CC BY
12
УДК 616.831-005.1-036.86 Дельва 1.1.
ФЕНОМЕН ПАТОЛОГННО1 ВТОМИ ПРОТЯГОМ ПЕРШОГО РОКУ П1СЛЯ 1НСУЛЬТ1В: РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ, АСОЦ1ЙОВАН1 ФАКТОРИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
mdelwa@gmail.com
Робота виконана в рамках науково-дослщно! ро-боти кафедри нервових хвороб з нейрохiрурпею та медичною генетикою ВДНЗУ „Укра!нська медична стоматолопчна академiя" „Клшко-патогенетична оптимiзацiя дiагностики, прогнозування, л^вання та профiлактики ускладнених розладiв центрально! нервово! системи, а також невролопчних порушень при соматичнiй патологи" (№ державно! реестраци 0116и004190).
Вступ. Втома - це багатокомпонентний, пере-важно суб'ективний феномен, що описуеться рiз-ними термiнами - важкють розпочати або пщтриму-вати певний вид дiяльностi, вiдчуття нестачi енергп, тощо. В деяких випадках у пащенпв, що перенесли iнсульт, виникае специфiчне ускладнення - постш-сультна втома (П1В). Загалом, П1В е незалежним предиктором постЫсультних функцiональних обме-жень та показникiв смертностi, а також негативно впливае на якють життя пацiентiв [3,4,11]. Вважаеть-ся, що П1В мае мультифакторiальне походження, як наслiдок комплексно! взаемодп бюлопчних, психо-логiчний, поведiнкових та Ыших факторiв [2,8]. П1В е динамiчним процесом, що може виникати в рiзнi пе-рiоди пiсля шсульту та може мати певнi особливост подальшого перебiгу [8,10]. Але, до тепершнього часу залишаються маловiдомими характеристики П1В як динамiчного процесу, а також не визначено як фактори асоцiюються з П1В в певн постiнсультнi перiоди.
Мета досл1дження: вивчити розповсюдженють П1В та асоцiйованi з нею фактори протягом першого року пюля розвитку iнсультiв.
Об'ект I методи дослщження. Обстежено 128 пацiентiв з iшемiчними та геморагiчними шсультами. Умовами включення пацiентiв в доогмдження була вiдсутнiсть супутньо! патологи, яка могла б вплива-ти на виникнення втоми (онколопчы захворювання, хвороби системи кров^ декомпенсована соматич-на патолопя, прогресуюча стенокардiя, гострий шфаркт мiокарду), зловживання алкоголем, пору-шення свiдомостi, вираженi розлади мови (афазп, дизартрп), порушення функцп письма, що не до-зволяють належно заповнювати опитувальники, ви-раженi постiнсультнi функцюнальы порушення (зна-чення за модифкованою шкалою Ренкiна >4 балiв).
Дан збиралися безпосередньо при контактi з патентами та (або) з !х родичами з використанням структурованого опитувальника та юторм хвороби пацiентiв.
Наявнють П1В встановлювали за шкалою ступе-ня важкостi втоми (РББ) у певн постiнсультнi часо-вi точки: в гострому перiодi захворювання пщ час
перебування пацiентiв в стацюнар^ а потiм через 3, 6, 9 та 12 мюя^в пюля розвитку шсульпв. РББ складаеться з 9 питань, кожне з яких оцшюеться вщ 1 до 7 балiв. Показник шкали розраховують як се-редне арифметичне суми балiв. Критичне значення - 4 бали та вище свiдчить про наявнють у патента втоми [14].
Серед соцiально-демографiчних характеристик пацiентiв аналiзувалися вк, стать, сiмейний статус (одружений/одинокий), рiвень освiти (вища/серед-ня) та статус працюючого на момент виникнення шсульту. Наявнють дошсультно! втоми дiагностува-лася ретроспективно у випадках, якщо патент вщ-мiчав в доiнсультному перiодi втому, що турбувала бiльше 3-х мюя^в [7]. За показником тютюнопа-лiння пацiентiв умовно подiляли на «некур^в» (хто не палив, щонайменше, 1 рiк перед iнсультом) та «кур^в» (хто палив регулярно на протязi останньо-го року до розвитку захворювання). За рiвнем спо-живання алкоголю пацiенти були подтеы на тих, хто взагалi не вживав або «помiрно» вживав алкогольн
Таблиця 1.
