13OAKTOPH PH3HKY rinOKCHHHO-imEMIHHOÍ EH^OA^OnATIÍ HE^OHOmEHHX HOEOHAPOA^EHHX
Professor Svitlana Posokhova, Odesa National Medical University Obstetric Olena Kucherenko, Odesa oblastperinatal center Ukraine, Odesa
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/31032020/6993
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 10 January 2020 Accepted 22 March 2020 Published 31 March 2020
KEYWORDS
premature birth, risk factors, hypoxic-ischemic encephalopathy, preterm neonates.
The article presents the results of an assessment of risk factors for the development of hypoxic-ischemic encephalopathy in premature newborns. Perinatal risk factors for hypoxic-ischemic encephalopathy in premature newborns were the factories that lead to the development of placental dysfunction, fetal growth retardation, antenatal fetal distress and premature birth. The most important factor in the development of GIE is gestation (up to 32 weeks gestation), placenta previa with bleeding and premature placental abruption in the given time.
Citation: Svitlana Posokhova, Olena Kucherenko. (2020) Faktory Ryzyku Hipoksychno-Ishemichnoi Entsefalopatii Nedonoshenykh Novonarodzhenykh. Science Review. 3(30). doi: 10.31435/rsglobal_sr/31032020/6993
Copyright: © 2020 Svitlana Posokhova, Olena Kucherenko. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Перинатальш гiпоксично-iшемiчнi ураження головного мозку у новонароджених дней спостерпаються в 15-30% випадюв, а у недоношених дтей можуть складати бшя 40% [1-3]. Це визначае надзвичайну актуальшсть дано! проблеми, так як у подальшому щ ураження можуть призвести до таких захворювань, як дитячий церебральний паратч (ДЦП), симптоматичш форми епшепсп, шваладзащю та сощально! дезадаптащю [1-4, 7-9].
За даними звггу ВООЗ (2015) смертшсть серед новонароджених складае 45% (5,9 млн. дтей) у всьому свт, серед яких найбшьший вщсоток - це недоношеш шсля передчасних полопв [6,10,11]. Щорiчно у свт 11,1% вшх живих новонароджених народжуються недоношеними (до 37 тижнiв ваптносп) та кiлькiсть !х зростае [10,11].
Перинатальна асфшшя е серйозною проблемою для виживання дiтей у глобальному масштаб^ особливо недоношених, яка мае несприятливi наслiдки для майбутнього розвитку дитини [1,3,10,11]. Видiляють три основш причини ураження центрально! нервово! системи новонароджених: антенатальна гшокшя плода, штранатальна гiпоксiя плода та постнатальна гшокшя, фактори, що сприяють порушенню ауторегуляцп мозкового кровообiгу [5,7,8,9].
У передчасно народжених дiтей мае мiсце висока частота неонатально! черепно-мозково! травми, що негативно впливае на рухов^ когттивш, поведiнковi та сенсорнi результати. Пщвищення рiвня виживання у бiльш малих гестацiйних термiнах супроводжуеться збiльшенням субоптимальних результатiв розвитку нервово! системи дитини. Частота несприятливих наслiдкiв розвитку нервово! системи складае 17% у недоношених новонароджених, а для дггей з вагою менше 1000 г при народженш — 42%. Захворюванють ДЦП та шшими станами зростае iз зменшенням гестацiйного вiку при народженш вщ 5 до 10% у дггей з вагою менше 1500 г, вщ 6 до 20% у дней з екстремально низькою масою тiла (менше 26 тижшв вагiтностi) та до 25% у дней, що народились у термш менше 25 тижнiв [1, 4, 5]. Частота розвитку вщдалених наслщюв гшоксично-iшемiчно!' енцефалопатi!' (Г1Е) залежить вiд !! ступеню. До 80 % дней, що вижили тсля важко! Г1Е, мають важи ускладнення, лише до 10% — здоровi [1, 4, 8, 9].
Мета дослщження ощнити фактори ризику розвитку riпоксично-iшемiчноl енцефалопати у недоношених новонароджених та визначити профшактичт заходи щодо попередження дано! патологи.
Матерiал i методи дослщження. Основну групу склали 75 ваптних, якi народили передчасно (до 37 тижтв вагiтностi) 92 новонароджених, хворих на гiпоксично-iшемiчну енцефалопатiю. Дiагноз гшоксично-iшемiчноl енцефалопати пiдтверджувався клiнiчними, лабораторними, даними ультразвукового дослiдження та магштно-резонансно! томографп До групи порiвняння методом випадково1 вибiрки увiйшли 75 ваптних, якi народили 82 недоношених дггей, що не мали симптомiв Г1Е. Визначали фактори ризику та причини передчасних пологiв, ускладнення пiд час ваптносп, оцiнювали стан здоров'я матерiв, соцiально-поведiнковi чинники та iншi фактори, що могли призвести до народження дiтей з Г1Е.
