CC BY
1314. Biochemistry and Molecular Biology of Plants, 2nd Edition / Ed. by Bob B. Buchanan, Wilhelm Gruissem, Russell L. Jones. - Wiley Blackwell, 2015. - 1280 p.
15. Broda B. Metody histochemii rosslinej. - Warchawa: Panstwowy zaklad wydawnictw lekarskich, 1971. - 255 p.
16. Grubinko V.V. Multiplication of membrane cells for sress adaptacion / V.V. Grubinko // "SCIENTIFIC ACHIEVEMENTS 2015. "(Natural Sciences: 1.Biology). -
2015. -Vol. 1. - Vienna (Austria): Publishing Center of the International Scientific Association "Science & Genesis", 2015. - P. 7-15.
17. Kostiuk K.V. Ion Processes in the Cell Membranes of the Aquatic Plants under the Toxic Substances Impact / K.V. Kostiuk, V.V. Grubinko // Hydrobiological Journal. - 2014. -Vol. 50, № 3. - P. 80-89.
ОСОБЛИВОСТ1 Д1АГНОСТИКИ МУТАЦ1ЙНОГО СТАТУСУ ГЕНА HER-2/NEU В КЛ1ТИНАХ РАКУ МОЛОЧНО1 ЗАЛОЗИ НА ПРИКЛАД1 УКРА1НСЬКО1 ПОПУЛЯЦП
Ж1НОК
KxiMyK Богдана Тараавна,
атрант кафедри промисловог бютехнологгг, НТУУ «Кигвський полтехшчний шститут» Дуган Олексш Мартем'янович, доктор бюлогЫних наук, професор, НТУУ «Кигвський полтехшчний шститут» Захарцева Любое Михайлiвна, доктор медичних наук, патологоанатомЫне вiддiлення, Кигвський онкологЫний диспансер Клименко Сергш Втторович, Нацюнальний науковий центр радiацiйног медицини НАМН Украгни, доктор медичних наук, професор, вiддiл медичног генетики 1ЕР FEATURES OF DIAGNOSTIC GENE MUTATION STATUS HER-2/NEU IN BREAST CANCER CELLS ON EXAMPLE OF UKRAINIAN WOMEN
Klimuk B.T., PhD student Department of Industrial biotechnology, National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute
Dugan O.M., doctor of biological sciences, professor, National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute Zahartseva L.M., doctor of medical, autopsy department, Kyiv Oncological Clinic
Klimenko S.V., doctor of medical, professor, State Institution National Research Center for Radiation Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine
АНОТАЦ1Я
BHER-2/Neu онкоген, що кодуе трансмембранний рецептор тирозинкшази та схожий з рецептором етдермального фактора росту. Цей ген може амплiфiкуватися в клтинах раку молочног залози людини. У поточному до^дженш, були до^джет змши гена в 163 випадках раку молочног залози людини .
ABSTRACT
The HER-2/neu oncogene encodes a transmembrane tyrosine kinase receptor with extensive homology to the epidermal growth factor receptor. This gene has been shown to be amplified in human breast cancer cell lines. In the current study, alterations of the gene in 163 primary human breast cancers were investigated.
Ключовi слова: рак молочног залози, ген HER-2/neu, iмуногiстохiмiя, флуоресцентна гiбридизацiя in situ, Key words: Breast cancer, HER-2/neu gene, Immunohistochemistry, Fluorescence in situ hybridization.
Встановлено, що у жшок, як страждають на рак молоч-но1 залози (РМЗ), ген НЕК.-2/пеи може пвдвищувати свою активтсть, через що на поверхт пухлинних клггин збшь-шуеться кшьюсть рецепторiв НЕК.-2/пеи.
Ввжаеться необхвдним визначення експресп НЕК.-2/пеи в клйинах пухлини для ощнки прогнозу переб^у захво-рювання та ефективноста хiмютераmi у хворих на РМЗ [1]. Пперекспреая НЕК.-2/пеи виявляеться в 25-30% випадюв раку РМЗ [1], причому в 90-95% випадюв пперекспреая НЕК.-2/пеи е результатом амплiфiкацii гена НЕК.-2/пеи [2].
