CC BY
12
■ИИВБИШдинвВ
ИННВдИДДиИИВВИтИта
УДК 338:378
О.О. ШЕВЧЕНКО,
Ки'1'вський нац\ональний ун\верситет технолог\й та дизайну
Енергомодершзащя бюджетних ocbíthíx установ на ochobí провадження мехашзму енергосерв!сних контраклв
В статт\ розглянуто доц\льн\сть впровадження механ\зму енергоменеджменту бюджетних установ ВНЗ Укра'1'ни на основ\ енергосерв\сного договору ЕСКО. Обгрунтовано пропозицп щодо роз-робки ф\нансово'1' модел\ використання в\дновлювальних джерел енергн.
Ключовi слова: енергосервсний контракт, ЕСКО, системи енергетичного менеджменту, зб\ль-шення енергоефективност\, вищ учбов\ заклади.
О.А. ШЕВЧЕНКО,
Киевский национальный университет технологий и дизайна
Энергомодернизация бюджетных образовательных учреждений на основе осуществления механизма энергосервисных контрактов
В статье рассмотрена целесообразность внедрения механизма энергоменеджмента бюджетных учреждений ВНЗ Украины на основе энергосервисного договора ЭСКО. Обоснованы предложения по разработке финансовой модели использования возобновляемых источников энергии.
Ключевые слова: энергосервисный контракт, ЭСКО, системы энергетического менеджмента, увеличение энергоэффективности, высшие учебные заведения.
О. SHEVCHENKO, Kyiv National University of Technology and Design
Energymodernisation of budgetary educational establishments on the basis of realization of mechanism of energyservice contracts
In the article expediency of introduction of mechanism of energymanagement of budgetary establishments of institution of higher learning of Ukraine is considered on the basis of energyservice agreement of ЕСКО. Suggestions are reasonable in relation to development of financial model of the use of в\дновлювальних energy sources.
Key words: energyservice contract, ЕСКО, systems of power management, increase of енергое-фективност\, higher educational establishments.
36 Формування ринкових вщносин в УкраМ №12 (199)/2017
© О.О. ШЕВЧЕНКО, 2017
Постановка проблеми. Iнвecтицiйнi пpoeк-ти, пoв'язaнi з eнepгoзбepeжeнням, як пpaвилo, xapaктepизyютьcя бiльш низькими пoкaзникaми внyтpiшньoï нopми дoxoднocтi (IRR) тa пepioдa-ми oкyпнocтi, щo oбyмoвлeнo нeoбxiднicтю вклa-дeння знaчниx гаш^в нa пoчaткoвoмy eтaпi. нaк ocнoвними пpичинaми, якi пepeшкoджaють бiльшocтi BH3 cкopиcтaтиcя пoтeнцiaлoм eнep-гoзбepeжeння, е вiдcyтнicть дocтaтньoï кiлькocтi квaлiфiкoвaниx влacниx фaxiвцiв i дocвiдy peaлi-зaцiï eнepгoзбepiгaючиx пpoeктiв, a тaкoж нecтa-чa фiнaнcoвиx кoштiв нa ïx впpoвaджeння. Kpiм тoгo, нa дaнoмy eтaпi, cлaбo poзвинeнa ^ec-тицiйнa пiдгoтoвкa пpoeктiв з мeтoю зaлyчeн-ня iнвecтицiй для мoдepнiзaцiï oб'8ктiв бюджeт-нoï cфepи i бaнки cтypбoвaнi виcoкими pизикaми peaлiзaцiï eнepгoзбepiгaючиx пpoeктiв i вдоут-нютю юpидичниx гapaнтiй пoвepнeння нaдaниx кpeдитiв. У циx yмoвax oднi8ю iз мoжливocтeй пoлiпшeння cитyaцiï е peaлiзaцiя пpoeктiв eнep-гoeфeктивнocтi шляxoм зaлyчeння мexaнiзмiв eнepгocepвicнoгo кoнтpaктy тa пapтнepcтвa з eнepгocepвicними кoмпaнiями (ECKÜ).
3 oглядy нa cтpiмкe зpocтaння eнepгo-тapи-фiв тa вiдcyтнicть нaлeжнoгo бюджeтнoгo ф^н-cyвaння, eфeктивнe викopиcтaння eнepгeтичниx pecypciв тa знижeння eнepгocпoживaння е oдним з iнcтpyмeнтiв пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi BH3 [5], ocкiльки дae мoжливicть пepepoз-пoдiляти зaoщaджeнi гашти нa poзвитoк влac-нoгo нayкoвo-ocвiтньoгo пoтeнцiaлy. Як пoкaзy8 пpaктикa нa cьoгoднiшнiй дeнь caмe ayтcopcин-гoвi eнepгocepвicнi пpoeкти - е oдним iз нaйбiльш eфeктивниx мexaнiзмiв peaлiзaцiï eнepгeтичнoгo пoтeнцiaлy BH3. Baжливa ocoбливicть тaкиx пpo-eктiв - пiдвищeння eфeктивнocтi викopиcтaння eнepгopecypciв в peзyльтaтi ïx peaлiзaцiï. Пicля peaлiзaцiï eнepгocepвicнoгo пpoeктy yчбoвий зa-клaд мoжe oтpимaти cyтт8вy eкoнoмiю кoштiв тa пoкpaщити eнepгeтичний мeнeджмeнт. Caмe ця oбcтaвинa cтaлa ocнoвoю для шиpoкoгo poзпo-вcюджeння пpaктики peaлiзaцiï тaкиx eнepгoo-щaдниx пpoeктiв, шляxoм cтвopeння cпeцiaлiзo-вaниx eнepгocepвicниx кoмпaнiй (ECKÜ) y cвiтi тa пoчинa8 iнтeнcивнo впpoвaджyвaтиcя в Укpaïнi.
Анал'13 останшх досл'!джень та публ^ацт. Xoчa cyчacний пiдxiд дo визнaчeння ocнoвниx пpинципiв i кoнцeпцiй впpoвaджeння мexaнiз-му eнepгocepвicниx кoнтpaктiв дocить нoвий, нa-paзi oпyблiкoвaнa вeликa кiлькicть дocлiджeнь y
цiй гaлyзi. Bизнaними лiдepoм cyчacнoï пapaдиг-ми poзвиткy зaзнaчeнoгo мexaнiзмy ввaжa8тьcя дocлiдник Шipлi Гaнceн (Hansen, Shierly J), який пpиcвiтив вeликy кiлькicть cвo'íx нayкoвиx пpaць тлyмaчeнню цьoгo питaння. Cepeд ниx видтя-8тьcя вiдoмa книгa: «ECKÜ y вcьoмy cвiтi: ypoки, oтpимaнi в 49 ^ai^ax», в яюй paзoм П'epoм Лaн-глya i Пaoлoм Бepтoлдi нayкoвeць нaдaв oцiнкy cyчacнoгo poзвиткy eнepгeтичниx пocлyг ESCO y piзниx ^a'^ax пo вcьoмy cвiтi [9].
