CC BY
11
УДК 330.5:620.91(477)
ЕНЕРГЕТИЧНИй СЕКТОР УКРА1ИИ: КРАХ ЧИ ВИЖИВАИИЯ
® 2018 СКРИПНИК А. в., НАМ'ЯСЕНКО Ю. О., САБ1ЩЕНКО О. В.
УДК 330.5:620.91(477)
Скрипник А. В., Нам'ясенко Ю. О., Сабiщенко О. В.
Енергетичний сектор УкраТни: крах чи виживання
Розглянуто стан основних традицйних енергетичних галузей укра/нсько/ економши: г/дроенергетики, ядерно/, теплово/, що введено в дю за часв планово/ економши. Анал/з г/дроенергетики виявив // надзвичайну неефективн/сть з позиц:й використання площ для отримання одиниц електро-енерги (1 Твт. год/р/к), яка складае для каскаду дн'тровських ГЕС900 кв. км, що суттево перевищуе показники св/товоiг/дроенергетики (53 кв. км). 1сну-вання каскадуДн/провськихГЕСпризвело до практичного знищення судноплавства, внасл/док чого кра/на несе щор/чн: збитки в/д 400 до 700 млн USD. 1снуюча ядерна енергетика, стан безпеки яко/ п/дтримуеться за рахунок ЕС, наближуеться до граничного термшу експлуатацИ в 50 рок/в, що не може не вплинути на зростання р/вня авар/йност/. Що стосуеться д/ючо/' теплово/' енергетики, то вона також наближуеться до максимально можливого термшу експлуатацИ та не задовольняе сучасним вимогам анi за вх/дно-вих/дною енергоефективн/стю, ан за допустимим р/внем викидв забруднюючих речовин. Внасл/док цього потр/бно скор/ше зд/йснити перех/д до в/дновлювано/'енергетики, однак // темпи зростання суттево меншi, н/ж заплановано в Енергетичн/й стратеги. Тому пропонуеться вар/ант розвитку, що допоможе подолати наступ нац/онально/ енергетично/ кризи шляхом залучення нвестицй (зростання ставок за викиди та в'дмша ПДВ на вв/з сучасного обладнання для ТЕС) в сучасну ефективну й еколог/чну те-плоенергетику та стимуляця в/дновлювано/'енергетики шляхом усунення обмеження максимально: потужност/ для користувач/в зеленого тарифу й об(рунтування зростання тариф/в за енергетику в найближч/й перспективi
Ключов'1 слова: енергетична стратег/я, енергоефективн/сть, викиди, техногенн/ катастрофи, в/дновлювана енергетика. Рис.: 8. Табл.: 6. Ббл.: 27.
Скрипник Андрй Васильевич - доктор економ/чних наук, професор, зав/дувач кафедри економ/чно/к/бернетики, Нац/ональний ун/верситет б/оресурс/в / природокористування Укра/ни (вул. Геро/в Оборони, 15, Ки/в, 03041, Укра/на) E-mail: avskripnik@ukr.net
Нам'ясенко Юрй Олександрович - асп/рант, кафедра економ/чно/ к/бернетики, Нац/ональний ун/верситет б/оресурс/в / природокористування Укра/ни (вул. Геро/в Оборони, 15, Ки/в, 03041, Украна) E-mail: yuraupalexandrov@gmail.com
Сабщенко Олександр Володимирович - маг/странт, факультет менеджменту, Вища школа б/знесу в Домбров/ Гурн/ч/й (вул. Чепляка, 1С, Домброва Гурн/ча, 41-300, Польща) E-mail: sabinet@ukr.net
УДК 330.5:620.91(477) Скрипник А. В., Намясенко Ю. А., Сабищенко А. В. Энергетический сектор Украины: крах или выживание
Рассмотреносостояниеосновныхтрадиционныхэнергетическихотраслей украинской экономики: гидроэнергетики, ядерной, тепловой, которые введены в строй еще во времена плановой экономики. Анализ гидроэнергетики обнаружил ее чрезвычайную неэффективность с точки зрения использования площадей для получения единицы электроэнергии (1 Твт. час/год), которая составляет для каскада днепровских ГЭС900 кв. км, что существенно превышает показатели мировой гидроэнергетики (53 кв.км). Существование каскада Днепровских ГЭС привело к практическому уничтожению судоходства, в результате чего страна несет ежегодные убытки от 400 до 700 млн USD. Существующая ядерная энергетика, состояние безопасности которой поддерживается за счет ЕС, приближается к предельному сроку эксплуатации в 50 лет, что не может не повлиять на рост уровня аварийности. Что касается действующей тепловой энергетики, то она также приближается к максимально возможному сроку эксплуатации и не удовлетворяет современным требованиям ни по входной-выходной энергоэффективности, не по допустимому уровню выбросов загрязняющих веществ. Вследствие перечисленного необходимо осуществить переход к возобновляемой энергетике, однако ее темпы роста существенно меньше, чем запланировано в Энергетической стратегии. Поэтому предлагаемый вариант развития поможет преодолеть наступление национального энергетического кризиса путем привлечения инвестиций (рост ставок за выбросы и отмена НДС на ввоз современного оборудования для ТЭС) в современную эффективную, экологическую теплоэнергетику и стимуляцию возобновляемой энергетики путем устранения ограничения максимальной мощности для пользователей зеленого тарифа и обоснования роста тарифов на энергетику в ближайшей перспективе.
UDC 330.5:620.91(477) Skrypnyk A. V., Namiasenko Yu.O., Sabishchenko O. V. The Power Sector of Ukraine: Collapse or Survival
There considered the state of the basic traditional power industries of the Ukrainian economy: hydropower, nuclear, thermal one, which were put into operation as far back as in the time of the planned economy. The analysis of the hydropower industry has revealed its extreme inefficiency in terms of the use of space for the generation of a unit of electricity (1 TWh / year), which makes up 900 sq. km for the cascade of the Dnieper HPPs. This significantly exceeds the figures of the world hydropower industry (53 sq. km). The existence of the cascade of the Dnieper HPPs led to the practical destruction of shipping, as a result of which the country incurs annual losses from USD400 to 700 million. The existing nuclear power industry, whose security state is supported by the EU, is approaching the service life limit of 50 years, which cannot but affects the growth of the accident rate. As regards the existing thermal power industry, it is also approaching the limit of its possible service life and does not meet modern requirements either for input-output energy efficiency, not for the permissible level of pollutant emissions. Consequently, it is necessary to make a transition to the renewable power industry, but its growth rate is much less than is planned in the Energy Strategy. Therefore, the proposed development option will help overcome the onset of a national energy crisis by attracting investments (the increase in emission tax rates and the abolition of VAT for the import of modern equipment for TPPs) in modern efficient thermal power industry and stimulation of renewable power industry by eliminating the maximum power limit for green tariff users and justifying the growth of tariffs for energy in the short term. Keywords: energy strategy, energy efficiency, emissions, technogenic catastrophes, renewable energy.
Ключевые слова:энергетическая стратегия, энергоэффективность, выбросы, техногенные катастрофы, возобновляемая энергетика. Рис.: 8. Табл.: 6. Библ.: 27.
Скрипник Андрей Васильевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономической кибернетики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: avskripnik@ukr.net
Намясенко Юрий Александрович - аспирант, кафедра экономической кибернетики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: yuraupalexandrov@gmail.com
Сабищенко Александр Владимирович - магистрант, факультет менеджмента, Высшая школа бизнеса в Домброве Гурничей (ул. Чепляка, 1С, Домброва Гурнича, 41-300, Польша) E-mail: sabinet@ukr. net
Fig.: 8. Tbl.: 6. Bibl.: 27.
