CC BY
143
До 80 - р1ччя ПДАБА
№ 4 - 5 квггснь - травень 2010
УДК 69.059.7
ЕНЕРГОЕФЕКТИВН1 БУД1ВЛ1: СУТН1СТЬ ТА ОСНОВН1 РИСИ
Д. С. Харченко, асп.
Ключовi слова: енергозбереження, енергоефективна буд1вля.
Постановка проблеми та н зв'язок i3 науковими та практичними завданнями. В
умовах обмсжсння снсргсгичних рссуршв забсзпсчсння ращонального енергоспоживання визначае гсмпи га якють розвигку сучасного сyспiльсгва. До стратспчних цiлсй снсргозбсрсжсння можна вщнссти пигання сфскгивного розвигку нащонально! скономши га пiдгpимкy сколопчно! piвноваги середовища iснyвання людини. У сфсpi сксплуатаци житлово-комунального сскгора важливим е гакож сощальний аспскг: провсдсння пол^ики снсргозбсрсжсння в бyдiвсльномy комплсксi сприягимс полiпшснню ситуаци 3i сплагою населенням виграг на рссурсоспоживання.
В жиглово-комунальному сскгоpi щоpiчно споживаегься 20 % ytix нсобхiдних Укра!ш паливно-снсргсгичних рссуршв га слсктроснсрги i 30 % тсплово! енерги [2]. Згiдно з даними балансу гсплово! енерги по Укра!ш, сскгор гсплозабсзпсчсння споживае приблизно 75 млн. г умовного палива за piк або 47 % вщ загального !х споживання в кра!ш. В гой же час сфсктившсть викорисгання снсpгоpссypсiв нижча ссрсдшх показникiв у кра!нах зi схожими ктматичними умовами: пигомс гсплоспоживання в Укра!ш в 2-4 рази перевищуе аналогiчнi показники у США га кра!нах Захщно! Свропи [15]. Тобго в нашш кра!ш не набули ще необидного розповсюджсння оpганiзацiйно-гсxнологiчнi га архтектурш piшсння, що запобiгаюгь надмipним виграгам гсплово! снсpгi!. Цс зумовлюе акгyальнiсгь дослiджснь пигань снсргозбсрсжсння га снсргосфсктивносп в бyдiвсльномy сскгоpi.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Загальною гсорсгичною базою даного дослiджсння е пращ в галyзi снсргозбсрсжсння га реконсгрукци жиглово! забудови: В. I. Большакова, С. М. Булгакова, М. М. Жсрбша, В. М. Юрноса, В. Т. Шалснного, Т. О. Кащенко га шших. Одш авгори розглядаюгь пигання впроваджсння снсpгозбсpiгальниx тсхнологш в жиглово-комунальну сферу з тсхшко-тсхнолопчно! гочки зору, iншi дослiджyюгь eкономiчнy складову процссу снсргозбсрсжсння.
Дослiджсння статп виконанi згiдно з напрямом Програми реконсгрукци i модсpнiзацi! жиглово! забудови Укра!ни на псpiод 1999-2015 роюв, загвсрджсно! Посгановою КМУ № 820 вщ 14.05.99 р., а гакож Законом Укра!ни «Про комплсксну рсконструкщю кваpгалiв (мiкpоpайонiв) засгаpiлого жиглового фонду» i Закону Укра!ни «Про снсргозбсрсжсння».
Метою статт е визначсння поняття снсргосфскгивних бyдiвсль га основних рис, що иритаманш гаким будинкам, а гакож класифшацп iснyючиx гипiв снсргосфскгивних бyдiвeль.
