CC BY
14
10. Lo J. C. Increased prevalence of subclinical and clinical hypothyroidism in persons with chronic kidney disease / J. C. Lo, G. M. Chertow, A. S. Go [et al.] // Kidney Int. - 2005. - Vol. 67. - P. 1047-1052.
11. Lacka K. The role of apoptosis in the etiopathogenesis of autoimmune thyroiditis / K. Lacka, A. Maciejewski // Pol. Merkur. Lekarski. - 2012. - Vol. 32(188). - P. 87 - 92.
12. Montenegro J. Changes in renal function in primary hypothyroidism / J. Montenegro, O. Gonzalez, R. Saracho [et al.] // Am. J. Kidney. Dis. - 1996. - Vol. 27(2). - P. 195-198.
13. Munoz-Pinedo C. Signaling pathways that regulate life and cell death: evolution of apoptosis in the context of self-defense / C. Muñoz-Pinedo // Adv. Exp. Med. Biol. - 2012. - Vol. 738. - P. 124 - 143.
14. Naryzhny S. N. Characterization of proliferating cell nuclear antigen (PCNA) isoforms in normal and cancer cells: there is no cancer-associated form of PCNA / S. N. Naryzhny, H. Lee // FEBS Lett. - 2007. - Vol. 581, № 25. - P. 4917 - 4920.
15. Naryzhny S. N. Proteomics of PCNA: cell transformation is accompanied by up-regulation of PCNA without post-translational modifications / S.N. Naryzhny, H. Lee // Materials of the HUPO 7th Annual World Congress. - 2008. - 85 p.
16. Roberts C. G. Hypothyroidism / C.G. Roberts, P.W. Ladenson // Lancet. -2004. - Vol. 363. - P. 793-803.
17. Westphal D. Molecular biology of Bax and Bak activation and action / D. Westphal, G. Dewson, P.E. Czabotar [et al.] // Biochim. Biophys. Acta. - 2011. - Vol. 1813, № 4. - P. 521 - 531.
18. Xiong Z. J. Regulation of liver lactate dehydrogenase by reversible phosphorylation in response to anoxia in a freshwater turtle / Z. J. Xiong, K. B. Storey // Comp. Biochem. Physiol. B. Biochem. Mol. Biol. - 2012. - Vol. 163, № 2. - P. 221 - 228.
ИМУННОГИСТОХИМИЧЕ СКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ПОЧКИ КРЫС ПРИ ВРОЖДЕННОМ И ПРИОБРЕТЕННОМ ГИПОТИРЕОЗЕ И ПРИ УСЛОВИИ ЗАМЕСТИТЕЛЬНОЙ ГОРМОНОТЕРАПИИ
Кузьменко Ю. Ю., Стеченко Л. А.
В статье представлен анализ имунногистохимического определения локализации и уровня экспрессии ядерного антигена пролиферативной активности клеток (РСКА) и проапоптического протеина ВАХ в постнатальном онтогенезе почек на разных этапах развития врожденного и приобретенного гипотиреоза и при применении Ь- тироксина и его комбинации с кальцитонином. По результатам исследования было установлено, что с увеличением срока дефицита гормонов щитоподобной железы у крыс с врожденным и приобретенным гипотиреозом уровень экспрессии РОКА в почках увеличивается, особенно в стадии декомпенсации. Это же касается и экспрессии Вах. Представительство продукта экспрессии РОКА в 100 суточных крыс после тиреоидэктомии выражено в значительно меньшей степени, чем у животных, получавших корректирующие средства.
Ключевые слова: нефрон, иммуногистохимия, гипотиреоз, пролиферативная активность клеток.
Стаття надшшли 15.06.2016 р.
IMMUNOHISTOCHEMICAL RESEARCH OF KIDNEY OF RATS WITH CONGENITAL AND
ACQUIRED HYPOTHYROIDISM AND CONDITIONS HORMONE REPLACEMENT THERAPY Kuzmenko Y. Y., Stechenko L. A.
The article presents an analysis of immunohistochemical detection and localization of expression of nuclear antigen cell proliferative activity (PCNA) and the proapoptotic protein Вах in kidneys postnatal ontogenesis at different stages of the congenital and acquired hypothyriosis and L- thyroxine in the application and its combination with calcitonin. The study found that increasing the term shortage of thyroid hormones in rats with congenital and acquired hypothyroidism PCNA expression level in the kidney increases, especially at the stage of decompensation. The same applies to the expression Вах. Representative product PCNA expression in 100-days rats after thyroidectomy expressed to a much lesser extent than in animals treated with corrective means.
