CC BY
15
УДК [391.985:72.012](477)
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.261218.102.455
ЕЛЕМЕНТИ HÂPOAHOÏ ЗВИЧАСВОСТ1 В УКРАШСЬКШ АРХ1ТЕКТУРН1Й КОМПОЗИЦIÏ
РОЩИНА Ю. М., канд. держ. упр.
Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Приднгпровська державна академш будiвництвa та архиектури», вул. Чернишевського 24-а, 49600, Дтпро, Украша, тел. +38(0562) 46-94-98, e-mail: yulia_cherednyk@ukr.net, ORCID ID: 0000-0001-7502-4347
Аннотащя. Постановка проблеми. Нaроднi звичш' - це вгдображення сaкрaльноï склaдовоï украшського народу. Тому духовнi цшносл, сформовaнi протягом тривалого iсторичного перюду, вiдiгрaють важливу роль у вгдроджент нaцiонaльноï культури та духовностi. Здавна народт звичaï укрaïнцiв утiлювaлися в архггектурнш композицiï житла, внутрiшнe й зовшшне оздоблення якого вгдповгдало законам УсесвГту. Символiкa орнaментiв, намальованих на зовшшшх i внутрiшнiх стiнaх украшсько1 хати, сформована за впливу як поганських, так i християнських традицш. Саме це дае можливiсть глибше зрозумiти внутрiшнiй свiт наших предшв. Аналгз публжацш. Досл1дженню украшських народних звича1в присвячено низку наукових праць. З описом трaдицiй i звичав нашого народу знайомимося у працях О. Воропая, Ф. Вовка, В. Скурапвського, Г. Лозко. Цiкaвi нaроднозвичaевi розвiдки представник1в дiaспори. Проте, на нашу думку, бшьш детального дослгдження потребуе саме сакральний аспект обрано1' теми. Мета cmammi - проaнaлiзувaти елементи народно1' звичaевостi в архггектурнш композицп житла укрaïнцiв. Висновки. Украшсьш нaроднi звичaï, уособленi в елементах архггектурно1 композицп, вгдкривають шлях до розумшня внутрГшнього свГту наших предшв, 1'х свГтогляду й зв'язк1в зГ свГтовими трaдицiями. Орнаменти, вiдтворенi на розписах украшських хат i вишивщ рушников, - це знакова система, за допомогою яко1' передано настанови для прийдешнГх поколГнь. Тому важливо розумГти, що протягом тривалого Гсторичного перГоду укрaïнський народ писав власну ГсторГю та фГлософГю, розумГння яко1 дае можливГсть вгдтворити його кращГ традици.
Ключов1 слова: opmMeHmanicmuKa укратсько1 хати; рушник; знакова система
ЭЛЕМЕНТЫ НАРОДНОЙ ТРАДИЦИИ В УКРАИНСКОЙ АРХИТЕКТУРНОЙ КОМПОЗИЦИИ
РОЩИНА Ю. Н., канд. гос. упр.
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38(0562) 46-94-98, e-mail: yulia_cherednyk@ukr.net ORCID ID: 0000-0001-7502-4347
Аннотация. Постановка проблемы. Народные традиции - это отражение сакральной составляющей украинского народа. Поэтому духовные ценности, сформированные на протяжении длительного исторического периода, имеют большое значении в возрождении национальной культуры и духовности. Издавна народные традиции украинцев воплощались в архитектурную композицию жилища, внутреннее и внешнее украшение которого соответствовало законам Вселенной. Анализ публикаций. Исследованию украинских народных традиций посвящен ряд научных работ. С описанием традиций и обрядов украинского народа можно ознакомиться в произведениях А. Воропая, В. Вовка, В. Скуративского, Г. Лозко. Интересны народоведческие работы представителей диаспоры. Однако мы считаем, что более детального исследования требует именно сакральный аспект данной темы. Цель статьи - проанализировать элементы народных традиций в архитектурной композиции жилища украинцев. Выводы. Украинские народные традиции, представленные в элементах архитектурной композиции, дают возможность понять внутренний мир наших предков, их мировоззрение в связи с мировыми традициями. Орнаменты, представленные в росписях жилищ и вышивке рушников, - это знаковая система, с помощью которой передаются наставления для будущих поколений. Поэтому важно понимать, что на протяжении длительного исторического периода украинский народ писал собственную историю и философию, понимание которой способствует воссозданию его лучших традиций.
