CC BY
162
Анотация. В статьи предложены системный подход к процессу управления торговыми марками на предприятиях.
Ключевые слова: система управления, торговые марки, предприятия.
Summary. System approach are offered In article to process of management trademarks on enterprise. Keywords: managerial system, trademarks, enterprises
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУ Щербак В.Г. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТПлетникова 1.Л.
УДК 658.5.012.2
ОЦ1НКА ЕКОНОМ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ШДПРИеМСТВА ЯК СКЛАДОВА ШРОЦЕСУ РЕСТРУКТУРИЗАЦИ: МЕТОДИЧНИЙ
АСПЕКТ
Васьковська Я.В., астрант (Свропейсъкого утверситету (м. Ruis))
Стаття присвячена оцтцг економ1чного потенцгалу, як складово'1 реструктуризаци тдприемства, визначенню рол1 аналгзу л1кв1дност1 i платоспроможност1 при проведент реструктуризацшних процейв. Дано авторське визначення цих понять та розкрито ix взаемозв 'язок.
Rлючовi слова: лiквiднiсть, платоспроможтстъ, дiагностuка кризового процесу, фтансова сторона економiчного потенщалу.
Постановка проблеми. Основною об'ективною передумовою активного проведения реструктуризаци багатьох вггчизняних щдприемств е економiчна криза, для подолання яко! необхщно ошгашзувати роботу шдприемств. Сьогодш реструктуризация пот^бна вам оргашзащям i тим, що адаптувались до ринку, i тим, хто ще не пристосувався до нього, а також тим, яш знаходяться у важкому фшансовому сташ. Важливими етапами у проведенш реструктуризацii е дiагностика кризового процесу, оцшка та аиалiз економiчного потенцiалу пiдприемства, результатiв фiнансово-господарськоi' дiяльностi, системи управлiння. Методика аналiзу фшансово-господарсько! дiяльностi пiдприемства передбачае оцшку його економiчного потенцiалу. Якщо пвд економiчним потенцiалом розумiти здатнiсть пвдприемства досягати поставлених цiлей, використовуючи матерiальнi, трудовi та фiнансовi ресурси, то слад видшяти двi його сторони: майновий i фiнансовий потенцiал.
Анал1з останнгх до^джень. В останш роки проблемою структурування аиалiтичних процедур комплексного аналiзу фшансово-
господарсько! дiяльностi пвдприемств займаеться багато вчених. Особливо видшяеться пiдхiд, який пропагуеться московською школою аналггашв на чолi з професором А. Д.Шереметом. Вiн базуеться на англо-американськш методологii
бухгалтерського облiку, яка передбачае його подш на управлiнський та фшансовий облiк [1]. Професор В.В.Ковальов, навпаки, вважае такий подiл штучним, а зведення в одну групу таких понять, як "ф^а^овий" та "управлшський" недопустимим [2]. Актуальним це е i для аналггачних процедур, що здшснюються в рамках реструктуризацiйних процесiв.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми, котрими присвячуеться стаття. Проте, достатньо актуальними залишаються питання щодо ототожнення поняття платоспроможносп та л^вдносп
Постановка цтей. Дослвдження понять «лшшдшсть» i «платоспроможшсть» пiдприемства на основi синтезу i аналiзу теоретичних положень в галузi економiки та управлшня з метою пiдвищения ефективностi реструктуризацшних процеав.
© Васьковська Я.В.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 28, 2009 121
Виклад основного материалу. Досить важливою для дослiдження кризи на n^np^MCTBi е фiнансова сторона eK0H0Mi4H0r0 потенцiалу. Фiнансовий стан пiдприемства на короткострокову перспективу характеризуеться показниками лкшдносп та платоспроможностi. Цi поняття в роботах деяких вчених ототожнюються [3, 4].
Шсля проведення експрес-аналiзу щдприемства-боржника здiйснюеться
параметричний аналiз, тобто аналiз за системою показникiв, як1 характеризують фшансову дiяльнiсть. Перш за все розраховують показники ткидносп i платоспроможность Згiдно „Методичних рекомендацiй по аналiзу фшансово-господарського стану пiдприемств та оргашзацш", платоспроможнiстю (лiквiднiстю) пвдприемства називаеться його спроможшсть здiйснювати платежi наявними засобами, або такими, котрi безперервно поповнюються за рахунок його дiяльностi [5]. Платоспроможнiсть характеризуе житгездатнiсть, стшшсть пвдприемства. Тобто, платоспроможнiсть - це здатшсть щдприемства своечасно i в повному обсязi провести розрахунки по короткострокових зобов'язаннях.
