CC BY
87
ДО 100-Л1ТТЯ БУД1ВЕЛЬНО-АРХ1ТЕКТУРНО1 ОСВ1ТИ НА ДН1ПРОПЕТРОВЩИН1
УДК [378.6(69+72)]:94 (477.63)«19/20»
В1Д ПОЛ1ТЕХН1ЧНОГО 1НСТИТУТУ ДО БУД1ВЕЛЬНО1 АКАДЕМП
БОЛЬШАКОВ В. I., д. т. н., проф., СВСССВА Г. П., д. н. держ. упр., проф., ЛИСЕНКО Г. I., к. i. н., доцент, ВОЛКОВА С. П., ст. викл.
Кафедра мaтерiaлознaвствa та обробки матерТалтв, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна акадетя будiвництвa та архттектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншропетровськ, Укра!на, тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництвa та архттектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншропетровськ, Укра!на, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництвa та архтгектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншропетровськ, Укра!на, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будiвництвa та архиектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншропетровськ, Укра!на, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
Анотащя. Постановка проблеми. Розвинена будiвельнa галузь - основа процвгтання краши в цшому i конкретного мТста зокрема. Важлива роль у процеа подготовки фaхiвцiв будТвельного профшю покладаеться на вТдповТдш нaвчaльнi заклади, яш, нaвiть змТнюючи один одного на мат мюта, зберiгaють i розвивають зaклaденi у минулому традицп будТвельно-архгтектурно! освгти. Саме знання юторп виникнення першого техшчного закладу будiвельного профшю в нашому moii дозволить суттево вплинути на формування громадянсько-патрютично! позицп молодих iнженерiв будТвельно! гaлузi. Анал1з до^джень. кторТя вищо! полгтехшчно! освгти в Укрэдш першо! чвертi ХХ столитя досить грунтовно дослiдженa у працях В. Онопрiенко, В. Тарасово!, А. Вороха, С. Майбороди, С. Ховрича, I. Федосово! та ш. Зокрема, I. Федосова розглянула особливосп формування студентського контингенту у техшчних вишах у перiод, що розглядаеться, а також проaнaлiзувaлa джерела i стан дослТдження ютори вищо! техшчно! освгти в Укрaíнi. Становлення вищо! техшчно! освгти на Кaтеринослaвщинi розглянуто у працях Г. Швидько, В. Старостша, В. Савчука, В. Большакова та О. Бистрякова. Мета cmammi - проанатзувати становлення i розвиток вищо! будТвельно-архггектурно! освгти на Катеринославщиш (Днiпропетровщинi) впродовж ХХ - на початку XXI ст. Висновок. Традищя подготовки iнженерно-будiвельних i архгтектурних кaдрiв вищо! квалТфТкацп у нашому шсп нараховуе вже сотню рошв, i Приднiпровськa державна aкaдемiя будiвництвa та aрхiтектури, сконцентрувавши ус напрацювання сво!х попередник1в, увiбрaвши впродовж штори нaуковi розробки талановитих шженерТв-будiвельникiв, архгтекторТв i технолопв будТвельно! галузТ мТста, впевнено дивиться у майбутне.
Ключовi слова: вища техтчна oceima, полтехшчний iнститут, тженерний факультет, навчальт плани, вечiрнiй робтничий будiвельний техткум, iнженернo-будiвельний тститут
ОТ ПОЛИТЕХНИЧЕСКОГО ИНСТИТУТА ДО СТРОИТЕЛЬНОЙ АКАДЕМИИ
БОЛЬШАКОВ В. И., д. т. н., проф., ЕВСЕЕВА Г. П., д. н. гос. упр., проф., ЛЫСЕНКО Г. И., к. и. н., доцент, ВОЛКОВА С. П., ст. преп.
Кафедра материаловедения и обработки материалов, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия
строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия
строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
Аннотация. Постановка проблемы. Развитая строительная отрасль - основа процветания страны в целом и конкретного города в частности. Важная роль в процессе подготовки специалистов строительного профиля возлагается на соответствующие учебные заведения, которые, даже меняя друг друга на карте города, сохраняют и развивают заложенные в прошлом традиции строительно-архитектурного образования. Именно знание истории возникновения первого технического заведения строительного профиля в нашем городе позволит существенно повлиять на формирование гражданско-патриотической позиции молодых инженеров строительной отрасли. Анализ исследований. История высшего политехнического образования в Украине первой четверти ХХ века достаточно основательно исследована в трудах В. Оноприенко, В. Тарасовой,
A. Вороха, С. Майбороды, С. Ховрич, И. Федосовой и др. В частности, И. Федосова рассмотрела особенности формирования студенческого контингента в технических вузах в рассматриваемый период, а также проанализировала источники и состояние исследования истории высшего технического образования в Украине. Становление высшего технического образования на Екатеринославщине рассмотрены в работах Г. Швыдько,
B. Старостина, В. Савчука, В. Большакова и А. Быстрякова. Цель статьи - проанализировать становление и развитие высшего строительно-архитектурного образования в Екатеринославе (Днепропетровске) в течение ХХ - начале XXI века. Вывод. Традиция подготовки инженерно-строительных и архитектурных кадров высшей квалификации в нашем городе насчитывает уже сотню лет, и Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры, сконцентрировав все наработки своих предшественников, вобрав в течение истории научные разработки талантливых инженеров-строителей, архитекторов и технологов строительной отрасли города, уверенно смотрит в будущее.
Ключевые слова: высшее техническое образование, политехнический институт, инженерный факультет, учебные планы, вечерний рабочий строительный техникум, инженерно-строительный институт
FROM THE POLYTECHNIC INSTITUTE TO THE CONSTRUCTION ACADEMY
BOLSHAKOV V. I., Dr. Sc., Prof., EVSEEVA G. P., Dr. Sc., Prof., LYSENKO G. I., Ph. D., associate Professor, VOLKOVA S. P., senior teacher.
Department of Materials and Materials Processing, State Higher Educational Establishment «Prydneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., Dnipropetrovsk 49600, Ukraine, Tel. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dniepropetrovsk 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0829-5627
Abstract. Formulation of the problem. Developed construction industry is the basis of prosperity of the country as a whole and particular city in particular. An important role in the training of young builders relies on the training institutions, which, even replacing each other on the city map, retain and develop the traditions of engineering and construction education. The knowledge of the history of the first technical institution of building structure in our city will significantly influence the formation of civic and patriotic position of young engineers of building industry. Analysis of the research. The history of higher polytechnic education in Ukraine of the first quarter of the twentieth century rather thoroughly was investigated in the works of V. Onopriyenko, V. Tarasov, A. Woroch, C. Choir, S. Hovrych, I. Fedosova and others. Specifically I. Fedosova considered features of formation of student contingent in the technical universities in the period which is considered and analyzed the source and status of research of the history of higher technical education in Ukraine. The formation of higher technical education in Katerynoslav was considered in the works of G. Shvyd'ko, V. Starostin, V. Savchuk, A. Bystryakov and V. Bolshakov. The purpose of the article is analysis of the development of higher building and architectural education in Katerynoslav (Dnipropetrovsk) during the XX - XXI century. Conclusion. The tradition of training of highly qualified engineering and architecture specialist in
the city has already a hundred years, and Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture concentrating all the achievements of its predecessors, absorbed throughout history research and development of talented architects, builders and engineers of the construction industry of the city, confidently looks into the future.
Keywords: higher technical education, the Polytechnic Engineering Technical School, Civil Engineering Institute
Постановка проблеми. Розвинена будь вельна галузь - основа процв^ання краши в щлому i конкретного мюта зокрема. Важли-ва роль у процес тдготовки фахiвцiв будь вельного профшю покладасться на вщповщ-н навчальн заклади, якi, навт змiнюючи один одного на мат мюта, зберiгають i роз-вивають закладенi у минулому традицп ш-женерно-будiвельноi освiти. Знання юторп виникнення першого технiчного закладу бу-дiвельного профiлю в нашому мiстi дозволить суттево вплинути на формування гро-мадянсько-патрютично1 позицп молодих iнженерiв будiвельноi галузi, адже усвщом-лення минулого дозволить опанувати май-бутне.
Анал1з досл1джень. Слiд визнати, що ic-торiя вищо'1' пол^ехшчно1 осв^и в Укршш першо1 чвертi ХХ столбя досить грунтовно доcлiджена у працях В. Онопрiенко,
B. Тарасово'1, А. Вороха, С. Майбороди,
C. Ховрича, I. Федосово! та iн. [23; 28; 4; 22; 30; 29]. Зокрема, I. Федосова розглянула особливосп формування студентського контингенту у техтчних вишах у перюд, що розглядаеться, а також проаналiзувала дже-рела i стан дослщження юторп вищо!' технь чно!' осв^и в Укршш. Становлення вищо!' техшчно1 оcвiти на Катериноcлавщинi розг-лянуто у працях Г. Швидько, В. Старостина, В. Савчука, В. Большакова та О. Бистрякова [31; 27; 26; 1-3].
