CC BY
10
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
УДК 616.411-089-073.7
ВИЗНАЧЕННЯ ВОНИ РЕЗЕКЦП СЕЛЕ31НКИ ЗА Д0П0М0Г0Ю ЛЮМ1НЕСЦЕНЦП Ксьонз 1.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши „Укра'тська медична стоматолопчна академ1я", м.Полтава
Проведет експерименталът дослгдження на кролях. Шсля лапаротомИ проводилась гмобш{зац{я селезтки та перев'язка одтег з сегментарних артерш селезтки. В однш грут тварин визначаласъ зона резекцп за стандартною методикою, а другш тсля попереднъого внутргшнъовенного введення антибютика тетрациклтового ряду г по наявностг або вгдсутностг люмгнесценцгг визначали зону резекцп селезтки. Дана методика дае можливжтъ ттраоперацтно визначити межу життездатностг тканини селезтки, скоротити тривалжтъ оперативного втручання, зменшити зону резекцп та ризик тсляоперацшних ускладненъ. Ключов1 слова: селезшка, резекцт, люмЫесценцт.
3 розвитком високих технологш в х1рурги збтьшилась ктькють органозбер1гаючих операцш. Не стала винятком \ селезшка. Слова Имре Литмана, що „в х1рурги селезтки не здшснюють реконструктивних операцш, \ х1рург або зовам не чтае селезтку, або повнютю видаляе и," вщходять у минуле. Останым часом збтьшилась ктькють публкацш про органозбер1гаюч1 операцп при кютозних та доброякюнихутвореннях селезтки [2, 11, 12].
Ктькють органозбер1гаючих операцш на селезшц1 при кютах, по вщношенню до спленектомш невелика, за даними р1зних автор1в 2-4 % - це перш за все пов'язано з можливютю виникнення не контрольованоТ кровотеч1 та ризиком некрозу культу техшчними труднощами при виконанш оперативного втручання. [1, 6, 7, 9, 10, 11 ].
Ми маемо досвщ виконання 59 органозбер1гаючих операцш при кютозних утвореннях селезтки уд1тей. Нами розроблена \ впроваджена в клш1чну практику оригшальна методика парщальноТ, сегментарноТ резекцп селезтки за допомогою зшиваючого апарату УКЛ-60, з урахуванням анатом1чноТ будови \ кровопостачання органу (Патент на корисну модель № 25725 „Споаб х1рурпчного лкування селезтки" вщ 27 серпня 2007 року). В селезшц1 видтяють три сегмента - верхнш, середнш та нижнш. Вщповщно кровопостачання до них здшснюеться гтками селезшочноТ артерп -гтка верхнього, середнього \ нижнього полюав. Важлив1 \ додатков1 джерела кровопостачання -шлунково-селезшочш гтки право'Г шлунковоТ артерп, селезшочно-общковоТ \ селезшочно-д1афрагмально1 зв'язок, судин позаочеревного простору нирки \ грудноТ стшки. Дана операщя основана на особливостях мобт1заци окремих сегмент1в селезтки з урахуванням збереження достатнього кровооб1гу \ фксуючого апарату в частит органу, що залишилась.
При х1рурпчних втручаннях необхщно збер1гати коротю судини шлунку для розвитку колатерального кровооб1гу при перев'язц1 магютральних судин. Коро™ артерп шлунка, разом з задыми полюсними артер1ями, вважаються одними з найбтьш небезпечних за рахунок пюляоперацшних кровотеч [5].
