CC BY
242. Prodrigues JSL. Prevalence of dental caries and treatment need in 12-15 years old municipal school children of Mumbai / JSL. Prodrigues, S. G. Damle // J Indian Soc Pedo Prev Dent. - 1998. - № 16(2). - P. 31 - 36.
3. Prevalence of dental caries andtreatment needs in the school going children of rural areas in Udaipur District / V. Dhar, A. Jain, T. E. Van Dyke [et al.] // J Indian Soc Pedo Prev Dent. - 2007. - № 25. - P. 119 - 121.
4. Dhar V. Dental caries and treatment needs of children (6-10 years) in rural Udaipur, Rajasthan / V. Dhar, M. Bhatnagar // Indian J Dent Res. - 2009. - № 20. - P. 256 - 260.
5. Rao A. Prevalence of dental caries among school children of Moodbidri / A. Rao, S. P. Sequeira, S. Peter // J Indian Soc Pedo Prev Dent. - 1999. - № 17. - P. 45 - 48.
6. World Health Organization. Global oral health data bank. Geneva, 2001.
7. The oral health. Atlas mapping a neglected global health issue / R. Beaglehole, H. Benzian, J. Crail. - 2009. - Р. 96 - 103.
8. Moses J. Of Dental caries, Socio-Economic Status and treatment needs Among School children / J. Moses, B. N. Rangeeth, D. Gurunathan // Journal of Clinical and Diagnostic Research. - 2011. - Vol. 5(1). - Р. 146 - 150.
Поступила 12.01.15
УДК 616.311.2-002.153-085
А. М. Потапчук, д. мед. н., В. М. Криванич
Ужгородський нацюнальний ушверситет
ВПЛИВ СТРУКТУРИ ПОВЕРХН1 1МПЛАНТАТ1В
НА ПРОЦЕСИ ОСТЕО1НТЕГРАЦП (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
В оглядовш cmammi узагальнено дат сучасно'1 лтератури щодо особливостей впливу ф1зичних характеристик бюматергалгв, з яких виготовляються дентальш iмnлантати, на медико-бiологiчнi ефекти ix iмпланта-цп, зокрема, на адгезт клтин, остеокондукцiю i остеотдукцт. Особлива увага придшена анализу даних щодо впливу модифжацП поверxнi iмплантатiв на динамк проце^в остеоттеграцИ.
Ключовi слова: iмплантологiя, остеоiнтеграцiя, структура поверxнi iмплантатiв.
А. М. Потапчук, В. М. Криванич
Ужгородский национальный университет
ВЛИЯНИЕ СТРУКТУРЫ ПОВЕРХНОСТИ ИМПЛАНТАТОВ НА ПРОЦЕССЫ ОСТЕОИНТЕГРАЦИИ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
В обзорной статье обобщены данные современной литературы об особенностях влияния физических характеристик биоматериалов, из которых изготовлены дентальне имплантаты, на медико-биологические эффекты их имплантации, в частности, на адгезию клеток, остеокондукцию и остеоиндукцию. Особое внимание уделено анализу влияния модификации поверхности имплантатов на динамику процессов остеоинтеграции.
Ключевые слова: имплантология, остеоинтеграция, структура поверхности имплантатов.
A. M. Potapchuk, V. M. Kryvanich Uzhhorod National University
INFLUENCE OF THE SURFACE STRUCTURE OF THE IMPLANTS ON THE OSSEOINTEGRATION PROCESSES (REVIEW OF LITERATURE)
The article presents summarizing data of modern literature about the peculiarities of influence of the physical characteristics of biomaterials material from which the dental implant is made on the medical and biological effects of implantation, in particular, on the cells adhesion, osteoconduction and osteoinduction. Particular attention is focused on the influence of implants surface structure on the dynamics of osteointegration.
© ПотапчукМ. А., Криванич В. М., 2015.
«iHHoemu e cino.naino.u^ii», № 1, 2015
A conclusion was made that modern implantology has a wide range of materials, which gained a strong reputation. The most widely used material is titanium and its alloys, which have demonstrated satisfactory biological properties. At the same time new innovative materials, such as zirconium implants are widely used for today. Furthermore, a method of controlled formation of nano-structured surface with micro-heterogenic transition layer, which includes calcium phosphate compounds, was received on the base impulse laser processing. Under these conditions phases with high mechanical and chemical stability were created. A fundamentally new technology of gradient bioactive ceramic coating creation on dental implants was developed, with determined distribution of components concentrations that allows introducing coatings with different porosity along its endossal part.
The results of the present analytical research have showed the advantages of the innovative materials and underlined the important role of implants surface modification on the process of osteointegration.
Keywords: implantology, osteointegration, structure of the implants surface.
