CC BY
17
ISSN 1810-3154 (Print). Укранський нейрох'рурпчний журнал, 2016, №3
Оглядова стаття = Review article = Обзорная статья
УДК 616.831-006-089.12
Ендоскоп-асистована xipyp^ пухлин глибинних вщдЫв головного мозку
Розуменко В.Д., Розуменко А.В.
Вщдтення внутрiшньомозкових пухлин, 1нститут нейрохiрурпT iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укратни, Китв, Укратна
Над1йшла до редакцп 30.05.16. Прийнята до публ1кацп 17.06.16.
Адреса для листування:
Розуменко Артем Володимирович, Вддлення внутр1шньомозкових пухлин, 1нститут нейрох1рургИ ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, УкраУна, 04050, e-mail: dr.rozumenko@gmail.com
Розглянут питання застосування ендоскотчних методик в хiрурпT внутршньомозкових пухлин. Наведет дат л^ератури про результати клМчних досл^жень з використання ендоскотчноТ асистенци у нейроонкологп. Визначен переваги клiнiчного застосування ендоскотчних методик, шляхи забезпечення ефективност ендоскоп-асистованих нейрохiрургiчних втручань та перспективи подальшого розвитку нейроендоскопiT.
Ключовi слова: внутр/шньомозков/ пухлини; нейроендоскоп/я; ендоскоп/чна асистенц/я.
Украшський нейрохiрургiчний журнал. — 2016. — №3. — С.5-8.
Endoscope-assisted surgery of deep-seated brain tumors
Volodymyr Rozumenko, Artem Rozumenko
Department of Intracerebral Tumors, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine
Received, May 30, 2016. Accepted, June 17.06.16.
Address for correspondence:
Artem Rozumenko, Department of Intracerebral Tumors, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platona Mayborody St, Kiev, Ukraine, 04050, e-mail: dr. rozumenko@gmail. com
The use of endoscopic procedures in surgery intrinsic tumors and results of clinical studies on the use of endoscopic assistance in neurooncology were discussed. Also the certain advantages of clinical application of endoscopic techniques, ways to ensure the effectiveness of the endoscope-assisted neurosurgery and prospects of further development of neuroendoscopy were identified.
Key words: intristic brain tumor; neuroendoscopy; endoscopic-assistance. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2016;(3):5-8.
Эндоскоп-ассистированная хирургия опухолей глубинных отделов головного мозга
Розуменко В.Д., Розуменко А.В.
Отделение внутримозговых опухолей, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 30.05.16. Принята к публикации 17.06.16.
Адрес для переписки:
Розуменко Артем Владимирович, Отделение внутримозговых опухолей, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: dr.rozumenko@gmail.com
Рассмотрены вопросы применения эндоскопических методик в хирургии внутримозговых опухолей. На основе анализа данных литературы приведены результаты клинических исследований, посвященных использованию эндоскопической ассистенции в нейроонкологии. Отмечены определенные преимущества клинического применения эндоскопических методик, пути обеспечения эффективности эндоскоп-ассистированных нейрохирургических вмешательств, перспективы дальнейшего развития нейроэндоскопии.
Ключевые слова: внутримозговые опухоли; нейроэндоскопия; эндоскопическая ассистенция.
Украинский нейрохирургический журнал. — 2016. — №3. — С.5-8.
5
Хiрургiчне лкування з приводу пухлин глибинних вщд^в головного мозку (ГМ), що поширюються у базальт ядра, характеризуются штравентрикулярним ростом, супроводжуеться високим ризиком виник-нення невролопчних розладiв, попршенням якост життя хворих тсля операци. Незадовтьт результати пов'язат в основному з анатомiчною близьюстю життево важливих цереброваскулярних структур та швазивним ростом пухлин, що унеможливлюе не тть-ки радикальне видалення пухлини, а й застосування атравматичного хiрургiчного доступу [1-3].