Бшок НЕК.-2/пеи е глжопротешом, за структурою подiбним до рецепторiв етдермального фактора росту. За внутршньопротокового пстотипу РМЗ частота його ви-
явлення становить 90%. Ген, що кодуе бшок, локалiзуeться в 17-й хромосомь його експресш виявляють у непух-линнш тканит молочно1 залози. Ввдзначено, що за наяв-носта в клпинах рецепторiв стерощних гормотв та вщ-сутносл гшерекспресп HER-2/neu, незалежно вщ розмiру пухлини та стану лiмфатичних вузлiв, переб^ РМЗ бшьш сприятливий, а за вщсутносп рецепторiв стерощних гормотв i наявносп гшерекспресп HER-2/neu - бшьш агре-сивний.
В даний час видшет два стандартизованих методи, що дозволяють звести до мшмуму помилки у визначент експресп HER-2/neu: iмуногiстохiмiчний (1ГХ) та пбридиза-щя in situ (ISH), зокрема флуоресцентна (FISH).
Iмуногiстохiмiчний метод знайшов широке застосу-вання у зв'язку з тим, що повсякденно використовуеться для оцшки експресй' багатьох iнших протешв i може бути виконаний на 3pi3ax парафiнових блокiв тканини, фжсова-них формалiном. Переваги цього методу - простота вико-нання i невисока вартiсть, а також можлив^ть проведення дослiдження навiть через кшька рокiв пiсля операцп. Опе-рацшний матерiал фiксуеться у формалiнi i може трива-лий час збер^атися в парафiнових блоках для подальших дослiджень. Згiдно консенсусу американських патолопв та управлiння з контролю за харчовими продуктами i лжар-ськими засобами США (FDA) система оцшки результата 1ГХ-дослвдження експресй' HER-2/neu включае 4 категорй' (0, 1+, 2+, 3+). Результат позитивним - 3+, якщо бiльше 10% клiтин швазивно! пухлини демонструють кiльцевид-не забарвлення мембрани, яка являеться неповним. При безперечних перевагах 1ГХ-методу, а саме легко! ввдтворю-ваностi i вiдноснiй дешевизнi, вш мае i недолiки, так як метод суб'ективний i вимагае наявноста досвiдченого персоналу, який виконуе не менше 300 подiбних дослiджень на рiк. Можливi хибнопозитивш результати, обумовленi тех-нiчною недосконал^тю методу. Крiм того, гiперекспресiя протешу може бути i незв'язана з амплiфiкацiею гена HER-2/neu. Можливi й помилково негативш результати тесту. В деяких випадках, тсля заливки в парафш, тканини РМЗ, що характеризуются амплiфiкацiею гена HER-2/ neu i гiперекспресiею вiдповiдного бiлка, можуть втрачати рецептори на поверхш мембрани i здатнiсть давати спец-ифiчне забарвлення при проведеннi IГХ-дослiдження [4].
Було показано, що в бшьшоста випадюв гiперекспресiя бiлка пов'язана з амплiфiкацiею гена HER-2/neu. Метод FISH дозволяе ощнити кiлькiсть копiй гена в клииш, а до-сконалший його варiант - визначити кшьюсть хромосом 17. Саме цей варiант обраний для дано! роботи.
При належнш стандартизацй' методик данi 1ГХ-до-слiдження як при HER-2/neu-негативному (категорй 0 i 1+), так i HER-2/neu-позитивному РМЗ (категорiя 3+) тд-тверджуються результатами FISH [5].
Дiагностичний пошук амплiфiкацii гена HER-2/neu ще бiльш ускладнений через часту виявляем^ть при РМЗ полiсомii хромосоми 17. До 35% випадюв захворювання характеризуються полiсомiею хромосоми 17 низького сту-пеня i 8% - високою. Пол^омп супроводжуються вщповвд-ним збшьшенням кiлькостi копiй генiв, розташованих на хромосом^ i, як правило, - тдвищеною експресiею кодова-них бшюв. При проведеннi IГХ-оцiнки статусу HER-2/neu це часто призводить до хибнопозитивних штерпретацш результата тесту [6].
