CC BY
65
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7317
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.07:619:616.34:636.2
Етшлопя та клiнiко-бiохiмiчнi показники кров1 за алiментарноl остеодистрофй' корiв
Л.Г. ^iBrncbKa, С.К. Демидюк, А.Р. Щербатий, В.Л. Федорович, 1.О. Тиндик
therapy@lvet.edu.ua
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарно1медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
Встановлею eтiологiчнi чинники алтентарно1 остеодистрофй у корiв в ТзОВ iмeнi Данила Галицького Яворiвського району Львiвськоl обласmi. Проведено клтчне до^дження корiв за алтентарно1 остеодистрофй. Встановлено зниження nродуктивностi, алотрiофагiю, напружену ходу, кульгавiсть, потовщення та болючiсть суглобiв, розм 'якшення хвостових хрeбцiв, у важких випадках - залежуванням тварин. Вгодоватсть бiльшостi тварин була нижче середньог, спостeрiгалася гтототя i атотя передшлунюв, температура тма була в межах норми. У 50% корiв вiдзначали блiдiсть слизових оболо-нок, у 10 корiв - тахтное (47,0 ± 0,45 дих.рух./хв.) i тахiкардiю (110,0 ± 3,65уд./хв). В 10% корiв грудна клтка була тдтяг-нена, а хребетний стовбур - викривлений до верху. У 5 корiв вiдмiчали хитання зубiв. Аналiзуючи рацюн годiвлi корiв встановлено нестачу фосфору (10-15 г), кобальту (4-5 мг), цинку (27-110 мг), йоду (5-6 мг), цукру (120-180 г), купруму (2426 мг), вмiст каротину (20-30 мг), надлишок кальщю (14-28 г), феруму (1400-2200 мг), мангану (210-360 мг). В кровi дос-лiдних корiв встановили зниження рiвня гемоглобту (на 10,6 %), кiлькостi eритроцитiв (18,8 %), порiвняно з тваринами контрольноl групи. Лейкоформула у хворих корiв характеризувалась зниженням кiлькостi базофтв (9%), еозинофтв (47,6%), паличкоядерних (82,3%) i сегметоядерних (4%) нeйтрофiлiв, моноцитiв (13,3%) i збыьшенням кiлькостi лiмфоци-тiв (11%).У сироватц кровi до^дних встановили зниження вмiсту загального быка (7,2%), загального кальщю (26,3%), каротину (22,8%) та кобальту (58,8%).
Knmnoei слова: велика рогата худоба, алжентарна остeодистрофiя, клтчний статус корiв, кров, еритроцити, лейко-цитарна формула, загальний быок, загальний кальцш, неоргашчний фосфор, каротин, ферум, манган, купрум, кобальт, йод.
Этиология и клинико-биохимические показатели крови при алиментарной остеодистрофии коров
Л.Г. Сливинская, С.К. Демидюк, А.Р. Щербатый, В.Л. Федоровым, 1.О. Тындык
therapy@lvet.edu.ua
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Установлены этиологические факторы алиментарной остеодистрофии у коров в ООО имени Даниила Галицкого Яво-ривского района Львовской области. Проведено клиническое исследование коров за алиментарной остеодистрофии. Установлено снижение производительности, алотриофагию, напряженную ходу, хромоту, утолщение и болезненность суставов, размягчение хвостовых позвонков, в тяжелых случаях - залеживание животных. Упитанность большинства животных была ниже средней, наблюдалась гипотония и атония преджелудков, температура тела была в пределах нормы. В 50% коров отмечали бледность слизистых оболочек, в 10 коров - тахипноэ (47,0 ± 0,45 дих.дв. /мин.) и тахикардию (110,0 ± 3,65 уд./мин). В 10% коров грудная клетка была подтянуты, а позвоночный ствол - искривленный вверх. В 5 коров отмечали колебания зубов. Анализируя рацион кормления коров установлена недостача фосфора (10-15 г), кобальта (4-5 мг), цинка (27-110 мг), йода (5-6 мг), сахара (120-180 г), меди (24-26 мг), содержание каротина (20-30 мг), избыток кальция
Citation:
Slivinska, L., Demydjuk, S., Shcherbatyy, A., Fedorovich, V., Tyndyk, I. (2017). Etiology and clinical biochemical parameters of blood for nutritional osteodystrophy cows. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 79-83.
