CC BY
117
УДК 338.46 Доц. С.М. Лихолат, канд. екон. наук - Львiвський ДУВС;
acnip. М.В. Федик - Львiвський НУ ím. 1вана Франка
ЕВОЛЮЦ1Я ГАЛУЗ1 КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ
Визначено умови розвитку консалтингу та чинники, яю сприяли 3míhí пiдходiв та проблем, якими займались консультанти. Дослщжено причини швидкого розвитку галузi в ХХ ст. Доведено юнування тенденцiй розвитку консалтингу в юторично-му аспекта Встановлено, що головною умовою устху шдустрп консалтингу стало те, що консультанти завжди отримували вигоду вщ змiн структури економiки i в процес поширення управлiнських iдей пом'якшувати ix вплив на оргашзацп. Цей процес був не лшшним (оскшьки одночасно iснували рiзнi поколiння консалтингових компанш), а становив перiодичну реструктуризащю само"1 галузi консалтингу.
Ключов1 слова: консалтинг, наукове управлшня, поколiння консалтингових компанш, стратепя, комушкацп, iнформацiйнi технологи.
Assoc. prof. S.M. Lykholat - L'viv state university of internal affairs; post-graduate M.V. Fedyk - L'viv NU named after Ivan Franko
The evolution of consulting services industry
In the article there are defined the conditions of consulting development and the factors affecting the process of change of consultants approaches and issues. There are investigated the causes of the industry rapid growth in twentieth century. There is proved an existence of the tendencies in historical development of consulting. It is set that the main condition of success of consulting industry was become by that consultants always extracted a benefit from the changes of structure of economy and in the process of distribution of administrative ideas to soften their influence on organization. This process was not linear (as simultaneously there were different generations of consulting companies), but made the periodic restructuring of industry of consulting.
Keywords: consulting, scientific management, consultancies generation, strategy, communications, information technologies.
Вступ. За сучасних умов фiнансовоi кризи шдустр1я управлшського консультування - це багатомшьярдний б1знес. Розвиток сфери послуг консалтингу тюно пов'язаний з розвитком управлшсь^' практики й щеологи. Таким чином, коли у ф1рм1 змшювалась роль менеджер1в, то змшювався тип послуг, як надавали консалтингов1 компанп. Змши в галуз1 консультування не були радикальними й очевидними, тому що р1зш компанп змшювались по-р1зному залежно вщ застосовуваних пщход1в.
Постановка проблеми. Галузь управлшського консалтингу стала важ-ливою частиною економжи ус1х розвинених держав. Вщ початку зародження ^ei галуз1 в сусшльств1 юнували р1зш погляди на зовтштх консультант. Проте, з часом багато оргашзацш були змушеш визнати, що залучення зов-шшньо1" допомоги мае позитивний вплив на 1'хню д1яльшсть. За час свого юнування як професшно!' галуз1, радикально змшилися проблеми, як вир1шували консультанти, а також науков1 шдходи, якими вони користувались у свош ро-боть Потр1бно визначити, як чинники впливали на формування i динам1чну змшу фшософи консалтингу р1зних поколшь; що призвело до занепаду одних компанш i до процв1тання шших; що сприяе тому, що консалтинг зали-шаеться важливим чинником впливу на економ1ку багатьох держав, а багато компанш не уявляють свого юнування без пщтримки з боку консультант.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Дослiдженню чинниюв впливу на розвиток консалтингу рiзних поколiнь та проблемi еволюци кон-салтингово! дiяльностi присвячено багато робгг закордонних вчених: Е. Аб-рахамсон [1], Б. Ернст, А. Кайзер [2], М. Кшшнг [3], Л. 1нгвол [4], А. Клр-кпатрш [8], К. Д. МакКенна [5], Дж. Глюклер i Т. Армбрюстер [9], В. Алешш-кова [6], А. Бежанян [10] та ш. У цих дослщженнях розглянуто рiзнi чинники, що впливали на становлення консалтингу та причини набуття ним широко! популярностi серед компанiй рiзних розмiрiв i типiв. Деякi дослiдження пов'язують розвиток консалтингу зi змiнами в свгговш економiцi, тобто, по-ява i поширення консалтингу е прямим наслiдком змiни корпоративного по-питу i потреб, пов'язаних зi змiцненням конкурентного становища. 1нша час-тина дослщження присвячена думкам про те, що консультанти штучно ство-рювали попит на сво! послуги, запроваджуючи час вiд часу новi управлшсью ще! або "тенденци". Використовуючи страх управлшщв перед невизначешс-тю, консультанти перетворили !х у ммарiонетокм, чим i забезпечили собi процвiтання на багато роюв. Деякi дослiдження здшснеш на основi аналiзу лiтературних джерел, iншi ж - на практичнiй дiяльностi консалтингових фiрм, тому, загалом, вони дали змогу побудувати адекватну модель появи i розвитку сфери консалтингових послуг.