В остант роки покращення прогнозу при пухлинах глибинних вщд^в твкуль ГМ пов'язують з удоскона-ленням методик вiзуалiзацií та щентифкаци зони росту пухлини завдяки використанню МР-спектроскопи, дифузшно- i перфузшно зважено' МРТ, мультимодаль-них апара^в ПЕТ/КТ, а також впровадженню новп~шх методiв ад'ювантного лкування, зокрема, брах^ерапп та радiохiрургií. В той же час, на етат хiрургiчного лкування пухлин глибинних вщдЫв ГМ не виршет питання функцюнально дозволеного обсягу резекци, оптимiзацií хiрургiчного доступу та техтчного забезпечення операци [1-4].
© Розуменко В.Д., Розуменко А.В., 2016
Розвиток нейроендоскопп e прямим вщображенням фiлософií мшМнвазивност у нейрохiрургií, що передба-чае зменшення хiрургiчноí травматизацií завдяки за-безпеченню високоí точностi та застосуванню щадних технологiй хiрургiчного впливу з огляду на особливосп мiкрохiрургiчноí анатоми нервовоТ системи.
Пiсля першого устшного досвiду виконання ендоскопiчних операцiй (Prott, 1974; Apuzzo, 1977; Oppel, 1981) подальше впровадження ендоскопи в нейрохiрургiчну практику було прямо пов'язане з ево-люцieю ендоскопiчного обладнання, а саме, появою оптичних систем з гнучкими св™оводами i широко-кутними лЫзами, вдосконаленням систем освiтлення, а також адаптованих апара^в високочастотноí i лазерноí коагуляцií. Ключовим етапом у розвитку нейроендос-копií стала доступшсть мiнiмiзованих систем вщеос-постереження та нейронавтацп, що значно пiдвищило безпечшсть та ефективнiсть ендоскопiчних операцiй шляхом забезпечення штраоперацмного орieнтування i точного контролю хiрургiчних манiпуляцiй [1, 4].
Так само, як нейромiкрохiрургiя передбачае не лише використання м^роскопа для вiзуaлiзaцií хiрургiчного поля, а й вщповщних мiкрохiрургiчних iнструментiв, "пов-на" нейроендоско^я поеднуе застосування ендоскопа i спешальних ендоскопiчних Ыструмен^в, що вводять через порти ендоскопа. Це накладае певн обмеження на широке використання трансендоскопiчноí нейрохiругií як альтернативи мiкрохiрургií пiд час виконання нейроон-кологiчних втручань, якi, у свою чергу, поряд з мЫИнва-зивнютю, передбачають радикальне видалення пухлин та забезпечення тотального гемостазу. При цьому ней-роендоскотя е найбтьш прийнятною з Ытравентрику-лярних процедур при оклюзмшй гiдроцефалií, бiопсií внутршньошлуночкових пухлин або хiрургií кiстозних новоутворень. Попри мЫМнвазивнють, трансендоскопiчнi втручання з видалення внутршньошлуночкових пухлин не дозволили уникнути невролопчних та геморагiчних ускладнень [2-4].
Виршенням питання щодо адекватного i нс-трументального забезпечення втручань з приводу пухлин глибинних вщд^в ГМ стало комбiноване використання мiкрохiрургiчних та ендоскопiчних методик — ендоскоп-асистована нейрохiрургiя. При цьому мiкрохiрургiчнi операци, пiд час яких ендоскоп перюдично застосовують для огляду прихованих зон операцшного поля за межами прямо!' вiзуaлiзaцií або оцiнки хiрургiчноí ситуаци, вiдносять до ендоскоп-кон-трольованих втручань, а операци, де единим засобом вiзуaлiзaцií е ендоскоп, а мантуляци здшснюють за допомогою мiкрохiрургiчних шструмен^в, вiдносять до ендоскоп 'чноT мiкрохiрурпT [4].
