CC BY
27
УДК: 619:616.981.49.616-084:636.4:579.62
Т1таренко О.В., кандидат ветеринарних наук, © Полтавська державна аграрна академ1я
ЕТ1ОЛОГ1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ SALMONELLA TYPHISUIS В ЗАХВОРЮВАНН1 СВИНЕЙ НА САЛЬМОНЕЛЬОЗ.
Визначений р1вень захворюваност1 свиней на сальмонельоз у господарствах Полтавськог област1. Виявлена домтуюча роль серолог1чного вар1анту збудника S.typhisuis в ет1ологИ сальмонельозу. Доведено переважне значення S.typhisuis у зумовлент тдгострог та хронгчног форм переб1гу сальмонельозу серед тдсвинкгв та бактерюносшства у свиноматок.
Ключовi слова: сальмонельоз свиней, Salmonella typhisuis, тдгострий та хротчний переб1г хвороби, патологоанатом1чт змти.
Вступ. Сальмонельоз — це шфекцшне захворювання переважно молодняку багатьох видiв сшьськогосподарських тварин вжом вщ 7 — 10 дiб до 5 мшящв, яке викликають мжрооргашзми з роду Salmonella.
Хвороба переб^ае у гострш, пщгострш та хрошчнш формах. Вона може проявлятися у виглядi ензооти, ешзооти або спорадично [1].
Вщ багатьох представниюв св^ тварин iзолюють самi рiзноманiтнi серологiчнi варiанти сальмонел, якi у одних викликають захворювання, а у шших - бактерюносшство [2].
Збудником сальмонельозу свиней у бшьшосп е S.choleraesuis та S.typhisuis, також виявляють S.typhimurium, S.enteritidis, S.dublin, S.stanley, S.derbi, S.brandenburg, S.heidelberg, S.muenchen та iншi [3, 4, 5].
В Укра1ш були зареестрованi випадки видiлення вiд свиней таких рщюсних серотипiв як S.paratyphi C, S.glasgow, S.lindenburg, S.tompson, S.logos, S.pomona, S.heidelberg, S.muenchen, S.isangi, S.maracaibo, S.concord, S.kentucky, S.usumbura, S.teshie, S.america, S.riggil [6].
Джерелом шфекцп при сальмонельозi е хворi свинi, реконвалесценти та свиш-сальмонелоносп [7].
Iнфекцiю в благополучнi господарства можуть занести гризуни, собаки, коти, птахи; iнодi джерелом збудника можуть бути хворi люди та люди-сальмонелоноси [7].
Сальмонельоз виникае в будь-який перюд року. Виникненню хвороби сприяе скупчене утримання, надмiрна вогюсть у свинарниках та наявнiсть в повiтрi амiаку, незбалансованi рацiони годiвлi по проте1'нам та мiнеральним речовинам, ппов^амшози, спорiднене розведення [7].
Комплекс патологоанатомiчних змiн при сальмонельозi мае деяю варiацil в залежностi вщ клшчно! форми перебiгу [8].
При гострому перебiзi хвороби поросята вщмовляються вiд корму, пригнiченi, температура 1'х тiла пiдвищуеться до 41— 42° С. Шюра у дiлянцi черева та юнчиюв вух червонiе i набувае синього вiдтiнку. З розвитком
© Тггаренко О.В., 2008
360
запальних процеЫв у шлунково-кишковому тракт з'являеться пронос, iнодi i блювання. Фекали мають водянисту консистенцiю, жовто-зелений колiр, неприемний гнильний запах, пластiвцi слизу, домiшки KpoBi або фiбрину. Тварини бiльше лежать. У них вiдмiчають поверхневе дихання черевного типу, iнодi кашель, задишку, гарячку, судоми, зменшення видiлення сечi [1, 8].
При хронiчнiй формi хвороби звертають увагу на дифтеритичне запалення слизово! оболонки клубово! та ободово! кишок, фолiкулярнi виразки з плоскими або валикоподiбними краями, фокуси некрозу в печiнцi та селезшщ; при гострiй формi — збшьшення селезiнки, катарально-геморагiчне запалення слизових оболонок шлунку та тонких кишок [8].
Вiд часу виявлення першого представника роду Salmonella дослщженнями багатьох вiтчизняних та закордонних вчених накопичено великий досвщ щодо дiагностики, вивчення властивостей збудника, етзоотологи та епщемюлогп сальмонельозу, впровадження засобiв i методiв лiкування та профшактики.