Мета дослвдження - виявити основш тенденци в iсторичному розвитку консалтингу, видшити спектр чинникiв впливу на цю сферу економiчно! дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Багато тисячолггь керiвники рiзних рiвнiв використовували послуги зовтштх радникiв, проте цi послуги мали зазвичай полiтичний, а не комерцшний характер. На вiдмiну вщ полiтичних радникiв, управлiнськi консультанти були не довiреними особами, а скорше субпiдрядниками. Зовнiшнi експерти приносили в компанш спецiальнi знан-ня, як допомагали вирiшити проблему, з якою не могли впоратись внутрiшнi пращвники. До зовнiшнiх консультантiв звертались у двох випадках: коли проблема була досить специфiчною i боротися з нею власними силами було б не ефективно й занадто дорого. У таких випадках керiвники компанш почали розумгги недостатшсть власних сил i шукати шляхи зменшення трансак-цiйних витрат. На жаль, таю консультанти не завжди були генераторами но-вих щей, а лише володши потрiбними знаннями й технолопями [5].
З початку ХХ столтя, тобто, вiдколи консультування стало профе-сiйною дiяльнiстю, можна видiлити три основних поколшня консалтингових компанiй. Часто щ поколiння спiвiснували мiж собою, проте щкаво те, що на сьогодш майже не збереглося компанш з першого поколшня.
Характерним для першого поколшня е виокремлення консалтингу як ново! галуз^ що збшаеться з появою методiв наукового управлшня. Така широкомасштабна управлiнська дiяльнiсть з'явилась пiд час друго! промислово! револющ! (у другiй пол. Х1Х ст.). Водночас, "видима рука" управлшщв перебрала на себе частину функцш "невидимо! руки" ринку. Зокрема, топ-мене-джери великих компанш почали звертатись за зовшшньою допомогою. Цю допомогу на непостшнш основi надавали банюри, рекламнi агенти, iнженери
i т.п. Невдовзi таке консультування стало дуже випдним для менеджерiв, з фшансово! точки зору. Таким чином, у 1870 i 1914 рр. у США з'явились пер-шi консалтинговi компани, якi розгорнули активну дiяльнiсть на пiвнiчному заходi кра!ни, i зазвичай працювали 3i сталеливарними тдприемствами та ш-женерними компанiями. Поряд з цим, консультанпв називали "промислови-ми iнженерами" [3, с. 23].
Щодо теоретично! основи консалтингу першого поколшня, то !! зас-новником став Фредерж Тейлор, коли наприюнщ Х1Х ст. розробив новий шдхщ до управлiння робiтниками в цехах. З часом, цей шдхщ удосконалили, i його застосовували також до пращвниюв в офiсах. Вчення Тейлора базува-лося на системному спостереженш, оптимальнiй органiзацi! й стимулюваннi iндивiдуально! дiяльностi. Його погляди на спрощення складних виробничих процесiв, простi методи прогнозування й збшьшення продуктивностi були дуже популярними аж до 1970-х роюв двадцятого столггтя. У Тейлора було багато послщовниюв, з-помiж них Френк i Лiлiан Гiлберти, котр^ як i Тейлор вивчали взаемодш мiж людиною i машиною, чи скорше брак ще! взаемодп. Проте, на вщмшу вiд Тейлора, вщправною точкою !хнього дослiдження був саме людський чинник [7].
