CC BY
27
© Рожковська Н. М., Садовнича О. О.
УДК 616. 155. 194. 8 + 616. 2:618. 4:618. 36
Рожковська Н. М., Садовнича О. О.
ФЕНОМЕН ВЗАСМН0Г0 ОБТЯЖЕННЯ ПРИ СПОЛУЧЕНН1
3АЛ130ДЕФ1ЦИТН01 АНЕМ1Т ТА ХР0Н1ЧН0Т УР0ГЕН1ТАЛЬН0"Г 1НФЕКЦП
У ВАГ1ТНИХ
0деський нацюнальний медичний ушверситет (м. 0деса)
Дослщження виконане вщповщно до програми НДР кафедри акушерства та пнекологи № 1 ОНМе-дУ «Сучасний стан д1агностики та лкування захво-рювань репродуктивно! системи та вдосконален-ня д1агностично-л1кувальних заход1в ¡з залученням сучасних технолопй», № державно! реестрацп 0107и011178.
Вступ. Aнемiя вагiтних е актуальною проблемою для сучасного акушерства, осктьки вона ускладнюе перебiг вагггност^ пологiв i пiсляпологового перiоду, значно збтьшуе частоту порушень в системi мати-плацента-плiд, несприятливо позначаеться на стан плоду i новонародженого [3, 7, 10].
В результат зниження змюту залiза в сироватцi кров^ кiстковому мозку i органах-депо, порушуеться утворення гемоглобiну, виникае гiпохромiя, про-гресуюча гемiчна гiпоксiя з подальшим розвит-ком вторинних метаболiчних розладiв в тканинах. Окрiм цього, у ваптних з важким ступенем залiзодефiцитного стану, унаслiдок трофiчних змш в мiокардi i порушень його скоротливо! здатностi розвиваеться циркуляторна ппокЫя. Наявнiсть ппоксп е важливим чинником в розвитку перинатально! патологи. [7, 10].
У структурi ускладнень, що виникають на тл анеми, що веде мюце займають змiни у фетопла-центарному комплексi i, як наслщок - невиношуван-ня, хроычна внутрiшньоутробна гiпоксiя, гiпотрофiя i затримка розвитку плоду. СтупЫь прояву можливих ускладнень залежить вiд тяжкостi переб^ анеми [3, 10].
Супутня запальна патолопя нирок, яка в 41,5 % випадюв супроводжуеться розвитком анеми, за останнi роки, за даними деяких дослщниюв, займае друге мюце серед екстрагеытально! патологи у ваптних [5, 6]. ^¡м того, е данi про тiсний зв'язок наявност хроычно! урогеытально! ^фек^! у жшок та ризиком виникнення у не! залiзодефiцитно! анеми [4, 5].
Метою дослщження була оцiнка особливо-стей ктмычного перебiгу залiзодефiцитно! анемi! у ваптних з хроычною урогенiтальною Ыфек^ею.
0б'ект I методи досл1дження. Дослщження проведене на базi обласного ктмычного пологово-го будинку протягом 2005-2012 рр. Обстежено 100 ваптних з проявами залiзодефiцитно! анеми.
Загальний масив обстежених був розподтений на три клмычы групи: пацieнтки з верифкованою урогенiтальною iнфекцieю (п = 50), пащентки з хро-нiчним телонефритом (п = 50). Середнiй вк обстежених склав 27,1 ± 1,3 рокiв. Контрольну групу скла-ли 30 жiнок з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi тie! ж вково! групи.
Всi жiнки обстежувалися вщповщно до наказу МОЗ Укра!ни вщ 03.11.2008 № 624 [8].
Визначення функцюнального стану нирок проводили до i пiсля лiкування за даними загального аналiзу сечi, аналiзу сечi за Нечипоренко, проби Зим-ницького. Всiм вагiтним проводили бактерюлопчне дослiдження сечi. При отриманнi росту бактерм виз-начали чутливiсть !х до антибiотикiв.
Про функцiю нирок, поряд з оцЫкою вираженостi протешури, судили за оцiнкою добового дiурезу, електролiтного балансу сироватки кровi Про стан азотвидтьно! функцi! нирок судили за концентращею сечовини i креатиыну в кровi.
