CC BY
17
предпринимательства, ее роль и место в системе развития национального хозяйства. Установлены направления формирования индикаторов финансовой безопасности предпринимательства по показателям, которые характеризируют параметры финансовой безопасности предприятия, отображают влияние безопасности предпринимательства на финансовую и экономическую безопасность региона, характеризуют деятельность и состояние развития предпринимательства как сектора экономики.
Ключевые слова: предпринимательство, национальная безопасность, финансовая безопасность, сущностные характеристики.
Parfeniuck Ye.I., Shyshkova Yu. V. Clarification of Financial Safety of Enterprise Category Descriptions
The scientific interpretation of economic and financial security at the level of the state, region, entrepreneurship and enterprise is analysed. Descriptions of financial safety of the state, region, entrepreneurship, enterprise are identified. The author's view to conceptual interpretation of entrepreneurship financial safety, its role and place in the system of national economy development is given. Directions of entrepreneurship financial safety indicators that characterize the parameters of financial safety, represent influence on financial and economic safety of region, characterize activity and development of enterprise status as a sector of economy are stated.
Keywords: entrepreneurship, national safety, financial safety, essence descriptions.
УДК 330.341.42:332.12(477) Здобувач А.М. Потинський1 - Ужгородський НУ
ФАКТОРН1 ДЕТЕРМ1НАЦН ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ЗМ1Н СТРУКТУРИ НАЦЮНАЛЬНО'1 ЕКОНОМ1КИ: ТЕРИТОР1АЛЬНИЙ АСПЕКТ
Розглянуто теоретичш основи та сучасш процеси територiалъноl трансформацп структури нацюналъно! економши Украши. Визначено класифшацвд та перелш факторов, що впливають на трансформацвд структури нацюналъно! економши Украши. Вста-новлено необхщшстъ шновацшних перетворень та використання досвiду процесу фор-мування нових територiальних форм у нацюналънш економiцi держави.
Ключовi слова: структура нацюналъно! економiки, територ1алъний аспект, фак-торнi детермшацп.
Теоретичш основи та теорц вивчення можливих BapiaHTiB трансформацií теpитоpiaльноí структури економши розвинених краш мають велике значения для нашо1 держави нинi. Будь-яка пов'язана з цим економiчнa теоpiя чи концеп-цiя вiдобpaжae споаб та особливостi господарювання на момент ц створення i е зазвичай пов'язаною з потребами та Пересами всього сусшльства, його части-ни чи окремо!' особи щодо використання тих чи шших видiв ресурав з метою максимально можливого задоволення мaтеpiaльних i духовних потреб людини. Усвiдомления особливостей змiни потреб й штересш та можливостей íх забез-печення через призму тpaнсфоpмaцií теpитоpiaльноí структури економiки дасть змогу нам змогу обгрунтувати власне бачення щодо виртення зазначених пи-тань ниш i передбачити як розгортатимуться поди у найближчш пеpспективi.
Окpемi аспекти трансформацшних змiн теpитоpiaльноí структури нащ-онально!' економiки дослiджувaли у сво!'х працях тaкi вчеш, як: О. Амоша, В. Геець, С. Злупко, М. Долшшй, Т. Дюльманов, А. Мельник, 6. Кузьменко, Д. Стеченко, Г. Клейнер, Е. Домар, М. Портер та ш.
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Мшловда, д-р екон. наук
Актуальнкть дослщження полягае в тому, що процеси трансформа-цiйних змiн структури нацюнально!' економiки в територiальному аспектi в Ук-раíнi мають некерований та спонтанний характер, що може негативно ввдобра-зитись у майбутньому.
Мета цгег публжацп - визначити основш фактори та íх вплив на територь альну трансформацда нацiональноí економжи нашо! держави на сучасному еташ.
Саме територiальний розподш працi визначае ниш економiчну специфь ку того чи шшого регiону. На сьогодш в економiцi Украши цей фактор ввдграе визначальну роль ще й тому, що з переходом ввд планово!' економжи до ринко-во1 вiдбулась лiквiдацiя структури галузевого управлiння i регiональнi фактори стали сильнiшi за галузевi, що привело до виникнення iстотних вiдмiнностей у фiнансово-економiчному станi пiдприемств однiеí галузi в рiзних регiонах та вiдповiдно посилення регiональних вiдмiнностей [1].