Характеристика пащен^в, що включен в дослiдження
Параметр Значення
в1к (роки), М+Бй 65,7+9,1
чоловки, п (%) 61 (47,7%)
с1мейн1, п (%) 84 (65,6%)
працююч1, п (%) 41 (32,0%)
дошсультна втома, п (%) 29 (22,7%)
вища осв1та, п (%) 43 (33,6%)
курц1, п (%) 35 (27,3%)
«значне» вживання алкоголю, п (%) 19 (14,8%)
тривожш розлади, п (%) 28 (21,9%)
депресивш розлади,п(%) 29 (22,7%)
ознаки апатИ, п (%) 33 (25,8%)
п1двищена денна сонлив1сть, п (%) 47 (36,7%)
когн1тивн1 порушення, п (%) 54 (42,2%)
абдом1нальне ожир1ння, п (%) 38 (29,7%)
супутш захворювання артер1альна г1пертенз1я, п (%) 113 (88,3%)
1шем1чна хвороба серця, п (%) 91 (71,1%)
ф1бриляц1я передсердь, п (%) 29 (22,7%)
цукровий д1абет, п (%) 39 (30,5%)
напо! (не бтьше 7 дрiнкiв для жшок та не бiльше 14 дршюв для чоловiкiв протягом одного тижня (1 дршк вiдповiдаe 18 мл чистого етанолу)) та тих, хто «зна-чно» вживав алкогольнi напо! (бiльше 7 дрiнкiв для жшок та бiльше 14 дрiнкiв для чоловшв протягом 1 тижня) [9]. Ознаки тривоги та депреси оцшювалися за Госпiтальною шкалою тривоги та депреси (вико-ристовували критичне значення 4 бали для субшкал тривоги та депреси, як це рекомендовано для патент з шсультами) [12]. Для виявлення апатичних розладiв застосовували шкалу апати Starkstein (за показниками шкали >14 балiв пацiентiв дихотомiзу-вали на тих, хто мае симптоми апати та тих, хто !х не мае) [16]. Лет когнггивы порушення дiагностува-лися за Монреальською шкалою оцiнки когнiтивних функцiй (критичне значення <26 балiв) [15]. Сонли-вiсть вивчалася за допомогою шкали ЕршоИ:И (значення >10 балiв вказують на пiдвищену денну сонли-вiсть) [6].
Наявнiсть абдомiнального ожиршня визначали за показником об'ему тали (пороговi значення - 102 см для чоловЫв та 88 см для жшок). Серед супутых захворювань враховували найбiльш поширенi патологи: артерiальну гiпертензiю, iшемiчну хворобу серця, фiбриляцiю передсердь та цукровий дiабет.
Кiлькiснi ознаки були представленi у виглядi се-редньо! арифметично! та середнього квадратичного в^илення, якiснi ознаки - у виглядi абсолютних по-казникiв та вiдсоткiв. Вiдмiнностi мiж частками пац^ ентiв, що мають П1В у певнi часовi точки оцшювали за допомогою Q-критерiя Кохрейна. Для виявлення можливих асоцiацiй мiж наявнiстю П1В та факторами, що аналiзувалися, застосовували однофактор-ний регресмний логiстичний аналiз з 95% довiрчим iнтервалом (Д1). В уЫх випадках достовiрними вва-жали вщмшност при р<0,05.
ком наявностi П1В в жоднiй з часових точок, що ви-вчалися.
Таблиця 2.
