CC BY
11
Актуальн проблеми сучасно! медицини
Реферат
К ВОПРОСУЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С НАРУШЕНИЕМ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАКТИВНОСТИ ПРИ АБЦЕССАХ ПЕЧЕНИ. Котлубай В.В., Мишура З.И.
Ключевые слова: абсцесс печени, печеночная недостаточность
В статье рассмотрен вопросе лечения больных с нарушением иммунологической реактивности при абсцессах печени. Сделан вывод, что печеночная недостаточность развивающаяся на фоне абсцессов печени ухудшает тяжесть клинического течения основного заболевания
Summary
SOME ASPECTS OF THE THERAPY OF PATIENTS WITH DISTURBANCES OF IMMUNE RESPONSIVENESS UNDER HEPATIC ABSCESS
Kotlubay V.V., Mishura Z.I.
Key words: hepatic abscess, liver impairment.
The paper focuses on the approach in therapy of patients with immune responsiveness under hepatic abscess. It has been concluded the liver impairment developing against hepatic abscess aggravates the severity of clinical course of the underlying disease.
УДК 616.411-089.87-05
ФАГОЦИТАРНА АКТИВН1СТЬ НЕЙТРОФШЬНИХ ГРАНУЛ0ЦИТ1В У Д1ТЕЙ, ЯК1 ПЕРЕНЕСЛИ СПЛЕНЕКТ0М1Ю I ТРАВМУ
СЕЛЕ31НКИ.
Ксьонз I.B.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я"
У дтей, якг перенесли спленектомлю, виявлет diazHocmuuni i прогностичш , docmoeipni змти показникгв фагоцитарног функцИ нейтрофшъних гpaнyлoцumiв (ФФНГ), a також анамнестичт встановлена лабшътстъ до гострог рестраторно вipycнoг тфекцп (ГРВ1). У дimeй, у яких травма селезтки пролтована консервативно, або nid час операцгг селезтка була збережена, показни-ки (ФФНГ) не вiдpiзнялucя вiд показнитв контролъног групи.
Ключов1 слова : д1ти, спленектомт, нейтрофтьна активнють.
Для розумшня процеав, як1 проходять в селе-зшц1, необхщно акцентувати увагу на будов1 та функц1ях селезшки. Еволюц1я ¡мунолопчноТ' i ге-матолопчноТ' функцп селезшки залежить вщ розвитку судинноТ атки, впливу ретикулярних кл1тин на формування фтьтруючоТ' функцЛ органу i Bifl впливу кл1тин тимусу i KiCTKOBOrO мозку на формування зршоТ селезшки i зртють засе-лених в нш популяцш кттин.
Своерщна будова забезпечуе гематолопчну, ¡мунолопчну i фтьтруючу функцш селезшки [3].
Окрем1 бактерп, антигени i стороны тта усу-ваються з кровооб1гу з допомогою ендотел1аль-них кл1тин селезшки. Бактер1альний кл1ренс (очищения, видтення, усунення) знижуеться ni-сля спленектомп. Shulkindi з ствавторами довели участь селезшки i печшки в знищены пневмо-кок1в в кров1. Однак селезшка е бтьш ефектив-ним органом для знищення багатьох бактерш, незважаючи на и незначну масу в пор1вняны з печшкою. Ця р1зниця кл1ренсу м1ж печшкою i се-лезшкою стае бтьш значною при вщсутносп ¡мунноТ' BiflnoBifli. Дослщники приходять до ви-сновку, що здатнють селезшки в знищенш бактерш набувае суттевого значения при вщсутнос-Ti специф1чних антитт. В бшьшосп функцЛ селезшки так1 ж, як i в ¡нших л1мфатичних тканин в opraHi3Mi. Виробництво ¡мунолопчно активного бтку селезшкою, також дуже важливе для захи-сту оргашзму.
Вперше в 1950 роц1 Rowley показав значне
зниження р1вня антитт в вщповщь на внутр1ш-ньовенне введения антигену у oci6 позбавлених селезшки, хоч вщзначаеться нормальне антитн лоутворення в вщповщь на введения антитт пщшмрно або ¡нтраоперацшно.