Проводилось бактерiологiчне дослщження сечi. Вивчалася мiкрофлора, !! яюсний i кiлькiсний склад, облiгатнi внутршньоклггины патогени (Chlamydia trachomatis) i мiкроорганiзми без кJliтинно! стiнки (игеар1азта urealyticum), вiруси у секретi пiхви, цервкального каналу, сечi. Для виявлення аеробно! флори користувалися загальноприйнятими методами (Бергер М. О., 1976) [9]. Видову щентифкацю видтених штамiв ентеробактерм i грибiв роду Candida проводили на iмуноферментному ана-лiзаторi «Quantum-P" фiрми Abbot (США).
Для вивчення гематолопчного статусу, зокрема дефiциту залiза, визначали гемоглобiн, гематокрит, колiрний показник, формулу кров^ рiвень сироват-кового залiза, залiзо-звязуючу здатнiсть сироватки (ЗЗЗС) кров^ феритин.
Вмiст гемоглобiну визначали уыфкованим гемiглобiнцiанiдним колориметричним методом. Венозний гематокрит визначали центрифугуванням кровi в гепариызованих капiлярах [2].
Транспортне залiзо визначалося за методикою Непгу [8, 9]. ЗЗЗС визначали колориметрично за допомогою набору реаген^в «Вектор-Бест» (РоЫя). Концентрацiя феритину в сироватцi кровi визнача-лася iмунорадiометричним способом (набор «1рма-феритин», Бiлорусь).
182
В1сник проблем б1ологГГ I медицини - 2014 - Вип. 4, Том 2 (114)
Taблиця 1
Функцюнэльний птэн epитpoнy у вaгiтниx
Cтaтиcтичнy oбpoбкy oдepжaниx дaниx здм-cнювaли зa дoпoмoгoю пaкeтy Statistica 10. 0 [1].
Peзyльтaти дoñлiджeнь тэ ïx oбгoвopeння.
Зpocтaння мiкpoopгaнiзмiв вiдзнaчeнo у 78,0 % xвo-pиx I гpyпи, 66,0 % II фупи i ттьки у 6,7 % вaгiтниx в фут кoнтpoлю. Koльпiти i цepвiцiти змiшaнoю бaктepiaльнoÏ eтioлoгiÏ виявлялиcя у 74,0 % xвopиx
I гpyпи, i у 42,0 % ж^к - в II фут. Бaктepiaльний вaгiнoз був виявлeний у чвepтi вaгiтниx з XП тa ЗДA тa у кoжнoÏ тpeтьoÏ пaцieнтки у I фут. В ycix гpyпax oбcтeжeння звepтae нa ceбe yвaгy виcoкa чacтoтa диcбioзy пixви, пiдтвepджeнoгo вiдcyтнicтю aбo низь-ким вмютом (мeншe 1000 KУO | мл) лaктoбaктepiй. Haми виявлeнo, щo у бiльшocтi пaцieнтoк в poдo-вoмy кaнaлi визнaчaлacя пaтoгeннa тa yмoвнo-пa-тoгeннa мiкpoфлopa. Kpiм тoгo, у кoжнoÏ чeтвepтoÏ вaгiтнoÏ (26,0 %) виявлявcя кaндидoз Дpyгe мicцe пo чacтoтi виciвaння зaймaв Str. epidermidis, пpичoмy зaбpyднeнicть Ïм poдoвиx шляxiв бyлa вдв!ч! вищe пopiвнянo з пaцieнткaми II гpyпи у вaгiтниx з XУГI. Tpeтe мicцe зa чacтoтoю виciвaння нaлeжaлo E. coli
Пpи oцiнцi гeмaтoлoгiчниx пoкaзникiв вcтaнoвлe-нo, щo cepeд oбcтeжeниx вaгiтниx пepeвaжaли лeгкi тa cyбклiнiчнi фopми ЗДA (104 випaдки aбo 69,3 %). У бтых^^ пaцieнтoк ocнoвнoÏ гpyпи cпocтepiгaлocя знижeння пoкaзникiв вмюту гeмoглoбiнy тa epитpo-цит!в (тэ6л. 1 ).