Метою роботи було встановлення дiагностичноi ввд-повiдностi мiж iмуногiстохiмiчним методом та методом флуоресцентно! пбридизащя in situ, вважаючи останнш «золотим стандартом» дiагностування при захворюваннi на рак молочно! залози.
В дослiдження увiйшло 163 пащентки хворi на РМЗ. Для яких, були проведет аналiзи FISH та 1ГХ.
Iмуногiстохiмiчне дослiдження та FISH-фарбування проводили на зрiзах з парафшових блокiв РМЗ тсляопе-рацшного, або ж бiопсiйного матерiалу.
Робоча товщина зрiзу в дослiдженнi була 4-6 мкм. При-
готовленi зрiзи помiщали на скельце та сушили на повiтрi при кiмнатнiй температурi не менше 30 хв, а при темпера-турi 4°С - до 24 годин.
Тривал^ть протеолпично! обробки визначалася шляхом приготування пробних обробок серп зразюв.
Парафш видаляли в трьох змшах ксилолу, по 5 хвилин в кожнш. Перед тим як промити зрiзи водою, !х проводили через три змши розчину етилових спирта (100%, 90%, 70%), по 5 хвилин в кожнш.
Iмуногiстохiмiчне дослвдження проводилось двох i трьох кроковим авщн-бютиновим методом на зрiзах з парафшових блоюв. Пiсля депарафшзацп i зневоднення в цiлях блокування ендогенно! пероксидази зрiзи обробля-ли 0,3% переюсом водню протягом 20 хвилин, промивали в дистильованш водi i з цiллю демаскування антигенних детермшант пiддавали температурнiй обробцi в буферi рН 6,0 (Target Retrievel solution, DAKO) на водянiй баш або НВЧ-печi протягом 20 хвилин. Шсля промивання в TBS 3 рази по 5 хвилин наносили первинне антитшо та шкубу-вали в вологш камерi протягом 30-60 хвилин в залежносл вiд маркерiв при кiмнатнiй температурi. Пiсля шкубацп з первинним антитiлом зрiзи промивали в TBS три рази по 5 хвилин, потам на 30 хвилин при юмнатнш температурi наносили аввдш-бютиновий комплекс коньюгований з пе-рексидазою з використанням LSAB+, DAKO або системи дирекцп EnVision+, DAKO протягом 30 хвилин при юм-натнш температурi. Виявлення пероксидазно! активноста здiйснювали за допомогою DAB+, DAKO. Ядра дофарбо-вували гематоксилiном.
Позитивна реакщя проявляеться фарбуванням ядра, цитоплазматичне фарбування не враховуеться. Пiдраху-нок кшькосп клiтин з фарбованими ядрами проводили в 10 полях зору мжроскопу. Результат реакцп складався з проценту фарбованих клггин i коефщенту iнтенсивностi фарбування ( 1+, 2+, 3+) [7-11].
Експресiя Her-2/neu мембранна i повинна виглядати суцiльною тонкою лшею на поверхнi клiтин. Якщо бшьше 10% клiтин з мембранним фарбуванням, то реакщя вважа-лась позитивною (3+), фарбування менше 10% клггин, або не чике фарбування - позитивна реакщя (2+), ввдсутшсть фарбування - негативна реакщя [12].
В 163 випадках РМЗ з показниками гмуиопстохгмгчно-го дослщження Her-2/neu ргвного 0, 1+, 2+, 3+ проведено флуоресцентна пбридизащя in situ.
1нтерфазна FISH проводилась з використанням ко-мерцшно! проби HЕР2/CEP 17, яка являе собою сумМ пофарбовано! SpectrumGreenTM проби до альфа сателиу ДНК, розмiщеного на хромосоми 17 (17д11.1-р11.1) та по-фарбовано! SpectrumOrangeTM проби до гена Her-2/neu (17q11.2-q12). В нормальних клiтинах два червонi сигнали ввдповвдають двом копгям гена Her-2/neu, а два зелеш сигнали - двом центромерам 17.
