CC BY
63используемых терминов и подбора синонимов, для расширения словарного запаса студентов по изучаемым предметам.
Способность к обобщению изучаемого материала лежит в основе образовательной деятельности студентов как в процессе учебных, так и самостоятельных занятий. Для развития этой мыслительной способности на лекционных занятиях рекомендуется систематически применять метод экспресс - контроля в конце занятия. Задания должны включать вопросы обобщающего характера, не требующие конкретных формулировок, а подводящие итог прослушанных на лекциях положений. Такой экспресс - контроль стимулирует студентов к активному восприятию и осмыслению учебного материала, а преподаватель получает обратную связь
о степени достижения поставленной образовательной цели занятия.
Для самостоятельной работы студентам рекомендуется давать задание на обобщение, например, предложить дать свою формулировку специфическим терминам после изучения их характеристик.
Хорошо развитая способность мыслить методом исключений может быть использована при диагностическом тестировании теоретических знаний по базовым положениям, на которые опирается данная дисциплина. По мере изучения материала тестовые задания должны усложняться и требовать проявления не только специальных знаний, но и способностей к логическому мышлению с использованием сложных аналогий, обобщений, классификаций и т. п.
Перспективы дальнейших исследований. С целью усовершенствования системы диагностики знаний студентов институтов физической культуры и спорта по профильным дисциплинам, будут разработаны тестовые задания, разного уровня сложности, для оперативного, текущего, итогового контроля знаний студентов.
Литература.
1. Готлиб В. М. Совершенствование технологии педагогического контроля с помощью тестирования // Система подготовки и повышения квалификации кадров по физич. культуре и спорту: Тезисы докладов /Всесоюзная научная конференция/. М., 1990. - с. 125-126.
2. Дыранкова Е.Т. Знания и уровневые показатели их усвоения / Содержание и технология контроля за качеством среднего образования. Тез. докл. рег. научно-практич. конф. работников образования. - Оренбург, 1998. - 89 с.
3. Общая психодиагностика// Под ред. А.А.Бодалева, В.В. Столина.- СПб., 2000.- -с.18-45
4. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие/Под. ред. Л.А.Головей, Е.Ф. Рыбалко. - СПб.: Речь, 2002. - 694 с.: ил.
5. Практикум по обшей и экспериментальной психологии/ Под ред. А.А. Крылова. - Л., 1987.- с. 36-58
6. Развитие и диагностика способностей. - М., 1991.- с. 24-50
7. Степанова Е.И. Психология взрослых: экспериментальная акмеология. - СПб., 2000. - 296 с.
Поступила в редакцию 20.02.2007г.
ВПЛИВ РУХОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ 6-9 РОКІВ
Калініченко О. М.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. У статті розглядаються зміни показників фізичного розвитку учнів початкових класів під впливом різних режимів підготовки. Планування рухової активності школярів молодших класів слід проводити з використанням дворівневої моделі фізичного виховання. Обов’язковим є проходження дітьми заходів по загартуванню та реабілітації. Це дозволяє досягти більш вираженої позитивної річної динаміки тотальних розмірів тіла при відносної стабілізації його ваги у співвідношенні зі школярами загальноосвітніх шкіл. Ключові слова: фізичний, розвиток, режим, підготовка. Аннотация. Калиниченко Е. Влияние двигательной нагрузки на показатели физического развития учащихся 6-9 лет. В статье рассматриваются изменения показателей физического развития учащихся начальных классов под воздействием различных режимов подготовки. Планирование двигательной активности школьников младших классов следует проводить с использованием двухуровневой модели физического воспитания. Обязательным является прохождения детьми мероприятий по закаливанию и реабилитации. Это позволяет достичь более выраженной положительной годовой динамики тотальных размеров тела при относительной стабилизации веса в соотношении со школьниками общеобразовательных школ.
Ключевые слова: физическое, развитие, режим, подготовка.
