CC BY
11
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Лiтература
1. Закон Украши "Про екологiчний аудит" вщ 24 червня 2004 р., № 1862 - IV// Урядо-вий кур'ер. - 2004, № 150.
2. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента: теория и практика: ИПРиЭЭИ НАН Украины, 2000. - 280 с.
3. Держкомстат повщомляе: деревообробна та меблева промисловють у 2005 р.// Меб-левi технологп - 2006, №1
4. Еколопчний аудит: Посiбник з еколопчного менеджменту i екологiчного аудиту / В .Я. Шевчук, Ю.М. Саталкiн, В.М. Навроцький та ш - К.: Символ-Т, 1997. - 221 с.
5. Максим1в Л.1. Механiзм формування системи екологiчного аудиту в Укра1'т// Реп-ональна економiка. - 2004, №2. - С. 174-181.
6. Носовський Т.А. Основи промислово'1 екологп. - К., 1996. - 80 с..
7. Охорона навколишнього середовища в люопромисловому комплексi. Навчальний по-сiбник / С.О. Апостолюк, Р.1. Мацюк, В.М. Сторожук та ш - Львiв: Афiша. - 2001. - 200 с..
8. Саганюк М.П. Пщсумки роботи тдприемств деревообробно'1 та меблево'1 промисло-востi Украши за 2004 рЫ/ Свiт меблiв i деревини. - 2005, №1. - С. 5-6.
9. Садеков А.А. Механизмы эколого-экономического управления предприятием: Монография. - Донецк, 2002. - 310 с.
10. Статистичш збiрники "Довкшля Украши" за 2000 рш, 2001 рш, 2002 рш, 2003 рш, 2004 рiк. - К.: Державний ком^ет статистики Украши
11. УкраТна у цифрах у 2004 р.: Короткий статистичний довщник. - К.: Державний ко-м^ет статистики Украши, 2004. - 271 с.
УДК 336.22 Здобувач С.Г. Шевченко - Rbeiecbm КА
ЕВОЛЮЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ ПОГЛЯД1В ЩОДО ПРИРОДИ ТА СУТ1 ГРОШЕЙ
Висвiтлюються юторичш, рацiональнi та еволюцiйнi погляди на суть грошей, з'ясовуеться ïx природа через призму узагальнення економiчних поглядiв рiзних науко-вих шкш та напрямiв. Визначено особливостi сучасних паперово-кредитних грошей.
Competitor S. G. Shewchenko - L 'viv commercial academy
Evolution of economic views upon nature and essence of money
Historical, rational and evolutional views upon essence of money are covered through generalization and analysis of economic thought presented by different economists and economic schools. Peculiarities of modern paper and credit money are concerned.
В економ1чнш наущ дослщження грошей та грошових систем е тради-цшним об'ектом наукових пошуюв (див. [1-9]). В бшьшост економ1чних те-орш монетарна проблематика займае чшьне мюце, що пов'язано з роллю грошей в сучасних ринкових економжах. Вир1шити бшьшють теоретичних та практичних проблем сучасноï економши можливо, тшьки т1ею чи шшою мь рою торкаючись монетарноï проблематики. Проте погляди на грош1 та гро-шов1 системи у р1зних вчених, р1зних наукових шкш та в р1зш юторичш перь оди вагомо вщр1зняються. Тому метою даноï статт е наукове узагальнення багатогранних погляд1в на суть i природу грошей, розкриття розвитку еконо-мiчноï думки щодо цього питання.
На сьогодш сформувалися два основнi напрями пошуюв в монетарнш сферi. Традицiйним об'ектом наукових дослщжень був пошук природи i по-ходження грошей та грошових систем, ïx купiвельноï спроможностi, намаган-
Науковий вкчшк, 2007, вип. 17.1
ням знайти зв'язок з монетарними металами. Такi напрями монетарних досль джень були вторично первинними i тюно пов,язанi з розвитком суспiльства.
У сучасних напрямах монетарних дослщжень прюритетним е вивчен-ня впливу грошей на функцюнування економiчних систем, а також викорис-тання монетарних чинниюв для забезпечення економiчного зростання, подо-лання безробiття та боротьби з шфлящею. Характерно, що у сучасних шд-ручниках захiднi автори, здебшьшого, намагаються уникати питань стосовно сут та природи грошей i зосереджуються, головним чином на функцiях, як виконують грошi в економiчних системах.
