CC BY
12"BicnuK стоматол огИ", № 3, 2015
L
О Г Л Я Д И
УДК 616.716.8-018-072-089.843
В. В. Русин
ДВНЗ «Ужгородський Нацюнальний медичний утверситет»
ФАКТОРИ РИЗИКУ ДЕНТАЛЬНО1 ШПЛАНТАЦП (АНАЛ1ТИЧНИЙ ОГЛЯД)
В po6omi проведений awani3 мкцевих та загальних факто-pie, яю можуть мати вплив на устштсть остеоштеграци та вiддаленi результати ортопедичного л^вання з опорою на iммедiат-iмплантати.
Ключовi слова: iммедiат-iмплантацiя, фактори ризику, остеоттегращя.
В. В. Русин
ГВУЗ "Ужгородский национальный медицинский университет"
ФАКТОРЫ РИСКА ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ (АНАЛИТИЧЕСКИЙ ОБЗОР)
В работе проведен анализ местных и общих факторов, которые могут влиять на успешность остеоинтеграции и отдаленные результаты ортопедического лечения с опорой на иммедиат-имплантаты.
Ключевые слова: иммедиат-имплантация, факторы риска, остеоинтеграция
V. V. Rusin
SHEI "Uzhhorod National MedicalUniversity"
THE RISK FACTORS OF DENTAL IMPLANTATION (THE ANALYTICAL REVIEW)
ABSTRACT
The analysis of the local and general factors, able to influence the success of osseointegration, and remote results of the orthopedic treatment with the support on immediate-implants, are given in the work.
The term "osteointegration" was introduced after 1952 when Professor Per-Ingvar Branemark revealed, that titanium dental implant, used by him, implanted into bone, i.e. united structurally with the osseous tissue without inflammation in the area of engraftment. At present the conception of osteointegration of dental implant is considered as its absolute structural-functional unity with alveolar bone.
Many factors influence the success of engraftment of dental implants. The main reason of loss of dental implants is chronic infection at the area of implantation and biochemical overloading, and often the combination of these two factors simultaneous to the individual peculiarities of the patient.
The numerous factors influence the rejection of dental implants. They can be conditionally divided into three groups:
1) connected to the qualification level of the specialist, carrying out the dental implantation;
2) the ones, conditioned by the implant itself;
3) connected to the individual peculiarities of the patient, requiring dental implantation.
All these factors can be divided into preoperational, intraoperational and postoperational.
The analysis of the literary data on the reasons of the unsuccessful dental implantation proves the presence of the considerable quantity of local and system factors, reducing the success of surgical intrusion, but the determinative one is the destruction of tissues in periimplant zone, and the dominant pathogenic mechanism is unfavorable (inadequate) tissue response. Key words: immediate-implantation, risk factors, osteointegration.
Успшшсть приживлення дентальних шплантат оцшюють за тривалютю його перебування в зубному ряду. Згвдно класифкацп D. E. Smith i G. A. Zarb (1989) [45] розрiзняють «короткоживучЬ» дентальт iмплантати (менше 5 рокш), «середньоживучЬ» (вщ 5 до 10 рокш) i «довгоживучЬ» (понад 10 рокш).
Термш «остеоштеграц1я» був уведений тсля того, як у 1952 р. професор Пер-1нгвар Бранемарк ви-явив, що титановий дентальний шплантат, який був ним використаний, вживився в шстку, тобто структурно об'еднався з шстковою тканиною без запалення в мющ приживлення [17]. У даний час концепщя остеоштеграци дентального шплантату розглядаеться як абсолютна структурно-функцюнальна едшсть його з альвеолярною шсткою [49].
Ранне порушення остеоштеграци дентальних iм-плантатш виникае практично вщразу тсля операци i зв'язано, як правило, з хiрургiчною травмою в перюд загоення рани. За даними M. Esposito et al. (1998) [20], на основi результат 16935 iмплантацiй, ранне порушення остеоштеграци складало 3,6 %. Пзне порушення остеоштеграци виникае через певний перюд часу шсля шплантаци i може мати як мехатчщ так i бюлопчш причини.
На успшшсть приживлення дентальних шплантат мають вплив багато фактор1в [4,6]. Основною причиною втрати дентальних шплантат е хротчна iнфекцiя в мiсцi шплантацп та бюмехатчне переван-таження, а часто комбшац1я цих двох фактор1в, яш дшть на тлi шдиввдуальних особливостей пащента. [27, 2, 7].
Для оцшки матерiалiв, що використовуються i пор1вняння рiзних систем шплантацш в 1978 рощ вперше Нацюнальним 1нститутом Здоров'я США були запропоноваш критери успшного приживлення дентальних шплантатш. Щ критери були дещо видо-змiненi T. Albrektsson у 1986 рощ, який сформулював наступнi основш положения:
1) дентальнi шплантати мають бути нерухомц
2) на рентгенограмм не повинно бути ознак пери-iмплантацiйного запалення;
3) вертикальна щорiчна втрата кiстки не повинна перевищувати 0,2 мм;
4) дентальний шплантат не повинен викликати болю, парестези, мiсцевого запалення, пошкодження нижньощелепного каналу;
© Русин В. В., 2015.
"BicHUK стоматологи", N 3, 2015
5) не менше 85 % дентальних 1мплантат1в повин-Hi функцюнувати до кшця п'ятир1чного перюду спо-стереження i 80 % - до юнця десятирiчного перiоду.
У 2000 рощ Американською Акaдемieю перюдо-нтологй' були схвaленi остaннi критери усшшного приживления дентальних 1мплантат1в [22]. Вони збь гаються i3 запропонованими рашше, але додаеться ще один пункт - це задоволешсть пащента i дантиста рес-тaврaцiею зубного ряду при використанш методу дентально! 1мплантаци.
На вщторгнення дентальних 1мплантат1в вплива-ють чисельннi фактори. Умовно !х можна роздшити на три групи:
1) пов'язaнi з рiвнем квaлiфiкaцi! спецiaлiстa, що виконуе дентальну 1мплантац1ю;
2) обумовленi самим 1мплантатом;
3) пов'язaнi з шдивщуальними особливостями пaцiентa, який потребуе дентально! 1мплантацй.