Пюля повторного внутр1шньовенного ведения антитта, антитта продуктуються менше, шж JgM, пюля вторинноТ ¡мушацп, зниження р1вня сироваткового JgM ще раз показуе порушення гуморального ¡муытету пюля спленектомп.
В 1970 poqi Najjar i Nishioka описали циркулю-ючий полтептид, стимулюючий фагоцитоз шляхом прямо!' активацп лейкоцит1в. Цей протеш, тетрапептид носив назву tuftsin ( Tufts University), тетропептид tuftsin виробляеться в селезшцг Xeopi, як1 перенесли спленектомш втрачають «tuftsina». 1мунолопчна функц1я селезшки залежить вщ вку. В дитинств1 Hi фагоцитоз, Hi антиттоутворення не розвинут1 остаточ-но. В вщ1 5-ти рок1в функц1я селезшки така ж, як i дорослого. Судячи з усього, це залежить вщ ряду послщовних чинниш: з народження селезшка гютолопчно незрта i ттьки пюля першого року життя наближаеться до гютологп «дорослоТ селезшки». Р1вень антитт досягае дорослоТ норми ттьки в 4-5 рок1в життя.
В1962 роц1 Horan та Colebatch проанал1зува-ли icTopii хвороби 142 дп"ей, як1 перенесли спле-нектомш - у 17 з них виникли ¡нфекцшш ускпад-нення i 5 дп"ей померли. Ц1 факти пщтверджу-ються даними Erokhi та ¡нших, ям вивчили icTopii
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
хвороб 467 д1тей 3i спленектом1ею в дитячш Kni-Hi^i м.Бостона з 1930 по 1960 роки i виявили , що 5.4 % д1тей померли вщ наслщш генералн зованоТ ¡нфекцй. Ц1 автори приводять дат з ic-торш хвороб 1413 д1тей до 16 рок1в пюля спленектомп, з 1956 по1965 роки за матер1алами 37 ¡нститупв - 34 дитини (5.9%) померли вщ ¡нфек-цшних ускладнень. В 1976 роц1 Singer вщзначив частоту постспленектом1чного сепсису i 4.25% на 2795 д1тей пюля спленектомп. 3 них 2.52% fli-тей померли.
Метою досл1дження було вивчення погли-наючо'Г властивосп нейтрофтьних гранулоцит1в у д1тей, яким внаслщок травми була видалена селезшка, а також у д1тей, у яких була травма селезшки i збережена пщ час операцй.
Матер1али i методи
Проведено обстеження 38 д1тей. Д1ти були роздшеш на три групи: 1-ша трупа контрольна -соматично здоров! д1ти (10); 2-га група д1ти, яким була видалена селезшка з приводу травми (12); 3-я група д1ти, яким вдалося зберегти селе-з1нку пюля травми, злкувавши травму консервативно, або було проведено ушивання селезшки (16). Bci д1ти, що знаходилися nifl спостережен-ням, були у Bi^i Bifl 7 до 15 poKiB, з моменту травми селезшки пройшло вщ 1 до 5 рок1в.
BciM дп"ям було проведено ультразвукове до-слщження opraHiB груд hoi порожнини, виконаш загально KniHiHHi та 6ioxiMi4Hi дослщження кров1, загальний анал1з ce4i, проведений анал1з захво-рюваносл дп"ей на гостру ресшраторну ¡нфекцш BepxHix дихальних шлях1в (по амбулаторним ка-рткам). Функцюнальну активнють нейтрофтьних гранулоцит1в (НГ) оцшювали в реакцЛ бактер1а-льного фагоцитозу з визначенням ступеню його закшчення по вщношенню до бактерш Staphylococcus aureus (штам 209) з використанням на-ступних показнимв: вщносного i абсолютного
вмюту активно фагоцитуючих кл1тин (ФАН%,ФАН абс,) фагоцитарного числа \ фагоцитарного ¡ндексу (ФЧ, Ф1), процента та ¡ндексу перетравлення, ¡нтегрального показника травноТ активное^ (%П, 1П, 1ПТА) [1,2]. Отримаш резуль-тати пщдавали статистичнш обробц1 з використанням 1-критерш Ст'юдента.