Пoчaткoвe знaчeння piвня зaлiзa в cиpoвaтцi кpoвi кoливaвcя вщ 5,3 дo 13,3 мкмoль|л (9,7 ± 0,9 мкмoль|л - у I фут, 9,5 ± 1,1 мкмoль|л - у II фут. Piвeнь гeмoглoбiнy кoливaвcя в мeжax вщ 95 дo 135 г/л (113,3 ± 3,5 г/л - у I фут, 110,5 ± 3,8 г/л - у
II фут). Юльк^ть epитpoцитiв у cepeдньoмy cтaнo-вилo 3,5 1012 | л у вaгiтниx I фупи, 3,3 ± 0,2 1012 | л у вaгiтниx II фупи. Taким чинoм, у пaцieнтiв з ЗДA гeмaтoлoгiчнi пoкaзники пpaктичнo нe зaлeжaли вщ фopми XУГI, oднaк диcпepciя знaчeнь пoкaзникiв бyлa дeщo бiльшoю у вaгiтниx з X^
Для бaгaтьox вaгiтниx ocнoвнoÏ фупи був xa-paктepним ciдepoпeнiчний cиндpoм у вигляд! змЫ шкipи тa ÏÏ пpидaткiв. Cпocтepiгaлacя cyxicть ш^и, лaмкicть вoлoccя. Чacтo у xвopиx вiдзнaчaлacя ви-paзнa «cинявa» cmep. У 12 (12,0 %) ж^к вiдзнa-чaлиcя явищa aнгyляpнoгo cтoмaтитy.
Пpи пoдaльшoмy aнaлiзi poзпoдiлy знaчeнь вмicтy фepитинy в зaлeжнocтi вщ виpaжeнocтi aнeмiзaцiÏ
вcтaнoвлeнo, щo у вaгiтниx з cyбклiнiчними фop-мaми aнeмiÏ (вмicт гeмoглoбiнy вищe 110 г/л) вiдзнaчaeтьcя знижeння вмicтy фepитинy. Пpи цьoмy у вaгiтниx I фупи нa мoмeнт oбcтeжeння вмют фepитинy cкnlaдaв в cepeдньoмy 7,6 ± 0,1 мкг/л, a у II фут - 7,8 ± 0,3 мкг/л мкг/л. Cлiд зaзнaчити, щo нaявнicть xpoнiчнoгo пieлoнeфpитy пpизвoди-лa дo пoглиблeння дeфiцитy cиpoвaткoвoгo зaлiзa дo 8,8 ± 0,7 мкмoль|л пpи вмicтi фepитинy нa piвнi 7,2 ± 0,2 мкг|л, щo знaчнo нижчe кoнтpoльниx знa-чeнь(p < 0,05).
Бтьш низьк знaчeння вмicтy фepитинy у ж^к з XП мoжyть бути oбyмoвлeнi фeнoмeнoм взaeмнoгo oбтяжeння пpи нaявнocтi xpoнiчнoÏ гiпoкciÏ пoв'я-зaнoÏ ¡з ЗДA. Biдoмo, щo у xвopиx нa ЗДA виникaють кoмпeнcaтopнi peaкцiй у вигляд! збiльшeння кiлькocтi тpaнcфepинoвиx peцeптopiв i пiдвищeння piвня epитpoпoeтинy в cиpoвaтцi кpoвi - oбcяг ceкpeцiÏ epитpoпoeтинy oбepнeнo пpoпopцiйний вeличинi киcнeвoÏ кpoвi i пpямo пpoпopцiйний дo киcнeвoгo зaпитy кpoвi. У зв'язку з цим нeaбиякe знaчeння мae oцiнкa фyнкцioнaльнoгo cтaнy AOC opгaнiзмy.
Пpи дocлiджeннi aктивнocтi фepмeнтiв a^m-oкcидaнтнoгo зaxиcтy в epитpoцитax жiнoк пpи ciдepoпeнiчниx cтaнax вcтaнoвлeнo (тэ6л. 2), щo aктивнicть cyпepoкcидcмyтaзи (COД) в epитpoцитax пepифepичнoÏ кpoвi вaгiтниx знижyвaлacя в cepeд-ньoмy нa 15-20 %, пopiвнянo з дaними oдepжaними у кoнтpoльнiй фут. Aктивнicть глyтaтioнпepoкcидaзи (ГП) в epитpoцитax жiнoк ¡з xpoнiчним пieлoнeфpитoм зpocлa у 1,5 paзи. Öi змши cyпpoвoджyвaлиcя збiльшeнням aктивнocтi ПOЛ, щo пpизвeлo дo нaкo-пичeння пpoдyктiв ПOЛ в плaзмi кpoвi.
