Факторная структура взаимосвязи показателей физического состояния и адаптации к обучению младших школьников Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

2012

Факторна структура взаємозв’язку показників фізичного стану та адаптації до навчання молодших школярів

Лясота Т.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Анотації:

Проаналізовано досвід застосування факторного аналізу фахівцями з фізичного виховання. Вивчено взаємозв'язок показників, що характеризують показники фізичного стану, рухової активності, рівня захворюваності і адаптації до умов навчання в школі. У експерименті взяли учать 34 дівчаток та 30 хлопчиків 6 - 7-річного віку. Встановлено, що найбільш значимий внесок у факторну структуру несуть дані про фізичний розвиток дітей. Рівень захворюваності являється більш важливим показником у факторній структурі дівчаток, а рухова активність — у хлопчиків. Доведено, що між адаптацією дитини до соціальних змін та руховою активністю існує глибинний зв'язок.

Ключові слова:

стан, підготовленість, активність, рівень, захворюваність, організм, адаптація, фактор, аналіз, структура, полюс.

Лясота Т. Факторная структура взаимосвязи показателей физического состояния и адаптации к обучению младших школьников. Изучен опыт применения факторного анализа в исследованиях специалистов по физическому воспитанию. Изучено взаимосвязь показателей, которые характеризуют показатели физического состояния, двигательной активности, уровня заболеваемости и адаптации к условиям обучения в школе. В эксперименте приняли участие 34 девочек и 30 мальчиков 6 - 7-летнего возраста. Установлено, что наиболее значимый вклад в факторную структуру несут данные о физическом развитии детей младшего школьного возраста. Доказано, что между адаптацией ребенка к социальным изменениям и двигательной активностью существует глубинная связь.

состояние, подготовленность, активность, уровень, заболеваемость, организм, адаптация, фактор, анализ, структура, полюс.

Lyasota T. Factor structure of the relationship of indicators of physical condition and learning to adapt to younger students. The experience of the use of factor analysis in the research of specialists in physical education was studied. It is studied interrelation of indexes that characterize indexes of physical state, motive activity, level of disease and adaptation to the conditions of education at school. The experiment, which was attended by 34 girls and 30 boys 6 and 7 years of age, found that the most significant contribution to the factor structure are data on the physical development of school-age children, as well as indicators of physical fitness of patients. It is proved that between the child's adaptation to social changes and physical activity there is a deep connection.

state, preparedness, activity level, disease, organism, adaptation, factor analysis, the structure of a pole.

Вступ.

Беззаперечним є той факт, що початок навчання в школі являється дуже відповідальним періодом з точки зору соціальної адаптації дитини і може спровокувати у неї стрес. У зв’язку з цим фахівці не приховують підвищеної зацікавленості до питань, пов’язаних із пошуком шляхів підвищення адаптаційних можливостей молодших школярів до умов навчання в початковій школі. Проте розв’язання означених питань неможливе без вивчення чинників, які обумовлюють безболісну адаптацію дітей 6 - 7 років до зміни її соціальної ролі та встановлення структури взаємозв’язків виділених показників.

Вивчення даних літератури показало, що у наукових дослідженнях фахівцями з фізичного виховання і спорту досить часто використовується факторний аналіз. Так, вивчаючи факторну структуру адаптаційних можливостей дівчаток, за допомогою факторного аналізу І.І. Самокиш виділив чинники, що визначають функціональні можливості дівчаток молодшого шкільного віку при фізичному навантаженні по замкненому циклу [5, с.105].

В результаті застосування цього методу, в структурі фізичного здоров’я молодших школярів І. Тюх було виділено такі фактори як характеристика фізичного розвитку, функціональна готовність та характеристика моторики, значущість яких, за переконаннями автора, являються основою оцінки фізичного здоров’я дитини [6].

Використовуючи адитивну модель детермінованого факторного аналізу, О.І. Єрохіною розроблено алгоритм прогнозування пріоритетних показників фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної (ССС) та дихальної систем (ДС) організму,

© Лясота Т., 2012

необхідних для прояву фізичних якостей в залежності від статі і віку дитини [2, с. 13].

В свою чергу, Л.Л. Харченко завдяки застосуванню факторного аналізу виявлено структуру психомоторики дітей молодшого шкільного віку з легкою формою розумової відсталості, серед яких координаційні, силові і швидкісні здібності та витривалість [8, с. 14].

Досліджуючи педагогічні умови формування емоційної стійкості у дітей 6 - 7-річного віку в процесі занять фізичною культурою, В.В. Троценко було встановлено єдність параметрів, що характеризують фізичний і психофізіологічний стан молодших школярів та оцінено їх внесок у загальну дисперсію [7].