Результати та 1х обговорення
Оцшка результате ультразвукового досль дження оргашв черевноТ порожнини показала: у вах групах обстежених д1тей органи черевноТ порожнини у межах вковоТ норми. У двох д1тей 3-1 групи були виявлеы посттравматичш кюти селезшки, одна з локал1зац1ею в воротах, друга в верхньому полюа селезшки.
При анал1з1 амбулаторних карт д1тей, як1 перенесли спленектомю, виявлено, що 2 дитини за останш два роки хворши на гостру не гостталь-ну пневмошю, пюля перенесено! гостроТ ресш-раторноТ в1русно1 ¡нфекцй'; ¡з 12 д1тей ц1е!' групи 7 зверталися до пед1атра по 2 рази на рк з приводу лкування ГРВ1, 3 по одному разу на рк \ 2 дитини ц1е!' групи за медичною допомогою не зверталися. У третш груш д1тей 4 дп"ей хворши на ГРВ1 2 рази на рк, 6 по одному разу \ 6 не зверталися за медичною допомогою. 1з групи практично здорових д1тей 2 дитини дв1ч1 хворши на ГРВ1 , 3 по одному разу \ 5 дп"ей за медичною допомогою не зверталися. Загальний анал1з кров1 у д1тей видшених груп за виключенням НГ був в межах ф1зюлопчноТ норми.
Ктькють лейкоцит1в периферичноТ' кров1 д1тей контрольно'! групи \ д1тей, яким було проведено консервативне лкування, практично не вщр1зня-лась, а у д1тей, яким була видалена селезшка к1-лькють лейкоцилв була пщвищена \ скпадала в середньому 8,6x101 л, що майже на 2,9 х 101л бшьше жж в 1 \ 3 групах.
Таблиця № 1
Вплив спленектомп у dimeO на ктькють та фагоцитарну функц/ю нейтрофтьних гранулоцит1в
групи Кт-сть лейкоц НГ абс. ФАН % ФАН абс. ФЧ Ф1 %П 1П 1ПТА
1 9 5.6*10 л 6.42±0.44 44.3±1.2 3.2±0.25 4.9±0.39 2.3±0.17 56.2±2.0 2.0±0.2 172.1±9.5
2 9 8.6*10 л 17.2±0.34* 34.9±3.9* 7.4±0.9* 3.1±0.39* 1.01 ±0.12* 48.9±5.9* 0.68±0.09* 347.3±30.2*
3 9 5.8*10 л 6.91±0.55 42.9±4.2 3.1±0.26 4.7±0.58 2.0±0.19 55.21±3.7 1.7±0.23 168.8±12.3
* - р < 0.05 в пороняны з 1 групою
При оцшц1 властивооп НГдо фагоцитозу було встановлено, що у д1тей, яким була видалена селезшка, е достов1рне зниження вщносного вмюту активно фагоцитуючих кл1тин, хоча в аб-солютних числах спостер1гали достов1рне зб1-льшення таких кттин. 1х зб1шення, очевидно, зв'язане з п1двищеним вм1стом лейкоцит1в \ до-стов1рним зб1льшенням абсолютно! к1лькост1 ци-ркулюючих НГ. 1з зм1нами в ктькосп кп1тин, яю приймають участь у фагоцитоз!, були виявлеы \ IX функц1ональн1 зм1ни, а саме в1дм1чали досто-в1рне пригн1чення поглинаючоТ \ перетравлючоТ
активност1 фагоцит1в, на що вказувало зниження ФЧ, Ф1, \ % П. При анал1з1 даних оц1нки 1ППА, який розраховуеться з врахуванням абсолютного вмюту активно фагоцитуючих НГ, вщм1чався протилежний ефект у вигляд1 зб1льшення 1ППА.
