CC BY
11
УДК 621.331
МАКСИМЧУК В.Ф., ЛАГУТА II. (УКРЗАЛ1ЗНИЦЯ), СИЧЕНКО В.Г. (ДНУЗТ)
ЕЛЕКТРИФ1КАЦ1Я, ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЬ...
Представив д.т.н., професор Гетьман Г.К.
Поштовхом до початку практичного викори-стання електрично! енерги в якостi джерела тяги на затзничному транспортi послужила промислова виставка в Берлiнi (1879 р.), на якш був продемонстрований макет електрифшова-но! залiзницi з шдведенням електрично! енерги до локомотива по рейках.
Ще до цього росiйський iнженер Ф.А. Проць-кий у 1876 роцi здiйснив у передмют Петербурга тд Сестрорецьком передачу електрично! енерги по залiзничним рейкам на вщстань у 3,5 версти.
Перша лшя електричного трамваю в Росш-ськiй iмперi! побудована у Киeвi (1892 р.).
Першою на територп Радянського Союзу бу-ла введена в експлуатащю електрифiкована д> льниця Баку - Сабунчi - Сурахани довжиною 20,5 км. На данш дiльницi була прийнята система постшного струму напругою 1200 В. В якост перетворювальних агрегапв на тягових шдстан-цiях використовувалися мотор-генератори i од-ноякiрнi перетворювач^ виготовленi заводом «Динамо» для електрично! залiзницi Петербург - Оринieнбаум - Красна Горка, будiвництво яко! було зупинено у 1914 рощ через початок свгго-во! вiйни. Моторвагонш (13 шт.) i причiпнi (13 шт.) вагони були виготовлеш на Митищен-ському та Брянському заводах.
Вперше у Росiйськiй Федерацi! було елект-рифiковано магiстральну дiльницю з примюьким рухом Москва - Митищ^ бувшо! Пiвнiчно! зал> зницi, довжиною 17,8 км. Переведення на елект-ротягу дано! дiльницi послужило початком тех-нiчно! реконструкцi! росiйських залiзниць.
На територi! Укра!ни iсторiя електрифшаци розпочалася iз дiльницi Запорiжжя - Кривий Р^ (Долгинцеве), будiвництво пристро!в електро-постачання на якiй почалося у першому квар-талi 1932 року. Дшьниця була введена у експлуатащю у листопадi 1935 року.
Придншровська зал1зниця
До 1958 року на Придшпровськш залiзницi працювала всього одна електрифiкована дшь-ниця на постiйному струмi Долгинцеве - Запо-рiжжя довжиною 203,6 км, яку обслуговували
7 тягових шдстанщй i електровозне депо на ст. Ншополь. Електровозами перевозилося 8,8 % вантаж1в залiзницi.
У 1958 рощ було переведено на електричну тягу дшьницю Нижньоднiпровськ-Вузол - Чап-лене по проекту Дншродшротрансу (автор А.О. Кшьман). До кiнця 1959 року було переведено на електричну тягу ще 120 км на напрямку Чаплине - П'ятихатки.
У 1961 рощ було електрифшовано дшьницю Мудрьона - Саксагань - П'ятихатки з вщгалу-женням на Рядову - Грековату довжиною 97,6 км, у 1962 рощ - П'ятихатки - 67 км iз бу-дiвництвом по ст. П'ятихатки-Стикова парку стикування постшного i змшного струму.
У 1964-1965 роках була завершена робота по електрифшацп дшьнищ Лозова - Синельникове - Запорiжжя довжиною 202 км.
У 1968 рощ була електрифшована дшьниця Красноармшськ - Павлоград - Новомосковськ-Нижньодншровськ - Дншродзержинськ, довжиною 253 км з одночасною електрифшащею двох паралельних ходiв Новомосковськ - Ниж-ньодшпровськ-Вузол.