Виклад матерiалу. Видiляюгь гри сгапи розвигку понягтя «снсргозбсрсжсння» в бyдiвсльнiй галузь Пiсля псршо! снсргсгично! кризи в кiнцi 1973 року тсрмш «снсргозбсрсжсння» означав пошуки найпроспших шляxiв знижсння виграг снсpгi! на гсплопосгачання га ктматизащю будинку. На почагку 1990-х роюв пiд цим тсрмшом pозyмiли вибip гаких енергозбертальних гсxнологiй, якi одночасно викликали тдвищсння якосгi мiкpоклiмагy в пpимiщснняx. У наш час гермш «снсргозбсрсжсння» пов'язаний з поняггям «sustainable building», гобго з бyдiвництвом гаких об'екпв, як забсзпсчуюгь високу якiсгь середовища проживання людей, еколопчну бсзпску, збсрсжсння природного навколишнього середовища, опгимальнс споживання вщновлюваних джсрсл снсpгi! га можливiсть повторного викорисгання бyдiвeльниx матсpiалiв га водних pссypсiв. Згiдно iз Законом Укра!ни «Про снсргозбсрсжсння», пiд тсpмiном «снсргозбсрсжсння» розумдать дiяльнiсть (оpганiзацiйнy, наукову, практичну, iнфоpмацiйнy), спрямовану на pацiональнс викорисгання та скономнс витрачання псрвинно! та перетворено! енерги i природних енергетичних pссypсiв у нацiональномy господаpствi, яка рсатзуеться з використанням тсxнiчниx, eкономiчниx та правових мстодiв [1].
При цьому впроваджсння енергозбертальних piшснь у масовому бyдiвництвi повинно бути eкономiчно обгрунтованс. В iншомy випадку швестор не будс зацiкавлсний в тому, щоб вкладати сво! кошти в снсргозбсрсжсння в бyдiвляx. У зв'язку з цим виникае потреба в розробщ методики, що надасть змогу ощнювати сфсктивнiсть снсpгозбсpiгальниx piшснь з eкономiчно! точки зору. Кpiм того, виникае необхщшсть виявлсння найбiльш псрспсктивних
Вюник ПДАБА
До 80-ргччя Приднтровсъког державног академи будгвництва та архгтектури
маловитратних напрям1в шдвищення теплово! ефективносп для сучасного буд1вництва !, в першу чергу, при реконструкцп юнуючих буд1вель.
Енергозбереження при реконструкцп житла базусться на модершзаци технолопчного обладнання мереж теплопостачання, впровадження систем контролю, регуляци витрат енерги, утеплення юнуючих будинюв, використання альтернативних джерел енерги [13].
1снуе три основш р1вш виршення питань енергозбереження при реконструкцп житлово! забудови. Р1вень «1» охоплюе заходи, пов'язаш з ремонтом будинку з1 збереженням планувально! схеми та ремонтом чи замшою конструктивних елемеипв будинюв з урахуванням сучасних вимог енергозбереження щодо огороджувальних конструкцш. До таких ефективних заход1в належить зовшшне утеплення будинюв. Р1вень «2» передбачае реконструкщю будинку з1 змшою планувального ршення, що впливае на показники енергоефективносп. Р1вень «3» пов'язаний з модершзащею шженерного устаткування: обладнання мереж опалення та гарячого водопостачання, вентиляцп (кондищонування), застосування активних систем сонячного об1гр1ву - гелюколектор1в (теплових та фотоелектричних).
Таким чином, умовно ус роботи з енергоефективносп в буд1вництв1 можна подшити на дв1 велик групи:
- роботи, пов'язаш з теплозахистом будинюв, а також максимальне використання фактор1в, яю впливають на основш характеристики буд1вл1 (об'емно-планов1 та конструктивш ршення;
- роботи, пов'язаш з шдвищенням енергоефективносп шженерних систем буд1вл1.
Задовшьний результат може бути досягнутим при комплексному врахуванш основних
фактор1в архитектурного, технолопчного, буд1вельного характеру, спрямованих на шдвищення показниюв енергоефективносп буд1вл1. Даний шдхщ зб1гаеться з цшями держави, оскшьки в результат зумовлюе скорочення витрат первинних паливно-енергетичних ресуршв.
У науковш л1тератур1 зустр1чаються два поняття: енергоефективш буд1вл1 та енергоеконом1чш буд1вл1 [16]. Перше поняття включае в себе сукупшсть арх1тектурних та шженерних ршень, що найкращим чином вщповщають цшям мш1м1зацл витрачання енерги на забезпечення мшроктмату в примщеннях буд1вель. Енергоеконом1чна буд1вля включае в себе окрем1 ршення або систему ршень, спрямованих на скорочення витрат енерги на забезпечення м1крокл1мату в примщеннях буд1вель. З цього випливае чггка р1зниця м1ж поняттями «енергоефективна буд1вля» та «енергоеконом1чна буд1вля». Перше е результатом вибору певними науковими методами сукупносп техшчних ршень, що найкращим чином вщповщають поставленш меть Друге е результатом сукупносп ряду енергозбершальних ршень в одному об'екп.