Taблиця 2
СТЭН peдoкñ-гoмeoñтaзy цитoплaзми epитpoцитiв y oбñтeжeниx вaгiтниx
Пoкaзники Iгpyпa (n = 50) II гpyпa (n = 50 Koнтpoльнa гpyпa (n = 30)
МДД, мкмoль|л 40,2 ± 0,8* 41,3 ± 1,2* 36,1 ± 1,3
ДK, ммoль|л 3,9 ±0,2* 4,4 ± 0,1* 3,3 ± 0,2
COД, oд. 34,1 ± 1,8 28,3±2,5 32,5 ± 3,6
ГП, oд. 6. 9±0,7 5,3 ± 0,5 6,5 ± 0,8
SH-гpyпи, oд. 18,4 ± 1,6 14,2 ± 1,2 22,3 ± 2,2
Пpимiткa: * - в¡дм¡ннocт¡ з кoнтpoлeм дocтoв¡pн¡ (p < 0,05).
Знижeння aктивнocтi aнтиoкcидaнтниx фepмeн-т!в в epитpoцитax мoжe пpизвecти дo нaкoпи-чeння aктивниx фopм киcню i виклlикaти o^c-нe пoшкoджeння мeмбpaнниx бтюв. Haвeдeнe дoзвoляe cтвepджyвaти, щo у вaгiтниx ¡з cинтpoпieю xpoнiчнoгo пieлoнeфpитy тa cидepoпeнiчниx cтaнiв мae мю^ внyтpiшньoклiтинни мeтaбoлiчний aци-дoз нa тш aктивaцiÏ пepeкиcнoгo oкиcнeння лтщ1в. Öi пaтoлoгiчнi мexaнiзми мaють aдaптивний xapa! тep, aлe мoжyть oбyмoвити poзвитoк eндoтeлiaльнoÏ диcфyнкцiÏ тa гeмoдинaмiчниx пopyшeнь у cиcтeмi фeтoплaцeнтapнoгo кpoвoтoкy. Цьoмy cпpияe як aктивaцiя мexaнiзмiв yтилiзaцiÏ пipyвaтy тaк й вiднocнa гiпepкaлieмiя. Cлiд зaзнaчити, щo пpи
Пoкaзники Iгpyпa, n = 50 II гpyпa n = 50 Здopoвi вaгiтнi, n = 30
Epитpoцити, 1012|л 3,5 ±0,1* 3,3±0,2* 4,1 ±0,1
Гeмoглoбiн, г|л 113,3 ± 3,5* 110,5 ± 3,8* 131,0 ± 2,4
Cиpoвaткoвe зaлiзo, мкмoль|л 9,3±0,9* 8,8±1,1* 12,4 ± 1,2
Фepитин, мкг|л 7,6 ± 0,1* 7,2±0,3* 18,2 ± 0,2
Пpимiткa: * - вiдмiннocтi мж гpyпaми е cтaтиcтичнo знaчyщими p < 0,05.
Вкник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2014 - Вип. 4, Ъэм 2 (114)
183
нaявнocтi зaлiзoдeфiцитнoÏ aнeмiÏ змeншyeтьcя фyнкцioнaльнa eмнicть гeмoглoбiнoвoгo бyфepa, щo тaкoж пocилюe aцидoтичнi зcyви в opгaнiзмi.
Baжливy poль y пaтoгeнeзi пopyшeнь peдoкc-гoмeocтaзy й пpигнiчeння aктивнocтi кoмпeнca-тopниx ниpкoвиx мexaнiзмiв, якi зaбeзпeчyють зб^ьнюння ceкpeцiÏ H+в диcтaльнoмy вщдьт ниpкo-виx кaнaльцiв i peaбcopбцiю бiкapбoнaтy в пpoкcи-мaльнoмy вщдьт нeфpoнa. Учacть бyфepiв кicткoвoÏ тганини (гiдpoкapбoнaтнoгo i фocфaтнoгo) пpи xpoнiчнoмy aцидoзi тaкoж збepiгaeтьcя. Пeчiнкoвi мexaнiзми кoмпeнcaцiÏ пoлягaють в iнтeнcифiкaцiÏ yтвopeння aмiaкy i глюкoнeoгeнeзy, дeтoкcикaцiÏ peчoвин зa yчacтю глюкypoнoвoÏ i cipчaнoÏ киcлoт i з пoдaльшим вивeдeнням Ïx з opгaнiзмy. Xpoнiчний пepeбiг мeтaбoлiчнoгo aцидoзy xapaктepизyeтьcя тaкoж збшыхюнням yтвopeння coлянoÏ киcлoти пapieтaльними клiтинaми шлyнкa. Зaвдяки aктивaцiÏ зaзнaчeниx мexaнiзмiв, мeтaбoлiчний aцидoз y
вaгiтниx кoмпeнcyeтьcя, втiм пpи цьoмy мoжyть cпocтepiгaтиcя нecпpиятливi eфeкти щoдo фeтoплa-цeнтapнoгo кoмплeкcy.