Cyтт8вий дopoбoк iнoзeмниx дocлiдникiв щo-дo впpoвaджeння мexaнiзмiв тa мoдeлeй eнep-гocepвicниx пocлyг нa ocнoвi ECKÜ^^xo-ду cфopмoвaнo в пpaцяx тaкиx дocлiдникiв, як i Д. Beйcмaн (J. Weisman), Опв Coppeл (Steve Sorrell) [12], Caндpa Бeклyнд (Sandra Backlund), Пaтpiк Toллaндep (Patrik Thollander) [6], Eдвapд Baйн (Edward Vine) [14], Фeлiкc Cyepкeмпep (Felix Suerkemper), Пaoлo Бepтoлдi (Paolo Bertoldi), Boльфгaнг Ippeк (Wolfgang Irrek), Бpyнo Дю-плecci (Bruno Duplessis), Нгаля Лaбaнкa Nicola Labanca [11] тa iншиx.
Cepeд вiтчизняниx нayкoвцiв тa вчeниx нa пo-cтpaдянcькoмy пpocтopi, якi дocлiджyють пpo-блeмaтикy eнepгocepвicниx мexaнiзмiв тa iншиx питaнь пpoeктнoгo фiнaнcyвaння зacлyгoвyють po6O™ I. A. Бaшмaкoвoï, B. B.Бoчapoвa, C. П. Дe-ниcюкa, Б. C.Ipнiязoв, M. П. Koвaлкo, 6. 6. Hk^a, A. B. Пpaxoвникa, C. Б. Ciвaeвa, B.A. Cтeпaнeнкa, Ü.M. Cyxoдoлi, Ü.Ü. Ляxoвoï, Ю1 Шульги тa iншиx.
He зaлишaютьcя пoзa yвaгoю peзyльтaти пoo-динoкиx дocлiджeнь, пoв'язaниx з вiднoвлювaни-ми джepeлaми eнepгiï, якi викopиcтoвyютьcя як мexaнiзм aльтepнaтивнoгo зaмiщeння тpaдицiй-ниx видiв eнepгoнociïв в eнepгocepвicниx пpoeк-тax тa нaпpaвлeнi нa впpoвaджeння цiлeй cтaлo-гo poзвиткy. У дaнoмy нaпpямi мoжнa вiдзнaчити po6o™ Дeнieлa Шiннepлa (Daniel Schinnerl), Янa Блiлa (Jan W. Bleyl) тa iншиx. Пpoтe cлiд зaзнa-чити, щo кiлькicть дocлiджeнь y дaнoмy нaпpямi нe знaчнa тa пoтpeбye пoдaльшoгo piзнocтopoн-ньoгo дocлiджeння.
Метою стаrri е дocлiджeння зaкoнoдaвчo-гo пoля тa шляxiв eнepгoмoдepнiзaцiï вищиx нa-вчaльниx зaклaдiв Укpaïни зa дoпoмoгoю iн-вecтицiйниx пpoгpaм, нa ocнoвi впpoвaджeння мexaнiзмy eнepгocepвicниx кoнтpaктiв ECKÜ тa викopиcтaння вiднoвлювaльниx джepeл eнepгiï.
Виклад основного матepiалу. B Y^arni пpи-йнятa низкa зaкoнoдaвчиx aктiв, cпpямoвaниx нa
пщвищення ¡нвестиц1йноТ привабливост краТни, в тому чиcл¡ у cфер¡ енергоефективноcт¡ та енер-гозбереження шляхом запроваджено нового меxан¡зму енергомодерызацм буд^ель бюджет-них установ - мехаызму енергоcерв¡cу.
До таких акт¡в вщносяться Закони УкраТ'-ни: «Про внесення змЫ до Бюджетного кодексу УкраТ'ни (щодо впровадження енергоефектив-них захода у бюджетних установах)», «Про внесення змЫ до закону УкраТ'ни «Про енергозбе-реження»; «Про ¡нвестиц^ну д¡яльн¡сть»; «Про запровадження нових ¡нвестифйних можливос-тей, гарантування прав та законних ¡нтереЫв суб'8кт¡в пщприемницько''' дтльност для прове-дення масштабно''' енергомодерызацм » [2]; «Про Фонд енергоефективносш [3], як¡ встановлюють загальн¡ правов^ економ¡чн¡ та соц¡альн¡ умови ¡нвести^йно''' д¡яльност¡ в Укра'У та спрямован на забезпечення захисту прав, ¡нтере^в ¡ майна суб'8кт¡в ¡нвестифйно''' дтльноси а також визна-чають правов¡ та економ¡чн¡ засади зд^снен-ня енергосервюу для п¡двищення енергетично' ефективност об'eкт¡в державно' та комуналь-но''' власност¡. На виконання зазначених Зако-н¡в Урядом затверджено Прим¡рний енерго-серв¡сний догов¡р [5] та МУстерством ф¡нанс¡в Укра'ни прийнято наказ вщ 06.11.2015 №996 «Про внесення змЫи до економнно'' класифка-цм видатюв бюджету» в¡дпов¡дно до якого додано економнну - класиф¡кац¡ю видатюв бюджету позиц¡8ю 2276 «Оплата енергосервюу», (наказ МЫфЫу в¡д 14.01.11 № 11 «Про бюджетну кла-сифкацш»), що дозволить бюджетним устано-вам формувати видатки ¡з врахуванням витрат за укладеними «енергосерв¡сними договорами». Особливо суттевими е наявн¡ зм¡ни до Бюджетного Кодексу, яю передбачають наявнють довгострокового зобов'язання за енергосервю-ним договором - укладення протягом бюджетного перюду енергосерв¡сного договору, згщно з яким необx¡дно зд^снити платеж¡ протягом цьо-го ж перюду та/або у майбутньому, за умови на-явност¡ економм кош^в за видатками на оплату комунальних послуг та енергоносмв. Таким чином наразТ сформовано законодавче пщфунтя для початку усп¡шного провадження енергосер-в¡сного меxан¡зму у ВНЗ Укра'ни.