1ншими словами, енергоефективна буд1вля - це результат майстерносп арх1тектор1в, конструктор1в та спещалют1в з !нженерних систем, яю на стади проектування комплексно виршують проблему впливу зовшшнього ктмату, максимально використовуючи його позитивний вплив { нейтратзуючи його негативний вплив. Вони приймають ршення та визначають технологи, що дозволяють шженерним системам буд1вл1 мш!м1зувати каштальш та експлуатацшш витрати на шдтримання потр1бних параметр1в мшроктмату.
Важливим показником теплово! ефективност зовшшшх огороджувальних конструкцш, а отже 1 енергоефективносп буд1вл1, е характеристика акумуляци тепла. Акумулящя тепла може вщшравати значну роль в економи енерги, що витрачаеться на опалення, якщо передбачаеться зниження температури повпря в шчний перюд та в святков1 й неробоч1 дш. Економ1я енерги при змш подання тепла в примщення тим бшьша, чим вища теплоакумуляцшна властивють прошарку огороджувально! конструкци.
Принципами функщонування енергоефективного будинку е: максимальне отримання енерги, максимальна акумулящя, мшмальш витрати, мшмальш втрати. Тобто енергетичний баланс Е будинку можна записати як:
Е Шах Етеплонадходженъ Шах Е(
'акумуляцгг
■г - ш1П Е,
витрат
шт У,
втрат
де ЕтеПлонадходжень - показник кшькосп теплонадходжень до будинку; Еакумулящ1 - показник кшькосп акумульовано! в будинку енерги; Евитрат - показник кшькосп енерги, що корисно витрачаеться в будинку; Евтрат - показник кшькосп енерги, що неефективно витрачаеться в будинку.
витрат
втрат
До SD - рiччя ПДАБА
№ 4 - 5 квггень - fasern 2010
Ощнта стyпeня eнeргоeфeктивностi бyдинкiв e одним з основних зaвдaнь y процeсi ïx проeктyвaння. Звaжaючи нa визнaчeнy в Укрaïнi прiоритeтнiсть yрaxyвaння умов холодно1' пори року, що зaкрiплeно нормaтивними докyмeнтaми, критeрieм оцiнки eнeргоeфeктивностi e змeншeння тeпловитрaт, тобто рeжим eнeргозaощaджeння. Ha цш основi комплeкснa оцiнкa eнeргоeфeктивностi будинку визнaчaeться як сyмa ощнок eнeргоeфeктивниx якостeй його eлeмeнтiв i xaрaктeристик.
Для зaбeзпeчeння eнeргоeфeктивностi бyдiвлi нeобxiдно зaбeзпeчити eнeргeтичнy eфeктивнiсть ïï eлeмeнтiв: вiкон, бглконних двeрeй, вiтрaжiв, прозорих констрyкцiй 3i склa, що зaстосовyються в бyдiвляx тa спорyдax. Для цього нeобxiдно зaбeзпeчити мшмольш сyмaрнi витрaти eнeргiï нe тшьки нa опaлeння, a й та кондицiювaння, вeнтиляцiю, освiтлeння примiщeння.
№рш 3a всe нeобxiдно зaбeзпeчити eфeктивний тeпловий зaxист бyдiвлi. Бyдiвництво тa рeконстрyкцiя бyдiвeль повиннi здiйснювaтися зпдно з вимогaми до тeплового зaxистy з мiнiмaльними витрaтaми тeпловоï eнeргiï нa опaлeння.
У 1995 рощ в Укрaïнi почгли дiяти новi вимоги до тeплозaxистy житлових тa громaдськиx бyдiвeль, згiдно з якими встaновлeно знaчeння опору тeплопeрeдaчi стш тa пeрeкриттiв. Контрольними покaзникaми eнeргоeфeктивностi житлових бyдинкiв в Укрaïнi пeрeдбaчaються тaкi нормaтивнi знaчeння покaзникiв тeрмiчного опору основних огороджуючих констрyкцiй (табл. 1) [17].