Нацiональну економшу потрiбно розглядати як економiчну систему зi своши елементами, пiдсистемами та зв'язками. Економiчна система е сукупнк-тю усiх вид1в економiчноí дыльносп людей у процесi !х взаемодп, спрямовано! на виробництво, обмiн, розподш та споживання товарiв i послуг. Економiчна система iснуе в сташ безперервного впливу на не! певних сил, що мають внут-ртню або зовнiшню природу [2, с. 16]. Очевидно, що в нашому випадку в ролi економiчноí системи виступае нащональна економiка, яка через своею складну внутрiшню природу шддаеться неперервним впливам рiзновекторного та рiзно-силового характеру. Сили, якi впливають на не! на рiзному р1вш i рiзними способами, е факторами, що приводять з часом до 11 перетворень, визначення особливостей та певних проявiв, присутнiх у рiзних сферах i регiонах як скла-дових цiеí системи.
До вивчення фактор1в трансформацц територiальноí структури нащона-льно! економiки ми повинш пiдходити з позицц визначення умов, рушшних сил та чинника самого процесу тако! трансформацп. Сам процес трансформацп еко-номiчноí системи росшський вчений 6. Платонова визначае з точки зору теорц господарського порядку як процес замши конституцшних ознак одного госпо-дарського порядку подiбними ознаками iншого порядку, результатом яко! е до-корiнне перетворення економiчноí системи загалом [3, с. 36].
Для повного розумшня теоретичних аспектав оцiнки факторного впливу на трансформацп територiальноí структури нащонально!' економiки необидно визначити структуру вiдповiдних факторiв, класифжацшш пiдходи до !х розпо-дшу та основнi види. Необидно визначити подш на чотири основнi групи зпд-но з ознакою мкця виникнення: мегафактори (планетарний, мiждержавний, глобальний р1вень), макрофактори (державний р1вень), мезофактори (регюналь-ний р1вень) та м^офактори (iндивiдуальний р1вень, рiвень суб'ектiв економiч-но! дiяльностi). На рисунку представимо !х загальну схему. Кожнiй з груп заз-начених факторiв властивi й iншi класифiцiйнi ознаки факторно! приналежнос-тi. У рiзнiй просторовш вимiрностi вони можуть дещо диференцдаватись. Про-те в загальному для Украши важливо окреслити !'х позитивний чи, навпаки, не-гативний детермшацшний характер.
Рис. Класифтащя факторiв трансформаци територiальноi структури нащональноХ економши за м^цем виникнення (складено автором)
Вщносно забезпечення необхщних трансформацш у структурi нащ-онально'' економки, зокрема згiдно з вимогами шформацшного суспiльства, на-разi найб1льш позитивт впливи можна спостерiгати з боку природно-геогра-фiчних макрофакторiв. Порiвняно з iншими кра'нами, вони залишаються коло-сальними. Наслiдковiсть феномену "про'дання", що багато в чому був породже-ний системою адмiнiстративно-командноi економiки, продовжуе неефективно використовувати природно-ресурснi багатства задля соцiально-економiчного розвитку кра'ни i в ринкових умовах [4].
Щодо найб1льш негативних факторних впливiв, то вражають поглиблен-ням свое'' деструктивно'' природи культурнi макрофактори. Йдеться про дефор-мацп системи цiнностей украшського народу, iнституцiоналiзацiю корупцiйних засад сустльних вiдносин, що спостерiгаються практично в у^х сферах сус-пiльного життя.
Для повного анатзу факторних детермшацш трансформаци територь ально'' структури нащонально! економiки також необхiдно розглянути теори i макроекономiчнi моделi структурних трансформацш. Зазвичай вид1ляють п'ять основних моделей структурних змш, якi вiдбуваються тд впливом тих чи ш-ших факторiв переважно глобального характеру [5, с. 37-58]. Першi три моделi змiнюють структуру економiки перехiдного типу в кра'н, що розвиваються або тдпадають пiд вплив бiльш розвинених економiк. До них вiдносяться:
• динамiчна модель Е. Домара, заснована на концепцй впливу репатрiацГí швес-
тицiйних доходiв на економiку краТни-донора;
• модель "трифазного розвитку" слаборозвинено! економiки (Х. Ченер^ А. Страут);
• наднацюнальна модель структурних трансформацш, яку визначае Свiтовий банк для трансформацiйних економш.