Skrypnyk Andrii V. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Cybernetics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine)
E-mail: avskripnik@ukr.net
Namiasenko Yurii O. - Postgraduate Student, Department of Economic Cybernetics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03041, Ukraine) E-mail: yuraupalexandrov@gmail.com
Sabishchenko Oleksandr V. - Graduate Student, Faculty of Management, Graduate School of Business in Dabrowa Gornicza (1C Chepliaka Str., Da-browa Gornicza, 41-300, Poland) E-mail: sabinet@ukr.net
Летарпчний i благосний сон, в якому знаходилось укра!нське суспкьство бкьш шж четверть столггтя свое! незалежносп, призвш до щлком очшуваних насл^кш. Кра-!на опинилась у важкому економiчному становищi але, на наш погляд, найбкьш критична ситуащя склалась в енер-гетичному секторь Весь цей час тривала запекла боротьба мiж «адмiнiстративно-економiчними трупами» за розпо-д1л ресурсш, яи залишилися з чайв планово! економжи [27]. При цьому бкьшють населення залишалось в поло-ш уявлень про те, що сустльш блага, яи гарантоват ще з часш соцiалiзму i були збережеш в дшчш конституци, повинш забезпечуватись державою. Отримавши у спадок в^ колишнього СРСР економшу, спрямовану на всебiчну пiдтримку та розвиток оборонно! галузi (енергетика, ме-талургiя, а вже попм - машинобудування), новi власники стрiмко переорiентували металургiю до постачання натв-фабрикатiв на експорт. Це надало достатньо тривалий по-штовх укра!нськiй економiцi, який закшчився з наступом свiтово! економiчно! кризи 2008-2009 рр.
В^крита та недиверсифшована економiка Укра!ни виявилась слабкою ланкою свггово! економiки, що при-звело до другого серед свггових економш падiння ВВП [8]. Цьому сприяла пануюча на той час в керiвництвi кра!ни та провiдних наукових закладах концепщя ендогенного роз-витку i це для кра!ни з в^критою недиверсифiкованою економiкою, нерозвинутим фшансовим сектором i надзви-чайно неефективним керiвництвом.
Криза закiнчилась, свiтова економжа розвиваеться з темпами 3-4 %, проте в мшливому свiтi докризисш джере-ла зростання Укра!нi вже не працювали.
Слiд пiдкреслити, що ва пiслякризовi роки були сприятливими для експорту укра!нсько! електроенерги.
Однак наявшсть надлишкш електроенерги свiдчить не про робочий стан укра!нсько! енергетики, а скорше про важкий стан енергоспоживаючих галузей економiки. Вза-галi вважаеться, що ршень розвитку енергетики значною мiрою визначае ршень розвитку нащонально! економiки, однак вiдношення питомого ВВП (ВВПЛ) та питомого енергоспоживання (на людину) в УкраМ вдвiчi менше, нiж середньосвiтовий [6]. Тобто, на перший погляд, юнуючий
енергетичний комплекс мае потенщал забезпечити дво-кратне зростання ВВП за рахунок зростання енергоефек-тивностi. Так це чи ш, та який реальний стан енергетич-ного сектора економжи Укра!ни - тема дослiдження ще! публiкацi!.
Огляд останшх публшацш. В останш роки енер-гетичнi сектори розвинутих кра!н знаходяться у перiодi стрiмко! трансформацп, яка обумовлена змшою суспкьно! думки вiдносно основних життевих прюритепв переваж-но! частки сустльства. Це, у першу чергу, зростання ршня суспiльних вимог вiдносно стану довккля [21]. Внаслiдок цього в^буваеться суттева перебудова свiтово! енергетики на користь генерацш, що не попршують стан довкiлля та не споживають викопних енергоресурсiв (нафти, вугiлля, природного газу, ураново! руди та шших) [16; 17; 22; 23].
В той же час енергетика Укра!ни залишаеться в ста-нi, характерному для друго! половини ХХ ст., коли значну частку споживання забезпечувала теплоенергетика, хоча в рядi кра!н успiшно розвивалась ядерна енергетика. Розвиток ядерно! енергетики в щ роки був щiльно пов'язаний з кнуючою на той час напругою у вiдношеннi мiж двома сощальними системами, яка реалiзовувалась у розробщ потужних систем ядерного озброення. Тому свiтовi л^е-ри в галузi озброень США та СРСР були леерами в роз-витку ядерно! енергетики - постачальника сировини для виробництва ядерних боеголовок. Внасл^ок недоскона-лостi обладнання та роки характеризувались значною ккь-кiстю аварiй на об'ектах ядерно! енергетики, хоча значш катастрофи в^булись поршняно нещодавно [20]. З часом технологи i обладнання на об'ектах ядерно! енергетики по-кращувалися, i кiлькiсть аварiй зменшилась, однак у мiру зростання ступеня зносу обладнання дшчих реакторш ри-зики експлуатацп зростають [19].
Кардинальна змiна в^ношення до перспектив ядерно! енергетики в розвинутих кра!нах [19; 23] та суттеве скорочення ядерних програм кра!нами, що розвиваються, на наш погляд, повинно вплинути на перегляд перспектив укра!нсько! ядерно! енергетики, що викладено в Енергетич-нш стратеги Укра!ни до 2035 року [2]. ^м ядерно! енергетики, в Стратегй велии надп покладаються на бюенерге-
тику, яка повинна забезпечити обсяги генеровано! енергп в розмiрi 11 млн т. нафтового еквшаленту, в той час коли вггрова i сонячна разом в розмiрi 10 млн т. [2]. Головним важелем, що повинен сприяти виршенню цих величезних завдань, на думку авторш програми, повинен стати «Зеле-ний тариф», структура i мехашзм ди якого суттево вгдргз-няються вiд тарифш кра!н 6С [1; 16]. Слгд пiдкреслити, що, крiм Енергетично! стратеги 2035, юнуе i варiант розвитку нащонально! енергетики створений 1нститутом загально! енергетики НАН Укра!ни, в якому взагалi вважаеться не доцкьним розвиток в^новлювано! енергетики ('й внесок в енергетичний баланс у 2035 рощ на ршш деилька вгдсот-кгв [3]). Загальним недолiком обох нащональних програм е вiдсутнiсть обгрунтованих ощнок iнвестицiй, необхiдних для досягнення запланованих показниив розвитку. Не е достатньо обгрунтованим питання взаемозалежност енер-гетичного сектора i темпiв економiчного розвитку [4]. Кргм того, в програмi iнституту Загально! енергетики повнiстю в^сутш екстернальнi ефекти, якi створюе енергетичний сектор для суспкьства та шших галузей економiки. Жод-на з наведених нащональних програм не розглядае питання реального стану трьох головних на цей час енергетич-них секторш нащонально! енергетики: теплоенергетики, ядерно! енергетики та пдроенергетики. А якщо !х техно-логiчний стан не розглядаеться, то з кола питань випадае можливкть виникнення стохастичних екстерналш (техно-генних катастроф), яка вгдповгдно до свпово! статистики повинш розглядатись при подальшiй експлуатацГ! об'екив ядерно! енергетики [20].
Метою наведено! роботи е об'ективний аналiз реа-лгстичностг Енергетичних стратегiй з урахуванням поточного стану енергетики, важелiв державного регулювання та iнвестицiйних можливостей суб'ектш дшчо! економiки (бiзнесу та населення).