Мета статт1 - проаналiзувати становлення i розвиток вищо' будiвельно-арх^ектурно1 оcвiти на Катеринославщин (Днiпропетровщинi) впродовж ХХ - на початку XXI ст.
Виклад матер1алу. Шсля вiдкриття у середин 1880-х рокiв у Катериноcлавi Брян-ського металургiйного заводу i залiзницi, яка пов'язала Криворiзький рудний i Доне-цький вугiльний басейни, мюто пережило «iндуcтрiальний вибух», що позначився на уах сферах його життя. Так, з 1885 по 1915 рш cтрiмко виросла чисельшсть насе-
Institute, Faculty of Engineering, curricula, Working Civil
лення (з 41,8 до 225,4 тис. oci6); вдвiчi збь льшилася територiя мюта; в рази, а iнодi в десятки pa3ÍB, зросла кiлькiсть торпвельних, промислових, просвiтницьких i навчальних 3aK^ÍB. Але наявтсть вищих навчальних закладiв 6ула привiлегieм столичних мiст або репональних центрiв, до яких тодшнш Катеринослав ще не належав. Мюцева ште-лiгенцiя вела боротьбу за вщкриття у мiстi нових вищих навчальних закладiв, оскiльки наявних - Вищого гiрничого училища (перетвореного на шститут у 1912 рощ) i Коме-рцiйного училища (яке мало вс пiдстави бути перетвореним на шститут) не вистачало для тдготовки фахiвцiв вищо'1 квалiфiкащi для промислового мiста.
З початком Першо'1 св^ово! вiйни, як не дивно, ситуащя у сферi розвитку вищо'1 осв^и у мiстi полшшилась. Спочатку, у 1915 роцi, постало питання про переведення до Катеринослава ушверситетсв, що потрап-ляли до зони бойових дш - Варшавського та Юр'1'вського. Хоча цi плани не були реалiзо-ванi, мюька громада у 1916 роцi активно об-говорювала питання про вщкриття у мст вiдразу чотирьох вишiв - класичного унь верситету, пол^ехшчного, транспортного та сiльськогосподарського iнститутiв [27]. Першим, як стверджуе краезнавець В. Старостiн, був реалiзований проект поль технiчного iнституту, який розпочав свою роботу 31 ачня 1917 року (але Статут закладу був пщписаний мшютром народно!' осв^и Росп графом П. М. 1гнатьевим ще 5 квiтня 1916 року (рис. 1)). Як зазначае до-слщниця юторп гiрничого iнституту Г. Швидько, у 1916 рощ вчет цього закладу шщювали вiдкриття у Катеринославi Вищих жiночих курав, на 6азi яких потiм, у 1918 рощ, був вщкритий класичний ушвер-ситет.
Причин тому, що Пол^ехшчний шсти-тут (повна назва - Приватний Пол^ехшч-ний еврейський шститут) був вщкритий у Катеринославi рашше за класичний унiвер-
ситет, кшька. По-перше, третину населення мiста складали еврй, будучи другою за кшь-кiстю етнiчною спiльнотою пiсля росiян (украшщ були на третьому мiсцi; до реч^ ця тенденцiя в етшчному складi населення мю-та збереглась до 1920-х роюв) [2; 24]. Однак, за шформащею Статистичного вщдшу Ка-теринославсько1 мсько"1 управи, за перепи-сом 1917 року бшьшють у мiстi складали евре1 (35 %), на другому мющ були украшщ (30 %), а роаяни складали лише 18 % населення [21].
ЛпрЪл 'lit, r
УСТАВЪ
Частнаго Политехническаго Института в-ь гор Енатеринослав-Ь.
I ОБщт положеия.
1. Частный Подите\ни»ео.-1й Инстит\п. въ по?. Екатерин, славЪ есть иш шее \чебное зшекн!е, инЫнцее цЪг.ю соо^и^п. научное техническое к экономическое овржэо&ан^е пи^мь скаго вЪроисповЪданй!.
Учреди тел«* и Частнаго По.иггехтческжго Института л-сго-япс Инженеръ-те\нодогъ Алексей Ал«к*щро«ич* Прессь и Горний инженеръ Лазарь Герман: аичъ Р1би»-. -нчъ.
2. Института состоигь въ вМЪти Министерств Народна!» ПрооЪцемЬ.
3. И нети ту гь образуется составь тре?съ 4 ЗК1. дът<гпмгъ: Эяектронехишчесшго, Ннаенернаго и Г-кон * . о, : дЪлакнцнхся каждый на два отдЪлетч; ажектротиоическое, че-ханнческ^е: нн*енерно-сгрои тел ьн ое и ар\ и тек т > р ноеп. 'V;.'- ш ческое и коммерческое.
Рис. 1. Статут Полтехтчного тституту
По-друге, з 1890-х роюв у мют активь зувався еврейський нащональний рух, що перетворило Катеринослав на центр еврей-ського нац1онал1зму твдня Росшсько! 1мпе-рп, усунувши вщ ще! рол1 Одесу [27]. Так, у газет вщомого мецената М. Копилова «Приднепровский край» вщ 3(16) травня 1917 року була помщена шформащя про оргашзащю у Midi Клубу нащональних ор-гашзацш. Завданням його було визначено об'еднання дiяльностi мюцевих нащональ-
них органiзацiй з метою встановлення мщ-них добросусщських вiдносин мiж усiма на-щями краю. Наступним завданням (пiсля пщготовки до виборiв в Установчi збори) клуб вважав популяризащю серед мюцевого населення iдей про федеративно-республшанський устрiй Росп, необхiднiсть нацiонально-територiальноi (обласно'1') авто-номп Украши i екстериторiальноi (персонально'!') автономп для евре1в [25].
По-трете, наявнi в Росшськш iмперii вь дсотковi обмеження щодо кiлькостi студен-■пв-евре1в у вищих навчальних закладах ви-кликали незадоволення в суспiльствi i соцiальне напруження [2]. Сукупна дiя вка-заних причин за наявносп у Катеринославi Гiрничого iнституту з його викладачами та матерiально-технiчною базою, якi допомог-ли налагодити роботу Полiтехнiчного шсти-туту, дозволили оголосити перший набiр студентiв уже в серпнi 1916 року. Численш справи студенпв першого набору Пол^ех-нiчного iнституту, що збер^аються у фондi Р2065 Дншропетровського державного об-ласного архiву, датоваш серпнем 1916 - ач-нем 1917 року. Усього у фондах архiву збе-рiгаеться 2661 справа студенпв i викладачiв Приватного пол^ехшчного iнституту, якi свiдчать про його активну дiяльнiсть упро-довж 1916 - 1926 роюв. Через студентсью i викладацькi справи можна прослщкувати еволюцiю назви Приватного полiтехнiчного шституту: у 1918 роцi вiн називаеться Кате-ринославський еврейський науковий шсти-тут, у 1919-му - знову Пол^ехшчний шсти-тут, у 1920 рощ - Катеринославський державний пол^ехшчний шститут тощо.
У Днiпропетровському архiвi збер^а-ються справи студентiв Катеринославського Приватного Пол^ехшчного iнституту (ПП1), серед яких досить часто трапляються украшсью i росiйськi прiзвища, що свщчить про вiдсутнiсть етнiчного цензу для вступ-никiв до цього еврейського (як було визначено в його Статуп) вишу. У таблиц 1 наведено кшькють студенпв ПП1 згiдно з описом, який збер^аеться у фондi Р2065, оп. 2, спр. 1629, а за таблицею 2 можна прослщкувати динамшу подачi заяв до шституту впродовж 1917-1920 роюв.
Таблиця 1
Опис студент1в Приватного Полгтехнгчного гнституту у м. Катеринослав
Рк 1917 1918 1919 1920
Юльшсть осiб еврейсько! нацiональностi 359 270 63 (весняний набiр) 38 (осшнш) 85 (весняний) 355 (осшнш)
Кiлькiсть оаб нееврейсько! нацiональностi 2 7 2 2 94
% осiб нееврейсько! нацiональностi 0,56 2,6 3,17 2,35 26,47
Таблиця 2
Список заяв студент1в Сврейського наукового гнституту прийому 1917-1920 рр.
