CC BY
15
УДК 658.26.003.13
АНАЛ1З НАЯВНОСТ1 ЮРИДИЧНИХ П1ДСТАВ ГАРАНТУВАННЯ ЕКОНОМП В1Д РЕАЛ1ЗАЦ11 ЕНЕРГОЗБЕР1ГАЮЧИХ ЗАХОД1В
А.В. Левицька, к.е.н., доцент
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Левицька А.В. Анал1з ncaenocmi юридичних nidcmae гарантування економИ eid реал^заци енергозберiгcючих srnodie.
Стаття присвячена дослщженню законодавчого базису з метою виявлення можливостей гарантування економп в результата реалiзацil енергозберь гаючих заходiв. Проведене дослщження основних факторiв, що активiзують дiяльнiсть енергетич-ного сервiсу в УкраЫ. Сформованi базовi показ-ники енергосервiсного договору.
Ключовi слова: енергозберiгаючi заходи, енер-гетичний сервiс, ЕСКО, енергосервкний договiр
Левицкая А.В. Анализ наличия юридических основ гарантирования экономии от реализации энергосберегающих мероприятий.
Статья посвящена исследованию законодательного базиса с целью выявления возможностей обеспечения экономии в результате реализации энергосберегающих мероприятий. Проведено исследование основных факторов, которые активизируют деятельность энергетического сервиса в Украине. Сформированы базовые показатели энергосервисного договора.
Ключевые слова: энергосберегающие мероприятия, энергетический сервис, ЭСКО, энергосервисный договор
Levytska A.V. Analysis of the availability of legal framework guaranteeing the savings from the implementation of energy saving measures.
The article investigates the legal basis in order to identify opportunities to achieve economies as a result of energy saving measures. The key factors that stimulate the activity of energy services in Ukraine are studied. Baseline energy service agreement is formed.
Keywords: energy saving measures, energy service companies, ESCOs, energy service agreement
а сьогодшшнш день в Украш ввдсутт
Ншновацшш фiнансовi схеми та шстру-менти, особливо за участю енергосервь сних компанш. Наявш джерела фшан-сування швестицш в енергоефектившсть, в крздт дуже обмежеш. Хоча це частково пояснюеться недостатшм попитом на проведення заходiв з тд-вищення енергоефективносп, пропозищя фшан-сових шструменпв також обмежена через вщсутшсть вщповщного законодавства. Тому потрiбно сформувати законодавчу базу, яка врегулюе використання шновацшних фiнансових iнструментiв, що можуть використовуватись для фшансування пiдвищення енергоефективностi.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй
Законодавство Украши встановлюе загальнi рамки для енергозбереження та пiдвищення енергоефективносп. В Украiнi е багато закошв з питань енергоефективностi, як важливоi частини вирiшення енергетичних та еколопчних проблем. Очевидно, що Украiна визначила ряд зобов'язань щодо енергоефективностi у сферi державноi енер-гетичноi полггики. Принципи енерго-ефективностi визначаються в шлькох украiнських законах. Проте, для досягнення бажаних законо-давчих результатiв необхiднi подальшi кроки. 1ншими словами, для досягнення ефективностi принципи потрiбно перетворити на дiевi iнструменти.
Закон Украши «Про енергозбереження» [1] добре визначае потребу та зобов'язання рiзних державних установ iз здiйснення енергетичних аудитiв; визначае енергоаудит та розподш обов'язкiв i зобов'язань, що мають бути дотримаш пiд час енергоаудитiв. Однак закон на цьому i зупиняеться, не надавши дiевих крокiв для вико-нання рекомендацiй за результатами енерго-аудитiв, що мають вирiшальне значения для досягнення цшей енергозбереження.
Для заохочення енергоефективно1' модернiзацii у приватному секторi iснуе ряд податкових пшьг. Хоча це i добре, але на практищ податковi пiльги не стимулюють енергоефективнiсть у державному сектор^ оскiльки мунiципалiтети, обласнi державнi адмшстрацп та владнi органи не сплачують податки.