Викладення основного MaTepia\y. Стан основних складових енергетичного сектора економжи Укра!ни по-
чнемо з анамзу гiдроенергетики. За середньовиваженого вiдносно потужностей термiну експлуатацГ! дiючих ГЕС идроенергетика вiдноситься до найстарiшо! з енергетичних галузей. В деяких випадках статистика взносить пд-роенергетику до вГдновлювально! енергетики, i у випадку нашо! кра!ни це суттево тдвищуе частку вiдновлювально! енергетики в загальному енергоспоживаннi. Для Укра!ни -це неприпустимо, в першу чергу, тому що створення укра!н-сько! пдроенергетики вже завдало непоправно! екологiчно!, економiчно!, соцiально!, iсторично! i культурологiчно! шко-ди, яка внаслiдок швидко мшливих зовнiшнiх умов (клiмат, торгiвля, зовншш загрози) збГльшуеться з кожним роком [7]. Для наявно! ГлюстрацГ! цього твердження наведемо кiлькiснi оцiнки площ, що використовуються для вироб-ництва електроенергГ! в обсязi 1 Твт. год /рж (1 млрд квт. год/рж). Середнiй свiтовий показник становить 54 кв. км на одну 1 Твт. год /рж (рис. 1), однак для Укра!ни цей показник у 17 разГв бГльший i це - за рахунок родючо! землi, яка в змозi виробляти продукцГ! вартiстю, що суттево переви-щуе вартiсть електроенергГ!, що виробляеться ГЕС *.
Цжаво, що найменш ефективною вГдносно площ е бюенергетика, однак за !! допомогою з площ водосховищ можна отримати на 66 % бГльше енергГ!, нГж виробляють укра!нськi ГЕС.
Однак кнування каскаду днГпровських водосховищ створюе шшГ збитки: це не тГльки втрати вГд неефективно-го використання площ, але г збитки вГд практично повно! втрати рГчного судноплавства.
Враховуючи експортну спрямованГсть аграрного сектора та переважно морський шлях подальшо! доставки продукцГ!, транспортування до чорноморських портГв здш-снюеться залГзничним або автомобГльним транспортом. Це вГдбуваеться внаслГдок непомГрних тарифГв, встановлених керГвництвом ГЕС на проходження шлюзГв гребель водосховищ. Зробимо ощнки щорГчних суспГльних втрат уна-слГдок невикористання ДнГпра як транспортно! артерГ!.
Питомi витрати земль км кв./Твт год/piK
900
900
600 500 400 300 200 100 0
ТЕС на Byr^i
Бю
54 37 19 10 2.4 1.1
ГЕС ГЕС СЕС ТЕС ТЕС АЕС ВЕС Типи
Укра'на CBiTOBi PV на газ1 на вуплл! генерацш
Рис. 1. Площа, що використовуеться для виробництва 1Твт.год/рiк pi3HMMM типами генерацп
Джерело: [7; 24], власш розрахунки
* Останшм часом внасщок зростання тарифiв на електро-енергт цi показники практично вирiвнялиcя i складають вiд 200 до 400 млн USD на рк.
Для оцiнок втрат використаемо наближення центру тяжшня, що використовуеться у класичнш фiзицi. Розраху-емо центр тяжшня виробництва зернових за даними 2016 року. Частка виробництва в кожнш з областей е аналогом ваги, як координата приймаеться координата обласного центру. Координати центру ваги виробництва зернових е зважеш за вагами обласного виробництва координати обласних центрiв. В результат ми отримаемо таку оцшку координат центру виробництва зернових в Украшк широта ф = 49012' пн. ш., довгота 0 = 31°36' сх. д., тобто центр виробництва зернових розташовано на в^сташ 40 км у твденно-сх^ному напрямку в^ Черкас. Вважаемо Одесу з координатамиф = 46о28';0 = 30044' кiнцевим пунктом призначення, оцшимо вiдстань постачання у 311 км. Ощ-нимо рiчковий маршрут: за Дншром на 50 % довше, нiж автомобiльний; середнiй обсяг експорту за 2016-2017 роки оцшюеться у 40,5 млн т. Крш того, наведемо оцшки вар-тостi перевезення тонни вантажу на в^стань 100 км: рiч-ним - $4,5; залiзничним - $7,8; автомобiльним - $11,2 [7]. Враховуючи, що аграрна продукцiя перевозиться автомо-бкьним транспортом, щорiчнi збитки можна оцiнити:
АС = 40,5*106 * 3,11* (11,2 -1,5* 4,5) « 550 *106 USD.
Звичайно, ця оцшка не може бути точною: якщо вва-жати, що обсяги експорту, тривалють маршруту та оцшка витрат на 1 км мають 10 % в^носну похибку, то для добут-ку цих величин к в^носш похибки додаються, а вiдносна похибка втрат доршнюе 30 %, або 165 млн USD.
Тобто щорiчнi прямi втрати в^ вiдсутностi судно-плавства на Днiпрi за рахунок ткьки транспортування аграрного експорту до чорноморських портш належать промiжку вiд 400 до 700 млн USD.
Крш перерахованих вище економiчних втрат, каскад Дншровських ГЕС створюе ризики виникнення техноген-них катастроф (штучного цунамi внасл^ок порушення греблi). Якщо базуватись на свгговш статистицi порушення гребель водосховищ: ймовiрнiсть порушення р=0,0001 на рш для будь-яко'1 греблi, то очжуваш рiчнi збитки для м. Киева складають на 5-вiдсотковому рiвнi значущостi 51 млн USD. Однак враховуючи сучасний стан нащональ-но'1 безпеки в умовах вiдкритоï агресп з боку РФ, ця ймовiр-нiсть повинна бути збiльшена, осильки пiдтримка на зви-чайному рiвнi ймовiрностi порушення всiх днiпровських водосховищ коштуе значних витрат.
Що стосуеться функцш згладжування нерiвномiрнос-тi енергоспоживання, яи виконуе деккька електростанцiй дншровського каскаду, то в будь-якому випадку перех^ до вiдновлюваноï енергетики потребуе виршення цього пи-тання на принципово шшому якiсному рiвнi, осильки роз-виток вiдновлювальноï енергетики сприяе удосконаленню технологiй збереження електроенергп, яи вже довели свою ефективнiсть у швденнш Австралп (вiтрова ферма потуж-нiстю 325 Мвт доповнена акумуляторами з характеристиками 100 Мвт/129 [26]).
Внаслiдок глобального потеплiння в^буваеться стрiмке погiршення якостi днiпровськоï води, цвтння яко'1 починаеться суттево ранше, нiж в минулi роки. Таким чином, спростовуеться одна з другорядних причин 1х ство-рення (першочерговою, звичайно, була електрогенерацiя),
iснування великих pe3epByapiB води для рiзних видiв спо-живання. Що стосуеться еколопчних втрат, то це, в першу чергу, додатковi втрати на очищення води для споживання мешканцiв прибережних регюнш та втрати рекреацiйного потенщалу днiпровського узбережжя внаслiдок цвiтiння. Зупинимося на ресурсах, що потрiбнi для демонтажу каскаду. Звичайно, дефщитний украшський бюджет не в змозi профiнансyвати такий величезний проект. З появою ринку землi кра'1на отримае фiнансовi ресурси, необхiднi для початку реамзац!' проекту. Так, площа ки'1вського водосхови-ща складае 880 кв. км (88 тис. га) i при щш 1 000 USD/га можна отримати фшансовий ресурс у 88 млн USD.
Розглянемо детальнше стан украшсько! атомно'1 енергетики. Сумарна номiнальна потyжнiсть 15 працюю-чих реакторiв складае 13,1 Гвт (1 ГВт = 109 Вт).
Реакторами керуе державна компашя ЕНЕРГОА-ТОМ. Що стосуеться типш реакторiв то всi вони мiстять лейбл «вироблено в СРСР», i це створюе значш складностi в отриманш реально енергетично'1 та економ!чно'1 незалеж-ностi вiдповiдно до цкей, проголошених в Енергетичнiй стратег!'. бвросоюз та бвропейський банк реконструкцп та розвитку вже профшансував на мкьярди USD програми з тдвищення р!вня безпеки, особливо це стосуеться реак-тор!в VVER-440/V, як! вже виведено з експлуатац!' в сх!дно-европейських кра'нах.
