CC BY
23
Рассмотрены теоретические основы формирования стратегии развития сельского зеленого туризма в регионе, представлены ее типы и стратегические подходы, этапы и условия реализации, основные положения концепции, определены стратегические приоритеты, проведен SWOT-анализ сельского зеленого туризма Ивано-Фран-ковской области, определены ожидаемые результаты.
Ключевые слова: сельский зеленый туризм, стратегия развития, регион, концепция, приоритеты, SWOT-анализ.
Simkiv L.Ye., Prodanova I.I. The theoretical aspects of development strategy rural green tourism in region
Forming theoretical bases of development strategy of rural green tourism are considered in a region, its types and strategic approaches are presented, stages and terms of realization, substantive provisions of conception, outlined strategic priorities, conducted the SWOT-analysis of rural green tourism in Ivano-Frankivsk region, certainly expected results.
Keywords: rural green tourism, strategy of development, region, conception, priorities, SWOT-analysis.
УДК 504.03 Ст. викл. Г.1.1льчук - 1ЕПТ М. Вячеслава Чорновола
ЕСТЕТОТЕРАП1Я - ФУНДАМЕНТ ЕКОЛОПЧНО1 БЕЗПЕКИ
Дослщжено природу причин бурхливого розвитку глобально! еколопчно! кри-зи, яка е наслщком руйнування творчого потенщалу наци, сусшльства загалом чис-ленними неконтрольованими чинниками шформацшного, соцiально-економiчного та шших напрямiв. Запропоновано превентивш заходи, як могли б стати запорукою ефективного управлшня природоохоронною дiяльнiстю.
Ключовг слова: еколопчна безпека, прикладна еколопя, навколишне середови-ще, управлшня природоохоронною дiяльнiстю, естетотератя
Або люди зроблять так, щоб на Землi було менше диму, або дим зробить так, щоб на землi було менше людей Л. Батток
Вступ. Одна з найбшьш актуальних проблем сучасно! науки полягае у системному дослщженш природних процеав, прогнозуванш та комплексны оцш-щ змш у навколишньому середовищ1 пд д1ею антропогенного навантаження.
Нишшня еколопчна ситуащя в Украш характеризуеться як глибока еколого-економ1чна криза, котра зумовлена законом1рностями функцюнуван-ня адмшстративно-командно! економжи колишнього СРСР. Нарощування продуктивних сил здшснювалось практично без врахування еколопчних нас-лщюв, панував вщомчий, споживацький тдхщ до розмщення нових вироб-ництв. Було допущено серйозних помилок в оргашзацп комплексного вико-ристання природних ресуршв, недостатня увага придшялася управлшню охо-роною природи та контролю якост природного навколишнього середовища.
Украш притаманш таю еколопчш проблеми, як кислотш дощ1, тран-скордонне забруднення, руйнування озонового шару, потеплшня ктмату, на-копичення в1дход1в (особливо токсичних 1 рад1ацшних), зниження бюлопч-ного р1зномашття. Авар1я на Чорнобильськш атомнш електростанцп 1986 р. з 11 величезними медико-бюлопчними наслщками спричинила в Украш ситу-ащю, що наближаеться до р1вня глобально! еколопчно! катастрофи. За ба-
гатьма показниками (кшьюсть промислового бруду на душу населення, кшьюсть шкiдливих виробництв, показники дитячо! смертности онкологiчних захворювань) Укра1на посiдаe першi мiсця в Сврот та у свiтi.
Закон Укра1ни "Про охоронну навколишнього середовища" визначае поняття еколопчно! безпеки та заходи щодо 11 забезпечення. У закош наведено поняття зон надзвичайних еколопчних ситуацiй (еколопчно! катастрофи, шдвищено! еколопчно! небезпеки). Встановлена дисциплшарна, адмшстра-тивна, цивiльна i кримшальна вiдповiдальнiсть за екологiчнi правопорушення [1]. У системi екологп людини юнуе соцiальна еколопя, що вивчае взаемовщ-носини елементарно соцiальних груп суспшьства та людства загалом iз життевим середовищем.