Annotation. Kalinichenko E. The role motor mode in shaping the physical development pupil of the initial classes 6-9 years. In the article are considered changes of the factors of physical development pupil of the initial classes under the influence of different mode preparation. Planning of impellent activity of schoolboys of elementary grades should be carried out with use of two-level model of physical training. Obligatory is passages by children of actions on hardening and rehabilitations. It allows to reach more expressed positive annual dynamics of the total sizes of a body at relative stabilization of weight in the ratio with schoolboys of the common educational schools.
Keywords: physical, development, mode, preparation.
Вступ.
Ефективність фізичного виховання школярів останнім часом стає предметом вивчення різних наукових і практичних досліджень. Новизна завдань, які стоять перед нашим суспільством, несе в собі і необхідність перетворень у системі освіти, шляхом при-ближення її до умов життя, які швидко змінюються [2, 7]. Пошук альтернативних форм організації навчального процесу, адекватно відповідаючи запитам суспільства, привів до виникненню навчальних закладів нового типу: ліцеї, гімназії, навчально-виховні комплекси і т. п. [1, 4, 5]. Але при цьому планування того чи іншого об’єму рухової активності молодших школярів слід розглядати крізь зміни показників їх фізичного розвитку та функціонального стану. Особливо це стає важливим під час навчання дітей у навчальних закладах нового типу, таких як гімназії, ліцеї, навчально-виховні комплекси та інші.
Однак, організаційні форми перебудови
практично не торкаються фізичного виховання у навчальних закладах нового типу, де взагалі використовується традиційна програма ЗОШ, яка зорієнтована на два або три уроки з фізичної культури [2, 7]. Таким чином, з однієї сторони, інтенсифікація процесу навчання у закладах нового типу та значне зниження рухової активності - з іншої, не можуть не відбиватися на стані здоров’я та рівня фізичної підготовленості школярів, що, у свою чергу, негативно відображається на їх розумової працездатності [1, 3, 6]. Дійсно, це суперечить тим цілям та завданням, заради яких створювалися загальноосвітні заклади нового типу. У зв’язку з цим ми припустили, що упровадження нових форм організації фізичного виховання, в яких у повній мірі були б враховані вікові та індивідуальні особливості, а також адекватні потребам в русі норми фізичної активності школярів молодших класів, зроблять позитивний вплив на їх фізичний розвиток, фізичну підготовленість та функціональний стан [4, 5]. Ось чому найбільш перспективним напрямком у рішенні проблеми дефіциту рухової активності підростаючого покоління повинні стати навчальні заклади нового типу.
Зв ’язок роботи з навчальними планами та програмами. Рішення проблеми підвищення рівня навчально-виховного процесу у молодших класах у повній мірі пов’язано із здоров’ям учнів. Нова програма для загальноосвітніх шкіл «Основи здоров’я та фізична культура» допомагає організації підвищення рівня здоров’я учнів. До змісту навчального предмету у 1-4 класах входять не тільки теоретико-мето-дичні знання, але й рухливі ігри, гімнастика, елементи спортивних ігор, плавання, легка атлетика, кросова та лижна підготовка, туризм, вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості.
Формулювання цілей роботи.
Ціль роботи - обґрунтувати регламентацію рухового режиму учнів молодшого шкільного віку (6-9 років) в навчальних закладах нового типу.
Задачі дослідження:
1. Розробити різні варіанти рухових режимів учнів молодшого шкільного віку.
2. Розглянути вплив рухового навантаження на показники фізичного розвитку дітей 6-9 років в навчальних закладах нового типу.
Методи дослідження: аналіз літератури, педагогічний експеримент, лікарсько-педагогічний контроль, варіационно-статистична обробка результатів.