Рк 1917 1918 1919 1920
Юльшсть оаб еврейсько! нацiональностi 368 1160 59 23
Кiлькiсть осiб нееврейсько! нацюнальносп 9 111 10 1
% осiб нееврейсько! нацiональностi 2,44 9,56 17 4,35
Зпдно з вищенаведеними даними, усьо-го в шститут впродовж 1917-1920 роюв на-вчалося 1 170 студент1в (серед яких було 107 украшщв 1 роаян), хоча заяв було подано вполовину бшьше (1 479 вщ евре!в, 131 вщ украшщв 1 роаян).
Хоча заплановано було у склад1 шсти-туту три факультети - електромехашчний, шженерний та економ1чний, вдалося органь зувати 1 налагодити д1яльнють лише двох перших.
З особисто! справи професора по кафед-р1 математики Гройсмана Срем1я Яковича (фонд Р2065, оп. 2, спр. 249) д1знаемося про вимоги на р1вш сучасних до викладач1в що-до отримання наукових ступешв у вщповщ-ност 1з Статутом, а також про сумщення ними посад у р1зних вишах мюта. Зокрема, асистент по кафедр1 нарисно! геометрп Живов Григорш Соломонович, як свщчить його особова справа (фонд Р2065, оп. 2, спр. 299) окр1м роботи у Пол1техшчному шститут викладав на техшчних 1 арх1тектурних курсах, у приватному реальному еврейському училищ1 1 в чолов1чш пмнази. Багато викла-дач1в поеднували роботу в Прничому шсти-тут з викладанням у Пол1техшчному (як-то Л. В. Писаржевський, I. Ю. Опевецький, О. М. Динник, Я. I. Грдина, Г. С. Сврешов, Й. I. Танатар тощо). Окремо слщ зупинитись на особистосп директора Пол1техшчного шституту - Серпя Андр1йовича Заборов-ського (рис. 2), який доклав неймов1рних зусиль задля розвитку, пщнесення 1 збере-ження вв1реного йому закладу.
Рис. 2. Заборовський С. А.
В арх1в1 ДАДО е його особова справа 1з формулярним списком, за яким простежу-еться кар'ера Серпя Андршовича. Так, з 18 лютого 1901 року вш виконував обов'язки екстраординарного професора Варшавського пол1техшчного шституту; з 1 вересня 1906 року викладав буд1вельну мехашку в Катеринославському вищому прничому училищу в перюди з 14 по 22 червня 1 з 18 по 28 липня 1909 року на-в1ть був його директором. 1з 17 жовтня 1911 року С. А. Заборовський став екстрао-рдинарним професором прничого училища. На запрошення Откунсько! ради Приватного Пол1техшчного шституту вш був затвер-джений на посад1 директора шституту 1 ви-кладачем кафедри опору матер1ал1в 1з 17 березня 1917 року; а з 9 вересня 1918 року став професором кафедри опору
мaтеpiaлiв y Gвpейськoмy нayкoвoмy шсти-тyтi. Apхiвнi дoкyменти свiдчaть, щo С. A. Зaбopoвський oчoлювaв заклад весь час йoгo iснyвaння, i xo4a кiлькa paзiв вiн намагався пoлишити свoю пoсaдy, кoлектив не дoзвoлив йoмy це зpoбити.
У Днiпpoпетpoвськoмy деpжaвнoмy o6-лaснoмy apхiвi y фoндi Р2065 (on.1, спp.i627) збеpiгaeться Kнигa ^oTOm^ зiб-paнь фaкyльтетiв Пpивaтнoгo Пoлiтехнiчнo-гo iнститyтy в м. Kaтеpинoслaв. На poзмнo-жених дpyкapським спoсoбoм apкyшaх iз aбpевiaтypoю Ч.П.И. (poa Частный Пoлите-хнический институт) ^едставлена активна навчальна, opгaнiзaцiйнa i наушва дiяль-нiсть вищенaзвaнoгo закладу в rep^ iз 10 лютoгo 1917 po^ no 1 жoвтня 1919 po^ (yсьoгo 61 пpoтoкoл). На пеpшoмy зaсiдaннi були пpисyтнiми в. o. диpектopa С. A. Зaбopoвський, виклaдaчi В. Н. Джoнс,
0. М. Динник, асистенти Н. Н. Maлoв,
1. Н. Блюмштейн, I. Ю. Огieвецький, якi ви-piшyвaли opгaнiзaцiйнi питання, пoв'язaнi з вщ^иттям закладу. Вже на дpyгoмy зась дaннi (npo щo свiдчить npoTOmn № 2 вiд 13 беpезня 1917 poкy) для пoлiпшення тдгото-вки стyдентiв технiчнoгo вишу бyлo внесенo пpoпoзицiю npo вiдкpиття на кoжнoмy факультет^ вiддiлень з бшьш вузькими спеща-льнoстями; а саме, на iнженеpнoмy факультет - а) apхiтектypне вiддiлення, б) iнженеpнo-бyдiвельне, в) oпaлення i вен-тиляцп, г) вiддiлення бyдiвельнoï мехашки.
Пoчинaючи з тpетьoгo зaсiдaння (^oto-кoл № 3 вiд 10 квгтня 1917 poкy) на зiбpaннi були пpисyтнi пpедстaвники вiд студентив, пpoхaння яких щoдo пеpеведення з факультету на факультет, щoдo зapaхyвaння на I (II, III) семестp чaстo були пpедметoм poзглядy членами збopiв.
На сеpпневoмy засщанш (пpoтoкoл № 9 вiд 28 сеpпня 1917 poкy) oкpiм iнфopмaцiï пpo надання Гipничим iнститyтoм ауди^и i кpесляpськoï (чеpтежнoй) для пoтpеб HUI, бyлo пpийнятo piшення пpo зapaхyвaння 400 oсiб на I семестp з кoнкypснoю вщмгт-^ю вище 14, а тaкoж студенев з iнших ви-шiв: Hью-Йopкськoгo yнiвеpситетy, Вшен-ськoгo eвpейськoгo вчительсьшго iнститyтy, Тyлyзькoгo yнiвеpситетy, Kaзaнськoгo унь
веpситетy, Петpoгpaдськoгo жiнoчoгo пoлi-технiчнoгo iнститyтy, Хapкiвськoгo жiнoчo-гo пoлiтехнiчнoгo iнститyтy, Тyлyзькoгo електpoтехнiчнoгo iнститyтy тoщo.
Пiд час веpесневoгo зaсiдaння ^poTOmn № 12 вiд 19 веpесня 1917 poкy) диpектopy С. Зaбopoвськoмy кoлектив iнститyтy зaпpo-пoнyвaв poзпoчaти клoпoтaння пеpед Мшю-теpствoм щoдo надання Iнститyтy пoвних пpaв вищих технiчних навчальних зaклaдiв. Тoдi ж бyлo oбpaнo декaнoм oбoх факульте-тiв ¡саака Юхимовича Огieвецького (рис. 3).
Рис. 3. Огieвeцький I. Ю.
Вaжливoю для тдвищення статусу закладу була пoстaнoвa вщ 28 веpесня
1917 poкy iз пpoхaнням дo Откун^^ paди дoбитися пpисвoeння HUI всiх пpaв деpжaв-них вищих технiчних навчальних зaклaдiв, а тaкoж зaтвеpдити Koмiтет зв'язку Iнститyтy з пpoмислoвiстю. Вважаючи за неoбхiдне пiдсyмyвaти пеpший piк дiяльнoстi, Об'еднане зiбpaння фaкyльтетiв на чеpгoвo-му зaсiдaннi пpийнялo piшення видати збip-ник, пpисвячений пеpшiй piчницi iснyвaння HUI (з нayкoвими ^ацями виклaдaчiв), який мав би стати пеpшим випyскoм «Вютей HHI y Kaтеpинoслaвi». На жаль, aвтopи статт не знайшли дoкyментaльних пiдтвеp-джень вишнання вищеназваних плaнiв.
Оскiльки виклaдaчi нoвoствopенoгo ш-ституту yпеpше налагоджували дiяльнiсть закладу, 1м дoвoдилoсь ставати на шлях екс-пеpиментiв, щo пiдтвеpджyeться, нaпpиклaд, намаганням пoeднaти в пеpшoмy пiвpiччi
1918 poкy III i IV семестpiв для пеpшoгo на-
бору. Але у директора С. А. Заборовського була окрема думка щодо оргашзацп навча-льного процесу, яку вш виклав на засщанш 21 листопада 1917 року. У грудш 1917 року професор П. М. Леонтовський погодився читати лекцп з геодезп, але висунув кошто-рис на 12 000 руб. для придбання шструмен-т1в, необхщних для оргашзацп л1тньо! практики з його дисциплши.
