CC BY
7
Експресившсть концептуально!' метафори Петра Перебийноса Expressivity of Peter Perebyinis's Conceptual Metaphor
Валерiя Белшська 1
Valery Belinska
Анотащя. У статт проаналiзовано ознаки експресивност у творах укранського поета Петра Перебийноса, зокрема в метафоричних конструщях, як репрезентують його iдiостиль. Представлено таю риси поетовоТ мови, як кiнематографiчнiсть, метафоричнiсть, динамiзм, тематична опозицiйнiсть, казковють, контрастивнiсть опису, а також уживання сленгових одиниць. Ус вони е складниками метафоричних конструкцiй, що створюють експресiю в описi почуттiв лiричного героя.
Ключовi слова: Петр Перебийню; метафорична конструкцiя; динамiка; статика; контраст; кiнематографiчнiсть.
Abstract. The article analyzes the signs of expressiveness in the works of the Ukrainian poet P. Perebyinis, in particular in the metaphorical constructions that represent his ideostyle. The features of the poetic language, such as cinematography, metaphoricity, dynamism, thematic opposition, fabulosity, contrast of description, and the use of slang units are presented. They are all constituents of metaphorical constructions that create expression in describing the feelings of a lyrical hero.
Keywords: Peter Perebyinis; metaphorical construction; dynamics; statics; contrast; cinematography.
1H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University 29 Alchevskyh Street, Kharkiv, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.52-2
LCC Subject Category: PG3801-3987
Received 20.10.2019 Accepted 28.11.2019 Published online 30.11.2019
Corresponding Author: valerybelinska@gmail.com
© 2019 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License IOU
ВСТУП
У поетичному мистецтвi важливим e зворот-нш ефект - сприйняття поезп читачем (слу-хачем), який мае або 3Biprn^ сво! думки з по-етовими, або за допомогою автора вiдкрити для себе новий свт Цей ефект створюеться за допомогою стилктичних елементiв безпо-середнього впливу - вiзуальностi, динамiчно-сп, контрасту, антитези, гiперболи тощо. Тобто мова поета спрямована на розумшня рецитентом його мотивiв, системи духов-них цiнностей, загалом мовно! картини свь ту (далi - МКС). При цьому справжнш поет не тдлаштовуеться пiд рiвень читача (слухача) - вш намагаеться залучити останньо-го до свого метафоричного свпу.
Украшсью вченi активно дослщжують щю-стиль авторiв художнiх текс^в, зважаючи й на засоби формування в них ознак експре-сивностi. Так, I. Голубовська зазначае цю рису як провщну ознаку концептуально! метафори. За ii словами, саме ощнно-
експресивна метафора «вщ^рае значну роль у конституюванш мовних картин свь ту. Зберiгаючи яскраву образнiсть, тдкрш-лену прозорктю внутрiшньоi форми, ощн-но-експресивна метафора завжди емоцшно насичена та стилктично маркована. Вона насамперед спрямована на формування в адресата емоцшно-ощнного ставлення до позначуваного» [3, с. 184]. Компонент «ощнний» у такому разi стосуеться того рь зновиду емоцш, якi виникають пiд час сприйняття певного явища, - зокрема пест-ливiсть, принизливiсть, презирство, схваль-нiсть тощо. У свою чергу ощнно-експресивна метафора може породжувати стереотипи - «еталоннi нащонально-культурш уявлення (образи), що вiдiграють величезну роль у продукуванш мовою вто-ринного символiчного простору», форму-вання якого значною мiрою належить до компетенцп колективного (етшчного) пщс-вщомого [3, с. 184]. Н. Бондар говорить про гностико-асощативно-ощнш параметри ет-
шчно'1 мовно'' свщомост^ осюльки ощнно-експресивна метафора породжуе усталенi етноментальнi уявлення, завдяки яким мо-ва продукуе вторинний символiчний прос-тiр [1, с. 173-174]. За словами А. Мойаенка, автор iз метафор складае систему внутрш-нiх знакових елементiв тексту [6, с. 12], тоб-то останнш не може бути без ознак експре-сивностi. Хоча, з шшого боку, опису сыьсь-кого життя, за словами М. Максюти, власти-вi статичнi риси - узвичаешсть, постiйнiсть, усталенiсть тощо [3, с. 110]. А це саме сфера поета, мову якого ми проаналiзуемо в цш статть
Таким чином, метою статт визначаемо дос-лщження рис експресивностi у творах укра-'нського поета Петра Перебийноса. Завдан-ня статтi: проаналiзувати особливостi пое-тово' кiнематографiчностi, зокрема вiзуа-льш, колористичнi, а також динамiзм, ви-значити тематичну опозицiйнiсть, риси ка-зковостi, контрастивностi опису, авторсько'' метафоричность а також уживання сленго-вих одиниць.