Організація дослідження. Всі дослідження проводилися з дітьми 6-9 років за показниками фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, фізичної підготовленості: учнів в умовах навчально-виховного комплексу №112 м. Харкова, дитячого дошкільного закладу №338 та учнів початкових класів загальноосвітньої школи №94 м. Харкова. Дослідження проводилися на протязі трьох років та переслідувалася ціль - визначити ефективність різнорівневих режимів рухової активності школярів, які навчаються у загальноосвітніх закладах нового типу. Результа-
ти фіксирувалися з початку та в кінці кожного навчального року (вересень та травень). Обстежувані групи складалися з 30 учнів кожна (всього 90 чоловік), які не відрізнялися за складом один від одного. Різниця складалася тільки в кількості уроків фізичної культури (два - в контрольній, а також чотири і шість - в експериментальних).
Особливості фізичного виховання у експериментальній групі №1 полягали в тому, що середній об’єм регламентованих занять фізичною культурою на третьому рівні рухового режиму складав шість годин на тиждень та уключав до себе: два уроку фізичної культури та одне заняття плаванням, два заняття аеробікою та художньою гімнастикою, а також одне заняття з елементами спортивних та рухових ігор. Для удосконалювання діяльності кардіо-респіраторної системи у дітей 6-9 років на уроках фізичної культури та заняттях плаванням використовувалися навантаження тренувальної спрямованості. На заняттях аеробікою та художньою гімнастикою, а також проведенням рухових ігор забезпечувалося підвищення загальної витривалості. На цих заняттях вирішувалися задачі рекреаціоно-оздоровчого характеру та освітньої спрямованості. Особливості фізичного виховання у експериментальній групі №2.
Середній об’єм регламентованих занять фізичної культурою на другому рівні рухового режиму складав чотири години на тиждень. Руховий режим в цієї групі передбачав: проведення двох обов’язкових уроків, одне заняття аеробікою та одне заняття руховими іграми з елементами спортивних. Контрольна група (руховий режим №3) займалася по традиційній програмі фізичного виховання, основу якої складали два уроки фізичної культури на тиждень.
Результати досліджень.
Лонгитудіальний метод дослідження, дозволив одержати більш точні уяви про вікову динаміку середніх показників фізичного розвитку та фізичної підготовленості молодших школярів. У результаті проведених попередніх досліджень нами були розроблені три різнорівневих режимів рухової активності, два з яких (№1 та №2) - відносилися до експериментальних груп та один (№3) - до контрольної групи.
Проведені дослідження показали, що застосування різних підходів до організації рухових режимів у дітей початкових класів у даному віковому періоді суттєво впливає на відносно помірні щорічні зміни довжини тіла (рис. 1).
У той же час нами була відмічена тенденція деякого прискорення річного приросту довжини тіла у дітей з експериментальних груп порівняно зі школярами з контрольної групи (Табл. 1 та 2).
Попереднє тестування дозволяє говорити про те, що в шість років довжина тіла хлопчиків та дівчат кожної з трьох груп відповідала віковим нормам показників фізичного розвитку. Через два роки педагогічних спостережень у хлопчиків та дівча-
7 років 8 років 9 років вік учня
0 1- експериментальна, ■ 2- експериментальна, □ 3- контрольна групи
Рис. 1. Показники щорічного середнього приросту довжини тіла у одних і тих же школярів згідно відношення до 6років (хлопчики - дівчата), см.