Прообразом поняття «енергосерв¡сний дого-вр став так званий перфоманс-контракт (ESPC - Energy-savings performance contract). Впер-
ше вказаний правовий ¡нструмент виник в США. Нин правове регулювання перфоманс-контр-акт¡в зд¡йснюeться в¡дпов¡дно до норм Закону про енергетичну полТтику США вщ 1992 року (EPACT 1992). У Кодекс федеральних правил США (CFA) закртлено поняття перфоманс-контракту та основы обов'язки сторЫ.
Досв¡д США був використаний в бвропейському Союз¡, де перфоманс-контракти застосовуються з 80-х роюв минулого стол¡ття. Юридичне визна-чення перфоманс-контракту, так званого «контракту на виробництво енергм» було закрюлено 6в-ропейською Ком¡с¡eю т¡льки у 2006 рощ в рамках енергосервюно''' Директиви 2006/32/EC вщ 5 квтя 2006 року та удосконалено новим визна-ченням, в¡дпов¡дно до Директиви 2012/27EС в¡д 25 жовтня 2012 р. «Про енергоефективнють», як «догов^ про забезпечення енергоефективност¡». «Догов¡р про забезпечення енергоефективнос-т¡ ('energy performance contracting') - контрактна угода мж бенефщюром та постачальником заходу з покращення енергоефективноси що п¡ддаeться перев^ц та контролю впродовж усього термЫу дм договору, де ¡нвестицм у такий захщ (робота, по-стачання або послуга) оплачуються вщповщно до погодженого в договор¡ р¡вня покращення енер-гоефективност¡ або до ¡ншого погодженого кри-тер¡ю забезпечення енергоефективноси такого як економ¡я ф¡нансовиx коштю» [1]. Тобто сплата за залучен ф¡нансов¡ ресурси та виконан¡ ЕСКО роботи зд^снюеться замовником п¡сля впровадження проекту за рахунок коштю, що складають економ¡чний ефект вщ впровадження енергозбе-р¡гаючиx теxнолог¡й. Крм того, замовник не вщ-волкае власн¡ кошти на реал¡зац¡ю проекту рис. 1.
Вщповщно до ПримТрного енергосервюного договору [4] оплата розрахункового перюду Pxn визначаеться за формулою:
_ В>^(БР„-ФРп)хТп (1)
" 100%
де п - визначений розрахунковий перюд (не б¡льше 10 роюв); В - погоджений сторонами вщ-соток суми щор¡чного скорочення витрат за-мовника; БРп - базовий рюень споживання паливно-енергетичних ресурс¡в та/або житло-во- комунальних послуг в натуральних показ-никах за в¡дпов¡дний розрахунковий перюд; ФРп - фактичний рюень споживання паливно-енер-гетичних ресурс¡в та/або житлово- комунальних послуг в натуральних показниках за вщповщний
споживання енерги
1 Без заход1в енергоощадження | 1 |
1 Економ1я енергоресуршв
Енер^оощадш заходр | | 1 1 Розподш зекономлених конгпв! '<->н-* 1 п 1 Перюд дй енергосерв1сного проекту <->
И И13 14 пройнжки часу -►
Рисунок 1. Схема споживання енергоресурЫв шсля впровадження енергосервюного контракту
розрахунковий перюд, зафксований приладами облку; Тп - цЫа (тариф) на паливно-енергетичн ресурси та/або житлово-комунальн послуги, що дю на юнець вщповщного розрахункового перюду.
Прим^ний енергосервюний догов1р передба-чае визначення таких ¡стотних умов: перелк за-ходю, строки та умови впровадження енергосервюу (п. 1, додатки п.1-2), цЫу договору (п.2), базовий р¡вень споживання енергоресурсю та комунальних послуг (п.4-6, додатокЗ), р¡вень скорочення споживання та/або витрат (додатки 4,5), терм¡н дм енергосерв¡сного договору (п.9-10), порядок оплати енергосервюу (п.11-15, додаток 6), права та обов'язки сторЫ (п.21-26), в¡дпов¡дальн¡сть за невиконання зобов'язань за договором (п.27-30), умови, порядок ¡ насл¡дки роз¡рвання договору (п.31-33), порядок переходу права власност (п.34), порядок коригування визначення та розрахунку результату зд^снення енергосерв¡су (п.35, додаток 7).
Наявнють такого нормативного пщфунтя зна-чно спрощуе прийняття управлЫського ршен-ня щодо укладання договору з метою одержання енергосервюних послуг. При цьому ефективнють такого енергосервюного договору Еес можна представити у вигляд¡ функцюнально!' комплексно! залежностк
Е = f(О , I , Ь), (2)
ее ее ее п
де Оее - частка економм, що пщлягае сплат¡ ЕС-К0 компанм замовником (на р^ы не менше 80% ¡ не б¡льше 90% економм). Ьее - р¡вень скорочен-ня витрат замовника на енергоносм:
I = О *ТП, (3)
ее по О' ^ '
де Опо -задекларована ЕСК0 компанию еко-ном¡я в натуральних одиницях, Т- тариф, д¡ючий на дату оголошення закуп¡вл¡.
Ьп - перюд дм енергосерв¡сного договору) -згщно чинного законодавства мае становити не бтьше 10 рок¡в.
Дан показники визначаються ЕСК0 на етап п¡дготовки тендерно! пропозицп. На м основ¡ роз-раховуеться оц¡ночний показник ефективнос-т¡ запропонованого енергосерв¡сного договору замовником.
Важливим етапом управл¡нського р¡шення щодо укладання енергосервюного договору е виб^ типу прийнятно! б¡знес-модел¡ та виконавця ЕСК0.
Для оцЫки квалфкацм ЕСК0, як додатковий ма-тер¡ал можна використовувати мжнародний стандарт ББ БЫ 15900, у якому наведен визначення та м¡н¡мальн¡ вимоги до послуг у сфер¡ енергое-фективност та в Додатку А надано приклад про-цесу надання послуг з пщвищення енергоефек-тивност¡. ББ БЫ 15900 можна використовувати як дороговказ для замовникам ¡ постачальникам послуг з енергоефективноси про що зазначено у статт 1 Директиви 2006/32 / БС.
Досл¡дження наявних варюнтю надае можли-в¡сть автору запропонувати три вар^нти для вибо-ру придатно! до конкретно! ситуацм модел¡ Табл.1.