Bиcнoвки.
1. Пpи cпoлyчeннi xpoнiчнoÏ ypoгeнiтaльнoÏ iнфeкцiÏ тa зaлiзoдeфiцитнoÏ aнeмiÏ peaлiзyeтьcя фe-нoмeн взaeмнoгo oбтяжeння.
2. У вaгiтниx iз cинтpoпieю xpoнiчнoгo пieлo-нeфpитy тa cидepoпeнiчниx cтaнiв мae мicцe вну-тpiшньoклiтинни мeтaбoлiчний aцидoз нa xni aктивaцiÏ пepeкиcнoгo oкиcнeння лiпiдiв
3. ^явнють xpoнiчнoгo пieлoнeфpитy пpизвoди-лa дo пoглиблeння дeфiцитy cиpoвaткoвoгo зaлiзa дo 8,8 ± 0,7 мкмoль/л пpи вмicтi фepитинy нa piвнi 7,2 ± 0,2 мкг/л
Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь пoв'язaнi iз нayкoвим oбфyнтyвaнням cxeми пpeгpaвiдapнo,i пiдгoтoвки y ж^к гpyпи pизикy пo виникнeнню ЗДД нa тлi ХУГ1.
Лiтepaтypa
1. Бopoвикoв B. П. Statistica. Иcкyccтвo aнaлизa дaнныx нa кoмпьютepe / B. П. Бopoвикoв. - ^б., Питep, 2003 - б88 c.
2. Kлиничecкaя лaбopaтopнaя диaгнocтикa в 2-x тoмax. Toм 1. Haциoнaльнoe pyкoвoдcтвo / Пoд peд. B. B. Дoлгoвa M., Гэoтap-Meдиa, 2012. - 928 c.
3. Kocтюк B. M. Bплив зaлiзoдeфiцитнoÏ aнeмiÏ вaгiтниx нa cинтeтичнy функцш тa aктивнicть пpoцeciв aпoптoзy в пepифepiйнoмy цитoтpoфoблacтi плaцeнти / B. M. Koc™i< // Apxiв клiнiчнoÏ мeдицини : нayкoвo-пpaктичний жypнaл. -2013. - № 1. - C. 45-47.
4. Лeвкoвич M. A. Cpaвнитeльнaя oцeнкa иммyннoй ^CTei^ пpи нeвынaшивaнии бepeмeннocти инфe<циoннoгo Гeнeзa / M. A. Лeв<oвич, B. И. Opлoв, A. T. Лигидoвa // International Journal on Immunorehabilitation (Meждyнapoдный жypнaл пo иммyнopeaбилитaции). - 2010. - T. 12, № 2. - C. 135.
5. Maльцeвa Л. И. Ôa^rophi pиcкa гнoйнo-вocпaлитeльныx зaбoлeвaний и ycлoвия иx peaлизaции y poдильниц и нoвo-poждeнныx / Л. И. Maльцeвa, Я. Э. Koгaн // Kaзaнcкий мeдицинc<ий жypнaл. - 2009. - T. 90, № 5. - C. б51-б55.
6. Mинacян A. M. Бepeмeннocть нa фoнe xpoничecкoгo пиeлoнeфpитa / A. M. Mинacян, M. B. Дyбpoвc<aя // Capaтoвcкий нayчнo-мeдицинc<ий жypнaл. - 2012. - T. 8, № 4. - C. 920-925.