Результати дослщження та Тх обговорення. Середнiй вш вагiтних основно1 та групи порiвняння не вiдрiзнявся i склав 28,9±2,6 рокiв. Шкiдливi звички, як куршня, мали бiльше 30% жiнок в обох групах. Домогосподарками були 85% обстежених. Першоваптних було 40% в основнш груш та 29,3% в груш порiвняння.
Таблиця 1. Екстрагеттальна патологiя та nepe6ir ваптносп у обстежених жiнок
Захворювання /ускладнення Основна група n=75 Група поpiвняння n=75 р
Число % Число 5
Гшертошчна хвороба 7 9,3 3 4,0 <0,05
Вроджеш вади серця 3 4,0 0 0
Хрошчний телонефрит/загострення 14 18,6 5 6,6 <0,05
Цукровий дiабет 2 2,6 0 0
Захворювання щитоподiбноl залози 9 12,0 2 2,6 <0,05
Анемiя 22 29,3 17 22,6
Туберкульоз легешв 4 5,4 0 0
ВIЛ-iнфекцiя 3 4,0 1 1,3
Рубець на матщ пiсля кесаревого розтину 12 16,0 6 8,0
Вагiтнiсть тсля ДРТ 4 5,4 2 2,6
Багатоплiдна вагiтнiсть (двiйня) 18 24,0 5 6,6 <0,01
Загроза переривання В 1 тримес^ В 2 тримес^ В 3 тpиметpi 52 12 34 48 69,3 16,0 45,3 64,0 45 10 25 38 60,0 13,3 33,3 50,6
Плацентарна дисфункщя та затримка росту плода 17 22,6 16 21,3
Багатоводдя 8 10,6 6 7,1
Маловоддя 14 18,6 7 9,3
Прееклампшя помipного ступеню 12 16,0 14 18,6
Важка пpееклампсiя 4 5,4 0 0
Бактеpiальний вагiноз 19 25,3 15 20,0
Тpихомонiаз 11 14,6 2 2,6 <0,01
Хламщюз, уреаплазмоз 12 16,0 4 5,3 <0,05
У обстежених ваптних основное' групи, яю народили дггей з Г1Е, вiрогiдно часпше була така екстрагенiтальна патологiя, як гшертошчна хвороба (9,3%), загострення хрошчного шелонефриту (18,6%), захворювання щитоподiбноl залози (12,0%), а також туберкульоз та В1Л-шфекщя. Серед ускладнень вагiтностi в обох групах був високий вщсоток загрози переривання вагiтностi у вах триместрах. Шов на шийцi матки був у 10% ваптних в обох групах, акушерський песарш вщповщно у 12% жшок. Прогестерони для лшування загрози переривання приймали 45 — 60% ваптних
основно! групи та 42 — 56% з групи порiвняння. Плацентарна дисфункцiя та затримка росту плода була у кожно! п'ято! ваптно! в обох групах. Багатоплiдна вагiтнiсть була вiроriдно часпше в основнiй групi (24,0%). У жшок основно! групи вiрогiдно часпше був трихомон1аз, хламiдiоз та уреаплазмоз, що може сприяти висхдному iнфiкуваннi та передчасному перериванню ваптност!
Важливе значения для стану плода мають ускладнення, якi виникають шд час перебiгу пологiв.
Таблиця 2. Ускладнення перебиу пологiв у обстежених ваптних
Перебш полопв Основна група n=75 Група порiвняння n=75 р
Число % Число %
ПРПО (до 24 годин) 8 10,6 18 24,0
ПРПО (24-48 годин) 12 16,0 12 16,0
ПРПО (>48 годин) 24 32,0 6 8,0 <0,01
Тазове передлежання 14 18,6 9 12,0
НГжне передлежання 9 12,0 2 2,6 <0,05
Поперекове передлежання 4 5,3 0 0
Передчасне вщшарування нормально розташовано! плаценти 11 14,6 2 2,6 <0,05
Передлежання плаценти, кровотеча 6 8,0 0 0 <0,01
Випадшня петель пуповини 4 5,3 0 0
Родозбудження 18 24,0 12 16,0
Слабюсть пологово! дГяльносп 14 18,6 10 13,3
Дистрес плода 48 64,0 21 28,0 <0,01
КесарГв розтин (плановий) 14 18,6 16 21,3
Ургентний кесарГв розтин 31 41,4 12 16,0 <0,05
Пологи через природш пологовГ шляхи 30 40,0 47 62,7
Вакуум-екстракщя плода 2 2,6 0 0
Комбшоваш пологи при двшш 2 2,6 0 0
У вагiтиих основно! групи, що народили дгтей з Г1Е, вiрогiдно частiше мали мiсце таю ускладнення, як передчасний розрив навколоплодових оболонок (ПРПО) з тривалим безводним промiжком (32%), передлежання плаценти з кровотечею (8%) та передчасне вщшарування плаценти (14,6%). Ургентний кесарiв розтин був проведений в 41,4% випадюв в основнш груш за рiзними показаннями (неправильне положення плода - 17,3%, випадiння петель пуповини- 5,3%, дистрес плода - 37,3%, слабюсть пологово! дiяльностi -6,6%), що в 2,5 рази бшьше шж у груш порiвияиня.