На реалiзацiю цих трьох моделей структурних змш у нацiональнiй еко-номiцi найбiльший вплив мають глобальш мегафактории, якi в кiнцевому ви-падку завдяки впливу держав-донорiв чи мiжнародних iнституцiй визначають структуру та стан нацюнально! економжи, 11 орiентовашсть та можливостi ви-робництва i спецiалiзацií. Серед них:
• глобалiзацiйно-iнтеграцiйнi, якi для нацюнально! економiки Укра!ни останнiм часом мають великий вплив через виршення питання iнтеграцií на схщ до Мит-ного союзу чи €С;
• фiнансовi, як для нацюнальних економiк кра!н, що розвиваються, та нашо! дер-жави е процесами взаемодп з сви-овими фiнансовими органiзацiями (МВФ, Свь товим Банком та ш.);
• сталого та загального розвитку людства як визначення загально! моделi розвитку економши та впливу на 11 територiальну структуру.
Iншi двi моделi iнституцiйного спрямування найбiльше залежать ввд ме-гафакторiв державного рiвня та мезофакторiв на рiвнi регiону. До них ввдно-сяться:
• модель системно! динашки свiтового розвитку, що визначае основш складовi, на яких будуеться структура свиово! економiки (Д. Форрестер, Д. Медоуз) i враховуе системт передумови структурних реформ, серед яких роль держави та iнституцiй, яюсть людського капiталу [6];
• шституцшна модель структурних трансформацiй Д. Норта. У цш моделi струк-турт змiни в економiчному розвитку пов'язуються з поступовою перебудовою шституцшного середовища економiки, з налагодженiстю взаемозв'язкiв мiж формальними i неформальними правилами, що постшно розвиваються, та впли-вом державно! поли-ики на формування й розвиток шституцш, якi сприяли б удосконаленню структури нацiонально! економiки [7].
Ввдомий укра!нський вчений економкт М.1. Туган-Барановський зазна-чав, що найбшьша проблема економiки полягае не тшьки в тому, щоб виготови-ти товар, а в тому, щоб знайти ринок його збуту [8]. Укра!нська держава з початку свого становления зi здобуття незалежносп перебувае в процес перманентно! структурно! перебудови, тобто постшного пошуку ринк1в збуту, почи-наючи з переходу вiд планово! економжи i закiичуючи процесами вибору штег-рацi! в останнi роки - в Митний Союз iз кра!нами колишнього СРСР чи 6С. Очевидно, що мегафактори впливу на нащональну економiку в цьому випадку вiдiграють ключову роль та здатш на сучасному етапi вирiшально вплинути на 1! структуру, зокрема з урахуванням викликiв iнформацiйного суспiльства. В останш роки в нашiй державi посилюеться дисбаланс мiж стратегiчними задачами соцiально-економiчного розвитку та можливостями й методами !х вирь шення. Зменшення та здорожчання ресурсно! бази для економiчного зростання национально! економжи зменшуе iивестицiйну та iнновацiйну активнкть, а та-кож норми накопичення на користь заход1в iз шдтримки поточного споживан-ня. Але, очевидно, такий шдхщ позбавлений перспектив, оскшьки не дае змогу вирiшити проблему структурних обмежень економiчного зростання [9]. Отже, необхiдно забезпечити перехвд вщ спрямування на дешеву сировинну базу до
наукоемно'' продукцц з великим вмiстом додано'' вартосп, при якому на перше мкце виходять мегафактори державного та )шкрофактори iндивiдуального рiв-ня трансформацii територiальноi структури нацiональноi економiки (щдиввду-альш факторнi впливи можуть спричиняти помггний ефект на структурнi зру-шення через акумуляцiйнi процеси з поширенням позитивного досвiду на iншi шституцшш рiвнi).
Фактори традицiйного типу розмщення виробництва та територiальноi структури нащональних економiк сучасного типу поступово втрачають свiй ви-рiшальний вплив, хоча, очевидно, ще тривалий час будуть вiдiгравати iстотну роль. Серед них таи фактори макрогрупи, як:
• природно-географ1чт (ландшафт, кл1мат, природн1 ресурси та ш. втрачають вплив з розвитком транспортноТ 1нфраструктури, ощадливих технологш теплоз-береження тощо);
• культурш (традицп розм1щення виробництва);
• еколопчт (вплив на навколишне середовище);
• сощальт та економ1чн1 (вплив р1вня соц1ально-економ1чного розвитку терито-р1Т);
• демограф1чт (вплив структури населения, наявноТ частки к1лькост1 працездат-них особливо р1зко почали втрачати актуальн1сть тсля зростання темп1в авто-матизацп виробництва).