Професора A. Perneczky вважають одним з розроб-ниюв та популяризаторiв концепцií „keyhole" ней-рохiрургií, основною метою якоí, за висловом автора, е вибiр та здшснення «найбтьш iдеального доступу» залежно вщ топографоанатомiчних особливостей ГМ патента, досвiду i професiоналiзму хiрурга. Реалiзацiя концепцií „keyhole" нейрохiрургií стала можливою завдяки зам^ мiкроскопа на ендоскоп, що дозволило покращити вiзуалiзацiю глибинних дiлянок хiрургiчноí рани та мiнiмiзувати хiрургiчнi доступи, при цьому вс хiрургiчнi мaнiпуляцií залишилися бiмануальними, íх здiйснювaли з використанням адаптованих мiкрохiрур-гiчних iнструментiв [4].
З переваг застосування ендоскоп-асистованоТ тех-шки ключовою е можливiсть забезпечення оптимального осв™ення, незалежно вiд глибини хiрургiчноТ рани, збiльшення детaлiзaцií та ку^в огляду анато-мiчних структур. Для забезпечення цього пщ час ен-доскопiчноí aсистенцii в нейроонкологи застосовують
переважно жорсткi ендоскопи з робочою довжиною до 18 см, дiaметром 2,7 або 4,0 мм. Вщ дiaметрa ендоскопа безпосередньо залежать яюсть зображення i ос-вiтленiсть оперaцiйного поля. Проте, слщ мати на увaзi, що менший дiaметр ендоскопа дозволяе вiльнiше маш-пулювати мiкроiнструментaми у хiрургiчному каналк Ендоскопи з кутом спостереження 0° забезпечують прямий огляд операцшного поля, ендоскопи з кутом спостереження 30° — допомагають вiзуaлiзувaти при-хован дшянки оперaцiйного поля, тобто, «зазирнути за кут». Ендоскопи з великим кутом спостереження (70 i 90°) використовують у виняткових ситуашях, оскшьки можливi дезорieнтaцiя хiрургa i помилкове уявлення про справжню локaлiзaцiю структур в операцшному полi. У тепершнш час доступнi ендоскопи, у яких кут спостереження можна змЫювати у широкому дiaпaзонi
— вiд 0 до 120°. Також запропоноваш рiзнi пристроТ для жорсткоТ фiксaцií ендоскотв до оперaцiйного столу
— "arm holder", що забезпечують можливють звшьнити руки хiрургa для здiйснення бiмaнуaльних мaнiпуляцiй i, за необхiдностi, швидко змшювати положення ендоскопа тд час використання фiксaторiв з пневматичним принципом дм [4, 5].
До новп~шх розробок зaсобiв вiзуaлiзaцií операцшного поля вщносять екзоскопи, як позицiонують як перехiдну ланку мiж мiкроскопом та ендоскопом. Конструкцiя екзоскопа подiбнa до такоТ типових жорстких ендоскотв, проте, не потребуе розташу-вання безпосередньо у рановому каналу його можна встановити на вщсташ 25-60 см вщ зони втручання, вш забезпечуе високий ступiнь збтьшення за значноТ глибини чiткостi, а також високий рiвень контрaстностi зображення. Завдяки екстракорпоральному розташу-ванню екзоскоп не заважае здшсненню хiрургiчних мантуляцш, дозволяе уникнути конфлiкту шстру-мен^в у рaнi пiд час виконання мшМнвазивних втручань. Розробленi та проходять кл^чне випробування прототипи гнучких екзоскотв, що дають можливiсть передaчi стереозображення [6-9]. Прототипи гнучких екзоскотв мають високу роздiльну здaтнiсть, широкий дiaпaзон глибини рiзкостi, довiльний вибiр положення та високу мобiльнiсть, можлива штеграшя з нейро-нaвiгaцieю [10].
