CC BY
29
УДК: 636.09:612.1:636.2
Паска М. 3., к. вет. н., доцент (maria_pas@mail.ru) © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Тжицъкого
ЕТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ТЕЛЯТ В0ЛИНСЬК01 МЯСН01 ПОРОДИ
В ОНТОГЕНЕ31
У статт1 наведено результаты вивчення етолог1чних показнитв телят р1зного вгку волинсъког м'ясног породи. Встановлено, що з ежом в1дбуваетъся зм1на часовых характеристик поведгнки тварин двох груп. Такг етолог1чш показники як жуика стоячи, лежачи, погдання кормгв, рухова актившстъ з втом збыъшуеалися, а безд\ялъний стан, лежання, вгдпочинок, сон з втом мали зворотну тенденцгю. Наибшъш оптималъними були етолог1чш показники у бугайще волинсъког м'ясногпороди.
Ключое1 слова: ф1зюлог1я, худоба, молодняк, волинсъка м'ясна порода, етологгчнг показники.
Вступ. М'ясна продуктившсть тварин пов'язана з руховою \ харчовою поведшкою. Пристосування тварин у процеЫ еволюцп до вщносно постшних { перюдичних повторюваних подш в навколишньому середовищ1 виробило у них генетично закршлеш, вроджеш форми поведшки ( шстинкт ). Поряд з ними пристосування до мшливих нестабшьних умов середовища формуе у кожного поколшня тварин динам1чш набут1 форми поведшки на основ! умовних рефлекав, що виробляються протягом онтогенезу. Ц1 форми поведшки спрямоваш на задоволення природних потреб оргашзму \ забезпечення пристосування до умов навколишнього середовища. Поведшка \ вища нервова д1яльшсть взаемопов'язаш, доповнюють один одного.
Поведшка - основна функщя оргашзму, що забезпечуе процес адаптаци тварини до зовшшнього середовища. Це найбшьш рухлива \ активна форма пристосування, яка включаеться першою \ характеризуе попередню пщготовку оргашзму та очжуваш змши середовища на основ! вироблення умовно-рефлекторного зв'язку або бюлопчних ритм1в.
Поведшка телят займае особливе мюце в ряд1 етолопчних дослщжень. Вивчався I вивчаеться вплив групових та шдивщуальних метод1в вирощування телят на !х подальшу поведшку, умов утримання, генотипу, продуктивное^ [1, 4-7].
Саме тому заслуговуе уваги вивчення поведшкових реакцш на навколишне середовище, в1ков1 особливост1 адаптаци у телят волинсько! м'ясно! породи велико1 рогато! худоби вщ народження до шестимкячного вжу залежно вщ стат1.
© Науковий консультант д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф. ПаскаМ. 3., 2013
406
Матер1ал i методи. Дослщження проводили в TOB «Агроф1рма „Добросин"» Жовювського району Льв1всько! област1 на молодняку м'ясного напряму продуктивное^ р1зних вжових груп.
Тварин для дослщу вщбирали за принципом аналопв з урахуванням маси тша, вшу та стагп по 10 телят: 1 група - бугайщ (Г_1_Б); 2 група телищ (Г_1_Т).
Динамжа живо! маси становила вщповщно: новонароджеш бугайщ 29,7±0,45, телички 21,5±0,32; 1 мшячному Biu;i становила маса тша бугайщв вщ 59,7±0,37кг i теличок 51,3±0,23кг; 3 мкячному ßin;i бугайщ 96,8±0,47 кг, телички 83,7±0,67; у 6 мюячному ßin;i бугайщв 172,3± 1,22 кг, телички 159,4 ±1,03 кг. Телят утримували до 6-мюячного вшу на вшьному пщсисанш, теля вщлучення безприв'язно в кликах по 12-13 тварин у кожнш. Годували тварин за загальновизнаними нормами.
Для вивчення поведшки телят використовували хронометраж i в1зуальне спостереження, яю проводилися через кожт 15 хвилин, протягом двох сум1жних д1б. За поведшкою телят вели спостереження протягом перших двох д1б теля народження, а пот1м кожен мюяць до шестимюячного в1ку.
Поведшку телят описували за допомогою азбуки елемент1в та акт1в поведшки [5]. В основу системи покладена символ1защя поведшкових ознак вщповщно до розподшу поведшки тварини на три piBHi функционально! складностк 1) елемент поведшки, 2) поведшковий акт i 3) функщональний стан системи поведшки. Для позначення акт1в, елемешгв поведшки користувалися символами, як1 використовуються в етологп. Розглядаючи поведшку тварини за одиницю вим!ру брався п'ятнадцятихвилинний штервал спостереження. Для спостереження телят м1тили порядковими номерами яскравою фарбою. Шсля спостереження отримат дат по кожному телят1 обробляли окремо.
Результати дослщження.
Пкля народження пщдослщт телята лежали на бощ з витягнутими кшщвками. В середньому через 2,5 хвилини телята двох груп пщтмали голову. Пкля народження теля пщносили до корови для того, щоб вона змогла його облизати. При облизуванш телята намагалися пщнятися, але завжди падали. При першш cnpoöi пщнятися телята змшювали положения тша i лежали з пдагнутими пщ себе кшщвками.