Проте, сальмонельоз i зараз мае значне поширення у господарствах Укра!ни та за кордоном i завдае значних економiчних збиткiв.
Тому метою наших дослщжень було виявлення домiнуючого серологiчного варiанту збудника, що викликае сальмонельоз свиней в господарствах Полтавсько! областi.
Матер1ал i методи. Для досягнення визначено! мети ми застосовували прийнятi методи: клiнiко-епiзоотологiчний [9], патологоанатомiчний [8, 10, 11], бактерюлопчний [3, 5, 12, 13, 14], серолопчний [15].
Проби органiв i патологiчного матерiалу для бактерiологiчних дослщжень вщбирали на свинофермах господарств Полтавсько! обласи, якi були зареестрованi у зв^нш документаци державних установ ветеринарно! медицини як неблагополучнi щодо сальмонельозу свиней.
Для посмертно! дiагностики проби патолопчного матерiалу вiдбiрали не шзшше 12 годин пiсля загибелi вщ трупiв тварин, що не л^вались антибiотиками.
Вiд тварин, забитих з дiагностичною метою, вiдбирали та дослщжували проби органiв (печiнки iз жовчним мiхуром та лiмфовузлами, селезiнки, нирок, брижовi лiмфовузли, кров серця, трубчастих кiсток, легень; вiдрiзки ободово!, клубово! кишок та ^пу кишку iз вмiстом).
Для прижиттево! дiагностики дослщжували проби фекалш, кровi, носового слизу та сироватки кровi у реакцп аглютинацп на предмет виявлення протисальмонельозних антитiл.
Нами були дослiдженi бактерюлопчним методом проби патматерiалу, вiдiбранi вщ 108 свiжих трупiв свиней, проби оргашв вiд 41 забитих iз дiагностичною метою тварин, а також 200 проб фекалш i 22 проби кров1
Серологiчним методом з допомогою реакци аглютинаци було дослщжено 200 проб сироватки кровi вщ свиноматок.
Результати дослщження. За результатами дослщжень захворювашсть свиней на сальмонельоз в господарствах област складала в середньому 16,8 %.
Найбiльшу кшьюсть випадкiв захворювання свиней на сальмонельоз
361
вiдмiчали з вересня по Ычень (73,3%).
Захворювання мало переважно пщгострий та хрошчний nepe6ir. Також вiдмiчали бактерiоносiйство серед свиноматок.
При пщгострому перебiзi спостерiгали: зниження апетиту, непостiйну гарячку, дiарею та запори, бронхопневмонш, зниження маси тша.
Хронiчнi випадки сальмонельозу характеризувалися прогресуючим схудненням та вiдставанням тварин у роси, непостiйною дiареeю; тимчасовим пщвищенням температури тiла до +41,5°С, бронхопневмошею; наявнiстю стускнiлого та скуйовдженого волосяного покриву, набуттям ним жовтого вщтшку; змшою бiлого кольору шкiри на брудно-арий.
Сальмонелоносiйство у дорослих тварин (свиноматок) перебрало без явних клмчних ознак з наявнiстю у них титрiв специфiчних аглютинуючих антитiл 1:100 i вищих.
При патологоанатомiчному розтиш трупiв поросят, що загинули вщ пщгостро! та хрошчно! форми сальмонельозу, при вимушеному та дiагностичному забо! тварин змiни виявляли здебiльшого у товстому вщдш кишечника, особливо у клубовш, слiпiй та ободовiй кишках.
При цьому вiдмiчали геморагiчне запалення стшки кишки, дифузне та вогнищеве дифтеритичне запалення слизово! оболонки з утворенням фол^лярних виразок.
Також виявляли серозно-катаральну лобулярну пневмонiю, iнодi -гншну пневмонiю; у печiнцi — гепатити, невелик вогнища некрозiв; фiбринозний перикардит; переродження перикарду.
Вiд свиней видшено та iдентифiковано 107 культур сальмонел, з яких до S.typhisuis вiднесли 92 (86,0%) культури.
Враховуючи те, що сероварiанти S.typhisuis мають антигенну структуру подiбну до сероварiантiв S.choleraesuis var.america, !х розрiзняли за бiохiмiчними властивостями. При цьому культури S.typhisuis, на вiдмiну вiд культур S.choleraesuis var.america, ферментували арабiнозу, глюкозу без утворення газу, i були шертними щодо манiту.