Що стосуеться реального виробництва електроенер-г!1 ядерною енергетикою Укра'ни, то воно не така стабкь-на, як номшальш потужност тсля 2005 року (рис. 2). Так, енерпя, яка вироблена укра'нською ядерно'1 енергетикою, у 2015 рощ складала 87 Твт. год (1 Твт. год = 11 млрд кВт. год), що в!дпов!дае реальнш потужност в 10 Гвт. Тобто для ядерно'1 енергетика Укра'ни коефщент використання про-ектно'1 потужност! дор!внюе 76 %. Для пор!вняння пдрое-нергетика в тому ж рощ виробила 7 Твт.*год, що в!дпов!дае реальнш потужност! 0,8 Гвт. Цжаво, що номшальна по-тужшсть ткьки каскаду Дншровських ГЕС складае 3,8 Гвт. Тобто Дншровсьи ГЕС працюють ткьки на 20 % в!д вста-новлено'1 потужност! [1].
Осккьки абсолютна бкьшють укра'нських реакторш вкпрацювала вже бкьш 25 роив (табл. 1) - ймов!ршсть не-запланованих зупинок зростае ! коефщент використання проектно'1 потужност!, скорше за все, буде зменшуватись. Розглянемо прогнозну динамку ккькост працюючих ре-актор!в у випадку в!дсутност! введення в д!ю нових реак-тор!в (табл. 1).
Сл!д п!дкреслити, що атомна енергетика як страте-пчна галузь економжи цкком контролюеться державою, ! введення в експлуатащю нових реакторш може вкбува-тись т!льки за рахунок бюджетних кошт!в.
Термш планово'1 експлуатацИ реактор!в типу ВВЕР-1000 складае 30 рокш з можливим продовженням до 50 роив [18]. Поступове зменшення дшчих реактор!в та сумар-но'1 потужност! укра'нських АЕС подано на рис. 3.
Вкношення св!тово'1 стльноти до «мирного атому» !стотно зм!нилась за останн! роки. Саме поняття мирного атому не зовам коректне, тому що використане паливо у подальшому застосовуеться для виробництва ядерних боеголовок.
Звичайно, цим фактом пояснюеться стурбован!сть свггово! спкьноти станом справ в атомнш енергетиц в та-
Гвт 16 1
14
12
10
8
6
4 -2 -0
1975
Джерело: [1]
1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015 2020 Ик Рис. 2. Динамка проектноТ i фактичноТ потужностей украТнськоТ ядерноТ енергетики
Таблиця 1
Розподш експлуатацiйного часу украТнських атомних реакторiв станом на 2017 р.
В1к електростанцм, роки 0-5 6-10 11-15 16-20 21-25 26-30 31-35 36-40
Kiлькiсть реакторiв 0 0 2 0 1 4 6 2
Джерело: [1]
Значення 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
2015 2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050 2055 2060 Рис. 3. Сумарна потужнкть реактив за умовою 50 рiчного термшу експлуатацп
Рiк
Джерело: [1]
ких кра!нах, як 1ран або ПГвнГчна Корея, тому аргумент на користь укра!нсько! ядерно! енергетики як шлях тдви-щення обороноздатносп навряд чи варто розглядати. ТГм, хто пропонуе цш шлях, сняться багатомГльярдш бюджетнГ вливання у виробництво збройового плутошю, Г вони «чер-пають вГдрами» з грошового потоку. Набагато реалютичнь ше розлючений натовп, коли наше ВВПЛ впаде з нишшнГх 2,5 тис. до твшчне корейських 500 доларГв.
Перший сигнал вГдносно корГнно! змши вГдношення до атомно! енергетики подала НГмеччина, яка задекларува-ла повну вГдмову вГд атомно! енергетики до 2022 року [23].
Про аналопчне ршенш оголосила ШвейцарГя. Ско-рочують власнГ програми розвитку атомно! енергетики КНР та Франщя. На наш погляд, це пов'язано з переоцш-кою ризикГв атомно! енергетики. Офщшна оцГнка ймовГр-ностГ розгерметизацГ! реактора, що використовувалася в атомнГй енергетищ колишнього СРСР, вважалась практично нульовою. 1снуюча на цей момент шформащя вГд-
носно кглькостг дгючих реакторгв та часу !х експлуатацг! дозволяе зробити оцГнку цГе! ймовГрностГ за наявними да-ними. З початку використання в 1954 рощ ильисть працю-ючих реакторГв щорГчно змГнювалась. Якщо просумувати кГлькГсть дГючих реакторГв зваженими за роками !х експлу-атацГ! [19], то отримуемо величину 16 306, яка еквГвалентна тому, що один реактор вГдпрацював 16306 рокГв, Г за цей промГжок часу на ньому вГдбулося за рГзними причинами двГ техногенш катастрофи (табл. 2) з важкими наслГдками (Чорнобиль, 1996 р.; ФукусГма, 2011 р.). ЗвГдси можемо ощ-нити ймовГрнГсть масштабно! техногенно! катастрофи на ядерному реакторГ величною:
Р =
16306
= 0,00012.
ОскГльки кГлькГсть працюючих укра!нських реакторГв дорГвнюе 15, то щорГчна ймовГрнГсть подГбно! катастрофи для Укра!ни дорГвнюе 0,0018, Г це вже ймовГрнГсть по-
да, що може реалiзуватись, а якщо врахувати, що зi зносом обладнання ймовiрнiсть iнцидентiв зростае (рис. 4), то ця ймовiрнiсть повинна бути в рази збкьшеною. На цей час ситуащя в атомнiй енергетищ привертае пильну увагу вче-них. В рядi праць проаналiзовано послковшсть аварiй, що вiдбуваються в атомнш енергетицi ( табл. 2).
В результат проведеного детального аналiзу вчеш дiйшли висновку, що катастрофа, подiбна до Фукусiми, може трапитись з ймовiрнiстю бкьше нiж 50 % в найближ-чi 50 роив, тодi як катастрофа, подiбна Чорнобильськш, з тiею ж ймовiрнiстю в найближчi 27 рокiв [20].
Бкьша частота катастроф подiбних Чорнобильськiй пояснюеться тим, що в наведених оцшках збитки вiд Чор-нобильсько'1 катастрофи менш^ нiж вiд Фукусiми, тодi як магнiтудна шкала оцiнювання (радюактивне забруднення) дае суттево iнший результат. Пояснення цього надзвичай-но просте - в околицях Фукуами були зосереджеш iстотно бiльшi матерiальнi цшносй, нiж в околицях Чорнобиля. Слк пiдкреслити, що за ступенем радюактивного забруднення (NUMS) Чорнобильська катастрофа перевершила Фукуаму.
Якщо Чорнобильська катастрофа вкбулася внаслiдок людського фактора (прорахунки персоналу), то причини Фукусiми полягають скорше в непередбаченост природ-них факторш (прогнознi оцiнки висоти цунамi були на рiвнi 15 метрш, тодi як фактична висота досягла 41,5 метрш [20]). Така висота вкповкала максимальному значенню з ймовiр-шстю 0,001 роив, тодi як захисш споруди були розрахованi на 100^чний пром1жок часу (р=0,01) висотою 15 м.
Шсля Фукусiми 2011 р. ва прогнознi оцiнки макси-мальних висот цунамi переглядаються i розраховуються на
Використовуються три шкали: мiжнародна шкала ядерних подiй (iнтегрований показник впливу INES), маг-нiтудна шкала ядерних шцидентш, що базуеться на ступе-Hi радюактивного забруднення (NUMS) i доларова шкала втрат, у якш розглядаються випадки втрат, що перевищу-ють 20 млн USD [20].
iнтервалi 1000 роив. Це повинно суттево тдвищити ршень безпеки функцюнування ядерно'1 енергетики, однак ризики залишаються значними, наприклад, ризики катастроф вна-слкок продовження термiну експлуатацИ реакторш суттево зростають (рис. 4).