Таблиця 1
Динаміка фізичного розвитку хлопчиків 7, 8, 9 років (N=30)
Показники фізичного Стат. 7 років 8 років 9 років
розвитку показ. Групи
1 2 3 1 2 3 1 2 3
Довжина тіла, см X 124,6 126,8 124,8 129,0 130,3 127,9 131,3 130,6 129,5
±т 0,7 0,6 0,7 0,8 0,5 0,8 0,8 0,5 0,7
у 8,9 6,6 8,3 10,3 4,3 10,3 11,5 4,1 2,1
Вага тіла, кг X 24,7 25,8 25,8 26,1 27,8 26,9 29,3 27,6 30,8
±т 0,5 0,6 0,9 0,4 0,6 0,8 0,5 0,5 0,6
у 4,8 5,6 12,7 3,4 5,9 11,4 4,9 4,2 3,5
Об’єм грудної клітини, см X 60,4 60,0 59,5 61,5 61,1 60,0 63,8 63,1 62,7
±т 0,3 0,3 0,4 0,3 0,3 0,4 0,4 0,3 0,5
у 1,8 1,9 2,8 2,1 1,5 3,2 3,2 1,9 3,7
Таблиця 2
Динаміка фізичного розвитку дівчаток 7, 8, 9 років (N=30)
Показники фізичного розвитку Стат. показн. 7 років | 8 років | 9 років
Групи
1 2 3 1 2 3 1 2 3
Довжина тіла, см X 125,2 124,0 125,0 128,3 128,0 128,4 132,0 131,5 130,9
±т 0,7 1,1 0,9 0,8 0,9 1,0 1,0 0,9 0,8
у 3,85 6,1 4,95 4,4 4,95 5,5 5,5 4,95 4,4
Вага тіла, кг X 23,6 21,8 24,2 24,7 24,0 24,4 26,3 27,6 27,9
±т 0,6 0,6 0,8 0,5 0,6 0,7 0,4 0,5 0,6
у 3,3 3,3 4,4 2,75 3,3 3,85 0,16 2,75 3,3
Об’єм грудної клітини, см X 59,1 58,4 60,0 60,9 60,0 61,9 63,1 63,4 62,5
±т 0,4 0,3 0,5 0,6 0,3 0,4 0,8 0,5 0,4
у 2,2 1,65 2,75 3,3 1,65 2,2 4,4 2,75 2,2
ток 7 та 8 років довжина тіла першої та другої групах у середньому достовірно змінювалась від 4,4 та 3,5см щорічно (р<0.05). В третій групі у середньому зміни в цьому віці були недостовірні (р>0,05) та складали 2,4 та 2,5см. У дев’ять років у всіх випадках темпи приросту довжини тіла у хлопчиків
і дівчат знижувалась по відношенню до попереднього року (рис. 1) і були у межах 2,5 - 1,5см, що є недостовірним (р>0,05).
Маса тіла хлопців і дівчат 6-9 років теж
змінюється з віком незалежно від об’ємів їх рухової активності. В усіх випадках, як у хлопчиків, так і у дівчаток показники приросту маси тіла найбільш активно збільшуються з 7 та 9 років і мають високу ступінь достовірності (р<0,01). У дівчаток середній приріст маси тіла достовірно не змінювалась від тої, що була у хлопців (див. табл. 1 та 2).
Як видно з таблиць 1 та 2 щорічне збільшення об’єму грудної клітини відмічалось у всіх експериментальних групах. Але більш значний та досто-
вірний (р<0.05) рівень приросту було зафіксовано в першій експериментальній групі. Приріст об’єму грудної клітини у дівчаток двох експериментальних груп, хоча і недостовірно (р>0.05), але все ж таки був вищий ніж у хлопців з цих груп. У контрольних групах - хлопчики по відношенню до дівчаток (за весь час дослідження) мали перевагу за кінцевими показниками приросту об’єму грудної клітини (див. табл. 1 та 2).
Дослідження, що було проведено на початку педагогічного експерименту ставило за мету визначити стан постави шестирічних школярів і перевірити його зміни на протязі подальшого навчання у початкових класах. Перше дослідження стану постави у 6-річних школярів дозволив встановити, що цей показник фізичного розвитку дітей у всіх трьох груп між собою не відрізнявся та був вище норми (Ю. А. Єрмолаєв, 1985). Так, середній відносний показник порушень постави у 6-річних дітей становив від 15 до 17% у хлопчиків, а у дівчаток - 1718% (Табл. 3).