Розповсюджетсть П1В протягом 1-го року шсля розвитку iнсультiв
Час спостереження П1В, п (%)
стацюнарне лкування 36 (28,1%)
3 м1сяц1 59 (43,8%)
6 м1сяц1в 67 (52,3%)
9 м1сяц1в 63 (49,2%)
12 м1сяц1в 70 (54,7%)
Як видно з таблиц! 2, рiвень розповсюдженiсть П1В достовiрно збiльшуеться протягом перших 3-х мюя^в пiсля розвитку захворювання ^-критерм Кохрейна=97,4; р<0,05) i в подальшому, протягом наступних 9-ти мiсяцiв, залишаеться практично на незмiнному рiвнi. Феномен достовiрного збтьшен-ня частоти П1В протягом перших мiсяцiв пiсля ш-сульту можна пояснити тим, що па^енти, як правило, придтяють мало уваги до вiдчуття втоми в перши тижнi або нав^ь мiсяцi пiсля розвитку захворювання, зважаючи на наявнiсть iнших, бiльш виражених по-рушень. Вiдчуття ж втоми стае достатньо значимим для патента, коли вш намагаеться вiдновити свою професмну, соцiальну та побутову активнють. Не-змiннiсть показникiв розповсюдженостi П1В з 3-го по 12-й мюяц пiсля iнсульту можна пояснити, ймовiр-но, тим, що в цей перюд пацiенти поступово адапту-ються до функцюнальних обмежень, що виникли, та до змiнених умов життя. З iншого боку, П1В, як окре-мий феномен, може мати сво! власнi часовi закони розвитку, що потребуе подальших дослiджень.
Таблиця 3.
Фактори, асоцшоваш з П1В, згiдно однофакторного логiстичного регресiйного аналiзу
Фактори Час спостереження
в стацюнар1 3 м1сяц1 6 м1сяц1в 9 м1сяц1в 12 м1сяц1в
дошсультна втома 3,27 (Д1 95%, 1,37-7,79, р=0,01)
ознаки тривоги 2,97 (Д1 95%, 1,27-6,95, р=0,01) 3,02 (Д1 95%, 1,28-7,17, р=0,01)
ознаки депреси 2,74 (Д1 95%, 1,17-6,44, р=0,02) 3,26 (Д1 95%, 1,38-7,68, р=0,01) 2,99 (Д1 95%, 1,27-7,03, р=0,01) 2,86 (Д1 95%, 1,16-7,05, р=0,02)
когштивш порушення 2,21 (Д1 95%, 1,08-4,53, р=0,03) 2,64 (Д1 95%, 1,27-5,47, р=0,01)
Результати досл1дження та Ух обговорення
Перед усiм, однофакторний логiстичний регре-сiйний аналiз не виявив будь-яких статистично до-стовiрних асоцiацiй мiж бiльшiстю факторiв, що наведен в таблиц! 1 (вiк, стать, Ымейне положення, статус працюючого, рiвень освiти, тютюнопалiння, рiвень вживання алкоголю, апатичн розлади, пщ-вищена денна сонливють, абдомiнальне ожирiння, артерiальна гiпертензiя, iшемiчна хвороба серця, фiбриляцiй передсердь, цукровий дiабет) та ризи-
Таблиця 3 демонструе, що пошсультна втома достовiрно асоцiюеться з ризиком наявност П1В тiльки в гострому перiодi захворювання. Але, важ-ливо приймати до уваги той факт, що розповсюдже-нiсть втоми загалом в загальнм популяци е досить високою, тому втома в перши дн пюля розвитку ш-сультiв необов'язково може бути викликана шсуль-том, а е продовженням саме дошсультно! втоми [1]. Виявлен нами достовiрнi асо^аци мiж тривожними i депресивними розладами та П1В узгоджуються з
даними лтератури. Згiдно систематичного огляду РопоИе! А., тривожн та депресивнi порушення е са-мостiйним предикторами П1В та грають ютотну роль у мехаызмах виникнення П1В [1]. Ця закономiрнiсть е особливо притаманною для бтьш пiзнiх постш-сультних термiнiв: згщно часово! концепцп П1В, так звана "тзня" П1В переважно пов'язана саме з пси-хологiчними та поведшковими факторами [8]. Асо-^аци мiж когнiтивними порушеннями та П1В можна пояснити тим, що особи з когытивним зниженням намагаються його компенсувати через продук^ю надмiрних зусиль [5]. Але, в подiбних випадках пащ-енти здатнi пiдтримувати необхiдну психiчну актив-нiсть протягом порiвняно короткого перюду часу i в подальшому потребують тривалiшого термiну для вщновлення [13].