Як вщомо, навколо бюшертних MaTepianiB, особливо i3 гладкою поверхнею, найчастше утворюсться фiбpознa капсула, за допомогою яко! оргашзм захищасться вщ стороннього тша. Товщина та кттинний склад капсули е '^рою" бюсумюносп мaтepiaлу [19, 28]. Модифшащя гладко! структури поверхш iмплaнтaтiв i3 мета-лiв i !хшх сплaвiв у шорстку та пористу надае !м остеокондуктивних та остеоштеграцшних влас-тивостей [7, 8]. Таю мaтepiaли можуть безпосе-редньо (без фiбpозно! капсули) контактувати з юстковою тканиною. Вперше феномен остеоштеграци (безпосереднього «прямого» контакту) титану з юстковою тканиною був дослiджeний Thomsоn P. et.al. та Albrektsson T. на свнловому та eлeктpонно-мiкpоскопiчному piвнях [19, 62]. Автори пов'язували процес остеоштеграци з по-явою мiж кiсткою i титаном аморфного шару то-вщиною 50-400 нм, що представлений остеока-льцином i фiбpилaми колагену. Пiзнiшe було встановлено, що в цьому шapi виявляються i пpотeоглiкaни, вaжливiсть котрих у здшсненш остеоштеграци була не зpозумiлою [18]. Проте добре вiдомa роль протеоглшашв у мiнepaлiзaцil юстково! тканини, тому автори припускають, що в процес остеоштеграци титану з юсткою проте-оглiкaни виступають як мeдiaтоpний мехашзм утворення юстково! тканини [45]. Наявшсть про-тeоглiкaнiв поблизу повepхнi титану (при iM-плантаци у юстку) може характеризувати остео-кондуктивнi якост титану та сприяти його остеоштеграци. Цiкaвi дослiджeння пpовiв Cooper L., який оцiнювaв показники сили прикршлення остeоблaстiв та колагену I типу до титану [25]. З'ясувалося, що сила приеднання остeоблaстiв до чистого титану в 5-10 paзiв слабюша, нiж колагену I типу до титану.
При електронно-мшроскошчному aнaлiзi тканин, що оточували титaновi iмплaнтaти у па-цiентiв через 2 роки шсля iM^a^ra^!, було встановлено, що у !х склaдi виявляються як мшерал> зоваш, так i не мiнepaлiзовaнi тканини [20]. В результат виконаних подiбних дослiджeнь Piattelli A. припустив, що гетерогеншсть контактного шару мiж кiсткою та титановими iмплaнтaтaми
вiдбивaе бaгaтоступiнчaстi стадп безперервного процесу ремоделювання юстково! тканини [47].
Щодо виpaжeностi остеоштеграци, а саме ро-змipiв остeоiнтeгpaцiйного (безпосереднього) контакту титанових iмплaнтaтiв iз юсткою, у лтора-туpi пpeдстaвлeнi piзнi дaнi. У деяких експериме-нтальних роботах стверджуеться, що до моменту завершення процесу остеоштеграци вiдсоток безпосереднього контакту юстки з поверхнею титанових iM^a^ra™ перебував на piвнi 65-85 % [30, 58], iншi автори приводять значно мeншi показники (29 -39% та 35,8 - 46,3%) [22, 36].
На процес остеоштеграци дентальних iM-плашапв чинять вплив не тшьки властивост самого iмплaнтaту, але й стан юстково! тканини, а саме навантаження в дшянщ його введення [49].
Топогpaфiя повepхнi вщграе домiнуючу роль у фоpмувaннi безпосереднього зв'язку кл> тин з поверхнею iмплaнтовaного мaтepiaлу. Щд-вищити вщсоток територи безпосереднього контакту iM^a^a™ з кiсткою вдалося Albrektsson T. et al. шляхом модифшаци !х повepхнi - надан-ня !й шоpсткостi або поpистостi [17]. Albrektsson T. et al. стверджуе, що вплив стану поверхш iM-плантату на характер остеогенезу настшьки зна-чний, що за певних умов навнь бiоiнepтнi мате-piaли можуть виявляти як остеокондуктивш, так i остeоiндуктивнi влaстивостi [18]. Так, перетво-рення гладко! структури повepхнi iM^a^a™ у шорстку пiдвищувaло ll остеокондуктивш влас-тивостi, що вiдбивaлося на хapaктepi взаемозв'я-зку мiж iMraarnaTOM i кiсткою. Навколо iMraa^ та^в iз гладкою поверхнею утворювалася фiбpо-зна тканина, а на шорсткш повepхнi мало мiсцe aппозицiйнe формування кiстки [24].
На перевагу шорстко! (створеною piзними способами) поверхш титану вщ гладко! при iM-плaнтaцi! у кiстку свiдчaть i дослiджeння Suzuki K. [59].
Значення шорсткосп повepхнi титанових iM-плашапв для !х остeоiнтeгpaцi! вивчали i в куль-туpi клiтин. Експеримент з культурою остеобла-стiв людини було виконано при дослщженш титанових зразюв, поверхня котрих була модиф> кована за рахунок створення шорсткосп шляхом
нанесення частинок титану розмiром 45-63 мкм та 63-90 мкм. [44]. Культивування клпин зi зраз-ками полiрованого та шорсткого титану вщбува-лося протягом 6 та 24 годин. Встановлено, що адгезiя клiтин спостерiгалася на всiх титанових зразках.
На вираженiсть остеоштеграци шорсткува-того титану чинять вплив не тшьки розмiри шор-сткостi, але й и топографiя. У дослiдженнях Jayaraman М., виконаних у культурi остеогенних клпин, було доведено, що адгезiя, пролiферацiя клiтин, !х диференцiровка та експрешя бiлкiв у дiлянцi клпинного матриксу були вищими у ку-льтурi остеогенних клiтин, що культивувалися з титаном, поверхня котрого мала неглибою рiв-номiрнi канавки штучно створеш на вiдмiну вiд титану з нерiвномiрною грубою шорсткiстю, ко-тра була створена кислотною обробкою [34].