Подальшим кроком впровадження е необ-х¡дн¡сть оц¡нки наявного потенцюлу енергоз-береження ВНЗ. Грунтуючись на досл¡дженнях 0б'еднаного досл¡дницького центру (^0) Бвро-пейсько! комюм [17] доцтьно, в першому набли-женн вважати, що типовий зах¡д енергосервюу переважно стосуеться осв¡тлювальних та тепло-вих систем. Св¡тлод¡одн¡ лампи, електронн ба-ласти, датчики присутност¡, побудови внутр0ньо! системи енергетичного менеджменту е найб¡льш ц¡кавими технолог¡ями, на яких ЕСК0 усп0но може розробляти бюнес-план як перший крок
Таблиця 1. Вар1анти б1знес-моделей енергосервкних договор1в для ЕСКО
Б1знес-модел1 енергосервюного договору
Лайт (мало затратний) Базовий (середньо затратний) Комплексний (високо затратний)
ш си ч о .0 н и 'ш С ю о о О Заходи з енергоефек-тивностГ з нульовими ГнвестицГями здГйснюються ЕСК0, як¡ включають гарантп енергозбереження в межах термГну дГТ договору 2-3 роки. ЕСК0 рекомендуе подальшГ заходи з певним рГвнем ¡нвестицГй. Якщо при-йнято рГшення щодо втГлення таких заходГв, частка до-сягнутих заощаджень вГд цих заходГв може бути вГднесена до гарантГТ, яку надае ЕСК0 щодо економп. ВсГ основнГ фонди Г технГчне обладнання належать власнику об'екта. ЕСК0 здГйснюе повний спектр робГт: планування Г реалГзацГю технГчних заходГв, фГнан-сування технГчного облад- нання, обслуговування та енергоменеджмент протягом термГну дГТ договору; гарантуе вГдшкодування повних витрат через економГю енергГТ та витрат на технГчне обслуговування протягом встановленого перГоду. Замовник енергосервГсу сплачуе економГю, яка фактично досягнута. ТермГн дГТ договору складае 3-5 рокГв. ФГксованГсть цГн (оплати), пов'язаних з виконанням основних вимог проекту, протягом всього термГну дГТ договору. ТехнГчне обладнання передаеться замовнику пГсля прийняття робГт по проекту. Дана бГзнес-модель розширюе область охоплену Базовою моделлю. ЕСК0 додатково несе вГдповГдальнГсть за планування, монтаж та фГнансування теплоГзоляцГТ будГвель. ЗначнГ ГнвестицГйнГ витрати. Тривалий термГн окуп -ностГ проекту. БГльший термГн дГТ договору (бГльше 5 рокГв з подальшою можливою пролонгацию)
Ч 0 X (О со ':т со £1 Ш ю сп 1 0 1_ а. Ш 1 ш 0перативна оптимГзацГТ систем освГтлення, опален-ня, вентиляцГТ Г використання генерацп гарячоТ води. Навчання та мотивацГя персоналу Замовника. ЕСК0 вГдповГдае за обслуговування технГчного об лад нання. Заходи у сферГ електроспоживання (освГтлення, кондицГювання, вентиляцГя, та Гнше); Заходи у сферГ опалення (встанов-лення теплових насосГв, центральних (ГндивГдуальних) теплових пунктГв, твердопаливних котлГв), встановлення розподГльчоТ системи опалення, си-стеми рекуперацГТ тепла, системи охолодження, генерацп гарячоТ води); Встановлення теплового обладнання, яке використовуе альтернативнГ ене-гро-ресурси (котел на бГомасГ вГтряки, сонячнГ колектори, тощо). ЕСК0 додатково до БазовоТ моделГ проводить: заходи з ремонту огороджувальних конструкцГй та комплексного утеп-лення будГвель замовника. замГну бГльшостГ енергетичних установок; встановлення комплексних систем керування; когенерацГя; утилГзацГя теплоти; утеплення за-хисних конструкцГй: зовнГшнГх стГн, перекриття, пГдвалГв; застосування альтернативних джерел енергГТ, тощо.
ФГнансова схема ЕСК0 здГйснюе витрати на персонал для перГоди-чноТ перевГрки будГвель та технГчного обладнання. Вони отримують щомГсячнГ або квартальнГ платежГ вГд бюджетной' установи, а решту виплат - пГсля фГнального рахунку досягнуто' економп енергГТ. 0сновний метод фГнансування це фГнансування за рахунок коштГв ЕСК0, яка може залучати кредитнГ кошти вГд фГнан сових установ. 1ншГ методи фГнансування: додаткове фГнансування проектГв за-мовником енергосервГсу фГнансування проектГв з залученням коштГв фондГв з енергоефективностГ фГнансування всГх робГт з планування проекту та ГнвестицГйних витрат з вла-сного бюджету замовника енергосервГсу або за рахунок кредитГв, залучених замовником. 0сновнГ методи фГнансування: фГнансування за рахунок коштГв ЕСК0 (ЕСК0 може залучати кредити вГд фГнансових установ) фГнансування за рахунок коштГв ЕСК0 в поеднаннГ з фГнансуванням з фондГв енергетичноТ ефективностГ 1ншГ методи фГнансування: додаткове фГнансування проектГв замовником енергосервГсу разово або частинами протягом дГТ договору) фГнансування проектГв Гз залученням дер жав них субсидГй; поеднання вищевказаних методГв фГнансу вання.