Всi цi фактори можна подшити на дооперaцiйнi, iнтрaоперaцiйнi i постоперaцiйнi.
З метою кшьшсно! i яшсно! оцшки стану шстко-во! тканини в мiсцi передбачувано! дентально! !м-плантаци, а також оцшки нaвколишнiх структур, ще-лепного каналу i верхньощелепно! пазухи, проводиться рентгешвське обстеження. Використовують прищ-льну рентгенографш, панорамну рентгенографш, ко-нусну комп'ютерну томографш i мaгнiтно-резонaнсну томографш. £ вiдомостi, що штраоральна рентгеног-раф1я дае збiльшення дослвджуваних структур приб-лизно на 14 %, а панорамш зн1мки можуть давати збь льшення розмiру на 25 % [39]. Тому неправильна ш-терпретац1я отриманих рентгенограм, може спричи-нити неточностi в оцiнцi aнaтомiчних областей в мiсцi передбачуваного оперативного втручання[5]. На думку A. Piattelli et al. (1998) [38], перегр1вання, виклика-не високою швидшстю обертання бору в ложi дентального 1мплантату, може пошкодити структуру шстки i в 3,6 % випадшв впливати на вщторгнення 1мпланта-ту [1].
У пiсляоперaцiйний перюд важливим е пiдбiр i правильне виготовлення ортопедично! конструкци. Некоректне планування збшьшуе оклюзшне наванта-ження на 1мплантат i це призводить до пери1мпланта-тних ускладнень. Анaлiз оклюзшного сп1ввщношення за допомогою Т-сканування дозволяе кiлькiсно оцши-ти позицш, силу i частоту оклюзшних контaктiв [40].
1деальний мaтерiaл, з якого виготовлений дента-льний 1мплантат, мае бути бюлопчно сумiсним; щшь-но прилягати до тканин ясен i шстки, що оточують 1мплантат; функцiонaльно здатним витримувати оклюзшне навантаження на протез, що фшсуеться за допомогою дентальних 1мплантат1в ; резистентним до ди iнфекцiйних агент та бiологiчних рвдин.
Фактично, сьогоднi жоден з наявних дентальних 1мплантат1в не ввдповщае вс1м критерiям одночасно. Основним фактором, що впливае на успiшнiсть дентально! 1мплантацй, е бiосумiснiсть [42]. Були розро-бленi спецiaльнi технологй' багатошарового та граще-нтного бiоaктивного покриття для дентальних !м-плантатв, яш нaпрaвленi на покращення бюсумкнос-ri 1мплантату та прискорення утворення зршо! шстко-во! тканини [15]. Доведено, що на меж! бюактивне ке-
рамiчне покриття - кiстка, завдяки активному перебь гу клiтинно-опосередкованих процесш, перебудовi кь стково! тканини та реоргатзаци керамiчного матерiа-лу, утворюеться «зв'язуючи реактивна зона» [3]. Для напилення використовують оксид титану (ТЮ2), ке-рамiчне або дiамантове покриття, а також проводять модифшацш поверхн 1мплантат1в наноструктурова-ними кальцш-фосфатними сполуками та високоштен-сивними концентрованими джерелами нагр1ву [14,44,8]. Використання бiодеградуючого керамiчно-го покриття для дентальних 1мплантатш мае кращi пе-рспективи в майбутньому. На сьогоднiшнiй день, проводяться фундаментальнi цитологiчнi дослвджен-ня, робляться спроби використовувати для виготов-лення дентальних iмплантатiв високобiосумiсних з людськими тканинами матерiалiв: ванадiево-титано-алюмiнiевого сплаву (ТьбА1-4У), цирконш та iнших рiдкiсних сплавiв [29, 11-13].
Дентальна iмплантацiя проводиться в певному мкщ альвеолярно! шстки, де на шплантат можуть впливати як мiсцевi (локальнi), так i системнi фактори, пов'язанi з конкретним пащентом [5]. Навiть вдеа-льно технiчно виконаний i бездоганно скорегований зубний ряд дентальних шплантат1в, спричиняе втрату кiстково! структури в перишплантацшнш дiлянцi[9]. Це пов'язано з тим, що тканини на межi мiж денталь-ним iмплантатом i його ложем в кiстцi практично не можуть рiвномiрно розподiляти навантаження так само ефективно, як перюдонтальш волокна [2]. В шст-ковому ложi навколо дентальних шплантат1в вiдсутнi рецептори, що сприймають тиск, який е в перюдонта-льних волокнах природних зуб1в, i !х сенсорна система практично нечутлива, в порiвняннi iз такою, як у здорових зубах [26, 23]. Мшрорухи не узгоджуються з пружно-еластичною характеристикою структури шст-ки. Через ввдсутшсть оптимального захисту проти на-вантажень, що постiйно отримують зуби, дентальш iмплантати пiддаються мiкрорухам на вщстань 50-150 мкм [50]. Зсуви в горизонтально площинi верхньо-щелепних центральних рiзцiв можуть складати до 200 мкм [36], при цьому максимальний мшрорух дентальних шплантат1в менший, нiж можливе змщення природного зуба [46]. Високе мехатчне навантаження призводить до збшьшення шстково! резорбцi!. Пiд дь ею мехатчного навантаження збiльшуеться продукция колагенази-1 (ММП-1) остеоцитами, що шщше шст-кову резорбцш. Паралельно посиленню кiстково! ре-зорбцi!, викликаною механiчним навантаженням, в остеокластах збшьшуеться вмiст тартрат - резистентно! кисло! фосфатази i катепсину К [28]. Щорiчна втрата к1стки менш нiж на 0,2 мм в рш, вважаеться в iмплантологi! добрим результатом. До локальних фа-ктор1в також слад ввднести недостатню гМену порож-нини рота i шорсткiсть iмплантата, що сприяе форму-ванню бактершно! бляшки. Для покращення вижива-ностi iмплантата, необидно, щоб у дшянщ опорно! шийки дентальний iмплантат мав гладку поверхню [21], оскiльки мiкрошорсткiсть мiж рiзними компонентами iмплантату сприяють бактершнш адгезi!' i ко-лонiзацi!. Зубний налгг, що мiстить бактерп, е основним патогенетичним чинником в розвитку хронiчного перiодонтиту i перишплантита. У бактершнш плiвцi,
"BicnuK стоматологИ", № 3, 2015
що покривае iмплантант, було виявлено бшьше 300 вид1в бактерш. Доведена участь Porphyromonas gingivalis, Bacteroides forsythus, Fusobacterium nucleatum, Campylobacter gracilis, Streptococcus intermedius, i Peptostreptococcus micros в розвитку пе-риiмплантитiв [12, 31]. Мшрооргашзми виробляють бактершну коллагеназу, що руйнуе колаген ясен i, що особливо важливо, бактерй, продукуючи остеокласта-ктивуючi цитокши, можуть стимулювати остеокласти. Остеокласти, у свою чергу, резорбують кiстку в пери-iмплантацiйнiй дiлянцi, що i приводить до вертикально! втрати шстково! тканини. Патогеннi бактерй' можуть стимулювати резидентш клiтини господаря до синтезу або вившьнення проте!наз, якi беруть участь в руйнуванш тканини перюдонта. У свою чергу, пато-генш бактерй, збшьшуючи рiвнi проте!наз, запуска-ють iншi патогенетичнi механiзми. [25]
Слизова оболонка ясен навколо дентальних iм-плантат е майже идентичною здоровш слизовiй ясен. Однак виявлено, що товщина м'яких тканин ясен у перишплантацшнш дiлянцi на 34% менша, а вмiст в слизовш оболонцi кератину на 50% нижчий пор1вняно iз здоровою слизовою оболонкою. Це може бути причиною високо! концентраци запальних клiтин навколо дезштегрованого дентального шплантату [33].