Вщповщно до тако' мети серед характеристик означеного митця вщзначаемо насам-перед його щирiсть i чутливкть, особливо стосовно рщно'' землi, отчого краю та духо-вних колiзiй сучасно'' цивШзацп. Вiн гостро сприймае еколопчш негаразди, агресивний вплив урбашстики на сiльську природу, к-торичш бiди рiдного народу. Недарма про поезш Петра Перебийноса Д. Павличко за-значае, що це «сповщь мученика, якого тер-зае усвщомлення втрати свого найдорожчо-го, зрадженого словечка» [7, с. 10], а iншi до-слiдники стверджують, що поет належить до тих митщв, яю опираються «на глибину кторп народу, його духовнiсть i незнищен-ну совкть» [14, с. 12].
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Кiнематографiчнi риси поезiй
П. Перебийноса зумовленi тим, що митець мае i художницький талант, а тому ландша-фтний опис вщбуваеться через призму сприйняття пейзажиста, машфестованого виразними вiзуальними елементами. Це особливо виявляеться в таких фрагментах: «Стжний веч1р. Бша тиша. // Сит сутшки галяв. //1 довершетсть готична // срiбно-
кутого глля» [12, с. 475] (ознаки вiзуаль-ност - видыеш прикметники, переважно колористичш); «Висока готика тополь // Тонке мереживо гЫля» [12, с. 477] (ознаки вiзуальностi - метафоричш означальш сло-восполучення, що машфестують арх^екту-рнi елементи); «Хрестами перетнулися орбти та рiчки. // Небесне око хмуриться I дивиться на хрест» [12, с. 484] (ознака вь зуальност - видыена метафорична конс-трукцiя, iнша - домислена автором через вiртуальний елемент небесне око). При цьо-му колористичш елементи можуть машфес-тувати поеднання контрастних кольорiв: «Синя вирва, нитка золота» [12, с. 457].
«Картиншсть» ландшафтного опису поет навпъ конкретизуе вщповщними iменни-ками: «Картина осеш готова. // Жар1е охра. Фюлетом // цвте прозора акварель» [9, с. 219]. Видыеш ознаки - термши зобра-жального мистецтва - динамiзуються елементами живо'' природи (фюлетом цвте). Цей колiр зустрiчаемо в поезп «Картопля цв^е фюлетово...», де автор змальовуе не-величкi картинки - зображення на маминому вишиванш, що забарвлеш у казковий фь олетовий колiр, оскiльки саме такими нитками мама вишивае: «цлуеться джмелик ¡з мальвою», «гойдаеться сонце на соняху». Щ метафори вщтворюють ще й певний казковий ефект, осюльки «мама землю одягаеу святешну вишиванку з фюлетовою матж-кою» (видыена метафора свщчить про ду-ховне значення матерь Ще: «картопля цв1-те фюлетово мiж мамою та Укратою») [11, с. 96].
Такий опис щкавий насамперед колористи-чним спрямуванням, коли автор не робить жодного розрiзнення в кольорах, шби пере-буваючи увi снi. В шшш поезп - «Рожевий страх» - вш конструюе свiт уже в рожевому кольорь «рожеве море конюшини», «по-линна сль припорошила рожевi дт» [10, с. 101]. Загалом таке акцентування на коло-ристичних елементах у складi метафорич-них конструкцiй створюе експресiю ландшафтного опису.