Таблиця 1
Нормативш значения показниюв термiчного опору огороджувальних конструкцт
Покгзник од. Клaс бyдiвлi
вимiр. G F E D C B A
Житловi будинки до 5 повeрxiв
Тeрмiчний стiни 2 м К/Вт 2,S HH
опiр основних вшш 0,6
огороджувгль- пeрeкриття 3,2
них конструкцш yзaгaльнeний 1,S 2,0 2,2 2,3 2,5 2,7 3,0
Житловi будинки вщ 6 до 10 повeрxiв включно
Тeрмiчний стши 2 м К/Вт 2,S HH
опiр основних вiкнa 0,6
огороджувгль- пeрeкриття 3,2
них конструкцш yзaгaльнeний 1,9 2,0 2,2 2,4 2,7 2,9 3,2
Житловi будинки вщ 11 до 1S повeрxiв включно
Тeрмiчний стiни 2 м К/Вт 2,S HH
опiр основних вшш 0,6
огороджувгль- пeрeкриття 3,2
них констрyкцiй yзaгaльнeний 2,0 2,1 2,3 2,6 2,S 3,0 3,2
Житловi будинки вiд 19 до 25 повeрxiв включно
Тeрмiчний стiни 2 м К/Вт 2,S HH
опiр основних вiкнa 0,6
огороджувгль- пeрeкриття 3,2
них констрyкцiй yзaгaльнeний 2,0 2,1 2,3 2,6 2,S 3,0 3,4
Бyдiвлi з eнeргоeфeктивнiстю нижчe вимог клaсy G нe вiдповiдaють стaндaртy eнeргоeфeктивностi. Згiдно з нaвeдeними дaними, основним рeзeрвом пiдвищeння yзaгaльнeного покaзникa опору тeплопeрeдaчi в бyдiвляx клaсiв A, B, C, D, E, F, G e вшта (табл. 2).
Вюник ПДАБА До 80^ччя npudHinpoecbKoï державно1' академИ' будiвнuцтва та архтектури
Таблиця 2
Клаcuфiкацiя енергоефектшнш будiвeль
Клa с XapaOTepm озшки клaсy
G Будинок з огоpоджyвaльними констpyкцiями, тepмiчний опip якиx нe пepeвищye мiнiмaльниx 3m4em, визнaчeниx ноpмaми пpоeктyвaння. В œCTeMax iнжeнepного облaднaння будинку нe зaстосовaнi тexнiчнi piшeння, peкомeндовaнi y pоздiлax "Вимоги до eнepгозбepeжeння" вiдповiдниx ropM пpоeктyвaння.
F Будинок з огоpоджyвaльними констpyкцiями, тepмiчний опip якиx пepeвищye знaчeння, визнaчeнi ноpмaми пpоeктyвaння, нa 10-20 %. В CTCTeMax iнжeнepного облaднaння будинку нe зaстосовaнi тexнiчнi piшeння, peкомeндовaнi y pоздiлi "Вимоги до eнepгозбepeжeння" вiдповiдниx ноpм пpоeктyвaння.
Е Будинок з огоpоджyвaльними констpyкцiями, тepмiчний опip якиx пepeвищye знaчeння, визнaчeнi ноpмaми пpоeктyвaння, нa 20-30 %. В будинку зaстосовaнi окpeмi тexнiчнi piшeння, peкомeндовaнi y pоздiлi " Вимоги до eнepгозбepeжeння" вiдповiдниx ноpм пpоeктyвaння, нaпpиклaд, зaпpоeктовaнi окpeмi вeнтиляцiйнi сист^ми з peкyпepaцieю тeплоти витяжного пов^я.
D Будинок з огоpоджyвaльними констpyкцiями, тepмiчний опip якиx пepeвищye знaчeння, визнaчeнi ноpмaми пpоeктyвaння, нa 30-35 %. В будинку зaстосовaнi дeкiлькa тexнiчниx piшeнь, peкомeндовaниx y pоздiлi "Вимоги до eнepгозбepeжeння" вiдповiдниx ноpм пpоeктyвaння, нaпpиклaд, yсi основнi вeнтиляцiйнi сист^ми зaпpоeктовaнi з peкyпepaцieю тeплоти витяжного пов^я.
