CC BY
112Оцінка фізичного стану підлітків 13-14 років
Дугіна Н.Г., Мохова І.В., Борисова Ю.Ю.
Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту
Анотації:
Наведено результати тестування рівня фізичного стану школярів. В експерименті приймали участь 50 підлітків 13-14 років. Встановлено, що 4 % учнів 13 років і 8 % 14 років за експерс-оцінкою рівня соматичного здоров'я відносяться до групи здорових. З використанням факторного аналізу з'ясовано, що антропометричні і фізіометричні показники розташовуються поряд з руховими тестами. Результати проведеного дослідження використовувалися для визначення спрямованості й співвідношення засобів на заняттях фізичною культурою підлітків.
Ключові слова:
підлітки, фізичний стан, фізичне виховання, здоров’я.
Дугина Н.Г., Мохова И. В., Борисова Ю. Ю. Оценка физического состояния подростков 13-14 лет. Приведены результаты тестирования уровня физического состояния школьников. В эксперименте принимали участие 50 подростков 13-14 лет. Установлено, что только 4 % учеников 13 лет и 8 % 14 лет по экспресс-оценке уровня соматического здоровья относятся к группе здоровых. С использованием факторного анализа найдено что антропометрические и физиометрические показатели располагаются рядом с двигательными тестами. Результаты проведенного исследования использовались для определения направленности и соотношения средств на занятиях физической культурой подростков.
подростки, физическое состояние, физическое воспитание, здоровье.
Dugina N.G., Mohova I. V., Borisova J.J. Estimation of teenager’s physical body condition at the age of 13-14 years.
There are testing results the teenager's level of body condition. In experiment took part 50 teenagers between 13 and 14 years old. Defined that only 4 % students of the 13 years old and 8 % of the 14 years old are behave to the healthy-group by somatic health level on the express-estima-tion. The factor analysis is found that anthropometric and physiometric indexes are disposed next to motive tests. The results of the research used for determination of correlation facilities on employments by teenager's physical culture.
teenagers, body condition, physical education, health.
Вступ.
Фізичний стан, за визначенням Міжнародного комітету по стандартизації тестів, характеризує особистість людини, стан її здоров’я, статури тіла, конституцію, функціональні можливості організму фізичну роботоз-датність та підготовленість. Розвиток організму дитини відбувається гетерохронно і характеризується великою варіативністю індивідуальних значень різних показників фізичного стану школярів одного і того ж паспортного віку. Неоднакові темпи фізичного розвитку підлітків створюють своєрідний комплекс кількісних і якісних особливостей розвитку [5]. У зв’язку з пубертатними процесами в організмі школярів відбуваються індивідуальні випередження або ж відставання від середніх величин, які за рівнем біологічного та функціонального розвитку можуть досягати 5 років [2, 7].
Про необхідність вивчення рівня фізичного стану підлітків вказують багато авторів [3, 5, 6]. Процес індивідуального розвитку організму являє собою сукупність закономірних, взаємозалежних морфологічних, фізіологічних і метаболічних перетворень в організмі, що характеризуються певною часовою послідовністю. Провести хронологічну границю переходу організму від одного етапу до іншого можна на основі вивчення особливостей його зросту, розвитку і взаємодії з навколишнім середовищем [5].
Врахування індивідуальних особливостей розвитку й стану організму кожного підлітка дозволить, шляхом підбору адекватних засобів фізичного виховання, забезпечити гармонійний розвиток рухових здібностей. Тоді як застосування невідповідних засобів і методів фізичного виховання індивідуальним особливостям учнів можуть негативно вплинути на здоров'я школярів, сповільнити темпи їх розвитку.
Тому проблема оцінки фізичного стану підлітків 13-14 років є актуальною і визначила напрямок та мету досліджень.
Дослідження виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної куль© Дугіна Н.Г., Мохова І.В., Борисова Ю.Ю., 2011
тури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту у межах теми 3.1.3. «Організаційно-педагогічні умови оптимізації системи фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх школах» (номер державної реєстрації 0106ШП724).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є оцінка фізичного стану підлітків 13-14 років, для розробки підходів щодо планування фізичних навантажень на уроках фізичної культури.