Варто зазначити, що в консалтинговш справi того часу використову-вали конкурентний, але подiбний до тейлорiвського шдхщ Гарiнгтона Емер-сона, який розробив свш власний метод платнi за результат [4]. У 1920-х роках значний вплив на управлшське консультування мали промисловi психологи Елтон Мейо й Мерi Паркер Фоллет, яю по-новому шдшшли до пробле-ми ефективностi, придшивши основну увагу людському чиннику. У по-военний перiод з'явились складнiшi методи оцiнки й винагороди роботи пра-цiвникiв. Наприклад, широко використовували так звану систему "методiв часово! оцiнки". З кiнця 1950-х роюв консалтинговi компанi! першого поколшня почало витiсняти нове поколiння постачальниюв послуг, яке зосере-джувало свою увагу на проблемах корпоративно! оргашзаци та структури [3].
Консалтинговi компани другого поколiння, що займались проблемами оргашзаци i стратегi!, почали з'являтись в 1930-х роках i вже в 1950-х роках домшували на ринку послуг. 1х появi сприяли змши в розмiрах i структурi фiрм, а також умови конкуренци. Завдяки швидкому росту, диверсифiкацi! i збiльшенню тиску ринку у 1920-х - 1930-х роках, деяю американсью компа-нi!, такi як "Дженерал Моторс" ("General Motors") i "ДюПонт" ("DuPont"), розробили децентралiзованi органiзацiйнi структури з вщносно незалежними фiлiями, яю контролював i координував головний корпоративний офю. Така структура отримала назву мультидивiзiйна або М-форма [10]. Новими мож-ливостями скористались зовсiм новi постачальники послуг з рiзною спещаль зацiею, а саме: дослiдження контракт, психологiя, бухгалтерський облiк. Засновником управлшського консультування другого поколiння вважають компанш "МакКшш" ("McKinsey") [1].
Шiстдесятi роки стали поворотним моментом у виршенш проблем, пов'язаних з лщерством, мотиващею й органiзацiйною структурою. Набули поширення американськi погляди на менеджмент, що зазнали змш пiд впли-
вом таких дослщниюв, як Герцберг, МакГрегор i Лiвiт, були демократичш-шими й менш упередженими, сприйнятливими до нових щей (наприклад, ль дером стають у процесi роботи, в оргашзацп повинен дiяти двостороннiй зв'язок, аби та працювала ефективно). Таким чином, так зваш поведiнковi науки почали впливати на менеджмент та управлшське консультування. Шлс-тдесятi роки стали ерою широкого застосовування концепцп мцiльового менеджменту", описано1 Джоном Гамблом у компанп "Урвж Орр" ("Urwick Orr"). Вчення Гамбла полягало в тому, що секрет правильного управлшня по-лягае у потребi визначати чiткi корпоративнi цiлi, з конкретними завданнями i узгоджешстю, як досягти потрiбних результатiв: "Майбутне консалтингу полягае у здатност бачити зв'язок мiж частинами (процесу управлiння), а не лише бачити щ окремi частини" [9].
Усi попередш припущення щодо управлiння бiзнесом знищила криза цiн на пальне в 1970-х роках. Велик багатогалузевi корпорацп зазнали великого тиску. Свiтовi фiнансовi ринки, що розвивались швидкими темпами, змушували компанiï концентруватись на 1хньому основному видi дiяльностi, що призвело до послаблення управлшсь^' структури. Управлiнцi почали менше перейматися проблемами корпоративноï органiзацiï i стратегiï, i бшь-ше займатись фiнансовими питаннями. Оскшьки iнформацiйнi технологiï стали дуже важливими для управлiння, то вони були обов'язковою передумовою для подальшого розвитку консалтингу. Це сприяло появi третього поколiння консалтингових компанш, де домшували великi фiрми, що надавали широкий спектр професшних послуг. Ця змша схожа до змши орiентацiï компанiй з проблем ефективност пiдприемств до проблем оргашзацп i стратеги. Кон-салтинговi компанп третього поколшня займаються проблемами комушкацш й iнформацiï. За першi роки ХХ1 ст. вони впевнено засв^или свое домшу-вання на ринку управлшського консалтингу. Тод^ як деяк з них страждають вiд кризи, iншi продовжують процвiтати надаючи аутсорсинговi послуги та послуги, пов'язанi з 1нтернет-технолопями. Вiдбуваються такi тенденцiï, як вщмежування консалтингово1' дiяльностi вiд бухгалтерських фiрм, вихiд ком-панiй на фондовий ринок, злиття найбшьших постачальниюв послуг [6].