На процес приживления дентальних шплантатш може впливати в1к, оскшьки мшеральний склад шстково! тканини, стан колагену i морфогенетичного бш-ка з вшом змшюеться. Дослвдження на лабораторних тваринах (щурах) пвдтверджують, що з вшом знижу-еться якiсть i кiлькiсть регенеруючо! кiстки. Разом з тим, ктшчш спостереження деяких автор1в не вияви-ли значних вщмшностей в остеоштеграци м1ж пащен-тами молодого i лiтнього вшу [24].
Одним з фактор1в, що впливають на приживлен-ня дентальних шплантатш, е куршня. Ншотин - осно-вний компонент тютюну, iнгiбуе синтез колагену фiб-робластами ясен i посилюе його деградацш. Ншотин цитотоксичний по ввдношенню до клiтин перюдонта-льно! зв'язки i iнгiбуе !х клонування. Це запобiгае ди-ференцшванню профiбробластiв у фiбробласти i знижуе якiсть альвеолярно! кiстки [53]. При обсте-женнi 12329 пiвнiчноамериканських пащентш, що страждають перiодонтитом, куршня як фактор ризику було вдентифшовано бшьш н1ж в 50 % випадкв. Був виявлений прямий зв'язок куршня iз втратою дентальних шплантат у обстежених [43].
Причиною оклюзшних розлад1в можуть бути шкiдливi звички пацiента, а саме часте здавлення зубами сторонн1х шорстких предмета i бруксизм. У таких пащентш частiше спостершаються втома металу i трщини шплантата. Бшьш н1ж 77 % вс1х трiщин iм-плантатв, за вщомостями B. Rangert (1994), пов'язаш з анамнестичною згадкою у пацiента про хронiчний бруксизм. Тому, при плануванш дентально! iмпланта-ци, слад звертати увагу на шкiдливi звички пацiента [35].
Предиктором виживання дентальних шплантатш е стан здоров'я пащента. На якiсть i кiлькiсть кiстки впливають погано контрольований цукровий дiабет, остеопороз, остеомалящя, рентгено- i хiмiотерапiя [41].
Число хворих на цукровий дiабет подвоюеться кожш 15 рошв i, за даними ВООЗ, до 2010 року число таких хворих досягне приблизно 230 млн., а до 2025 року воно наблизиться до 300 млн. Цукровий дiабет е фактором ризику для розвитку хвороб пародонта. Дь абетичш ураження зачшають кустку, ясна i судини. Доведено, що внаслвдок дii рiзних факторiв, при цук-ровому дiабетi пригнiчуегься синтез колагену [48], i збшьшуеться експресгя металопротешази. Хоча бшь-шiсть дослвджень, присвячених дiабетичним ушко-дженням, сфокусовано на пародонтип, все ж таки цукровий дiабет розглядаеться як фактор ризику i в деяких випадках навiть як протипоказання до встанов-лення дентальних шплашат. Разом з тим, е ведомости яш дають надш, про те, що приживления дентальних шплашат на короткий час при цукровому дiа-бетi успшне [37].
Успшне приживлення дентальних шплантат багато в чому залежить ввд остеопенiчних стан1в. Остеопороз е поширеним захворюванням, що розви-ваеться переважно в лiтньому вщг За даними J.E. South-Paul, (2001) [47] бшьше 75 мшьйошв оаб старших 65 рошв в £врош, Японii i США страждають остеопорозом. Основними проявами остеопорозу е зниження кiстковоi маси i порушення мшроархггекту-ри к1стки, якi ведуть до пiдвищеноi' крихкостi i, як на-слвдок, до пiдвищеного ризику перелому. З остеопо-розом пов'язаш багаточисельш патогенетичнi факто-ри, включаючи генетичну схильнiсть, дш мiсцевих i загальних фактор1в, а також вплив навколишнього се-редовища. Разом з тим, на думку рiзних авторiв, локальна якiсть к1стки в мющ ложа iмплантата е важливь шим прогностичним фактором, нiж системний остеопороз, що наявний у пащента [30].
