CC BY
38
УДК 636.39.9:612.014.43
Наливайська Н. М., ст. викладач © Харювська державна зооветеринарна академ1я, Харюв
ФАКТОРИ ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА I 1ХН1Й ВПЛИВ НА
ЛАКТАЦ1Ю К1З
Встановлено, що коливання добових удогв у юз пов'язане зг змтою метеоролог1чних показниюв. 30% юз виявилися метеолабыьними, р1зниця в секрецп молока, за дослгдний перюд склала в1д 700 до 1300 г у добу, в тших (70%) -200-600 г. Найбшьш високг удог по груш були отримаш в дт, коли барометричний тиск був 756-761 мм. рт. ст., вгдносна волог1сть 56-68% I температура повтря 19-220С.
Ключо^^ слова: кози, удт, метеостабыьш, метеолабыьт, метеорологгчш фактори.
Актуальшсть проблеми. Оргашзм юз постшно тддаеться впливу природно-^матичних, технолопчних, кормових, експлуатацшних, ветеринарно-профшактичних i шших стресорiв. У зв'язку iз цим важливо знать i вмiти профшактувати поеднання рiзних метеорологiчних i iнших екстремальних подразникiв. У лiтнiй перiод такий комплекс становлять висока шсолящя сонця, температура повiтря iнодi з в^ром, атмосферний тиск (низький або високий), вщносна вологiсть. Взимку — низька температура, висока волопсть повiтря, сильний вiтер. У практицi, як правило, зустрiчаються рiзнi сполучення комплексу показниюв, наприклад пiдвищена сонячна радiацiя й жара вл^ку, одночасно й низька волопсть, тдвищений атмосферний тиск, тдвищений вологiсть i знижений тиск. Залежно вiд факторiв зовнiшнього середовища оргашзм завжди прагне домогтися рiвноваги, що забезпечуе сталiсть внутрiшнього середовища (гомеостаз), яюй вiдповiдае фiзiологiчнiй нормi, хоча для цього потрiбна додаткова енерпя, що в значнiй мiрi збшьшуе витрати на одержання продукцп.[1,2,,3,4.]
Цшь дослщження — з'ясувати ступiнь впливу переважних стрес-факторiв у лiтнiй перюд (температури, вологостi й швидкостi руху повiтря, барометричного тиску) на оргашзм лактуючих кiз
Матер1ал 1 методика дослвджень. Вивчення впливу комплексу факторiв зовнiшнього середовища на рiвень молочно! продуктивностi кiз проводилося в умовах степового Донбасу, у ДП агрофiрми «Шахтар-Ордженикидзе» Слав'янського району, Донецькой област^ у травнi - серпнi в науково-виробничих дослщах по методу перiодiв. Було вiдiбрано 30 кiз зааненсько! породи, якi цiлодобово втримувалися на обгородженому пасовищi. Для зручностi аналiзу облiковий перiод роздiлили на двi половини, по два мiсяця кожна. При постановщ дослiду початкова молочна продуктившсть групи взята за контроль.
© Науковий кер1вник проф.. М.В. Чорний Наливайська Н.М., 2011
Власш дослщження. Показники факторiв пов^ряного середовища в першу половину до^ду з урахуванням молочно! продуктивностi й загального клiнiчного стану тварин два рази на мкяць, у цшому по групi, представлеш в табл. 1.
Таблиця 1
Показники метеоролоНчних фактор1в, поведшка та _ молочна продуктивн1сть к1з_
Показники Контроль Дата дослщження
3.05 18.05 2.06 17.06
Температура повггря, 0С (х1) - 16,9±1,22 18,0±3,05 22,6±2,66 23,7±2,0 3
Атмосферний тиск, мм. рт. ст.(х2) - 739,1±1,2 2 737±1,08 747±0,99 746±0.85
В1дносна волопсть, % (хэ) - 85±1,22 88±0,99 58±0,99 52±0,73
Швидк1сть виру, м/с (х4) - 4±0,25 2±0,11 5±0,88 1±0.73
Стан тварин, %: (х5) лежали стояли 75 25 80 20 15 85 10 90
Жували жуйку, % (х6) - 40 37 58 46
Молочна продуктившсть по груш: удш (у) тдвищення удою +, кг зниження удою, - кг (проти контролю) 87,9±2,11 85,6±3,01 -2,3 83,9±2,99 -4 97,9±5,11 +10 103,4±4, 0 +15,5
Примтка: х 1-х6 — середня трьох вим1р1в
За даними таблищ, 3.05 i 18,05 спостер^алося зниження удою, а 2.06 i 17,06 тдвищення
За 60-денний облiковий перюд дослiду в результатi змiн факторiв зовнiшнього середовища амплiтуда коливань молочно! продуктивност в цiлому по груш в окремi днi становила 19,5 кг (найвищий удiй 103,4 кг, найменший 83,9 кг).