В 1970 роцi введена електротяга на дшьнищ Мелггополь - Омферополь (244,3 км), який був заключним ланцюгом електрифшовано! на пос-тiйному струмi напругою 3,3 кВ магiстралi Мо-сква-Сiмферополь. У 1972 рощ дана електриф> кована мапстраль подовжилася на 80,8 км до Севастополя.
В 1973 рощ здшснена та введена в експлуатащю дшьниця Острякове - €впаторiя (60,4 км). У 1981 рощ введено електротягу на д№нищ Кривий Р^ - Долинська (Тимково) довжиною 53,4 км.
Роботи активно продовжувалися до 1973 року i на сьогодш на залiзницi електрифiковано 1881,3 км або 59 % експлуатащйно! довжини залiзницi, при цьому питома вага електротяги в загальному вантажооб^у залiзницi складае близько 92 %. На залiзницi працюе 83 тягових шдстанци, 46 районiв контактно! мереж^ 25 районiв електропостачання, 21 монтерський пункт, один електромонтажний по!зд, дорожш
електромехашчш майстерш, дорожня електротехшчна лабораторiя.
Великий вклад у розвиток господарства у вщповщш перiоди здiйснили Зезюлшсь-кий В.Ф., Бондарев М.М., Кшьман А.О., 1вчен-ков 1.Я., Бабенко 1.Д., Таслицький Я.Н., Сама-рець Л.1., Колихаев I.I., Худокормов В.В., Кучма К.Г. та багато шших.
ГОвденно-Захщна залiзниця
В липш 1953 року на залiзницi створена служба електрифшацп i енергетичного господарства (начальник Браерський I.I.).
Першу електрифшовану дiльницю Ки!в -Боярка (22 км) було введено в експлуатащю на постшному струмi 800 В з наступним переве-денням на 1650 В. До 1960 року продовжувала-ся електрифiкацiя Ки'вського вузла на постш-ному струма На 1 сiчня 1961 року було елект-рифiковано 141 км (Ки!в - Фастiв, Ки!в - Бро-вари, Ки'в-Волинський - Клавдiево).
В 1963 роцi було виконано роботи з переве-дення пристро'в електротяги з напруги 1950 В на 3300 В.
В 1963 рощ на Ивденно-Захщну залiзницю прийшов змiнний струм напругою 27,5 кВ (Миронiвка - Фаспв).
У 1967 роцi введено в експлуатащю електрифь кований напрямок Хупр-Михайшвський - Брова-ри з переведенням дiльниць Ки!вського вузла з поспйного струму напругою 3,3 кВ на однофазний змiнний напругою 25 кВ. Потрiбно вiдмiтити, що вперше в свгговш практицi дане переведення було здшснене без перерви в рус подщв.
Станом на 01.01.2008 року на залiзницi еле-ктрифiковано 2092,5 км або 46 % експлуатацшно! довжини залiзницi, при цьому питома вага електротяги в загальному вантажообшу залiз-ницi складае бшьше 92 %. На залiзницi працюе 33 тяговi шдстанци, 43 райони контактно! мереж!, 23 райони електропостачання, 4 монтер-сью пункти, один будiвельно-монтажний по'зд, дорожня електротехшчна лабораторiя.
Великий вклад у розвиток господарства у вщповщш перiоди часу здшснили Зубець П.Г., Зоргач Р.П., Прошчев 1.С., Щорс В.М., Д!яко-ненко А.М., Литовець В.Т., Малишев В.Т., Ту-ришев А.Г., Степанюк В.С., Сухомлинов В.О. та багато шших.
ГОвденна залiзниця
1стор!я електрифiкацii Ивденно! залiзницi розпочалася дня пуску в липш 1959 року першого електропо'зду вщ станцп Харюв-
пасажирський в сторону Мерефи. Уже в 1958 рощ контактну мережу протягнули вiд Козачо! Лопанi до Лозово! (205,1 км). До 1971 року Ха-ркiвське, Бiлгородське та Куп'янське вщдшен-ня були повнiстю електрифшоваш.