Юстка - сполучна тканина, яка складаеться з мь нералiзоваиого екстрацелюлярного матриксу (ЕЦМ) i остеоципв . Органiчиа частина ЕЦМ складаеться в основному з колагенових волокон колагену I типа i кератинсульфата, хондротнсульфата, гiалуроновоi кислоти. Мшеральна (неорганiчна) частина складае приблизно 65 % сухо!' маси кiстки. Волокна колагену I типу як би вмуроваш в мшеральний комплекс, утво-рений пдроксиапатитом. Остеобласти, як1 утворю-ються в перiостi i ендоосп, секретують i облягають колаген I типа i неколагеновi бiлки навколо себе. Щ види остеобласт перетворюються на остеоцити, коли вони структурно об'еднуються з шсткою. У зршш кiстцi остеоцити заповнюють лакуни в мiнералiзова-ному кiстковому матрика i зв'язуються один з одним через ендоплазматичш випинання, розташованi в шс-ткових канальцях [16].
Iншi клiтини - зрiлi остеокласти розвиваються з клiтин-попередникiв (моноцит), циркулюючих в кров^ i е мультинуклеарними гшантськими клггана-ми, що мiстять багаточисельш вакуолi i лiзосоми. Моноцити мирують в к1стку, де вони диференцш-ються в тканиннi макрофаги, як е локальними попе-редниками остеокласт. Для виконання своеi функцii поверхню остеокласт утворюе гофрована облям1вка. Мюце, де вщбуваеться активация ОК називаеться лакуною Хоушипа (Howship's lacuna), тут, унаслщок ро-боти протонно!' помпи знижуеться рН , i водневi iони,
"BicHUK стоматологи", № 3, 2015
утворет в результат роботи карбоангщрази усереди-нi остеокласта викликають розчинення кристал1в пд-роксиапаттита. Органiчний матрикс згодом пщдаеться протеолiзу через дш катепсину К або колагенази, або двох фермент сптьно. Цей процес приводить до формування дшянок резорбци [19, 27].
Остеобласти i остеокласти вiдповiдальнi за осно-внi фiзiологiчнi процеси, що вщбуваються в кютщ резорбцш i неоостеогенез. Утворення шстки проходить або по ендохондральному (нижня щелепа) або по штрамембранозному (верхня щелепа) шляху остеоге-незу. Механчне навантаження стимулюе ремоделю-вання кустки i збiльшуе мшеральну щшьшсть [52].
Найбiльш поширеними бiлками тша людини е колаген. Сьогоднi вдентифшэвано 20 рiзних типiв ко-лагену. Фiбронектин (Фн) - один з основних некола-генових бiлкiв у невеликих кшькостях був виявлений в перюдонтальних тканинах [18]. Були щентифшоваш два типи фiбронектину - плазмовий Фн, розчинна форма якого утворюеться в печшщ i клггинний Фн, що зустрiчаеться практично у вах тканинах. Клiтинний фiбронектин синтезуеться в тканинах фiбробластами, епiтелiальними кликами i макрофагами, та е основою для клгганно! адгези [18,34].
У перюдонтальних тканинах i першмплантацш-нш областi переважно присутнш колаген I i III тип1в, але !х сп1вв1дношення, як i сп1вв1дношення неколаге-нових бшшв, в рiзних дшянках рiзнi.
1снують два шляхи розпаду колагену - штраце-люлярний i екстрацелюлярний. При фiзiологiчному станi основним способом деградаци колагену е штра-целюлярний шлях. По екстрацелюлярному шляху в основному ввдбуваеться руйнування колагену при па-тологiчних станах.
При пери1мплантип деструкц1я колагену схожа з тою, що при пародонтип, коли ввдбуваеться деструк-ц1я колагену кiстки i ясен. На активнiсть клiтин, а та-кож структуру кiстки впливае фiбронектин. Збшь-шення деградаци i продукци фiбронектину виявленi при багатьох фiзiологiчних i патологiчних станах [10].
При остеоштеграци клиинний фiбронектин зв'я-зуеться з поверхнею дентального 1мплантата. Титан здатний шдвищувати вмiст клгганного фiбронектину в культурах фiбробластiв. У 2000 рощ Т^^ з сп1вавт. виявив пвдвищену експресш клiтинного фiбронекти-ну в зразках сполучно! тканини, отриманих пщ час операцш шсля установки дентальних iмплантатiв [32].
Системними гормонами, що визначають взае-мозв'язки м1ж остеобластами i остеокластами е каль-цитонш - гормон, що виробляеться парафолшуляр-ними клiтинами щитовидно! залози, паратгормон, що виробляеться паращитовидними залозами, i 1,25 дип-дроксихолекальциферол - вiтамiн Dз) а також стеро!-днi гормони. Таким чином, представлен в оглядi ль тератури данi сввдчать, що на процеси остеоштеграци дентальних 1мплантат роблять вплив багаточисельш чинники, д1я яких до кшця не дослвджена.
Таким чином, проведений аналiз лiтературних даних про причини невдало! дентально! iмплантацil пщтверджуе наявнiсть значно! кiлькостi локальних i системних фактор1в, якi знижують успшшсть опера-
тивного втручання, але визначальним е деструкц1я тканин в пери1милантацшнш дшянщ а домшуючим патогенетичним мехашзмом е несприятлива (неадекватна) тканинна вщиовщь [51].
Список лтератури
1. Куц П. В. Експериментально-ктшчна оцшка фактор1в, яю впливають на стабшьнкть зубних протез1в, що опираються на ¡м-плантати ; автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук ; спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / П.В.Куц. - К., 2004. - 19 с.;
2. Мща О. В. Дослщження напружено-деформованого стану ннжньо!' щелепи в дшянщ 45 та 46 зуб1в при безпосереднш дента-льнш 1мплантаци / О. В. Мща, А. М. Потапчук, В. В. Русин, В. М. Криванич // Науковий вкник Ужгородського ущверситету. Сер1я Медицина. - Випуск 37 - 2009. - С.147-150.
3. Потапчук А. М. Застосування кальцш-фосфатних керамж та ïx композита при ендосальнш 1мплантаци (експериментально-ктщчне обгрунтування) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук ; спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / А. М. Потапчук. -Льв1в, 2000. - 27 с.