Динамiчнiсть частiше властива наративним поезiям, де наявнi певнi дп чи процес. Так, описуючи укладання асфальту, автор нази-вае результат ще'' дп «могильною плитою» (у поета часто семантика бетону характери-
зуе урбашстичний опис). Цю «плиту» про-ломлюе смыивий зухвалий росточок, що «не помер тд пресом гарячим» i «розроста-еться дал1 I дал1 вгдчайдушний, чткий подорожник». Видыеш дiеслова е, по-перше, ди-намiчними, а по-друге - позитивними, опо-зицшними елементами до негативних, що в поета апрiорi характеризують мiсто. Зреш-тою, вiд цих дiй вщбуваеться метаморфоза iз самим асфальтом - «вулкатчний окрт смоли» стае шшим - «набухае, трщить вгд корння, // зелете родючий асфальт» [11, с. 94]. Видыеш динамiчнi дiеслова вказують на невблаганнiсть природного розкв^у, що конкретизуеться у прагненнi рослин (росточка) до життя.
Тематичш опозицп «село - мкто» та тотож-нi з нею «природа - людина», «мир - вшна», «живе - мертве» тощо ми видiляемо як одш з головних у тематичнiй площиш iдiостилю П. Перебийноса. Наприклад, елементи сыь-сько'' природи виявляють позитивну картину: «За селом риплять тополь // степ видте звгдаля», «Згасли соняхи сторогг, // серпень гречку змолотив» (быьшкть видь лених дiеслiв е динамiчними). У темпоральному аспект так позначаються межi «осшь - зима», коли вже згасли соняхи та серпень гречку змолотив, а також ще вшочкгв ость гожа з наречених не зтма, а зимовi характеристики автор асощюе з ядерною загро-зою: «I не вгриться, що може бути атомна зима» [11, с. 106].
У поезп' «Таемниця води», де описано озна-ки колишнього водного джерела, автор часто використовуе метафоричш конструкцп' як контрастовi показники опозицп «живе -мертве». Наприклад: «У джерелищах мочар-них // струметли чистI соки. // А тепер, мов яничари, // будяки стоять високг» [9, с. 156]. Машфестант «мертвого» компоненту (друге з видыених словосполучень) у цьому разi набувае глибшо'' семантики, ашж просто фiзичний показник наявност будя-юв, - i саме через порiвняння з яничарами, що негативно конотоване (як ознака «мерт-востЬ).
Живi ознаки поет традищйно виявляе не лише в метафоричному зктавленш з орш-тологiчними елементами («А душа курличе у самотит» [12, с. 456], де означений пта-шиний звук зктавляеться з мшорним ста-
ном душi - у самотит), але й флористични-ми (цьому нав^ь присвячено збiрку «Цивь лiзацiя дерев»). Так, дубок у нього зрештою набувае ознак вiчного життя: «/ став вiч-ним // дубок маленький, три листки» [8, с. 37] (о^м видыено'' метафорично'' ознаки, у цьому фрагмент присутня потршна лпюта, репрезентована зменшеною формою iменника, вщповщним узгодженим озна-ченням i вщокремленим неузгодженим).
Ознака казковостi виявляеться переважно в конкретних наративних поезiях iз казковим сюжетом. Так, у поезп' «Ми ходили з татом на баштан» автор асощюе баштан iз незна-йомою галактикою, де «розкотилися жов-то-зелен глобуси кавутв», де «кружеляла земля», «кружеляли кавуни», i т кавуни «могли б розлеттися в космоа, // якби не були прив'язаш до земл\ // пересохлими пуповинами. // I кружеляли кавуни // з теплою планетою, // як тимчасовг и супутни-ки» [11, с. 68]. Видыеш елементи й ознаки космiчного свпу складають метафоричш конструкцп' з лексемою кавуни, однак присутня й тема прив'язаност до землi (якби не були прив'язат до землГ).
Ця прив'язашсть становить узагалi одну з виразних рис щюстилю П. Перебийноса, де образш площини «земля - космос» сво'ми елементами зктавляються у складi метафо-ричних конструкщй. Це вщзначив i Д. Павличко через ви^в «погляд з вiчнос-тi» [7, с. 9]. Причому таю зктавлення виявляють часом дуже оригшальш паралелi -наприклад, «кавуни - Космос»: «Моститься сонечко на сон // десь там, за кавунами. // I марить сонний патисон // далекими вог-нями», де видыена сполука позначае не лише межi горизонту, але й астральне значен-ня поля, на якому й iншi рослини вiртуаль-но пов'язаш з Космосом (патисон марить далекими вогнями). I навпаки - рослинний елемент стае в поета частиною Космосу: «пливе окраець кавуна // в рожевому ту-мат» [12, с. 427] (у видыенш метафорi зк-тавляеться мкяць зi скибкою / окрайцем кавуна). Тобто ознаки метафоричной та казковост поеднуються в таких описах, ви-являючи як авторськ штенцп, так i сусшль-нi.