(14-28 г), железа (1400-2200 мг), марганца (210-360 мг). В крови опытных коров установили снижение уровня гемоглобина (на 10,6%), количества эритроцитов (18,8%) по сравнению с животными контрольной группы. Лейкоформула у больных коров характеризовалась снижением количества базофилов (9%), эозинофилов (47,6%), палочкоядерных (82,3%) и сегмето-ядерних (4%) нейтрофилов, моноцитов (13,3%) и увеличением количества лимфоцитов (11%). В сыворотке крови опытных установили снижение содержания общего белка (7,2%), общего кальция (26,3%), каротина (22,8%) и кобальта (58,8%).
Ключевые слова: крупный рогатый скот, алиментарная остеодистрофия, клинический статус коров, кровь, эритроциты, лейкограмма, общий белок, общий кальций, неорганический фосфор, каротин, железо, марганец, медь, кобальт, йод.
Etiology and clinical biochemical parameters of blood for nutritional
osteodystrophy cows
L. Slivinska, S. Demydjuk, А. Shcherbatyy, V. Fedorovich, I. Tyndyk
therapy@lvet.edu.ua
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Established etiological factors of nutritional osteodystrophy cows LLC Danylo Galician Yavoriv district, Lviv region. A clinical study on nutritional osteodystrophy cows. A decrease in productivity, alotriophagy, strained course, lameness, thickening and tenderness of the joints, softening of the caudal vertebrae, in severe cases - the formation of animals have been established. The fatness of most animals was below average, hypotension and atony of the predniegens were observed, body temperature was within the norm. In 50% of cows pallor of the mucous membranes was noted, in 10 cows - tachypnea (47.0 ± 0.45) and tachycardia (110.0 ± 3.65). In 10% of the cows, the thorax was pulled up, and the vertebral trunk - curved upwards. In 5 cows, fluctuations of the teeth were noted. Analyzing the diet of feeding cows, a shortage of phosphorus (10-15 g), cobalt (4-5 mg), zinc (27-110 mg), iodine (56 mg), sugar (120-180 g), copper (24-26 mg), carotene content (20-30 mg), excess calcium (14-28 g), iron (1400-2200 mg), manganese (210-360 mg). In the blood of experimental cows, the level of hemoglobin was reduced (by 10.6%), the number of erythrocytes (18.8%) in comparison with the animals in the control group. Leukoformula in cows was characterized by a decrease in the number of basophils (9%), eosinophils (47.6%), stabnoid (82.3%) and segmented (4%) neutrophils, monocytes (13.3%) and an increase in lymphocyte count (11% ). In the blood serum of the experienced, a decrease in the total protein content (7.2%), total calcium (26.3%), carotene (22.8%) and cobalt (58.8%) was established.
Key words: cattle, alimentary osteodystrophy, clinical status of cows, blood, red cells, leukocyte formula, total protein, total calcium, inorganic phosphorus, carotene, iron, manganese, copper, cobalt, iodine.
Вступ
Сучасна технология тваринництва тдвищуе ризик виникнення у тварин метаболiчних розлащв. Серед незаразних, одними з найбшьш поширених е хвороби обмшу речовин, зокрема спричинеш порушенням макроелеменпв (Levchenko et al., 2004; Heinrikhs, 2011; Levchenko et al., 2015). Основними чинниками остеодистрофп у тварин е порушення годiвлi та ппо-динамiя, а провщними ланками И патогенезу - дисбаланс мiж формуванням i резорбщею шстки. Роль аль ментарного фактора полягае у незбалансованш та недостатнш годiвлi тварин. Особливе значення мае недостатне надходження з кормами кальщю i фосфору та порушення сшвввдношення цих елеменпв у рацюнах. О^м вмюту кальцш та фосфору в рацют, необхщно також враховувати вмют мжроелеменпв. В етюлогп остеодистрофп певну роль вщграе нестача кобальту, цинку, купруму, мангану, яш беруть актив-ну участь у формуванш шстково! тканини та механизмах регенераци в разi ушкодження шсток (Slivinska, 2000).