Модершзащя обладнання, яка вкбуваеться значним чином за рахунок 6С, зменшуе експлуатацшш ризики, однак 1х зростання зi старiнням неминуче. Криву повторюва-ностi iнцидентiв на об'ектах свггово'1 ядерно'1 енергетики наведено на рис. 5.
Для апроксимацп статистичних даних використо-вувався Парето-розподк, причому весь ряд спостережень довелось розбити на два штервали: передчорнобильський та тслячорнобильський, коли стрибком зменшилася частота незначних за магштудою шциденпв.
Що стосуеться ядерно'1 енергетики в УкраШ, то, на наш погляд, потрiбно враховувати такi положення:
Шдтримка дiючого стану генерацй електроенергп на рiвнi 9-10 Гвт можлива ткьки завдяки допомозi 6С, для якого це своеркний страховий внесок для зменшення вь рогiдностi техногенно'1 катастрофи, подiбноï до Чорно-бильсько'1.
1снування ключово'1 енергетично'1 галузi за рахунок шоземно'1 пiдтримки суперечить головним положенням енергетично'1 незалежностi. Справа в тому, що тдтримка
Таблиця 2
Найбiльшi катастрофи в ядернiй енергетицi
Дата Mi^e po3TawyBaHHH Втрати, млн USD INES (показник впливу) NAMS (ступеш радюактивного забруднення)
2011-03-11 Fukushima Prefecture, Japan 166088,7 7 7,5
1986-04-26 Chernobyl, Ukraine 32078,5 7 8,0
1995-12-08 Tsuruga, Japan 15500,0 NA NA
1957-09-11 Rocky Flats, USA 8189,0 5 5,2
1955-03-25 Sellafield, UK 4400,0 4 4,3
1977-01-01 Beloyarsk, USSR 3500,0 5 NA
1955-07-14 Sellafield, Uk 2900,0 3 -2,4
1979-03-28 Three Mile Island, Pennsylvania, USA 2773,4 5 7,9
1969-10-12 Sellafield, Uk 2500,0 4 2,3
1957-09-29 kyshtym, Chelyabinsk, Soviet Union 2351,4 6 7,3
1985-03-09 Athens, Alabama, USA 2114,3 NA NA
1977-02-22 Jaslovske Bohunice, Czechoslovakia 1964,5 4 NA
1968-05-01 Sellafield, Uk 1900,0 4 4,0
1955-11-29 Idaho Falls, Idaho, United States 1500,0 4 NA
1971-03-19 Sellafield, Uk 1330,0 3 3,2
Джерело: [20]
Вимоги з безпеки вiдповiдно до стану науково-техшчних знань
Стандарти безпеки з моменту будiвництва
Дата будiвництва АЕС
Перша модерыза^я
Погiршення умов роботи АЕС в силу ïï вiку
Друга модернiзацiя
- без модернiзацiï ■■■■ з модернiзацiей
BiK АЕС
Рис. 4. Ризики старшня АЕС
Джерело: [9; 19]
ядерно! енергетики Украши 6С не може бути гарантована на тривалий пром1жок часу внасл1док кардинально! змь ни громадсько! думки в1дносно ступеня ризику розвитку ядерно! енергетики
У випадку оцшки ризиив подальшого використання ядерно! енергетики повинш бути враховаш стохастичш
Events Per Reactor Per Year ÏÏ
екстернали, як1 вона генеруе, при цьому не сл1д вважати Чорнобильську або шш1 катастрофи под1ями, яю практично не можлив1 в майбутньому. Останш досл1дження показали, що ймов1ршсть виникнення цих подш достатньо велика i суттево перевищуе занадто оптимктичш оцшки перюду виникнення ядерно! енергетики.
1970 1980 1990 2000 2010 Year
Рис. 5. Крива повторюваност шциденлв на ядерних об'ектах у 1970-2014 рр.
Джерело: [20]
Перейдемо до аналГзу стану теплоенергетики. З дГ ючих 15 ТЕС - 14 мають термш експлуатацГ!, що перевищуе 40 рокГв, а в абсолютно! бГльшостГ термш експлуатацГ перевищуе 50 рокГв, тодГ як плановий термГн експлуатацГ основного елементу ТЕС котлГв не перевищуе 40 рокГв [14; 15]. Звичайно, що при рГвш амортизацГ! обладнання, який перевищуе всГ припустимГ межГ важко очГкувати високих показникГв ефективностГ та задовГльного рГвня викидГв у зовншне середовище. Якщо перерахувати витрати умов-ного палива для генерацГ! 1 кВт*год на показник вхГдно-
вих1дно! ефективносп, то виявиться, що вш доршнюе 22 % та мае тенденщю до попршення (рис. 6).
На цей час сучасш ТЕС, що використовують вуплля, мають вх1дну-вих1дну ефектившсть в1д 32 % до 42 %, тод1 як ТЕС, що використовують газ, мають аналопчний показник в1д 50 % до 60 % [25]. Кр1м ефективносп, надзвичайне вели-ке значення для стану зовншнього середовища мае ккь-исть викид1в в1д ТЕС (рис. 7).
Для Украши юльисть основних викидш в1д енергетики (CO2, NO2, зола) в рази перевищуе норми, допустим!
Витрати у. п., г/кВт -год 420 410 400 390 380 370 360 350 340
1980 1990 2000 2006 2009 2010 2011 2012 2013 Рис. 6. Витрати умовного палива на генеращю 1 кВт*год для укра'шських ТЕС
2014 PiK
Джерело: [10]
Викиди, Г/кВт год
SO,
NO,
Зола
Ымеччина |0,2 Норми £С 0,4
I
] 0,7
Фiнляндiя Великобританiя Польща lспанiя Румунiя Бол^я £С (середнв) Укра'ша
Джерело: [10]
| 1 _|0,зНорми €С i]°,5
0,7
S0,9
i^0,8
i I0,9 «-нс 0 % —
0,9 i i
^ i
;
Норми £С
Рис. 7. Викиди забруднюючих речовин ТЕС в УкраТш i деяких кражах £вропи (г/кВт*год)
в 6С, i суттево перевищують найг1рш1 показники за вики-дами для найб1дшших кра!н 6С (Болгар1я, Румушя).
Стае зрозумким, що в УкраМ д1е надзвичайно низь-кий р1вень еколопчного оподаткування, що дозволяе влас-никам ТЕС отримувати надприбутки за рахунок попршення стану зовншнього середовища.
Так, ставка за викиди одно! тонни CO2 складае лише 0,41 грн [11], тод1 як на цей час в крашах 6С вважаеться, що викид 1 тонни CO2 завдае шкоди в розм1р1 20 евро, а до 2035 року ця величина зросте до 30 евро [24]. На наш по-гляд, теплоенергетика, на в1дмшу в1д ядерно! енергетики, е привабливою галуззю для внутршнГх i зовншшх швесто-р1в. Тому суттеве тдвищення ставок за викиди шидливих речовин зменшить i без того низьку конкурентоспромож-шсть вже морально та техшчно застарГлих ТЕС i збГльшить швестицшну привабливють сучасно!, високоефективно! теплово! енергетики, що д1е у крашах 6С [25].
Перейдемо до в1дновлювано! енергетики.
Основним джерелом впровадження в1дновлювано! енергетики в Укра!н1 е встановлеш з 2012 року тарифи (зе-лений тариф) для прийому надлишкш енергй в нац1ональну енергетичну мережу (табл. 3).