Характерним для консалтингу третього поколшня е велию розмiри консалтингових компанш, що породжуе багато проблем, пов'язаних з домшу-ванням на ринку та оргашзащею й управлшням цими мегаконсалтинговими фiрмами [8]. Таким пiдприемствам дедалi важче функщонувати як единiй компанп. Шсля первинного розмiщення акцiй, цi постачальники послуг набу-вають бiльш традицшно1" форми власностi, що дае змогу 1'м швидше реагува-ти на змiни конкурентного середовища й приймати довготермiновi проекти щодо потрiбних швестицш. Це дае змогу 1'м бути менш залежними вiд окре-мих кшенлв, якi вирiшують бiльше не користуватись послугами компанп, що призводить до того, що консалтинг стае дуже схожим до шших секторiв послуг, втрачаючи особливост^ притаманш йому в ХХ ст. Такий стан речей мо-же означати, що трете поколшня постачальниюв консалтингових послуг в майбутньому може уникнути долi сво!х попередникiв вiд змш середовища i таким чином вижити в довготривалому перiодi.
Висновки. Дослщивши iсторiю розвитку консалтингу як окремо1 га-лузi, можна зробити висновок, що визначальний вплив на Heï мали змiни еко-номiчних умов та конкурентного середовища компанш, яким надавались послуги консультування. Передумовою виникнення та^ галузi, як консалтинг, була здатшсть консультантiв зменшувати страх сво'х кшенлв перед невизна-чешстю як внутрiшнього, так i зовшшнього середовищ. Тому, вони повиннi були постшно вiдповiдати потребам сво'х кшенлв, якi вiдповiдно залежали вiд економiчного та конкурентного середовища. Таким чином, постшно змь нювались методи та способи консультування, розширювалась сфера послуг, з'являлись новi iдеï.
Проте, шшим чинником, який мав прямий вплив на динамiчний роз-виток ринку консалтингу, було вмшня консультантiв постшно створювати й пiдтримувати попит на власш послуги. Менеджери компанш-кшенпв завжди охоче сприймали новi iдеï консультанпв. В управлiнцiв iснували психолопч-m потреби (хоча й тимчасово) задовольнити бажання порядку, контролю i безпеки. Консалтинговi компанп штучно створювали "моду" на певш управ-лiнськi ще'' i технiки. Найуспiшнiшими технiками в управлшш були тi, якi шдсилювали вiдчуття контролю. Важливими е також способи пропонування нових ще'' кшентам. Консультанти володiли особливими технологiями пере-конання клiентiв. Успiх будь-якого консалтингового проекту також залежав вiд полггичного, технологiчного й економiчного контекстiв. Проте, таю характеристики дiяльностi консалтингових фiрм стосуються лише короткотер-мшового перiоду, i не пояснюють змш i значного зростання розмiрiв поста-чальникiв послуг консультування в юторичнш ретроспективi.
Отже, беручи за основу еволюцда галузi консалтингу, ми вважаемо, що головною умовою успiху шдустри консалтингу стало те, що консультанти завжди отримували вигоду вiд змш структури економiки i в процес поширен-ня управлiнських iдей пом'якшувати 'х вплив на органiзацiï. Цей процес був не лшшним (оскшьки одночасно юнували рiзнi поколiння консалтингових компанш), а становив перюдичну реструктуризацш самоï галузi консалтингу.
Л1тература
1. Abrahamson E. Management fashion. - Academy of management review. - 1996. -PP. 254-285.
2. Ernst B. In search of explanations for consulting explosion / B. Ernst, A. Kieser. - In: Engwall L., Sahlin-Anderson K. The expansion of management knowledge: carriers, flows, and sources. - Stanford, CA: Stanford university press, 2002. - PP. 47-73.
3. Kipping M. The evolution of management consultancy: its origins and global development. - In: Curnow B., Reuvid J. The international guide to management consulting: the evolution, practice and structure of management consultancy worldwide. - London : Kogan page publishers, 2003. -PP. 21-33.
4. Kipping M. Management consulting. Emergence and dynamics of a knowledge industry / M. Kipping, L. Engwall. - Oxford, UK: Oxford university press, 2002. - 267 p.