Особливютю бшьшосп хвороб спричинених порушенням обм^ речовин е те, що вони мають субк-лшчний перебт Вш характеризуемся тим, що симп-томи хвороби або зовам не проявляються, або мають не типовий характер. Проведення гематолопчних та бiохiмiчних дослвджень дозволяють встановити рiзнi функцюнальш змши в органiзмi тварин i розробити профшактику захворювання. При цьому слад враховувати господарсьш та бiохiмiчнi особливосп даного
репону, умови в яких утримуються тварини, !хню продуктившсть та метаболiчний профшь кровi органь зму. Останнш може слугувати базовою характеристикою стану здоров'я тварин i продуктивносп (Levchenko et al., 2000; Fedorovych, 2011; Levchenko et al., 2012).
Проблема вивчення алiментарноi остеодистрофп тварин е актуальною, осшльки окремi ланки патогенезу залишаються маловивченими, зокрема зв'язок мш-роелемештав (Underwood and Suttle, 2001; Pavlov et al., 2005; Demydiuk et al., 2015).
Метою наших дослщжень було встановити етю-лопчш чинники у виникненш алiментарноi' остеодистрофп, вивчити клшчний стан та шформатившсть вмюту макро- i мiкроелементiв у кровi корiв.
Матерiал i методи дослiджень
Дослвдження проводили на базi ТзОВ iменi Данила Галицького Яворiвського району Львiвськоi облас-тi та кафедрi внутрiшнiх хвороб тварин та клiнiчноi дiагностики. Об'ектом дослiджень були 130 корiв украiнськоi чорно-рябоi породи на останньому мiсяцi тiльностi та перших мюяцях лактаци. Лабораторнi показники кровi дослiджували в 30 корiв.
Захворювання спостер^ались в осшньо-зимово-весняний перюд (жовтень-грудень та лютий-квiтень). Етiологiю алiментарноi остеодистрофй' вивчали шляхом проведення дiагностичного етапу диспансериза-цп, який включав аналiз використання тварин, умов годiвлi, утримання, стан обмiну речовин, синдрома-
тику стада. На цьому етат дослвджували кров для встановлення р1вня бшкового, мшерального та вгга-мшного обмшу. Клшчне дослщження тварин проводили за методикою Л.Г. Сл1в1нсько! (2000) на основ1 анал1зу господарських показник1в. Для вивчення кль шчного статусу стада проводили клшчний огляд i виб1ркове повне клiнiчнe дослщження тварин контрольно! групи. При оглядi звертали увагу на загальний стан, вгодовашсть, стан кiстково-зв'язкового апарату. Окрiм цього, визначали стан шерстного покриву, шшри, видимих слизових оболонок, лiмфатичних вузлiв, щитоподiбно! залози, зубiв, копитного рогу, частоту серцевих скорочень, характер серцевих тошв, частоту та глибину дихання, ритм, частоту i силу скорочень рубця, температуру тiла (за наявностi ознак хвороби).
У кровi визначали шльшсть лeйкоцитiв, еритроци-тiв, вмiст гемоглоб^ - на гeматологiчному аналiза-торi Mythic 18. У сироватцi кровi - вмiст загального бiлка, неоргашчного фосфору та загального кальцiю -на бiохiмiчному аналiзаторi Mindrаy BS - 120; мжро-елементи - методом полум'яно! фотометрп за Г.О. Бабенком; каротин - методом фотоелектроколо-риметрп; резервну лужнiсть - за Раевським; йод в сироватцi кровi i кормах - методом фотоелектроколо-риметри за Г.С. Степановим. Х1м1чний склад корм1в визначали за загальноприйнятою схемою зооанал1зу. Вмют цукр1в i водорозчинних фракцш проте!ну - за методикою, описаною А.В. Петербурзьким; каротин -модифжованим методом П.Х. Попандопуло.
Математичну обробку результата дослщжень опрацьовували статистично за допомогою пакета програм Statistica 6.0. Розб1жност1 м1ж середшми значениями вважали статистично в1ропдними за Р < 0,05 (ANOVA).