Збудники S.typhisuis викликали пiдгострий та хронiчний переб^ хвороби у 86,3% випадкiв (вщ тварин, що захворiли) серед пщсвинюв у вiцi 3-5 мiсяцiв i бактерiоносiйство у 11,5% дослiджених свиноматок.
Висновки.
1. Захворюванiсть свиней на сальмонельоз в господарствах Полтавсько! област складала в середньому 16,8 %.
2. Збудникам серолопчного варiанту S.typhisuis належала дом^юча роль в етюлогп сальмонельозу свиней (86,0%).
3. S.typhisuis викликали пщгострий та хрошчний переб^ хвороби у 86,3% випадюв серед пщсвинюв i бактерiоносiйство у 11,5% свиноматок.
Лггература
1. Болезни молодняка свиней /В.В.Никольский, В.И.Божко, В.А. Бортничук и др. - К.: Урожай, 1989. - 190 с.
2. Сальмонеллезы / Этиология, эпидемиология, клиника, профилактика /В.И.Покровский, В.А.Килессо, Н.Д.Ющук и др. — Т.: Медицина, 1989. - 344 с.
362
3. Лабораторная диагностика сальмонеллезов человека и животных, обнаружение сальмонелл в кормах, продуктах питания и объектах внешней среды: методические указания / Разработаны: Б.Л.Черкасский, С.Ш.Рожнова, Ю.Я.Тендетников с соавт. — М.: Агропромиздат, 1990. — 58 с.
4. Загаевский И. С. Профилактика пищевых токсикоинфекций и токсикозов по линии ветеринарной службы / Учебное пособие. УСХА. - К.: Пол^рафкнига. — 1976. — С. 4 - 58.
5. Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции. Справочник / Б.Н. Антонов, В.В.Борисова, П.М.Волкова и др. М.: Агропромиздат, 1986. — 352 с.
6. Волинець Л., Олшник Л., Тарасюк Т. Поширення рщюсних серолопчних титв сальмонел серед тварин у репонах Украши // Ветеринарна медицина Украши. — 2002. — № 6. — С. 12 — 13.
7. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных. Справочник / В.П.Литвин, В.И.Береза, В.Г.Скибицкий и др. - К.: Урожай, 1992. - 168 с.
8. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / Под ред. В.П.Шишкова, Н.А.Налетова. М.: Колос, 1980. — С. 267 — 273.
9. Методические указания по эпизоотологическому исследованию / В.Д.Бакулов, Г.Т.Юрков, А.А.Песковацков и др. М.: Колос, 1982. — С. 16.
10. Боль Б.К. Патологоанатомическое вскрытие животных. М.: Сельхозиз., 1950. - С. 192 - 194.
11. Потоцький М.К. Сальмонельоз // Ветеринарна медицина Украши. — 1998. — № 5. — С. 23 — 25.
12. Методические указания по микробиологической диагностике заболеваний, вызываемых энтеробактериями / Разработаны: С.Д.Татариновой, В.А.Килессо и др. Москва, 1984. — 142 с.
13. Энтеробактерии /И.В.Голубева, В.А.Килессо, Б.С.Киселева и др.; Под ред. В.И.Покровского. — М.: Медицина, 1985. - С.121-164.
14. Определитель бактерий Берджи. В 2-х т. Т. 1: пер. с англ. / Под ред. Дж.Хоулта, Н.Крича, П.Снита, Дж.Стейли, С.Уильямса. — М.: Мир, 1997. — 432 с.
15. Справочник специалиста ветеринарной лаборатории / Н.В.Коротченко, Ю.П.Смиян, А.П.Адаменко и др.; Под ред. В.П.Смияна. К.: Урожай, 1987. - С. 41-57, 171-172.
Summary
TITARENKO E.V. ETYOLOGY MEANING SALMONELLA TYPHISUIS FOR SWINE SALMONELLOSIS MORBIDITY.
There have been defined the morbidity level of swine salmonellosis in Poltava region. It was established that Salmonella typhisuis has a predominant meaning in swine salmonellosis morbidity. It is pointed aut that subacute, chronic forms of desease of pigs and bacteriacarring of adult swines has been provoked by Salmonella typhisuis mainly.
Стаття надшшла до редакци 10.04.2008
363