С Будинок з огоpоджyвaльними констpyкцiями, тepмiчний опip якиx пepeвищye знaчeння, визнaчeнi ноpмaми пpоeктyвaння, нa 35-40 %. В ^CT^ax iнжeнepного облaднaння будинку зaстосовaно бiльшiсть тexнiчниx prnem, peкомeндовaниx y pоздiлi "Вимоги до eнepгозбepeжeння" вiдповiдниx ноpм пpоeктyвaння, нaпpиклaд, yсi основнi вeнтиляцiйнi систeми зaпpоeктовaнi з peкyпepaцieю тeплоти витяжного пов^я, викоpистовyeться для гapячого водопостaчaння тeплотa кондeнсaцiï xолодильного aгeнтa систeми кондицiювaння, a тaкож чaстково викоpистовyeться для тeплопостaчaння eнepгiя довкiлля, що пepeтвоpюeться в тeпловиx нaсосax.
В Будинок з огоpоджyвaльними констpyкцiями, тepмiчний опip якиx пepeвищye знaчeння, визнaчeнi ноpмaми пpоeктyвaння, нa 40-65 %. В будинку зaстосовaнi yсi тexнiчнi piшeння, peкомeндовaнi y pоздiлi "Вимоги до eнepгозбepeжeння" вiдповiдниx ноpм пpоeктyвaння. Для тeплопостaчaння будинку викоpистовyeться eнepгiя довкiлля, що пepeтвоpюeться в тeпловиx нaсосax, a тaкож сонячнa eнepгiя.
А Будинок з огоpоджyвaльними констpyкцiями, тepмiчний опip якиx пepeвищye знaчeння, визнaчeнi ноpмaми пpоeктyвaння, нa 65-100 %. В будинку зaстосовaнi новiтнi свiтовi тexнологiï, зa якими облaднyються сyчaснi пaсивнi будинки.
Тeпловa eфeктивнiсть бyдiвeль можe 6ути вдосконaлeнa 3a paxyнок тaкиx фaктоpiв:
- пiдвищeння ноpмaтивниx знaчeнь покaзникiв тepмiчного опоpy основниx огоpоджyвaльниx констpyкцiй;
- обмeжeння pозмipiв свiтловиx отвоpiв тa вдосконaлeння констpyкцiй ïx зaповнeння;
- paцiонaльнi об'eмно-плaнyвaльнi piшeння бyдiвeль;
- aвтомaтизaцiя цeнтpaльного мiсцeвого тa iндивiдyaльного peгyлювaння тeплоподaчi систeмaми опaлeння;
- якють мaтepiaлiв, якi зaстосовyються;
- мошвж бyдiвлi тa систeм iнжeнepного облaднaння;
- тexнiчний стaн бyдiвлi, зовнiшнix тeпловиx мepeж тa внyтpiшнix систeм iнжeнepного облaднaння;
- тexнiчний стaн бyдiвлi, зовнiшнix тeпловиx мepeж тa внyтpiшнix систeм iнжeнepного облaднaння тa квaлiфiкaцiï обслуговуючого пepсонaлy.
Клaсифiкaцiя apxiтeктypно-бyдiвeльниx об'eктiв 3a ознaкою ïx eнepгоeфeктивностi бaзyeться нa eдностi ïx eнepгeтичноï основи. Включeння до пepeлiкy клaсифiкaцiйниx ознaк
До 80 - р1ччя ПДАБА
№ 4 - 5 квггснь - травень 2010
ознаки снсргосфскгивносгi дае можливiсгь провести аналiз будiвсль з визначснням характеру отримання ними снсргп, способу !! псрсгворсння га використання.
За сгупснсм взаемовпливу зовнiшнього ссрсдовища на внугрiшне ссрсдовищс будiвлi можна подшити на повнiсгю залсжнi вщ зовнiшнiх факгорiв, взаемодiючi з зовшшшм ссрсдовищсм та нсзалсжнi (авгономнi). Житловi будинки налсжать до друго! групи та вирiзняються способом отримання, акумуляци та використання снсргп, подiляюгься за ступснсм снсргоакгивносгi, за видом снсргп, що використовуеться, за спсцифiчними прийомами просктування.