Ключевые слова: орнаменталистика украинского жилища; рушник; знаковая система
ЕLEMENTS OF FOLK CUSTOMS IN THE UKRAINIANS ARCHITECTURAL COMPOSITION
ROSHCHINA Y. М., Ph.D.
Department of Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment "Prydniprovska Academy of Civil Engineering and Arhitecture", 24-A, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine, phone: +38(0562) 46-94-98, e-mail: yulia_cherednyk@ukr.net, ORCID ID: 0000-0001-7502-4347
Summary. Setting the problem. Folk customs are a reflection of the sacred component of the Ukrainian people. Therefore, the spiritual values being formed during the long historical period play an important role in the revival of national culture and spirituality. From ancient times, the folk customs of Ukrainians were embodied in the architectural composition of the houses, the interior and exterior of which was in accordance with the laws of the Universe. The symbols of the ornaments painted on the outer and inner walls of a Ukrainian house are created under the influence of both pagan and Christian traditions. This allows understanding deeper the inner world of our ancestors. Analysis of publications. A number of scientific works deals with the study of Ukrainian folk customs. The description of the traditions and customs of our people, we find in the works of O. Voropai, F. Vovk, V. Skurativskyi, G. Lozko. The folk customs investigations made by the diaspora representatives are interesting. However, in our opinion, the sacred aspect of the chosen theme needs to be studied more detailed. The aim of the article is to analyze the elements of the folk customs in the architectural composition of Ukrainian houses. Conclusions. The Ukrainian folk customs, embodied in the elements of the architectural composition, lead to understanding the inner world of our ancestors, their outlook and connections with world traditions. The ornaments, reproduced on the paintings of the Ukrainian houses and embroidered towels, are the sign system through which the guidelines for future generations are transmitted. Therefore, it is important to understand that during the long historical period, the Ukrainian people wrote their own history and philosophy, the understanding of which makes it possible to replicate its best traditions.
Keywords: ornamentalism of a Ukrainian house; towel; sign system
Постановка проблеми. Народш звича! - це вщображення сакрально! складово! укра!нського народу. Тому духовш щнносп, сформован протягом тривалого юторичного перюду, ввдграють важливу роль у вщродженш нащонально! культури та духовность Здавна народш звича! украшщв утшювалися в архггектурнш композицп житла, внутр1шне й зовшшне оздоблення якого вщповщало законам Усесв1ту.
Символша орнамент1в, намальованих на зовшшшх i внутр1шшх стшах укра!нсько! хати, сформована за впливу як поганських, так i християнських традицш. Саме це дае можливють глибше зрозум^и внутршнш св^ наших предюв.
Анал1з публжацш. Дослщженню укра!нських народних звича!в присвячено низку наукових праць. З описом традицш i звича!в укра!нського народу знайомимося в працях О. Воропая, Ф. Вовка, В. Скуратсвського, Г. Лозко. Цiкaвi розвщки представниюв дiaспори. Проте бшьш детального дослщження потребуе проблема сакрального значення народних звича!в.
Виклад основного матер1алу.
Художня структура арх^ектурного твору - це виразна система форм, що випливають iз конкретного змюту й розкривають певний щейний задум. Зaкономiрне розташування й поеднання вах зовнiшнiх i внутрiшнiх елемешив утворюе едине цiле. Щодо особливостей
арх^ектурно! композицп украшщв, то вона сформувалася за впливу народних традицш. В орнаменталютищ укра!нсько! хати проявлено умшня нашого народу створювати цшсну картину, що вiдображаe релiгiйнi вiрування та хлiборобське начало.
Елементи народних звича!в, зображенi на стiнах жител украшщв, мають апотропе!стичний характер, а за походженням сягають глибоко! давнини. Проте, незважаючи на вплив рiзних культур, наша традицiя виробила свш канонiчний стиль в архiтектурнiй композицп житла, що переходив вщ поколшня до поколiння. Зазначимо, що для кожного репону Укра!ни були притаманш сво! народнi елементи. Проте були й таю, що мали спшьну традицш використання. Саме на них i зосередимо увагу.
Вщомо, що житло украшщв здавна вiдрiзнялося красою та оригшальшстю. Ще iз чаав Ки!всько! Русi украшщ поклонялися сонцю та небу.
Так, укра!нський мистецтвознавець К. Широцький стверджував: «Для нашо! залито! свiтлом кра!ни жовтий i синiй кольори е i були найбшьш пiдхожi. Се чудесно зрозумiв наш простий народ, вимальовуючи сво! хати спереду в сине, а з-затилля в жовте... О кольори давали народовi любов до природи, яку вш бачив саме у жовтш i лазуровiй окрасцi, позлотистий степ, сине небо, сине море i рши з жовтими очеретами i рудими скелями, синi гори» [3, С. 147]. Сьогодш
давнш народний звичай перейшов на сучасний символ державносп - прапор.