1снують деяи в1дм1нност1 з тарифами 6С, яи сти-мулюють розвиток в1трово! енергетики (найвищш тариф), що найменше використае земельний ресурс (рис. 1) i мае значш перспективи на европейських узбережжях. Украь на робить, скорш за все, ставку на сонячну енергетику з1
значним ресурсом у засушливих районах Причорномор'я та Приазов'я [12; 13]. Однак головна р1зниця, на наш по-гляд, полягае в тому, що зелений тариф в УкраШ перевищуе вартють електроенери! для населення в рази, тод1 як у розвинутих крашах 6С у рази бкьш1 тариф1 для населення. Тому зростання обсяпв в1дновлювано! енергетики буде призводити до принципово р1зних насл1дк1в в бврош та Укра'1н1. В Украш у м1ру зростання частки в1дновлювано! енергетики тарифи для населення повинш зростати, тод1 як в бврош тренд може бути протилежним.
Кр1м того, сл1д п1дкреслити ще одну в1дмшшсть: якщо для окупност1 швестувань в 6вроп1 приватному 1н-вестору достатньо задовольняти власш потреби, то в Укра-1н1 обов'язково потр1бно виробляти набагато б1льше, н1ж власне споживання, i це буде значним чином зменшувати термш окупносп швестицш [5].
Отже, впровадження обмеження на максимальну по-тужн1сть в 30 кВт [11], що встановлено для ф1зичних ос1б, навряд чи можна вважати доцкьним. На цей час юнують дв1 головн1 характеристики, яи визначають 1нвестиц1йну приваблив1сть проекту альтернативно! енергетики. Це, в першу чергу, варткть встановлення потужносп, яка ви-значаеться в доларах США на 1 кВт, i дисконтна вартють 1 квт*год за терм1н експлуатацГ! (табл. 4).
Коротко прокоментуемо даш табл. 4, що побудована на шдстав1 свГгово! енергетично! статистики. Привертае увагу значна р1зниця в оцшках встановлення потужност1
Таблиця 3
Тарифи на споживання електроенергп та зелений тариф евроценлв/кВт*год (ценлв USD /кВт*год станом 20.12.2017)
Населення Промисловкть Зелений тариф
Сонячна енерпя Вггрова енерпя Енерпя бюмас
ЕС(28) 21(25) 12(14) 10(12) 16(19) 12(14)
Данiя 30(35) 9(11)
Hiмеччина 29(34) 15(18)
Бол^я 7(8) 8(9)
УкраТна 5(6) 7(8) 17(20) 11(13) 12(14)
Джерело: [17]
для вiдновлювальноï та традицшно'1 енергетики. Для вк-новлювально'1 енергетики встановлення потужност в 1 кВт *год коштуе в рази менше, шж для традицiйноï, однак шя-ко'1 рiзницi на користь вкновлювально'1 в вартостi кВт*год на iнтервалi амортизацп не iснуе.
Крiм того, потрiбно враховувати, що вкновлюваль-на енергетика, на вкмшу вiд традицшно'1, не споживае ви-копних ресурсш. Причина однаково'1 дисконтно'1 вартостi 1 кВт*год полягае в тому, що встановлена потужшсть не вк-
повкае усередненiй на тривалому часовому iнтервалi (на-приклад, рiчному) потужностi. Сонячна енерпя надходить тiльки в денний час, а промiжки, коли впер не досягае ниж-ньо1 меж^ потрiбноí для генераци, можуть бути достатньо тривалими, тому для вггрово'1 енерги з 8760 рiчних годин на су™ вважаються дiючими ткьки 2000 години, для узбереж-жя моря ця величина дещо бкьша, а отже, незважаючи на бiльшi витрати зi встановлення, узбережжя морiв вважаються найбiльш привабливими для вггрово! генераци [24].
Таблиця 4
Показники ефективностi використання альтернативних джерел енерги
Р1к Бюенергетика Вггрова Сонячна Концентрова-на сонячна енерпя Ядерна та теплова енергетика
На узбережж1 На суш1
Витрати на встановлення потуж-носп, тис. USD/Квт 2017 2,7 (1,1-5,0) 4,6 (4,0-5,0) 1,6 (1,5-1,9) 2,5 (1,4-4,4) 5,6 (4,0-7,0) 6,1-6,9
Цша електроенер-riï (собiвартiсть) центiв/Kвт*год 2017 0,07 (0,05-0,16) 0,14 (0,10-0,23) 0,06 (0,04-0,20) 0,09 (0,03-0,19) 0,23 (0,20-0,27) 0,05-0,12
2020 0,07 (0,05-0,08) 0,04 (0,02-0,10) 0,04 (0,02-0,12) 2019 рт 0,08 (0,07-0,10) 2022 рт
Запланована гене-рацiя ТВт*год, (млн т. н.е.) 2020 47 (4) 9
12035 128 (11) 25
Обсяги швесту-вань млрд USD 2020 14,5 9
12035 39,5 25
Джерело: [17;18], власнi розрахунки
З наведених мiркувань можна зробити висновок, що для того щоб забезпечити, наприклад, середню генеращю протягом року на рiвнi 1 кВт, встановлеш потужност для сонячно'1 або вггрово'1 енергетики повиннi бути не менше 4 кВт. Базуючись на цьому, обмеження встановлено'1 по-тужност в 30 кВт для фiзичних осiб виглядае суттевим дестимулятором розвитку вкновлювально'1 енергетики. Що стосуеться бюенергетики, то тут не слiд вважати, що ïï ресурси безкоштовнi. Вже достатньо зрозумко, що ресур-си аграрного сектора недостатш для виршення сировинно'1 проблеми бiоенергетики, i головним ресурсом вважаються побiчнi продукти лку. Для 1х безперебiйного отримання в 6С розробляеться стратегiя, що включае будшництво
дор1г, закуп1влю технiки i тдготовку квалiфiкованого персоналу. Оцшки масштабiв iнвестувань в iнфраструктуру бюенергетики 6С вимiрюються мiльярдами евро [1].
Слк тдкреслити, що потенцiйними швесторами вiдновлюваноï енергетики вже на цей час стае населення, яке мае деякий швестицшний потенщал. Часовий штер-вал iснування нацiональноï вiдновлюваноï енергетики (2012-2018 рр.) дозволяе зробити висновки, що величез-ш промiжнi цiлi Енергетично'1 стратеги (11 % споживання у 2020 рощ за рахунок вкновлювано! енергетики) навряд чи можуть бути виконаш (рис. 8).
Хоча нульову гшотезу вкносно зростання частки вiдновлюваноï енергетики можна вкхилити на надзви-
чайно малому ршш значущост (табл. 5), сам! темпи зростання (0,045 % на рж) не викликають великого оптим1зму. Не складно оцшити, за який часовий штервал за умовою збереження кнуючо! ситуац!! буде досягнута пром1жна мета 2020 року. Проведемо нескладш розрахунки. Модель-не значення частки ОЕ (в1дновлювано! енергетики) на и-нець 2018 року складае 1,73 %, тобто до 11 % залишаеться 9,27 %. Нижня межа щор1чного зростання складае 0,041 % верхня межа - 0,049 %. Зв1дси 226 роив - це часовий термш за який буде досягнута пром1жна мета при найменшш можливш швидкост зростання або 189 рокш - при най-бкьшш. Вважаемо, що розраховувати, коли будуть досягнут! кшцев! показники енергетично! стратег!! (2035 рж), просто немае сенсу.
З урахуванням стану традицшних галузей (ядерно!, г1дро- та теплово! енергетики) для збереження юнуючого ршня енергоспоживання, а можливо, i для забезпечен-ня б1льшого економ1чного зростання, шж це визначено
Важко спрогнозувати розвиток подш на достатньо тривалий пром1жок часу (до 2035 року), однак надзвичайно складна ситуащя у вггчизнянш енергетиц1 дозволяе зро-бити висновки про необх1дшсть прийняття нев1дкладних р1шень, як1 в змоз1 загальмувати негативн1 тенденцп тра-диц1йно! в1тчизняно! енергетики та 1н1ц1ювати розвиток в1дновлювально! енергетики, що в1дпов1дае об1цянкам, на-даним бвропейськш енергетичн1й сп!льнот1.