Виконання нейроендоскотчних втручань передбачае наявшсть простору для здiйснення мантуляцш з ендоскопом, що пояснюе традицшний погляд на нейроендоскотю як на <^рурпю порожнинних утво-рень». Проте, тд час ендоскопiчних мiкрохiрургiчних втручань з приводу пухлин пaренхiмaтозних оргашв для всiх хiрургiчних мaнiпуляцiй е канал вщ транскортикального доступу до новоутворення, тобто, порож-нина, створена ятрогенно. При транскортикальному або транскальозному доступ значна глибина хiрур-пчного каналу зумовлюе зменшення простору для маневрування хiрургiчними iнструментaми для видалення пухлин, що поширюються у медiaннi структури ГМ. При цьому ризик виникнення тсляоперацшного дефщиту пов'язаний не ттьки з близьюстю життево важливих нейроваскулярних структур у глибиш рани, а й з десекшею бiлоí речовини ГМ на значнш вiдстaнi [1, 2, 6].
Для забезпечення умов здшснення хiрургiчних мантуляцш у глибинних вщдтах ГМ запропоноваш рiзномaнiтнi ретрактори тубулярного (цилшдричного) типу. Завдяки рiвномiрному розподiлу тиску тубулярш ретрактори дозволяють уникнути мехашчноТ травмати-зaцií речовини ГМ та попередити супутш гемодинaмiчнi розлади, як виникають у 5-10% спостережень при застосуванш пласких ретрaкторiв. Першi таю ретрактори були дiaметром до 30 мм, Тх застосовували для
ISSN 1810-3154 (Print). Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2016, №3
7
стереоскотчного доступу i м^роскотчного видалення пухлин глибинних вщд^в ГМ. У подальшому були розроблен тубулярнi ретрактори з прозорого пластику — ендопорти з зовшшшм дiаметром 8-18 мм для видалення внутршньомозкових гематом, бюпсм або резекци внутрiшньомозкових пухлини з ендоскотчним та мiкроскопiчним контролем [1, 6].
Приклади вдалого використання техшки ендо-порта для видалення внутршньомозкових та внут-рiшньошлуночкових новоутворень наведет групою дослiдникiв пiд керiвництвом A. Kassam [7, 11]. За сис-тематизованими даними авторiв, використання ендо-портiв пiд час видалення внутршньомозкових пухлин забезпечувало захист речовини ГМ вщ ушкодження при введеннi шструмен^в та здiйсненнi штраканаль-них мантуляцш, а також дозволило виконати резек^ю пухлини з використанням субкортикального доступу, меншого за площею, нiж проекшя пухлини. Крiм того, застосування ендопорта попереджало штраоперацш-не розширення каналу субкортикального доступу та сприяло щаднш дисекци волокон бiлоí речовини ГМ. Завдяки використанню технiки ендопорта вдалося значно мiнiмiзувати хiрургiчний доступ. Зокрема, дiа-метр трепанацiйного вiкна, достатнш для здiйснення хiрургiчних манiпуляцiй, не перевищував 30 мм, зони кортикотоми — 5-6 мм [1, 7].
За результатами хiрургiчного лiкування 21 хворого з приводу новоутворення субкортикально'' локалiзацií з використанням жорсткого ендоскопа, в уах досягнуте тотальне або субтотальне видалення пухлини. Пюля операци невролопчних та геморапчних розладiв не було [11].
З 20 хворих з новоутвореннями паравентрикулярно' локалiзацií, а також пухлинами у проекцп III та бiчних шлуночкiв, тотальне видалення здмснене у 17, у 3 з них виникли транзиторш невролопчш розлади [6].
Визначенi прогностичнi фактори, що визначали результати л^ування з ендоскотчним видаленням пухлин глибинних вщд^в ГМ [12]. Це, зокрема, роз-мiри та локалiзацiя пухлини, консистеншя тканини пухлини, адекватнiсть хiрургiчноí траектори дií. За дiаметра пухлини 3 см i бiльше, наявностi кальци-натiв, а також гiперваскуляризацií тканини пухлини виконання тотально' резекци обмежене, потрiбно було неодноразово змшювати положення ендопорта. Використання ендоскопа для штраоперацшно' вiзуалiзацií забезпечувало оптимальне збтьшення, освiтлення та деталiзацiю операцiйного поля, а техш-ка встановлення ендопорта допомагала здшснювати бiмануальнi манiпуляцií та мiнiмiзувати травматизацiю прилегло' тканин ГМ [12,13].