Станом на сьогоднi на залiзницi електриф> ковано 1232,8 км або 44 % експлуатацшно! довжини залiзницi, при цьому питома вага електротяги в загальному вантажообшу залiзницi складае близько 50 %. На залiзницi працюе 41 тягова шдстанщя, 28 районiв контактно! мережу 12 районiв електропостачання, 16 монтерсь-ких пунктiв, дорожня електротехшчна лабора-торiя.
Великий вклад у розвиток господарства у вщповщш перюди здiйснили Майоров В.К., Пономарьов В.1.,Козачок М.П., Гордеев В.М., Дядченко В.М., Коробка О.Т., Семанчук В.К., Шевцов В.1., Рябець П.М., Масалов М.А. та багато шших
Львiвська залпниця
Лiтопис електрифiкацi!' залiзницi розпочався з 1956 року, коли було вщкрито рух на електро-тязi на перевальнш дiльницi Мукачево -Лавочне (77 км). Саме на цш складнш дiльницi електрична тяга прийшла на замiну паровiй.
В 1960-1962 рощ були введет в експлуатащю дшьнищ Мукачево - Чоп, Лавочне - Стрий, Стрий - Львiв. Електрифшащя цих дiльниць мала велике значення для здшснення транспортних зв'язюв з Чехiею, Словаччиною, Угорщиною.
В 1964-1966 роцi електрифшовано дiльницю на змiнному струмi Здолбушв - Красне - Львiв, яка стала одним iз ланцюгiв залiзничних мапс-тралей Донбас-Кривий Рiг - Львiв - Держкор-дон, Ки!в - Львiв - Держкордон.
У 1967 рощ на Львiвському залiзничному вузлi введена одна iз самих складних станцiй стикування змiнного i постiйного струму.
В цей же перюд введено в експлуатацiю електрифшований напрямок Обшорин - Самбiр - Сянки - Ужгород, а в 1971-1972 рр. Львiв -Мостиська-2 Держкордон.
На даний час на залiзницi електрифшовано 1424,2 км або 32 % експлуатацшно! довжини залiзницi, при цьому питома вага електротяги в загальному вантажообшу залiзницi складае б> льше 80 %. На залiзницi працюе 55 тягових шд-станцi!, 31 район контактно! мереж^ 10 райошв електропостачання, 19 монтерських пунктiв, один електромонтажний по!зд, дорожнi електромехашчш майстернi, дорожня електротехш-чна лабораторiя.
Великий вклад у розвиток господарства у вщповщш перюди здiйснили Македонський С.Ю., Нетяженко В.1., Аникiн Л.А., Куракiн 1.В., Катонов Л.М., Замай Ф.С., Пузик Д.Г., Максимов П.С., Сабуров В.В., Петров В.Ф., Корш-енко В.В., Роговик Л.В., Лутчак Г.1. та багато шших.
Одеська залiзниця
Електрифiкацiя Одесько! залiзницi розпоча-лася у 1960 рощ. Перша дшьниця Знам'янка -П'ятихатки довжиною 115 км була введена в експлуатащю 30 вересня 1962 року.
В 1963 рощ введено в експлуатащю дшьни-цю Знам'янка - Шевченко - Мирошвка, в 1971 - Хiровка - Помiчна - Колосовка, в 1972 - Ко-лосовка - Одеса, в 1974 переведений на елект-ротягу Одеський затзничний вузол, включаю-чи примюьку дшьницю до ст. Бшгород-Днiстровський.
1нтенсивна електрифiкацiя вiдбувалася в пе-рiод 1985-1992 рокiв. В щ роки були введенi в експлуатащю електрифшоваш дiлянки Знам' янка - Долинська, Вапнярка - Котовськ -Помiчна.
Сьогоднiшнiй стан залiзницi - це 1701,8 км електрифшованих дiльниць або 42,4 % вщ !х експлуатацiйно! довжини, при цьому питома вага електротяги в загальному вантажооб^у залiзницi складае бшьше 85 %. На залiзницi працюе 30 тягових пiдстанцiй, 42 райони контактно! мереж, 23 райони електропостачання, 19 монтерських пункпв, дорожня електротех-нiчна лабораторiя.