4. Динамша морфологiчноï перебудови периiмплантатноï кк-тки та остеоштеграци циркощевих 1мплантата / А. М. Потапчук, В. М. Криванич, В. Гегедуш [та ш.] // 1мплантолопя. Пародонтолопя. Остеолопя. - 2015. - № 2(38). - С. 44-54.
5. Потапчук А. М. 1ммед1ат-1мплантащя в дистальних дшян-ках верxньоï щелепи при синус-оральному сполученщ / А. М. Потапчук, Й. П. Шарань // Матер1али Всеукращсь^' науково-практичноï конференцiï «Нов1 технологи в стоматологи щелепно-лицьовш х1рурги»: м. Харюв, 3-4 листопада, 2006 р. - м. Харюв, 2006. - С.88-90;
6. 1ммед1ат-1мплантащя при травматичних ушкодженнях аль-веолярноï кктки верxньоï щелепи / А. М. Потапчук, Й. П. Шаркань, В. А. Дубок // Науковий вкник Ужгородського ушверситету. Сер1я Медицина. - Випуск 32. - 2007. - С.249-251.
7. Потапчук А. М. Анал1з результата усшшност 1ммед1ат-{мплантаци з використанням дентальних 1мплантата системи "Zircon prior fortis"/ А. М. Потапчук, В. М. Криванич, В. В. Русин, М. Ю. Гончарук-Хомин // Клш1чна стоматолопя. - 2015. - №2. - С. 93-99.
8. Потапчук А. М. Патент Украши № 47818 Украша, МПК (2009) А61С 8/00. Зубний ¡мплантат / Потапчук А.М., Очка М.Ю., Шаркань Й.П., Попович I.I., Русин В.В., Криванич В.М.; заявник i патентовласник Потапчук А.М., Ичка М.Ю., Шаркань Й.П. - № u2009 08920; заявл. 27.08.09; опубл. 25.02.10
9. Потапчук А. М. Першмплантатна патолопя / А. М. Потапчук // Вкник стоматологи. - 2000. - № 2. - С.69-74;
10. Рання дезштегращя дентальних ¡мпланта-пв та бюх1м1чш чинники ризику / А. М. Потапчук, В. В. Русин, В. М. Криванич [та ш.] // Тези ювiлейноï мiжнародноï науково-практичноï конференци «Стоматолопя - вчора, сьогодш i завтра, перспективи розвитку». -1вано-Франювськ, 2009. - С. 168-169.
11. Цитолопчш особливост остеобласта, культивованих у присутносп бюматер1ал1в з р1зною поверхнею / А. М. Потапчук, В. В. Русин, Й. П. Шаркань[та ш.] // Новини стоматологи. - 2010. -№3. - С.33-37.
12. Перспективи використання бацилярних бюпрепарата у стоматолопчнш практищ / В. В. Русин, А. М. Потапчук, В. О. Петров // Biomedical and biosocial anthropology. - 2010. - Р. 134-139
13. Русин В. В. Експериментально-кшшчне обгрунтування усшшностс 1ммед1ат-1мплантаци та фактори ризику; автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук ; спец. 14.01.22 «Стома-толопя» / В. В. Русин. - Льв1в, 2010. - 20с.
14. Модифшаци поверхш титанових ¡мплантата високоштен-сивними концентрованими джерелами нагр1ву / Й. П. Шаркань, М. Ю. Очка, А. М. Потапчук, // Стоматолопя. Пародонтолопя. Остео-лог1я. - 2007. - № 2. - С.79-84.
15. Шаркань Й. П. Остеотропш град1ентш керам1чн1 покрит-тя на металевих 1мплантатах / Й. П.Шаркань, А. М. Потапчук, I. П. Горзов [та ш.] // Новини стоматологи. - 1997. - № 13. - С.71-75;
16. Osteoclastic bone resorption by a polarized vacuolar proton pump / H.C.Blair, S.L.Teitelbaum, R.Ghiselli [et al.] // Science. - 1989. - № 245. - P.855-857;
17. Osseointegrated implants in the treatement of the edentelous jaw. Experience from a 10-year period / P. I. Branemark, B. O. Hansson, R. Adell [et al.] // Scand. J. Plast. Reconstr. Surg. - 1977. - Suppl 16. -P.1-132;
"BÍCHUK cmoMamonozii", № 3, 2015
18. Bartold P. M. Molecular and cell biology of the gingiva / P. M. Bartold, L. J. Walsh, A. S. Narayanan // Periodontal. - 2000. - № 24. - P.28-55;
19. Cathepsin K, but not cathepsins B, L, or S, is abundantly expressed in human osteoclasts / F. H. Drake, R. A. Dodds, I. E. James [et al.] // J. Biol. Chem. -1996. - № 271. - P.12511-12516;
20. Biological factors contributing to failures of osseointegrated oral implants. (I). Success criteria and epidemiology / M. Esposito, J. M. Hirsch, U. Lekholm [et al.] // Eur. J. Oral Sci. - 1998. - № 106. - P. 527-551;
21. Plaque formation on surface modified dental implants. An in vitro study / B. Grossner-Schreiber, M. Griepentrog, I. Haustein [et al.] // Clin. Oral Implants Res. - 2001. - № 12. - P. 543-551.
22. Potapchuk A. M. Clinical and instrumental analysis of prosthetic treatment supported by Zircon prior dental implants / A. M. Potapchuk V. M. Kryvanych, V. V. Rusyn, M. Y. Goncharuk-Khomyn // Intermedical Journal. - 2015. - Vol. 2. - P. 54-56.
23. Jacobs R. Comparison between implant-supported prostheses and teeth regarding passive threshold level / R. Jacobs, D.van Steenberghe // J. Oral Maxillofac. Implants. - 1993. - № 8. - P.549-554.
24. Jemt T. 3-year followup study of early single implant restorations ad modum Branemark / T. Jemt, U. Lekholm, K. Grondahl // Int. J. Periodontics Restorative Dent. - 1990. - № 10. - P.340-349.
25. Clinical andmicrobial findings on osseo-integrated implants; comparisons between partially dentate and edentulous subjects / G. K. Kalykakis, P. Mojon, R. Nisengard [et al.] // Eur. J. Prosthodont. Restor. Dent - 1998. - № 6. - P.155-159.