Прикладна екологiя - дисциплша, що вивчае механiзми руйнування бюсфери людиною, способи запобiгання цим процесам та розробляе принци-пи рацюнального використання природних ресурсiв без деградацп життевого середовища. Прикладна екологiя базуеться на системi закошв, правил та принцитв екологп та природокористування. Як наука вона базуеться, пере-душм, на знаннях у рiзних галузях у бюлогп - фiзiологil, генетищ, бiофiзицi, але вона також пов'язана з шшими природничими науками - фiзикою, хь мiею, геолопею, математикою. Вона, о^м цього, не може бути вщщлена вiд моралi права економжи, оскшьки лише в сокга з ними може докорiнно змши-ти ставлення людини до природи [2, с. 14-16].
Незважаючи на те, що створено Мшстерство охорони навколишнього середовища Укра!ни, Державне управлшня охорони навколишнього середовища, Державна еколопчна iнспекцiя, що маемо звггшсть про тисячi мшьяр-дiв швестицш у цю галузь, вражае сумна статистика щодо стану здоров'я населення, щодо природного приросту населення (вщсутнш з 1991 р.), а трива-лють життя на 6 роюв нижча, шж у розвинених кра!нах.
Глибоке занепокоення викликае стан природних ресуршв.
Унаслiдок господарсько! дiяльностi людини iнтенсивно використову-ються природш ресурси з великою кiлькiстю хiмiчних елементiв. За оцiнкою Всесвиньо! оргашзацп охорони здоров'я, людство використовуе до 500 тис. хiмiчних сполук (всього вщомо 6 млн сполук), з них близько 40 тис. мають шюдливий вплив на природне середовище, а 12 тис. сполук е токсичними для людини.
Деградоване штучне мюьке середовище мае комплексну шкiдливу дто на здоров'я населення внаслiдок забруднення атмосферного повпря, дефщи-ту сонячного промiння, води, а також стресових факторiв, зумовлених напру-женим ритмом життя, скупченютю населення, нестачею зелених насаджень, шумовим i вiбрацiйним навантаженнями, впливом електромагштних, тепло-вих та юшзуючих випромiнювань [7, с. 28-29].
Постановка завдання. Естетотератя беззаперечно е одним iз найважливiших засобiв яюсного вдосконалення людсько! природи. Тiльки вона дасть змогу забезпечити розумiння та пошану до морально! норми. Сис-теми вимог, якi визначають обов'язки людини стосовно навколишнього свпу та дають змогу ощнити та контролювати себе.
Основн завдання цього дослщження TaKi:
• заглянути в KopiHb причин розвитку еколопчнл кризи;
• розглянути трактування визначень естетoтерaпiï як одного з важливих, дiевих зaсoбiв для ефективнoï санаци людськoï свiдoмoстi;
• аргументувати доцшьшсть естетoтерaпiï в прoцесi упрaвлiння природоохо-ронною дiяльнiстю.
Основний матер1ал дослщження. Неoбхiднiсть бити на сполох зу-мовлена загальним культурним занепадом, який вчен пов'язують з деструктивною за сво1м характером фiлoсoфieю та естетикою пoстмoдернiзму та пoстпoстмoдернiзму друго1 половини ХХ ст. Для ща течiï характерне досить примгтивне, бездуховне тлумачення людськoï чуттевосп, яка за Ж. Мотаром, мае бути спонтанною, розкутою, шстинктивною, тобто нiяким чином не тд-готовленою всiм попередшм культурним розвитком до збiльшення в нш лю-дянoстi. На засадах та^ чутливoстi вiдбувaеться aнiмaлiзaцiя людини, що призводить ïï у стан дикунства.
Створено досить небезпечний для людськoï свiдoмoстi екосощально-iнфoрмaцiйний стан: потж негaтивнoï iнфoрмaцiï, що обрушуеться на сучас-ну людину (дитину), позамежним подразником, таким, що викликае перезбу-дження та зриви в робот нервoвoï системи oргaнiзму [8, с. 24].