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що вивчення факторної структури досліджуваних параметрів допомагає фахівцеві не лише значно стиснути первинну інформацію, а й встановити глибинні зв’язки і відкриті нові взаємини між вимірами. Утім, не зважаючи на окремі спроби розв’язати питання підвищення адаптаційних можливостей молодших школярів до початку навчання в школі з боку спеціалістів, наразі в доступній науково-методичній і спеціальній літературі ми не зустріли свідчень про вивчення факторної структури компонентів, які характеризують резерви пристосувального механізму до навчання дітей 6 - 7 років, що і обумовило вибір теми дослідження.

Робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики фізичного виховання НУФВСУ по темі “Вдосконалення програмно нормативних засад фізичного виховання в навчальних закладах”, державний реєстр 0ПШ001733»

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження - вивчення причинно-наслідкових зв’язків між показниками фізичного

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

розвитку, функціонального стану основних систем організму, фізичної підготовленості, рівня захворюваності та рухової активності дітей 6 - 7 років.

В ході дослідження нами були використані такі методи як аналіз, систематизація і узагальнення літературнихджерел, атакожфакторнийаналіз. Об ’ єктом дослідження стали показники, які характеризують адаптаційно-пристосувальні можливості до навчання молодших школярів, а предметом дослідження

— особливості факторної структури показників обстежуваних в залежності від статі.

Результати дослідження.

Досліджуючи питання про компоненти, які характеризують адаптаційні можливості молодших школярів до умов навчання, насамперед ми звернули увагу на твердження фахівців, які висловлюють думку, що у віці 6 - 7 років надзвичайно важливим являється фізичний розвиток дітей, показники функціонування основних систем організму, а також фізична підготовленість [5, 6]. Також нами було виділено рівень захворюваності, оскільки, з одного боку, часті захворювання дитини можуть свідчити про наявність у неї стресу, а з іншого боку, хвора дитина не відвідує школу, що спричиняє відставання у навчанні та інші негативні наслідки, які не сприяють адаптації до навчання. Серед інших компонентів, на нашу думку, слід загострити увагу на руховій активності, значення якої у структурі адаптації молодших школярів до умов навчання в школі не можна переоцінити. Дійсно, дитина, яка дотримується оптимального рухового режиму, краще себе почуває, легше сприймає і засвоює навчальний матеріал, менше хворіє тощо.

З метою встановлення чинників, які сприяють формуванню адаптаційних можливостей дітей 6 - 7 років до умов навчання у початковій школі, нами було проведено факторний аналіз із застосуванням методу головних компонентів, де обертання головних осей виконувалось методом нормалізованого варімаксу за допомогою комп’ютерної програми STATISTICA 6.0.

Дослідження проводилось на базі гімназії № 5 м. Чернівці. В досліджені брало участь 64 дитини пер-

шого року навчання 6 - 7-річного віку, серед яких 34 дівчинки та 30 хлопчиків.

В результаті дослідження було отримано модель взаємозв’язків компонентів фізичного стану, рухової активності та рівня захворюваності молодших школярів, які пояснюють природу причинно-наслідкових зв’язків наведених факторів, взаємну кореляцію вихідних ознак і основну частину їх дисперсій [1, 3, 4].

В ході дослідження 22 розглянутих показники були виокремлено у 5 факторів, які пояснюють від 77,2 до 76,5% загальної дисперсії. Показники, об’єднані в одному факторі, взаємовпов’язані між собою і впливають один на інший (табл. 1).

Згідно з результатами дослідження, у хлопчиків у генеральному факторі, який являється найбільш суттєвим, насамперед спостерігаються показники, що характеризують їх фізичний розвиток, а також життєвий індекс. Структура фактора І, який пояснює 28,0% загальної дисперсії, показує його біполярність. На одному його полюсі концентруються антропометричні показники, такі як маса тіла (г= 0,957 при р<0,05), обхват грудної клітки (г= 0,90 при р<0,05), обхват плеча (г= 0,86 при р<0,05), обхват талії (г= 0,90 при р<0,05), індекс Кетле (г= 0,95 при р<0,05), а на іншому — життєвий індекс (г= -0,78 при р<0,05). Такий набір показників свідчить про наявність двох взаємозв’язаних блоків, один з яких характеризує фізичний розвиток учня і показує, що наслідком збільшення маси тіла хлопчиків являється збільшення показників його тотальних розмірів та індексу Кетле, а з іншого боку показник життєвого індексу, який знижується при збільшенні показників фізичного розвитку, що свідчить про зниження життєвого індексу при надлишковій масі тіла.