26. Klineberg I. Osseoperception: sensory function and proprioception / I.Klineberg, G.Murray // Adv. Dent. Res. - 1999. - № 13. -P.120-129;
27. Acid attack and cathepsin K in bone resorption around total hip replacement prosthesis / Y. T. Konttinen, M. Takagi, J. Mandelin [et al.] // J. Bone Miner. Res. - 2001. - № 16. - P.1780-1786;
28. Mechanical strain effect on bone-resorbing activity and messenger RNA expressions of marker enzymes in isolated osteoclast culture / K. Kurata, T. Uemura, A. Nemoto [et al.] // J. Bone Miner. Res. -2001. - № 16. - P.722-730;
29. Lacefield W. R. Hydroxyapatite coatings / W. R. Lacefield // Ann. NY Acad. Sci. - 1988. - № 523. - P.72-80;
30. Osteopetrosis and osteoporosis: two sides of the same coin / F.Lazner, M.Gowen, D.Pavasovic [et al.] // Hum. Mol. Genet. - 1999. -№ 8. - P.1839-1846;
31. Leonhardt A. Microbial findings at failing implants / A. Leonhardt, S. Renvert, G. Dahlen // Clin. Oral Implants Res. - 1999. -№ 10. - P.339-345
32. Distribution of fibronectins and their integrin receptors in interface tissue from aseptic loosening of hip prostheses / T. F. Li, J.W.Xu, S.Santavirta [et al.] // Clin. Exp. Rheumatol. - 2000. m № 18. -P.221-225.
33. Some characteristics of the ridge mucosa before and after implant installation. A prospective study in humans / B. Liljenberg, F. Gualini, T. Berglundh [et al.] // J. Clin. Periodontol. - 1996. m № 23. -P.1008-1013;
34. McDonald J. A. Role of fibronectin in collagen deposition: Fab' to the gelatin-binding domain of fibronectin inhibits both fibronectin and collagen organization in fibroblast extracellular matrix / J. A. McDonald, D. G. Kelley, T. J. Broekelmann // J. Cell Biol. - 1982.
- № 92. - P.485-549;
35. Misch C. E. The effect of bruxism on treatment planning for dental implants / C. E. Misch // Dent. Today. - 2002. - № 21. - P.76-81;
36. Muhlemann H. R. Tooth mobility: a review of clinical aspects and research findings / H. R. Muhlemann // J. Periodontol. - 1967.
- № 38, Suppl. - P.686-713;
37. Dental endosseous implant assessments in a type 2 diabetic population: a prospective study / J. W. Olson, A. F. Shernoff, J. L. Tarlow [et al.] // Int. J. Oral Maxillofac. Implants. - 2000. - № 15. -P.811-818;
38. Clinical and histologic evaluation of an active "implant periapical lesion": a case report / A. Piattelli, A. Scarano, P. Balleri [et al.] // Int. J. Oral Maxillofac. Implants. - 1998. - № 13. - P.713-716;
39. A comparison of the diagnostic advantages of panoramic radiography and computed tomography scanning for placement of root form dental implants / M. S. Reddy, T. Mayfleld-Donahoo, F. J. Vanderven [et al.] // Clin. Oral Implants Res. -1994. - № 5. - P.229-238;
40. Reitz J. V. Lingualized occlusion in implant dentistry / J. V. Reitz // Quintessence Int. - 1994. -№ 25. -P.177-180;
41. Roberts W. E. Bone physiology and metabolism in dental implantology: risk factors for osteoporosis and other metabolic bone
diseases / W. E. Roberts, K. E. Simmons, L. P. Garetto [et al.] // Implant. Dent. - 1992. - № 1. -P.11-21;
42. Studies of host response to orthopedic implants and biomaterials / S. Santavirta, M. Takagi, E. Gomez-Barrena [et al.] // J. Long Term Eff. Med. Implants. - 1999. -№ 9. -P.67-76;
43. Smoking and complications of endosseous dental implants / D. Schwartz-Arad, N. Samet, N. Samet [et al.] // J. Periodontol. - 2002. -№ 73. - P.153-157;
44. Sharkany Y. Pulsed Nd:YAG laser processing of calcium phosphate coatings on titanium / Y.Sharkany, M.Sichka, A.Potapchuk, S.Kokenyesi, L.Daroczi, I.Popovich, V.Kokenyesi, A.Jenei, Cs. Hegedus, V. Rusin, V. Krivanich // 1 congress of biomedicine in oro-maxillofacial area. - Kosice 2009. - P.175-184.
45. Smith D. E. Criteria for success of osseointegrated endosse-ous implants / D.E.Smith, G.A.Zarb // J. Prosthet. Dent. - 1989. - № 62.
- P.567-572;
46. Soncini M. Experimental procedure for the evaluation of the mechanical properties of the bone surrounding dental implants / M. Soncini, Y. Rodriguez, R. Pietrabissa [et al.] // Biomaterials. - 2002. -№ 23. - P.9-17;
47. South-Paul J. E. Osteoporosis: part I. Evaluation and assessment / J. E. South-Paul // Am. Fam. Physician. - 2001. - № 63. m P.897-
904, 908;
48. Spanheimer R. G. Decreased collagen production in diabetic rats / R. G. Spanheimer, G. E. Umpierrez, V. Stumpf // Diabetes. - 1988.
- № 37. - P.371-376;
49. Stanford C. M. The concept of osseointegration and bone matrix expression / C. M. Stanford, J. C. Keller //Crit. Rev. Oral Biol. Med.