1_ I . О 1-'х 0 а н а ^ 1 О ЕкономГя енергГТ роз-раховуеться на основГ рахункГв-фактур за спожиту енергГю Г визначено' певно' базово' лГнГТ енергетичних витрат або (якщо це ще не доступно) - то на основГ показникГв лГчильникГв. НеобхГдно врахувати щорГчну корекцГю клГмату, при необхГдностГ, змГну у використаннГ будГвлГ або високий рГвень економГ' в ходГ виконання заходГв, здГйснюваних власником будГвлГ. ЕкономГя енергГТ, що пГдтверджена фГксованою цГною на енергГю протягом термГну дГТ договору, вГднГмаеться вГд рахункГв на енергетичнГ Г воднГ ресурси або показникГв лГчильникГв ЕСК0 проводить перГо-дичний контролГнг споживання енергГТ Г води, часто за допомогою дис-танцГйного монГторингу та вГддаленого доступу до системи автоматизацГТ будГвлГ. ВсГ данГ споживання енергГТ збираються та документуються разом з уточненнями у рГчному звГтГ та у рГчному рахунку заощаджень ЕСК0 доглядае за забезпеченням якостГ та обслуговування всГх вста-новлених технГчних пристроТв ВсГ заощадження енергГТ (вГд ремонт-них та технГчних заходГв) вГднГмаються вГд енергетичних Г водних рахункГв або пока-зань лГчильникГв перевГрених за фГксованою цГною енергГТ ЕСК0 вГдповГдае за перГодичний контролГнг споживання енергГТ, кори-гування технГчних параметрГв, рГчнГ звГти з енергозбереження Г рГчнГ рахунки заоща джень
Pизики ECKO Bизнaчeння бaзoвoгo piвня cпoживaння eнepгiï, гapaнтiï eкoнoмiï eнepгiï тa oпepaцiйниx пoмилoк кopигyвaння, щo cтocyютьcя пoвeдiнки кopиcтyвaчa кopигyвaння, щo CTocy-ютьcя iншиx зaxoдiв з eнepгoзбepeжeння, зpoблeниx влacникoм 6УД1ВЛ1 кoнтpoль зa eкoнoмiвю eнepгiï Eкoнoмiчнi pизики (мoжливicть нeдo-cягнeння eкoнoмiï тa, вiдпoвiднo, нeпo-вepнeння витpaт ECKO; нeпpaвильний oбpaxyнoк бaзoвoгo piвня eнepгocпo-живaння i, як нacлiдoк, нeпpaвильний poзpaxyнoк eнepгoзбepeжeння; yдo-poжчaння iнвecтицiй нa пpoeкти) Texнiчнi pизики (виxiд з лaдy тexнiчнoгo oблaднaння aбo пoмилки йoгo збopy) Aдмiнicтpaтивнi pизики (зaтpимкa мyнiципaлiтeтy з визнaчeнням тapифiв aбo cyбcидiй; нeвчacнe пpийняття мoнтaжниx poбiт) Eкoнoмiчнi pизики ECKO (вiдcyтнicть у ECKO дocвiдy з poзpaxyнкy зaxoдiв з тeплoвoï iзoляцiï; пiдвищeнa cклaднicть poзpaxyнкy eкoнoмiï зaxoдiв з тeплoiзoляцiï; виcoкa мoжливicть дo-дaткoвиx витpaт нa зaмiнy oблaднaння, щo мoжe вийти з лaдy; oбмeжeнicть пepioдy фiкcoвaниx вiдcoткiв зa кpeди-тoм пpoтягoм тpивaлoгo тepмiнy pea-лiзaцiï пpoeктy) Texнiчнi тa aдмiнicт-paтивнi pизики ECKO (нeвиcoкa якють плaнyвaння cиcтeм вeнтиляцiï, poль якoï в знaчнo бiльшoю чepeз змЫи тeплoвoгo нaвaнтaжeння нa oпaлeн-ня; нeoбxiднicть yзгoджeння пpaвoвиx питaнь, пoв'язaниx з peкoнcтpyкцiEю фacaдiв бyдiвeль)
Cтpaтeгiï щoдo знижeння pизикiв ^чний poзpaxyнoк eкoнoмiï eнepгiï; дocвiд ECKO щoдo PO6O-ти i oптимiзaцiï тexнiчнoгo oблaднaння; yчacть дocвiдчeниx пocepeдникiв пpoeктy нa пiдгoтoвчoмy eтaпi пpoeктy; визнaчeння чiткиx пpaвил кoнтpaктy для yникнeння кoнфлiктiв. Зaлyчeння дocвiдчeнoгo пocepeдникa в xoдi пiдгoтoвки пpoeктy (пepeвipкa бaзoвoï лн', дocтoвipнicть гapaнтiï eкoнoмiï i poзpaxoвaниx витpaт, пepeвipкa плaнyвaння); дeтaльнe плaнyвaння i poзpaxyнoк зa-oщaджeнь тa iнвecтицiй; вcтaнoвлeння тa дoтpимaння чiткиx пpaвил кoнтpaктiв, щo cтocyютьcя oбoв'язкiв кoнтpaгeнтiв; ECKO пoвиннa мaти дocвiд poбoти з викopиcтaння тexнiчнoгo oблaднaння i зaдiяти квaлiфiкoвaний пepcoнaл. Cпiвпpaця ECKO з зoвнiшнiми apxiтeктopaми, iнжeнepaми тa 1НШИМИ кoмпaнiями i збaлaнcyвaння вcix зa-oщaджeнь; викopиcтaння глибoкoгo пiдxoдy дo poзpaxyнoк eкoнoмiï; зaxoдiв з тeплoiзoляцiï poзpaxyнoк витpaт нa пoгaшeння кpeдитiв з ypaxyвaнням мoжливoгo пiдвищeння пpoцeнтнoï cтaвки; пpи плaнyвaннi зaxoдiв пpийняття дo yвaги oбмeжeнь у гaлyзi oxopoни cпaдщини, 61ЛЬШ виcoкa cтyпiнь кoopдинaцiï Д1Й
Ocнoвнi пepeвaги Дeтaльний кoнтpoлiнг piчнoгo cпoживaння eнepгiï кoжнoï 6УД1ВЛ1; peaльнa eкoнoмiя вимipю-втьcя i дoкyмeнтyвтьcя; poзгopнyтi пpoпoзицiï щoдo зaxoдiв в бyдiвляx з низь-кими aбo виcoким ^ec™-Ц1ЯМИ; cпiвпpaця М1Ж дepжaвним opгaнoм (бюджeтнoю yCTa-нoвoю) i дocвiдчeним ECKO; вcтyп дo pинкy нoвиx ECKO i мyнiципaлiтeтiв, з мaлим дocвiдoм пpивaтнo-пyблi-чнoгo пapтнepcтвa кopoткa тpивaлicть кoнтpaктy. Дeтaльний кoнтpoлiнг piчнoгo ^o-живaння eнepгiï кoжнoю бyдiвлeю; мoжливicть вимipювaти i дoкyмeн-тyвaти peaльнy eкoнoмiю; oдepжaння peaльнoï eкoнoмiï в oбcязi В1Д 20 дo 50%; (зaлeжнo В1Д зaxoдiв) пiдвищeння pинкoвoï вapтocтi 6УД1ВЛ1; cкopoчeння iнвecтицiйниx витpaт зa-мoвникa eнepгocepвicy в пopiвняннi з зaкyпiвлями бeз ECKO; пiдвищeння квaлiфiкaцiï тexнiчнoгo пepcoнaлy шляxoм пpoвeдeння тpeнiнгiв. Змeншeння тeплoвoгo нaвaнтaжeння нa oпaлeння i кoндицiювaння в 6уд|-вляx; пoкpaщeння якocтi клiмaтy в пpимiщeнняx; кpaщa якicть пpocтopy в пpимiщeнняx i, oтжe, мeнший piвeнь зaxвopювaнocтi кopиcтyвaчiв; збiльшeння apxiтeктypнoï якocтi чepeз oнoвлeння фacaдiв бyдiвeль; кpaщa peпyтaцiя буд!вл! чepeз зaбeзпeчeння eкoлoгiчнo бeзпeчнoгo бyдiвництвa.