В рамках дiалогу з £С Верховна Рада Украши ратиф^вала Протокол приеднання Украши до Договору заснування Енергетичного Ствто-вари-ства (Законом Украши №°2787-У1 вiд 15 грудня
2010 року) [2]. Дотримання цього законодавства £С е правильним кроком, осшльки воно м1стить необхщшсть впроваджувати важлив1 реформи, проте юнуе певна невизначешсть через вщсутшсть прогресу у його виконанш. 1ншими словами, Укра!на приедналася до м1жнародного договору, що запроваджуе, пом1ж шших реформ, Директиву £С щодо ефективносп використання шнцево! енергп та енергетичних послуг. Як i3 уама директивами, кра!ни-члени мають певний перiод часу для адаптаци вiдповiдного законодавства до змь сту вщповщно! директиви (цей процес називаеться застосуванням директив). Отже, законодавство £С е обов'язковим з того дня, коли Укра!на пiдписала договiр та ратиф^вала його. Виклад основного MaTepi&^y дослiдження
Укра!нське законодавство передбачае, що ва видатки бюджетно! установи повинш бути здш-ненi вiдповiдно до плану. Осшльки визначення i змют Контракту з енергоефективностi не визна-чено в нацiональному законодавствi, очевидно, що послуги та роботи з тдвищення енергоефективно-стi не включаються в чиннi класифiкатори товарiв, робгг i послуг, що застосовуються в бюджетному процесц тобто iснуе значний ризик, що швестицп не будуть профiнансованi (компенсованi) з бюджету. Водночас не можна виключати, що навиъ при реестрацп бюджетних зобов'язань по контрактам з енергоефективносп в Державному казначейсга як виду робiт на будiвництво чи ремонт, Казначейство може вщмовити у реестрацп на пiдставi невiдповiдностi зобов'язань з напрямами витрачання бюджетних коштiв за планом. Крiм того, враховуючи зниження витрат на енергоносп, що будуть доведенi рахунками вщ постачальник1в, як наслiдок можна очжувати, що бюджетнi видатки на енергоресурси будуть скорочуватись впродовж наступних рошв. Отже,
не буде запроваджено класичну схему контрактiв з енергоефективносп, залишаться висок1 ризики недоплат по енергосервюним контрактам для енергосервiсних компанш (ЕСКО), що заключать вiдповiднi контракта з бюджетними установами.
Суттевим зрушенням в напрямку реально! реалiзацil енергосервюних контрактiв енерго-сервiсними компанiями i замовниками е прийняття Закону Укра!ни «Про впровадження нових iнвестицiйних можливостей, гарантування прав та законних штереав суб'ектiв тдприемни-цько1' дiяльностi для проведення масштабно! модершзацп» 09 кытня 2015 року. Набули юриди-чного визнання так1 термiни, як базовий рiвень споживання паливно-енергетичних ресурсiв, енер-госервiсний договiр, щорiчне скорочення витрат замовника енергосервiсу (табл. 1) [3].
Особливо! уваги потребуе поняття щорiчного скорочення витрат замовника енергосервiсу. Таке скорочення розраховуеться учасником процедури закупiвлi як розрахункове скорочення споживання паливно-енергетичних ресурав та/або житлово-комунальних послуг порiвняно з базовим рiвнем споживання паливно-енергетичних ресурсiв та житлово-комунальних послуг, помножене на цiни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресур-ав та/або житлово-комунальних послуг на дату оголошення про проведення процедури державно! закутвля Таким чином виникае необхщшсть в розробцi методичних вказiвок щодо розрахунку ще! величини, що потребуе проведення попе-реднього незалежного енергетичного аудиту.
Базовий рiчний рiвень споживання паливно-енергетичних ресурав та житлово-комунальних послуг повинен розраховуватись у натуральних показниках та у грошовш формi за цшами (тарифами) на дату оголошення про проведення процедури закупiвлi.