- 1991. - № 2. - P.83-101;
50. Timing of loading and effect of micro-motion on bone-dental implant interface: review of experimental literature / S .Szmukler-Moncler, H. Salama, Y. Reingerwirtz [et al.] // J. Biomed. Materials Res. - 1998. - Vol. 43. - P.192-203;
51. Tonetti M. S. Pathogenesis of implant failures / M. S. Tonetti, J. Schmid // Periodontol. - 1994. - № 4. - P.127-138;
52. Wolff J. E. Mechanics of the mandible with movable symphysis / J. E. Wolff // J. Morphol. Anthropol. - 1985. - № 76. -P.25-35;
53. Effects of nicotine on cultured cells suggest that it can influence the formation and resorption of bone / S. Yuhara, S. Kasagi, A. In-oue [et al.] // Eur. J. Pharmacol. - 1999. - № 383. - P.387-393;
REFERENCES
1. Kuc P. V. Eksperymental'no-klinichna ocinka faktoriv, jaki vplyvajut' na stabil'nist' zubnyh proteziv, shho opyrajut'sja na implantaty [The experimental clinical estimation of the factors, influencing the stability of dentures, supported with implants]: Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Kyi'v, 2004:19.
2. Mica O. V. Potapchuk A. M., Rusyn V. V., Kryvanych V. M. The study of the deflected mode of lower jaw in the area of 45 and 46 teeth at the immediate dental implantation. Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo universytetu. Serija Medycyna. 2009;37:147-150.
3. Potapchuk A. M. Zastosuvannja kal'cij-fosfatnyh keramik ta i'h kompozytiv pry endosal'nij implantacii' (eksperymental'no-klinichne obg'runtuvannja) [The use of calcium-phosphate ceramics and their composites at intraosseous implantation (experimental clinical substantiation)]; Abstract of a doctoral thesis of medical sciences. L'viv, 2000.:27.
4. Potapchuk A. M., Kryvanych V. M., Gegedush V., Bako J., Mishhenko O.M., Rusyn V. V The dynamics of the morphological rebuilding of periimplant bone and osteointegration of zirconium implants. ImplantologijaParodontologija Osteologija. 2015; № 2(38):44-54.
5. Potapchuk A. M., Sharan' J. P. The immediate-implantation at the distal parts of upper jaw at sinus-oral association. Materialy Vseukrai'ns'koi' naukovo-praktychnoi' konferencii' «Novi tehnologii' v stomatologii' shhelepno-lyc'ovij hirurgii'»: m. Harkiv, 2006:88-90;
6. Potapchuk A. M., Sharkan' J. P., Dubok V. A., Rusyn V. V., Potapchuk T. A., Kryvanych V. M. The immediate-implantation at the traumatic injuries of upper jaw alveolar bone. Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo universytetu. Serija Medycyna. 2007;32:249-251.
7. Potapchuk A. M., Kryvanych V. M., Rusyn V. V., Goncharuk-Homyn M. Ju. The analysis of the success of immediate-implantation with the use of dental implants of the system "Zircon prior fortis". Klinichna stomatologija. 2015;2:93-99.
8. Potapchuk A. M., Sichka M.Ju., Sharkan' J.P., Popovych I.I., Rusyn V.V., Kryvanych V.M. Patent Ukrai'ny № 47818 Ukrai'na, MPK (2009) A61S 8/00. Zubnyj implantat [The patent of Ukraine № 47818 Ukraine, MPK (2009) A61C 8/00. Dental implant] № u2009 08920; zajavl. 27.08.09; opubl. 25.02.10.
"BicHUK cmoMamoMozii", № 3, 2015
9. Potapchuk A. M. Periimplant pathology. Visnyk stomatologic. 2000;2:.69-74;
10. Potapchuk A. M., Rusyn V. V., Kryvanych V. M.,
Kykyneshi V. O., Jakym M. M. The early disintegration of dental implants and the biochemical risk factors. The theses of the anniversary international theoretical and practical conference "Stomatology - yesterday, today and tomorrow, the prospects for development". Ivano-Frankivs'k, 2009:168-169.
11. Potapchuk A. M., Rusyn V. V., Sharkan' J. P., Sichka M. Ju., Ch., Gegedush, Kryvanych V. M. The cytological peculiarities of osteoblasts, cultivated together with biomaterials with various surface. Novyny stomatologic. 2010;.3:33-37.
12. Rusyn V.V., Potapchuk A. M., Petrov V. O., Belej O. L., Bojko N. V. The prospects of the use of bacillary bio-preparations in applied dentistry. Biomedical and biosocial anthropology. 2010;2:134-139.
13. Rusyn V. V. Eksperymental'no-klinichne obg'runtuvannja uspishnosti immediat-implantacii' ta faktory ryzyku [The experimental clinical substantiation of the success of immediate-implantation and risk factors] L'viv, 2010:20.
14. Sharkan' J. P, Sichka M. Ju., Potapchuk A. M., Kykyneshi O. O., Daroci L., Popovych I. I., Kykyneshi V. O., Gegedush Ch., Rusyn V. V. The modifications of the surface of titanium implants with high-intensity concentrated sources of heating Stomatologija. Parodontologija. Osteologija. - 2007;2:79-84.
15. Sharkan' J. P., Potapchuk A. M., Gorzov I. P. ta in. Osteotropic gradient ceramic coverings on metal implants. Novyny stomatologii'. 1997;13:71-75.
16. Blair H. C., Teitelbaum S. L., Ghiselli R. et al. Osteoclastic bone resorption by a polarized vacuolar proton pump. Science. 1989; 245:855-857.
17. Branemark P. I., Hansson B. O., Adell R. et al.
Osseointegrated implants in the treatement of the edentelous jaw. Experience from a 10-year period. Scand. J. Plast. Reconstr. Surg. 1977;16:1-132.
18. Bartold P. M., Walsh L. J., Narayanan A. S. Molecular and cell biology of the gingival. Periodontol. 2000;24:28-55.
19. Drake F. H., Dodds R. A., James I. E. et al. Cathepsin K, but not cathepsins B, L, or S, is abundantly expressed in human osteo-clasts. J. Biol. Chem. 1996;271:12511-12516.
20. Esposito M., Hirsch J. M., Lekholm U. et al. Biological factors contributing to failures of osseointegrated oral implants. (I). Success criteria and epidemiology. Eur. J. Oral Sci. 1998:106:527-551.
21. Grossner-Schreiber B., Griepentrog M., Haustein I. et al. Plaque formation on surface modified dental implants. An in vitro study. Clin. Oral Implants Res. 2001;12:543-551.