cпiвпpaцi. 3a oцiнкoю cпeцiaлicтiв JRC тaкi види зaxoдiв eнepгooщaджeння в 6вpoпi зacтocoвy-ютьcя дo 60% icнyючиx пyблiчниx бyдiвeль вклю-чaючи нaвчaльнi. Пpaвильнe пo8днaння циx тex-нoлoгiй (зaлeжнo вiд типу бyдiвлi тa ocнoвнoгo кiнцeвoгo cпoживaння) мoжe пpизвecти дo ce-peдньoгo piвня eкoнoмiï eнepгiï (r) дo 25% з мaк-cимaльним тepмiнoм oкyпнocтi В poкiв.
Bикopиcтoвyючи ц1 пpипyщeння, мoжнa oбчиcли-ти iнвecтицiйнi витpaти, якi пoв'язaнi з цими зaxoдa-ми вiднoвлeння, y звopoтнoмy нaпpямкy. Ôa^w-нo, ïx мoжнa пpocтo oтpимaти, пoмнoжaючи щopiчнi eкoнoмiчнi зaoщaджeння нa тepмiн oкyпнocтi:
s = r- (fECH ■(perHei+pf(l-Hel)) + FECoter -pei), (4)
дe: r - кoeфiцi8нт eкoнoмïí eнepгпc FECH - ocraTCN-нe eнepгocпoживaння для нaгpiвy пeвнoï тepитopïí тa FECoter для нш^ кiнцeвиx пoтpeб; pel i pf e ц1ни нa eлeктpoeнepгiю тa викoпнe пaливo; Hel - вщотток бу-дiвeль, щo нaгpiвaютьcя eлeктpичними cиcтeмaми.
Poзpaxyнки JRC нa ocнoвi дocтyпниx дaниx 6B-POCTATy [17] пoкaзaли, щo зaклaди ocвiти 6в-poпeйcькoгo Coюзy мoжyть зaoщaдити 16719 гет eнepгiï тa зeкoнoмити 1319млн. 6BPO з пo-тpeбoю y iнвecтицiяx нa piвнi 11301 млн. 6BPO.
Hapaзi, y зв'язку з1 cкpyтним eкoнoмiчним CTa-нoвищeм, для Ó^a^ пocлyги ECKO дaють мoж-ливicть для BH3 впpoвaджyвaти зaxoди з eнep-гooщaджeння, як1 фiнaнcyютьcя зaмoвникoм зa paxyнoк дocягнyтoï eкoнoмiï eнepгopecypciв тa
KornTÎB, витрачених на ïx закутвлю. ЕСК0, в рамках пщписаного договору, гарантуе зазначену економш, а також те, що витрати на енергоспо-живання пюля реал^ацм' енергоощадних захода не перевищуватимуть заздалегщь обумовлених чинниюв. Техннний ризик замовниюв енерго-сервюу мУмальний. Пщ час пщготовки енерго-сервюного договору, сторони визначають таю кпючов1 чинники: фЫансова економт у грошо-
вому екв1валент1; економ1я паливно-енергетич-них ресурса у натуральному вигляд1 тощо. Вод-ночас якщо проектний рюень енергозбереження за перюд реал^ацп договору не досягнуто, ЕСК0 не отримуе винагороди в запланованому об'емк На практиц у свт мають мюце дектька видю ЕСК0 (Табл. 2) договорю:
- поставка енергоресурЫв та енергоменедж-мент («Chauffage»);
Таблиця 2. Розподш ризимв, територ1альне розповсюдження та ключов1 характеристики р1зних вид1в енергосерв1сних договор1в [16]
Тип договору 3 ЕСКО Ключовi характеристики Розподiл pизикiв Miœ замовником i ЕСКО Кра'ши найбшьшого розпо-всюдження
Не заве-ршення проекту i ._ es £ J8 'х т "х х е Т
Догов1р на поставку енергоресурсв та енергоменеджмент «Chauffage» «Chauffage» (переклад з французько'1' - опа-лення). Постачальник ресурса в виконавцем енергoсерв¡сниx послуг. Постачання енерго ресурсу здмснювться за ф¡ксoванoю цЫою упродовж терм¡ну договору. Довготривалий термЫ дм договору. Гарантоване скорочення споживання ресурс¡в на р¡вн¡ 3-10%. ECKO, в власником енергoзбер¡гаючoгo обладнання ЕСК0 ЕСК0/ Замовник ЕСК0 Франц¡я, Кра'ни 6С
Догов1р на розподш дохода в1д досягнуто' економп (Shared Savings) Розподш дoxoд¡в в¡д економп, отримано' в результат теxн¡чнoгo переоснащення замовника. ECKO фЫансув реал¡зац¡ю проекту та бере на себе вс ф¡нансoв¡ та ризики, пов'язан з недосягненням запланованого рвня енергoефективнoст¡. Частка замовника в розподо дoxoд¡в близько 20. Слушний на початковому етап¡ розвитку нацюнального ринку енергoсерв¡сниx послуг [1б, с. 6]. ЕСК0 ЕСК0 ЕСК0/ Замовник Китай, Япoн¡я, Австрал¡я, Бразил¡я, Ф^ппЫи, lнд¡я ПАР
Догов1р з1 швид-кою окупыстю та поверненням ¡н-вестицм (First-Out, First Pay-Out Цей тип договору в варюц^ю мoдел¡ рoзпoд¡лу економп. Р^ниця - 100% дoxoд¡в, отриманих вщ упровадження проекту, залишавться в ЕСК0 до повно' oкупнoст¡ з прогнозованим рвнем прибуткoвoст¡. Рoзпoд¡л доходу мж ЕСК0 та замовником п¡сля окупност ¡нвестицп або повну передачу вах прав на проект в¡д ЕСК0 замовнику, включаючи право на от-римання всв' суми прибутку вщ ЕСК0 ЕСК0 ЕСК0/ Замовник США, 0А1, Йордант
Дoгoв¡р з гаран-туванням еконо-м¡ï (Guaranteed Savings) ЕСК0 бере зобов'язання перед замовником щодо зниження витрат на енергетичн ресурси. Протягом терм¡ну дГ'' договору ЕСК0 вщповщав за покриття витрат постачальниюв енергп. Замовник не платить за енергю прямо постачальникам, а щомюяця виплачув енергoсерв¡сн¡й компанп за посередництво, що за-звичай становить 85-90% базових витрат на енерпю замовника. Величина ж фактично надано' економп прямо не впливав на платеж¡ замовника. За будь-яких обставин замовник знижув витрати на енергю на 10-15%. ЕСК0 несе повний ризик отри-мання економп. ЕСК0 ЕСК0/ Замовник ЕСК0 Канада, Япoн¡я