Навантаження фактора ІІ, який має 18,2 % у загальній дисперсії вибірки, формується з показника швидкісних здібностей (г= 0,76 при р<0,05) та має значущий від’ємний зв’язок з показниками рухової активності (г= -0,73 при р<0,05) та загальним балом ФП (г= -0,91 при р<0,05). Таке розташування показників пояснюється збільшенням часу подолання дистанції

Таблиця 1

Факторна структура показників, що характеризують адаптацію до навчання, фізичний стан, рухову активність та захворюваність молодших школярів

Фак- тор Хлопчики Внесок у загальну дисперсію, % Дівчатка Внесок у загальну дисперсію, %

I Маса тіла, ОГК, обхват талії, обхват стегна, обхват плеча, фізичний розвиток, життєвий індекс 28,0 Довжина тіла, маса тіла, ОГК, обхват талії, обхват плеча, фізичний розвиток, життєвий індекс 27,5

II Рухова активність, швидкісні здібності, фізична підготовленість 18,2 Фізична працездатність, рівень захворюваності, швидкісно-силові здібності, спритність, фізична підготовленість 20,3

III ЧССнавант, фізична працездатність 11,7 Функціональний стан ССС 9,9

IV Функціональний стан ССС 11,6 Рухова активність, адаптація до навчання 10,2

V Функціональний стан ДС 7,7 Функціональний стан ДС 8,6

32012

и

30 м, тобто зниженням швидкісних якостей внаслідок зниження рівня рухової активності хлопчиків, що призводить до зниження загального рівня їх фізичної підготовленості.

Показники фізичної працездатності дитини, який характеризує індекс Руф’є (r= 0,85 при p<0,05) та взаємопов’язаний з ним ЧСС (r= 0,93 при

навантаж v 7 А

p<0,05), об’єдналися в уніполярному факторі ІІІ з часткою у загальній дисперсії вибірки 11,7 %, що вказує на збільшення індексу Руф’є, яке свідчить про зниження фізичної працездатності дитини при підвищенні частоти серцевих скорочень в умовах застосування фізичних навантажень.

Уніполярний фактор IV вміщує показники функціонального стану ССС з часткою у загальній дисперсії вибірки 11,6 % і об’єднує АТсист (r= -0,83 при p<0,05), АТдіаст (r= -0,80 при p<0,05), що вказує на зниження діастолічного при зниженні систолічного артеріального тиску, що цілком пояснюється закономірностями функціонування ССС.

У факторі V з часткою 7,7% від загальної дисперсії виокремився показник дихальної системи, а саме ЖЄЛ (r= -0,82 при p<0,05), що доводить значущість розвитку ДС для гармонійного розвитку молодших школярів.

У дівчаток максимальний вклад в загальну дисперсію ознак, а саме 27,5 %, дає генеральний фактор І, який представлено двома полюсами, на яких концентруються досліджувані показники. Один полюс містить антропометричні показники, такі як довжина тіла (r= 0,92 при p<0,05), маса тіла (r= 0,91 при p<0,05), ОГК (r= 0,85 при p<0,05), обхват плеча (r= 0,90 при p<0,05), обхват талії (r= 0,72 при p<0,05) та показник фізичного розвитку (r= -0,87 при p<0,05), які свідчать про збільшення обхоплюючих розмірів тіла при збільшенні маси тіла, яка, в свою чергу, збільшується при збільшенні довжини тіла (r= 0,72 при p<0,05). Зрозуміло, що збільшення антропометричних показників вказує на підвищення рівня фізичного розвитку дитини. Інший полюс складає показник життєвого індексу (r= 0,91 при p<0,05), який має значущий від’ємний зв’язок з показниками фізичного розвитку. Вочевидь, надмірне збільшення показників фізичного розвитку зумовлює зниження життєвого індексу дівчат молодшого шкільного віку.

Показники фізичної працездатності (r= 0,71 при p<0,05) та рівня захворюваності (r= 0,84 при p<0,05), які відокремлюється у ІІ факторі з часткою 20,3 %, мають від’ємний зв’язок із загальним балом фізичної підготовленості (r= -0,87 при p<0,05). Фактор також об’єднує показники швидкісно-силових здібностей (r= -0,83 при p<0,05) та спритності (r= 0,75 при p<0,05). Можна стверджувати, що поряд із збільшенням рівня захворюваності відбувається збільшення індексу Руф’є, що вказує на зниження фізичної працездатності дитини, а також фіксується зниження швидкісно-силових якостей і збільшенням часу подолання дистанції 4Х9 м човниковим бігом, яке свідчить про зниження спритності та обумовлює зниження рівня фізичної підготовленості дівчаток (рис. 2).