Як показали дослщження, бугайщ в першу годину життя лежали 45,25±0,90 , телички — 47,5±2,5 хвилини. Телята nepmi п'ять годин робили спроби вставати. Однак твердо на ноги бугайщ встали в середньому через 337,5±8,1, телички - через 353,7±6,2 хвилин.
У першу добу на рух телята першо! групи витрачали 35,3±1,9 хвилини, телята друго! - 31,9±1,6. У першу добу на лежання тварин двох груп припадало в середньому 88 % добового часу, що узгоджуеться з даними ¿нших дослщниюв [2,3].
На пщстав1 результате поведшки телят у перший день життя можна зробити висновок, що бугайщ вщразу теля народження були бшьш активш, шж телички, що на нашу думку пов'язано з штенсившшим розвитком обмшних процеав.
407
Поведшка при споживанш корму е стереотипною для вс1х вид1в тварин. Результата етолопчних дослщжень показали, що з вжом час, витрачений на прийом корму до насичення, зростав в 4,17 у бугайщв та в 4,3 рази у теличок.
Безпосередньо теля споживання корму у тварин наступав перюд спокою, пот1м починався перюд жуйки. Було виявлено, що з вжом витрати часу на жуйку збшьшувалися, що на нашу думку пов'язано ¿з споживанням бшьшо! кшькостс корму та покращенням рефлексу жуйки. Максимум часу на жуйку выводиться завжди на перюд шчного спокою. 1стотних вщмшностей у час1 жуйки в лежачому сташ у р1зних груп телят не вщм1чено.
Таблиця
Етологтчш показники телят волинсько'1 м'ясно'1 породи_
Показники, хвилин В1к телят
Шсля народження 1 м1сяць 3 м1сящ 6 мюящв
Бугайц1 Телички Бугайщ Телички Бугайщ Телички Бугайщ Телички
Час (хвилини) затрачений на:
Стояния 131,5 129,3 391,7 406,4 543,4 528,6 584,6 578,4
±6,1 ±5,6 ±17,9 ±20,4 ±24,5 ±23,7 ±29,8 ±27,6
Питгя — — 39,8 ±1,6 36,8 ±1,4 46,3 ±1,9 43,9 ±2,0 45,7 ±2,5 44,2 ±2,3
Жування стоячи — — 9,1 ±0,4 8,1 ±0,3 11,2 ±0,7 9,8 ±0,6 47,9 ±2,1 46,1 ±2,4
Поедания 82,3 78,1 311,3 295,6 343,8 336,7
корму ±3,8 ±3,2 ±13,4 ±11,9 ±17,5 ±18,4
Безд1яль- 260,5 283,4 174,6 179,3 147,2 151,4
HiCTb ±21,6 ±26,2 ±19,1 ±20,1 ±14,6 ±17,1
Лежання 1273,2 1278,8 1007,0 990,3 848,1 867,6 790,8 804,9
±12,4 ±14,2 ±21,1 ±19,8 ±17,9 ±18,4 ±16,1 ±15,3
Жування лежачи — — 170,7 ±6,5 163,2 ±5,7 385,2 ±8,3 376,1 ±7,4 432,4 ±8,1 427,1 ±9,4
В1дпочи-нок, 836,3 827,1 462,9 491,5 358,4 377,8
сон ±18,7 ±16,9 ±13,2 ±14,9 ±7,3 ±8,1
Рух 35,3 31,9 41,3 43,3 48,5 43,8 64,6 56,7
±1,9 ±1,6 ±1,9 ±2,1 ±2,9 ±2,7 ±4,1 ±3,8
У мкячному вшд на жуйку витрачалося в середньому по трупах 11,6 % добового часу, у тримюячному вшд - 26,4 %. Жуйка вщбувалася в основному в положенш лежачи. Жуйка лежачи е важливим життевим проявом телят та И роль з вжом пщвищуеться. Якщо в перший мюяць життя телята вс1х груп витрачали на жуйку 151 - 172 хвилин, то в третьому м1сящ життя вщповщно 370 - 389, тобто приблизно 26,6 % добового часу, що пщтверджуеться з дослщженнями шших науковц1в [3,6,7].
Жування стоячи в перюд молочно! год1вл1 незначне за часом I становить у середньому по групах у м1сячному вщ1 8-12 хвилин. До трим1сячного в1ку пер1од жуйки у стоячому положенш незначно зб1льшився у вс1х групах I тривав 9-15 хвилин. 3 вжом телята вс1х груп стають б1льш активними. Якщо в мюячному в1ц1 на ходьбу вони витрачали 30-42 хвилини, то в три мкящ життя -41 - 50 хвилин. Кр1м того, телички були б1льш пасивними, яку мшячному, так I
408
в тримкячному вщ1, пор1вняно з бугайцями. У перюд молочного годування найбшьш актившшими були бугайщ.