Одшею зi ютотних причин нагромадження екoлoгiчних проблем в Ук-рaïнi е елементарне нехтування принцитв менеджменту, що тягне за собою недотримання законодавства та порушення прав людини.
На фон неправильного харчування та гiпервiтaмiнoзiв у дггей розви-ваеться незвична пoведiнкa, що отримала назву девiaнтнoï (М. Сократов). Руйшвником творчого пoтенцiaлу нaцiï, суспшьства загалом нерiдкo виступа-ють сощальш вiруси (термiн запровадив вiдoмий учений А. Субетто). Це -"певш зразки поведшки, що нав'язуються людиш, суспiльству, етносу через свiдoмiсть шляхом шформацшного впливу. Вони руйнують природну, тради-цiйну для даного суспшьства еволющю". Сoцiaльний вiрус як негативний, ан-тигуманний та руйнуючий морально-духовш, iндивiдуaльнo-твoрчi основи людського "Я" сучасний об'ективний чинник суспшьного розвитку, поводить себе щодо сощуму вкрай жорстко, швидко вiдвoйoвуе влaснi пoзицiï. "По суп вш паразит, що швидко розмножуеться, протестуе проти суспiльнoï програми суспiльствa, його трaдицiйних засад, знаходить прогалини, демонструе нега-тивнi моменти та через це руйнуе" (Ю. Дрешер, Т. Ключенко) [8, с. 24-25].
Ниш виховний процес ускладнюеться характерним для постшдустрь ального суспшьства антикатарсисним фоном, який створюеться численними неконтрольованими чинниками шформацшного, сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo та шших нaпрямiв. Термiнoвим превентивним заходом, на мое переконання, щодо ефективного управлшня природоохоронною дiяльнiстю е реашмащя людськoï свiдoмoстi. Бо iнaкше у Вселеннш запалять одного разу велику свiчку по плaнетi Земля.
Естетотератя - це найперша вакцина проти людсь^ бaйдужoстi, яка е причиною поглиблення екoлoгiчнoï кризи.
Естетoтерaпiя - це своерщне лiкувaння людськoï душi через чуттеву сферу. Це штегроване поняття, яке об'еднуе двi складов^
• естетичне (вiд грецьк. аЫНейкоъ - чуттевий) та
• терап1я (в1д грецьк. 1кетаре(а - лжування).
За визначенням Н. Киященка, людина здорова й повнощнна, доки у порядку знаходиться 11 внутршнш свгт, доки в злагод1 1з собою, доки юнуе стшка 1 справедлива 1ерарх1я щнностей у 11 розумшш св1ту. Споглядання, пе-реживання краси й гармони призводить до гармони й ус рухи душ1, упоряд-ковуе й гармошзуе сприймання свпу. Краса вр1вноважуе чуттеве 1 ращональ-не, створюе для душ1 нову яюсть порядку [8, с. 23-24].
Естетотерапевтична осв1чешсть мае будуватися на засадах фшософп, етики, естетики, психологи, психотерапп та сучасно! особистюно-ор1ентова-но1 осв1тньо! парадигми.
По-перше, естетичне е одним 1з засоб1в яюсного вдосконалення людсько! природи: естетичне виховання е невщ'емною складовою загального виховання людини, яке спрямоване на формування певно! модел1 11 ставлення до св1ту.
По-друге, ниш естетичне набувае особливого функцюнального зна-чення в життедшльносл людини. Через свою ушкальну саногенну (зцшю-ючу, оздоровчу) функщю воно надае 1й можлив1сть вщновлення едино1 кар-тини свпу, чим повертае до стану психолопчно1 стшкосп [5, с. 14-15].
Естетотератя - самостшна сфера штегративного наукового знання про засоби та методи створення психолопчно комфортного освггаього сере-довища, здатного вщновити природну гармошю сучасно1 людини з навко-лишшм середовищем, надати 1й можливосп щодо подальшого шдивщуаль-но-творчого саморозвитку. Естетотератя несе в соб1 приховат шструкци щодо збереження щлюносп й розвитку творчого потенщалу особистосп, 11 духовного ядра [8, с. 7].