Анал1зуючи отриман1 результати, необх1дно вщм1тити, що у д1тей, як1 перенесли в анамнез! спленектомш, спостер1гаються суттев1 депреси-вн1 зм1ни в показниках неспециф1чно1 резистент-ност1 орган1зму: основноТ функцй' НГ- фагоциту-ючоТ. Цей факт, в свою чергу, вказуе на те, що д1ти другоТ кп1н1чноТ групи е групою ризику у по-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
дальшому розвитку \ приеднанню вторинних ¡н-фекцш в зв'язку з порушеннями в систем! НГ. Достов1рне зростання загального числа лейко-цит1в кров1, а також частки серед них НГ не що ¡нше, як компенсаторна реакц1я оргашзму на но-в1 умови - вщсутнють одного з ¡мунокомпетент-них оргашв, в даному випадку селезшки. У д1тей, як1 перенесли в анамнез! спленектомш, виявля-еться достов1рна стимуляц1я гранулоцитопоезу \ фагоцитарно! функцЛ кттин в розрахунку на 1 мкл кров1, ми вважаемо це як розвиток адаптацп до нових етюпатогенетичних умов.
Таким чином, наш1 дослщження ще раз свщ-чать на користь органозбер1гаючих операцш на селезшц1, як1 можуть запоб1гти розвитку синдрому постспленектом1чного ппосплеыызму.
Висновки
1. У д1тей, як1 перенесли спленектом1ю е по-рушення фагоцитарно!' функцЛ нейтроф1льних
гранулоцит1в.
2. Пюля перенесено! спленектомп д1ти часпше хвор1ють на гостру респ1раторну в1русну ¡нфек-ц1ю.
3. П1д час оперативного втручання з приводу травми або захворювання селез1нки необх1дно прикласти максимум зусиль для збереження органу.
Л1тература
1. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Под ред. В.В. Меньшикова М.: Медицина, 1987. -367 с.
2. Нестерова И.В., Колесников Н.В., Чудилова Г.А. Тестирование состояния микробицидной системы нейтрофи-льных гранулоцитов в диагностике синдрома иммунного дефицита// Методические рекомендации, Краснодар, 1992, С.4-6.
3. Сорокин А.П., Полянкин Н.Я., Федонюк Я.И.. Клиническая морфология селезенки// М.: Медицина, 1989. - 160 с.
Реферат
ФАГОЦИТАРНАЯ АКТИВНОСТЬ НЕЙТРОФИЛЬНЫХ ГРАНУЛОЦИТОВУДЕТЕЙ ПЕРЕНЕСШИХ СПЛЕНЕКТОМИЮ И ТРАВМУ
СЕЛЕЗЕНКИ.
Ксёнз И.В.
Ключевые слова: дети, спленэктомия, фагоцитарная активность.
У детей, которые перенесли спленектомию, выявлены диагностические и прогностические неблагоприятные достоверные депрессивные изменения показателей фагоцитарной функции нейтрофильных гранулоцитов (ФФНГ), а также анамнестически установлена лабильность к респираторно-вирусным инфекциям. У детей, у которых травма селезенки пролечена консервативно или во время операции была сохранена селезенка, показатели (ФФНГ) не отличались от показателей контрольной группы.
Summary
PHAGOCYTIC ACTIVITY OF NEUTROPHILIC GRANULOCYTES IN CHILDREN UNDERGONE SPLENECTOMY AND TRAUMA OF
SPLEEN.
Ks'onz I.V.
Key words: children, splenectomy, phagocytic activity, neutrophilic granulocyte.
The reliable adverse depressive changes in indices of neutrophilic granulocytes' phagocytic functions have been revealed diagnostically as well as the lability to viral respiratory infection has been established by history taking in children who undergone splenectomy. There are no significant differences in neutrophilic granulocytes' phagocytic functions between the children who were subjected to conservative therapy and whose spleens were preserved with children of control group