Загальний час лежання зменшуеться з вжом. Найвищ1 показники цього пром1жку часу були встановлеш у вЫх трупах тварин впродовж першого мюяця життя: у першш груш вш становив 1007,0±21,1 хвилин, або був довшим на 69,9 %, у другш груш - 990,3±19,8 хвилин, або на 68,8 % довшим, тод1 як тримкячному вщ1 тварини витрачали на лежання вщповщно 58,9 та 60,3 % добового часу.
Отримаш нами даш за етолопчними показниками телят показують, що з в1ком час, витрачений на сон I вщпочинок, скорочуеться до трьох мкящв життя: у першш груш з 836,3±18,7 до 462,9±13,2, у другш вщповщно - з 827,1±16,9 до 491,5±14,9 хвилин на добу.
Разом з тим встановлено, що час, витрачений на прийом води, з вжом змшювався незначно.
На стояния телята витрачали 385 - 430 хвилин/добу в мюячному вщ1 та 491 - 545 хвилин/добу у три мюячному вщ1. 1нтервал часу стояния з вжом зростав у вЫх трупах, тод1 як час вщпочинку в стоячому положенш зменшувався до тримюячного вшу: у першш груш - з 260,5 до 174, у другш вщповщно - з 283,4 до 179,3, хвилин.
У перюд годування рослинними кормами (6 мюящв) добовий ритм I життев1 прояви у телят пщдаються новим впливам. Уже сам перехщ з молочно! год1вл1 на рослинну е фактором характерних змш у шлунково-кишковому тракт1 та оргашзм1 в цщому. У перюд годування рослинними кормами час лежання телят пщвищуеться до шести мкячного в1ку не значно по вс1х групах.
Телята ус1х груп на добу лежали зазвичай 769-837 хвилин, тобто 53,458,1 % добового часу. Максимум часу лежання у телят припадав на шчш години (м1ж 23.00 I 5.00 годинами). Час, витрачений на сон, вщпочинок, також скорочувався пор1вняно з телятами трьохмюячного в1ку.
Час стояния телят р1зних груп на шостому мюящ вщ1 життя не мав ютотних змш I коливався вщ 40,6 до.40, 1% впродовж доби. Рухова актившсть телят до шестимкячного вшу зросла у вЫх групах пор1внянно з тримкячним вком.
Тривалкть процесу жуйки у телят шестимкячного в1ку коливалася в межах величин 33-35 % добового часу у р1зних груп. Час, витрачений на жуйку лежачи I стоячи збшьшувався з вжом. Його штервал на жуйку стоячи в шестимкячному вщ1 в телят обох груп продовжував збщьшуватися. Час на пощання корму з вжом збшьшуеться у двох групах телят. Тривалють прийому води у телят вс1х груп практично не змшилася у пор1внянш з перюдом молочно! год1вл11 склала 43 - 47 хвилин.
Висновки: Встановлено в1кову змшу часових характеристик поведшки бугайщв та теличок. Так1 етолопчш показники як жуйка стоячи, лежачи, пощання корм1в, рухова актившсть ¿з вжом збшьшувалися, а статичний стан, лежання, вщпочинок, сон з вжом мають зворотну тенденцш. У бугайщв волинсько! м'ясно! породи вони були бшьш виражеш, шж у теличок дано!
409
породи.
Л1тература
1. Бойко И.А., Высочина И.С. Этология и физиология телят в различных условиях содержания на комплексах в первую фазу выращивания//Сб.: Организационно-технологические, селекционно-генетические и сощально-психологические проблемы управления поведением сельскохозяйственных животных при интенсификации животноводства. - Л., 1983.- С. 68-69.
2. Бенедиктова Т.Н. Некоторые особенности поведения телят//В кн.: Поведение животных: экологические и эволюционные аспекты.- М., 1972.- С. 70-71.
3. Гауптман Я. и др. Этология сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1977.
4. Горбачёва И.Н., Крисанов А.Ф. Пищевое поведение коров красно-пёстрой породы // 3оотехния. - 2001. № 3. - С. 24-26.
5. Зубец М.В., Токарев Н.Ф., Винничук Д.Т. Этология крупного рогатого скота.- К.: Аграрная наука, 1996.- 213с.
6. Юдин М.Ф. Этологическая характеристика бычков разных генотипов // Зоотехния. - 2001. № 6. - С. 20-22.
7. Юдин М.Ф. Этологическая характеристика молодняка симментальской породы // Молочное и мясное скотоводство. - 2002. № 1. - С.36-39.
Summary Paska M.Z.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytsky, Lviv, Ukraine ETHOLOGICAL PARAMETERS OF VOLYN MEAT BREED CALVES IN
ONTOGENESIS
The results of the study of ethological parameters of calves of different ages Volyn meat breed are presented at the article. Found that with age there is a change of time characteristics in two groups of animals. Such ethological parameters as gum standing, lying, eating food, physical activity increased with age, and inactive state, lying, rest, sleep with aging have the opposite trend. Most optimal are ethological parameters in bull of Volyn meat breed.
Key words: cattle, bull calves, Volyn meat breed, ethological parameters.
Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.
410