Пiдвищення молочно! продуктивност у всiх тварин частше збiгалося з пiдвищенням барометричного тиску (у межах 746-747 мм. рт. ст.), середньодобово! температури повiтря вщ 22,6 до 23,70С, вiдносна волопсть повiтря при цьому коливалася вщ 52 до 58%, швидкiсть руху повiтря становила 1-5 м/с.
Зниження удою частше спостерiгалося в дш зниження барометричного тиску вiд 737 до 739,1 мм рт. ст., середньодобово! температури пов^ря (16, 9-18,00З) при вiдноснiй вологостi 85-88% i швидкостi руху повiтря 2-4 м/с.
Установлено взаемозв'язок основних факторiв зовнiшнього середовища й удою юз при високому рiвнi вiрогiдностi (Р=0,95), кореляцiйний зв'язок мiж температурою пов^ря й удоем г=0,96 барометричним тиском i удоем г=0,91. Високi рiвнi кореляцi!' цих метеорологiчних факторiв i молочно! продуктивностi кiз (г=0,7), нижче показника удою й швидкост в^ру г=у/х4=0,18 (при 1ё<2,0), удою й вологост повiтря г=у/х3=0,38.
При перепадах атмосферного тиску убж його зниження тварини бшьше лежали, прше по!дали корм, менше жували жуйку, моторика передшлунюв була вповiльнена до 2-3 скорочень у мiнуту.
У днi щодо високого атмосферного тиску тварини були бадьор^ бiльше стояли або пересувалися, краще по!дали корм, активнiше жували жуйку, моторика передшлунюв становила 4-5 скорочень у мiнуту.
Отриманi даш показують, що протягом шiстдесятьох дшв, атмосферний тиск постiйно змiнювався, що характерно для степово! зони Донбасу, у яюй часто вiдбуваeться з^кнення повiтряних фронтiв. Це iстотно позначаеться на показниках барометричного тиску, а отже, i на станi здоров'я й молочно! продуктивностi тварин. Значш коливання удою в окремих тварин i !хня рiзна реакцiя на змiну метеорологiчних умов були приводом для дослщження впливу комплексу метеоролопчних факторiв на iндивiдуальнi показники стану здоров'я й продуктивной кiз.
1з цiею метою був проведений другий облжовий перiод дослiду. Показники метеоролопчних факторiв з 1.07 по 15.08 2007 г, наведет в таблиц 2.
Таблиця 2
_Змша метеоролопчних фактор1в у другий першд дослiду_
Дата
ДОЭДжЕИня
Середньодобова
температура повггря, 0С, (х1)
Ввдносна волопсть повггря, % (х2)
Барометрич-ний тиск, мм.рт.ст.(х3)
Швидшсть виру, м/с, (х4)
1.07
20,
46
745,6
4
16,07
21,2
26
751,3
31,07
22,4
39
751,1
15,08
26,5
88,0
742,0
3
1
3
За сорокап'ятиденний перюд найвищий атмосферний тиск був 751,3 а найнижчий 742,0 мм. рт. ст. Середньодобова температура пов^ря коливалася вщ 20,8 до 26,20С, вiдносна вологiсть вщ 26 до 88%, швидкiсть руху повiтря вiд 1 до 4 м/с.