Таблиця 1. Набуття юридично! сили основних понять, пов'язаних з енергосервюом
Поняття Сутнiсть зпдно [3]
Базовий рiвень споживання паливно-енергетичних ресурив та житлово-комунальних послуг усереднене значення обсягiв рiчного споживання паливно-енергетичних ресурсiв та житлово-комунальних послуг (у натуральних показниках) об'ектом замовника, щодо якого здшснюеться закутвля енергосервюу iз зазначенням обсягiв споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурив та житлово-комунальних послуг середньорiчних за три роки, що передують року, в якому здшснюеться державна закутвля енергосервюу
Енергосервюний договiр договiр, предметом якого е здшснення енергосервiсу виконавцем енергосервiсу, оплата якого здшснюеться за рахунок досягнутого в результата здшснення енергосервюу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурив та/або житлово-комунальних послуг ж^вняно iз споживанням (витратами) за вдаутноста таких заходiв
Щорiчнi платежi учаснику процедури закупiвлi щорiчнi платеж^ визначенi учасником процедури закупiвлi у пропозицп конкурсних торгiв, пропозицп за результатами застосування переговорно! процедури закушвл^ якi замовник енергосервiсу мае сплачувати виконавцю у разi укладення з ним енергосервюного договору;
Щорiчне скорочення витрат замовника енергосервюу щорiчне скорочення витрат замовника (у грошовш форм^ на споживання паливно-енергетичних ресурив та/або житлово-комунальних послуг у результата здшснення енергосервюу, що зазначаеться учасником процедури закупiвлi у пропозицп конкурсних торпв, пропозицп за результатами застосування переговорно! процедури закушвлг
Якщо за перiод, щодо якого здшснюеться роз-рахунок обсягiв споживання паливно-енергетич-них ресурсiв та житлово-комунальних послуг, на об'ектi, щодо якого здшснюеться закутвля енер-госервiсу, замовником або учасником процедури закупiвлi виявлено недотримання повиряно-теплового режиму, рiвия освiтления, iнших вимог утримання будiвель, що визначеш санiтарними нормами в галузi оргашзаци працi, утримання будинк1в, будiвель, споруд, базовий рiчний рiвень визначаеться вщповщно до методологii, затвер-джено1' центральним органом виконавчо1' влади, що забезпечуе формування державно!' полiтики у сферi використання паливно-енергетичних ресурав, енергозбереження, вiдновлюваних джерел енергii та альтернативних видiв палива.
Основним документом, що здатний юридично забезпечити гарантування економii, е енергосервiсний договiр. Примiрний енерго-сервiсний договiр затверджуеться Кабшетом Мiнiстрiв Украши. 1стотними умовами енерго-сервiсного договору е [3, 4]:
1) предмет енергосервюного договору, у тому чи^ перелiк заходiв, строки та умови впровадження енергосервiсу;
2) цша енергосервiсного договору;
3) базовий рiвень споживання паливно-енергетичних ресурав та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовiй формi за цiнами (тарифами) на дату оголошення про проведення процедури закушвлц
4) рiвень скорочення споживання та/або ви-трат на оплату вщповщних паливно-енергетичних ресурсiв та/або житлово-комунальних послуг, якого мае бути досягнуто в результата здшснення енергосервiсу, за кожний рiк дii енергосервiсного договору;
5) строк дп енергосервiсного договору;
6) порядок оплати енергосервюу за рахунок скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурав та/або житлово-комунальних послуг порiвняно iз споживанням (витратами) за вщсутноста таких заходiв;
7) обов'язок сторш договору забезпечувати пiд час виконання енергосервюного договору узгодженi сторонами та/або визначеш законодав-ством режими та умови використання паливно-енергетичних ресурав та/або житлово-комунальних послуг (включаючи повиряно-тепловий режим, штучне освилення, iншi характеристики, що вiдповiдають вимогам у сферi органiзацii працi, утримання будинк1в, будiвель, споруд);
8) вщповщальшсть за невиконання, неналежне виконання зобов'язань за енергосервюним договором;
9) умови та порядок розiрвання енерго-сервюного договору i наслiдки такого розiрвання, включаючи вiдшкодувания збитк1в, компенсацii та/або iншi виплати сторонами енергосервiсного договору;
10) порядок переходу до замовника права власноста на майно, що було утворено
(встановлено) йому за енергосервюним договором;
11) порядок коригування визначення та розрахунку результату здiйснення енергосервюу у разi виникнення протягом дп енергосервiсного договору змiн у конструкцп або площi, порядку або режиму роботи об'екта, щодо якого здшснюеться енергосервю, тощо;
12) порядок та методи вимiрювання (розрахунку) i перевiрки фактичного рiвия скорочення споживання та/або витрат замовника на оплату паливно-енергетичних ресурав та/або житлово-комунальних послуг внаслщок здшснення енерго-сервiсу порiвняно iз споживанням та/або витратами, яш були б здiйсненi за вщсутноста енергосервiсу.