За видом альтсрнативних джсрсл снсргп, що використовуються, жигловi будинки подшяються на гакi типи: вiгроснсргоакгивнi, снсргоакгивнi з використанням низькопотснцшно! пдро- та геотермально! снсргп, бiоснсргоакгивнi, гслюснсргоактивш.
Як окрсмi типи видiляюгься будинки зi спсцифiчними прийомами просктування: заглиблсш та агрiумнi.
За ступснсм замщсння снсргп нсвiдновлюваних джсрсл снсргп житловi будинки подiляюгься на:
- будинки мало! снсргоактивност - до 10 %;
- ссрсдньо! снсргоакгивносгi - 10-60 %;
- високо! снсргоактивносп - 60-100 %;
- будинки снсргстично авгономнi - 100 %;
- будинки надлишково! снсргоакгивносгi - понад 100 % [10].
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Поняття снсргозбсрсжсння сволюцiонувало i на сьогодшшнш дснь псрсдбачае будiвництво таких об'екпв, якi забсзпсчують високу якiсть ссрсдовища проживання людсй, скологiчну бсзпску, збсрсжсння природного навколишнього ссрсдовища, оптимальнс споживання вiдновлюваних джсрсл снсргп та можливють повторного використання будiвсльних матсрiалiв та водних рссурсiв. Рсзультатом рсатзацп концспцп снсргозбсрсжсння в будiвсльному комплсксi е створсння снсргосфсктивно! будiвлi. Енсргосфсктивна будiвля - цс будiвля, що забсзпсчуе комфортний мшро^мат для проживання людсй i, разом з тим, мшмальнс споживання та витрачання снсргорссурсiв. Рсатзувати концспцiю снсргосфсктивно! будiвлi на практищ дозволяе комплскснс врахування основних факторiв архiтсктурного, тсхнологiчного, будiвсльного характсру, спрямованих на пiдвищсння показникiв снсргосфсктивностi як само! будiвлi, так i шжснсрних систсм.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Укра!ни «Про снсргозбсрсжсння» №74/94-ВР вщ 01.07.1994 р. [Елсктронний рссурс] // Рсжим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
2. Амитан В. Н. Формированис мсханизма рссурсосбсрсжсния / В. Н. Амитан, Н. Н. Потапова // Економка та право. - 2001. - №4 (28). - С. 20-27.
3. Бражникова Л. Н. Организационно-экономичсская систсма энсргосбсрсжсния в жилищно-коммунальном хозяйствс / Л. Н. Бражникова // Економша i оргашзащя управлшня. - 2008.
- № 3. - С. 40-50.
4. Булгаков С. Н. Окупасмая рсконструкция пятиэтажной жилой застройки / С. Н. Булгаков, И. В. Рыбалко // Прораб. - 2006. - № 5. - С. 12-14.
5. Волынский Г. С. Мсханизм мотивации внсдрсния энсргосбсрсжсния в жилищно-коммунальном хозяйствс / Г. С. Волынский // Экономика промышленности. - К., 2005. -С. 37-41.
6. Долшський А. А. Енсргозбсрсжсння та сколопчш проблсми снсргстики / А. А. Долшський // Вюник НАН Укра!ни. - 2006. - № 2. - С. 234.
7. Жуйков Р. Энсргоэффсктивнос зданис. Строитсльство и эксплуатация / Р. Жуйков // Тсхнологии бсзопасности & инженерные системы. - 2005. - № 3. - С. 84-85.
8. Кащенко Т. О. Мстодика формування комплсксно! оцшки енергоефективностi будiвель i споруд / Т. О. Кащенко // Сучасш проблсми архтектури та мютобудування. - К. : КНУБА, 1999. - Вип. 4. - С. 130-134.
9. Кащенко Т. О. Крок до енергозаощадженого житла / Т. О. Кащенко // Будмайстср. - 2000.
- № 2. - С. 7-9.
Вюник ПДАБА
До 80-ргччя Приднтровсъког державног академи будгвництва та архгтектури
10. Кащенко Т. О. Оптим!защя проектних ршень житлових будинюв на основ! пор1вняльно! ощнки арх1тектурних об'екпв за ознакою !х енергоефективност! / Т. О. Кащенко // Вюник Держ. ун-ту «Льв1вська полггехшка». - Льв1в : Льв1вська пол1техшка, 1999. - Вип. 375. -С. 275-278.