Заслуговуе на увагу тлумачення льв1вського тюркознавця М. Роговича щодо давньо! украшсько! традицп поеднання синього та жовтого кольор1в, яке вш уперше офщшно оприлюднив у 1990 року на науковш конференцп в Мшську «Слов'яни: едшсть 1 р1зномаштшсть» у вистут «Укра!нська нащональна символ1ка в юторичному контексп».
Так, згщно з його твердженням, сучасне простор1чне слово «хохол» -монгольського походження. Лексема складаеться 1з двох компонент1в: «хох» -синш, голубий, небесний та «улу» («юлу») - жовтий. Кшцевий голосний звук 1з часом занепав, 1 вщповщна лексема змшила звучання на «хохул», тзшше - на «хохол» у результат! трансформацп звука [у] в останньому закритому склад1 в [о]. Отже, народна традищя нашого народу доводить, що украшщ здавна мали глибоку духовну кореш.
Доказом того, що сиш й жовт кольори були наявними у слов'ян ще до татаро-монгольсько! навали, можна вважати моза!ки Софп Кшвсько! - пам'ятки давньорусько! культури початку XI стол1ття. Так, у смальт синього ультрамаринового кольору можна розр1знити дев'ять вщтшюв - вщ темно-синього до блакитного. У смальт синього кобальтового кольору !х п'ять, а синш кол1р шдиго мае с1м вщтшюв...
У жовтш «с1м'1» смальт - сорок чотири вщтшки! Усього ж у ки!вських моза!ках 18 основних кольор1в 1з 143 вщтшками. Окрему групу становлять золот й ср1бш смальти 25 вщтшюв - усього [5-151].
1з часом внутр1шня та зовшшня оздоба украшсько! хати трансформуеться на рушникове полотно. Рушник функщонуе в систем1 культури як творча, художня, юторична цшшсть та вщображае зв'язок минулого 1з сучасним.
На рушников1 наш1 предки через в1зерунки передавали сво!м нащадкам усю шформащю, яку треба було залишити тсля
себе. Тому кожна рисочка, крапочка, гшка, пташка щось означали. Рушник став невщ'емною частиною арх1тектурно! композици украшщв, символом дороги, що веде до сонця.
Рушник мав неабияке значення тд час буд1вництва житла. Закладаючи хату, на рушник клали хрест, букет квтв, хл1б, сшь 1 ставили кухоль 1з водою чи вином. Старший майстер брав до рук рушник 1з хл1бом, цшував його, примовляючи: «Господи, допоможи!»
Так само збершся звичай: будуючи хату, останню крокву на завершення даху заносити на рушниках, як1 пот1м дарували майстрам. Наймолодший 1з майстр1в мав поставити на вершину даху «вшок» - букет 1з гшок берези або дуба, разом 1з кв1тами, пов'язаними рушничком, якого для ще! мети вишивала майбутня господиня дому.
У новозбудовану хату входили також з шоною, вишитим рушником, хл1бом-сшлю. Усе це символ1зувало над1ю на добро й щастя в житп людини.
Рушники розмщували в хат1, ними прикрашали шони, фотограф!!, портрети, дзеркала, оздоблювали сволок, двер1, вшна.
Так, наприклад, давш трипшьщ малювали на дверях хати Дерево Життя або Св1тове Дерево в триединш сутносп буття. Це те незвичне дерево, що являе собою основу Св1тотворення. Маляр! намагалися вщтворити його космогошчний образ, який у ширшому значенш трансформувався в дерево, на якому «живе Господь Бог», а у вужчому - до родинних масштаб1в (весшьне гшьце, рушник) як народний елемент внутр1шньо! арх1тектурно! оздоби.
Намальоване в хат дерево мало символ1чне значення й вщтворювало важлив1 життев1 поди украшсько! родини. За поясненням заступника з науково-фондово! роботи Нащонального закладу «Музей 1вана Гончара» Ю. Мельничука, Дерево Життя зображуеться квгтучим. Кв1ти символ1зують людське життя сьогодш, бруньки - зародки майбутшх поколшь, а плоди - людсью д1яння, р1зш за своею суттю. Найчаспше Дерево вишиваеться таким, що проростае ¡з
«вазона», горщика. Це символiчне зображення Дерева Роду виросло з гшочки, вщламано! вiд Св^ового Дерева Життя. Горщик семантично означае першопредка, культуру. Дерево нiколи не котюе якусь конкретну рослину, !! листя, квiти, чи плоди. Завжди це узагальнений образ, у якому все символiчне. Багато мотивiв та орнамешив подають схематично маленькi дерева, як чергуються за кольором, школи за конфiгурацiею, розмiром. Часто рушниковi композицп супроводжують виноград, дуб, лшея, троянда тощо.