У наведених вище фрагментах вщзначають-ся й елементи контрасту, адже i колористи-
чш протиставлення (сине - б/ле), i речовин-ш (мертвий асфальт - живий росточок), i метафоричш (кавуни - супутники) спрямо-ванi на ефективний вплив на рецишента. Принагiдно слiд навести слова Д. Павличка щодо метафор П. Перебийноса: «володiе власним i надзвичайно сильним метафори-чним мисленням» [7, с. 5]. Наприклад, у строфi «Коли серпанок вереств //1 споти-кався на тдковь // шов степами Словосш // у вишиванц волошковш» [9, с. 135] видь леш дiеслова складають основу метафорич-них конструкцiй, яю разом з образною ознакою, машфестованою епiтетним слово-сполученням у вишиванц волошковш фор-мують iрреальний опис певного часового перюду, конкретизованого дiесловом вереств.
Поету властивi також оригшальш порiв-няння - наприклад, жшки з птахом - через метафори «забриныо бле тр'я» та «сла па-морозь на крила» з часовою ознакою похи-лого вшу «бле - паморозь», а ще далi - зно-ву з бджыкою в тому ж часовому вимiрi: «Бла бджлка. // Шзнш мед» [11, с. 84] з вщ-повщними за семантикою ештетами бла, тзнш. Такi поеднання колористичних i ча-сових ознак, зютавлюваних з орштолопч-ними та ентомолопчними, властиве шз-ньому перюду творчост поета з домшуван-ням мшорних елементiв.
Ознаками експресивно'' штимно'' поезп ви-значаемо семантичнi елементи горшня, що створюють експресiю в опиа почуттiв ко-хання лiричного героя. Це виявляеться у вь дповiдних епiтетах i метафорах: «жагучi уста», «вогнище любовг», «пали мене устами», «вгд шжност1 згорю» [8, с. 58], у яких переважае семантика горшня / згоряння в рiзноманiтних граматичних формах - прик-метниюв, дiеслiв й iменникiв. Зауважимо при тому, що серед дiеслiв використано на-вiть форми наказового способу (пали), яю виражають найвищий рiвень iнтимностi в поезп'. Щодо вогняно'' (спопеляючо') характеристики кохання поет вживае навпъ по-рiвняння його з динамiтом («кохання - грудка динамту»), що чатуе на момент спала-ху - вщ наповнених семантикою смутку прикметниюв-еште^в («пекучий згусток болю», «уста тм1 зiв'ялi», «слова терпю, слова забутЬ, «похмурi дш, безсонш ноч/»)
- до антитезного ештета весела («весела с корка тр1скоче // на грудц динамту» [8, с. 60].
Як машфестанти сучасност в мовi П. Перебийноса визначаються окремi слен-говi одиницi, що не так давно увшшли в укра'нську мову. Наприклад, у фрагмент «Б'ють по свох, бо душить жаба» [12, с. 411] видыене загальновщоме словоспо-лучення iдiоматично позначае почуття за-здростi, яким поет характеризуе критико-ваних ним оаб, що ще й б'ють по свогх (ще один фразеолопзм на позначення негатив-них вiдносин мiж людьми). Активновжива-ним у 90-т роки став i прикметник рокова-ний («неминучий, невщворотний, фаталь-ний» [13, с. 874]). У поета: «Роковаш душг // в лабетах бгди» [12, с. 448] (тобто бгда для них - невщворотна).