Висновки
1. Розповсюдженiсть П1В, згiдно опитувальника FSS, достовiрно збтьшуеться протягом перших 3-х мiсяцiв пюля розвитку iнсультiв i залишаеться на не-змнному piBHi протягом наступних 9-ти мюя^в.
2. В гострому перiодi iнсультiв ризик П1В мае прямi достовiрнi асоцiацiI з наявнютю дошсультно! втоми, а пiсля 3-х мюя^в пiсля розвитку iнсультiв - з тривожними та депресивними розладами, а також з когытивними порушеннями.
Перспективи подальших дослiджень. В подальшому необхщно вивчити динамiку розповсю-дженостi П1В та асоцiйованi з П1В фактори в бiльш тзы постiнсультнi перiоди.
Лiтература
1. Factors associated with post-stroke fatigue: a systematic review / A. Ponchel, S. Bombois, R. Bordet [et al.] // Stroke Research Treatment. 2015. - http://dx.doi.org/10.1155/2015/347920.
2. Factors associated with post-stroke fatigue within the first 3 month after stroke / I. Delva, N. Lytvynenko, M. Delva // Georgian Medical News. - 2017. - Vol. 6 (267). - P. 38-42.
3. Fatigue after stroke: baseline predictors and influence on survival. Analysis of data from UK patients recruited in the International Stroke Trial / G. Mead, C. Graham, P. Dorman [et al.] // PLoS One. - 2011. - Vol. 6 (3). - E16988. dx.doi.org/10.1371/journal. pone0016988.
4. Fatigue among stroke patients on long-term follow-up. The Bergen Stroke Study / h. Naess, L. Lunde, J. Brogger [et al.] // Journal of Neurological Sciences. - 2012. - Vol. 312 (1). - P. 138-141.
5. Johansson B. Mental fatigue and cognitive impairment after an almost neurological recovered stroke / B. Johansson, L. Ronnback // ISRN Psychiatry. - 2012. - 686425. - doi:10.5402/2012/686425.
6. Johns M. A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale / М. Johns // Sleep. - 1991. - Vol. 14 (6). - P. 540-545.
7. Michielsen h. Psychometric qualities of a brief self-rated fatigue measure: The Fatigue Assessment Scale / h. Michielsen, J. De Vries, G. van heck // Journal of Psychosomatic Research. - 2003. - Vol. 54 (4). - P. 345-352.
8. Model of understanding fatigue after stroke / S. Wu, G. Mead, M. Macleod [et al.] // Stroke. - 2015. - Vol. 46 (3). - P. 893-898.
9. National Institute of Alcohol Abuse and Alcoholism (NIAAA). Moderate and Binge Drinking. - 2014. - http://www.niaaa.nih.gov/ alcohol-health/overview-alcohol-consumption/moderate-binge-drinking.
10. Post-stroke fatigue and its dimensions within first 3 months after stroke / I. Delva, N. Lytvynenko, M. Delva // Wiadomosci Lekarskie. - 2017. - Vol. 70 (1). - P. 43-46.
11. Poststroke fatigue: risk factors and its effect on functional status and health-related quality of life / Y Chen, J. Qu, W. Xiao [et al.] // International Journal of Stroke. - 2015. - Vol. 10 (4). - P. 506-512.