Полiпшити остеоiнтеграцiю титанових iм-плантатiв можливо не тiльки надаючи !х поверх-нi шорсткостi, але й перетворюючи гладку пове-рхню у пористу. При цьому важливе значення мае адгезiя клiтин i можливiсть !х пролiферацil на пористiй поверхнi.
У культурi остеогенних клiтин при досл> дженнi пористого (пористiсть - 60-70% i розмiри пор вiд 100 до 700 мкм) титану та гладкого була зафшсована виражена адгезiя клiтин на поверхнi пористого титану вже через 3 години. В процес культивування кл^ини набували типовий остео-генний фенотип, що було ощнено за експресiею лужно! фосфатази [21]. При культивуванш остеогенних клпин з високо пористим титаном впро-довж 24 годин вiдмiчали виражену експресiю клiтинами не тшьки лужно! фосфатази, а й осте-окальцину [43]. Це свщчить не тiльки про житте-здатшсть клiтин на пористiй поверхнi титану, але i про !х високу пролiферативну активнiсть, ди-ференцiровку в остеобласти та специфiчний для остеогенних кштин бiосинтез.
Переконливi результати щодо пiдвищення остеокондуктивних та остеоiнтеграцiйних якос-тей пористого титану були одержат ТакетоШ М., який дослiджував пористий (40%) титан, об-роблений методом плазменного напилення з на-ступною хiмiчною (NaOH при 60 оС) та термiч-ною (600 оС) обробкою [61]. Сила компресп та пружност такого титану становили 280 МПа та 101 МПа, вщповщно.
Важливим при використанш пористих зраз-юв титану е такi показники як загальна порис-тiсть та величина пор. Автори шдкреслюють, що саме поеднання оптимальних розмiрiв пор бюма-терiалу та !х архiтектонiки надае титану остеоко-ндуктивностi, що шдвищуе його остеоштегра-цiйнi якостi. На значимють архiтектонiки пор та
ïx взаемного зв'язку (проникливостi) для прис-корення остеогенезу в пористих iMraamaTax вка-зують i дослiдження Matin B.; Simon J.[41, 56].
На цей час юнуе чимало дослщжень щодо впливу розмiрiв пор та величини пористосп на кiсткоутворення, проте i до тепер не мае узго-дженоï думки вiдносно оптимальних розмiрiв пор для штучних бiоматерiалiв. У дослiдженняx Hollister S. виражене формування кiстковоï тка-нини фшсували при розмiрi пор iмплантатiв вщ 400 до 1200 мкм. Ц данi свiдчать, що переваж-ними розмiрами пор, очевидно, е 500-700 мкм. Автори Li J. вважають, що саме пори з бшьшими розмiрами (680 мкм) забезпечують можливють доброï васкуляризацiï iмплантату, що створюе сприятливi умови для остеогенезу [39]. Ц данi спiвпадають з дослщженнями, де стверджуеться що виражена пориспсть та з'еднанi пори бюма-терiалiв е запорукою вростання кровоносних су-дин у пори та активного остеогенезу [33, 40, 54].
З огляду на важливють наявносп пористосп iмплантатiв вважаеться, що чим бшьша порис-тiсть (40-60 %), тим бшьша площа сформовано!' кiстковоï тканини [32]. Проте значне тдвищення об'ему пор призводить до зменшення мiцностi iмплантатiв, тому до збшьшення загальноï пори-стостi iмплантатiв деяю дослiдники вiдносяться обережно [26].
Тривалий час вважалося, що iмплантати, ко-трi не мiстять додаткових стимулюючих остео-генез речовин, не здатш самостiйно iндукувати кiсткоутворення, i 1'хня функцiя зводиться до чисто бюмехашчно].'. Проте з удосконаленням по-верxнi титанових iмплантатiв, було доведено, що титан може самостшно шдукувати остеогенез у тому випадку, коли модифшують його поверхню за рахунок специфiчноï змiни рельефу (шорстко-ст та пористостi) або нанесення бюактивного покриття. При цьому видозмiнена поверхня iм-плантату, його мiкротекстура служить пусковим сигналом для клiтинноï адгези з наступною про-лiферацiею та диференщащею остеопрогештор-них клiтин [23, 52].
У випадку титану та його сплавiв важлива роль у забезпеченш безпосереднього контакту матерiалу з юсткою (остеоiнтеграцiï) належить здатностi титану до пасивування - утворення в бюлопчному середовищi тонкоï заxисноï плiвки з окислiв [29, 38, 63]. Штучш оксиднi плiвки (аноднi оксидш покриття) одержують електрох> мiчним методом. Вони товщi за природнi оксисш плiвки, що дозволяе суттево знизити електрох> мiчну (корозiйну) активнiсть титанових виробiв.
Наявнiсть на титанi оксидного покриття (анодна оксидащя) супроводжуеться бшьш ран-нiм формуванням кiстковоï тканини навколо iм-
плашапв та бшьшими площами новоутворено! юстково! тканини при ropÍBHHHm з титаном без покриття [55].