Серед груп мега- та мiкрофакторiв, яш помiтно впливають на сучасну трансформацiю територiальноi структури нацiональноi економжи, особливе мiсце посiдають тi, що безпосередньо пов'язаш з новими технолопями та шно-вацiйним розвитком. Вони прямо впливають на технополшну концентрацда виробництва згiдно з теоретичними засадами створення технополiсiв, технопар-кгв, про що свiдчать теорii локалiзацii виробництва, пов'язанi з дифузiею новов-ведень та iнновацiй, якi вже розглядались нами в типах теорп локалiзацii' виробництва. Щодо такого типу фактор1в, то тут особливе мкце посщають науково-технiчнi (група макрофакторiв) та iнновацiйнi (група мiкрофакторiв), як1 можуть формувати новi осередки створення iнновацiйного продукту - шформа-цiйного мiсцях концентрацii' шновацшно-знанневого потенцiалу. Новiтнi фактори шновацшного та науково-технiчного розвитку створили в сучасному сус-пiльствi прогресивнi форми територiальних утворень ведения господарсько' дь яльностi. До них можна вiднести: промисловi кластери (або групи); технопарки; технополки (наукогради).
У межах таких специфiчних просторових утворень формуеться i специ-фiчна територiальна економiчна структура, яка може видозмшювати структурнi пропорцц i на рiвнi економiки регюшв, i на рiвнi всiеi' держави (залежно вiд масштабiв просторово' охопленосп, ефективностi функцiоиувания, стратегiчно-го значення для загальнодержавного розвитку тощо).
Теорда промислових кластерiв у сучаснiй наущ активно дослiджуе ан-глiйський вчений Майкл Портер, який визначае 'х як групу географiчно сусiд-нх взаемопов'язаних компанiй i пов'язаних з ними оргашзацш, що д1ють у пев-нiй сферi, характеризуються сшльною дiяльнiстю та взаемодоповнюють один одного [10]. Кластери в економщ розвинених кра'н виступають комбiнацiею конкуренцii' та кооперацп. Присутнiсть на ринку багатьох суперниюв i наяв-
нкть сильних стимудш значно пiдвищуе iнтенсивнiсть конкурентно! боротьби всередиш кластера. Однак у багатьох сферах е кооперащя, яка переважно здшснюеться iз залученням сумiжних видш економiчно! дiядьностi. Конкурен-щя i кооперування можуть спiвiснувати завдяки тому, що вони вiдбуваються в рiзних площинах i мiж рiзними учасниками: об'еднання в одних сферах, яш до-помагають успiшно вести конкурентну боротьбу в iнших. Найвщомтим прикладом такого кластера е Кремшева долина в США, утворена з агломерацп Сан-Франциско штату Калiфорнiя. Вона е техиодогiчним центром та мкцем зосере-дження велико! кшькосп високотехнодогiчних компанiй, якi одночасно конку-рують та спiвпрацюють одна з одною. Незважаючи на створення iнших шнова-цiйних кластерiв у США та шших кра!нах, Кремшева долина залишаеться про-вiдним центром такого роду, зокрема, отримуючи третину всiх венчурних каш-таловкладень, ят робляться в США [11]. Очевидно, що сформуватися такий кластер шг тшьки за умови сильно! позитивно! взаемодц багатьох факторiв, серед яких основними стали подiтичнi та економiчнi факторнi стимулящ! утво-рення такого об'еднання, iнновацiйнi та науково-техшчш з його розвитку, створення нових знань та продукцц.