22. Potapchuk A. M., Kryvanych V. M., Rusyn V. V., Goncharuk-Khomyn M. Y. Clinical and instrumental analysis of prosthetic treatment supported by Zircon prior dental implants. Intermedical Journal. 2015;2:54-56.
23. Jacobs R. D.van Steenberghe. Comparison between implant-supported prostheses and teeth regarding passive threshold level. J. Oral Maxillofac. Implants. 1993;8:.549-554.
24. Jemt T., Lekholm U., Grondahl K. 3-year followup study of early single implant restorations ad modum Branemark. Int. J. Periodon-tics Restorative Dent. - 1990;10:340-349.
25. Kalykakis G. K., Mojon P., Nisengard R. et al.. Clinical andmicrobial findings on osseo-integrated implants; comparisons between partially dentate and edentulous subjects. Eur. J. Prosthodont. Restor. Dent. 1998;6:155-159.
26. Klineberg I., Murray G. Osseoperception: sensory function and proprioception. Adv. Dent. Res. 1999;13:120-129.
27. Konttinen Y. T., Takagi M., Mandelin J. et al. Acid attack and cathepsin K in bone resorption around total hip replacement prosthesis. J. Bone Miner. Res. 2001;16:1780-1786.
28. Kurata K., Uemura T., Nemoto A. et al. Mechanical strain effect on bone-resorbing activity and messenger RNA expressions of marker enzymes in isolated osteoclast cultur. J. Bone Miner. Res. 2001;16:722-730.
29. Lacefield W. R. Hydroxyapatite coatings. Ann. NY Acad. Sci. 1988;523:72-80.
30. Lazner F., Gowen M., Pavasovic D.et al. Osteopetrosis and osteoporosis: two sides of the same coin. Hum. Mol. Genet. 1999;8:1839-1846.
31. Leonhardt A., S. Renvert, G. Dahlen Microbial findings at failing implants. Clin. Oral Implants Res. 1999;10:339-345.
32. Li T.F., Xu J. W. Santavirta S. et al. Distribution of fibronectins and their integrin receptors in interface tissue from aseptic loosening of hip prostheses. Clin. Exp. Rheumatol. 2000;18:221-225.
33. Liljenberg B., Gualini F., Berglundh T. et al. Some characteristics of the ridge mucosa before and after implant installation. A prospective study in humans. J. Clin. Periodontol. 996;23:1008-1013;
34. McDonald J. A., Kelley D. G., Broekelmann T. J. Role of fibronectin in collagen deposition: Fab' to the gelatin-binding domain of fibronectin inhibits both fibronectin and collagen organization in fibro-blast extracellular matrix. J. Cell Biol. 1982;92:485-549.
35. Misch C. E. The effect of bruxism on treatment planning for dental implants. Dent. Today. 2002;21:76-81;
36. Muhlemann H. R. Tooth mobility: a review of clinical aspects and research findings. J. Periodontol. 1967;38:686-713.
37. Olson J. W., Shernoff A. F., Tarlow J. L. et al. Dental endosseous implant assessments in a type 2 diabetic population: a prospective study. Int. J. Oral Maxillofac. Implants. 2000;15:811-818.
38. Piattelli A., Scarano A., Balleri P. et al. Clinical and histo-logic evaluation of an active "implant periapical lesion": a case report. Int. J. Oral Maxillofac. Implants. 1998;13:713-716.
39. Reddy M. S., Mayfleld-Donahoo T., Vanderven F. J. et al. A comparison of the diagnostic advantages of panoramic radiography and computed tomography scanning for placement of root form dental implants. Clin. Oral Implants Res. 1994;5:229-238.
40. Reitz J. V. Lingualized occlusion in implant dentistry. Quintessence Int. 1994;25:177-180.
41. Roberts W. E., K. Simmons E., Garetto L. P. et al. Bone physiology and metabolism in dental implantology: risk factors for osteoporosis and other metabolic bone diseases. Implant. Dent. 1992;1:11-21.
42. Santavirta S., Takagi M., Gomez-Barrena E. et al. Studies of host response to orthopedic implants and biomaterials. J. Long Term Eff. Med. Implants. 1999;9:67-76.
43. Schwartz-Arad D., Samet N., Samet N. et al. Smoking and complications of endosseous dental implants. J. Periodontol. 2002;73:153-157.
44. Sharkany Y., Sichka M., Potapchuk A., Kokenyesi S., Daroczi L., Popovich I., Kokenyesi V., Jenei A., Hegedus Cs., Rusin V., Krivanich V. Pulsed Nd:YAG laser processing of calcium phosphate coatings on titanium. 1 congress of biomedicine in oro-maxillofacial area. Kosice 2009:175-184.
45. Smith D. E., Zarb G. A. Criteria for success of osseointegrated endosse-ous implants. J. Prosthet. Dent. 1989;62:567-572.
46. Soncini M., Rodriguez Y., Pietrabissa R. et al. Experimental procedure for the evaluation of the mechanical properties of the bone surrounding dental implants. Biomaterials. 2002;23:9-17.
47. South-Paul J. E. Osteoporosis: part I. Evaluation and assessment. Am. Fam. Physician. 2001;63:897-904, 908.
48. Spanheimer R. G., Umpierrez G. E., Stumpf V. Decreased collagen production in diabetic rats. Diabetes. 1988;37:371-376.
49. Stanford C. M., Keller J. C. The concept of osseointegration and bone matrix expression. Crit. Rev. Oral Biol. Med. 1991;2:83-101.
50. Szmukler-Moncler S. Timing of loading and effect of micromotion on bone-dental implant interface: review of experimental literature / S.Szmukler-Moncler, H.Salama, Y.Reingerwirtz [et al.] // J. Bio-med. Materials Res. - 1998. - Vol. 43. - P.192-203;
51. Tonetti M. S., Schmid J. Pathogenesis of implant failures. Periodontol. 1994;4:127-138.
52. Wolff J. E. Mechanics of the mandible with movable symphysis. J. Morphol. Anthropol. 1985;76:25-35.
53. Yuhara S., Kasagi S., Inoue A. et al. Effects of nicotine on cultured cells suggest that it can influence the formation and resorption of bone. Eur. J. Pharmacol. 1999;383:387-393.