Перед пбридизащею in situ, препарати депарафИзува-ли в 2-х змшах ксилолу по 25 хвилин в кожнш, промивали 5 хвилин в Тзопропанол^ регвдратували в трьох змшах ета-нолу: 100, 90 та 70%-ному, по 5 хвилин в кожнш, промивали 5 хвилин в PBS. Препарати прорвали 20-30 хвилин в цитратному буферi в водянш баш, потам ожшскували в PBS, шкубували з проназою концентращею 100 мкг/
мл в PBS протягом 3 хвилин за температури 37оС. Дал^ в глибоких склянках, за юмнатно! температури препарати опол^кували в PBS, дегвдратували в трьох змшах етанолу: 70, 90 та 100%-ному, по 2 хвилини в кожнш. Препарати де-натурували 15 хвилин при 75оС в 70%-ному розчин фор-мамiду в 2xSSC (pH 7,0). Пiсля денатурацп препарати де-гiдратували в трьох змiнах охолодженого етанолу: 70, 90 та 100%-ному, по 5 хвилин в кожнш. Паралельно за температури 75оС протягом 5 хвилин денатурували пробу Her-2/ neu DNA Probe Kit (PathVysion Kit). Потам на термоплита за температури 37оС на означену дшянку предметного скла наносили денатуровану пробу, накривали li покривним скельцем, кра1 якого промазували гумовим клеем.
Препарат шкубували у вологiй камерi протягом 16 годин за температури 37оС. Пiсля iнкубацii з препаратав знiмали покривнi скельця, у темрявi за кiмнатноi температури опол^кували в 0,3%-ному розчинi NP 40 в 2xSSC, промивали 2 хвилини в 0,3%-ному розчиш NP 40 в 2xSSC за температури 73оС.
Далi за кiмнатноi температури 5 хвилин препарати промивали у DAPI (4',6'^амвдш-2-фенШндол) в концен-трацii 150 нг/мл в 2xSSC, ополiскували в дистильованш водi, висушували на повг^ i наносили mounting medium (Vector Laboratories, Burlingame, Ca, США). Препарати тс-ля пбридизацп зберiгали за температури мшус 20°C.
Для перегляду препаратав використовували флуорес-центний мжроскоп з пристроями захвату зображень, фшьтрами для DAPI, FITC, Cy3, TRITC, ртутною лампою 100 Вт Olympys ВХ 51 з програмою аналiзу зображень CytoVision/V. 3.00 build 61 (Applied Imaging Corp., Santa Clara, CA, США). У кожному випадку аналiзувалось вiд 20 до 60 штерфазних клiтин.
Результат тесту вважали позитивним, якщо: ствввдно-шення становить HER2/CEP17 > 2,0 при середнш кiлькостi
копiй HER2 > 4,0 сигналiв на клпину; спiввiдношення становить HER2/CEP17 > 2,0 при середнiй кiлькостi копш HER2 < 4,0 сигналiв на клпину; спiввiдношення становить HER2/CEP17 < 2,0 при середнш кшькоста копш HER2 > 6,0 сигналiв на клйину.
Чутливiсть тесту на мутацшний статус гену HER-2/neu визначали як частку спостережень з наявтстю дослвджу-ваного критерiю (позитивний результат тесту) у грут, яка мае характеризуватися його наявнiстю, а специфiчнiсть - як частку спостережень з ввдсуттстю дослвджуваного критерiю (негативний результат тесту) в грут, для яко1 де-кларуеться його не типовiсть за результатами обстеження ^нуючим стандартом дiагностики. За прогностичну щн-нiсть позитивного результату вважали вiрогiднiсть наяв-носта захворювання при позитивному результатi тесту, за прогностичну щнтсть негативного результату - вiрогiд-нiсть вiдсутностi захворювання при негативному результата тесту.
В робота ми провели паралельну ощнку статусу Her-2/ neu - визначили пперекспресш бшка Her-2/neu за допом-огою 1ГХ, а амплiфiкацiю гена Her-2/neu - завдяки методу FISH.
В дослвджуванш кагортi було виявлено 71 випадок по-зитивноста щодо Her-2/neu тесту за результатами FISH. Iмуногiстохiмiчнi групи 0/1+, 2+ та 3+ склали 6, 113 та 44 пащенти вщповвдно.