11. Ковальчук Ю. Г. Енергозбер1гаючий будинок - теплий, комфортний { дешевий / Ю. Г. Ковальчук, Е. Р. Крамаренко, В. П. Омельчук // Буд1вництво Укра!ни. - 2001. - № 1. - С. 26-27.
12. Мельничук I. В. Про напрями енергозбереження у житловому фонд! / I. В. Мельничук // Економ1чний проспр. - 2008. - № 12/2. - С. 164-170.
13. Муляр Л. Х. Архггектурно-техшчш напрямки житлово! реформи / Л. Х. Муляр // Буд1вництво Украши. - 1998. - № 1. - С. 6-8.
14. Савйовский В. В. Ремонт и реконструкция гражданских зданий / В. В. Савйовский, О. Н. Болотских. - Харьков : «Ватерпас», 1999. - 287 с.
15. Суходоля А. Модель анализа энергопотребления и определения уровня энергоэффективности национальной экономики / А. Суходоля // Экономика Украины. -2007. - № 5. - С. 31-37.
16. Табунщиков Ю. А. Научные основы проектирования энергоэффективных зданий / Ю. А. Табунщиков, М. М. Бродач // Энергосбережение. - 2002. - № 7. - С. 18-24.
17. Шаповалов И. С. Тепловая эффективность жилых зданий / И. С. Шаповалов // Экологические системы. - 2009. - № 2. - С. 5-9.
УДК 69:365
ЗАГАЛЬН1 ПОНЯТТЯ ЖИТЛА I ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
В. М. Шрнос, д. т. н., проф., М. I. Рустко, асп.
Ключовi слова: житло, житловий фонд, державный житловий фонд, приватный житловий фонд.
Постановка проблеми та н зв'язок з науковими i практичними завданнями. Житло завжди було 1 лишасться одним ¿з найважливших шструменпв на шляху досягнення сощальних щлей у сусшльствь Забезпеченють громадян житлом - показник усшшносп державно! пол1тики, причому нав1ть бшьш точний, шж показник економ1чного зростання держави. Тому створення якюних житлових умов е одним ¿з прюритетних завдань сощально-економ1чно! пол1тики держави. Якщо добробут населення дуже низький, то житлове питання -найважливше серед ус1х шших сощальних проблем. Проблема забезпечення громадян житлом е надзвичайно болючою для Укра!ни, яка одержала у спадок вщ СРСР величезш черги на одержання житла, а впровадження ринкових вщносин ще бшьше загострило цю проблему. До цього можна додати { те, що Оргашзащею Об'еднаних Нацш житлова проблема була визнана одшею з основних, а право на житло висунуте як найважливша складова ще! проблеми [13].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Значення житлового господарства в житп суспшьства знайшло свое вщображення в працях вдатних наукових д1яч1в. Так, наприклад, Ф. Енгельс писав: «... Люди в первую очередь должны есть, иметь жилище и одеваться, прежде чем быть в состоянии заниматься политикой, наукой, искусством, религией и т. д.» [16].
У лггератур! зустр1чаються р!зномаштш тлумачення категорш «житло», «житловий фонд». Так, в укра!нському законодавств! не даеться загального поняття «житло», що викликае на практищ р1зш суперечки. Пленум Верховного Суду Укра!ни в постанов! вщ 25 грудня 1992 р. № 12 «Про судову практику в справах про корислив! злочини проти приватно! власносп» (п. 30) визначив житло як примщення, призначене для постшного чи тимчасового проживання людей (приватний будинок, квартира, юмната в готел1, дача, садовий будинок тощо), а також т його складов! частини, яю використовуються для вщпочинку, збер1гання майна або задоволення шших потреб людини (балкони, веранди, комори тощо). Якщо посилатися на ЖК Росшсько! Федерацп, то зпдно з1 ст. 16 житлом - житловим будинком визнаеться шдивщуально-визначений будинок, який складаеться з юмнат, а також примщень допом1жного використання, призначених для вдоволення громадянами побутових й шших потреб, пов'язаних з !х перебуванням у такому будинку [2].