Вже у грудш 1917 року викладач Б. М. Колпичов заявив про необхщшсть ро-зроблення плашв викладання на шженерно-му факультету вш же, на прохання збор1в, взяв на себе викладання цившьно! арх1тек-тури для майбутшх шженер1в-буд1вельник1в. Шзшше, у кв^ш 1918 року, цей викладач шщював замщення кафедр арх1тектурних форм та юторп арх1тектури, цившьно! арх1тектури та буд1вельного мис-тецтва, буд1вельно! мехашки i зал1зобетон-них конструкцiй. Вочевидь, шженерно-будiвeльнa спeцiaльнiсть виглядала приваб-ливою, оскiльки кiлькa студeнтiв електро-мехашчного факультету виявили бажання перейти на шженерний факультет. На жаль, у травш 1918 року Б. М. Колпичов тшов iз життя, що спричинило пошук спeцiaлiстiв для викладання цившьно! арх^ектури, будь вельного мистецтва i технологи будiвeльних мaтeрiaлiв студентам шженерного факультету.
До протоколу № 21 вщ 22 ачня 1918 року було додано розклад лекцш, практичних занять i грaфiчних робiт на II i III семестри 1918 року. Так, у II семес^ о^м загальних дисциплш (хiмiя, фiзикa, нарисна i анал^ична гeомeтрiя, гeодeзiя, ме-хaнiкa, диференщальш та iнтeгрaльнi обчи-слення, малювання i креслення) студентам iнжeнeрного факультету окремо вщ елект-ромeхaнiчного викладали геодезп, техно-логiю будiвeльних мaтeрiaлiв, основи будi-вельного мистецтва.
Результатом пропозици скласти навча-льнi плани III i IV сeмeстрiв (в лютому 1918 року) стала розробка плашв для обох факультетв на чотири семестри, як були додаш до протоколу № 27 вщ 24 кв^ня 1918 року. Всупереч проханням студенпв оцiнювaти !х успiхи за двобальною шкалою
(зараховано/не зараховано) викладач! при-йняли р1шення диференщювати задовшьш усшхи студенпв оцшками «три», «чотири», «п'ять».
У кв1тш 1918 року тривали обговорення нового статут Сврейсько! академп (закладу, на який планувалося перетворити Пол1тех-шчний шститут). Зокрема, одностайно було вир1шено провести у статут! максимально повну автоном1ю; роздшити сфери д1яльнос-т! Ошкунсько! ради (яка мала керувати ш-ститутом у фшансовому план!) ! викладаць-ко! колегл (що вщповщала б за навчальний процес); найвище управлшня шститутом у навчальному плаш покласти на Раду профе-сор1в (замють Об'еднаних збор1в факульте-■пв).
У травш 1918 року два представники вщ шституту (декан I. Опевецький та професор С. Бернштейн) були делеговаш до Киева на З'!зд представниюв вищих навчальних за-клад1в Укра!ни. У тому ж мсящ збори факультет постановили вщкрити математич-ний факультет в шститут!.
Хоча дослщник ютори Пол1техшчного шституту О. Бистряков стверджуе, що вже 12 квггня 1918 року Мшютерство народно! просв1ти затвердило Статут Сврейського на-укового шституту (СНI), протокол № 31 свь дчить, що тшьки у травш проект Статуту був вщправлений до Ошкунсько! ради, а у червш ще тривала робота викладацько! колегл над документом. Зокрема, директор С. Заборовський запропонував внести до Статуту пункти про право шституту прису-джувати науков1 ступеш, шсля обговорення збори постановили, що техшчш факультети можуть присуджувати ступшь ад'юнкта, а факультети ушверситетського характеру -ступеш мапстра 1 доктора наук.
Пор1внюючи Статут СШ з1 Статутом Пол1техшчного шституту, слщ вщзначити, що в першому особам, яю закшчили повний курс навчання, планувалося видавати дип-ломи на звання шженера-електрика (тим, хто закшчив електротехшчний факультет); шженера-буд1вельника (тим, хто закшчив шженерно-буд1вельне вщдшення шженер-ного факультету); шженера-технолога (шсля закшчення мехашчного факультету) й шже-
нера-архiтектора (пiсля архитектурного вщ-дiлення iнженерного факультету), у той час як випускники Пол^ехшчного шституту отримували лише посвiдчення, тсля чого могли бути допущеними до випробувань на звання iнженера при вщповщних урядових вищих навчальних закладах. Далi у Статутi СШ визначалось, що особи iз зазначеними званнями мають право керувати фабриками i заводами, споруджувати фабричнi i завод-ськi будiвлi, право виробництва будь-яких будiвельних робiт i розроблення проекпв будь-яких будiвель i споруд тощо; а також пiдкреслювалось, що випускники €Н1 мають усi права, що й випускники урядових вищих навчальних закладiв. Отже, зрозумь ло, що Сврейський науковий iнститут знач-но розширював можливостi працевлашту-вання випускниюв порiвняно з тiею осв^ою, що надавалася Полiтехнiчним iнститутом.
Протоколом № 35 вщ 3 вересня 1918 року було затверджено професорський склад 1нституту:
1) С. Н. Бернштейн (професор кафедри математики);
2) Я. I. Грдина (професор кафедри прик-ладнох мехашки);
3) О. М. Динник (професор кафедри теоретичноi мехашки);
4) С. А. Заборовський (професор кафедри опору матерiалiв);
5) Н. А. 1ванов (професор кафедри елек-тротехшки);
6) П. М. Леонтовський (виконувач обов'язюв професора кафедри геодези);
7) Л. В. Писаржевський (професор кафедри хiмii);
8) А. П. Виноградов (виконувач обов'язюв професора кафедри технологи матерiалiв);
9) С. Я. Гройсман (виконувач обов'язюв викладача кафедри математики iз зо-бов'язанням отримати науковий стутнь до 1 червня 1919 року);
10) I. Ю. Опевецький (виконувач обов'язкiв викладача кафедри математики iз зобов'язанням отримати науковий стутнь до 1 ачня 1920 року).
На наступному засiданнi, де головував С. А. Заборовський вже як ректор шституту,
обговорювався проект навчальних плашв, напрацьованих Академiчною комiсiею при Ошкунськш радi у Петроградi, до того ж було обрано комiсiю з викладачiв iнституту для корегування цих планiв. Для викладання архгтектури i будiвельного мистецтва в осшньому семестрi було запрошено Г. I. Панафутша, а пiзнiше обрали С. Н. Грузенберга доцентом по кафедрi архь тектури. Вже у грудш 1918 року факультет-ськi збори слухали доповщь Г. I. Панафутша про постановку викладання арх^ектурного креслення i проектування з архiтектури на iнженерно-будiвельному вiддiленнi. Тодi ж було обрано комiсiю у складi Г. I. Панафутша, С. М. Герольського i О. А. Гортикова для розгляду загальноi про-грами з арх^ектурного креслення i проектування. У ачш 1919 року збори пщтримали пропозицiю Г. I. Панафутша про введення на першому кура шженерного вiддiлення курсу aрхiтектурних форм i прохання до ошкунсько'! ради видшити 5 000 крб. на ви-дання зрaзкiв з арх^ектурного креслення.
Восени 1918 року склалася щкава ситу-aцiя у стосунках мiж викладачами i студентами шституту. Спочатку факультетсью ви-знали бажану участь студентiв у засщаннях
13 правом дорадчого голосу (протокол № 39 вщ 28 вересня 1918 року). У вщповщь пред-ставники студенпв пiдготувaли лист до ви-клaдaцькоi колегii, де визнали необхщним урегулювати питання форми 1х учaстi, ви-словили незадоволення дорадчим голосом i заявили про припинення вщвщування занять упродовж п'яти дшв (протокол № 40 вiд 30 вересня 1918 року). На наступному зась данш ректор звернувся до студенпв iз приводу бойкоту ними занять i доповiв про по-вiдомлення до Мiнiстерствa про студентський страйк (протокол № 41 вщ
14 жовтня 1918 року). У лютому 1919 року на факультетських зборах слухали заяву студенпв про надання 1х представникам права виршального голосу у засщаннях Об'еднаних зборiв, але виклaдaчi вирiшили залишити старий порядок учасп представ-ниюв студентiв iз дорадчим голосом. У бе-резнi 1919 року, коли для шституту настали важю часи, студенти висловили побажання
бачити у Рад! старост представниюв викла-дацько! колегп (протокол № 53 вщ 17 березня 1919 року).