Догов^ BOOT щодо: створен-ня-власысть-експлуатац¡я -передача власнoст¡ (build-own-operate-transfer (BOOT) . 0сновою договору в державно-приватне партнерство, в якому ЕСК0 укладав догов^ з партнером у державному сектoр¡ . Проект BOOT розглядавться як споаб розвитку великого проекту державно!' ¡нфраструктури за рахунок приватного фЫансування . ЕСК0 ЕСК0/ Замовник ЕСК0 ПАР Koлумб¡я Тайланд
- p03n0flië flOXOfliâ âifl ДОСЯГНуТО!' eKOHOMiï
(Shared Savings);
- 3 швидкою окупнютю та поверненням iHBec-ти^й (First-Out, First Pay-Out);
- 3 гарантуванням економм (Guaranteed Savings),
- В00Т: створення - власнють - експлуата-цiя - передача власност (build-own-operate-transfer (BOOT).
0дними з найбiльш eкoнoмiчнo вигщних для ЕС-К0 е енергосервюн проекти з енергопостачання, впpoваджeнi з використанням «зеленого» тарифу. Такi проекти poзpаxoванi на постачання електро-енергм', вироблено!' з використанням сонячно!', âi-трово!', гiдpo та 6io енергм'. Елeктpoeнepгiя, яку зге-неровано вщновлювальними джерелами енергм' постачаеться до загально!' мepeжi та оплачуеться за «зеленим» тарифом оптовим ринком електро-енергм' тим самим стимулюючи замiщeння природного газу у сфepi теплопостачання.
Вщповщно до «Енергетично'!' стратегм' Укра'ни на пepioд до 2035 року «Безпека, енергоефек-тивнiсть, кoнкypeнтoспpoмoжнiсть», схвалено!' розпорядженням Кабiнeтy Miнiстpiв Укра'ни Bifl 18 серпня 2017 р. № 605-р визначено, що flo 2020 року частка «зелено!» енергетики, за ра-хунок вiflнoвлювальниx peсypсiв, в загальному паливно-енергетичному балансi Укра'ни (ЗПЕ-БУ) мае склаflати не менше 8%, а flo 2035 року цей показник повинен floсягти 25%. На особливу увагу заслуговують проекти пов'язан з бyfliвни-цтвом когенера^йних (тpигeнepацiйниx) комп-лeксiв з використанням енергм' бюмаси, бюпа-лива та âiflxofliâ, частка яких в ЗПЕБУ зазначено!' Енергетично'!' стратеги запланована на piân 4,9% в 2020 роц та 11.9% в 2035 poцi.
Використання кoгeнepацiйниx установок у ВНЗ Аозволить знизити сoбiваpтiсть опалювання та гарячого воАопостачання, а мoжливiсть проАажу ЕСК0, згенеровано!' електроенергм' з використанням «зеленого» тарифу суттево зменшить тepмiн oкyпнoстi впpoваflжeнoгo iнвeстицiйнoгo проекту.
ФЫансова мofleль, яка пiflтвepflжy8 Ааы при-пущення, спeцiалiстами Т0В «КЛ1АР ЕНЕРДЖ1» була розрахована, в рамках пщготовки комер-ц^но'!' пропозицм' Аля НТУ Укра'ни «Ки'вський по-лтехычний iнститyт iм. 1горя Сiкopськoгo». Згщ-но умов flанoгo проекту, при майже 30% знижцi ваpтoстi теплово'!' енергм flля споживача (запла-нований piчний пpoflаж тепла - 28208 Гкал), у пopiвняннi з затверАженими тарифами fliючими
в Укра'!'н та проАажем електроенергм' flo оптового ринку за «зеленим» тарифом (запланований piч-ний пpoflаж електроенергм' - 47191 тис.квт.гоа) oкyпнiсть проекту склаflа8 не бтьше трьох po-êiâ, а внутршня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR) 25%. В якост палива ТЕЦ запропо-новано використовувати âiflxoflè flepeвини. Нор-ми BèKèfliâ комплексу в атмосферу, згщно роз-pаxyнкiв, при цьому майже три рази нижчi за встановлен flля котелень, якi працюють на при-poflнoмy газi. Таким чином еколопчний мкрокпг мат на територм' yнiвepситeтy бyfle покращений, бюflжeт витрат на енергоносп знижено, мтьйо-ни кyбiчниx мeтpiв flopoгoгo poсiйськoгo газу за-мiщeнo мiсцeвoю вiflнoвлювальнoю сировиною.
0кpiм того, цiннiсть та Ыновац^нють пропозицм' Т0В «КЛ1АР ЕНЕРДЖ1» полягае в тому, що oкpiм бyfliвництва кoгeнepацiйнoгo комплексу (елек-тpoгeнepацiя - 6,3 МВт електроенергм' та те-плова гeнepацiя - 4,5 МВт), на його o^oâi за-плановано створення науково-освтьо'!' бази навчання Аля профтьних стyfleнтiв та аспipантiв, а також вiflкpиття експериментально'!' flo^^o'!' лабораторм' flля розвитку укра'нських тexнoлoгiй у сфepi енергетики.
Висновки
Впpoваflжeння 6СК0-мехаызму е черговим актуальним кроком пщтримки енергоефективно'!' стратегм' flepжави, спрямовано'!' на покращення енергетично'!' безпеки та зменшення енергетично'!' залeжнoстi Укра'ни Bifl iмпopтoваниx енер-гоносмв та збтьшення кiлькoстi пpoeктiв з використанням вщновлюваних flжepeл енергм'.