Результати обох методiв наведенi у таблищ 1. Частота позитивностi у грут 1ГХ 3+ пiдтвердилася методом FISH у 79,5%. Це говорить про певну недосконал^ть iмуно-гiстохiмiчного методу для визначення статусу гена Her-2/ neu у хворих на РМЗ. Серед груп 1ГХ 2+ та 1+/0 позитив-ними за альтернативним методом виявилося 29,2% та 50 % пащентав ввдповщно.
Таблиця 1
Ввдповвдтсть результатав iMyHoricToxiMii та FISH у хворих на РМЗ щодо визначення Her-2/neu статусу
1ГХ FISH Ввдповвдтсть, (%)
позитивт негативт
0/1+ 3 3 50,0
2+ 33 80 29,2
3+ 35 9 79,5
Для ощнки результатав дослщження, отриманi частки 1ГХ порiвняли з очiкуваною частотою (табл. 2). позитивних хворих за результатами FISH у кожнш грут
Таблиця 2.
Частота позитивних випадюв РМЗ за методом FISH в групах, сформованих ввдповщно до результатав iмуно-
гiстохiмiчного аналiзу
1ГХ 0/1+ 1ГХ 2+ 1ГХ 3+
Частота FISH-позитивноста у дослвджент 50% 29,2 % 79,5 %
Частота очжувано1 FISH-позитивностi за дани-ми Perez, Edith A., et al. 5% 12% 96%
Статистична достовiрнiсть рiзницi за двосторонтм критерieм Фiшера Р=0,09 Р<0,001 Р<0,05
За очжувану частоту брали дант, якi приведеннi в ль тератyрi (Cobleigh et al., 1999; Slamon et al., 2001; Vogel et al., 2002). Частоти позитивних випадкiв, отриманих в роботi, вiдрiзняються вiд частот, якi зyстрiчаються у свйових на-укових джерелах. Розбiжностi даних можна пояснити ма-лими вибiрками в дослiдженнях та можливими розбiжно-стями виконання методики 1ГХ.
Значення в rpyni 1ГХ 0/1+ знаходяться на межi ста-тистично!' значyщостi. Статистично значимою виявила-ся розбiжнiсть мiж очiкyваною та фактично отриманою кiлькiстю Her-2-негативних випадкiв РМЗ методом FISH в категорп 1ГХ 3+ (Р<0,05). Значне вiдхилення в грут 1ГХ 0/1+ можна пояснити малою числентстю вибiрки, так як цю групу склали лише 6 хворих. Також потрiбно зважати на те, що цi випадки, скорш за все, характеризувалися складною штерпретащею чи не чiткою реакцieю при про-
веденнi iмyногiстохiмiчного аналiзy, що могло спонукати до направлення зразку на тестування альтернативним методом - методом FISH. Але все одно, виходячи з про-ведення скритнгу по 1ГХ групи 0/1+, де 95% випадюв мають бути FISH негативними, таке ствввдношення не е великим. Щодо категорй' 1ГХ 2+, то вона вщповвдае даним (Р<0,001), що представленш у дослiдженнях ранiше шши-ми науковцями.
У роботi було знайдено чутлив^ть та специфiчнiсть визначення наявностi мутацп HER-2/neu методом 1ГХ порiвняно з FISH, як «золотого стандарту» дiагностики HER-2-позитивного раку молочно! залози.
До позитивного результату ввдносимо всi випадки з 1ГХ 3+, а до негативного результату лише 1+/0. Виходячи з цього, розрахована чутлив^ть, специфiчнiсть, прогно-стичну цiннiсть позитивного та негативного результату за сукупними даними вищезгаданих двох груп (таблиця 3).