Результати та ix обговорення
Год1вля кор1в у зимовий перюд проводилася за ко-рмовими рацюнами, складеними з урахуванням живо! маси 400 кг, надою - 15-20 кг, жирносп молока 3,23,4% i наявносл корм1в: сшо - 3-4 кг, солома - 34 кг, силос - 15-16 кг, кормовий буряк - 10-15 кг, комбжорм - 4-5 кг, при наявносп, макуха - 1 кг.
Проведенням аналiзу рацюну годiвлi корiв встано-влено нестачу: кормових одиниць (1-2 кг), фосфору (10-15 г), кобальту (4-5 мг), цинку (27-110 мг), йоду (5-6 мг), цукру (120-180 г), купруму (24-26 мг), каротину (20-30 мг). Вiдмiчали надлишок кальцш (1428 г), феруму (1400-2200 мг), мангану (210-360 мг), перетравного протешу (40-64 г).
У господарствi в зимово-стшловий перюд алiмeн-тарна остeодистрофiя клiнiчно проявлялася знижен-ням продуктивностi, спотвореним апетитом, напру-женою ходою, кульгавiстю, потовщенням та болючю-тю суглобiв, розм'якшенням хвостових хрeбцiв, у важких випадках - залежуванням тварин. Вгодовашсть бiльшостi тварин була нижче середньо!, спосте-рiгалася гiпотонiя i атошя передшлунк1в, температура тiла була в межах норми. У 50% корiв вщзначали блiдiсть слизових оболонок, у 10 корiв - тахiпноe (47,0 ± 0,45 дих.рух./хв.) i тахжардш (110,0 ±
3,65 уд./хв). В 10% корiв грудна клiтка була тдтягне-на, а хребетний стовбур - викривлений до верху. У 5 корiв вiдмiчали хитання зубiв. При вимушеному забо! 4 (13,3%) тварин та розробщ туш вiдмiчали деформа-цiю, в окремих мюця потовщення i бугристiсть, розм'якшення исток, наявнють на ребрах овальних потовщень, а також потовщень суглобiв, особливо у мюцях прикрiплeння сухожилкiв.
Одним iз важливих показник1в функцiонального стану оргашв кровотворення та обмiну мжроелемен-тiв в органiзмi е еритроцитопоез. Для визначення стану еритроцитопоезу та бiохiмiчного статусу корiв, сформовано 2 групи (дослщну i контрольну) по 15 тварин у кожнш.
Вмют гeмоглобiну в кровi дослiдноl групи знахо-дився в межах 95,0-106,2 г/л (103,0 ± 0,40) i був вiро-г1дно (Р < 0,001) менший на 10,6%, нгж у контрольно! (табл.1).
За результатами дослщження показник1в гемопое-зу встановлено, що к1льк1сть eритроцитiв у кровi дос-л1дних корiв в середньому становила 4,8 ± 0,22 Т/л, що на 18,8% (P < 0,05) менше порiвняно з контролем. Олiгоцитeмiя та олiгохромeмiя е наслщком недостат-нього забезпечення тварин поживними та бiологiчно активними речовинами, необхвдними для еритроцитопоезу (Underwood and Suttle, 2001; Demydiuk et al., 2015).
За багатьох порушень функцiонального стану i структури окремих оргашв настае реак^ з боку кро-вотворних органiв, яка супроводжуеться шльшсними i як1сними змiнами кровi, зокрема лейкоципв.
Таблиця 1
Гематологiчнi показники кров1 к'ор1в _(M ± m, n = 30)_
Показники Групи тварин
Контрольна Дослiдна
Гемоглобш, г/л 114,0 ± 0,22 103,0 ± 0,40***
Еритроцити, Т/л 5,7 ± 0,30 4,8 ± 0,22*
Лейкоцити, Г/л 6,8 ± 0,54 5,7 ± 0,41
Базофши 1,2 ± 0,18 1,1 ± 0,14
Еозиноф1ли 6,2 ± 1,30 4,2 ± 1,10
Паличкоядерш 6,2 ± 2,01 3,4 ± 1,24
Сeгмeтоядeриi 21,0 ± 3,20 20,2 ± 4,10
Л1мфоцити 58,6 ± 5,01 65,1 ± 5,24
Моноцити 6,8 ± 1,94 6,0 ± 2,12
Примлки: P < 0,05*; 0,001*** - поршняно зконтрольною
Середня шльшсть !х у корiв досл1дно! групи зна-ходилась нижче нижньо! фiзiологiчнiй меж1 (6,012,0 Г/л); (5,7 ± 0,41 Г/л).