Системоутворюючими у факторі ІІІ, який пояснює 9,9% загальної дисперсії, являються показники функціонального стану ССС. Даний фактор є уніполярним і показує, що із зростанням систолічного артеріального тиску (г= 0,94 при р<0,05) збільшується діастоліч-ний артеріальний тиск дитини (г= 0,92 при р<0,05).

До складу уніполярного фактора IV з «вагою» 10,2% входять показники, які характеризують рухову активність (г= 0,80 при р<0,05) та адаптацію до навчання (г= 0,85 при р<0,05) з однаковим знаком на полюсі, що свідчить про збільшення навчальної адаптації дівчаток за умови збільшення їх рухової активності. Отже, у дівчат 6 - 7 років простежується взаємозв’язок між означеними показниками, що вказує на можливість впливати на адаптацію дівчаток до навчання шляхом оптимізації їх рухової активності. Отже, адаптаційно-пристосувальні механізми до соціальних і фізичних змін мають безпосередній взаємозв’язок.

Фактор V з «вагою» 8,6% вміщує такий показник функціонального стану ДС як ЖЄЛ (г= -0,78 при р<0,05), що вказує на важливість розвитку ДС у дітей молодшого шкільного віку.

Висновки.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що в результаті проведеного дослідження було виявлено наступне:

• вивчено внутрішню структуру компонентів, які характеризують адаптацію до навчання, фізичний стан, рухову активність і захворюваність молодших школярів та визначено характер взаємозв’язку її окремих елементів, а також встановлено найбільш інформативні показники компонентів всебічного розвитку, включаючи соціальний аспект, в залежності від рухової активності та імунітету до захворювань дітей 6 - 7 років;

• факторна структура вивчених показників не залежно від статі має спільні компоненти, які її характеризують. Факторний аналіз дозволив визначити генеральний фактор із загальним внеском 28,0% у хлопчиків та 27,5% у дівчаток, у якому найбільш вагомі значення не залежно від статі мають показники фізичного розвитку, антропометричні показники та життєвий індекс. Таке розташування обумовлено закономірностями біологічного розвитку дітей та вказує на першочергову роль тотальних розмірів тіла для гармонійного розвитку дітей 6 - 7 років. З іншого боку, не залежно від статі у факторі ІІ виокремився показник, що визначає загальний рівень фізичної підготовленості, а у факторі V — показник функціонального стану ДС, що свідчить про необхідність підвищення фізичної підготовленості дітей та розвитку їх ДС засобами фізичного виховання;

• факторна структура досліджуваних показників молодших школярів має окремі особливості залежно від статі;

• специфічною особливістю факторної структури обстежених хлопчиків являється розташування показників рухової активності, включаючи їх швидкісні здібності, у важливому факторі ІІ, а у дівчат до складу цього фактора увійшли такі компоненти

та медико-біологічні проблеми фізичного

виховання і спорту ______________________

як фізична працездатність, рівень захворюваності, швидкісно-силові здібності і спритність. Таке розташування показників пояснюється нагальною необхідністю застосування фізичних вправ, направлених на розвиток швидкісних здібностей хлопчиків та розвиток швидкісно-силових здібностей і спритності у дівчаток. Крім того, як показує аналіз фактора ІІ, для гармонійного розвитку хлопчиків 6

- 7 років значний вплив має рухова активність, а на дівчат передусім впливає рівень захворюваності та фізична працездатність. Отже, розширення рухової активності та розвиток швидкісних здібності хлопчиків покращує їх фізичну підготовленість. В той час контролювати рівень захворюваності та підвищувати фізичну працездатність у дівчаток доцільно завдяки розвитку їх швидкісно-силових здібностей і спритності;

• на відміну від дівчаток, у яких показники фізичної працездатності виокремились у другому факторі, у хлопчиків вони належать до фактора II, який має відчутний вплив на загальну дисперсію вибірки, що свідчить про більш значний вплив фізичної працездатності на розвиток на дівчаток цього віку в порівнянні з хлопчиками;

• показники функціонального стану ССС виокремились у третьому факторі дівчаток та четвертому факторі хлопчиків, що вказує на вирішальне значення функціонального стану ССС для гармонійного розвитку дітей 6 - 7 років;

• якщо показник адаптації до навчання не виділився серед компонентів, які визначають факторну структуру хлопчиків, аналізуючи фактор V у факторній структурі дівчаток 6 - 7 років, можна помітити, що між їх адаптацією до соціальних змін та руховою активністю існує глибинний зв’язок, який можна використовувати в процесі їх фізичного виховання метою адаптації до навчання;

• результати факторного аналізу можна використовувати при доборі засобів фізичного виховання дітей з метою зниження рівня їх захворюваності та підвищення адаптаційно-пристосувальних можливостей до соціальних змін.