Результати дослідження.
В дослідженні брали участь 50 учнів 13-14 років загальноосвітніх шкіл № 66 і 83, м. Дніпропетровська. Результати тестування учнів оброблялися за допомогою комп’ютерної програми «КІФЗОШ».
Для індивідуальної оцінки фізичного розвитку і гармонійності дітей, використовувався непараметрич-ний (центильний) метод [2]. Визначення соматотипів здійснювалось за схемою Р. Н. Дорохова з виділенням трьох соматотипів: мікросоматичного, мезосоматич-ного, макросоматичного [3].
Середній шкільний вік характеризується максимальним темпом росту усього організму і окремих його частин, нарощуванням функціональних резервів. Відмічається інтенсивне збільшення всіх розмірів тіла
- друге «витягування». В межах однієї вікової групи існує велика різниця між показниками маси тіла, так коефіцієнт варіації (V) у 13-річних становить 16,7 %, у 14-річних 17,9 %, що свідчить про гетерохронність показників фізичного розвитку хлопців.
Більшість школярів мають гармонійний розвиток (13 років 72 %, 14 років 56 %) і мезосоматичний тип фізичного розвитку (68 % і 56 % відповідно).
Для оцінки фізичного здоров’я школярів використано експрес-оцінку рівня соматичного здоров'я Г.Л. Апанасенка [1]. Вибір для досліджень методики Г. А. Апанасенка був обумовлений попередніми дослідженнями [6], які свідчать про більш ефективну систему визначення рівня фізичного (соматичного) здоров’я.
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
В основу методики кількісної експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я покладені показники антропометрії, такі як довжина та маса тіла, життєва ємність легень, кистьова динамометрія, а також стан серцево-судинної системи. Критерієм резерву та економізації функції серцево-судинної системи є показники індексу Руф’є та індексу Робінсона, функції зовнішнього дихання - життєвий індекс, м’язової системи - силовий індекс.
Середньостатистичні значення ЧСС та АТ у обстежуваних дітей відповідали віковій нормі. За результатами тестування індексу Руф’є у 36 % хлопців
13 років і у 10 % - 14 років спостерігався середній рівень. У 74 % підлітків 14 років показники фізичної роботоздатності були на нижчому за середній рівні. У 84 % школярів 13 років і у 24 % - 14 років індекс Ро-бінсона відповідав середньому і вище рівням. У 80 % хлопців 13 років життєвий індекс знаходиться на середньому і вищому за середній рівнях. У 14-річних спостерігається дещо інший розподіл - 48 % хлопців відповідають середньому, а 20 % - високому та вищому середній рівням.
Загальна оцінка (ЗО) рівня здоров'я дітей та підлітків за методикою Г.Л. Апанасенка [1] дозволила розподілити обстежених школярів на 3 групи за рівнями соматичного здоров'я (рис. 1): здорові (ЗО відповідає IV і V рівням) - 4 % дітей 13 років і 8 % - 14 років; “група ризику” (ІІІ рівень ЗО) - 56 % (13 років) і 18 % (14 років); “хворі” - (І і ІІ рівень ЗО) - 40 % і 74 % відповідно.
Для характеристики рівня здоров'я школяра і його резервних можливостей доцільно використовувати, крім загальноприйнятих морфофункціональних показників, величини аеробної продуктивності, які інтегрально відображають можливу фізичну дієздатність організму, його функціональні здібності. У процесі дослідження визначено рівень фізичної роботоздатності підлітків 13-14 років за тестом PWC170 (велоергоме-трія) і максимальне споживання кисню (МСК) у підлітків 13-14 років. Темпи й тривалість процесу статевого дозрівання мають значні індивідуальні особливості та відбивається цей процес значною мірою й на роботоз-датності школярів. Збільшення роботоздатності взаємозалежне зі зростанням біологічної зрілості [5].