7. Mypamro A. B. Жeлeзoдeфицитнaя aнeмiя вo вpeмя бepeмeннocти. / A. B. Mypamro // Meдицинc<ий coвeт. - 2013. -№ 5(2). - C. 94-101.
8. ^газ MOЗУ № б24 вiд 03.11.2008 «Пpo внeceння змiн дo нa<aзy MOS УкpaÏни вiд 15 гpyдня 2003 po!y № 582 «Пpo зa-твepджeння <лiнiчниx пpoтo<oлiв з a^mep^^ тa гiнe<oлoгiчнoÏ дoпoмoги», нa<aзy MO8 вщ 31.12.2004 po<y № б7б <^po зaтвepджeння <лiнiчниx пpoтo<oлiв з a^o^pc^o! тa гiнe<oлoгiчнoÏ дoпoмoги». Eлeктpoнний pecypc. Peжим дo-cтyпy: www.moz.gov.ua.
9. Pyкoвoдcтвo пo мeдицинc<oй ми<poбиoлoгии. Чacтнaя мeдицинc<aя ми<poбиoлoгия и этиoлoгичec<aя диaгнocтикa инфe<ций. Kнигa II. / Пoд peдa<циeй A. C. Лaбинc<oй, H. H. Kocтюкoвoй, C. M. Ивaнoвoй. - Moc<вa, Бинoм, 2010. -1152 c.
10. Ящeнкo Л. M. Mopфoлoгiчнi acпeкти тa мaнoзoглiкaни плaцeнти пpи вaгiтнocтi, yc<лaднeнiй зaлiзoдeфiцитнoю aнeмieю. / Л. M. Ящeнкo, O. B. Cмoль<oвa // Eкcпepимeнтaльнa тa <лiнiчнa фiзioлoгiя i б^мля : нay<. -пpa<т. жypн. - 2012. -№ 3. - C. 51-54.
УДK б1б. 155. 194. 8 + б1б. 2:б18. 4:б18. 3б
ФEHOMEH B3A€MHOrO OБTЯЖEHHЯ ПPИ CПOЛУЧEHHI ЗAЛIЗOДEФIЦИTHOÏ AHEMIÏ TA XPO-HI4HOÏ УPOГEHITAЛЬHOÏ IHФEKЦIÏ У BAПTHИX
Poжкoвcькa H. M., Caдoвничa O. O.
Peзюмe. Meтoю дocлiджeння бyлa oцiнкa ocoбливocтeй клiнiчнoгo пepeбiгy зaлiзoдeфiцитнoÏ aнeмiÏ y вaгiтниx з xpoнiчнoю ypoгeнiтaльнoю iнфeкцieю. Пoкaзaнo, щo пpи cпoлyчeннi xpoнiчнoÏ ypoгeнiтaльнoÏ iнфeкцiÏ тa зaлiзoдeфiцитнoÏ aнeмiÏ peaлiзyeтьcя фeнoмeн взaeмнoгo oбтяжeння. У вaгiтниx iз cинтpoпieю xpoнiчнoгo пieлoнeфpитy тa cидepoпeнiчниx cтaнiв мae мicцe внyтpiшньoклiтинни мeтaбoлiчний aцидoз нa тлi aктивaцiÏ пepeкиcнoгo oкиcнeння лiпiдiв. Haявнicть xpoнiчнoгo пieлoнeфpитy пpизвoдилa дo пoглиблeння дeфiцитy cиpoвaткoвoгo зaлiзa дo 8,8 ± 0,7 мкмoль/л пpи вмicтi фepитинy нa piвнi 7,2 ± 0,2 мкг/л.
Kлючoвi cлoвa: зaлiзoдeфiцитнa aнeмiя, ypoгeнiтaльнa iнфeкцiя, вaгiтнicть.
184
Bicник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2014 - Bип. 4, Toм 2 (114)
УДК 616. 155. 194. 8 + 616. 2: 618. 4: 618. 36
ФЕНОМЕН ВЗАИМНОГО ОТЯГОЩЕНИЯ ПРИ СОЧЕТАНИИ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНОЙ АНЕМИИ И ХРОНИЧЕСКОЙ УРОГЕНИТАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ У БЕРЕМЕННЫХ
Рожковська Н. М., Садовничая А. А.