Таблиця 3
Чотирипшьна таблиця для розрахунку чутливоста, специфiчносri, прогностично1 щнносп позитивного та негативного результату отриманих даних
Результата FISH
Her-2-позитивт хворi Нег-2-негативт хворi Сума
Результата 1ГХ Her-2-позитивт хворi 35 9 44
Нег-2-негативт хворi 3 3 6
Сума, хворi 38 12 50
Виходячи з отриманих даних значення чутливосп 1ГХ -0,92 та специфiчностi - 0,25. В 92% позитивних випадюв методика 1ГХ буде давати правильний дiагноз, але при цьому 25% пащентав без мутацii гена будуть мати нега-тивний результат. Прогностична щнтсть позитивного та негативно результату 1ГХ становить 0,8 та 0,5 ввдповщно.
Висновок
Проведена дiагностична вiдповiднiсть мiж iмуно-гiстохiмiчним методом та методом FISH, вважаючи остан-нiй «золотим стандартом» дiагностування статусу Her-2/ neu при захворювант на рак молочноi залози. Низька специфiчнiсть 1ГХ свiдчить про доцшьтсть пвдтверджен-ня позитивного результату 1ГХ тесту за допомогою FISH у разi призначення високовартiсноi терапп.
Дослiдження потребуе необхiдного запровадження регулярного контролю якосп 1ГХ дослiджень за допомогою паралельного використання в частит випадюв метод FISH.
Посилання:
1. Pauletti G, Go dolphin W, Press MF, Slamon DJ 1996 Detection and quantitation of HER2/neu gene amplification in human breast cancer archival material using fluorescence in situ hybridization. Oncogene 13 63-72.
2. Slamon DJ, Clark GM et al. Human breast cancer: correlation of relapse and survival with amplification of HER2/ neu oncogene. Science 1987; 235: 177-82.
3. Конар, Р. С., Русин, В. I., Русин, А. В., Ршко, М. Ф., &
Козодаева, М. П. «Д1АГНОСТИЧНА ЗНАЧИМ1СТЬ ТКА-НИННИХ МАРКЕР1В РАКУ ГРУДНО1 ЗАЛОЗИ. ТЕОРЕТИЧНА МЕДИЦИНА» // Науковий в^ник Ужгородського 270 утверситету, серiя „Медицина". - 2008. - С. 185-188.
4. Lee J. W., Noh W. C., Kim M. S. Availability of fine needle aspirates for the assessment of HER2 gene amplifi cation in invasive breast cancer patients // Korean J. Lab. Med. — 2008. — Vol. 28, N 5. — P. 392—399.
5. Bedard Y. C., Pollett A. F. Assessment of thin-layer breast aspirates for immunocytochemical evaluation of HER2 status // Acta Cytol. — 2003. — Vol. 47. — P. 979—984
6. Клименко С. В., Л. М. Захарцева. «Оценка мутационного статуса гена Her2/neu в клетках рака молочной железы.» // Онколопя. - 2007. Т. 9, №3. - С. 175-178
7. Akiyama T, Sudo C, Ogawara H, et al. The product of the human c-erbB-2 gene: a 185-kilodalton glycoprotein with tyrosine kinase activity. Science 1986; 232: 1644-6.
8. Brison O. Gene amplification and tumor progression. Biochim Biophys Acta 1993, 1155: 25-41.
9. Cobleigh MA, Vogel CL, Tripathy D, et al. Multinational study of the efficacy and safety of humanized anti-HER2 monoclonal antibody in women who have HER2-overexpressing metastatic breast cancer that has progressed after chemotherapy for metastatic disease. J Clin Oncol 1999; 17: 2639-48.
10. Coussens L, Yang-Feng TL, Liao YC, et al. Tyrosine kinase receptor with extensive homology to EGC receptor shares chromosomal location with neu oncogene. Science
1985; 230: 1132-9.
11. De Placido S, Carlomagno C, De Laurentiis M, Bianco AR. C-erbB2 expression predicts tamoxifen efficacy in breast cancer patients. Breast Cancer Res Treat 1998, 52: 55-64.
12. Downs-Kelly E, Yoder BJ, Stoler M, et al. The influence of polysomy 17 on HER2 gene and protein expression in adenocarcinoma of the breast: A fluorescent in situ hybridization, immunohisto chemical, and isotopic mRNA in situ hybridization study. Am J Surg Pathol 2005; 29: 1221-7.