Вивчено ефектившсть мiкроскопiчноí та ендос-копiчноí вiзуалiзацií з застосуванням ендопорта при внутршньомозкових пухлинах [14]. Основними пе-редумовами застосування техшки ендопорта були глибинна локалiзацiя пухлин (базальт ядра, система шлуночюв, парастовбурова дшянка) та пстобюлопч-нi характеристики вогнища, зокрема, наявнiсть, за даними передоперацшно' вiзуалiзацií, ознак низького ступеня васкуляризаци та щiльностi вогнища. З метою безпечного використання ендопорта вважали за необ-хщне перед операшею планування з ретельним визна-ченням точки входу та напрямку хiрургiчноí траектори, а також забезпечення безперервного нейронав^ацш-ного контролю положення ендопорта для уникнення значного змщення його дистального юнця.
Найбiльше за кiлькiстю хворих дослщження при-свячене результатам хiрургiчного лiкування внутрш ньомозкових пухлин з використанням ендоскоп-асис-товано' хiрургií [15]. У дослщження включенi 48 хворих
з супра- та субтенторiальними пухлинами, переважно анапластичними глюмами (у 28) та метастазами (у 12). Загалом виконаш 50 хiрургiчних втручань, при яких единим методом вiзуалiзацií був ендоскотчний. Тотальне видалення пухлин здшснене у 48% хворих, ще у 22% — обсяг резекци становив близько 95%. Тотальне видалення анапластичних глюм досягнуте у 50% хворих, глюбластом — у 29%, що зютавне з результатами Ыших авторiв при застосуванш стандартно' мкроскотчно' вiзуалiзацií та технiки. При цьому лише в одного хворого тсля операци виник невролопчний дефщит внаслщок iнтраоперацiйноí кровотечi, у 3 — шфекцшш ускладнення.
З особливостей наведено' авторами техшки видалення пухлин слщ зазначити використання ендоскопа з кутом спостереження 30° без жорстко' фксаци, як основы шструменти тд час резекцií одномоментно застосовували ультразвуковий та звичайний астрато-ри. Використання ендоскопа з кутом спостереження 30o сприяло покращенню контролю за хiрургiчними манiпуляцiями та якiстю гемостазу внаслщок доступ-ностi для вiзуалiзацií латеральних дшянок хiрургiчноí порожнини. При цьому змша положення ендоскопа асистентом забезпечувала вщчуття глибини дво-вимiрного зображення операцшного поля на монiторi завдяки ефекту паралакса. Ц нововведення стали основними передумовами, що дозволили видаляти велик пухлини через мшМнвазивш доступи. Також автори вщмовилися вiд використання ендопор^в на користь суцiльного вистилання хiрургiчного каналу "Surgicel", пояснюючи це тим, що ендопорти певною мiрою обмежують манiпуляцií та не позбавлен ризику спричинити набряк або iшемiчнi розлади [15].
У коментарi H. Duffau [16] на роботу Р. Plaha та спiвавторiв [15], попри критичн зауваження, визна-ченi перспектившсть та необхiднiсть впровадження подiбних мшМнвазивних методик у хiрургiю глiом. При цьому наголошено, що доцiльность застосування методики ендоскотчного видалення внутршньомозкових пухлин мае бути забезпечена можливютю досягнення радикально' резекцií за умови забезпечення високих показниюв якостi життя оперованих хворих.
З метою контролю радикальносп операцш з використанням ендоскоп-асистовано' технiки з приводу внутршньомозкових пухлин запропоновано методику iнтраоперацiйноí флуоресценци. Проведення штра-операцiйноí флуоресценцií з використанням 5-амшо-левулiновоí кислоти при злояюсних глiомах глибинно' локалiзацií дозволило щентиф^увати залишенi частини пухлин тд ендоскопiчним контролем, що було немож-ливе за звичайно' мiкроскопiчноí вiзуалiзацií [17].