Отримані результати заплановано використано при розробці програми, спрямованої на покращення адаптації дітей до навчання у школі засобами фізичного виховання, розробити таку програму та дослідити її ефективність.

I ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

Література:

1. Денисова Л.В., Хмельницкая И.В., Харченко А. Измерение и методы математической статистики в физическом воспитание и спорте: Учебное пособие для вузов. - К.: Олимпийская литература, 2008. - 127 с.

2. Єрохіна О. І. Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 « Педіатрія «. - Харків, 2008. - 33 с.

3. Костюкевич В.М. Спортивна метрологія. Навчальний посібник для студентів фізичного виховання педагогічних університетів. - В.: ДОВ „Вінниця“, ВДПУ, 2001. - С. 36 - 40.

4. Начинская С.В. Спортивная метрология : Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. М.: Издательський центр „Акаде-мия“, 2005. - С. 156 - 167.

5. Самокиш І.І. Факторна структура функціональних можливостей дівчаток молодшого шкільного віку // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2010. - №1. - С. 105-108.

6. Тюх І. А. Індивідуальні норми фізичної підготовленості молодших школярів у процесі фізичного виховання : дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 . - Київ, 2008. - 220 с.

7. Троценко В.В. Педагогічні умови формування емоційної стійкості у дітей 6- і 7-річного віку в процесі занять фізичною культурою: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 « Теорія і методика виховання «. - Київ, 2001. - 21 с.

8. Харченко Л. Л. Теоретико-методичні аспекти застосування ігрового методу фізичного виховання у розвитку психомоторики розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук фіз. вих. : спец. 24.00.02 « Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення «. - Львів, 2004. - 21 с.

Информация об авторе: Лясота Татьяна Ивановна

[email protected]

Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича ул. Коцюбинского 2, г. Черновцы, 58012, Украина.

Поступила в редакцию 23.01.2012г.

References:

1. Denisova L.V., Khmel’nickaia I.V., Kharchenko A. Izmerenie i metody matematicheskoj statistiki v fizicheskom vospitanie i sporte [Measuring and methods of mathematical statistics in physical education and sport], Kiev, Olympic literature, 2008, 127 p.

2. Ierokhina O. I. Kliniko-patogenetichni aspekti jododeficitnikh zakhvoriuvan’ u ditej shkil’nogo viku v umovakh legkoyi jodnoyi endemiyi [Clinical-pathogenetic aspects of iodine-scarce diseases of the children of school age in the conditions of easy iodic endemia], Kharkiv, 2008, 33 p.

3. Kostiukevich V.M. Sportivna metrologiia [Sport metrology], Vinniza, VSPU Publ., 2001, pp. 36 - 40.

4. Nachinskaia S.V. Sportivna metrologiia [Sport metrology], Moscow, Academy Publ., 2005, pp. 156 - 167.

5. Samokish I.I. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2010, vol.1, pp. 105-108.

6. Tiukh I. A. Individual’ni normi fizichnoyi pidgotovlenosti molodshikh shkoliariv u procesi fizichnogo vikhovannia [Individual norms of physical training of younger pupils in the process of physical education], Kiev, 2008, 220 p.

7. Trocenko V.V. Pedagogichni umovi formuvannia emocijnoyi stijkosti u ditej 6- i 7-richnogo viku v procesi zaniat fizichnoiu kul ’turoiu [Pedagogical conditions of forming emotional stability at children aged 6-7 years in the process of physical education], Kiev, 2001, 21 p.

8. Kharchenko L. L. Teoretiko-metodichni aspekti zastosuvannia igrovogo metodu fizichnogo vikhovannia u rozvitku psikhomotoriki rozumovo vidstalikh ditej molodshogo shkil’nogo viku [Theoretical-methodical aspects of using game methods of physical education in development of psychomotor of mental defectives of junior children], Lviv, 2004, 21 p.

Information about the author: Lyasota T.I. [email protected]

Chernivtsi National University Kotsyubynsky str. 2, Chernivtsi, 58012, Ukraine.

Came to edition 23.01.2012.