Великий вклад у розвиток господарства у вiдповiднi перюди здшснили Цихман А. I., Омаков Б. К., Ращупкiн В. М., Григорьев В. М., Хлизов М. М., Струнова Т. С., Вохмшцев Б. О., Самбiрський А. С. та шш.
Донецька залiзниця
Електрифшащя на Донецькiй залiзницi роз-почалася iз дiльниць Слов'янськ - Славкурорт (1958-1961 рр., 8 км), Лозова - Микитака (1958-1961 рр., 170,3 км), Чаплино - 450 км (1959 р., 137,3 км.). 1нтенсивно проводилася електрифшащя в 1960-1965 роках та продовжу-еться i зараз.
Станом на 1 шчня 2008 року на залiзницi електрифiковано 1281,8 км або 46 % експлуа-тацшно! довжини залiзницi, при цьому питома вага електротяги в загальному вантажооб^у залiзницi складае близько 90 %. На залiзницi працюе 58 тягових шдстанци, 39 районiв кон-
тактно! мереж, 22 райони електропостачання, 13 монтерських пункпв, дорожня електротех-шчна лабораторiя.
Великий вклад у розвиток господарства у вiдповiднi перiоди здшснили Бурдш М.М., Фiль 1.М., Нем^щш П.С., Аверкiн В.1., Буков-ський В.1., Бiтюков С.Д., Коломiець В.В. та багато шших.
Сучасний стан i обсяги електрифжацп. Електрифжащя залпниць УкраТни за перiод й- незалежностi. Перспектива електрифжацн
Найбiльшi обсяги електрифшацп на терито-рi! Укра!ни за радянськi часи були здшснеш за перiод 1956-1960 рр. - 1147,7 км , 1961-1965 -2094,52 км, 1966-1970 - 1722,9 км, 1971-1975 -1388,9 км, в подальшому за п'ятирiчку до 1991 року в експлуатащю вводилось 419-624 км но-вих електрифшованих лшш.
22 червня 1993 року в Державнш адмшют-рацi! залiзничного транспорту Укра!ни (Укрза-лiзницi) створено Головне Управлшня зв'язку, енергетики i обчислювально! технiки. Вперше в практищ залiзниць СНГ в структуру робочого апарату був введений Главк, який об'еднав три велию управлшня, таю як, Управлшня автоматики, телемехашки та зв'язку, Управлшня еле-ктрифшаци та електропостачання, Управлшня обчислювально! техшки.
Одним iз напрямкiв роботи Управлшня еле-ктрифiкацi! та електропостачання Укрзалiзницi було здiйснення технiчно! полiтики щодо елек-трифiкацi! залiзниць. За його шщативою була розроблена та затверджена Державна програма електрифiкацi! залiзниць Укра!ни на перiод 1994-2004 рр. Щею програмою передбачалося здiйснити електрифiкацiю 2148 км експлуата-цiйно! довжини залiзниць, що в свою чергу повинно було сприяти збiльшенню питомо! ваги електротяги до 85 %. За рахунок реалiзацi! Програми електрифшаци протягом 1994-2004 року полiгон електрифшаци на залiзницях Укра!ни збiльшено на 1127,42 км або на 13,6 %. Повнютю реалiзувати завдання Програми не дозволило фшансове положення залiзниць Укра!ни та вiдсутнiсть фiнансування зi сторони держави.
Значний вклад у розвиток електрифшаци за-лiзниць Укра!ни у перюд 1993-2010 роки внесли таю фахiвцi як Анохов 1.В., Корнiенко В.В., Малишко 1.В., яю у вiдповiднi перiоди очолю-вали Головне управлiння електрифiкацi! та електропостачання, Пашчний В.1. - заступник начальника Головного управлшня електрифшаци та електропостачання, начальники служб елек-
тропостачання - Донецько! - Дем'яненко О.1., Бiтюков С.Д., Пiвденно! - Козачок М.П., заступник начальника служби - Дядченко В.М., Ивденно-Захщно! - Сухомлинов В.О., Одесь-ко! Суглобов О.1. та iншi.