Дослiдження в культурi остеогенних клiтин з титановими зразками, оброблених механiчно та покритих двоокисом титану з рiзною товщиною (63-90 мкм; 106-180 мкм i 180-300мкм) показало, що адгезiя клiтин, !х пролiферацiя та диференщ-ацiя була виражена в бшьшш мiрi на зразках з оксидною плiвкою [44]. При порiвняннi зразкiв з покриттям iз двоокису титану встановлено, що найвищi показники вiдмiченi на зразках з товщиною плiвки 106-180 мкм. Саме на таких зразках були найвищими показники включення [3H]-тимщину та експреси клiтинами остеокальцину.
Створення пор у оксидному покритп покра-щуе остеоiнтеграцiйнi якостi титану [57].
Щодо оптимально! товщини оксидно! плiвки на титанi iснують рiзнi ствердження. Hall J.et al. [31] вважають, що оптимальна товщина оксидно! плiвки становить 110-200 мкм. Iншi дослщники, а саме - Suba C. et al. i Velich N et al. [65] - вважають за доцшьне використання бшьш товстих оксидних плiвок, бо стверджують, що тонкi ок-сиднi плiвки мають незначну мiцнiсть i можуть швидко руйнуватися в органiзмi. Аналопчно! думки тримаеться i Thull R., який стверджуе, що iснуe проблема незначного опору на зношування пасивованого оксидного шару, котрий утворю-еться на титанi, його iстотно! фракцшно! корозп, а також послаблення iз часом фiксацi! таких iм-плашапв [64].
Позитивною якiстю оксидного покриття на титаш е його протизапальна дiя [60]. Ця власти-вють оксидованого титану пов'язана з тим, що оксид титану вщграе критичну роль в пригш-ченнi реактивних кисневих радикалiв, таких як пероксиштрит, що продукуються клiтинами при запаленш. Зменшення клiтин запалення при iм-плантаци щурам пiд шкiру зразюв титана з покриттям iз оксидно! плiвки встановив за допомо-гою гiстологiчних дослiджень Rossi S. et al. [50].
Групою дослщниюв Харювського 1нституту травматологи та ортопеди сумiсно з фаивцями Харкiвського Фiзико-технiчного iнституту про-водяться розробки (шдтримаш УНТЦ), котрi спрямованi на модифшащю поверхнi титану за рахунок нанесення оксидного покриття, активо-ваного рентгешвським опромiненням, що приз-водить до шдвищення бактерицидно! ди. Одержат попереднi позитивнi результати, що надае оптимiстичного прогнозу цьому напрямку [2].
Прагнення одержати максимально мщний контакт мiж iмплантатом обумовило активащю у напрямку розробки рiзних варiантiв покриттiв, серед котрих керамiчним бiоматерiалам нале-
жить перше мiсце [5, 6, 66-68, 12-13, 53, 9]. При використанш керамiчних покриттiв дослщжуеть-ся !х спроможнiсть до шдвищення остеоштеграци та надання iмплантатам iз титану остеоконду-ктивних та остеоiндуктивних якостей. Тому розробки спрямовуються не тiльки на вивчення ме-дико-бiологiчних характеристик покриттiв, але й на створення покриттiв iз рiзних керамiк та !х композита, на синтез нових видiв керамш та на удосконалення технологи !х нанесення.
На залежнiсть ступеню остеоштеграци тита-нових iмплантатiв вiд структури поверхнi, а саме шорсткостi, вказують i дослщження Juehennec J. [35].
Не виршеною до теперiшнього часу е проблема шдвищення мщносп зчеплення бюактив-ного кальцiй-фосфатного покриття з титаном. Пщвищити цей показник вдалося при застосу-ваннi нових технологш нанесення гiдроксилапа-титного покриття [1].
Покращення властивостей кальцш-фосфатних покриттiв на титан деяю дослiдники пов'язують зi створенням наноструктурних форм пдроксилапатиту чи трикальцшфосфату [4]. Пе-рспективним для подальшого використання у якостi бiоматерiалу вбачаються алмазоподiбнi вуглецевi покриття, котрi одержують хiмiчним розкладом вуглеводiв у вакуумi або електродуго-вим напиленням [14].
Запропонований метод керованого форму-вання нано-структуровано! поверхнi з мшрогете-рогеним перехiдним шаром, що включае кальцш-фосфатнi сполуки, на основi лазерно-iмпульсмно! обробки. При таких умовах проходить розширена реакщя Ti з ГА й ТКФ iз створе-ням фаз з високою мехашчною та хiмiчною ста-бiльнiстю. Запропонований механiзм формуван-ня iмпульсним Nd-YAG лазером перехiднх шарiв на поверхнi титану покритого ГА й ТКФ. Новий метод шдходить також для впровадження в широкому дiапазонi шших керамiчних часток у по-верхню Ti [10].
Розроблено принципово нову технолопю ви-готовлення зубних iмплантатiв з градiентним 6í-оактивним керамiчним покриттям iз заданим ро-зподiлом концентраци компонента за товщиною, яка дае змогу наносити покриття змшно! пористост вздовж його ендосально! частини у вщповщност до iндивiдуальних особливостей змш пружно-еластичних параметрiв кiстки в напрямку вщ кортикально! до губчастого шару [1011].