Енергосервiсний договiр укладаеться за цiною, що дорiвнюе сумi скорочення витрат замовника енергосервiсу на оплату паливно-енергетичних ресурав, житлово-комунальних послуг порiвняно з витратами, що були б здшснеш за вщсутноста енергосервюу, яка мае бути забезпечена вико-навцем енергосервiсу за весь строк дп енергосервiсного договору, з урахуванням фшсо-ваного вiдсотка суми скорочення витрат замовника енергосервiсу на оплату вщповщних паливно-енергетичних ресурсiв та/або житлово-комунальних послуг, що тдлягае до сплати виконавцю енергосервiсу.
У разi якщо енергосервiсним договором передбачено скорочення рiвня споживання паливно-енергетичних ресурсiв, житлово-комунальних послуг, енергосервюний договiр укладаеться за цшою, що дорiвнюе добутку обсягу скорочення споживання замовником енерго-сервюу вiдповiдних паливно-енергетичних ресурав та/або житлово-комунальних послуг, який мае бути забезпечений виконавцем енергосервюу за весь строк дп енергосервюного договору, i вiдповiдних цiн (тарифiв), що дiяли на дату оголошення про проведення процедури закупiвлi енергосервюу, з урахуванням фiксованого вiдсотка суми скорочення витрат замовника енергосервюу на оплату вщповщних паливно-енергетичних ресурав та/або житлово-комунальних послуг, що тдлягае до сплати виконавцю енергосервюу.
Розрахунки за енергосервюним договором здшснюються за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервюу порiвияно з витратами, яш були б здiйсненi за вщсутноста енергосервiсу, на оплату паливно-енергетичних ресурав та/або житлово-комунальних послуг за вщповщний перюд на пiдставi цш (тарифiв), що дiяли у перюд, за який здiйснюеться розрахунок. У разi якщо енергосервiсним договором передбачено скорочення рiвня споживання паливно-енергетичних ресурав та/або житлово-комунальних послуг, сума скорочення витрат замовника енергосервюу визначаеться як рiзниця мiж базовим рiвнем споживання паливно-енергетичних ресурсiв та житлово-комунальних послуг i фактичним рiвнем споживання паливно-енергетичних ресурав та
®Hra0B0-K0MyHa^bHHx n0cnyr, n0MH0®eHa Ha цiнн (Tapn^H) Ha 0nnaTy nanHBH0-eHepreTHHHHx peCypciB Ta ®HTn0B0-K0MyHanbHHx n0C^yr, ^0 gianu y nepi0g, 3a aKHH 3giftcHroeTbca p03paxyH0K.
ffl,0piHHi nnaTe®i BHK0HaBuro eHepr0cepBicy 3a eHepr0cepBicHHM g0r0B0p0M MaroTb cTaH0BHTH He MeHme 80 Bigc0TKiB Ta He 6inbme 90 Bigc0TKiB cyMH ^0pinH0r0 cK0p0neHHH BHTpaT 3aM0BHHKa. OnnaTa 3a eHeprocepBicHHM g0r0B0p0M 3giftcHroeTbca bhk^mhh0 y rp0m0Bm $0pMi. CTp0K gii eHepr0cepBicH0r0 g0r0B0py He M0®e nepeBH^yBaTH
10 p0KiB.
y pa3i aK^0 ^aKTHHHHH ^0pinHHH piBeHb cK0-p0neHHH cn0®HBaHHH Ta/a60 BHTpaT Ha 0nnaTy Bign0BigHHx nanHBH0-eHepreTHHHHx pecypciB Ta/a60 ®HTfl0B0-K0MyHa^bHHx n0cnyr y pe3ynbTaTi eHepro-cepBicy He Bign0Bigae yM0BaM eHepr0cepBicH0r0 g0r0B0py 3 bhhh BHK0HaBua eHepr0cepBicy, BHK0Ha-Beub eHepr0cepBicy 3060B'a3aHHH ycyHyTH Heg0niKH Ta/a60 3anp0BagHTH g0gaTK0Bi 3ax0gu eHeprocep-Bicy gna 3a6e3neneHHa g0TpHMaHHa yM0B eHeproce-pBicH0r0 g0r0B0py a60 BigmK0gyBaTH 3aM0BHHKy eHepr0cepBicy cyMy piзннцi Mi® ^aKTHHHHM piBHeM cK0p0neHHH cn0®HBaHHa Ta/a60 BHTpaT Ha 0nnaTy Bign0BigHHx nanHBH0-eHepreTHHHHx pecypciB Ta/a60 ®HTn0B0-K0MyHanbHHx n0cnyr i piBHeM cK0p0neHHa, p03pax0BaHHM Ha nigcraBi yM0B eHepr0cepBicH0r0 g0r0B0py.
nicna 3aKiHHeHHa crp0Ky gii eHepr0cepBicH0r0
g0r0B0py a60 y pa3i H0r0 p03ipBaHHa 3aM0BHHK Ha6yBae npaBa BnacH0cri 6e3 g0gaTK0B0i nnaTH Ha Bce MaHH0, yTB0peHe (BcraH0BneHe) 3a eHeprocepBi-chhm g0r0B0p0M.
