). - Режим доступа: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/physic.txt. - Проверено 22.04.2019.
3. Аристотель. Метафизика / Аристотель / ОСR :Сергей Васильченко. - Режим доступа: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/metaphiz.txt. - Название с экрана. - Проверено 22.04.2019.
4. Филон Александрийский. О сотворении мира согласно Моисею / Филон Александрийский ; пер. А. В. Вдовиченко // Библиотека Руслана Хазарзара. - Режим доступа: http://khazarzar.skeptik.net/books/philo/opificio.htm. - Название с экрана. - Проверено 19.04.2019.
5. Амвросий Медиоланский. Шестоднев. Книга первая. О первом деянии божьем / святитель Амвросий Медиоланский ; пер. Е. В. Амбросимовой // Шестоднев против эволюции: Святоотеческое наследие. -Режим доступа: http://creatio.orthodoxy.ru/fathers/amvrosi_mediolansky.html. - Название с экрана. - Проверено 23.04.2019.
6. Сочинения Платона (Платон/Карпов) // Викитека - свободная библиотека. - Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D 1%8F_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0_(%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1 %82%D0%BE%D0%BD/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%B2)#%D0%98%D0%B7%D0% B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F. - Название с экрана. - Проверено 23.04.2019.
REFERENCES
1. Dobricyna, I. A., 2004. Ot postmodernizma — k nelinejnoj arhitekture: Arhitektura v kontekste sovremennoj filoso-fii [From postmodernism to nonlinear architecture: architecture in the context of contemporary philosophy]. Stro-jizdat, Moscow (in Russian).
2. Revzin, G., 2002. Ocherki po filosofii arhitekturnoj formy [Essays on the philosophy of architectural form]. OGI, Moscow (in Russian).
3. Dzhenks, Ch., 1985. Jazyk arhitektury postmodernizma [Language of postmodern architecture]. Strojizdat, Moscow (in Russian).
4. Vitruvij, 2006. Desjat' knig ob arhitekture [Ten books about architecture]. Architecture-С, Moscow (inRussian).
5. Makljujen, M., 2004. Galaktika Gutenberga: Sotvorenie cheloveka pechatnoj kul'tury. [Gutenberg's galaxy: the creation of print culture's man]. Nika-Centr, Kiev (in Russian). P. 54.
6. Platon, 1973. Sobranie sochinenij v 3 tomah (v 4 knigah). Tom 3. Chast' 2. [Collected Works in 3 volumes (in 4 books). Volume 3. Part 2]. Mysl, Moscow (in Russian). P. 15.
Electronic resource
1. Rappoport, A. G., 1985. Arhitektura i ontologija. Bashnja i labirint [Architecture and ontology. The tower and the labyrinth]. №1 (12.11.11). (in Russian). Retrieved from URL: http://papardes.blogspot.com/2011/11/1985.html
2. Aristotel'. Fizika [Physics] (in Russian). // Biblioteka Maksima Moshkova. Retrieved from URL: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/physic.txt
3. Aristotel'. Metafizika [Metaphysics] (in Russian). Retrieved from URL : http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/metaphiz.txt
4. Filon Aleksandrijskij. O sotvorenii mira soglasno Moiseju [About the creation of the world according to Moses] (in Russian). Retrieved from URL: http://khazarzar.skeptik.net/books/philo/opificio.htm
5. Amvrosij Mediolanskij. Shestodnev protiv jevoljucii [Six days vs. evolution] (in Russian). Retrieved from URL: creatio.orthodoxy.ru/fathers/amvrosi_mediolansky .html
6. https://ru.wikisource.org/wiki
Рецензент: Евсеева Г. П., д-р наук держ. упр.
Надшшла до редколеги: 14.12.2018 р.