В експеримент методами порiвняльного морфологiчного та морфометричного аналiзу, 6í-омеханiчних дослiджень встановлено, що в про-цесi остеоштеграци навколо iмплантатiв з градi-
ентним бюактивним покриттям спостер^аеться прискорене, вже з 14 доби, утворення зршо! юст-koboï тканини, з вщсутнютю занурювання етте-лда мiж матерiалом покриття та юсткою, а мщ-нiсть контакту iмплантат-кiстка, починаючи з 30 доби, була вищою в 1,66 рази порiвняно з контролем [11].
Встановлено, що на межi бiоактивне керам> чне покриття-кiстка, завдяки активному переб^у клiтинно-опосередкованих процесiв, перебудовi кiстковоï тканини та реоргашзаци керамiчного матерiалу утворюеться „зв'язуюча реактивна зона". Цим забезпечуеться вже на раншх етапах iмплантацiï формування кiстково-керамiчного блоку. Саме щ процеси лежать в основi таких важливих властивостей гiдроксиапатитноï кера-мiки, як остеотропiзм, остеокондуктивнiсть та остеоштеграцшшсть [11].
Останнiм часом активiзувались розробки по-криттiв на титанову поверхню iз бiологiчного ма-терiалу - компонентiв кiсткового матриксу, бюло-гiчно активних речовин [27, 37, 46, 48, 51]. Автори вбачають значш перспективи таких покритпв саме у пiдвищення остеоiнтеграцiйних та остеош-дуктивних якостей титанових iмплантатiв.
Таким чином, аналiз та узагальнення шфор-мацiйно-патентних дослiджень стосовно покра-щення остеоiнтеграцiйних якостей титанових iм-плантатiв свiдчить про те, що до тепершнього часу ця проблема не виршена, не зважаючи на численш технологiчнi розробки спрямованi на модифшащю поверхнi титану та створення нових бiоактивних покриттiв. Як i вс бiоматерiали ти-тановi iмплантати, при введеннi у кiстку, характеризуются такими показниками, як адгезiя кл> тин, остеокондукцiя, остеоiндукцiя i, як результат, виражешстю остеоштеграци, що забезпечуе формування довготривалого мщного контакту iмплантату з кiсткою. Доведено, що вказаш характеристики медико-бшолопчних ефектiв iм-плантованого титану залежать вщ його фiзико-хiмiчних характеристик, а саме - топографи по-верхнi титану (пористостi, розмiрiв та архтокто-нiки пор), складу та структури покриття, топографи його рельефу, пористосп та ш.
Прогрес в багатьох галузях сучасноï техшки i медицини в даний час значною мiрою визнача-еться створенням нових конструкцшних матерiа-лiв. У зв'язку з цим велике значення мають нау-ково-технiчнi розробки, пов'язаш з використан-ням рiдкiсних металiв i ix сплавiв [3].
У восьмидесят роки минулого столiття з'яв-илися данi лiтератури про використання нового iмплантацiйного та конструкцiйного матерiалу в стоматологiчнiй практицi - сплаву циркошю [15, 16, 42].
Список лтератури
1. Гайко Г. В. Пористе титанове та титан-пдрокаапатитне покриття для безцементного ендопротеза культового суглоба (експериментальне дослвдження) / Г.
B. Гайко, В. М. Шдгаецький // Ортопедия, травматологи и протезирование. - 2008. - №4. - С. 47-54.
2. Дедух Н. В. Остеоштегращя юстково! тканини з ти-тановими 1мплантатами / Н. В. Дедух, С. В. Малишкша // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2010. - № 1.
- С. 115-123.
3. Износостойкость и механические свойства сплавов медицинского назначения / М. И. Петржик, М. P. Филонов, К. А. Печёркин [и др.] // Известия ВУЗов: Цветная металлургия. - 2005. - № 6. - С. 33-41.
4.Карлов А.В. Биологическая активность нанострук-турных кальцийфосфатных покрытий и ее модификация посредством электронного облучения / А.В. Карлов, И.А. Хлусов, Д. Дронов, Г. Розенман // Гений ортопедии. -2007. - № 4. - С. 76-82.
5. Карлов А. В. Зависимость процессов репаративного остеогенеза от поверхностных свойств имплантатов для ос-теосинтеза / А. В. Карлов, И. А. Хлусов // Гений ортопедии.
- 2003. - № 3. - С. 46-51.
6. Карлов А. В. Остеоиндуктивные, остеокондуктив-ные и электрохимические свойства кальцийфосфатных покрытий на титановых имплантатах и влияние их на минеральный обмен при переломах трубчатых костей в эксперимента / А. В. Карлов, В. И. Верещагин, В. П. Шахов // Гений ортопедии. - 1999. - № 4. - С. 28-33.
7. Корж Н. А. Имплантационные материалы и остео-генез / Н. А. Корж, В. А. Радченко, Л. А. Кладченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2003. - № 1. -
C. 41-47.
8. Корж Н. А. Имплантационные материалы и остео-генез. Роль биологической фиксации и остеоинтеграции в реконструкции кости / Н. А. Корж, С. В. Малышкина, Л. А. Кладченко, И. Б. Тимченко // Ортопедия, травматологи и протезирование. - 2005. - № 4. - С. 118-127.
9. Остеотропш град1ентт кератчш покриття на мета-левих 1мплантатах / Й. П. Шаркань, А. М. Потапчук, I. П. Горзов [та ш.] // Новини стоматологп. - 1997. - № 4. - С. 7175.