У дослiдженнях, присвячених ендоскотчнш мiкрохiрургií пухлин ГМ, особливу увагу прид^ено плануванню хiрургiчного втручання та штраоперацшному використанню системи нейронавiгацií [6, 12, 13]. Вперше iнтеграцiя ендоскопа з системою хiрургiчноí навiгацií здшснена N. Hopf та спiвавторами у 1999 р. [18]. У подальшому вщзначеш переваги планування ендоскотчного хiрургiчного втручання з використанням нав^ацшно' станци на пiдставi даних фМРТ та МР-трактографи. Це дозволяло локалiзувати функцюнально важливi зони кори великого мозку та субкортикальн тракти i на пiдставi цього визначити безпечну траектори хiрургiчного доступу. Iнтраоперацiйне застосування системи нейронав^аци допомагало оптимiзувати кранiотомiю та обрати дтянку транскортикального доступу, а також контролювати положення ендопорта та ендоскопа.
Наступний етап розвитку нейроендоскотчних технологш пов'язують з подальшою мiнiмiзацiею
оптичних систем i широким впровадженням стереоскотчноТ ендоскопи, що надае 3D-зобрaження операцмного поля, а також бшьш глибокою штеграшею ендоскотв зi стaнцiями передоперaцiйного вiртуaльного планування i iнтрaоперaцiйноí МРТ, що спрямоване на полегшення орieнтувaння i пiдвищення контролю над хiрургiчною ситуашею. Перспективним е пошук нових джерел осв^лення, зокрема, на основi потужних дiодiв з змiнювaним спектром випромшювання з метою iнтрaоперaцiйноí флуоресцентноТ вiзуaлiзaцiТ. При цьому можливiсть трaнсендоскопiчного лазерного опромшення iдентифiковaних дiлянок пухлини дозволить проводити прищльну фотодинaмiчну терaпiю.
Залучення ендоскотчних технологiй у хiрургiю внутршньомозкових пухлин ефективне, надае широкi можливост й перспективи для подальшого використання за наявност пухлин, що уражують глибинш вiддiли ГМ.
Список литературы
1. Endoneurosurgical resection of intraventricular and intraparenchymal lesions using the port technique / N. McLaughlin, D. Prevedello, J. Engh, D. Kelly, A. Kassam // World Neurosurg. — 2013. — V.79, N2. — P.1-8.
2. Barber S. Neuroendoscopic resection of intraventricular tumors: a systematic outcomes analysis / S. Barber, L. Rangel-Castilla, D. Baskin // Min. Invas. Surg. — 2013.
— V.2013. — P.1-12.
3. Sheikh A. Endoscopic versus microsurgical resection of colloid cysts: a systematic review and meta-analysis of 1278 patients / A. Sheikh, Z. Mendelson, J. Liu // World Neurosurg. — 2014.
— V.82, N6. — P.1187-1197.
4. Keyhole approaches in neurosurgery / A. Perneczky, R. Reisch, M. Tschabitscher, S. Kindel. — Wien: Springer; 2008. — 310 p.
5. Shahinian H. Endoscopic skull base surgery/ H. Shahinian. [Електронний ресурс]. Totowa, N.J.: Humana; 2008.
— Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1007/978-1-59745-340-0.
6. Minimally invasive transsulcal resection of intraventricular and periventricular lesions through a tubular retractor system: multicentric experience and results / J.K. Eliyas, R. Glynn, C.G. Kulwin, R. Rovin, R. Young, J. Alzate, G. Pradilla, M.V. Shah, A. Kassam, I. Ciric, J. Bailes // World Neurosurg.
— 2016. — V.90. — P.556-564.
7. Completely endoscopic resection of intraparenchymal brain tumors / A. Kassam, J. Engh, A. Mintz, D. Prevedello // J. Neurosurg. — 2009. — V.110, N1. — P.116-123.