Саме тому при подiбних проектах концентрацп iнновацiй та наукових iдей необхiдне пiдсиления мега- та мезофакторiв факторними впливами шдивь дуального рiвия. М^офактори вiдiграють одну з вирiшальних ролей у нащ-ональних масштабах, причому про них дуже часто забувають. Розвиток малого та середнього бiзнесу в зарубiжних кра!нах вiдбуваеться швидкими темпами i цьому суб'екту економiчних вiдносин надаеться дуже ведике значення - е се-реднiм класом, який сдугуе базою для стабшьного розвитку економiки розвину-тих кра!н, мiсцем генеращ! iнновацiй, якi прив'язаш до реального життя, та ввд-значаеться великою швидкiстю реакщ! на змши в економiцi i сусшльств^ На сьогоднi у найбiдьш розвинених зарубiжних кра!нах пiдприемства малого та середнього бiзнесу становдять приблизно 70-90 % вiд загально! кшькосп шд-приемств. Наприкдад, у США в цьому секторi працюе близько 53 % усього пра-цездатного населення, в Японп - 71,7 %, а в кра!нах 6С на малих пiдприемствах зайнята приблизно половина економiчно активного наседення. Бшьше того в кра!нах-чденах 6С середш пiдприемства становдять всього 1 % вщ загально! кiдькостi пiдприемств, але при цьому забезпечують 20 % загального обороту пiдприемств i формуються 17 % загально! зайиятостi наседення [12]. Нащ-ональна економiка, у формуванш територiально! структури яко! переважають фактори макроршня, сформованi малим та середшм бiзнесом, перебувае пiд впливом значно менших загроз, анiж ввд наявностi великих промисдових утво-рень, яю у випадку економiчних потряань, фiнансових криз та промисдових ре-водюцiй перетворюються в депресивнi територц. Iндивiдуально-мотивапiйнi, iнновацiйнi та конкурентнi м^офактори здатнi породжувати новi технологи та шновацп, найбшьш набдиженi до реального застосування i потреб суспiдьства, адже йдуть знизу, зсередини самого суспшьства, а не е штучно нав'язаш державою чи великими корпорацями.
Отже, досдiджения теоретичних аспектов, моделей та вчень, що стосу-ються факторiв трансформацп територiально! структури нащонально! економь
ки, е дуже важливими та актуальними на сучасному eTani розвитку економiки Укра'ни. З'ясування впливу та систeмaтизaцiя фaкторiв, оцiнкa можливих пози-тивних та негативних нaслiдкiв, дослiджeння змiни структурно!' модeлi економь ки та вaрiaнтiв локaлiзaцií виробництва дадуть змогу пом'якшити негативний вплив перехвдних процeсiв та штегруватись у свiтовий та европейський еконо-мiчний простiр. Водночас визначення сучасних фактор1в стимуляцп створення нових тeриторiaльних утворень, що здaтнi тдвишувати конкурентоспромож-нiсть eкономiки рeгiонiв, стимулювати 'х соцiaльно-eкономiчний розвиток е не-обхвдним завданням для забезпечення eкономiчного розвитку нашо!' держави.
Лiтература
1. Мезоэкономика переходного периода: Рынки, отрасли, предприятия / под ред. Г.Б. Клейнера. - М. : Изд-во "Наука", 2001. - 516 с.
2. Дюльманова Т.М. Содержание и факторы1 трансформации экономических систем / Т.М. Дюльманова // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2006. - № 8. -302 с.
3. Платонова Е. Экономические системы и их трансформация / Е. Платонова // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 7. - 114 с.
4. Кузьменко С.О. Нащональне багатство та його значення у структ^ нащонально! економши / С.О. Кузьменко // Ефективна економша. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=231.
5. Мельник А. Структурна трансформацш национально! економши Украхни як чинник мо-дернiзацií iнституцiйного базису й розвитку / А. Мельник, А. Васша // Журнал европейсько! еко-номки. - 2010. - Т. 9, № 1. - С. 423.
6. Державна регюнальна политика Украхни: особливостi та стратегiчнi прiоритети : моног-рафiя / за ред. З.С. Варналш. - К. : Вид-во Н1СД 2007. - 768 с.
7. Норт Д. 1нституцл, шституцшна змiна та функцiонування економши. - К. : Вид-во "Ос-нови", 2000. - С. 17.
8. Туган-Барановський М.И. Промышленные кризисы. Очерк из социальной истории Англии / М.И. Туган-Барановський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2004. - 368 с.
9. Дикань В.Л. Фактори екож^чного зростання та розвитку нащонально! економши /
B.Л. Дикань, О.М. Чупир // Вюник економши транспорту i промисловосп. - 2011. - № 36. -
C. 15-22.
10. Майкл Э. Портер. Конкуренция : пер. с англ. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2006. - 608 с.