10. Модифжащ!" поверхш титанових 1мплантат1в ви-сокоштенсивними концентрованими джерелами нагр1ву / Й. П. Шаркань, М. Ю. С1чка, А. М. Потапчук [та ш.] // Стома-толопя. Пародонтолог1я. Остеолопя. - 2007. - № 2. - С. 7984.
11. Потапчук А. М. Застосування кальцш-фосфатних керамж та !х композипв при ендосальнш 1мплантаци (екс-периментально-клшчне обгрунтування) ; автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. мед. наук ; спец. 14.01.22 «Стома-тологя» / А. М. Потапчук. - Льв1в, 2000. - 27 с.
12. Потапчук А. М. Експериментальна оцшка остеоь ндуктивних властивостей бюкерам1чного покриття на титанових 1мплантатах / А. М. Потапчук // Новини стоматологп.
- 1997. - №4. - С. 59-62.
13. Потапчук А. М. Бюактивш град1ентш керам1чш покриття для ендооссальних 1мплантат1в / А. М. Потапчук // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 3.
- С. 34-38.
14. Филиппенко В. А. О рациональности использования покрытий на биоинженерных объектах / В. А. Филиппенко, Е. К. Севидова, И. И. Степанова [и др.] // Ортопедия, травматологи и протезирование. - 2008. - № 4. - С. 98-111.
15. Цирконий и титан / Е. В. Безгина, О. Б. Кулаков, Л. В. Чиликин, К. И. Головин // Институт стоматологии. -2001. - № 3 (12). - С. 50-52.
16. Ярковий В. В. Обгрунтування застосування каль-цштерм1чного циркошю в стоматолопчнш 1мпдантодог11 (експериментально-кшшчш доалдження) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / В. В. Ярковий. - Полтава, 2001. - 15 с.
17. Albrektsson T. Experimental studies on oxidized implants. A histomorphometrical and biomechanical analysis / T. Albrektsson, C. Johansson, A. Lundgren [et al.] // Appl. Osseointegration Res. - 2000. - № 1. - P. 21-24.
18. Albrektsson T. Osteoinduction, osteoconduction and osseointegration / T. Albrektsson, C. Johansson // Eur. Spine J. -2001. - № 10. - P. 96-101.
19. Albrektsson T. Osseointegration of bone implants / T. Albrektsson, B. Albrektsson // Acta Orthop. Scand. - 1987. - № 58. - P. 567-577.
20. Bagambisa F. The interaction of osseogenic cells with hydroxyapatite implant materials in vitro and in vivo / F. Bagambisa, U. Joos, W. Schilli // Int. J. Oral Maxillofac. Implant. -1990. - Vol. 5. - P. 217-226.
21. Biasotto M. Porous titanium obtained by a new powder metallurgy technique. Preliminary results of human osteo-blast adhesion on surface polished substrates / M. Biasotto, R. Ricceri, N. Scuor // J. Appl. Biomater. Biomech. - 2003. - № 1. -P. 172-177.
22.Buchter A. Biological and biomechanical evaluation of interface reaction at conical screw-type implants / A. Buchter, U. Joos, H. Wiesmann, L. Seper // Head & Face Medicine. -2006. - Vol. 2. - № 5. - P. 1-9.
23. Butz F. Enhanced mineralized tissue adhesion to titanium over polystyrene assessed by the nano-scratch test / F. Butz, H. Aita, K. Takeuchi, T. Ogawa // J. Biomed. Mater. Res. A. - 2005. - Vol. 74. - P. 164-170.
24. Cook S. D. The effect of demineralized bone matrix gel on bone ingrowth and fixation of porous implants / S.D. Cook, S.L. Salkeld, L.P. Tatron, R.L. Barrack // J. Arthroplasty. - 2002. - Vol. 17. - № 4. - P. 402-408.
25. Cooper L. Binding of murine osteoblastic cells to titanium disks and collagen I gels: implications for alternative interpretations of osseointegration / L. Cooper, B. Handelman, S. McCormack, A. Guckes // Int. J. Oral Maxillofac. Implant. -1993. - Vol. 8. - № 3. - P. 264-272.
26. De Vasconcellos L. M. R. Porous titanium scaffolds produced by powder metallurgy for biomedical applications / L. M. R. de Vasconcellos, M. V. de Oliveira, M. L. de Alencastro // Med. Oral Pathol. - 2010. - Vol. 15 (2). - P. 407-412.
27. Douglas T. Fibrils of different collagen types containing immobilized proteoglycans (PGs) as coatings: characterisation and influence on osteoblast behavior / T. Douglas, U. Hempel, C. Mietrach // Biomol. Eng. - 2007. - Vol. 24. - № 5. - P. 455-458.
28.Eisenbarth E. Cell orientation and cytoskeleton organisation on ground titanium surfaces / E. Eisenbarth, P. Linez, V. Biehl // Biomolecular Eng. -2002. - №19. - P. 233-237.
29.Eisenbarth E. Interactions between cells and titanium surfaces / E. Eisenbarth, D. Velten, K. Schenk-Meuser // Biomolecular Eng. - 2002. - № 19. -P. 243-249.