13. Wang S, Saboorian MH, Frenkel EP, t al Aneusomy 17 in breast cancer: its role in HER-2/neu protein expression and
implication for clinical assessment of HER-2/neu status. Mod Pathol 2002; 15: 137-45.
14. Owens MA, Horten BC, Da Silva MM. HER2 amplification ratios by fluorescence in situ hybridization and correlation with immunohistochemistry in a cohort of 6556 breast cancer tissues. Clin Breast Cancer 2004; 5: 63-9.
15. Lal P, Salazar PA, Ladanyi M, Chen B. Impact of Polysomy17 on HER-2/neu Immunohistochemistry in Breast Carcinomas without HER-2/neu Gene Amplification. J Mol Diagn 2003; 5: 155-9.
ЭКОЛОГО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА АБОРИГЕННЫХ МИКРООРГАНИЗМОВ НЕФТЕПЛАСТОВ
Кайырманова Г. К.
кандидат биологичеких наук, доцент Казахский национальный университет им. аль-Фараби
Мустапаева Ж. О. Магистрант 2 курса, Казахский национальный университет им. аль-Фараби Ерназарова Алия Кулахметовна кандидат биологичеких наук Казахский национальный университет им. аль-Фараби
Амангаликызы Асылай студентка 4курса
Казахский национальный университет им. аль-Фараби ECOLOGICAL AND FUNCTIONAL PROPERTIES OF NATIVE MICROORGANISMS OF RETEPLASE Kaiyrmanova. G. K., candidate о/biological Sciences,associate Professor, Kazakh National University named after Al-Farabi Mustapaeva. Zh. O., Kazakh Natwnal University named after Al-Farabi, master degree 2 course student Ernazarova A. K., candidate о/biological Sciences, Kazakh Natwnal University named after Al-Farabi Amangalikyzy A., Kazakh National University named after Al-Farabi bachelor degree 4 course
АННОТАЦИЯ
Проведен отбор среди 15 культур микроорганизмов, выделенных из проб вод нефтепластов месторождения «Куль-сары», перспективных для повышения нефтеотдачи: изучена эмульгирующая активность и способность к росту в экстремальных условиях среды - рН среды 3,5; солености 90 г/л, режим культивирования 45° С.
ABSTRACT
The selection among the 15 cultures of microorganisms isolated from water samples of reteplase oilfield Kulsary, which are promising for enhanced oil recovery: we studied the emulsifying activity and the ability to grow in extreme environmental conditions: pH 3,5; salinity 90 g/l, the mode of cultivation 45° C.
Ключевые слова: эмульгирующая активность, микроорганизмы, экстремальные условия, температура, соленость,
рН.
Key words: microorganisms, emulsifying activity, extreme conditions, temperature, salinity, pH
Постановка проблемы. Нефтегазовая отрасль Казахстана является наиболее крупной, динамично развивающейся сферой, где стабильно обеспечивается прирост нефти и газа. Республика Казахстан находится в одном ряду с богатейшими западными, арабскими и другими странами по объемам добычи нефти и газа, и входит в число двадцати крупнейших мировых производителей, а по запасам углеводородов входит в десятку стран.
Однако, в последние годы приобретают большую актуальность, проблема полноты извлечения нефти из пластов, так как, остаточные или неизвлекаемые промышленно освоенными методами разработки запасы нефти достигают в среднем - 55-75 % от первоначальных геологических запасов нефти в недрах. В связи с чем, повышение нефтеот-
дачи или полнота извлечения нефти из пластов является не только решением проблемы рационального использования природных ресурсов, но и экономически выгодным, так как не нужно разрабатывать новые нефтяные месторождения [6, 43-45].
Анализ последних исследований и публикаций.
Известно, что присутствие в окружающей среде углеводородов активирует у микроорганизмов-деструкторов синтез биоПАВ, которые выступают в роли стимуляторов бактериальных клеток к потреблению углеводородов. Био-ПАВ способны не только диспергировать углеводороды, переводя их в водную фазу и, повышая биодоступность, но и модифицировать клеточные поверхности бактерий путем гидрофобизации, обеспечивая прямой контакт с