Лейкоформула у дослвдних корiв характеризува-лась зниженням шлькосп базофiлiв (9%), eозинофiлiв (47,6%), паличкоядерних (82,3%) i сегметоядерних (4%) нейтрофшв, моноцитiв (13,3%) i збшьшенням кiлькостi лiмфоцитiв (11%) порiвняно з тваринами контрольно! групи.Отже, показники шлькосп еритро-цитiв, лeйкоцитiв, рiвня гемоглоб^ вказують на розвиток у корiв алiмeнтарно! анeмi!, причиною яко! е, очевидно, нестача кобальту, купруму та мангану в рацюш.
За дослiджeння бiохiмiчних показникiв в органiзмi корiв за алiмeнтарно! остеодистрофй нами встановле-
но ряд закономiрностей, яш, з одного боку, характеризуют особливосп 'х фiзiологiчного стану, а з ш-шого - вказують на значш змiни в метаболiзмi (табл. 2).
Нами встановлено, що рiвень загального бiлка в сироватцi кровi дослвдних корiв знаходився у межах 64,0-73,5 г/л i становив у середньому 69,0 ± 0,10 г/л (табл. 2), що на 7,2% (Р < 0,001) менше ш^вняно з контролем.
Причиною гiпопротеiнемii, очевидно, може бути порушення синтезу окремих його фракцш, недостатне надходження в оргашзм з кормом.
Вмiст каротину в сироватщ кровi дослцщих тварин був меншим за фiзiологiчнi показники (8,418,6 мкмоль/л) (Levchenko et al., 2000) i в середньому становив 3,5 ± 0,37 мкмоль/л, що на 22,8% менше порiвняно з контрольною групою корiв.
Вмют загального кальцiю у корiв дослщно' групи вiрогiдно (P < 0,01) зменшувався на 26,3% порiвняно з контролем, що пов'язано, на нашу думку, з порушен-ням кальще-фосфорного сшввщношення у рацiонi i кровi корiв. У корiв контрольно' групи рiвень кальцiю знаходився на нижнш меж1 фiзiологiчних коливань (2,4-3,2 ммоль/л).
Умют шшого макроелемента - неоргашчного фосфору знаходився в межах ввд 1,15 до 1,56 ммоль/л (1,4 ± 0,02) - у щ^в дослцдао' групи, за норми 1,52,2 ммоль/л.
Таблиця 2
Бiохiмiчнi показники кров1 uopiit (M±m, n=30)
Показники Вмют в сироватщ або кровi
Групи тварин
Контрольна Дослiдна
Загальний бшок, г/л 74,0 ± 0,12 69,0 ± 0,10***
Каротин, мкмоль/л 4,3 ± 0,56 3,5 ± 0,37
Резервна лужтсть, об%СО2 47,2 ± 1,20 40,0 ± 1,10***
Загальний кальцш, ммоль/л 2,4 ± 0,10 1,9 ± 0,12**
Неоргашчний фосфор, ммоль/л 1,6 ± 0,03 1,4 ± 0,02***
Ферум, мкмоль/л 20,4 ± 0,20 24,1 ± 0,26***
Манган, мкмоль/л 2,3 ± 0,04 1,9 ± 0,32
Купрум, мкмоль/л 20,7 ± 2,52 13,6 ± 2,12*
Кобальт, мкмоль/л 0,27 ± 0,01 0,17 ± 0,01***
Цинк, мкмоль/л 19,1 ± 1,18 20,2 ± 1,14
Примiтки: P < 0,05*; 0,001** - поршняно з контрольною
Гiпофосфатемiя (менше 1,5 ммоль/л) встановлена у 100% корiв. Встановлений низький рiвень Р вказуе на розвиток у корiв гшофосфатеми, яка е показником остеодистрофп.