30. Ettinger R. Measurement of the interface between bone and immediate endosseous implants: A pilot study in dogs / R. Ettinger, J. Spivey, D.-H. Han, G. Koorbusch // Int. J. Oral Maxillofac. Implant. - 1993. - Vol. 8. - P. 420-426.
31. Hall J. Stimulation of directed bone growth at oxidized titanium implants by macroscopic grooves: an in vivo study / J. Hall, P. Miranda-Burgos, L. Sennerby // Clin. Implant. Dent. -2005. - Vol. 7. - Suppl. 1. - P. 76-82.
32. Hing K. A. Quantification on bone ingrowth within bone-derived porous hydroxyapatite implants of varying density / K. A. Hing, S. M. Best, K. E. Tanner // J. Mater. Sci: Mater. Med. - 1999. - Vol. 10. - № 11. - P. 663-670.
33. Hollister S. Engineering craniofacial scaffolds /
S. Hollister, C. Lin, E. Saito // Orthod. Craniofac. Res. - 2005. -Vol. 8. - № 3. - P. 162-173.
34. Jayaraman M. Influence of titanium surfaces on attachment of osteoblast-like cells in vitro / M. Jayaraman, U. Meyer, M. Bühner // Biomaterials. - 2004. - Vol. 25. - № 4. -P. 625-631.
35. Juehennec J. Histomorphometric analysis of the osseointegrration of different implants surfaces in the femoral epiphyses of rabbit / J. Juehennec, E. Goyenvalle, M. LopezHeredia // Clin. oral implant res. - 2008. -Vol. 19. - № 11. -P. 1103-1110.
36. Kujala S. Effect of porosity on the osteointegration and bone ingrowth of a weight-bearing nickel- titanium bone graft substitute / S. Kujala, J. Ryhanen, A. Danilov, J. Tuukkanen // Biomaterials. - 2003. - Vol. 24. - № 25. -P. 4691-4697.
37. Lamberg A. Locally delivered TGF-ß1 and IGF-1 enhance the fixation of titanium implants. A study in dogs / A. Lamberg, G. Schmidmaier, K. S0balle, B. Elmengaard // Acta Orthopaedica. - 2006. - Vol. 77. - № 5. - P. 799-805.
38. Lee T. M. Attachment and proliferation of neonatal rat calvarial osteoblasts on Ti6Al4V: effect of surface chemistries of the alloy / T. M. Lee, E. Chang, C. Y. Yang // Biomaterials. -2004. - Vol. 25. - № 1. - P. 23-32.
39. Li J. Bone ingrowth in porous titanium implants produced by 3D fiber deposition / J. Li, P. Habibovic, M. van den Doel // Biomaterials. - 2004. - Vol. 28. - P. 2810-2820.
40. Mastrogiacomo M. Role of scaffold internal structure on in vivo bone formation in macroporous calcium phosphate bioceramics / M. Mastrogiacomo, S. Scaglione, R. Martinetti // Biomaterials. - 2006. - Vol. 27. - № 17. - P. 3230-7323.
41. Matin B. High-porosity titanium, stainless steel, and superalloy parts / B. Matin, S. Cornelia, H.P. Bronkremer, H. Baur // Adv. Eng. Mater. - 2000. - Vol. 2. - № 4. - P. 196199.
42. Morphological Estimation of Bone Tissue in Peri-implant Zone if Using Dental Implants of Different Composition / O. N. Mishenko, I. N. Babich, N. V. Zaytceva, M. V. Pogorielov // European Journal of Medicine. - 2014. - Vol. 4, № 2. - P. 72-86.
43. Müller U. Do human osteoblasts grow into open-porous titanium? / U. Müller, T. Imwinkelried, M. Horst // European Cells and Materials. - 2006. - Vol. 11. - P. 8-15.
44. Mustafa K. Determining optimal surface roughness of TiO2 blasted titanium implant material for attachment, proliferation and differentiation of cells derived from human mandibular alveolar bone / K. Mustafa, J. Wroblewski, B. S. Lopez // Clinical Oral Implants Research. - 2009. - Vol. 12. - P. 515-525.
45. Nakamura H. K. Molecular and biomechanical characterization of mineralized tissue by dental pulp cells on titan / H. K. Nakamura, L. Saruwatari, H. Aita // J. Dent. Res. - 2005. - Vol. 84. - № 6. - P. 515-520.
46. Peng L. Implanting hydroxyapatite-coated porous titanium with bone morphoenetic protein-2 and hyaluronic acid into distal femoral metaphysic of rabbit / L. Peng, W. Bian, F. Liang, H. Xu // Chinese Jornal of Traumatology. - 2008. - Vol. 11. -№ 3. - P. 179-185.
47. Piattelli A. An histologic and histomorphometric study of bone reactions to unloaded and loaded non-submerged single implants in monkeys: A pilot study / A. Piattelli, A. Ruggeri, M. Franchi // J. Oral Implantol. - 1993. - Vol. 19. - № 4. -P. 314-320.
48. Rammelt S. Coating of titanium implants with collagen, RGD-peptide and chondroitin sulfate / S. Rammelt, T. Illert, S. Bierbaum // Biomaterials. - 2006. - Vol. 27. -P. 5561-5571.
49. Romanos G. E. Bone-implant interface around titanium implants under different loading conditions: a histomor-phometrical analysis in the Macaca fascicularis monkey / G.