Платоспроможнiсть та л^щшсть розглядаються як невiд'емнi поняття ринково! економiки.
У науковiй лiтературi юнуе дискусiя вiдносно ототожнення або щдмши поняття платоспроможностi та лiквiдностi. Теоретичне визначення понять „платоспроможшсть" i „лшвщшсть" е нетотожними з огляду на !х практичне застосування при побудовi моделей дiагностики кризисностi. 1.А.Бланк ототожнюе поняття платоспроможностi та лiквiдностi [6, C.33-34], з щею позицiею погоджуеться Gфiмова О.В. "лiквiднiсть i платоспроможшсть -здатнiсть виконувати вiдповiднi поточнi та зовшшш зобов'язання" [7, С.8]. Ковальов В.В стверджуе „в рядi робгт вiтчизняних фахiвцiв цi поняття нередко ототожнюються, хоча навряд чи виправдано", але в той час рекомендуе використовувати шд час розрахунку платоспроможносп коефщенлв лiквiдностi i, в першу чергу, коефщента абсолютно! лiквiдностi [2, С.312];
Роздiляючи думку G.G. Iонiна [8, С.31-41], автор пропонуе розглянути детально щ поняття з огляду !х практичного застосування. У перекладi з латинсько! „лiквiднiсть" означае „рiдкий, що розтiкаеться", тобто здатний змiнювати свою форму. Стосовно економiчно! системи - це здатшсть будь-яких активiв перетворюватися на грош^ тобто змiнювати свою форму в часг Теж саме вщображае й цикл господарсько! дiяльностi, який на своему початку i в кiнцi мае грошову форму.
У мiжнароднiй практицi, залежно ввд здатностi активiв набувати грошово! форми, проводиться наступна класифжащя:
- абсолютно лжвщш активи (грошовi кошти та !хш еквiваленти, оскiльки вони завжди готовi для здiйснення платеж1в);
- добре лжвщш активи (короткостроковi фiнансовi швестици, дебiторська заборгованiсть);
- найменш лiквiднi активи (запаси: вироблена продукщя);
- важко лiквiднi активи (необоротш, довгостроковi активи: для !хньо! реалiзащ! через високу вартiсть е необхщним пошук специфiчного покупця).
У теори фiнансового менеджменту прийнято вважати шдприемство лiквiдним, якщо його поточнi активи перевищують поточнi зобов'язання, але саме по собi це перевищення не дае повно! характеристики лiквiдностi. Для ощнки лiквiдностi використовуеться система показнишв, в основi яких лежить зютавлення i спiввiдношення поточних активiв у цшому i, в тому числ^ за окремими групами з поточними пасивами: робочий каштал, коефiцiент спшьно! лiквiдностi, коефiцiент термшово! лiквiдностi, коефщент абсолютно! лiквiдностi та ряд шших. Цi показники використовуються у вггчизнянш практицi для оцiнки фiнансового стану господарських суб'еклв i закрiпилися у вщповвдних iнструкцiях та методиках. В.Ф.Палш [9, С. 34] пропонуе методику розрахунку платоспроможност i лiквiдностi у трьох основних коефщентах лiквiдностi: коефщент абсолютно! лiквiдностi, промiжний коефiцiент покриття, загальний коефщент покриття iз вказiвкою рекомендованих значень кожною з них ввдповщно 0,2-0,25, 0,7-0,8, 2-2,25. А.Д. Шеремет [1, С. 227], розглядаючи лшввдшсть, як наявнiсть „оборотних кошпв у розмiрi, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань" визначае „лжвщшсть пiдприемства як його спроможшсть перетворювати сво! активи на грошi для покриття всiх необхiдних платежiв". Цi визначення вiдповiдають мiжнародному стандарту бухгалтерського облжу 13 („Подання поточних активiв та поточних зобов'язань"). Якщо шдприемство мае недостатню лжвщшсть, то воно вже автоматично не буде платоспроможним (крiм окремо взято! дати, на яку сума абсолютно лжввдних активiв буде не меншою за об' ем зобов' язань на цю ж дату). У випадку з негативним робочим кашталом у пiдприемства вщсутня можливiсть виконувати сво! зобов'язання, бо частина поточних пасивiв використовуеться для фшансування частини необоротних активiв. При такому ввдносно стабiльному розвитку подш
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост № 28, 2009
пiдприeмство просто зупинить свое шнування через неплатоспроможнiсть.