Експресившсть поетично'' мови митця виявляеться i в емоцшних звертаннях автора до негативного персонажа, що властиве йо-го поезiям 90-х роюв. Наприклад: «Ниций рабе //метушш I суети! // Ось твш рай! // I чудесам // тут повгриш недаремно. // Бо у лш ти не сам. // Бля тебе - Ц1 дерева» [12, с. 460]. Видыеш словосполучення виявля-ють вщповщне ставлення поета - як до лю-дини, яка не розумiе реально'' сутност жит-тя - еднання з природою, що машфестуеть-ся як справжнш рай (л/с, дерева). Недарма й назва збiрки - «ЦивШзащя дерев» (цивш-защя - це «рiвень сустльного розвитку i матерiальноi культури, досягнутий певною суспiльно-економiчною формацiею» [2, с. 1582]). Зрештою символiку сучасно'' нам епохи поет визначае у фрагмент <^рки там I хрест. //1 трохи // блакитг... Портрет // епохи» [12, с. 469], де видыеш вiдомi опозицшш полiтичнi символи, яю репрезе-нтують двi протилежш орiентацii укра'нсь-кого народу, мають мшорну характеристику, однак поряд визначаемо й мажорну, ма-шфестовану словосполученням трохи бла-китг, що позначае мирну природу та, мож-ливо, нав^ь европейську демократiю.
У межах опозицп «урбанiстичне - природ-не» П. Перебийнiс надае перевагу другому компоненту, пов'язуючи його з рщним селом, укра'нським ландшафтом, представни-ками мюцево'' флори й фауни. Так, у поезп «Зелена музика» автор також зачшае озна-чену тематику, описуючи «музику лiсу», яку
вш вщчувае в хащах, де «живе трава сто-жильна», де «лиш коники-гульв^и переп-лигують стежини», де «напинае липа крону-парасолю», де «мелодгя сунична» та «ра-дюлу пня торкае гострим дзьобиком синичка». Видыеш нами позитивш атрибути лку зктавляються поетом iз негативними мкь-кими - «тут камтня не гуркоче», «люте слово не вбивае», «уа свог гiркоти втшне серце забувае». Ознаку втшне сприймаемо як «втшене», осюльки «л/с промння переняв» «на добро I на здоров'я» [11, с. 95], тоб-то вщбулася знову таки метаморфоза, вщо-бражена у видыеному дiесловi через пре-фшс пере- зi значенням «перетворення, змь ни» ще вiд шдоевропейсько'' мовно'' стль-ноти [4, с. 338-339].
Зрештою, уа aвторськi прiоритети зумов-ленi його шдивщуальною МКС, серед най-быьш частотних елементiв яко'' видiляемо образ рщно'' хати, що часто асощюеться з мaтiр'ю: «Тыьки бла наша хата// дивиться на шлях» [12, с. 462] (обов'язкова ознака ще' хати - блий колiр i пов'язашсть зi шляхом); «II коси тремтячий тж» [9, с. 57] (обов'язкова ознака мaтерi - коса, що або асощюеться з сивим кольором, або виявляе iншi фiзичнi ознаки - наприклад, тремтт-ня). Хата позначаеться й конкретними люд-
ськими ознаками: «Сталевим громом вж ракетний // стрясае хату бмолицю» [10, с. 9] (прикметник у видыеному словосполу-ченш в укра'нському фольклорi традищйно позначае дiвчину, однак образ хати в цьому контекс^ мае ширшу семантику - аж до по-значення всього рщного краю й навпъ свi-ту, що вiдчувaе загрозу военно'' катастро-фи). Вiдзнaчaемо також часову маркова-нiсть поетичного фрагменту через прияде-рний елемент в/к.
ВИСНОВКИ
Проaнaлiзувaвши ознаки експресивностi у метафорах П. Перебийноса, можемо зробити вщповщш висновки: такими ознаками ви-значено кiнемaтогрaфiчнi, що репрезенто-вaнi вiзуaльними, зокрема колористичними, елементами, динaмiчнi, репрезентовaнi вщ-повiдними дiесловaми, контрaстивнiсть опису, виявлену в колористичних i предме-тних опозищях, тематичну опозицiйнiсть, де базовим е протиставлення «урбашстичне - природне», риси кaзковостi, уживання сле-нгових одиниць. Уа вони е складниками ме-тафоричних конструкцiй, що створюють екс-пресiю в описi почутпв лiричного героя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bondar, N. (2018). Bazovi kontsepty ukrainskoi mentalnosti u tvorchosti brativ Tiutiunnykiv [Basic
Concepts of Ukrainian Mentality in Tiutiunnyk Brothers' Works] (Doctoral dissertation). Poltava - Zaporizhzhia (in Ukrainian)
[Бондар, Н. (2018). Базовi концепти укра1'нсько1' MeHmaAbHocmi у meopHocmi 6pamie Тютюнниюв (Кандидатська дисертащя). Полтава - Запорiжжя].