Х1рурги, як1 займаються органозбер1гаючими
операц1ями на селезшц1 вщм1чають значш труднощ1 в визначенш меж1 м1ж кютозними утвореннями селезтки \ нормальною паренх1мою[7]. Для полегшення ц1еТ задач! використовують метод „пальцьового здавлення", що значно полегшуе, з урахуванням анатом1чних ор1ентир1в визначення зони резекцп. При утвореннях селезтки великих розм1р1в, як1 займають один полюс \ бтьше, а також при утвореннях, як1 знаходяться в селезшц1 тривалий час, зазнае змш судинна арх1тектошка органу. В зв'язку з чим не завжди вдаеться ч1тко ор1ентуватися в сегментарнш \ дольовш будов1 органу [3]. Хоча е ряд роб1т, як1 вказують, що зони резекцш р1зних оргашв - печшки, нирок, пщшлунковоТ залози, кишечника можна визначити за допомогою люмшесценци [4].
Мета роботи: провести експериментальне обгрунтування способу диференцшвання патолопчного утворення \ нормально!' паренх1ми селезтки.
Матер1али 1 методи.
Для визначення зони резекцп селезтки було взято дв1 групи тварин - крол1в. Вс1м тваринам пщ т1опенталовим наркозом проводилась серединна лапаротом1я. П1д час лапаротомИ' проводили мобт1зацш селез1нки в1д зв'язок та перев'язувалась одна або дв1 селезточш артер1|.
До контрольно! групи тварин (5 оаб) - ув1йшли тварини де зону резекцп' селез1нки визначали за допомогою ктычних та в1зуальних анатом1чних ознак - по р1зниц1 кольору в зон1 перев'язки артерш та по анатом1чним борознам, як1 розд1ляють полюси.
В досл1дн1й груп1 було 7 тварин, яким пюля лапаротом1| \ перев'язки артер1| селезтки, в пщшмрну вену гом1лки вводили антибютик тетрацикл1нового ряду, а через 10-12 хвилин оглядали черевну порожнину п1д ультроф1олетовим осв1тленням. По наявносп або в1дсутност1 люм1несценц1| в дтянц1 селез1нки оц1нювали зону ¡шем1| \ нормального кровопостачання, пюля чого проводили резекцш селезтки за допомогою радюхвильового скальпелю ф1рми Елман (США) «Сурптрон».
На сьому добу п1сля операцп вс1 тварини були п1ддан1 релапаротоми п1д час якоТ було
Актуальн проблеми сучасно! медицини
проведено видалення селезшки для подальшого пстолопчного дослщження.
Результати 1 1х обговорення.
До цього часу в лкуванш кютозних та доброякюних новоутворень селезшки домшують спленектомп. Але з кожним роком, з розвитком техычного прогресу в медицин! ¡, зокрема, в х1рургп, погляди х1рурпв направлен! в б1к органозбер1гаючих операцш на селезшцк У д1тей середньоТ та старшоТ вкових груп при операц1ях на селезшц1 ми використовуемо верхньо-средину лапаротомш, у д1тей молодшоТ вковоТ групи л1восторонню передньо-бокову з можливютю переходу на 10 ребро. Ми вважаемо ц1 доступи найбтьш оптимальними \ малотравмтичними для проведения машпуляцш в л1вому пщребер'Т. На нашу думку при збережены селезшки, переакання вах зв'язок, як це проводиться при спленектомп не бажано, тому що травмуються колатеральш судини, як1 забезпечують повноцшне кровопостачання частини селезшки, яка залишаеться. Також пщ час операци на селезшц1 необхщно звертати увагу на взаемовщносини з хвостом пщшлунковоТ залози, щоб не залишити його без кровопостачання \ запоб1гти в розвитку пюляоперацшного панкреатиту. Повний розтин зв'язок селезшки може привести ще до одного ускладнення - перекрута селезшки, з розвитком тромбофлеб1ту \ втратою органу. Друга небезпека це розвиток пюляоперацшних кровотеч. Анал1зуючи ва можлив1 ускладнення х1рург приходить до висновку, що краще \ легше виконати спленектомш. У ви р1шены цих питань х1рургам можуть допомогти антибютики тетрациклшового ряду. Використання антибютиш тетрациклшового ряду
(тетрациклшу гщрохлорид, морфоцикпш) обумовлено IX здатнютю люмшесцирувати пщ д1ею ультрафюлетового св1тла, а також ц1 антибютики, широкого спектра дп при парентеральному введен! швидко проникають в органи \ тканини.