Oc06nHBicTro цboro 3aK0Hy e Te, ^0 BiH BcraH0Bnroe npaB0Bi Ta eK0H0Minrn 3acagu 3gincHeHHa eHepr0cepBicy gna nigBH^eHHa eHepreTHHH0i' e$eKTHBH0cri 06'eKTiB gep®aBH0i Ta K0MyHanbH0i BnacH0cri.
P03BHT0K ECKO e np0uec0M, 06yM0BneHHM ni6epani3auiero eHepreTHHH0r0 pHHKy i He gHBH0, ^0 b 6araTb0x BHnagKax hhmh BHcrynaroTb caMi n0cTananbHHKH eneKTp0eHeprii, ^0 x0nyTb gHBepcH^iKyBaTH cB0i npH6yTKH. y BenHK06pHTaHii, n0HHHaroHH 3 90-hx p0KiB ua c$epa gae ^0pinHHH npHpicT Man^e b 20%. B 1995 p0ui 6yn0 cTB0peH0 6nH3bK0 30 ECKO, ^0 0TpHMyBanH npH6yT0K 500800 MnH. eBp0. B HiMen^HHi, Bign0BigH0 g0 g0cnig®eHHa np0BegeH0r0 b 2000 p0ui, e 480 K0MnaHin, ^0 HagaroTb n0cnyru ^rnaHcyBaHHa TpeTb0M cT0p0H0M. B0HH yKnanu 50 000 yr0g i BTinHnH 6nH3bK0 39 000 np0eKTiB, b aKi BKnanu 6,6 MnH. eBp0.
3a g0pyneHHaM ypagy yKpaiHu, ^ep^aBHe areHTcTB0 3 eHepr0e$eKTHBH0cri Ta eHepro-36epe®eHHa yKpai'HH 0npauroBan0 3 npegcraB-HHKaMH Mi®Hap0gHHx $rnaHc0BHx 0pram3aum b yKpaiHi Ta 3 yKpaiHcbKHMH 6aHKaMH npegcraB-neHHMH ^,ep®aBHHx 6aHKiB «yKpeKciM6aHK» i 0^agHHM 6aHK0M yKpaiHu, g0cBig p060TH ^0g0 peani3auii np0eKTiB 3 eHepr036epe®eHHa nepe3 MexaHi3M ECKO K0Mnamn.
^,0cBig p060TH «ECKO K0MnaHiH» HaaBHHH b yKpaiHi Ta npegcraBneHHH p060T0ro £Bp0neficbK0r0
BaHKy PeK0HcTpyKuii Ta P03BHTKy (£BPP), yKpECKO Ta ^,Hinp0neTp0BcbK0M MyHiuHnanbH0ro eHepr0cepBicH0M K0MnaHiero, aKi b cb0M nepry nigTBepg^yroTb e^eKTHBHicTb Ta eK0H0MiHHy g0uinbHicTb peani3auii np0eKTiB nepe3 MexaHi3M «ECKO K0MnaHin».
TaK, K0MnaHia yKpECKO peani3yBana np0eKT b MyHiuHnanbHin c$epi i3 3anyneHHaM ^rnaHcyBaHHa £BPP «M0gepHi3auia cHcTeM 0naneHHa cepegHix 3aranbH00cBiTHix cinbcbKHx mKin CHaTHHcbK0r0 paÖ0Hy lBaH0-®paHKiBcbK0i 06nacTi». Bci KpegHTHi K0mTH 6ynH BnacH0 n0BepHyTi.
y paMKax np0eKTy 6yn0 peani30BaH0 eHepr036e-piraroni 3ax0gH (E33) y geB'aTb0x mK0nax paH0Hy. E33 n0narae b peK0HcTpyKuii cHcTeM Tenn0n0cTa-naHHa mKin 3 n0BH0ro 3aMiH0ro r0n0BH0r0 Ta g0n0-Mi®H0r0 06nagHaHHa iHgHBigyanbHHx K0TeneHb.