Над Деревом частину полотна залишали бiлою. Це символiзувало Боже благословення, свiтле майбуття наступних поколiнь.
Рис. 1. Дерево життя
Дерево Життя часто оточують хрестами, зорями, паростками зерна. Важливо, щоб Дерево Життя було симетричним, урiвноваженим. Яруав мае бути не менше нiж три. Три поверхи -Священна Тршця, щасливе сiмейне життя; чотири - реалiзацiя iдей, добробут i статок родини; п'ять - утшення творчих задумiв, духовнi цiнностi; шiсть - еднання з Богом, духовна i фiзична досконалiсть; сiм - приеднання до невидимих свтв, законiв Всесвiту.
В орнаментацп укра!нських рушникiв майстринi прагнуть передати красу i пишнiсть природи, !! буйне цвiтiння. Часто вони розмщують на стеблi величезну кшьюсть рiзноманiтних квiток, майже не зображаючи листя.
Дерево Життя - найдавшший сакральний символ, що вiдображае наповнення свiту язичницько! мiфологii новим християнським образом. Структура Дерева Життя вiдображае уявлення наших пращурiв про свiтобудову - триедшсть буття; е фiлософським осмисленням категорп вiчностi - минулого, сучасного, майбутнього; е символом невичерпних життевих сил, постiйного оновлення та вщродження. Крона дерева - це духовний св^, стовбур - матерiальний свiт, а корiння - пщземний потойб1чний свiт.
Серед символiв, що включали до орнаменту укра!нського рушника, слщ виокремити таю:
Рис. 2. Виноград - виноград - символ та!нства створення ново! ам'!. Життедайшсть винограду означае плодючiсть роду, його несюнченшсть. Це символ християнства, тому вишиваеться на родинних рушниках. Виноград - едина з уах рослин, яка найбшьше вбирае сонячно! енергii й зберiгае !! в ягодах довгий час, вщтак мае пряме вщношення до нашого свггила. Сад-виноград - це життева нива, на якiй чоловiк - аяч, а дружина зобов'язана ростити i доглядати за родовiдним деревом;
Рис. 3. Лшея - лшея (крин) - символ чистоти, невинносп, досконалосп. Ця квiтка популярна передуам у рушниках iз Деревом Життя. У контурi геометричного узору лш! вбачався силует пари птахiв -знак любовь О^м квiтки, невщ'емною частиною орнаменту був листок i бутон, якi складають нерозривну композищю потрiйностi. Лiлiя - ж1ночий символ, сама
суть енергл вологи. У нш закладено народження, розвиток 1 нескшченшсть
життя;
Рис. 4. Троянда - троянда (ружа) - улюблена кв1тка украшщв, уособлення небесно!
досконалосп, в1чносп, краси. Означае нескшченний сонячний рух ¿з в1чним вщродженням. У християнств! - символ раю, небесного покровительства. Троянди, складен! в систему геометричного узору, були втшенням уявлення народу про Всесвгт як про систему;
Рис. 5. Сонце, вода, земля
- сонце - потужний сакральний символ. Уособлюе сонячну батьювську енерпю, а для пращур1в - знак священного вогню. Сонце зображають у вигляд! восьмикутно! розетки, кв1тки чи з1рки, а також у вигляд! ромб1в ¿з променями, хреспв у колц
- вода - друга стих1я, що утворила земне життя. Утшюе вологу материнську енерпю;
- земля - символ плодючосп. Щедро зааяна земля зображувалася у вигляд! ромб1в. Ц знаки, що дшшли до нас ¿з глибоко! минувшини, - Сонце, Вода ! Земля
- становлять життедайну тршцю ! неподшьш в орнаментах укра!нсько! вишивки;
- голуби - символ любов1, чесност!, щирост! та в1рносп подружнього життя. Голуб - символ духовносп; у християнств!