2. Busel, V. (Ed.). (2003). Velykyi tlumachnyi slovnyksuchasnoi ukrainskoi movy [A great explanatory
dictionary of modern Ukrainian]. Kyiv: Perun (in Ukrainian)
[Бусел, В. (Ред.). (2003). Великий тлумачний словник сучасно1'укра1'нсько1'мови. Кшв: Перун].
3. Holubovska, I. (2004). Etnospetsyfichni konstanty movnoisvidomosti [Ethno-specific constants of
linguistic consciousness] (Doctoral dissertation). Kyiv (in Ukrainian)
[Голубовська, I. (2004). Етноспецифiчнi константи мовно1 ceidoMocmi (Докторська
дисертащя). Кш'в].
4. Boldyrev, R. (Ed.). (2003). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of the
Ukrainian language] (Vol. 4). Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian)
[Болдирев, Р. (Ред.). (2003). Етимологiчний словник укра1'нсько1'мови (Т. 4). Кш'в: Наукова думка].
5. Maksiuta, M. (2003). "Khliborobskyi" povorot u svitohliadnii svidomosti na porozi tretoho
tysiacholittia: "heorhiky dushi" dlia hlobalizovanoho liudstva. In Liudyna i kultura v umovakh hlobalizatsii (p. 145-155). Kyiv: Parapan (in Ukrainian)
[Максюта, М. (2003). <^i6opo6cb^rn> поворот у свпюгляднш свщомосп на nopo3i третього тисячолптя: «георпки душЬ> для глобалiзованого людства. В Людина i культура вумовахглобалiзацiï(с. 145-155). Кшв: Парапан].
6. Moisiienko, A. (2008). Movayaksvitsvitiv. Poetyka tekstovykh struktur [Language as a world of
worlds. Poetics of textual structures]. Uman (in Ukrainian)
[Мойаенко, А. (2008). Моваяк ceim ceimie. Поетика текстових структур. Умань].
7. Pavlychko, D. (2011). Pohliad z vichnosti. Svit poezii Petra Perebyinosa [A look from eternity. The
World of Poetry by Peter Perebynos]. In P. Perebyinis, Tsyvilizatsiia derev (p. 5-11). Kyiv: Ukrainskyi pysmennyk (in Ukrainian)
[Павличко, Д. (2011). Погляд з вiчностi. CBiT поезш Петра Перебийноса. В П. Перебийшс, Цившзащя дерев (с. 5-11). Кшв: Украшський письменник].
8. Perebyinis, P. (1979). Nebo tvoie izemlia: Poezii [Heaven and earth: Poetry]. Kyiv : Molod (in
Ukrainian)
[Перебийшс, П. (1979). Небо твое i земля: Поези'. Кшв : Молодь].
9. Perebyinis, P. (2005). Pshenychnyi hodynnyk [Wheat clock]. Kyiv : VIK (in Ukrainian)
[Перебийшс, П. (2005). Пшеничнийгодинник. Кшв : В1К].
10. Perebyinis, P. (1976). Rankovi surmy: Poezii [Morning Antimony: Poetry]. Kyiv : Radianskyi
pysmennyk (in Ukrainian)
[Перебийшс, П. (1976). Ранковi сурми: Поези'. Кшв : Радянський письменник].
11. Perebyinis, P. (1990). Tochnyi chas: Poezii [Time: Poetry]. Kyiv : Radianskyi pysmennyk (in
Ukrainian)
[Перебийшс, П. (1990). Точний час: Поези'. Кшв : Радянський письменник].
12. Perebyinis, P. (2011). Tsyvilizatsiia derev [Tree civilization]. Kyiv: Ukrainskyi pysmennyk (in
Ukrainian)
[Перебийшс, П. (2011). Цившзащя дерев. Кшв: Украшський письменник].
13. Bilodid, I. (Ed.). (1977). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language] (Vol. 8).
Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian)
[Быодщ, I. (Ред.). (1977). Словник укра1'нсько1'мови (Т. 8). Кшв: Наукова думка].
14. Soroka, P., & Onyskiv, M. (2005). Svit poezii Petra Perebyinosa [World of poetry of Peter Perebynos].
Ternopil: Dzhura (in Ukrainian)
[Сорока, П., & Онисьюв, М. (2005). Свт поези Петра Перебийноса. Тернотль: Джура].