3a iH$0pMauiero HagaH0ro £BPP, 6aHK peani3ye b yKpaiHi nin0THHH np0eKT n0 cTB0peHHro ropHgHHH0i iH^pacTpyKTypH gna ^iHaHcyBaHHa np0eKTiB eHepr0e$eKTHBH0cTi i3 3anyneHHaM npHBaTH0r0 ceKT0py. £BPP Hagae KpegHT 3aranbH0ro cyM0ro 20 MnH. eBp0 MyHiuHnanbHin eHepr036epiraroHin K0MnaHii m. ^,Hinp0neTp0BcbK nig rapaHTii MicTa gna np0BegeHHa 3ax0giB 3 nigBH^eHHa eHepr0-e$eKTHBH0cTi MyHiuHnanbHHx 6ygiBenb (71 mK0na) cHnaMH npHBaTHHx iH®eHepHHx K0MnaHin Ha 0cH0Bi eHepr036epiraroHHx K0HTpaKTiB. y Man6yTHb0My nnaHyeTbca, ^0 K0Mepumm 6aHKH 6ygyTb HagaBaTH
g0Br0cTp0K0Be ^rnaHcyBaHHa ECKO K0MnaHiaM. y cB0ro nepry, £BPP r0T0BHH cniBnpauroBaTH 3 yKpaiHcbKHMH 6aHKaMH gna HagaHHa g0Br0-cTp0K0BHx KpegHTiB.
niBHiHHa eK0n0rinHa $iHaHc0Ba K0pn0pauia (HE®KO) 3auiKaBneHa b p03p06ui np0eKTiB nepe3 MexaHi3M ECKO i cniBnpauroe 3 iHmHMH g0H0paMH Ta M®O Hag np0eKTHHMH np0n03HuiaMH. ^,0 0praHi3auii 3BepTaroTbca K0MnaHii 3 KpaiH niBHiHH0i £Bp0nH, aKi x0TinH 6h npauroBaTH n0 TaKHM cxeMaM b yKpaiHi.
KpegHTHa ycraH0Ba gna Big6yg0BH ®ege-paTHBH0i Pecny6niKH HiMen^HHa (KfW) He 3gincHroe Ta He nnaHye Han6nH®HHM nac0M 3gmcHMBaTH peani3auiro np0eKTiB eHepr0-36epe®eHHa nepe3 MexaHi3M «ECKO K0MnaHin». B0gH0nac, KfW nigTpHMye peani3auiro np0eKTiB eHepr036epe®eHHa b yKpaiHi, 30KpeMa mnax0M HagaHHa KpegHTHHx niHin yKpaiHcbKHM 6aHKaM-napTHepaM gna n0ganbm0r0 uinb0B0r0 cnpaMyBaHHa Bign0BigHHx KpegHTHHx K0mTiB Ha np0eKTH eHepr036epe®eHHa.
MmHap0gHHH 6aHK 3 peK0HcTpyKuii Ta p03BHTKy (MBPP) Ta ^,ep®aBHHH 0^agHHH 6aHK yKpaiHu 3 MeT0ro p03BHTKy eHepr036epiraronHx TexH0n0riH r0T0Bi 6paTH ynacTb b 06r0B0peHHi nHTaHb 3
KpegHTyBaHHa nepe3 MexaHi3M «ECKO K0MnaHiH>.
nAT «^,ep®aBHHH eKcn0pTH0-iMn0pTHHH 6aHK yKpaiHH» n0Big0MHB, ^0 r0T0BHH B3aTH ynacTb y cninbH0My 3 Mi®Hap0gHHMH $iHaHc0BHMH 0praHi3auiaMH 0npauroBaHHi g0cBigy p060TH
np0eKTiB eHepr036epe®eHHa nepe3 MexaHi3M «ECKO
K0MnaHiä». nAT «yKpeKciM6aHK» BHKa3ye cB0ro 3auiKaBneHicTb y n0ganbmiH cniBnpaui.