12.09.2005 року наказом №284-Ц було за-тверджено Проект напрямюв електрифiкацi! залiзниць Укра!ни на 2005-2008 роки, згiдно з яким за рахунок власних кошпв залiзниць Укра!ни та залученням кошпв iнвесторiв пе-редбачалося здiйснити електрифшащю 875 км головних колiй залiзниць. Вiдповiдно до вста-новлених завдань за рахунок кошпв залiзниць було електрифшовано напрямки Дебальцеве -Комунарськ (35 км) Донецько! залiзницi, Коро-стень - Шепетiвка (152 км) Ивденно-Захщно! та Полтава - Люботин (116 км) Пiвденно!, всього 303 км.
Наказом вщ 08.11.2007 №525-Ц затверджена та введена в дда Програма електрифiкацi! зал> зниць Укра!ни на 2008-2020 рр.
Програма електрифшаци залiзниць Укра!ни на 2008-2020 роки (далi Програма) е одним iз прiоритетних напрямкiв розвитку залiзничного транспорту Укра!ни.
В умовах постiйно зростаючих цiн на наф-топродукти та значно! зовнiшньоекономiчно! залежностi Укра!ни вщ постачальникiв нафто-продуктiв електрифiкацiя залiзниць набувае особливо! актуальностi для загального шдви-щення економiчно! ефективностi залiзничного транспорту, зменшення його негативного впли-ву на навколишне природне середовище, забез-печення високих соцiальних стандарта транспортних послуг.
Оптимальним, на думку мiжнародних екс-пертiв, для кра!н з розвинутою залiзничною iнфраструктурою е електрифкащя 50-60 % за-гально! довжини залiзничних мереж кра!ни з виконанням ними 90-95 % загального обсягу перевезень.
На сьогодш за абсолютною довжиною елект-рифiкованих залiзниць Укра!на займае 10-те м-сце серед кра!н свггу та 6-те серед кра!н Свропи.
Метою Програми е електрифiкацiя най-бiльш економiчно обгрунтованих напрямкiв залiзниць Укра!ни i зниження за рахунок цього витрат залiзниць на енергоносп, зменшення собiвартостi перевезень та тдвищення якостi послуг з перевезення ванташв та пасажирiв.
Програма передбачае електрифшащю 2254 кiлометрiв залiзничних колiй. При !! реалiзацi! експлуатацiйна довжина електрифшованих за-лiзничних колiй Укра!ни складе 11905,27 км, або 54,4% вщ загально! довжини колiй.
Пiд час електрифшаци виконуеться будiв-ництво тягових пiдстанцiй та спорудження тя-гово! мережi. Паралельно ведеться монтаж л> нiй живлення пристро!в автоблокування, елек-трично! централiзацi! та зв'язку, лшш зовнiш-нього електропостачання. Також проводиться модернiзацiя, реконструкцiя та впровадження нових систем СЦБ та зв'язку.
Завершення всього комплексу робiт дозволить виконувати перевезення на електротязi з виходом на порти Чорного моря, оргашзувати рух пасажирських по!ящв паралельним напря-мком на Крим, частково роздшити рух вантаж-них та пасажирських по!здiв з видшенням ви-сокошвидкiсних дiльниць, збiльшити пропуск-ну спроможнiсть напрямкiв.
Реалiзацiя Програми дозволить розв'язати таю першочерговi завдання галузк
- зниження собiвартостi перевезень або спо-вiльнення темпiв !! зростання при постiйно зростаючих цшах на енергоносi!;
- тдвищення безпеки руху по!здiв, якостi обслуговування;
- пасажирiв та прискорення перевiзного процесу;
- забезпечення максимально! економи дизельного палива та iнших паливно-мастильних матерiалiв;
- впровадження видiв тяги, яю забезпечу-ють найнижчу собiвартiсть перевезень;
- полшшення екологiчного стану за рахунок зменшення шюдливих викидiв в атмосферу.