Платоспроможнiсть, як вважае G.G. 1онш [8], це ширше поняття, нiж лiквiднiсть. В основу платоспроможносп покладена здатнiсть сплачувати, тобто вiдповiдати за сво!ми зобов'язаннями. В основу виникнення зобов'язань завжди покладена дiездатнiсть, тобто здатнiсть юридично! або фiзично! особи сво!ми дiями набувати прав i створювати для себе юридичш обов'язки, нести вщповщальшсть за здiйсненi правопорушення. Здатнiсть особи мати права та обов'язки е правоспроможшстю. Дiездатнiсть i правоспроможнiсть нерозривно пов'язаш мiж собою, виникають одночасно, тобто вщповщш особи набувають властивост правосуб'ектностi. Саме це поняття можна використовувати в практищ аграрних шдприемств.
Платоспроможшсть буде вщповщати сво!й суп, коли дотримуватиметься плапжно! дисциплiни, тобто в дотриманш строкiв та порядку погашення грошових зобов'язань. Платiжна дисциплша господарського суб'екту знаходиться в прямш залежностi вiд його фiнансового стану. А.Д.Шеремет та G.В.Ненашев [1, С. 162] вважають, що „ для оцiнки платоспроможностi пiдприемства
використовуються три вщносних показника, що вiдрiзняються набором ткидних активiв, якi розглядаються в якост покриття короткострокових зобов'язань". В.В. Ковальов [2, С.304] для узагальнено! ощнки лiквiдностi i платоспроможностi, крiм цих коефiцiентiв використовуе також коефщенти, що заснованi на спiввiдношеннi власних оборотних кошпв з оборотними активами, запасами та видатками, власним кашталом. Особливо! уваги заслуговуе коефiцiент забезпеченосп поточно! дiяльностi власними оборотними коштами (вадношення власних оборотних коштiв до оборотних кошпв). За росiйським законодавством величина цього коефщента повинна бути не нижче 0,1, а в шшому випадку структура балансу вважатиметься незадовiльною. 1ншим критерiем при цьому е величина коефiцiента покриття - менше 2.
Цi рекомендоваш значения для даних коефiцiентiв знайшли вiдображения в численних працях [1, С.161; 2, С.313; 7, С.57]. Для визнання структури балансу незадовшьною, а шдприемства неплатоспроможним Г.В.Савицька рекомендуе такi значення: коефiцiент покриття - менше за 1,5; коефщент забезпеченосп власними оборотними коштами - менше за 0,3 [10, С.485].
Зв'язок цих двох показнишв ввдображено в „Методищ проведення поглибленого аиалiзу фшансово-господарського стану
неплатоспроможних шдприемств та оргашзацш" [5]. В п.3.2.4. дано! методики вiдмiчено, що для
вирiшения питання про забезпеченiсть пвдприемства власними коштами розраховуеться коефщент забезпеченостi власними коштами як ввдношення наявностi власних оборотних кошпв до оборотних активiв, який повинен бути бiльшим за 0,1. Найважлившим показником платоспроможиостi, як вiдмiчаеться в методицi, е коефiцiент платоспроможносп, що являе собою вадношення поточних активiв до короткострокових зобов'язань.
Висновки даного до^дження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. Таким чином, на наш погляд, лшвщшсть - це короткострокова характеристика платоспроможносп, яка вказуе на швидшсть перетворення активiв на готiвку, що не завжди цей показник е прийнятним для сшьськогосподарських пiдприемств, як вiдмiчалось ранiше. Лiквiднiсть слiд розглядати як стан активiв у !хньому оборот^ який закiичуеться отриманням грошових кошпв, що е необхiдною умовою платоспроможностг Платоспроможнiсть - це здатнiсть, готовшсть виконати зобов'язання в зазначений термш. 1ншими словами, це поняття, яке визначае стан i готовнiсть. Мiж ними, як вiдомо, е вщмшносп, здатнiсть переважно пов'язана iз внутршньою характеристикою об'екту, в той час як готовшсть передбачае ще й дш зовшшшх факторiв: у даному випадку це конкретнi термiни виконання зобов'язань. Якщо шдприемство не здатне виконати сво! зобов'язання в передбачеш термiни, то воно е неплатоспроможним i може бути лiквiдовано, тобто припинити свою дiяльнiсть. Тодi в рахунок погашення юнуючих зобов'язань йде майно, в тому числi й необоротш активи, в даному випадку може наступити банкрутство.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА - М, 1999 -С.161, 167, 227.
2. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры.- М.: Финансы и статистика. 2001. -С. 304-312, 313.
3.Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дькова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н.П. Любушина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 471 с.
4.Финансовое положение предприятия (оценка, анализ, планирование): Науч.-метод. изд. / Под ред. А.В. Чуписа. - Сумы: Университет. Книга, 1999. - 332 с.
5. Методика проведення поглибленого аналiзу фшансово-господарського стану неплатоспроможних шдприемств та оргашзацш: Наказ Агентства з питань запобшання банкрутства
BiciiiiK економши транспорту i промисловост № 28, 2009
щдприемств та органiзацiй ввд 21.03.1997, № 37. -С. 15 - 30.
6. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-цент, Эльга, 2002. - С. 33-34.
7. Ефимова О.В. Финансовый анализ - М.: Бухгалтерский учет, 1998. - С. 8, 15, 57, 115, 118,165, 313.
8. 1онш G.G. Розв'язання питань методолопчного обгрунтування понять
„платоспроможшсть" i ,^кввдшсть" // Актуальш проблеми економши. - № 6, 2004. - С. 31 - 41.
9. Палий В.Ф. Новая бухгалтерская отчетность. Содержание и методика анализа. - М.: Контролинг, 1991 - С.31 - 34.
10. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности. -2-е изд. Перераб. и доп.- Мн.: Экоперспектива, 1997 - 485 с.
Анотация В статье рассмотрена оценке экономического потенциала как составляющей реструктуризации предприятия, определению роли анализа ликвидности и платежеспособности при проведении реструктуризационных процессов. Дано авторское определение этих понятий и раскрыта их взаимосвязь.
Ключевые слова: ликвидность, платежеспособность, диагностика кризисного процесса, финансовая сторона экономического потенциала.
Summary. In article it is considered to an estimation of economic potential as making re-structuring of the enterprise, definition of a role of the analysis of liquidity and solvency at carrying out restructuring processes. Author's definition of these concepts is made and their interrelation is opened.
Keywords: liquidity, solvency, diagnostics of crisis process, a financial side of economic potential.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУ Прохорова В.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТПолякова О.М.
УДК 331.101.3
ФОРМИ ДОВГОСТРОКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ ВИЩОГО КЕР1ВНИЦТВА КОРПОРАЦП
Волошко Н. О., астрантка (ХНЕУ)
В cmammi розглянуто та визначено основнi форми довгострокового стимулювання вищого керiвницmвa акцюнерного товариства.
Ключовi слова: стимулювання, керiвництво, акцюнерне товариство
Постановка проблеми. Одна з найважливших переваг корпоративно! форми оргатзацп щдприемницько! даяльносп полягае у можливосп розмежування прав та обов'язюв акцюнерiв, яю витшають з факту володшня пакетами акцш, ввд виконання функцш безпосереднього управлшня акцюнерного товариства (АТ). Використання зазначено! переваги дозволяе не тшьки усшшно узгоджувати рiзноманiтнi прагнення й штереси численних власникiв-акцiонерiв, але й долучати до керiвництва корпоращею професшних фахiвцiв, освiчених у рiзноманiтних аспектах процесу корпоративного розвитку. Сформоване професшне вище керiвницгво корпорацп щлком самостiйно дiе
за дорученням та щд наглядом бiльшостi акцiонерiв i сформованих ними вiдповiдних вищих оргатв управлiння (наглядово! ради, ревiзiйно! комюп та iн.) в iнтересах як самого акцюнерного товариства, так i його власниюв.
Дослiдженню проблем формування та розвитку корпоративних вщносин в акцюнерних товариствах присвячено цiлу низку праць таких вiтчизняних i закордонних учених, як Гриньово! В. [1], Попова О. [1], Чшгос П. [2], Козаченко Г. [3], Воронкова А. [3], Назарово! Г. [4], Семенова А. [5] та шш. В той же час деяю важливi питання управлiння корпоративним розвитком акцiонерного товариства
© Волошко Н.О.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 28, 2009