Що стосуеться примщення для шститу-ту, то це була дужа серйозна нагальна проблема, яка обмежувала кшьюсть студенев 1 примушувала кер1вництво закладу постшно шукати р1зш вар1анти для забезпечення на-вчального процесу як примщенням, так 1 обладнанням. На листопадовому засщанш (протокол № 43 вщ 11 листопада 1918 року) факультетсью збори постановили визнати бажаною оренду буд1вл1 Громадських збор1в термшом до п'яти роюв. У ачш 1919 року ректор повщомив про згоду Прничого ш-ституту надати Сврейському науковому ш-ституту для тимчасового використання час-тину нового корпусу. У березш 1919 року, незважаючи на ряд кроюв, яю були здшсне-ш кер1вництвом СНI для передач! йому бу-д1вл1 Громадських збор1в, остання була вщ-дана на потреби «Пролеткульту». Тоду на черговому засщанш факультет1в за участ Комюара Е. М. Винокура (посада якого була запроваджена Комюар1атом народно! про-св1ти замють посади ректора) було постановлено просити останнього клопотати перед Комюар1атом про передачу буд1вл1 Громадських збор1в СНI (протокол № 54 вщ 24 березня 1919 року). В той же день декан I. Опевецький до Ошкунсько! ради (а саме - О. О. Пресу) у Петроград! вщпра-вив телеграму такого змюту: «Iнститут оде-ржавлений Владою посада ректора скасова-на Члени Ошкунсько! Ради усунут! вщ керування !нститутом. Вкрай необхщна Ваша безпосередня участь оргашзаци буд1вни-цтв1 !нституту якост! професора спод1вае-мось також декана Телеграфуйте чи можливий Ваш пере!зд Прохання прискори-ти при!зд Грузенберга». Зворотна адреса, вказана у телеграму - вул. Романовська, 49.
27 березня 1919 року на екстрених фа-культетських зборах було обрано комюю для п1дготовки доповщно! записки про не-обх1дн1сть збереження незалежносп СНI (нагальна потреба таких дш виникла через постанову Ком1тету у справах вищих шк1л про об'еднання ВНЗ Катеринослава [1, с. 28-29]). На засщанш 29 березня 1919 року
було прийнято резолющю з вищеокреслено-го питання, в якш зазначено: «Об'еднаш збори факультет1в, заперечуючи за ким-небудь моральне право позбавити еврейсь-кий народ свое! вищо! школи, заявляють про необхщшсть зберегти Сврейський науковий шститут в м. Катеринослав! як самостшну установу» (протокол № 56 вщ 29 березня 1919 року). Ця резолющя була роз1слана до вах виш1в м1ста ймов1рно, цим Сврейський науковий шститут був урятований вщ злиття з шшими ВНЗ.
У червн! 1919 року збори слухали чле-н1в Ошкунсько! ради про те, що вона не га-рантуе викладацькому складу оплату за ли-пень ! пропонуе призупинити обрання викладач1в на посади до з'ясування становища шституту (протокол № 57 вщ 25 червня (8 липня за новим стилем) 1919 року). У серпш ректор С. А. Заборовський доповщав про стан справ в шститут!, зокрема, повщомив про ршення еврейсько! громади м1ста зберегти заклад. Також було вир1шено в1дрядити де-легац1ю до Ростова для ведення переговор1в з еврейськими громадськими д1ячами ! передач! уряду меморандуму. Щодо набору студенев першого курсу, було встановлено традицшну для шституту кшьюсть у 200 оаб на два факультети (120 - на електроме-хашчний ! 80 - на шженерно-буд1вельний).
У вересн! 1919 року вщбулось ще двое збор1в, перш шж на 29 вересня було призна-чено початок навчального року: на них була заслухана допов1дь про сприятливе ставлен-ня до ¿нституту еврейських громад Ростова ! Харкова, а також доповщь С. Н. Грузенберга про необхщшсть вщкриття арх1тектурного в1дд1лення, яка була схвалена присутшми. До речу останне питання пер1одично ставало на порядок денний, але безусшшно. Ще в листопад! 1917 року декан I. Ю. Опевецький запропонував вщкрити одну групу студент1в з арх1тектурного креслення на арх1тектур-ному вщдшенш, але член Оп1кунсько! ради М. I. Болоховський заявив про перенесення вщкриття архгтектурного вщдшення на осшь 1918 року через малу кшькють бажаю-чих. Под1бна ситуащя повторилась ! восени 1918 року, лише у 1919 рощ можна було
очiкувaти позитивного результату справи з арх^ектурним вiддiленням, але, на жаль, докуменпв iз цього приводу не збереглося.
Останнш протокол № 61, що збер^ся у ДАДО, датований 1 жовтня 1919 року, мю-тить шформащю про делегування I. Огiевецького, С. Гройсмана i
С. Бернштейна на з'1зд громад до Ростова.
Iнформaцiя про дiяльнiсть iнституту впродовж листопада 1919 року - червня 1921 року розпорошена по окремих особо-вих справах виклaдaчiв i студентiв, що збе-рiгaються у ДАДО. У 1919 рощ Катеринос-лавська рада роб^ничих i
червоноaрмiйських депутaтiв видавала пос-вiдчення викладачам СШ, що вони е його пращвниками (подiбнi посвiдчення були ви-дaнi Г. С. Живову, С. Я. Гройсману, Л. Б. Слепяну). У фондi Р2065, оп. 2, спр. 634, збер^аеться заява Петровецького Олек-сандра Никаноровича про зарахування його на посаду доцента по кaфедрi опалення, вен-тиляци i вогнестiйкого будiвництвa, датова-на 31 березня 1920 року. У спрaвi Й. I. Танатара (фонд Р2065, оп. 2, спр. 772) мютиться його прохання до Ради шженерно-будiвельного факультету СШ про збережен-ня доцентури з петрографа i геологи i ви-словлено бажання зайняти доцентуру з лек-цiй про пiдземнi води, датоване 31 березня 1920 року. Також збереглись: прохання про зарахування до Катеринославського науко-вого шституту вщ 11 лютого 1920 року (Р2065, оп. 1, спр. 768); заява з проханням видати посвщчення про звання студента Ка-теринославського пол^ехшчного шституту вщ 17 березня 1921 року (Р2065, оп. 2, спр. 807). У кшькох студентських справах (фонд Р2065, оп. 2, спр. 496, 589, 961) на проханнях про зарахування студентами сто-1ть штамп Катеринославського еврейського наукового шституту, датований липнем 1926 року.
У фондi Р2065, оп. 2, спр. 438 збер^а-ються деяю документи студента шженерно-го факультету 111II Кроля Соломона Давидовича. Вш вступив до шституту у ачш 1917 i вибув з нього у липш 1920 року. У спрaвi мютиться вщомють залшв студента другого курсу Кроля С. Д., датована
8 червня 1920 року, i заява на iм'я ректора Прничого шституту з проханням видати документи «.. .колишнього студента шженер-но-будiвельного факультету Кроля С. Д., необхщш йому для подання до Кшвського полiтехнiчного шституту» вiд 14 грудня 1922 року.
С iнформaцiя, що у липш 1921 року ме-хашчне та електротехнiчне вiддiлення Поль технiчного iнституту були приеднaнi до Катеринославського прничого шституту. Проректором з нaвчaльноi роботи на новоп-риеднаних вщдшеннях став Г. С. Сврешов, який також очолив нову кафедру прничо'! електротехнiки [26]. Доля шженерного вщ-дiлення остаточно не з'ясована. С припу-щення, що частина його виклaдaчiв (С. А. Заборовський, Г. С. Живов та ш.) i студентiв перейшли до сформованого у 1921 рощ Катеринославського веч1рнього робггничого буд1вельного техн1куму [1, с. 32-33]. На бaзi останнього у 1930 рощ постав Дншропетровський шженерно-буд1вельний 1нститут (Д1Б1), повернувши собi мехaнiчне та електротехшчне вiддiлен-ня, якi вiддiлилися ще у 1921 рощ. Але архь вш мaтерiaли свiдчaть, що деяю студентськi справи iнженерного факультету опинились в aрхiвi Гiрничого iнституту.
Шформащю про Полiтехнiчний iнститут (полiтехнiкум) друкувала одна з найвпливо-вiших тогочасних газет регюну - «Приднiп-ровський край», яка виходила впродовж 1898 - 1917 роюв. Належала вона М. С. Ко-пилову - благодшнику в освiтнiй гaлузi (який, зокрема, пожертвував 50 000 крб. на будiвлю прничого училища, сприяв вщкриттю Вищих жiночих курсiв i перетво-ренню 1х на унiверситет) i пiдприемцю у будiвельнiй гaлузi (власник кiлькох зaводiв iз виробництва будiвельних мaтерiaлiв, бу-дiвельноi оргашзацп, а також будiвельний пiдрядник Кaтерининськоi зaлiзницi та Брянського заводу). Так, ще у 1915 рощ газета надрукувала статтю «Ушверситет чи пол^ехшкум», вiдобрaжaючи тодiшню по-лемшу в мiстi щодо необхiдного вишу.