Базисом естетотерапп е фшософсью, християнсько-релтйт та осо-биспсно ор1ентоват психолого-педагопчт концепцп, що розглядають люди-ну як найвищу щнтсть у свт, котра мае розвиватися та формуватися за законами Краси, Любов1 та Добра. Найважлив1шим ядром особистосп стае духовна сутшсть людини та 11 надзвичайна сприйнятлив1сть до естетичного пе-реживання Всесвпу.
Духовне виховання розглядаеться як зм1стовна основа формування ядра особистосп, яка несе в соб1 свггоглядну функщю. Естетичне виховання можна вважати попередньою умовою устшно1 реал1зацп завдань ус1х скла-дових виховання як поле реал1зацп ус1х виховних завдань.
Еколопчне виховання формуеться на пол1 естетичного виховання у тюнш взаемодп 1з трудовим, художшм, економ1чним, статевим, моральним вихованням, спшьним знаменником яких е духовне виховання. Адже моральна норма - це система вимог, яю визначають обов'язки людини стосовно нав-колишнього свпу та дають змогу ощнити та контролювати себе.
Ияка система управлшня навколишшм природним середовищем (якою б досконалою вона не була теоретично) не буде ефективною, якщо людина (дитина) в кра1ш буде морально занедбаною. "Дв1 реч1 наповнюють душу мою все новим здивуванням 1 зростаючим благоговшням: зоряне небо на-
дi мною i моральний закон у меш " - так 1мману1л Кант уперше обгрунтовуе iдею саморозвитку природи [3, с. 7-8].
Висновки. Таким чином, тшьки тсля ефективно! санацп людсько! свiдомостi можна говорити про впровадження прогресивних методiв та засо-6iB контролю стану довкiлля з метою забезпечення гармошзацп принципiв i методiв його охорони за свгговими вимогами. Тому що тiльки через розвиток у себе саногенного мислення, люди отримують здатшсть до повноцшного розвитку в соцiумi.
Отже, сощально-культурш обставини в кра!ш е тим фактором зов-нiшнього середовища кожно! оргашзацп (пiдприемства), який несе в ^6i ри-зик для людства, що може перекреслити наше буття. Тому невщкладним зав-данням державних контрольних оргашв у сферi еколопчно! безпеки е досль дження сощально-культурних обставин в кра!ш, оцiнка !х ролi у подоланнi еколопчно! кризи в Укра!ш.
Естетотерапевтичний ефект позитивного емоцшно-чуттевого штелек-туального простору сьогодш можливий лише за умови розробки сучасними науковцями, поряд з науковою картиною Всесвiту (що отримала свш розвиток на поч. 70-х роюв XX столiття), естетично-художньо! картини Всесвпу. Адже в науковiй картиш сучасного свiту може опинитися в комфортному сташ лише незначна частина людства, що займаеться науково-дослщницькою дiяльнiстю. Проте до естетично! та художньо! картини свиу залучаеться практично все населення планети Земля. Фрактальний аналiз Всесвiту тд-тверджуе тезу про те, що Сдшсть iснуе у природi в усiх ll численних проявах.
1снуе пряма залежнiсть мiж ступенем створення естетичнонасиченого педагогiчного середовища, що гармошзуе вiдносини людини iз Всесвiтом та рiвнем сутнюно! освгга i творчою дiяльнiстю сучасно! особистосп.
Отже, у вимiрах синергетичного методу естетичного дослщження не-обхiднiсть естетотерапевтично! складово! процесу формування сучасного ш-дивiда стае очевидною.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про охорону навколишнього середовища" вщ 25.06.1991 р., № 1264-XII. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
2. Джигирей В.С. Еколопя та охорона навколишнього природного середовища : навч. пос1бн. - Вид. 5-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", КОО, 2007. - 422 с.