5. McKenna C.D. The world's newest profession. Management consulting in twentieth century. - New York: Cambridge University Press, 2006. - 370 p.
6. Алешникова В. Современные тенденции развития управленческого консультирования // Российский экономический журнал. - 1997. - № 10. - С. 66-77.
7. Kipping M. Trapped in their wave: the evolution of management consultancies. - In: Clark T., Fincham R. Critical consulting: new perspectives on the management advice industry. -Oxford: Wiley-Blackwell, 2002. - PP. 28-50.
Haцioнaльний лкотехшчний yнiвeрcитeт yKpa'1'ни
8. Kipping M. The development of the management consultancy business: a co-evolution perspective / M. Kipping, I. Kirkpatrick. - Cambridge, 2005. - Available from <http:// www.mngt. waikato.ac.nz/ ejrot/cmsconference/2005/proceedings/professions/Kipping.pdf>.
9. Gluckler J. Bridging Uncertainty in Management Consulting: The Mechanisms of Trust and Networked Reputation / J. Gluckler, T. Armbruster. - 2003. - Available from: <http://oss. sagepub . com/cgi/content/ab stract/24/2/269>.
10. Бежанян А. Становление и развитие сферы консалтинговых услуг в РФ. - 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.armef.com./pdfs//Ani BEjANYAN.pdf>.
УДК 336.22 Доц. С. С. Гринкевич, канд. екон. наук;
здобувач Г.В. Севастьянова; здобувач М.М. Голубка - Львiвська КА
ЕВОЛЮЦ1Я ТЕОРЕТИЧНИХ ПОГЛЯД1В НА ЕКОНОМ1ЧНУ ПРИРОДУ ТА НАСЛ1ДКИ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
Розглянуто стввщношення прямого та непрямого оподаткування, погляди еко-номютсв-кдасиюв на суть та економiчнi функцп непрямих податкiв, 1'хш переваги та вади. Описано хронолопчний порядок та форми впровадження непрямих податюв. Розкрито 1'хнш вплив на цшоутворення та проблему визначення кшцевого платника непрямих податкiв. Встановлено, що податки не протистоять один одному лише тому, що для непрямих податюв вибрано опосередкований споаб визначення платос-проможносп за обсягом витрат на споживання. Вiдповiдно, щея сощально'1' справед-ливостi не може залежати вщ подiлу податкiв за ïx органiзацiйно-технiчними особ-ливостями. З iншого боку, особливостi оподаткування у трансформацшнш економiцi з урахуванням потреби формування середнього класу можуть виступити перспектив-ним полем для подальших наукового дослiдження.
Assoc. prof. S.S. Grunkevuch; competitor G.V. Sevast'anova; competitor M.M. Golybka -L'viv commercial academy
Evolution of theoretical views on economic nature and impacts of indirect taxation
Correlation between direct and indirect taxes is covered. View of classical economists on essence and functions of indirect taxes are considered as well as their strengths and weaknesses. Chronological steps of implementation of indirect taxes and their forms are revealed. Impact of indirect taxes on prices formation and the ultimate payer of indirect taxes are revealed. It is set that taxes do not resist each other only because for indirect taxes the mediated method of determination of solvency is chosen on the volume of charges on a consumption. Accordingly, the idea of social justice can not depend on the division of taxes after their organizationally technical by features. De autre part, the features of taxation in a transformation economy taking into account the necessity of forming of middle class can come forward the perspective field for subsequent scientific research.
Роздвоешсть полггичних ощнок, суспiльноï' та науковоï' думки щодо опосередкованих податюв школи не зникала. Тривалий час питания про по-рiвняльну характеристику прямих i непрямих податюв дебатували в науковш л^ературь Теоретично обгрунтовували проблему стввщношення цих форм оподаткування. Сучасна фшансова криза й нестача бюджетних кош^в ще бшьшою мiрою актуалiзувала проблеми непрямого оподаткування.
Структуру податковоï' системи, ïï прямi та непрямi податки та вплив на суб'екти господарювання дослщжували у своïx працях таю украшсью вче-m як М. Азаров, О. Амоша, О. Барановський, В. Геець, А. Дрига, А. Каттан-чук, I. Лютий, С. Мщенко, Т. Меркулова, М. Петренко, А. Соколовська [1-5].