У подальшому саме ця газета 21 ачня 1917 року сповютила читaчiв про вiдкриття Полiтехнiчного шституту в Катеринослав^
що мало вщбутися 31 с1чня того ж року. Да-л1 впродовж року друкований орган шфор-мував мютян про р1зш поди, пов'язаш з ш-ститутом: 22 кв1тня була вмщена зам1тка про сходку студент1в Сврейського пол1тех-шчного шституту, 3 травня - шформащя про обрання комсп для захисту професшно-економ1чних штереав евре!в, мюцем розта-шування яко! було вказано канцеляр1ю поль техшкуму (на Проспекту у будинку Бабуш-кша). 18 травня датована зам1тка «Про приватний пол1техшчний шститут». У газет! за 19 травня мютилося оголошення про вщ-криття курс1в еврейсько! мови 1 л1тератури, запис на яю вщбувався у канцелярп пол1те-хшкуму. Нарешту у номер1 вщ 25 червня були розмщеш умови прийому до 111II [25].
До передютори Пол1техшчного шститу-ту належать Катеринославськ технiчнi курси В. Х. Коробочкша, оргашзоваш у 1910 рощ 1 реоргашзоваш у 1912 рощ (тод1 було створено буд1вельне вщдшення 1 роз-ширено електромехашчне). Навчання на курсах тривало 7 семестр1в (3,5 року) 1 випус-книюв курс1в приймали без екзамешв на передостаннш семестр закордонних шжене-рних училищ 1 техшчних шститут1в. Шсля закшчення буд1вельного вщдшення випуск-ники могли скласти урядовий екзамен на звання техшка-буд1вельника при Шститут цившьних шженер1в у Петрограда До речу курси розташовувались на перехресп ву-лиць Пмнастично! (Шмщта) 1 Романовсько! (Свердлова). Шзшше саме на Романовськш вулицу у будинку 49, розташовувався Св-рейський шститут.
Катеринославськ архггектурно-
художнi курси д1яли у м1сп з 1913 року, на-даючи можливють впродовж 6 семестр1в (трьох роюв) вивчати арх1тектуру та багато шших дисциплш, щоб у майбутньому пра-цювати пом1чниками арх1тектор1в та шже-нер1в. Завщувачем курс1в був техшк-арх1тектор С. Л. Бейлш, який шсля реоргань зацп курс1в перейшов працювати до Веч1р-нього роб1тничого буд1вельного техшкуму, що у 1930 рощ перетворився на буд1вельний шститут. До речу зб1гаеться адреса арх1тек-турно-художшх курав 1 буд1вельного технь куму - вул. Харювська, 11.
У фонд1 «Катеринославський веч1рний буд1вельний техшкум» е окрем1 справи студенев, в яких зазначено мюце 1 час навчання. Зокрема, студент «...Веремей 1915 року вступив на пол1техшчш курси, що згодом перетворилися на Перший Катеринослав-Сврейський техшкум, де вш навчався до 1919 року... В кшщ 1923 року вступив до Веч1рнього Роб1тничого Буд1вельного технь куму, де 1 навчався дотепер» (документ да-тований 30.06.1929 р.) [фонд 265, оп. 1, спр. 1]. Студенти П'ятов та Скороходов, як поступили до буд1вельного техшкуму у 1917 та 1918 роках, вщповщно, навчалися в ньо-му, за арх1вними даними, до 12. 07. 1924 р. Студенти Г. Попов та Д. Птберг, як отри-мали дипломи у 1929 рощ, навчалися в Дншропетровському Веч1рньому роб1тни-чому буд1вельному техшкум1 (шституп), до якого вступили у 1919 та 1917 роках 1 закш-чили у 1923 1 1924 роках [фонд 265, оп. 1, спр. 3]. Наведена шформащя пщтверджуе наступшсть шженерно-буд1вельно! освгти у Катеринослав1 (Дншропетровську) вщ поль техшчних курс1в, що реформувались у Поль техшчний шститут (паралельна назва - техшкум) - до буд1вельного техшкуму (шституту).
Рис. 4. Буданов М. О.
Ц1каво простежити життевий 1 творчий шлях студенпв 1 викладач1в Пол1техшчного шституту, як1 сприяли формуванню 1 розви-тку буд1вельно-арх1тектурно! справи у на-шому мют1. Так, Микола Опанасович Буданов (1888-1973) працював на буд1вництв1
зал1зниць, пот1м почав викладати у буд1ве-льному техшкум1, дал1 - в шститут (рис. 4).
Вш очолював кафедру зал1зобетонних конструкцш, тдготував першу в Д1Б1 док-торську дисертащю, ставши засновником теори «повзучосп бетону», працював консультантом у багатьох проектних оргашза-щях.
Олександр Андр1йович Гармаш
(1890-1940) тсля напружено! роботи на великих будовах кра!ни працював викладачем Катеринославського веч1рнього роб1тничого буд1вельного техшкуму (рис. 5).
Рис. 5. Гармаш О. А.
З 1930 року обшмав у Дншропетровсь-кому буд1вельному шституп р1зш посади: заступника директора з навчально! 1 науко-во! роботи, завщувача кафедри оргашзаци робгг 1 буд1вельного виробництва. Будучи науковим кер1вником Науково-дослщного сектору шституту, вш визначав напрям нау-ково! д1яльност1 закладу. Його науков1 роз-робки були спрямоваш на тквщащю сезонности в буд1вницта, а також вш створив власну наукову школу.
Абрам Савелшович Локшин (1893-1934) - людина, яка своею наполегли-вою науково-педагопчною працею вплину-ла на пщготовку молодих енергшних фах1в-щв у галуз1 буд1вельно! мехашки (рис. 6).
Вш був астрантом, а пот1м викладачем Пол1техшчного шституту, працював у Вечь рньому робггничому буд1вельному техшкуму 1, вщповщно, у буд1вельному шституп аж до раптово! смерп. За свое недовге життя
вш встиг пщготувати талановитих учшв, серед яких - академ1к Всеволод Арутюнович Лазарян, доктори техшчних наук Борис Григорович Коренев, Всеволод Андршович Бо-вш, Фед1р Валентинович Флоринський тощо [1; 2].
Рис. 6. Локшин А. С.
Рис. 7. Швецько-ВЫецький Г. Л.
Серед видатних особистостей, яю сприяли налагодженню буд1вельно-арх1тектурно! справи у нашому мюп, почес-не мюце посщае постать Генр1ха Львовича Швецько-Вшецького (1901-1965). Вш на-вчався на шженерному факультет Катеринославського еврейського пол1техшчного шституту та на арх1тектурному факультет Петроградського шституту цившьних шже-нер1в (рис. 7). Оргашзував проектне бюро для студенпв буд1вельного техшкуму; за-снував кафедру арх1тектури в новостворе-ному Д1Б1.
Проектував житлов1 та громадсью спо-руди в сташ конструктив1зму. З 1937 р. входив до Всеукра!нського правлшня спшки радянських арх1тектор1в, брав участь у роз-робленш генерального плану м. Дншро-петровськ. Iз 1945 року працював у Львова
Саме вш розробив проекти навчальних корпуав кшькох виш1в нашого мюта, у тому чист й буд1вельного шституту (завдяки форм! буд1влю називали «л1таком») (рис. 8-9).__
Рис. 8. Будгвництво 1нженерно-буд1вельного Iнституту на поч. 1930-хрр.
Рис. 9. Корпус 1нженерно-будгвельного Iнституту у 1930-т1 рр.
З буд1вельним шститутом також пов'язане ¡м'я видатного вченого у галуз1 мехашки, академша АН УРСР, лауреата Державно! прем!! СРСР Гурiя Миколайо-вича Савша (1907-1975). Iз 1932 року вш викладав на кафедр! буд1вельно! мехашки Дншропетровського буд1вельного ¿нституту, де й почав свою плщну наукову д1яльшсть, яка отримала числен! нагороди, у тому чист прем1ю ¡меш О. М. Динника АН УРСР (рис. 10).
Рис. 10. Савгн Г. М.
Рис. 11. Большаков В. I.