8. Fluorescence-guided surgery and biopsy in gliomas with an exoscope system / J. Piquer, J. Llacer, V. Rovira, P. Riesgo, R. Rodriguez, A. Cremades // BioMed. Res. Internat. — 2014.
— V.2014. — P.1-6.
9. Наш опыт использования эндоскопа в церебральной нейрохирургии / Н.А. Гук, П.Н. Плавский, В.А. Яцик, В.В. Кондратюк, А.О. Мумлев // Укр. журн. малошваз. ендоск. хфургм. — 2015. — Т.19, №2-3. — С.15-18.
10. Nishiyama K, A novel three-dimensional and high-definition flexible scope / K. Nishiyama, Y. Natori, K. Oka // Acta Neurochir. — 2013. — V.156, N6. — P.1245-1249.
11. Completely endoscopic resection of intraparenchymal brain tumors / A. Kassam, J. Engh, A. Mintz, D. Prevedello // J. Neurosurg. — 2009. — V.110, N1. — P.116-123.
12. Efficacy of endoport-guided endoscopic resection for deep-seated brain lesions / K. Jo, H. Shin, D. Nam, J.I. Lee, K. Park, J.H. Kim, D.S. Kong // Neurosurg. Rev. — 2011. — V.34, N4.
— P.457-463.
13. Rigid endoscopic resection of deep-seated or intraventricular brain tumors / Y. Akiyama, M. Wanibuchi, T. Mikami, Y. Horita, K. Komatsu, K. Suzuki, S. Otaki, N. Mikuni // Neurol. Res.
— 2014. — V.37, N3. — P.278-282.
14. Hong C. Comparison of endoscope- versus microscope-assisted resection of deep-seated intracranial lesions using a minimally invasive port retractor system / C. Hong, D. Prevedello, J. Elder // J. Neurosurg. — 2016. — V.124, N3.
— P.799-810.
15. Minimally invasive endoscopic resection of intraparenchymal brain tumors / P. Plaha, L. Livermore, N. Voets, E. Pereira, S. Cudlip // World Neurosurg. — 2014. — V.82, N6. — P.1198-1208.
16. Duffau H. Is there a place for endoscopy in glioma surgery? / H. Duffau // World Neurosurg. — 2014. — V.82, N6.
- P.1020-1022.
17. Endoscopic-assisted visualization of 5-aminolevulinic acid-induced fluorescence in malignant glioma surgery: a technical note / M. Rapp, M. Kamp, H. Steiger, M. Sabel // World Neurosurg. - 2014. - V.82, N1-2. - P.277-279.
18. Frameless neuronavigation applied to endoscopic neurosurgery / N.J. Hopf, P. Grunert, K. Darabi, C. Busert, M. Bettag // Minim. Invas. Neurosurg. — 1999. — V.42, N4.
- P.187-193.
References
1. McLaughlin N, Prevedello D, Engh J, Kelly D, Kassam A. Endoneurosurgical resection of intraventricular and intraparenchymal lesions using the port technique. World Neurosurg. 2013;79(2):S18.e1-e8. doi:10.1016/ j.wneu.2012.02.022. PMID:22381841.
2. Barber S, Rangel-Castilla L, Baskin D. Neuroendoscopic resection of intraventricular tumors: a systematic outcomes analysis. Min Invas Surg. 2013;2013:1-12. doi:10.1155/2013/898753. PMID:24191196.
3. Sheikh A, Mendelson Z, Liu J. Endoscopic versus microsurgical resection of colloid cysts: a systematic review and meta-analysis of 1278 patients. World Neurosurg. 2014;82(6):1187-97. doi:10.1016/j.wneu.2014.06.024. PMID:24952223.
4. Perneczky A, Reisch R, Tschabitscher M, Kindel S. Keyhole approaches in neurosurgery. Wien: Springer; 2008.
5. Shahinian H. Endoscopic skull base surgery. [Internet]. Totowa, N.J.: Humana; 2008. Available at: http://dx.doi. org/10.1007/978-1-59745-340-0.