Молочна продуктившсть кiз за цей перюд наведена в табл. 3
Залежно вщ показникiв метеорологiчних факторiв (кормовий фон й по!ння забезпечували на одному рiвнi) майже у вЫх тварин вiдзначенi коливання молочно! продуктивности Однак найбiльш рiзке коливання удо!в спостерiгалося в кiз iз iнвентарними номерами 1195, 212,471, 1343, 802, 810, 716, 2718, 1804. Ц тварини виявилися найбiльше метеолабшьними (метеочуттевими). Так, протягом дослiдного перюду в кози №1195 мiнливiсть добового удою перевищила 1300 г (тах. 3,7, тт. — 2,4 кг) У кози №716 рiзниця у величиш добового удою склала 900 г, в № 212 — 1100 г при максимальному удо! 5,5 кг, у юз № 802, 1804, 2718 коливання в удо! перевищили 800 г молока, у той час як у бшьшост тварин змша добово! продуктивност не перевищувало 300-400 г. Це таю кози, як № 768, 1545, 1548, 855, 418, 740, яю виявилися метеостабшьними (метеостшю). Важливо вщзначити, що найбiльше рiзко реагували на змiни температури, вологостi й тиску пов^ря кози з удоем 4,4-5,8 кг (№ 212, 1545, 656) i в меншому ступеш тварини з
бшьш низькою молочною продуктивною — 1,5-2,3 кг (№» 768, 810, 2846 i ш.). Найвищий удш молока по груш вщзначений 16.07 i 31.07, коли барометричний тиск становив 748-751 мм рт. ст., вщносна волопсть пов^ря 26-39%, температура 21,2 - 24,4 0С. При такш температурi й вологост повiтря тварини добре споживали корм i воду.
Таблиця 3
Змша добових удоУв к1з за другий пер1од досл1ду_
1нвентарний номер кози Середньодобовий удш за перюд досаду, кг Коливання удо!в, кг Амплиуда коливань удою, г
471 2,9 2,4-3,5 1100
810 1,9 1,5-2,3 800
768 1,6 1,5-1,7 200
471 2,15 1,9-2,4 500
1195 3,0 2,4-3,7 1300
414 2,7 2,4-3,0 600
386 3,65 3,3-4,0 700
716 2,65 2,2-3,1 900
24 4,3 4, 0-4,6 600
212 4,95 4,4-5,5 1100
1944 2,6 2,4-2,8 400
802 2,45 2,0-2,9 900
1343 2,9 2,5-3,3 800
1548 2,5 2,3-2,7 400
1773 2,65 2,4-2,9 500
1320 3,15 2,9-3,4 500
1545 4,6 4,4-4,8 400
656 5,4 5,0-5,8 800
2718 3,6 3,0-4,2 1200
855 2,55 2,4-2,7 300
2846 2,1 1,9-2,3 400
22 3,25 2,8-3,7 900
740 2,6 2,4-2,8 400
1415 4,0 3,7-4,4 700
418 2,5 2,5-2,7 200
838 4,65 4,3-5,0 700
1804 3,9 3,5-4,3 800
2029 2,65 2,4-2,9 500
760 3,75 3,5-4,0 500
880 4,4 4,1-4,7 600
Найнижчий удш по груш отриманий 15.08 (82,5 кг), коли барометричний тиск становив 742 мм рт. ст., вщносна волопсть повпря — 88%, температура в
денний час — 26,50С. Кшшчш показники свщчать, що кози по рiзному реагували на рух пов^ря i змiну погоди. Одш з них слабко реагували, iншi - бiльш сильно.
При зниженш барометричного тиску й високо! вологостi повiтря в частини тварин з'являлася млявють, сонливiсть, такi тварини бшьше лежали, гiрше по!дали корм, пили воду, у них знижувався удш. Слiд зазначити, що тд час дослiду 15.08 вiдзначений найнижчий барометричний тиск (742,0 мм рт. ст.), температура 26,50С, волопсть повiтря 88%. У цей день дев'ять найбшьше метеолабшьних кiз, або 30% тварин дослщно! групи, не додали в середньому по 400 г молока. Якщо припустити, що в чередi господарства з 600 кiз 180 голiв (30%) метеолабiльних, то внаслщок метеостресу в цей день господарство недоотримало 72 кг молока.
Був установлений взаемозв'язок удою юз i барометричного тиску, удою й температури повiтря. Менший вплив на удш оказувала вологiсть повiтря.
Середньодобовi удо! рiзних кiз мають неоднаковий рiвень варiювання, найбiльш високий коефiцiент варiацi! удою (Су = 26-3 8%) у метеолабшьних юз (№ 1343, 212, 471, 716, 1804 i iн.)