Висновки. Вс1 три галуз1 укра!нсько! енергетики, що створен за час!в планово! економжи (г1дро-, ядерна, те-плова) не в1дпов1дають д1ючим вимогам шформацшного сусп!льства за критер1ем енергоефективност1, енергонеза-лежност1, нормативних викид1в, ймов1рност1 техногенних катастроф.
Внасл1док великого в1дставання в1д пром1жних ц1лей стае зрозум1лим неспроможн1сть i декларатившсть Енер-гетично! стратег!! в1дносно темтв розвитку в1дновлювано! енергетики. Кр1м того, в Стратег!! не враховуеться фактич-ний стан традицшних галузей енергетики.
Виходом з ситуаци е опора на швестицшний потен-щал населення i б1знесу (внутршнш швестор) та залучен-ня зовншнього швестора. Для цього необх1дно в1дмшити верхню межу встановлено! потужност! для користування зеленим тарифом i суттево збкьшити р1вень оподаткуван-ня викид!в у повггря для теплоенергетики. Кр1м того, по-тр1бно прояснити ситуащю з ПДВ для !мпортного облад-нання ТЕС, що використовують газ, осильки сучасш ТЕС мають суттев! еколопчш переваги в1дносно д1ючих в Укра-!н1 - !х можна взнести до еколог1чно чистого обладнання, за яке не сплачуеться вв1зне ПДВ.
в Енергетичнш стратег!! (двократне до 2035 року), в1днов-лювальна енергетика повинна розвиватись суттево швид-ше, шж заплановано. Однак цього не в1дбуваеться, i вже зрозум1ло, що пром1жш ц1л1 до 2020 року не буде виконано. Що стосуеться 2035 року, то в цей час ва дшч1 реактори будуть зупинеш, а теплоенергетика ш за показниками ви-х1дно! ефективност!, н1 за р1внем забруднення на одиницю вироблено! енерг!! не в1дпов1дае н1 европейським, ш св1то-вим стандартам i потребуе екстрених ршень.
Що стосуеться пдроенергетики, то ïï подальша екс-плуатац1я негативно впливае на стан украшсько! економ1-ки в цкому. Ймов1рн1сть залучення !нвестор1в в украшську ядерну енергетику надзвичайно мала, однак зовам шша перспектива теплоенергетики, що працюе на природному газу та газ1, який можна виробляти за рахунок неутил1зо-вано! частки побутових в1дход1в (харчових в1дход1в). Нами проанал1зовано можлив! вар1анти прийняття р1шень у сфе-р1 нац1онально! енергетики (табл. 5).
Зелений тариф, як общяно в Енергетичнш стратег!!, повинен бути збережений до 2035 року, однак це не означае незмшшсть тарифу за електроенерпю для населення, вш повинен зростати, тому що все суспкьство повинно нести тягар за покращення стану зовншнього середовища.
Л1ТЕРАТУРА
1. Скрипник А. В. Енергетичний сектор економти Укра!ни з позицiй сусптьного добробуту. Ки!в : Компринт, 2017. 417 с.
2. Енергетична стратепя до 2035. URL: http://mpe.kmu. gov.ua/minugol/doccatalog/document?id=245213112
3. Кулик М. М., Горбулш В. П., Кириленко О. В. Концептуаль-Hi пiдходи до розвитку енергетики Укра!ни (аналiтичнi матерi-али). Ки!в : 1н-т загально)'енергетики НАН УкраТни, 2017. 78 с.
4. Зовшшне i внутрiшн£ становище Укра!ни у 2017 роцi -аналiз проблем i варiанти ршень / за ред. В. П. ГорбулЫа. Харь-к1в, 2018. 928 с.
5. Skrypnyk A., Namiasenko Yu., Sabishchenko O. Renewable energy as an alternative of the decentralization energy supply in Ukraine. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 2018. № 1 (13). P. 121-127.
6. Скрипник А. В., Нам'ясенко Ю. О. Енергетична незалеж-ысть як основа повноцшно! незалежнот Укра!ни. Шформацш-Hi технологов економц та природокористувант. 2017. № 2. С. 16-28.
7. Скрипник А. В., Голячук О. С. Укра!нська пдроенергети-ка з позицш функци сусптьного добробуту. Проблеми економь ки. 2017. № 3. С. 95-102.
8. Скрипник А., Воловоденко Л. Свггова фшансова криза та енергоефективысть економти Укра!ни. Мотторинг бiржо-вого ринку. 2014. № 11. С. 18-22.
Таблиця 5
Параметри регресшно! моделi зростання частки вщновлюваноТ енергетики
КоефЩ1енти Стандартна похибка t-статистика Р1вень значущост1 Нижн1 95 % Верхн195 %
0,744 0,032 14,74 3,25Е-13 0,41 0,54
0,045 0,002 20,85 1,94 Е-13 0,041 0,049
Джерело: власш розрахунки
Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж У/ ^ лГ ^ ^ Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж
Часовий перюд
Рис. 8. Динаинка зростання частки енергм, що генеруеться вщновлюваною енергетикою Укра'ши за 2012-2018 роки
Джерело: Укра'шська Асощацш ЕНдновлювано! Енергетики, власш розрахунки
Таблиця 6
Варiанти прийняття рiшень i ïx наслiдкiв в енергетичнiй сферi
Енергетична галузь Ризики продовження експлуатацГГ Ршення та його варткть Ризики ршення Переваги Сумарний ефект
Пдроенергетика Щорiчнi втрати вщ 400 до 700 млн USD, втрати на встановлення якосп води Покроковий демонтаж водосховищ за рахунок форвард-них продажiв осу-шених площ Втрати викорис-тання пдроакуму-ляцшних можли-востей декiлькох ГЕС Вщновлення суд-ноплавства, покра-щення якосп питно! води Зростання генерацп за рахунок бюенер-гет, вщновлення судноплавства. ВГд 0,5 до 1 млрд USD до ВВП
Ядерна енерге-тика Вщсутшсть енергетично! незалеж-носп. Можливiсть техногенних катастроф магнггудою 7-8, вщсутысть швестицш Зупинення експлуатацГ! Недостатня енергетична пропо-зицiя Mожливiсть пщ-тримки £С на розвиток iнших енергетичних галузей Крок до енергетич-но! незалежность зменшення ризигав техногенних катастроф на нацюналь-ному рГвнГ
Теплова енер-гетика Зростання рiвня аваршносп на ТЕС, попршення еколопчного стану Пщвищення рГвня еколопчного опо-даткування, вщмша ПДВ на Тмпорт суч-них енергетичних технологш та облад-нання Недостатнш об-сяг iнвестувань внаслiдок ма-кроекономiчноï нестабiльностi, корупцп та шших факторiв Зменшення спо-живання первинних енергоресурав, покращення еколо-гiчного стану Забезпечення переходу до вщновлю-вано! енергетики
Вщновлювана енергетика Провал енергетично! стратеги Збереження зеленого тарифу, скасування поро-гово! потужностГ, спрощення процесу пiдключення Подорожчання електроенергп для населення Запоб^ання краху енергетично! сис-теми Перехiд до постра-дянсько! економти
Джерело: вдасш досд1джеиня
9. Обсяги швестування ядерно! енергетики Укра!ни Евросоюзом. URL: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/en/ukraine-eu/eu-policy/assistance
10. Вольчин I. А., Дуна£вська Н. I., Гапонич Л. С., Черняв-ський М. В. Перспективи впровадження чистих вугтьних тех-нологш в енергетику Украши. Ки!в : Гносiз, 2013. 320 с.