У функцюнальному розумiннi грошi розмежовують залежно вiд 1хньо1 ролi в економiчних процесах. Отже:
• грош1 спроможш впливати на характер перебку економ1чних процешв або "грош1 мають значения" (Дж. М. Кейнс та неокейнс1анщ);
• грош1 не мають ютотного значення 1 виконують тальки техшчш функци, пов'яза-ш з обслуговуванням товарообмшних ироцес1в (кiлькiсиа теория, монетаризм).
Наукова дискусiя стосовно грошей пов'язана з розходженням поглядiв на вагомють монетарних чинникiв в економiчних процесах. В iсторичному аспект на суть грошей найбiльш поширеними е рацiоналiстичнi та еволюцiйнi тдходи [2].
Згiдно з еволюцiйним тдходом, суть грошей можна осягнути тшьки через аналiз 1х тривалого розвитку в обслуговуванш товарообмiнних проце-шв та розумiння 1х глибинно! природи в суспшьствь Глибокий необхiдно в украшськш економiчнiй лiтературi залишив марксизм, який зосереджував свою увагу на проблемi вартост грошей, а також суперечностях мiж спожив-чою вартютю i вартiстю через роздвоення на товари-грошi i звичайнi грошi, причому товари-грошi вважались безпосередньою вартiстю [3].
Рацюналютичш погляди теж мають юторичш традици, пов,язанi з по-шуком сут грошей через намагання знайти об'ективш причини 1х iснування. Аристотель одним з перших спробував обгрунтувати рацюнальну природу грошей: "...все, що бере участь в обмш, мае бути якимось чином зютавленим ... шсля загально! домовленостi виникае монета, тому 11 назва "номiнема", що вона юнуе не за природою, а за домовлешстю" [4, с. 156]. Для побудови сучасних монетарних концепцш найбшьш придатними е рацюнальш пiдходи, якi зосереджують увагу на техшчних функцiях грошей в економiчних процесах.
Найбiльш повно рацюнальш шдходи втiленi у кiлькiснiй теори та у 11 сучаснiй штерпретаци - монетаризмi. М. Фрiдмен визначав грошi як тимча-сове сховище кушвельно1' сили, що дае змогу вщокремити акт купiвлi вiд акту продажу. Кушвельна спроможнiсть грошей зумовлена кшьюсними параметрами грошово1 маси, змiна яких породжуе шфляцшш явища. Грошi мають забезпечувати збереження вартост i на цiй основi використовуватися як по-середник обмшу товарiв та послуг [5].
А Гальчинський вважае, що для сут грошей визначальною i е власти-вiсть грошей бути загальним вартiсним еквiвалентом, а також техшчним iнструментом обмiну товарiв [6]. Проте, для сучасних грошей, збереження вартост мае поеднуватися з 1х суспшьним визнанням.
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраТми
Суть грошей найповшше виявляеться в умовах розвиненого товарного виробництва, коли грошi виступають рушшною силою та зв'язують окремi господарськi акти в единий економiчний механiзм. Грошi i суспiльнi вщноси-ни мають взаемозумовлений характер. Грошi надають суспiльним вiдносинам стiйкого характеру, пов'язаного з використанням багатьох економiчних iнструментiв вимiрювання суспiльних витрат i отриманих результатiв.
Сучаснi грошi не мають власно1 вартостi, але спроможш виконувати роль всезагального еквiвалента через регулiвний вплив та економiчний потен-цiал держави. Суть сучасних грошей розглядаеться з рiзних позицiй. Частина вчених традицшно повертаеться до розглянуто1 форми вартостi, коли вартiсть паперових грошей визначаеться вартютю товарiв, також застосовуеться шдхщ до грошей, як до монетарного товару i нав1ть використовують у ролi загально-го екв1валенту вартiсть робочо1 сили. Проте бшьшють вчених схиляеться до характеристики сучасних грошей тшьки як техшчного посередника.
Рiзноплановiсть монетарних дослiджень зумовлена складшстю товар-но-грошових вiдносин в сучасних ринкових економшах. Кредитна природа сучасних грошей пов'язана зi змшою характеру обмiнних процесiв. Як вказу-ють дослiдники, з переходом вщ золотомонетного грошового обсягу до об1гу кредитних грошей 1х вартiсна субстанщя перемiстилася вiд золота до кредиту, забезпеченого товарами [7, с. 114].