Наpазi в^чизняна закoнoflавча база щoflo пщ-тримки розвитку ринку eнepгoсepвiсy та бага-тopiчний floсвifl заpyбiжниx кра'н е суттевою пе-peflyмoвoю flля збтьшення ктькост flepжаниx установ, готових прийняти piшeння стосовно за-початкування 6СК0-мехаызму. Разом з тим збiльшeння юлькост yчасникiв енергосервю-ного ринку, у бюАжетый сфepi, спонукае розви-ток тeнfleнцiй flo зниження floгoвipнoï цЫи, в тому числi i за рахунок бiльш fle0eBèx кpeflитiв та слу-гуватиме нeoбxiflнoстi розробки спeцiалiзoваниx oсвiтнix програм та квалiфiкoваниx метоАик flля oцiнки eфeктивнoстi eнepгoсepвiсниx проек^в та мexанiзмiв зменшення pизикiв.
ПривеАений автором floсвifl практично'!' розроб-ки фЫансово'!' мofleлi бyfliвництва когенера^йно-
го комплексу на територм вищого учбового закладу пщтвердив ¡нвестиц^ну привабливють проекту та представив нов¡ можливост¡ впровадження ¡н-новац^них форм його можливого функцюнуван-ня, саме опираючись на специф¡ку ВНЗ.
Bир¡шенню вищезазначених завдань можуть ефективно сприяти мехаызми формування та розвитку енергосервюних кпастер¡в ¡ державно-приватного партнерства для пщтримки розвитку ¡нституту енергосерв¡сних контракт¡в. Ядром енер-госервюного кластера повинн¡ стати енергосервю-н компанм, що управляють реал¡зац¡eю конкретних проекта енергозбереження. Pеал¡зац¡я мехаыз-му енергосервюних кластер¡в на практиц¡ дозволить зд^снити розвиток в¡тчизняних розробок та 1х включення в конкретн ¡нвестиц¡йн¡ проекти з по-дальшою реал¡зац¡eю на виробництв¡ з метою до-сягнення капгтал^ацп ефект¡в вщ зниження енер-гоeмност¡ продукцм та збтьшення додано''' вартост¡. В Укра'У, у зв'язку з пов¡льним розповсюдженням ¡де'( енергосерв¡сного контракту ¡дея кластеризацм потребую б¡льш детального досл¡дження.
Список використаних джерел
1. Директива 2012/27EC бвропейського Парламенту та Ради вщ 25 жовтня 2012 р. про енергоефек-тивн¡сть, яка змлнюе Директиви 2009/125/EC та 2010/30/EU ¡ скасовуе Директиви 2004/8/EC та 2006/32/EC. Офщмний в¡сник бвропейського Союзу № I. 315/1 вщ 14.11.2012.
2. Закон Укра'ни Про запровадження нових ¡нвес-тиц¡йних можливостей, гарантування прав та закон-них ¡нтереав суб,eкт¡в п¡дприeмницькоí д¡яльност¡ для проведення масштабно' енергомодерызаци. Вщомос-т¡ Верховно'' Ради (ВВР), 2015, № 26, ст.220.
3. Закон Укра'ни Про Фонд енергоефективносл. ОфЬ ц¡йний вюник Укра'ни в¡д 04.08.2017 - 2017 р., № 61.
4. Постанова КМ Укра'ни Про затвердження При-м¡рного енергосерв¡сного договору» в¡д 21.10.2015 № 845. Офщмний в¡сник Укра'ни в¡д 13.11.2015. № 88, стор. 30, стаття 2922, код акту 79185/2015
5. Грищенко 1.М. УправлЫня енергоспоживанням у вищих навчальних закладах: монографт // Грищенко 1.М., Каплун В.В., Дяченко М.В. та ¡н.; за ред. 1.М. Грищенка. К: КНУТД, 2013. 245 с.
6. Backlund S., Thollanden P. The' energy-service gap: What does it mean?/ CEEE 2011 SUMMER
STUDY, Energy efficiency first: The foundation of a low-carbon socie. http://liu.diva-portal.org/smash/get/ diva2:453827/fulltext01.pdf .
7. Bertoldi, P., Rezessy, S., Vine E., 2005, Energy service companies in European countries: Current status and a strategy to foster their development, Energy Policy 34 (2006) 1818-1832
8. BS EN 15900:2010 Energy efficiency services. Definitions and requirements.
9. Hansen, Shierly J. ESCOs Around the World: Lessons Learned in 49 Countries / S. J. Hansen, P. Bertoldi, P. Langlois. Lilburn: The Fairmont Press, 2009. 377 p.
10. I SO 50001:2011. Energy management systems Requirements with guidance for use.
11. Labanca, N., et al., Energy efficiency services for residential buildings: market situation and existing potentials in the European Union, Journal of Cleaner Production (2015), http://dx.doi.org/10.1016/j. jclepro 2015.02.077
12. Sorrell, S. The economics of energy service contracts [Text] /S. Sorrell // Energy Policy. - 2007. Vol. 35, № 1. P. 507-521. doi:10.1016/j.enpol.2005.12.009.
13. Schinnerl, Daniel, Bleyl, Jan W.; «Energy Contracting» to Achieve Energy Efficiency and Renewables using Comprehensive Refurbishment of Buildings as an example in: Urban Energy Transition edited by Peter Droege, Elsevier 2008.
1 4. Vine, E., 2005 An international survey of the energy service company (ESCO) industry, Energy Policy 33 (2005) 691-704.
15. Energy Performance Contracting in the European Union Joint Research Centre Institute for Energy and Transport / European Commission [EneKTpoHHi/ii/i pe-cypc]. - Pexi/iM flocTyny : http://www.euesco.org/ fileadmin/euesco_daten/pdfs/euESCO_response_ concerning_EPC.pdf
16. ESCO Market Report for Non-European Countries 2013 / Joint Research Centre Institute for Energy and Transport / European Commission [EneKTpoHHi! pe-cypc]. Pexi/iM flocTyny : http://iet.jrc.ec.europa.eu/ energyefficiency/publication/esco-market-report-non-european-countries-2013-0
17. Bertoldi P., Practices and opportunities for Energy Performance Contracting in the public sector in EU Member States 2017. PexiM flocTyny http:// publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/ JRC106625Ajna28602enn.pdf