Показники метеостабiльних i метеолабшьних юз залежно вiд впливу факторiв повiтряного середовища представленi в таблиц 4.
У ясну сонячну погоду при барометричному тиску 751,1 мм рт. ст., температурi повпря 22,40С и вологостi 39% переважна юльюсть твариннi групи були бадьорими. У них вщзначалися добре вираженi шюрш рефлекси, вони значно краще й швидше по!дали корми, нормально вщпочивали (62%) i пережовували корм.
У похмуру погоду зi значним зниженням (на 19 мм. рт. ст.) барометричного тиску— до 732 мм. рт. ст., при температурi 24,20С i вщносно! вологостi повiтря 54% кози були пригноблеш, млявi, у них були вповшьнеш шкiрнi, зоровi й слуховi рефлекси,. Якщо при яснш, сонячнi погодi, рiзниця мiж удоями у метеолабiльних i метеостабшьних кiз складала 10,3%, то при похмурш погодi вiдзначалося зниження удо!в у першо! групи на 15%, а у друго! — на 12%. При похмурш погодi у метостабшьних кiз продуктивнiсть все-ж таки була бшьшою на 16,6%, хоча !хш рацiони в цей перюд залишалися незмiнними.
Похмура погода завжди супроводжуеться зниженням барометричного тиску, а це веде до зниження парщального тиску кисню, зниженню окисних процеав в оргашзм1 Крiм того, в органiзмi тварин знижуеться артерiальний тиск, знижуеться загальний тонус, розвиваеться гiдремiчнiсть тканин. Нашi спостереження показали, що адаптацшний перiод до зниження атмосферного тиску тривае 8-12 годин, тсля чого в юз, в основному, нормалiзуються загальний стан i молочна продуктившсть. Вона продовжуе залишатися знижено! бшьше тривалий час у метеолабiльних юз.
Висновки. 1.Коливання добових удо!в у юз пов'язане 3i змшою метеорологiчних показникiв, причому не Bci тварини реагують на щ показники однаково. 30% юз виявилися найбiльше метеолабiльними, рiзниця в секреци молока, за дослiдний перiод у цих тварин склала вiд 700 до 1300 г у добу, в шших (70%) - 200-600 г.
2.Найбшьш висою удо! по груш були отримаш в дш, коли барометричний тиск був 756-761 мм. рт. ст., вщносна волопсть 56-68% i температура повiтря 19-220С. Бiльше виражене зниження молочно! продуктивностi збiгалося i3 днями зниженого барометричного тиску (737-744 мм рт. ст.), високою волопстю повiтря (88%) i бiльш високою середньодобовою температурою ( 26-280С).
Л1тература
1. Баевский Р. М. Проблема прогнозирования состояния здоровья организма в процессе его адаптации к различным воздействиям. / Р. М. Баевский // нервные и эндокринные механизмы стресса: сб. науч. тр. Кишинев: Штиинцы, 1980. С. 25-38. 2.Голиков А. Н. Адаптация сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1085. 148 с. 3. Иванов К. П. Основные принципы регуляции температурного гомеостаза / К. П. Иванов // Физиология терморегуляции. Л.; Наука, ленингр. отд-е, 1984. С. 113-138. 4. Плященко С. И. Стрессы у сельскохозяйственных животных / С. И. Плященко, В. Т. Сидоров. М.: Агропромиздат, 1987. 144 с.
Summary Nalivaiskaya N. N. senior teacher FACTORS OF EXTERNAL ENVIRONMERNT AND THEIR INFLUTNCE ON
LACTATION OF GOATS
It is set that the vibrations of daily allowance yields of milk for the goats of Saanen breed are related to changing of meteorological parameters goats appeared meteolabylity, a difference in the secretion of milk, for experienced period, made a from 700 to 1300 g in twenty-four hours, at other (70%) - 200-600/ Most high yields of milk in the group were obtained when barometric pressure was a 756-761 mm of pt. cm, relative humidity of air of56-68% and temperature of air 19-220C.
Key words: goats, yield of milk, meteolabylity, meteostabylity, meteorological
factors.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Параняк Р.П.