Еволющя грошових систем здшснюеться через перехiд вiд форм грошей, як були повноцiнними гршми, тому, що вони володiли власною товар-ною вартiстю, до кредитних грошей, яю опосередковують реальнi процеси в економщ. Кредит у сучасних грошових системах виконуе функщю сучасно-го вартiсного товару. Кредит спроможний виконувати роль грошей через власш функцюнальш можливостi та вартiснi субстанци, якi опосередковуе.
В умовах сучасно1 економiки кредит пiдтримуе зв'язок мiж грiшми та реальною економiкою. У разi надлишково1 ем1си, банкноти, кшьюсть яких перевищуе реальнi потреби товарооб1гу, набувають властивостей паперових грошей. Проте центральш банки для покриття державних витрат випускають паперовi грошi ^ останнi, не маючи форм i боргових зобов'язань, е такими за своею суттю, тобто мають кредитний характер. Погляди на кредитну природу сучасних грошей домшують i в сучаснш захщнш економiчнiй думщ. Так, К. Макконнелл i С. Брю наголошують, що:
• в економщ Сполучених Штат1в та шших розвинених кра1н грошi е, по суп борго-вими зобов'язаниями держави; комерцшних банк1в i заощаджу вальних заклад1в;
• и! борговi зобов'язання усиiшио виконують функцию грошей доти, доки 1х варт!сть або кутвельна сироможиiсть в!дносно стабiльиа;
• вартшть грошей вже ие визиачаеться певною к1льк1стю товарiв та послуг, як1 можиа придбати за грош! иа ринку [8, с. 271].
Синхрошзащю задоволення потреб сучасно1 ринково1 економжи у грошах зд1йснюють шляхом розвитку кредитних вщносин. В основ1 кредит-но1 системи е банк1вський та комерцшний кредити.
У структур1 сучасних грошей кредитш грош1 забезпечують еластич-ний зв'язок з процесами в реальнш економ1ц1. Кредитн1 в1дносини пов'язаш з використанням банк1вського та комерцшного кредиту. Банкноти, за своею
Науковий вкник, 2007, вип. 17.1
економiчною сутнiстю е рiзновидом звичайних векселiв, якi зазнали трансформаций пов'язано! з 1х забезпеченням центральним банком. Комерцшний кредит переважно використовуеться на базi товарного кредиту, який забезпе-чують спецiальнi борговi документи. Шсля вiдмiни обмiну банкнот на золото, грошово-кредитш вiдносини почали опосередковувати виробничi вщно-сини i рух реального кашталу. Академiк А. Чухно так розмежовуе суть кре-дитних та паперових грошей [9, с. 27]:
• по-перше, кредиты грош1 виникають на основ1 на основ1 функци грошей як засо-бу платежу тодо, як паперов1 грош1 - на основ1 функци грошей як засобу обну;
• по-друге, в основу кредитних грошей покладено рух позичкового кашталу, а паперов1 грош1 е тшьки знаком золота 1 представляють золото в обиу;
• по-трете, банкноти випускають емкшт банки замють приватних комер-щйних вексел1в для кредитування промисловост1 1 торпвл1, а паперов1 грош1 випускае держава для покриття бюджетних витрат та бюджетних дефщипв;
• по-четверте, якщо зникае потреба в банкнотах, розм1нних на золото, то !х повертають у банк, оскшьки вш обмшюе !х на золото за першою вимогою.
Використання кредитних грошей дае змогу зберегти зв'язок грошового обшу з товарним обшом i реальною економiкою. Кредитнi грошi тiсно по-в,язанi з процесами у виробничш сферi i у сферi товарно-грошового обiгу, де вони документально опосередковують обмшш процеси. Такий постшний з-в'язок кредитних грошей дае змогу синхрошзувати товарно-грошовi процеси в умовах вщсутност реальних грошей. Грошовi знаки в умовах юнування кредитних грошей забезпечують виконання гршми 1х основних функцiй у повному обсязг
Кредитнi грошi вiдображають рух позичкового кашталу, а за своею природою позичковий каштал е товаром, який мае свою цшу. Тому законо-мiрним е збереження за кредитними гршми товарно! природи. Проте, в сучасних грошах складно розмежувати, яка 1х частина належить до кредитних, а яка - до паперових грошей. Водночас твердження про кредитну природу сучасних грошей, про процес зникнення 1х матерiально-речового змюту е од-нобiчним i не вiдображае реалiй сучасно! економiки "дифузи" грошових вщ-носин, постшно долучаемо 1х сфери все новi аспекти економiчноl дiяльностi.