Резюме. Целью исследования была оценка особенностей клинического течения железодефицитной анемии у беременных с хронической урогенитальной инфекцией. Показано, что при сочетании хронической урогенитальной инфекции и железодефицитной анемии реализуется феномен взаимного отягощения. У беременных с синтропиею хронического пиелонефрита и сидеропеничних состояний имеет место внутриклеточный метаболический ацидоз на фоне активации перекисного окисления липидов. Наличие хронического пиелонефрита приводила к углублению дефицита сывороточного железа до 8,8 ± 0,7 мкмоль / л при содержании ферритина на уровне 7,2 ± 0,2 мкг / л.
Ключевые слова: железодефицитная анемия, урогенитальная инфекция, беременность.
UDC 616. 155. 194. 8 + 616. 2: 618. 4: 618. 36
The Phenomenon of Mutual Burden Coupled with Iron Deficiency Anemia and Chronic Urogenital Infection in Pregnant Women
Rozhkovska N. M., Sadovnichaya O. O.
Abstract. The aim of the study was to evaluate the characteristics of clinical course of iron deficiency anemia in pregnant women with chronic urogenital infections.
The survey was conducted at the Regional Clinical Maternity Hospital (Odessa, Ukriane) for 2005-2012 years. Study involved 100 pregnant women with signs of iron deficiency anemia.
The total array was examined in three clinical groups: patients with verified urogenital infections (n = 50), patients with chronic pyelonephritis (n = 50). The average age of the patients was 27.1 ± 1.3 years. The control group consisted of 30 women with physiological pregnancy in the same age group. All women were examined according to the order of Ministry of Health of Ukraine from 03.11.2008 № 62.
It is shown that with a combination of chronic urogenital infection and iron deficiency anemia implemented phenomenon of the mutual encumbrance. The growth of microorganisms was observed in 78. 0 % of patients of I group, 66.0 % of II group and only in 6.7 % cases in the control group. Vaginitis and cervicitis with mixed bacterial etiology were found in 74.0 % of patients of the first group, and in 42.0 % of women - in the second group. Bacterial vaginosis was found a quarter of pregnant women with chronic pyelonephritis and iron-deficiency anemia and every third patient suffered from these conditions in the first group. In all groups examination noteworthy high frequency of vaginal dysbiosis, which is confirmed by the absence or low content (less than 1000 cfu / ml) of Lactobacilli.
In pregnant women with chronic pyelonephritis and syntrop^ syderopenic states there is an intracellular metabolic acidosis in the background activation of lipid peroxidation. Thus, the activity of antioxidant enzymes in erythrocytes of women with sideropenicstates was changed. There was found that superoxydysmutaze activity in red blood cells in peripheral blood of pregnant women was decreased by an average of 15-20 % compared with the data obtained in the control group. The activity of glutathione peroxidase in red blood cells of women with chronic pyelonephritis increased by 1.5 folds. These changes were accompanied by an increase in lipid peroxidation activity, leading to accumulation of lipid peroxidation products in plasma.
There is discussed the an association of this pathological condition with inflammatory diseases of the urinary tract in pregnant women suffering from iron deficiency anemia, which could lead to complicated pregnancy.
In assessing hematological parameters revealed that among the surveyed pregnant women dominated light and subclinical forms of IDA. Most main group patients experienced a decline in hemoglobin and red blood cells. Initial level of iron in serum ranged from 5.3 to 13.3 mmol / l (9,7 ± 0,9 mmol / l - in the first group, 9,5 ± 1,1 mmol / l - in the second group. hemoglobin level ranged from 95 to 135 g / l (113,3 ± 3,5 g / l - in the first group, 110,5 ± 3,8 g / l - in the second group). Red blood cells count was averaged 3 5 1012 / l in pregnant and groups, 3,3 ± 0,2 1012 / l in the second group. Hence, patients with IDA hematological parameters practically did not depend on the pattern of chronic urogenital infection, but the variance of the indicators was slightly higher in pregnant women suffering from chronic pyelonephritis.
The presence of chronic pyelonephritis led to a deepening deficit of serum iron to 8,8 ± 0,7 mmol / l in ferritin content at 7,2 ± 0,2 mg / l.
Keywords: iron deficiency anemia, urogenital infection, pregnancy.
Рецензент - проф. Л/хачов В. К.
Стаття надшшла 31. 08. 2014 р.
В1сник проблем бюлопУ i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 2 (114)
185