Виконання електрифiкацi! всiх вказаних в Програмi дiльниць дасть змогу розширити полi-гон електрифiкацi! на Укрзалiзницi i зменшити обсяги перевезення теплотягою в декшька разiв. При цьому значно зменшуються щорiчнi витра-ти дизельного палива на тягу по!ящв i досяга-еться значна економiя витрат коштiв на оплату енергоносив. Також за рахунок зменшення витрат дизельного палива скорочуються платеж! за забруднення навколишнього середовища.
За рахунок електрифшацп дшьниць Долин-ська - Микола!в - Херсон - Вадим - Джанкой буде створений другий, паралельний основному, електрифiкований хщ на Крим та до пор^в Чорного моря.
Електрифiкацi! напрямкiв Полтава - Крас-ноград - Лозовата - Красноград - Новомос-ковськ сприяе розмежуванню вантажного та пасажирського руху на напрямках Ки!в -Донецьк, Бшгород - Держкордон - Крим та Харюв - Днiпропетровськ.
Електрифшащя дiльниць Бахмач-Гребiнка-Черкаси - 1м. Т. Шевченка - Помiчна, Конотоп
- Ворожба - Суми - Люботин дозволить вщхи-лити вантажопотш на швдень Укра!ни та порти Чорного моря, оминаючи центральш регiони Укра!ни, i дасть змогу вивiльнити дшьницю Конотоп - Бахмач - Кжин - Дарниця для шви-дюсного пасажирського руху у напрямку Моск-ви та розвантажити Дарницький зашзничний вузол, що знаходиться у межах мегаполюу Ки!в.
За рахунок електрифшаци створюеться сощ-альний ефект - поява додаткових робочих мюць по експлуатаци нових пристро!в електро-постачання. На пiдприемствах-виробниках об-ладнання для потреб електрифшацп в сумiжних галузях вiтчизняно! промисловостi будуть створюватися новi робочi мiсця, що забезпечуе зайнятють населення, пiдвищуе !х матерiальне становище, дозволить скоротити державш ви-плати з безроботя, витрати на перетдготовку кадрiв i забезпечить збiльшення надходжень до бюджетних i позабюджетних фондiв за рахунок вiдрахувань з оплати пращ, а також податку на додану вартють реалiзовано! продукцi!.
Станом на 01.01.2011 року експлуатацшна до-вжина електрифiкованих залiзниць Укра!ни скла-дае 9877 км, або 45,5 %, доля електротяги в екс-плуатацiйнiй роботi дорiвнюе 89,7 %. При оч^-
ваному зростанш обсяпв перевезень до 2020 року на 29,6 % в результат виконання Програми елек-т^рифiкацiï обсяги перевезень на електротязi зрос-туть на 51,3%, а перевезення теплотягою змен-шаться бiльш як у три рази. При цьому полiгон електрифшацп зросте до 54,4 % i на к1нець 2020 року електричною тягою буде перевозитися бли-зько 95 % ванташв та пасажирiв.
На сьогоднiшнiй день у зв'язку iз завдання-ми щодо розмежування напрямюв руху ванта-жних i пасажирських поïздiв та впровадженням руху швидюсних поïздiв здiйснюeться перегляд заходiв з електрифiкацiï залiзниць Украïни на найближчi сiм рокiв та ix перезатвердження.
Ключовi слова: електрична тяга, електри-фiкацiя, економiчне використовування енерго-ресурсiв, собiвартiсть перевезень.
Ключевые слова: электрическая тяга, электрификация, экономическое использование энергоресурсов, себестоимость перевозок.
Keywords: electric traction, electrification, economic using of energy, the transportation costs.