Враховуючи специфiчнi особливостi областей За-хщного регiону Укра'ни, нами визначався в кровi корiв умiст Fe, Mn, Co, Cu, Zn, J оскшьки 'м належить найбiльше значения в еритроцитопоезг
Ферум необхвдний, як компонент для синтезу ге-моглобiну, е складовою частиною ферментiв антиок-сидантного захисту, бере участь у тканинному окис-ненш, окисно-вiдновних процесах в органiзмi, стиму-люе обмiн речовин, iмунобiологiчнi реакцп, кровот-ворення, рiст i розвиток тварин (Levchenko et al.,
2004). Як показали результати наших дослщжень, шлькють феруму в сироватцi кровi у корiв усiх груп знаходилась у межах фiзiологiчних коливань (1530 мкмоль/л). У дослiдних корiв - в середньому 24,1 ± 0,26 (18,1%; Р < 0,001), контрольних - 20,4 ± 0,20 мкмоль/л вщповщно.
Манган активуе кютковий iзофермент лужно' фо-сфатази та iншi ферменти, як1 беруть участь у бюсин-тезi елементiв оргашчного матриксу i його мшераль зацп (Pavlov et al., 2005). Вмют мангану у корiв досль дно' i контрольно' груп був бшьшим за фiзiологiчнi коливання i в середньому становив 1,9 ± 0,32 i 2,3 ± 0,04 мкмоль/л вщповщно.
У формуваннi шстково' тканини та ii' функцюну-ваннi важливого значення надають бiогенним мжрое-лементам. За дефщиту купруму у шстковш ткаиинi збiльшуеться вмiст розчинного колагену i затримуеть-ся перетворення його у зрший колаген, тому розвива-еться дифузний остеопороз (Pavlov et al., 2005). Необ-хвдно вщмггати, що його к1льк1сть у кровi корiв дослано' групи була найменшою i в середньому стано-вила 13,6 ± 2,12 мкмоль/л (12,4-13,7), що на 52,2% вiрогiдно (Р < 0,05) менше порiвняно з контролем. Гiпокупремiя встановлена у 50% дослщжених корiв.
Кобальт стимулюе засвоення кальцiю i фосфору, посилюючи протеолiтичну активнiсть шлункового та панкреатичного сошв, активуе кiстковий i кишковий iзоферменти лужно' фосфатази, кислу фосфатазу, стимулюе включення фосфору в кюткову тканину, синтез оргашчно' i мшерально' частини к1стки (Levchenko et al., 2004). Вмют кобальту в кровi корiв обох груп був нижчим за фiзiологiчну норму i в середньому становив у дослвднш груш 0,17 ± 0,01 мкмоль/л (58,8%; Р < 0,001), контрольнш - 0,27 ± 0,01 мкмоль/л.
Цинк бере участь у процесах кальцифжацп, акти-вуючи лужну фосфатазу. За його дефщиту активнють ферменту у хондроцитах епiфiзарного хряща знижу-еться, що спричиняе порушення остеогенезу (Levchenko and Kondrakhin, 2002; Levchenko et al., 2004; Enjalbert et al., 2006; Provatorov et al., 2009). Вмют цинку у вах корiв знаходився в межах фiзiоло-пчних коливань (15-23 мкмоль/л).
У разi тривалого недостатнього надходження мь неральних речовин з кормом або низького рiвня 'х засвоення кюткова тканина збiднюеться на кальцiй, фосфор, магнш та iншi елементи, настае 'х демiнера-лiзацiя (остеомаляцiя), яка проявляеться передусiм у кустках, що не мають опорного значення. Процеси шсткоутворення та кюткооновлення порушуються (Pavlov et al., 2005).
Отже, у бiогеохiмiчнiй зош Львiвськоi областi де-фiцит мiкроелементiв в органiзмi корiв настае внаслi-док недостатньо' 'х кiлькостi у грунтах, водi та кормах, а також внаслвдок порушення сшввщношення мiж ними. Нестача кобальту, купруму, йоду та над-лишок феруму, мангану, кальцш спричиняе змен-шення не лише мшерального метаболiзму, а й порушення еритроцитопоезу, бiлоксинтезувальноi функц^' печiнки, обмшу виашшв та спричиняе розвиток остеодистрофп.