3. Кант I. Естетика : пер. з шм. Б. Гавришкова. - Льв1в : Вид-во "Аверс", 2007. - 360 с.
4. Качинський А.Б. Еколопчна безпека Укра!ни: системний анал1з перспектив покра-щення. - К. : Вид-во Н1СД, 2001. - 312 с.
5. Киященко Н.И. Эстетика - философская наука / Н.И. Киященко. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 569 с.
6. Лазор О.Я. Державне управлшня у сфер1 реашзаци еколопчно! поливки в Укра!ш: оргашзацшно-правов1 засади : монограф1я / передм. i заг. наук. ред. проф. М.Д. Лесечка. -Льв1в : Вид-во "Л1га-Прес", 2003. - 542 с.
7. Апостолюк С.О. Промислова еколопя : навч. пос1бн. / С.О. Апостолюк, В.С. Джигирей, I.A. Соколовський та ш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2012. -430 с.
8. Федш О.А. Естетотерашя : навч. пос1бн. / О.А. Федш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. -К. : Центр навч. лгт-ри, 2012. - 304 с.
Ильчук Г.И. Эстетотерапия - фундамент экологической безопасности.
Исследована природа причин бурного развития глобального экологического кризиса, который является следствием разрушения творческого потенциала нации, общества в целом многочисленными неконтролируемыми факторами информационного, социально-экономического и других направлений. Предложены превентивные мероприятия, которые могли бы стать залогом эффективного управления природоохранной деятельностью.
Ключевые слова: экологическая безопасность, прикладная экология, окружающая среда, управление природоохранной деятельностью, эстетотерапия.
Ilchuk G.I. Aestetotherapy - foundation of ecological safety.
Nature of reasons of rapid development of global ecological crisis that is investigation of destruction of creative potential of nation is investigational, societies on the whole by numerous out-of-control factors informative, socio-economic and other directions. Preventive measures that would become the mortgage of effective management by nature protection activity are offered.
Keywords: ecological safety, applied ecology, environment, management by nature protection activity, aestetotherapy.
УДК379.8:630*27 (477-25) Acnip. М.М. Кутя;
проф. О А. Прс, д-р с.-г. наук - НУБП Украти, м. Кшв
ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦ1ЙНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА РЕКРЕАЦШНО1 М1СТКОСТ1 Л1СОПАРКОВИХ ЛАНДШАФТ1В КИЕВА
За даними польових дослщжень i матерiалами люовпорядкування визначено фактичш, оптимально граничш рекреацшш навантаження та рекреацшш MiCTKOCTi люопаргав Киева, що характеризуюсь !х природний рекреацшний потенщал.
Ключовг слова: рекреацшне навантаження, рекреацшна мютюсть, природний рекреацiйний потенцiал, лiсопарковий ландшафт.
З огляду на постшне зростання населення Киева, а отже, й об'ем1в рек-реацп, виникае потреба вир1шення питань, пов'язаних з уточненням природ-но-ресурсно! бази рекреацшного люокористування та можливютю на 11 осно-в1 задоволення потреб населення у вщпочинку, оздоровленш й туризмг Для того, щоб визначити рекреацшний потенщал л1ив, потр1бно встановити пло-щ1 люових дшянок, придатних для оргашзацп на них рекреацшно! д1яльносп та вщповщш 1м рекреацшш навантаження, а також величину рекреацшно! мюткосп цих л1с1в.
Показники величини рекреацшного навантаження дають змогу ощню-вати стутнь рекреацшного використання окремих територш i е одними з найважлив1ших критерпв для здшснення функцюнального зонування, визна-чення обсяпв рекреацшного благоустрою та багато шших заход1в у рекре-ацшно-оздоровчих люах з метою забезпечення рацюнального рекреацшного люокористування. Вщповщно до показниюв рекреацшних навантажень, мож-на визначити показник рекреацшно! мюткосп люопаркових ландшафпв, що характеризуе рекреацшний потенщал дослщно! територп.