У 1994 рощ згщно з Указом Президента Укра!ни Дншропетровський шженерно-буд1вельний шститут перетворився на При-днiпровську державну академию будiвни-цтва та архiтектури, що стало свщченням визнання державою наукових та прикладних розробок закладу. Iз 1987 року нашого вишу очолюе ректор Володимир ^анович Большаков, доктор техшчних наук, професор, заслужений д1яч науки ! техшки Укра!ни, лауреат Державно! прем!! Укра!ни (рис. 11). Саме вш виступив ¡шщатором створення в академи мереж! спещал1зованих рад ¿з захи-сту дисертацш, заснував наукову школу з матер1алознавства, вив1в науково-дослщницьку д1яльшсть академи на широкий м1жнародний р1вень, за що неодноразово був нагороджений р1зномаштними орденами ! вщзнаками.
У своему прив1танш до аб1тур1ент1в ректор зазначае: «У нас створен вс умови для подальшого розвитку академп у напрямку штеграцп в европейський 1 св1товий проспр. Ми тдтримуемо дшов1 стосунки з 12 навчальними закладами та асощащями Свропи й Швшчно! Америки на р1вт кафедр, факультет1в, ректорату, окремих фахь вщв. З 1997 року ПДАБА е членом Всесв1т-ньо! асощацп ушверситет1в. Академ1я готуе для Укра!ни висококвал1ф1коваш професшт кадри буд1вельник1в та арх1тектор1в, 1 кожен випускник мае реальш шанси опанувати у суспшьств1 висою посади, бо Придншровсь-ка державна академ1я буд1вництва та арх1те-ктури створила належт умови для розвитку особистосп 1 творчо! самореал1зацп кожного студента, формування фах1вщв, здатних ви-р1шувати проблеми будь-яко! складносп».
Висновок. Традищя тдготовки шжене-рно-буд1вельних 1 арх1тектурних кадр1в ви-
що! квал1ф1кацп у нашому мют нараховуе вже сотню роюв, 1 Придншровська державна академ1я буд1вництва та арх1тектури, скон-центрувавши вс напрацювання сво!х попе-редниюв, ув1бравши впродовж 1стор1! нау-ков1 розробки талановитих 1нженер1в-буд1вельншв, арх1тектор1в 1 технолог1в бу-д1вельно! галуз1 м1ста, впевнено дивиться у майбутне. За свою р1зномаштну д1яльшсть ПДАБА неодноразово отримувала нагороди у численних м1жнародних та всеукра!нських рейтингових оглядах. Одшею з визначних перемог була нагорода академп як провщно-го вишу Укра!ни Генеральною Дирекщею М1жнародно! Академ1! рейтингових техно-логш та соц1олог1! «Золота фортуна», отри-мання почесного звання «Л1дер нацюналь-но! осв1ти», звання переможця в огляд1 ВНЗ Укра!ни у номшацп «М1жнародне сп1вроб1-тництво в галуз1 осв1ти 1 науки» тощо.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Большаков В. И. История строительно-архитектурного образования в Екатеринославе-Днепропетровске. От технических курсов до строительного института / В. И. Большаков, А. Г. Быстряков. - Днепропетровск : ПДАБА, 2005. - 143 с.
2. Быстряков А. Евреи Екатеринослава-Днепропетровска (XVIII - нач. ХХ вв.) / Александр Быстряков. - Днепропетровск : Арт-Пресс, 2001. - 142 с.
3. Быстряков А. Г. История Екатеринославского политехнического института (1916-1921) / А. Г. Быстряков. -Днепропетровск : Сч, 1999. - 64 с.
4. Ворох А.О. Розвиток вищо! техшчно! освтти в Украш (20 - 30-т1 рр. XX ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагопка та iсторiя педагогики» / А. О. Ворох ; Луга. нац. пед. ун-т iм. Т. Шевченка. - Луганськ, 2006. -20 с.
5. Украша, Державний арх1в Дншропетровсько!' обласп (далi ДАДО), ф. 265, оп. 1, спр. 1: Арх1в Катеринославсь-кого (Днiпропетровського) вечiрнього ро6iтничого будiвельного технiкуму.
6. Укра!на, ДАДО, ф. 265, оп. 1, спр. 3: Сввдоцтва студенпв Катеринославського (Днiпропетровського) вечрньо-го ро6iтничого 6удiвельного технiкуму.
7. Украша, ДАДО,ф. Р2065, оп. 1, спр. 768: Особова справа студента Кроля Айзка Пршевича.
8. Украша, ДАДО,ф. Р2065, оп. 1, спр. 1627: Книга протоколiв зi6рань факультепв Приватного полiтехнiчного iнституту в м. Катеринослав.
9. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 1, спр. 1629: Катеринославський еврейський науковий шститут (1916-1920 рр.) (списки студенпв, а6iтурiентiв i викладачiв)
10. Укра!на, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 249: Особова справа Гройсмана £ре]шя Яковича.
11. Укра!на, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 299: Особова справа Живова Григорiя Соломоновича.
12. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 300: Особова справа Заборовського Серпя Андршовича.
13. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 438: Особова справа студента Кроля Соломона Давидовича.
14. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 496: Особова справа студента Лiфшица Мордуха Менделева).
15. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 589: Особова справа студента Перельмана Ха1ма-1оселя Мовшевича.
16. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 634: Особова справа Петровецького Олександра Никаноровича.
17. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 739: Особова справа Слепяна Леопольда Борисовича.
18. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 772: Особова справа Танатара Йосипа 1сааковича.
19. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 807: Особова справа студента Украшцева 1вана Васильовича.
20. Украша, ДАДО, ф. Р2065, оп. 2, спр. 961: Особова справа студента Шмерлша Наума Ароновича.
21. Екатеринославская городская статистика : сб. - Екатеринослав, 1918. - Вып. 1.
22. Майборода С. В. Державне управлшня вищою освггою в Укра!нi:структура, функцi!, тенденцi! розвитку (19171959 рр.) : монографш /С. В. Майборода. ; голов. ред. В. I. Луговий ; Укр. акад. держ. управлшня при Президе-нтовГ Укра!ни. - Ки!в : Вид-во УАДУ, 2000. - 308 с.
23. Оноприенко В. И. Становление высшего технического образования на Украине / В. И. Оноприенко, Т. А. Щербань. - Киев : Наукова думка, 1990. - 139 с.
24. Портнова Т. Велика трансформащя: еволющя мюького середовища Катеринослава шнця XIX - початку ХХ ст. / Тетяна Портнова. - Режим доступу: http://pandia.ru/text/79/509/48997.php. - Назва з екрану.
25. Придншровський край. - 1917. - № 6173-6225, 22 квпня (5 травня)-25 червня (8 липня).
26. Савчук В. С. Георгш £вгенович £вре!нов - знакова постать прничо! науки / В. С. Савчук, А. В. Сюх // Наддншрянська Укра!на: iсторичнi процеси, поди, постап : зб. наук. пр. / Дншропетр. нац. ун-т iM. Олеся Гончара. - 2012. - Вип. 10. - С. 193-204.
27. Старостш В. Катеринославська метрополiя // Экспедиция-XXI. - 2012. - № 2(116). - Режим доступу: http ://ex21.com.ua/rus/notes/116-6.htm
28. Тарасова В. Н. Высшее инженерное образование России (последняя четверть XVIII - начало XX в.) /
B. Н. Тарасова. - Москва : Моск. гос. ун-т путей сообщ., 2001. - 117 с.
29. Федосова I. Джерела та стан дослГдження розвитку вищо! шженерно-техшчно! освгти в Укра!ш (друга половина XIX - перша половина XX ст.) / I. Федосова // Педагопчний дискурс : зб. наук. праць / гол. ред. I. М. Шоробура. - Xмельницький, 2013. - Вип. 15. - С. 699-707.
30. Xоврич С. М. З ютори розвитку вищо! технГчно! освгга в Укра!ш напришнш XIX - на початку XX ст. (на мате-рiалах Ки!вського полгтехнгчного шституту) / С. МХоврич // Укра!нський гсторичний журнал. - 2007. -№ 5. -
C. 55-63.
31. Швидько Г. Перший вищий навчальний заклад Придншров'я / Ганна Швидько // Днепропетровск: городской сайт. - Режим доступа: http://a.gorod.dp.ua/history/artide_ua.php?artide=1368.
REFERENCES
1. BoFshakov V.I. and Bystryakov A.G. Istoriya stroiteTno-architekturnogo obrazovaniya v Ekaterinoslave-Dnepropetrovske: ot tekhnicheskikh kursov do stroitel'nogo instituta [History of building and architectural education in Ekaterinoslav-Dnepropetrovsk: from technical courses to the Construction Institute]. Dnepropetrovsk: PDABA, 2005, 143 p. (in Russian).
2. Bystryakov A.G. Evrei Ekaterinoslava-Dnepropetrovska (XVIII - nach. XX vv.) [Jews of Yekaterinoslav-Dnepropetrovsk (XVIII - beg. XX centuries)]. Dnepropetrovsk: Art-Press, 2001, 142 p.