- символ Святого Духа. Первюно цих птах1в зображали як небесних представниюв. На весшьних рушниках
вишивають ¿з голубами Дерево Життя або кв1тучу гшку. 1х зображують парами, зосередженими навколо Дерева, що також символ1зуе кохання, взаемне притягання, близьюсть. Не можна зображувати птах1в вщвернутими вщ стовбура Дерева.
1нод1, замють птах1в, над мотивом Дерева зустр1чалося зображення сонця з променями.
Рис. 6. Голуби
Для укра!нщв як спадкоемщв давньо! землеробсько! цившзацп характерне розма!ття орнаменпв ¿з ромбами та квадратами. Квадрати та ромби - одш з найпоширешших геометричних знаюв у вишивщ. Ц чотирикутники символ1зують Матер1ю. Квадрат - стшка ф1гура, що вщображае Матер1ю статичну. Ромб, який сто!ть на однш точщ, мае велику свободу для руху й вщображае Матер1ю в динамщ. У духовнш сво!й шостаа ромб - «душа в окрас!» (з народно! термшологл). Квадрат ! ромб у бшьшосп кулкпв зображують Землю, а тому здавна вважаються знаками благополуччя, матер1ального багатства, достатку.
Вар!ацп цих чотирикутниюв - подш хрестом на чотири частини. За дослщженнями науковщв та за давшми духовними знаннями, це й косм1чний символ родючосп, плодючост! е щеограмою зааяного поля.
Коло як символ досконалосп - уособлення Духа. Пром1жною ланкою м1ж ними постають восьмигранник, або восьмикутник, що символ1зуе духовну трансформащю людини, шлях душ! в земних умовах.
Висновки. Укра!нськ! народн! звича!, трансформован! в елементи арх!тектурно! композицп, вщкривають шлях до розумшня внутр1шнього св1ту наших предюв, !х св1тогляду ! зв'язюв з1 св!товими традищями. Орнаменти, вщтвореш на
розписах укра!нських хат i вишивцi рушникiв, - це знакова система, за допомогою яко! передано настанови для прийдешнiх поколшь. Тому важливо розумiти, що протягом тривалого
юторичного перiоду укра!нський народ писав свою власну юторш та фшософш, розумiння яко! дае можливють вiдтворити крaщi традицп народу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Воропай Олекса. Звича! нашого народу : Етнограф1чний нарис / Олекса Воропай. - Мюнхен : Укра!нське видавництво, 1966. - Т. II. - 448 с.
2. Жайворонок В. В. Знаки украшсько! етнокультури : Словник-доввдник / В. В. Жайворонок. - Ки!в : Дов1ра, 2006. - 703 с.
3. Лозко Г. Коло Свароже : Ввдродженш традицп / Г. Лозко. - Ки!в : Украшський письменник, 2005. - 222 с.
4. Саншкова Л. П. Етнофеноменолопя староукрашсько! культури / Л. П. Саншкова. - Ки!в : Аратте, 2009. -776 с.
5. Степовик Дмитро. Скарби Укра!ни : наук.-худож. кн. : для серед. та ст. шк. в1ку / Д. В. Степовик. - Ки!в : Веселка, 1990. - 192 с. : шюстр.
6. Дрешпак В. М. Украшська нац1ональна доброзвичаев1сть : [навч. поаб.] / В. М. Дрешпак, Н. Г. Чередник, Ю. М. Чередник ; Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Укра!ни, Дшпропетр. регюн. 1н-т держ. упр. -Дншропетровськ : ДР1ДУ НАДУ, 2011. - 112 с. : рис.
REFERENCES
1. Woropay O. Traditions of the our people. Еthnographic essay. / O.Woropay - Munich, 1966. - 448 р.
2. Zhajvoronok V.V. Signs of Ukrainian ethnoculture: Dictionary-directory // V.V. Zhajvoronok. - К.: Dovira, 2006. - 706 p.
3. Lozko Halyna Kolo Svarozhe: nation's revival / Halyna Lozko. - К. : Ukrains'kyj pys'mennyk, 2004. - 222 р.
4. Sannikova L.P. Ethnophenomenology of the Old Ukrainian Culture / L.P. Sannikova. - K.: Aratte, 2009. - 776 p.
5. Stepovyk D. V. Measures of Ukraine / D.V. Stepovyk. - K. : Veselka, 1990. - 192 p.
6. Ukrainian national self-respect / V.M. Dreshpak, N.G. Cherednyk, Y.M. Cherednyk. - DRIDU NADU, 2011. - 112 p.
Рецензент: Свсеева Г. П., д-р наук держ. упр. Надшшла до редколеги: 15.12.2018 р.