Таблиця 3
Сумарні порушення постави школярів 6-9 років, % (N=30)
Групи Вік хлопчиків, роки Вік дівчаток, роки
6 7 8 9 6 7 8 9
1(експеримент.) 16 16 14 14 17 17 14 13
2(експеримент.) 17 16 15 13 18 17 16 13
3 (контрольна) 15 15 16 19 17 18 21 21
Із таблиці 3 також видно, що середній відносний показник порушень постави у хлопчиків 7-9 років коливався у межах 13-19%, а у дівчаток -13-21%. Разом із цим нами встановлено, що досить довгий вплив спеціально розроблених комплексів рухових режимів, які базувались на застосуванні занять фізичною культурою ігрової спрямованості, дає змогу позитивно впливати на процес стабілізації розвитку таких факторів, що негативно діють на поставу дитини молодшого шкільного віку. Крім того, такі заняття надають змогу напрацьовувати умовно-рефлекторні зв’язки щодо забезпечення формування навички вірної постави у школярів.
Висновки.
Результати дослідження дозволяють зробити деякі висновки.
Планування рухової активності школярів молодших класів у навчальних закладах нового типу слід проводити з використанням дворівневої моделі фізичного виховання та обов’язковим проходженням всіма дітьми заходів, що сприяють їх загартуванню та реабілітації. Такий підхід до навчального процесу у школах нового типу дозволяє досягти більш вираженої позитивної річної динаміки тотальних розмірів тіла при відносної стабілізації його ваги у співвідношенні зі школярами загальноосвітніх шкіл.
Таким чином, попереднє дослідження дозволило встановити однорідність складу груп школярів одного і того ж віку за показниками морфоло-
гічних характеристик. Також слід вказати на той факт, що досягнутий рівень морфологічних змін можна характеризувати як цілком достатній для молодших школярів.
У школярів, незалежно від статі, у віковому періоді 6-9 років виявлено позитивні зміни у статурі. За три роки педагогічних спостережень кількість школярів 6-9 років із асиметрією плечей зменшилось на 2%, асиметрією лопаток - на 1,4%, порушенням статури у сагітальної площині - на 2,9% та у фронтальної площині - на 4,6%.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу рухового навантаження на показники фізичного розвитку школярів 6-9 років.
Література.
1. Лях В.И. Двигательные способности школьников: основы теории и методики развития. - М.: Терра-Спорт, 2GGG -192с.
2. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. -М.: Физкультура и спорт, 1991.- 543с.
3. Романенко В.А. Двигательные способности человека. -Донецк: «Новый мир», Укцентр, 1999.- 336с.
4. Сергиенко Л.П. Генетика и спорт. - Николаев: УГНТУ, 2GG1.- 301с.
5. Сергиенко Л.П. Комплексне тестування рухових здібностей людини. - Миколаїв: УДМТУ, 2GG1.- 360с.
6. Теплов Б.М. Способности и одаренность// Психология индивидуальных различий / Под ред.Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. - М.: ЧеРо, 2GGG.- 776с.
7. Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Є.Н. Теорія фізичного виховання. -Львів: ЛОНМІО, 1996.-220с.
Надійшла до редакції 21.03.2007р.
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ДЕФОРМАЦИЯ ЛИЧНОСТИ: ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОНЯТИЯ
Картузова А.А.
Национальный университет физического воспитания и спорта Украины
Аннотация. В данной статье представлены подробные, наиболее часто встречающиеся в психологической литературе интерпретации терминов, которые упрощают понимание феномена профессиональной деформации личности тренера. При помощи контент-анализа, произведен количественный подсчет повторяющихся трактовок понятий, которые определяют данный феномен в психологическом контексте.
Ключевые слова: аберрация, аномалия, выгорание, девиация, дефект, нарушение, трансформация, профессиональная деформация.
Анотація. Картузова А.А. Професійна деформація особистості: визначення поняття. У даній статті наведені докладні, найхарактерніші для психологічної літературі інтерпретації термінів, які спрощують розуміння феномену професійної деформації особистості тренера. За допомогою контент-аналізу, виконано кількісний підрахунок трактувань понять , які визначають даний феномен у психологічному контексті.
Ключові слова: аберація, аномалія, вигорання, девіація, дефект, порушення, трансформація, професійна деформація.
Annotation. Kartuzova A.A. Professional deformation of the person: definition of concept. In the article are submitted in details interpretations of terms meeting in the psychological literature which simplify understanding of phenomenon of professional deformation of the person of