Нами був проведений екперимент на лабораторних тваринах - кролях, яким проводилася резекц1я селезшки за допомогою радюхвильового скальпелю ф1рми Елман (США) «Сурптрон» з робочою частотою 3.8 Мгц.
Тварини були розподтеы на дв1 групи. Перша група контрольна - 5 тварин, в яких зона резекцп селезшки пюля перев'язки артерп, що кровопостачае один ¡з полюав визначалася традицшним способом - за допомогою клш1чних та в1зуальних анатом1чних ознак - по р1зниц1 кольору паренжми селезшки та по анатом1чним борознам, як1 роздтяють полюси. Друга група дослщна -7 тварин, у яких зону резекцп визначали пюля попереднього
внутр1шньовенного введения антибютику тетрациклшового ряду, через 10-12 хвилин, проводили огляд черевноТ порожнини. По
наявносл або вщсутност1 люмшесценцп в дтянц1 селезшки при ультрафюлетовому осв1тлены, пюля перев'язки одые'Г або двох артерш, д1агностували межу життездатносп тканини селезшки. Життездатна тканина селезшки люмшесцшвали жовто-зеленим кольором, нежиттездаты дтянки - не люмшесцшвали. Зона люмшесценцп була ч1ткою, по нш \ проходила лш1я резекцп. Також св1тились жовто-зеленим кольором тканини \ органи, як1 мали нормальне кровопостачання. Хвют пщшлунковоТ залози ч1тко диференцшвався в „воротах" селезшки, що давало можливють впевнено проводити маншуляцп.
В контрольнш грут тварин, де зону резекцп селезшки визначали за допомогою шшчних ознак, загинула одна тварина на 3 добу, вщ внутр1шньочеревно1 кровотеч1, яка виникла з культ1 резецировано!' селезшки. Ускладнень в дослщнш груп1 тварин не було.
На сьому добу пюля операци ва тварини були пщдаш релапаротоми пщ час якоТ було проведено видалення селезшки для подальшого пстолопчного дослщження. В1зуально у тварин контрольно'! групи, культя селезшки була значно бшьшою за рахунок набряку, краТ культ1 були з явними ознаками некрозу - темно-бурого кольору з не р1вними краями. На вщмшу вщ контрольно! групи в дослщнш груп1 таких ознак не було виявлено - краТ культ1 були звичайного темно-червоного кольору, р1вн1, по краю резекцп сформований згусток кров1, який тонким шаром покривае зону резекцп.
Проведено патопстолопчне дослщження видалених частин селезшки: при визначенш зони резекцп' запропонованим методом, резекц1я була виконана в межах життездатно! дтянки -виявлено пом1рний набряк строми, окремих трабекул, елемент1в червоно! строми. Патопстолопчне дослщження на меж1 резекцп, яке визначали при звичайному освп~ленш виражений набряк ¡з значною геморапчною шфтьтрац1ею, яка чередувалася з вогнищами некрозу.
Висновки
Використання антибютиш тетрациклшового ряду дае можливють:
- ¡нтраоперацшно, в1зуально визначити межу життездатносп тканини селезшки;
- скоротити тривалють оперативного втручання;
- ч1тко визначити зону резекцп, \ зменшити ризик пюляоперацшних ускладнень.
В перспектив! плануеться застосування данного способу д1агностики нежиттездатно! тканини селезшки пошарово пщ час оперативного втручання, що дае можлив1сть максимально зберегти орган.
Том 9, Выпуск 1
115
BÎCHÈK Украгнсъког ме0ичног' cm оматолог in ног' академш
Л1тература
1. Булгаков Г.А. Резекция селезенки с применением сшивающих аппаратов // Хирургия. - 1990 - № 5 - С.147.