11. Thomson Reuters. MoneyTree Report Q1 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pwcmoneytree.com/MTPublic/ns/moneytree/filesource/exhibits/MoneyTree Re-port_Q1 2012_0verview.pdf.
12. Финк Т. А. Малый и средний бизнес: зарубежный опыт развития / Т.А. Финк // Молодой ученый. - 2012. - № 4. - С. 177-181.
Потынский А.М. Факторные детерминации трасформационных изменений структуры национальной экономики: территориальный аспект
Рассмотрены теоретические основы и современные процессы территориальной трансформации структуры: национальной экономики Украины. Определена классификация и перечень факторов, влияющих на трансформацию структуры национальной экономики Украины. Установлена необходимость инновационных преобразований и использования опыта формирования новых территориальных форм в национальной экономике государства.
Ключевые слова: структура национальной экономики, территориальный аспект, факторные детерминации.
Potynskyi A.M. Factor determination for transformation changes of the national economy structure: the territorial dimension
The theoretical foundations and contemporary processes of territorial transformation of the structure of the national economy of Ukraine were viewed. The Classification and a list of factors that influence the transformation of the structure of the national economy of Ukraine were defined. Necessity of innovative transformation and use the experience to form new territorial forms in the national economy was founded.
Keywords: structure of the national economy, the territorial dimension, factor determination.
УДК 336.71 Доц. О.П. Савщька, канд. екон. наук;
студ. Т.В. Бай - НУ "Львiвська полтехшка"
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ ШВЕСТИЦ1Й В ЕКОНОМ1КУ УКРАШИ
Проан^зовано особливост залучення прямих шоземних швестицш в Украшу. Наведено динамшу шоземного швестування в економшу Украши. Охарактеризовано галузi национального господарства Украши, в яю найбшьше залучають шоземш швес-тицй'. Дослiджено розподш залучених прямих iноземних iнвестицiй за основними регь онами - рецишентами iнвестицiй Украши. Обгрунтовано необхiднiсть залучення шоземних швестицш у сучасних умовах, дослщжено головнi проблеми надходження шо-земних швестицш та запропоновано основнi шляхи 1'х вирiшення.
Ключовi слова: прямi iноземнi швестицн, шоземний iнвестор, швестицшний кль мат, швестицшш процеси, iнвестицiйна полiтика, iнвестицiйна д]яльшсть iнвестицiйна привабливiсть, державне регулювання.
Постановка проблеми. Проблема ^естування нагально сто!ть у бшь-шостi кра!н свиу, для Укра!ни вона також е надзвичайно актуальною. За умови гостро! нестачi вдасних економiчних ресурс1в, насамперед фiнансових, необхщ-них для вщновлення нацiонального виробництва, стабшьного економiчного розвитку кра!ни, проведення структурно! перебудови та розв'язання проблем ш-теграцп Укра!ни в свiтовi економiчнi системи, важливого значення набувають питання залучення зовшштх джеред фiнансувания. Вивчення особдивостей залучення прямих шоземних ^естищй (П11) дозволить максимально використа-ти вс позитивнi ефекти iноземного iнвестування задля розвитку шфраструкту-ри ^естицшно! дiяльностi, подiпшения бiзнес-клiмату, забезпечення сталого економiчного зростання та пiдвищения життевого рiвня наседення.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Вагомий внесок у висвилен-ня проблематики залучення iноземних швестищй зробили такi зарубiжнi вченi: Р. Борсук, А. Разш, 6. Бркхем, П. Фiшера. Серед вiтчизняних вчених, якi проводили досдiджували питання iнвестувания, можна виокремити: А. А. Пересаду, Н.6. Скоробогатова, Ю. Коваленко, А. Фшпенка, Д. Лук'яненка, 6. Бойко, В. Волошина, О. Мозгового, О.О. Балануца, СВ. Захарша, О.1. Рогач, Л.М. Шик, СВ. Коздовського, Б.В. Губського, АО. Чернишова та шших вчених. Незважаючи на значну кшьккть досдiджень, низка питань, зокрема вплив прямих iноземних iнвестицiй на економжу Укра!ни, потребують детальнiшого дослщження.
Мета дослщження подягае у визначенш мiсця та родi iноземних швестицш у розвитку держави, дослщженш основних тенденцiй залучення шозем-