BnciiOBk'ii
1. OCHOBHOM npHHHHOM agiMemapHOi ocTeogucT-po^ii KopiB y gaHOMy rocnogapcTBi e HegocTarae Hag-xog^eHHa 3 KOPMOM ^oc^opy B noegHaHHi 3 ge^^HTOM y paцiонi Ko6agbTy, цннкy, nogy, цyкpy, KapoTHHy i KynpyMy 3a HaggumKy nepeTpaBHoro npoTeiHy, Kagb-^ro, ^epyMy Ta MaHraHy. 2. KgiHiKO-ga6opaTopHHMH gocgig^eHHHMH 6ygo BHHBgeHO nopymeHHa o6MiHy penoBHH y KopiB, me npoaBgagoca po3bhtkom agiMema-pHOi ocTeogucTpo^ii.
EiS^iorpa^inm iiocii. lanim
Levchenko, V.I., Kondrakhin, I.P., Vlizlo, V.V. (2012). Vnutrishni khvoroby tvaryn: pidruchnyk. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Heinrikhs, A. (2011). Hodivlia ta utrymannia koriv u sukhostiinyi period. Zhurnal «Moloko i ferma». 1(04), 56-61 (in Ukrainian). Levchenko, V.I., Kondrakhin, I.P., Bohatko, L.M. (2000). Zahalna terapiia i profilaktyka vnutrishnikh khvorob tvaryn: Praktykum. Bila Tserkva (in Ukrainian). Pavlov, M.S., Maslii, M.I., Pysarenko, V.F. (2005). Osoblyvosti diahnostyky i profilaktyky khvorob, sprychynenykh porushenniam obminu rechovyn. Vet. medytsyna: Mizhvid. temat. nauk, zb. 85(2), 885-887 (in Ukrainian).
Levchenko, V.I., Vlizlo, V.V., Kondrakhin, I.P. (2004). Klinichna diahnostyka vnutrishnikh khvorob tvaryn. Bila Tserkva (in Ukrainian). Levchenko,V.I., Vlizlo,V.V., Kondrakhin, I.P. (2015). Vnutrishni khvoroby tvaryn: pidruchnyk. Bila Tserkva, 2 (in Ukrainian).
Slivinska, L.H. (2000). Dyspanseryzatsiia koriv (metodychni rekomendatsii). Lviv, 40 (in Ukrainian).
Demydiuk, S.K., Shcherbatyi, A.R., Lukashchuk, B.O. (2015). Syndromatyka stada koriv v NNVTs «Komarnivskyi» Horodotskoho raionu Lvivskoi oblasti. Nauk. visnyk Lviv. nats. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho. 17, 1(61), 1, 47-51 (in Ukrainian).
Fedorovych, V.L. (2011). Profilaktyka osteodystrofii koriv v umovakh bioheokhimichnoi zakhidnoi zony. Nauk. visnyk Lviv. nats. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho. seriia «Veterynarni nauky». 13, 4(50), 1, 472-476 (in Ukrainian).
Underwood, E.J., Suttle, N.F. (2001). The Mineral Nutrition of Livestock. CABI Publishing.
Levchenko, V.I., Kondrakhin, I.P. (2002). Veterynarna klinichna biokhimiia. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Provatorov, H.V., Ladyka, V.I., Bondarchuk, L.V. (2009). Normy hodivli, ratsiony i pozhyvnist kormiv dlia riznykh vydiv silskohospodarskykh tvaryn: dovidnyk. Sumy: Universytetska knyha (in Ukrainian).
Enjalbert, F., Pebreton, L., Salat, O. (2006). Effects of copper, zinc and selenium status on performance and health in commercial dairy and beef herds: retrospective study. Journal of Animal Physiology and Animal Nutrition. 90, 459-466.
Banzaite, V., Klimiene, I., Spakauskas, V., Matusevicius, A. (2005). Interaction between the levels of hormones and minerals in sera of healthy and sick cows. Pol. J. Vet. S. 8(4), 269-274.
Cmammn nadiumm do peda^ii 28.02.2017