Крім того, у дітей одного календарного віку, але різного рівня біологічної зрілості не тільки відрізняються абсолютні й відносні показники тесту PWC170, але й спостерігаються більш високі їх прирости в акселератів у порівнянні з дітьми-ретардантами й медіантами. Тому для диференціації процесу фізичного виховання важливо враховувати співвідношення приросту морфологічних та функціональних показників, які характеризують фізичну роботоздатність.
Для 62 % дітей 13 років і 55 % - 14 років характерні середні та підвищені рівні відносного МСК. В цей період відбувається нарощування економізації фізіологічних функцій, підвищення ефективності вегетативного забезпечення м'язової діяльності в умовах стандартних навантажень, збільшується з віком здатність до утилізації кисню в тканях які функціонують,
а також більшою долею у підлітків анаеробного компоненту в загальному енергетичному балансі при напруженій роботі [8].
Динамічний контроль за показниками аеробної продуктивності організму дозволяє своєчасно вносити корективи в учбово-тренувальний процес, лімітувати інтенсивність фізичних навантажень і щільність занять відповідно до функціональної підготовленості учнів.
Фізична підготовленість є важливою характеристикою здоров'я, інтегральним показником фізичної активності людини. Для оцінки фізичної підготовленості використано систему оцінки фізичної підготовленості дітей, підлітків та юнаків, що ґрунтується на індексах швидкісному, швидкісно-силовому та витривалості, є інформативною і доступною в практиці фізичного виховання. Під належними нормативами фізичної підготовленості розуміють ті, які відповідають достатньому і середньому рівням. Середній рівень можна розцінювати як мінімальну критичну норму [4].
Якщо оцінювати рівень фізичної підготовленості залежно від індексу швидкості, то можна відзначити, що 48 % підлітків 13 років і 24 % - 14 років мають середній рівень. Відсоток дітей, які мають рівень низький і нижче за середній, є досить високим у групі хлопців 13 років (40 %). Високі та вищі за середній показники швидкісно-силового індексу характерні для 12 % хлопчиків 13 років і 52 % - 14 років. Індекс витривалості відповідав середнім значенням майже у третини школярів в обох групах (36 % - 13 років; 42 %
- 14 років). Більшість хлопців 13 і 14 років мали достатній рівень фізичної підготовленості (56 % і 48 %). Середній рівень є у понад половини школярів (по 44 % в кожній групі). Високі рівні фізичної підготовленості зафіксовані тільки в групі хлопців 14 років - 4,0 %.
Враховуючи антропометричні показники при розрахунках індексів фізичної підготовленості, спрямовує учнів на підтримання балансу між показниками свого фізичного розвитку і рухових якостей, тобто підвищення результатів у рухових тестах не тільки за рахунок природного збільшення довжини ніг, загальної маси тіла, але й за рахунок свідомо підвищеної рухової активності, спрямованої на самовдосконалення.
Для удосконалення процесу фізичного виховання школярів важливим є визначення взаємозв'язків між компонентами фізичного стану школярів і виявлення найбільш значущих факторів, які забезпечують успішність діяльності вчителя фізичної культури. Оскільки велика кількість важливих фізичних і функціональних характеристик та їхній кореляційний зв'язок між собою не дозволяє візуально визначити основні параметри, в дослідженні отримані результати тестування фізичного стану школярів були піддані факторному аналізу (табл.1). Встановлено, що антропометричні та фізіометричні показники у групах підлітків 13 і 14 років розташовуються поряд з руховими тестами, що обумовлює взаємовплив фізичної підготовленості на соматичне здоров’я школярів. Особливістю факторної структури хлопців є розташування фізіологічних та антропометричних показників у найбільш впливових факторах - І та ІІ.
40%
13 років
4%
56%
□ здорові □група ризику
] хворі
14 років
8%
18%
74%
J здорові
І хворі
Рис. 1. Розподіл учнів за рівнями здоров’я.