Проте, в Укра!ш юнують HacTynHi фактори, що е перепонами до впровадження npoeKTiB енергозбереження через мехашзм «ЕСКО компанш» та розвитку «ЕСКО компанш» в Украшг
1) Недосконaлiсть украшського законодав-ства, а саме:
— вiдсyтне правове визначення договору енергосервiсного пiдрядy, стислий опис основних цшей, фyнкцiй, особливостей таких договорiв та визначення прав оргашв мiсцевого самоврядування щодо укладення та виконання таких договорiв через «мехашзм швестицшних програм»;
— ввдсутш iнстрyкцiï щодо застосування договору енергосервюного пiдрядy з гарантованим результатом в рамках бюджетних iнвестицiйних програм у бюджетнiй сферi та вщображення цих оперaцiй у бухгалтерському облшу;
— наявш прогалини в Закош Украши «Про здiйснення державних закушвель» щодо стимулювання пyблiчного та приватного сектора до використання договору енергосервюного пiдрядy як ефективного шструменту для заощадження коштiв.
2) Фiнaнсовi питання, як1 доповнюють зaконодaвчi:
— залучення iнвестицiй: невисока зaцiкaвленiсть iнвесторiв у зв'язку з пiдвищеними ризиками
невиконання проектiв та повернення сум вклащв;
— невизначений фiнaнсовий мехашзм впровадження проекпв енергозбереження через «ЕСКО компанп»;
— вiдсyтнiсть гaрaнтiй щодо виконання договору;
— вщсутшсть державних та мунщипальних гaрaнтiй на забезпечення кредиту;
— невизнaченiсть заставного майна замовника договору енергосервiсного пiдрядy в бюджетнш сферi. Результатом вищез-азначеного е низька заштересовашсть фiнaнсово-кредитних установ в швестуванш проектiв енергозбереження через мехашзм «ЕСКО компанш» в бюджетнш сферц
— порядок формування тaрифiв. Висновки
В резyльтaтi aнaлiзy наявносп юридичних шд-став гарантування економп вiд реaлiзaцiï енергоз-берiгaючих зaходiв були дослiдженi основнi поняття, пов'язаш з енергетичним сервiсом, ви-значеш основнi показники енергосервiсного договору, а також зазначеш основнi перешкоди розвитку дiяльностi енергосервiсних компанш в Украшу На наш погляд основнi положення розг-лянутого Закону сприятимуть aктивiзaцiï роботи енергосервiсних компанш через набуття юридичних шдстав гарантування економп вщ реaлiзaцiï енергозберпаючих зaходiв.
Список лiтератури:
1. Закон Укра!ни «Про енергозбереження» станом на 16.10.2015 р. № 74/94-вр [Електронний ресурс] / Ввдомосп Верховно! Ради Украши (ВВР) - Оф. вид. № 30, 1994, ст. 283 - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80.
2. Протокол про приеднання Украши до Договору про заснування Енергетичного Сшвтовариства станом на 16.10.2015р. [Електронний ресурс] / Офщшний вюник Украши вщ 06.05.2011 2011 р., № 32 / № 1, 2011, ст. 1 / стор. 153, стаття 1369 - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/994_a27.
3. Закон Украши «Про запровадження нових швестицшних можливостей, гарантування прав та законних штереав суб'екпв шдприемницько! дiяльностi для проведення масштабно! енергомодершзацп» станом на 04.2015р. № 327-VIII ввд 16.10.2015 р. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/327-19.
4. Сиваев С.Б. Создание и деятельность энергосервисных компаний и перфоманс - контрактов в России. Том 1: Энергосервис и перформанс контракты: возможности и проблемы их реализации в России / Сиваев С.Б., под ред. Грицевич И.Г. - Всемирный фонд дикой природы (WWF) - М., 2011.
5. Юдш М.А. 1нновацп в енергозбереженш як зааб тдтримання енергетично! безпеки держави / М.А. Юдш. // Економiчнi шновацп. 1нститут проблем ринку та економшо-еколопчних дослщжень НАН Укра!ни. - 2010.
6. Балан О.С. Життевий цикл швестицшного проекту та швестицшш рiшення / О.С. Балан. // Економша харчово! промисловостi. - 2012. - №1. - С. 43-47.
Надано до редакцп 09.10.2015
Левицька Алла B^e^aBÎBrn / Alla V. Levytska
Alla_levi@rambler.ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Анализ наявностi юридичних тдстав гарантування економИ' eid реалiзацiï енергозберпаючих захоЫв [Електронний ресурс]/А. В. Левицька //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 5 (21). — С. 137-141. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n5.html