6. Eliyas JK, Glynn R, Kulwin CG, Rovin R, Young R, Alzate J, Pradilla G, Shah MV, Kassam A, Ciric I, Bailes J. Minimally invasive transsulcal resection of intraventricular and periventricular lesions through a tubular retractor system: multicentric experience and results. World Neurosurg. 2016 Jun;90:556-64. doi:10.1016/j.wneu.2015.12.100. PMID:26805678.
7. Kassam A, Engh J, Mintz A, Prevedello D. Completely endoscopic
resection of intraparenchymal brain tumors. J Neurosurg. 2009;110(1):116-23. doi:10.3171/2008.7.jns08226. PMID:18950265.
8. Piquer J, Llacer J, Rovira V, Riesgo P, Rodriguez R, Cremades A. Fluorescence-guided surgery and biopsy in gliomas with an exoscope system. BioMed Research International. 2014;2014:1-6. doi:10.1155/2014/207974. PMID:24971317.
9. Guk NA, Plavsky PN, Yatsyk VA, Kondratuk VV, Mumlev AO. [Our experience of exoscope in cerebral neurosurgery]. Ukr J Min Invas Endosc. Surg. 2015;19(2-3):15-8. http://nbuv. gov.ua/UJRN/Ujmekh_2015_19_2-3_5.
10. Nishiyama K, Natori Y, Oka K. A novel three-dimensional and high-definition flexible scope. Acta Neurochir. 2013;156(6):1245-9. doi:10.1007/s00701-013-1922-7. PMID:24849269.
11. Kassam A, Engh J, Mintz A, Prevedello D. Completely endoscopic resection of intraparenchymal brain tumors. J Neurosurg. 2009;110(1):116-23. doi:10.3171/ 2008.7.jns08226. PMID:18950265.
12. Jo K, Shin H, Nam D, Lee JI, Park K, Kim JH, Kong DS. Efficacy of endoport-guided endoscopic resection for deep-seated brain lesions. Neurosurg Rev. 2011;34(4):457-63. doi:10.1007/s10143-011-0319-4. PMID:21614427.
13. Akiyama Y, Wanibuchi M, Mikami T, Horita Y, Komatsu K, Suzuki K, Otaki S, Mikuni N. Rigid endoscopic resection of deep-seated or intraventricular brain tumors. Neurol Res. 2014;37(3):278-82. doi:10.1179/1743132814y.0000000439. PMID:25204627.
14. Hong C, Prevedello D, Elder J. Comparison of endoscope-versus microscope-assisted resection of deep-seated intracranial lesions using a minimally invasive port retractor system. J Neurosurg. 2016;124(3):799-810. doi:10.3171/ 2015.1.jns141113. PMID:26315005.
15. Plaha P, Livermore L, Voets N, Pereira E, Cudlip S. Minimally invasive endoscopic resection of intraparenchymal brain tumors. World Neurosurg. 2014;82(6):1198-208. doi:10.1016/ j.wneu.2014.07.034. PMID:25084167.
16. Duffau H. Is there a place for endoscopy in glioma surgery? World Neurosurg. 2014;82(6):1020-2. doi:10.1016/ j.wneu.2014.08.037. PMID:25150204.
17. Rapp M, Kamp M, Steiger H, Sabel M. Endoscopic-assisted visualization of 5-aminolevulinic acid-induced fluorescence in malignant glioma surgery: a technical note. World Neurosurg. 2014;82(1-2):e277-9. doi:10.1016/j.wneu.2013.07.002. PMID:23871813.
18. Hopf NJ, Grunert P, Darabi K, Busert C, Bettag M. Frameless neuronavigation applied to endoscopic neurosurgery. Minim Invas Neurosurg. 1999 Dec;42(4):187-93. doi:10.1055/s-2008-1053396. PMID:10667823.