Важливе значення для розвитку Г1Е новонароджених мае термш гестацi!. Виходячи з наших даних, ваптш основно! групи народили 58 -63% дГтей з екстремально низькою масою тiла у термiнi до 32 тижшв вагiтностi, що в 2,3 рази бшьше шж у груш порiвняння.
Оцiнка по Апгар е прогностичним фактором для розвитку Г1Е новонароджених. Так, серед 92 дгтей основно! групи, оцшку по Апгар 3 бали мали -5-5,4%, 4-5 балiв - 18-19,5%, 6 балiв- 28-30,4%, 7 Г вище - 41-44,5%. Тобто, важкий дистрес плода при народженш мала кожна четверта дитина. В груш порГвняння оцшку по Апгар 4-5 балГв мали лише 9,7%, 6 балГв -14,6%, шшГ 75,7% мали задовшьний стан при народженнг Штучна вентилящя легень була проведена 58-63,1% новонароджених з основно! групи та лише 10% з групи порГвняння. КрГм того, у новонароджених основно! групи в 25% був ресшраторний дистрес синдром,
внутрiшньошлуночковi крововиливи (ВШК) в 23,9%, некротичний ентероколп в 18,2% випадюв, що потребувало штенсивно! терапи. Померли з основно! групи 3-3,2% дггей з екстремально низькою масою тiла з ВШК та церебральною лейкомалящею.
Основна група Група порiвняння
27-28 тижнiв 29-30 тижнiв 31-32 тижш 33-34 тижнi 35-36 тижшв
Рис. 1. Термт полог!в у обстежених ваггтних
Висновки. Таким чином, перинатальними факторами ризику гшоксично-iшемiчноl енцефалопати у недоношених новонароджених е розвиток плацентарно! дисфункци, затримка росту плода, антенатальний дистрес плода, загроза переривання ваптносп та передчаснi пологи. Найважлившим фактором розвитку Г1Е у новонароджених був термш гестаци (до 32 тижшв ваптносп), передлежання плаценти з кровотечею та передчасне вiдшарування плаценти в даш термiни. Для попередження важких наслiдкiв Г1Е для дней важливим е профiлактика та лшування ускладнень вагiтностi, попередження невиношування ваптносп, своечасна дiагностика антенатального та штранатального дистресу плода i рацiональне розродження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гипоксическая ишемическая энцефалопатия у новорожденных / А. Б. Пальчик, Н. П. Шабалов. - 4-е изд., испр и доп.- М.: МЕД-пресс-информ, 2013. - 228 с.
2. Знаменська Т.К. Гшок^ плода та асфiксiя новонародженого: монографiя / Т.К. Знаменська, В.1. Похилько, В.В. Подольський [та iн.]. - Ки!в, 2011. - 451 с.
3. О.И. Изюмец, Л.И. Лайко, Р.А. Гомон, М.В. и соавт. Гипоксически -ишемическое повреждение центральной нервной системы у новорожденных. Современная педиатрия.- 2013.- 7 (55) стр.136-139.
4. Неонатология : Национальное руководство. Под ред. Н.Н. Володина. М.:ГЭОТАР -Медиа, 2007
5. Allen MC. Neurodevelopmental outcomes of preterm infants. Curr Opin Neurol (2008) 21(2):123
6. Blencowe H, Cousens S, Chou D, Oestergaard M, Say L, Moller AB, et al. Born too soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod Health (2013) 10:1-14.10
7. Moore T, Hennessy EM, Myles J, Johnson SJ, Draper ES, Costeloe KL, et al. Neurological and developmental outcome in extremely preterm children born in England in 1995 and 2006: the EPICure studies. BMJ (2012) 345
8. Tronnes H, Wilcox AJ, Lie RT, Markestad T, Moster D. Risk of cerebral palsy in relation to pregnancy disorders and preterm birth: a national cohort study. Dev Med Child Neurol (2014) 56(8):779-85.
9. Qureshi AM, Rehman A, Siddiqi TS. Hypoxic ischemic encephalopathy in neonates. Ayub Med Coll. 2010;22(4):541-545.
10. WHO. UNICEF. Countdown to 2015: a decade of. 2015.
11. WHO. Health in 2015: from millennium development goals (MDGs) to sustainable development goals (SDGs). In: WHO press. Geneva; 2015.