Таблиця 1
Матриця фактора значущих коефіцієнтів хлопців 13-14 років
Фак- тори Вік, роки
13 14
1 Фізичний розвиток (26,8 %) Фізичний розвиток і здоров'я (28,2 %)
2 Соматичне здоров'я (15,4 %) Функціональний стан серцево-судинної системи (14,0 %)
3 Аеробні можливості організму (10,1 %) Аеробна витривалість (11,4 %)
4 Гнучкість (7,9 %) Загальна сила (8,7 % і 6,9 %)
5 Швидкісно-силові можливості (7,2 %)
6 Швидкісні можливості (6,4 %) Фізична роботоздатність (5,8 %)
7 Фізична роботоздатність (5,7 %) Швидкісно-силові можливості (5,8 %)
Результати факторного аналізу використано для визначення спрямованості та співвідношення засобів для досягнення оптимального рівня фізичного стану школярів, який дає інформацію про рівень внеску тієї або іншої якості у загальний фізичний стан дітей 13-
14 років.
Так, для хлопців 13 років найбільшого впливу набуває силова спрямованість, яка охоплює 25-29 % від загального об’єму дисперсій, для школярів 14 років -профілактично-оздоровча спрямованість (24-28 %).
Висновки.
Таким чином, отримані результати дослідження підтверджують дані інших авторів [5, 6, 7, 8], про гетерохронний розвиток усіх органів і фізіологічних систем організму хлопців 13-14 років. Гетерохроність розвитку не заперечує його гармонійності, оскільки неодночасне дозрівання морфофункціональних систем організму дитини забезпечує йому необхідну рухливість, надійність функціонування цілісного організму й оптимальну взаємодію з умовами зовнішнього середовища, що ускладнюються у процесі розвитку.
Індивідуальна оцінка рівня фізичних здібностей у дітей шкільного віку дозволяє визначити засоби та методи розвитку рухових якостей з урахуванням сенситивних періодів та віко-статевих особливостей учнів. Враховуючи дані літератури щодо взаємозв'язку показників соматичного здоров'я дітей і підлітків з результатами рухових тестів, оцінка рівня фізичної підготовленості школярів дозволяє здійснювати диференційований підхід, розробляти індивідуальні програми фізкультурно-оздоровчих занять для розвитку і підтримки фізичних здібностей учнів на нормативному рівні.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з експериментальним обґрунтуванням адекватних засобів і методів фізичного виховання для досягнення високого рівня здоров’я школярів.
Література:
1. Апанасенко Г.Л. Експрес-скринінг рівня соматичного здоров’я дітей та підлітків: [метод. реком.] / Г.Л. Апанасенко, Л.Н. Волгіна, Ю В. Бушуєв. - К.: КМАПО, 2000. - 12 с.
2. Бахрах И.И., Дорохов Р.Н. Исследование и оценка биологического возраста детей и подростков // Детская спортивная медицина: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1991. - С. 165-171.
3. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т.Ю. Круцевич. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 232 с.
4. Круцевич Т.Ю. Формування результатів фізичної підготовленості дітей, підлітків та юнацтва методом індексів / Т.Ю. Круцевич // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2005. - № 2. - 100 с.
5. Сітовський А.М. Диференційований підхід у фізичному вихованні підлітків з різними темпами біологічного розвитку (на прикладі школярів 7-х класів): автореф. дис. на здобуття наукового ступеню канд. наук з фізичного виховання і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / А.М. Сітовський. - Львів, 2008. - 20 с.
6. Степанова І.В. Засоби степ-аеробіки в системі урочних занять з фізичної культури дівчат 13-14 років: дис. ... канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02 спец. «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення»/ І.В. Степанова. - Дніпропетровськ, 2007. - 220 с.
7. Чижик В.В. Становлення моторики та її вегетативного забезпечення у школярів на різних стадіях біологічного дозрівання / В.В. Чижик // Роль фізичної культури і спорту в здоровому способі життя: Збірник наукових праць IV Всеукраїнської наук.-практ. конф. - Львів, 1999. - С. 130-131.
8. Шаханова А.В. Влияние расширенного двигательного режима на онтогенетическое развитие и физическую подготовленность детей и подростков: автореф. дис. на соискание научной степени док. биол. наук. / А.В. Шаханова. - Майкоп, 1997. - 56 с.
Надійшла до редакції 12.12.2010р.
Дугина Наталия Георгиевна Мохова Ирина Викторовна Борисова Юлия Юрьевна [email protected]