За кредитними гршми визнають бiльш вузькi функци тому, що 1х можливо використати в обмеженому колi операцiй тшьки для зарахування взаемних вимог i для передачi боргових зобов'язань тд час здiйснення безго-тiвкових розрахунюв. Масштаби кредитних операцiй визначають обсяги кредитних ресурЫв банювсько! системи, а також залежать вiд комерцшно! дiяль-ностi, яка опосередковуеться належними документами.
Паперовi грошi - не грошi в 1х реальному розумшш, а тiльки грошовi знаки. 1х реальний змiст значною мiрою втрачаеться, грошовi знаки переста-ють мати внутршню вартiсть, яку зберiгають ^ею мiрою, якою зберiгаеться зв'язок реальних грошей з цими знаками.
У структурi сучасних грошей наявш паперовi та кредитнi грошi, якi практично неможливо однозначно розмежувати. У багатьох випадках вико-ристовують умовний подш тому, що певнi складовi грошово! маси мають од-ночасно властивост кредитних та паперових грошей. У кожний з грошових
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
агрегат1в входять окр1м гот1вкового компонента, який мае банкнотно-паперо-ву природу, також { р1зш кредиты складов1 грошово1 маси. Тому справедли-вим буде висновок про те, що грош1 постшно еволющонували разом з роз-витком економ1чних систем, в яких вони виконували покладеш на них фун-кци. Поглиблений анал1з { розгляд функщонального шдходу до теори грошей, його юторичний генезис та розвиток можуть слугувати полем для по-дальших дослщжень.
Лiтература
1. З1ммель Р. Ф1лософ1я грошей. - К.: 1996.
2. Жуков Е.Ф. Деньги, кредит, банки. - М., 1999. - С. 9.
3. Федоремко В.М., Федоремко А.В. Денежное обращение и кредит капиталистических стран. - К.: Вища шк. - С. 5.
4. Аристотель. Никамахова этиака. В 4-х т, т. 4. - М., 1983. - С. 156.
5. Фридмем М. Если бы деньги заговорили. - М.: Дело, 1998.
6. Гальчинський А. Теор1я грошей. - К.: Основи, 1998 - С. 64.
7. Косой А. Деньги и кредитная система.// Вопросы экономики. - 1995, № 5. - С. 114.
8. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - М.: Республика, 1992, т. 1. - С. 271.
9. Чухно А. Введение в Кн.: Деньги. - К.: Украина, 1997. - С. 27.
УДК 331.101.6 Доц. О.1. Ященко, канд. екон. наук;
магктр Н.1. Капустяк - Львiвська КА
ПРОДУКТИВН1СТЬ ТА ЕФЕКТИВН1СТЬ ПРАЦ1 У ТОРГ1ВЛ1, IX ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК ТА МЕТОДИ ОЦ1НКИ
Розглянуто взаемозв'язок понять продуктивносп та ефективносп пращ та зап-ропоновано показники для ix ощнки у торговельному тдприемста.
Assist. prof. O.I. Yaschenko; master's degree N.I. Kapustyak - L 'viv commercial academy Productivity and efficiency of labour in trade, their intercommunication
and methods of estimation
In the article intercommunication of concepts of productivity and efficiency of labour is considered and offered indexes for their estimation in an auction enterprise.
З огляду на нестабшьтсть зовшшнього середовища, значну залеж-шсть вщ швестицш i кредштв, а також обмежешсть внутршшх екстенсивних чинниюв економiчного росту, стае очевидним, що шдвищення ефективносп нацiональноi економжи в цшому й окремого шдприемства залежить вщ вико-ристання штенсивних чинниюв i, насамперед, вщ пiдвищення ефективностi працi. Без аналiзу й оцiнки даного показника неможливо визначити ступiнь економiчного росту.
У сучасних умовах стае надзвичайно актуальним розробка методичного забезпечення ощнки ефективносп пращ вщповщно до ринковоi стратеги пiдприемства, що дасть змогу об'ективно визначити напрямки виходу шдпри-емств iз кризового стану, розробити надшну довготермiнову стратегiю ix еко-номiчного росту.
Великий внесок у дослiдження цих проблем внесли як вггчизняш, так i зарубiжнi вченi. Необxiдно зазначити таких украшських та росiйськиx вче-