12. Screening for anxiety and depression after stroke: comparison of the hospital anxiety and depression scale and the Montgomery and Asberg depression rating scale / U. Sagen, T. Vik, T. Moum [et al.] // Journal of Psychosomatic Research. - 2009. - Vol. 67 (4). - P. 325-332.
13. Staub F. Fatigue after stroke: a major but neglected issue / F. Staub, J. Bogousslavsky // Cerebrovascular Diseases. - 2001. -Vol. 12 (2). - P. 75-81.
14. The fatigue severity scale. Application to patients with multiple sclerosis and systemic lupus erythematosus / L. Krupp, N. LaRocca, J. Muir-Nash [et al.] // Archives of Neurology. - 1989. - Vol. 46. - P. 1121-1123.
15. The Montreal cognitive assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment / S. Nasreddine, N. Phillip, V. Bedirian [et al.] // Journal of the American Geriatric Society. - 2005. - Vol. 53. - P. 695-699.
16. The prevalence and clinical correlates of apathy and irritability in Alzheimer's disease / S. Starkstein, R. Migliorelli, F Manes [et al.] // European Journal of Neurology. - 1995. - Vol. 2. - P. 540-546.
УДК 616.831-005.1-036.86
ФЕНОМЕН ПАТОЛОПЧНОТ ВТОМИ ПРОТЯГОМ ПЕРШОГО РОКУ П1СЛЯ ШСУЛЬПВ: РОЗПОВСЮ-ДЖЕНЮТЬ, АСОЦ1ЙОВАН1 ФАКТОРИ
Дельва I. I.
Резюме. Постшсультна втома (П1В) е незалежним предиктором постЫсультних функцюнальних обме-жень та показниюв смертност Мета: вивчити розповсюдженють П1В та асоцмоваы з нею фактори протягом першого року пюля розвитку Ысульпв. Об'ектiметодидослiдження. Обстежено 128 пащен^в з iшемiчними та геморапчними шсультами. Наявнють П1В встановлювали за шкалою ступеня важкост втоми в гострому перiодi захворювання, а по™ через 3, 6, 9 та 12 мюя^в пюля розвитку шсульпв. Висновки. Розповсюдженють П1В достовiрно збтьшуеться протягом перших 3-х мюя^в пюля Ысульту i залишаеться на незмЫному рiвнi протягом наступних 9-ти мюя^в. В гострому перiодi Ысульпв ризик П1В мае прямi достовiрнi асощацп з наявнютю дошсультно! втоми, а пюля 3-х мюя^в пюля розвитку шсуль^в - з тривожними та депресивними розладами, а також з когытивними порушеннями.
Ключовi слова: Ысульт, втома, розповсюдженiсть, предиктори.
УДК 616.831-005.1-036.86
ФЕНОМЕН ПАТОЛОГИЧЕСКОЙ УСТАЛОСТИ НА ПРОТЯЖЕНИИ ПЕРВОГО ГОДА ПОСЛЕ ИНСУЛЬТОВ: РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ, АССОЦИИРОВАННЫЕ ФАКТОРЫ
Дельва И. И.
Резюме. Постинсультная усталость (ПИУ) - независимый предиктор постинсультных функциональных нарушений. Цель: изучить распространенность ПИУ и ассоциированные с ней факторы на протяжении первого года после развития инсультов. Объект и методы исследования. Обследовано 128 пациентов с ише-мическими и геморрагическими инсультами. Наличие ПИУ оценивали по шкале степени тяжести усталости в остром периоде заболевания, а потом через 3, 6, 9 и 12 месяцев после развития инсультов. Выводы. Распространенность ПИУ достоверно увеличивается на протяжении первых 3-х месяцев после инсульта и остается на неизменном уровне на протяжении следующих 9-ти месяцев. В остром периоде инсульта риск ПИУ имеет прямые достоверные ассоциации с наличием доинсультной усталости, а после 3-х месяцев после инсульта - с тревожными и депрессивными расстройствами, а также с когнитивными нарушениями.
Ключевые слова: инсульт, усталость, распространенность, предикторы.