11. Податковий кодекс, ставки еколопчного податку для Укра!ни. URL: https://dtkt.com.ua/show/0sid0178.html
12. Потен^ал сонячно! енергетики Укра!ни. URL: http:// saee.gov.ua/uk/ae/sunenergy
13. Очкуваы результати впровадження сонячно! енергетики на перiод до 2020 року. URL: http://saee.gov.ua/uk/ pressroom/1133
14. Неоднорщысть генерацп. URL: https://ua.boell.org/ uk/2017/10/24/perehid-ukrayini-na-vidnovlyuvanu-energetiku-do-2050-r
15. Теплова енергетика УкраТни. URL: https://mozok. click/1197-elektroenergetika-ukrayini.html
16. Статистика свггових iнвестицiй в енергетичний сектор. URL: https://www.iea.org/publications/wei2017/
17. Energy price statistics. URL: http://ec.europa.eu/ eurostat/statistics-explained/index.php/Energy_price_statistics
18. Levelized Cost of Energy (LCOE) // U.S. Department of energy 2015. URL: https://energy.gov/sites/prod/files/2015/08/ f25/LCOE.pdf
19. Vincent A. Lifetime extension of ageing nuclear power plants: Entering a new era of risk. A report of commissioned by Greenpeace. 2014. Switzerland. 147 р.
20. Wheatley S., Sovacod B., Sornette D. Of disasterand Dragon Kings: A statistical analyses of nuclear power incidents and accidents. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27002746
21. Just R., Hueth D., Schmutz A. The welfare economics of public polisy. Massachusets USA : Edward Elgar Publ. Inc., 2004, р. 527-554.
22. Environmental impacts of coal power. URL: http://www. ucsusa.org/clean-energy/coal-and-other-fossil-fuels/coal-air-pol-lution#.WIRPkFOLTDd
23. Goodbye nuclear power: Germany's renewable energy revolution. URL: https://www.theguardian.com/sustainable-busi-ness/nuclear-power-germany-renewable-energy
24. The Economics of Wind Energy. A report by the Europian Energy Assotiation. 2009. 110 p. URL: http://pineenergy.com/files/ pdf/Economics_of_Wind_Main_Report_FINAL_lr.pdf
25. Wylie R. Gas: the next generation. URL: https://www. eniday.com/en/sparks_en/gas-next-generation/
26. Elon Musk. URL: https://www.vox.com/energy-and-environ-ment/2017/11/28/16709036/elon-musk-biggest-battery-100-days
27. Турчинов О. В. Особливосп сучасного економiчного розвитку УкраТни. Вчеш записки. 1999. Вип. 2. С. 64-70.
REFERENCES
"Elon Musk" https://www.vox.com/energy-and-enmronment /2017/11/28/16709036/elon-musk-biggest-battery-100-days
"Energy price statistics" http://ec.europa.eu/eurostat/statis-tics-explained/index.php/Energy_price_statistics
"Enerhetychna stratehiia do 2035" [Energy Strategy by 2035]. http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/docu-ment?id=245213112
"Environmental impacts of coal power" http://www.ucsusa. org/clean-energy/coal-and-other-fossil-fuels/coal-air-pollution#. WIRPkFOLTDd
"Goodbye nuclear power: Germany's renewable energy revolution" https://www.theguardian.com/sustainable-business/ nuclear-power-germany-renewable-energy
Just, R., Hueth, D., and Schmutz, A. The welfare economics of public polisy Massachusets USA: Edward Elgar Publ. Inc., 2004.
Kulyk, M. M., Horbulin, V. P., and Kyrylenko, O. V. Kontseptu-alni pidkhody do rozvytku enerhetyky Ukrainy (analitychni materialy) [Conceptual approaches to the development of Ukrainian energy (analytical materials)]. Kyiv: In-t zahalnoi enerhetyky NAN Ukrainy, 2017.
"Levelized Cost of Energy (LCOE)" U. S. Department of energy 2015. https://energy.gov/sites/prod/files/2015/08/f25/ LCOE.pdf
"Neodnoridnist heneratsii" [Heterogeneity of generation]. https://ua.boell.org/uk/2017/10/24/perehid-ukrayini-na-vidnovly-uvanu-energetiku-do-2050-r
"Obsiahy investuvannia iadernoi enerhetyky Ukrainy Yev-rosoiuzom" [Volumes of investment of nuclear energy of Ukraine by the European Union]. http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/en/ukraine-eu/eu-policy/assistance
"Ochikuvani rezultaty vprovadzhennia soniachnoi enerhet-yky na period do 2020 roku" [Expected results of the implementation of solar energy for the period up to 2020]. http://saee.gov.ua/ uk/pressroom/1133
"Podatkovyi kodeks, stavky ekolohichnoho podatku dlia Ukrainy" [Tax code, environmental tax rates for Ukraine]. https:// dtkt.com.ua/show/0sid0178.html
"Potentsial soniachnoi enerhetyky Ukrainy" [Potential of Solar Power of Ukraine]. http://saee.gov.ua/uk/ae/sunenergy
"Statystyka svitovykh investytsii v enerhetychnyi sektor" [World energy sector statistics]. https://www.iea.org/publications/ wei2017/
Skrypnyk, A. V. Enerhetychnyi sektor ekonomiky Ukrainy z pozytsii suspilnoho dobrobutu [The energy sector of Ukraine's economy from the standpoint of social welfare]. Kyiv: Komprynt, 2017.
Skrypnyk, A. V., and Holiachuk, O. S. "Ukrainska hidroener-hetyka z pozytsii funktsii suspilnoho dobrobutu" [Ukrainian hydropower from the standpoint of public welfare]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2017): 95-102.
Skrypnyk, A. V., and Namiasenko, Yu. O. "Enerhetychna nezalezhnist iak osnova povnotsinnoi nezalezhnosti Ukrainy" [Energy independence as the basis of Ukraine's full independence]. Informatsiini tekhnolohii v ekonomitsi ta pryrodokorystuvanni, no. 2 (2017): 16-28.
Skrypnyk, A., and Volovodenko, L. "Svitova finansova kryza ta enerhoefektyvnist ekonomiky Ukrainy" [The global financial crisis and energy efficiency of Ukraine's economy]. Monitorynh birzho-vohorynku, no. 11 (2014): 18-22.
Skrypnyk, A., Namiasenko, Yu., and Sabishchenko, O. "Renewable energy as an alternative of the decentralization energy supply in Ukraine" International Journal of Innovative Technologies in Economy, no. 1 (13) (2018): 121-127.
"Teplova enerhetyka Ukrainy" [Thermal power engineering of Ukraine]. https://mozok.dick/1197-elektroenergetika-ukrayini. html
"The Economics of Wind Energy. A report by the Europian Energy Assotiation. 2009" http://pineenergy.com/files/pdf/Eco-nomics_of_Wind_Main_Report_FINAL_lr.pdf
Turchynov, O. V. "Osoblyvosti suchasnoho ekonomichnoho rozvytku Ukrainy" [Features of modern economic development of Ukraine]. Vchenizapysky, no. 2 (1999): 64-70.
Vincent, A. Lifetime extension of ageing nuclear power plants: Entering a new era of risk. A report of commissioned by Greenpeace Switzerland, 2014.
Volchyn, I. A. et al. Perspektyvy vprovadzhennia chystykh vuhilnykh tekhnolohii v enerhetyku Ukrainy [Prospects for the implementation of clean coal technologies in the energy sector of Ukraine]. Kyiv: Hnosiz, 2013.
Wheatley, S., Sovacod, B., and Sornette, D. "Of disasterand Dragon Kings: A statistical analyses of nuclear power incidents and accidents" https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27002746
Wylie, R. "Gas: the next generation" https://www.eniday. com/en/sparks_en/gas-next-generation/
Zovnishnie i vnutrishnie stanovyshche Ukrainy u 2017 rotsi -analizproblem i varianty rishen [The external and internal position of Ukraine in 2017 - analysis of problems and solutions]. Kharkiv, 2018.