2. Кубышкин В.А., Кармазановский Г.Г., Кунцевич Г.И. и др. Правильный диагноз - оптимальная хирургическаяч тактика у больных с очаговыми образованиями селезенки // Анналы хирургичесой гепатологии - 2000 -T.5, № 2 -С. 278-279.
3. Кубышкин В.А., Ионкин Д.А. Опухоли и кисты селезенки. - М. : Медпрактика-М, 2007. - С. - 210.
4. ГПгоненко О.В., Чорна I.O., Зубаха .А.Б. та ¡н. 1нтраоперацмне визначення меж1 нежиттездатност1 пщшлунковоТ залози при гострому некротичному панкреатит! в експеримент // Актуальы проблеми сучасноТ медицини: Вюник Укра'шськоТ медично!' стоматолопчно!' академп. - 2005. - Т.5. - №1-2. - С. 4142.
5. Сорокин А.П., Полянкин Н.Я., Федонюк Я.И. // Клиническая морфология селезенки - М.; Медицина 1989. - 160 с.
6. Юдин М.Я. Диагностика и хирургическое лечение некоторых пороков развития селезёнки II Клиническая хирургия. - 1990. - № 6 - С. 60-62.
7. Itabashi K., Kochno A., Hayano C., Hayano T. MR imaging of splenic masses II Risho Hoshasen - 1990 - V.35, №6 -P. 691-699.
8. Kanasawa H., Kamiyra J., Nagino M. et al. Epidermoid cysts in intra pancreatic accessorius spleen: a case report II J. Hepatobiliary pancreat. Surg. - 2004 -Vol. 11. - P. 61-63.
9. Mikhova M., Trifonov G., Khristov K. Splenic cysts in childhood - Khirurgiia (Sofiia). -1990. - V.43, №2. - P. 19-22.
10. Sangona G., Doude R., Boidart F., Estenne B. II Epidermoid cyst of the spleen II J.Chir. Paris. - 1996. - Vol.133, № 3 -P. 134-136.
11. Uranus S. Current spleen surgery. - Munchen : W.Zuckschwerdt Publichers, 1995. - P.100.
12. Valoria - Villamartin J.M., Digiuni-Analis E.M., Perez-Tejerizo G., Sarasa-Corral I.L. An asymptomatic splenic hamartroma treated by conservatic surgery II Cir.Pediatr -1994 - Vol. 7 -№ 3 - P. 148-150.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЗОНЫ РЕЗЕКЦИИ СЕЛЕЗЕНКИ С ПОМОЩЬЮ ЛЮМИНЕСЦЕНЦИИ. Ксёнз И.В.
Ключевые слова: селезенка, резекция, люминесценция.
Проведены экспериментальные исследования на кроликах. После лапаротомии проводилась иммобилизация селезенки и перевязка одной из сегментарных артерий селезенки. В одной группе животных определялась зона резекции по стандартной методике, а в другой после предварительного внутривенного введения антибиотика тетрациклинового ряда и по наличию или отсутствию люминесценции определяли зону резекции селезенки. Данная методика даёт возможность интраоперационно определить границу жизнеспособности ткани селезенки, сократить длительность оперативного вмешательства, уменьшить зону резекции и риск послеоперационных осложнений.
Summary
IDENTIFICATION OF SPLEEN RESECTION AREA BY LUMINESCENCE. Ks'onz I.V.
Key words: spleen, resection, luminescence.
Experimental researches on rabbits were carried out. Ater laparotomy the immobilisation of the spleens and bandaging of one of segmentary arteries of a spleen was carried out. In one group of animals the zone of the resection was determined by standard techniques while in another after preliminary intravenous introduction of antibiotics and depending on the presence or absence of luminescence we determined an area for the spleen resection. The technique enables to determine borders of vitality of spleen tissue, , to reduce duration of operative intervention, to reduce an area of the resection and risk of postoperative complications.
ÏÏ6