UDC 616.831-005.1-036.86
PREVALENCE AND ASSOCIATED FACTORS OF POST-STROKE FATIGUE WITHIN FIRST YEAR AFTER STROKE
Delva I. I.
Abstract. In some cases stroke is accompanied by post-stroke fatigue (PSF). It is believed that PSF has multifactorial origin due to complex interaction of biological, psychological, behavioral, social and others factors. PSF is independent predictor of post-stroke disability and long-term mortality. From prospective point of view, PSF is a dynamic, evolutionary process that may occur in different post-stroke terms with variable subsequent clinical course. Moreover, it is plausible different factors that contribute to PSF are experienced at different post-stroke periods. So, for rational prevention of PSF it's important to clarify time course of PSF as well as the temporal relationships between PSF and definite factors.
Aim: to study post-stroke PSF rate and to clarify the possible interconnections between the PSF and patients' characteristics over 1 year after stroke occurrence.
Methods. We enrolled in the study 128 patients with ischemic and hemorrhagic strokes. PSF was measured using Fatigue Severity Scale (mean scores >4 indicate PSF). PSF was measured in definite time points: at hospital stay, at 3, 6, 9 and 12 months after stroke. It was investigated patients' age, gender, marital status, formal education level, pre-stroke employment status, tobacco smoking status, level of alcohol consumption, pre-stroke fatigue. For anthropometric characteristics were used waist circumference. The co-morbidities included arterial hypertension, ischemic heart disease, atrial fibrillation and diabetes mellitus. Signs of anxiety and depression were assessed by Hospital Anxiety and Depression Scale, apathy symptoms were assessed by the Starkstein apathy scale, cognitive impairments were evaluated by the Montreal cognitive assessment. Continuous variables were represented as mean±standard deviation and categorical data were represented by number and percentage. Univariate logistic regression analysis were performed to analyze the odds ratio (OR) with 95% confidence intervals (CI) of significant factors associated with PSF. P-value less 0.05 was taken to indicate statistical significance.
Results. During hospital stay the rate of PSF was 28,1%. PFS prevalence was significantly increased within the first 3 months after stroke occurrence (up to 43,8%) and after that was stable during the next 9 months (at 6 months - 52,3%, at 9 months - 49,2%, at 12 months - 54,7%). The majority of investigated factors didn't have any significant relations with risk of PSF at any time point after stroke occurrence. On the other hand, it had been found reliable associations between risk of PSF and pre-stroke fatigue, anxious and depressive symptoms, cognitive impairments. Pre-stroke fatigue was associated with risk of PSF during hospital stay (OR, 3,27; 95% CI, 1,37-7,79; p=0,01). At 3 months after stroke occurrence risk of PSF had direct connections with anxious signs (OR, 2,97; 95% CI, 1,27-6,95; p=0,01) and depressive signs (OR, 2,74; 95% CI, 1,17-6,44; p=0,02); at 6 months - with depressive signs (OR, 3,26; 95% CI, 1,38-7,68; p=0,01) and cognitive impairments (or, 2,21; 95% CI, 1,08-4,53; p=0,03); at 9 months - with depressive signs (OR, 2,99; 95% CI, 1,27-7,03; p=0,01); at 12 months - with anxious signs (OR, 3,02; 95% CI, 1,28-7,17; p=0,01), depressive signs (OR, 2,86; 95% CI, 1,16-7,05; p=0,02) and cognitive impairments (OR, 2,64; 95% CI, 1,27-5,47; p=0,01).
Conclusions
1. PSF prevalence, according to FSS, is significantly increased within the first 3 months after stroke occurrence and after that is stable during the next 9 months.
2. Contributing factors to PSF have temporal temporal pattern; it may be pre-stroke fatigue (during hospital stay), anxious and depressive signs as well as cognitive impairments (in 3 months up to 12 months after stroke occurrence).
Keywords: stroke, fatigue, prevalence, associated factors.
Рецензент - проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 13.08.2017 року