3. Bystryakov A.G. Istoriya Ekaterinoslavskogo politekhnicheskogo instituta (1916-1921) [History of Ekaterinoslav Polytechnic Institute (1916-1921)]. Dnepropetrovsk: Sich, 1999, 64 p. (in Russian).
4. Vorokh A.O. Rozvytok vyshchoi tekhnichnoi osvity v Ukraini (20 - 30-ti rr. XX st.): avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spec. 13.00.01 «Zagalna pedagogika ta istoriya pedagogiky» [The development of higher technical education in Ukraine (20 - 30-es. XX century.): abstract of the Cand. Sc. (Ped.) Diss.: 13.00.01 "General pedogogic and history of pedagogic"]. Lugansk, 2006, 20 p. (in Ukrainian).
5. Derzhavnyi arkhiv Dnipropetrovskoi oblasti (dalee DADO). F. 265, op. 1, spr. 1: Arkhiv Katerynoslavskogo (Dnipropetrovskogo) vechirnogo robitnychogo budivelnogo texnikumu [F. 265, lis. 1, arch. 1: Archive of Ekaterinoslav (Dnepropetrovsk) evening working building college]. Ukraina. (in Ukrainian).
6. DADO. F. 265, op. 1, spr. 3: Svidotstva studentiv Katerynoslavskogo (Dnipropetrovskogo) vechirnogo robitnychogo budivelnogo tekhnikumu [F. 265, lis. 1, arch. 3: Certificates of students of Ekaterinoslav (Dnepropetrovsk) evening working construction college]. Ukraina. (in Ukrainian).
7. DADO. F. R2065, op. 1, spr. 768: Osobova sprava studenta Krolia Aizika Girshevycha [F. R2065, lis. 1, arch. 768: The student's personal file of Krol Ayzik Hirshevych]. Ukraina. (in Ukrainian).
8. DADO. F. R2065, op. 1, spr. 1627: Knyga protokoliv zibran fakultetiv Pryvatnogo politekhnichnogo instytutu v m. Katerynoslav [F. R2065, lis. 1, arch. 1627: The protocolsbook of faculties assembly of the Private Polytechnic Institute in Katerynoslav]. Ukraina. (in Ukrainian).
9. DADO. F. R2065, op. 1, spr. 1629: Katerynoslavskyi evreiskyi naukovyi instytut (1916-1920 rr.) (spysky studentiv, abiturientiv i vykladachiv) [F. R2065, lis. 1, arch. 1629: Katerynoslav Jewish Research Institute (1916-1920 gg.) (Lists of students, students and teachers)]. Ukraina. (in Ukrainian).
10. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 249: Osobova sprava Groismana Yeremiia Yakovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 249: Personal file of Groisman Yeremii Yakovych]. Ukraina. (in Ukrainian).
11. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 299: Osobova sprava Zhyvova Grygoriia Solomonovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 299: Personal file of Zhivov Gregorii Solomonovych]. Ukraina. (in Ukrainian).
12. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 300: Osobova sprava Zaborovskogo Sergiia Andriiovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 300: Personal file of Zaborowskyi Sergii Andriiovych]. Ukraina.
13. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 438: Osobova sprava studenta Krolia Solomona Davydovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 438: Personal file of Krol Solomon Davydovych].Ukraina. (in Ukrainian).
14. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 496: Osobova sprava studenta Lifshytsa Mordukha Mendeleva [F. R2065, lis. 2, arch. 496: Personal file of Lifshyts Mordukh Mendelev]. Ukraina. (in Ukrainian).
15. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 589: Osobova sprava studenta Perelmana Khaima-Ioselia Movshevycha [F. R2065, lis. 2, arch. 589: Personal file of the student Haim Perelman Ioselii Movshevych]. Ukraina. (in Ukrainian).
16. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 634: Osobova sprava Petrovetskogo Oleksandra Nikanorovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 634: Personal file of Petrovetskyi Oleksandr Nikanorovych.]. Ukraina. (in Ukrainian).
17. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 739: Osobova sprava Slepiana Leopolda Borysovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 739: Personal file of Leopold Slepian Borysovych]. Ukraina. (in Ukrainian).
18. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 772: Osobova sprava Tanatara Yosypa Isaakovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 772: Personal file of Tanatar Yoseph Isaakovych]. Ukraina. (in Ukrainian).
19. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 807: Osobova sprava studenta Ukraintseva Ivana Vasyliovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 807: Personal file of Ukraintsev Ivan Vasyliovych]. Ukraina. (in Ukrainian).
20. DADO. F. R2065, op. 2, spr. 961: Osobova sprava studenta Shmerlina Nauma Aronovycha [F. R2065, lis. 2, arch. 961: Personal file of Shmerlin Naum Aronovych]. Ukraina. (in Ukrainian).
21. Ekaterinoslavskaya Gorodskaya Statistika [Ekaterinoslav Municipal Statistics]. 1918, iss. 1. (in Russian).
22. Maiboroda S.V. Derzhavne upravlinnia vyshchoiu osvitoiu v Ukraini:struktura, funktsii, tendentsiirozvytku (19171959 rr.) [Government of higher education in Ukraine: structure, function, development trends]. Ukr. akad. derzh. upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy [Ukrainian Academy for Public Administraton under the President of Ukraine]. Kyiv: Vyd-vo UADU, 2000, 308 p. (in Ukrainian).
23. Onoprienko V.I. and Shcherban T.A. Stanovlenie vyshego tekhnicheskogo obrazovaniya na Ukraine [Formation of higher technical education in Ukraine]. Kiev: Naukova dumka, 1990, 139 p. (in Russian).
24. Portnova T. Velyka transformatsiia: evoliutsiia miskoho seredovyshcha Katerynoslava kintsya XIX - pochatku XX st. [Great Transformation: the evolution of the urban environment of Katerynoslav in late XIX - early XX century]. Available at: http://pandia.ru/text/79/509/48997.php (in Ukrainian).
25. Prydniprovskyi krai [Dnieper region]. 1917, 22 April (5 May)-25 June (8 July), no. 6173-6225. (in Ukrainian).
26. Savchuk V.S. and Siukh A.V. Georgii YevgenovychYevreinov - znakovapostat girnychoi nauky [Georgy Evgenovych Evreinov as a symbolic figure of Mining Sciences]. Naddniprianska Ukraina: istorychni protsesy, podii, postati [Naddniprianska Ukraine: historical processes, events, figures]. Dnipropetr. nats. un-t im. Olesia Honchara [Dnipropetrovsk National Oles Honchar University]. 2012, iss. 10, pp. 193-204. (in Ukrainian).
27. Starostin V. Katerynoslavska metropoliia [Katerynoslav metropolis]. Ekspedytsiia-XXI [Expedition XXI]. 2012, no. 2(116). Available at: http://www.ex21.com.ua/rus/arhiv/0116/116-6.htm (in Ukrainian).
28. Tarasova V.N. Vysshee inzhenernoe obrazovanie Rossii (poslednyaya chetvertXIX- nachalo XXv.) [Higher Engineering Education of Russia (the last quarter XIX - beginning XX centuries)]. Moskva: Mosk. gos. un-t putei soobshch, 2001, 117 p. (in Russian).
29. Fedosova I. Dzherela ta stan doslidzhennia rozvytku vyshchoi inzhenerno-tekhnichnoi osvity v Ukraini (druga polovyna XIX - persha polovyna XXst.) [Sources and state research of development of higher engineering education in Ukraine (the second half of the nineteenth - early twentieth century)]. Pedahohichnyi dyskurs [Pedagogical discourse]. Khmelnytskyi, 2013, iss. 15, pp. 699-707. (in Ukrainian).
30. Khovrych S.M. Z istorii rozvytku vyshchoi tekhnichnoi osvity v Ukraini naprykintsi XIX - na pochatku XXst. (na materialakh Kyivskoho politekhnichnoho instytutu) [From the history of higher technical education in Ukraine in late XIX - early XX century (based on the Kiev Polytechnic Institute]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical journal]. 2007, no. 5, pp. 55-63. (in Ukrainian).
31. Shvydko H. Pershyi vyshchyi navchalnyi zaklad Pryniprovia [The first institution of higher education in Pridneprovya]. Horodskoj sajt [Local web-site]. Dnepropetrovsk. Available at: http://a.gorod.dp.ua/history/article_ua.php?article=1368 (in Ukrainian).
Рецензент: д-р icm. н. Г. Г. Кривчик
Надшшла до редколеги: 23.12.2015 р. Прийнята до друку: 27.12.2015 р.