E. Romanos, C. G. Toh, C. H. Siar // J. Periodontal. - 2003. -Vol. 74. - № 10. - P. 1483-1490.
50. Rossi S. Formation of peri-implant soft-tissue attachment on sol-gel-derived TiO2-coated titanium implants / S. Rossi, T. Tim, N. Moritz // Implant-Host Interface in vivo. -2005.
51. Santin M. Calcium-binding phospholipids as a coating material for implant osteointegration / M. Santin, W. Rhys-Williams, J. O'Reilly // J. R. Soc. Interface. - 2006. - Vol. 3. -P. 277-281.
52. Saruwatari L. Osteoblasts generate harder, stiffer, and more delamination-resistant mineralized tissue on titanium than on polystyrene, associated with distinct tissue micro- and ultrastructure / L. Saruwatari, H. Aita, F. Butz // J. Bone Miner. Res.
- 2005. - Vol. 20. - P. 2002-2016.
53. Sharkany J. P. Osteothropic gradient ceramic coatings on the metallic implants / J. P. Sharkany, A. M. Potapchuk, I.P. Horzov [et al.] // 12th Congress of the prosthetic society and 3rd Congress of the Society of dental implantology of the Hungarian dental association. - Szeged (Hungary). - 1997. - P. 67.
54. Shimko D. A. Effect of porosity on the fluid flow characteristics and mechanical properties of tantalum scaffolds / D. A. Shimko, V. F. Shimko, E. A. Sander // J. Biomed. Mater. Res. B Appl. Biomater. - 2005. - Vol. 73. - № 2. - P. 315-324.
55. Schupbach P. The human bone-oxidized titanium implant interface: a light microscopic, scanning electron microscopic, back-scatter scanning electron microscopic, and energy-dispersive x-ray study of clinically retrieved dental implants / P. Schupbach, R. Glauser, A. Rocci // Clin. Implant. Dent. Res.
- 2005. - Vol. 7. - Suppl. 1. - P. 36-43.
56. Simon J. L. Engineered cellular response to scaffold architecture in a rabbit trephine defect / J. L. Simon, T. D. Roy, J. R. Parsons // J. Biomed. Mater. Res. - 2003. - Vol. 66. - № 2.
- P. 275-282.
57. Spoerke E. D. A bioactive titanium foam scaffold for bone repair / E. D. Spoerke, N. G. Murray, H. Li // Acta Biomater. - 2005. - Vol. 1. - № 5. - P. 523-533.
58. Steflik D. Composite morphology of the bone and associated support-tissue interfaces to osseointegrated dental implants: TEM and HVEM analyses / D. Steflik, R. Corpe, F. Lake // Int. J. Oral Maxillofac. Implants. - 1997. - Vol. 12(4). -P. 443-53.
59. Suzuki K. Effects of surface roughness of titanium
implants on bone remodeling activity of femur in rabbits / K. Suzuki, K. Aoki, K. Ohya // Bone. - 1997. - Vol. 21. - № 6. - P. 507-514.
60. Suzuki R. Reactive oxygen species inhibited by titanium oxide coatings / R. Suzuki, J. Muyco, J. McKittrick, J.A. Frangos // J. Biomed. Materials. - 2003. - Vol. 66-A. -P. 396-402.
61. Takemodo M. Mechanical properties and osteoconductivity of porous bioactive titanium / M. Takemodo,
5. Fujibayashi, M. Neo // Biomaterials. - 2005. - Vol. 26. - № 30. - P. 6014-6023.
62. Thomsen P. Light and transmission electron microscopy used to study the tissue morphology close to implants / P. Thomsen, L.E. Ericson // Biomaterials. - 1985. - Vol. 6. - №
6. - P. 421-424.
63. Thull R. Physicochemical principles of tissue material interactions / R. Thull // Biomolecular Engin. - 2002. - №19. -P. 43-50.
64. Thull R. Werkstoffkundliche Oberflacheneigenschaten knochenimplantierbarer Biomaterialien / R. Thull // Jahrbuch for orale Implantolodie. - 1994. - P. 55-69.
65. Velich N. Effect of human organism on the oxide layer formed on titanium osteosynthesis plates: a surface analytical study / N. Velich, B. Kadar, G. Kiss, K. Kovacs // J. Craniofac. Surg. - 2006. - Vol. 17. - № 6. - P. 1144-1149.
66. Velich N. Removal of titanium plates coated with anodic titanium oxide ceramic: retrospective study / N. Velich, Z. Nemeth, C. Suba, G. Szabo // J. Craniofac. Surg. - 2002. -Vol. 13. - № 5. - P. 636-640.
67. Wu C. Incorporation of titanium into calcium silicate improved their chemical stability and biological properties / C. Wu, Y. Ramaswamy, A. Soeparto, H. Zreiqat // J. Biomed. Mater. Res. A. - 2008. - Vol. 86. - P. 402-410.
68. Zagury R. Histomorphometric analyses of bone interface with titanium-aluminum-vanadium and hydroxyapatite-coated implants by biomimetic process / R. Zagury, N. D. Harari, M. B. Conz // Implant. Dent. - 2007. - Vol. 16. - № 3. -P. -290 - 296.
Haaiftm^a 16.02.15