Key words: nephron, immunohistochemistry, hypothyroidism, cell's proliferative activity.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 616
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АЛОГЕННОГО КОЛАГЕН-ФАСЦ1АЛЬНОГО ТРАНСПЛАНТАТА ДЛЯ ЗБЫЬШЕННЯ ОБ'€МУ М'ЯКИХ
ТКАНИН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВО1 Д1ЛЯНКИ
Контурна пластика обличчя широко поширена в вщновлювальному лкуванш тсля важких травм тканин обличчя, що супроводжуються дефектом, тсля руйтвних онколопчних операцт, при вроджених аномалiях розвитку, липо- i мюдистрофп, шших набутих деформащях особи. Контурна пластика щелепно-лицево! дшянки алогенних колаген-фасщальним трансплантатом показана при деформащях великих розмiрiв з переважно втратою або атрофieю значного обсягу м'яких тканин без вираженого ушкодження або змши з боку шюрних покривiв.
Ключов! слова: контурна пластика, тканини обличчя, колаген, аномалп.
Контурна пластика обличчя широко поширена у вщновному лшуванш тсля важких травм тканин, що супроводжуються дефектом, тсля руйтвних онколопчних операцш, при природжених аноматях розвитку, липо- 1 мюдистроф1ях, шших придбаних деформащях, контур1в ще! д1лянки, що супроводжуються вираженим порушенням [2, 4, 6]. Особливий штерес представляе контурна пластика при деформащях щелепно-лицьово! д1лянки, викликаних недорозвиненням або ж зменшенням об'ему м'яких тканин обличчя [1, 3]. Незважаючи на
рiзноманiття запропонованих методик з використанням нових синтетичних матерiалiв, досi не розв'язана проблема «безопорно!» контурно! пластики. До тепершнього часу серед щелепно-лицьових хiрургiв немае едино! думки у виборi прiоритетного способу при усуненнi порушень контурiв щелепно-лицьово! дiлянки, хоча тенденщя, що намiтилася, до застосування матерiалiв iмплантацiй для цiе!' мети збериаеться [2, 5].
Контурна пластика щелепно-лицево! дiлянки алогенних колаген-фасцiальним трансплантатом показана при деформащях великих розмiрiв з переважно втратою або атрофiею значного обсягу м'яких тканин без вираженого ушкодження або змiни з боку шюрних покривiв. Використання алогенних фасци i колагену тваринного походження, на нашу думку, може збшьшити обсяг м'яких тканин в дшянщ деформаци i одночасно прискорити процес адаптаци трансплантата до тканин реципiента, що дозволить отримати довгостроково стшю функщонально-естетичнi результати при контурнiй пластищ обличчя. Процес адаптацi! алогенно! фасци до тканин реципiента характеризуеться !! поступовим замiщенням власно! сполучною тканиною, що i забезпечуе бажаний результат при контурнш пластицi [1, 4].
Метою роботи була розробка в експериментальних умовах способу контурно! пластики iз застосуванням алогенного колаген-фасщального трансплантата.
Матерiал та методи дослiдження. Експериментальне дослiдження виконано на кроликах породи «Шиншила», яким здiйснювалася трансплантацiя алогенного колаген-фасщального трансплантата в лопатки. В експерименп використовували трансплантати, модельованi з одного i двох шарiв алогенно! перфоровано! (у виглядi насiчок по 1-2 мм) фасци i розташованими мiж ними шарами колагеново! губки, яю фiксували в пiдшкiрнiй кттковиш у 60 кроликiв-реципiентiв з масою тiла 2,5 ± 0, 4 кг. Кролики були роздшеш на 2 групи: 1-й груш тварин (30 особин) проводили оперативне втручання з використанням трансплантата, що складаеться з одного шару перфоровано! алогенно! фасци i двох шарiв колагену, 2-й груш (30 особин) проводили трансплантащю двуслойного алогенного колаген-фасщального трансплантата.
Методика операци. Безпосередньо перед моделюванням колаген-фасщального трансплантата проводили розморожування фасцш при юмнатнш температур^ пiсля чого тканину на 10 хвилин помщали в 0,05% водний розчин хлоргексидину билюконат. Для моделювання трансплантата використовували колаген тваринного походження у виглядi губки розмiрами 5х5х0,5 см, з яко! формували пластинки колагену товщиною 0,2-0,3 см. Оперативне втручання проводили шд загальним знеболенням (внутрiшньовенним тiопенталовим наркозом) i мiсцевою анестезiею iнфiльтрацiйно! 0,25% розчином новока!ну з метою гiдравлiчно! препаровки тканин. Операцiйним полем була обрана лопаткова дшянка, що мае вс шари м'яких тканин - шюру, пiдшкiрну клiтковину, що тдлягае рухливий м'язовий шар, що вщповщае тканинно! структурi щелепно-лицево! дiлянки у людини. П!сля обробки операцiйного поля антисептиками паравертебрально проводили розрiз шюри довжиною 3,5-4,0 см, вiдступивши на 3,0 см латерально вiд проекци хребта. Потiм проводили тонелювання тканин на ширину розрiзу до 2,5 см в напрямку до серединно! лiнi! з гемостазом дiатермокоагуляцiею i компресiею. Фасцiальний трансплантат вводили в тканинно! тунель i фiксували по перифери до пiдлеглих тканин i власне шкiрi 4-6 окремими вузловими швами з викрила 5-0.
При формуванш двошарового колаген-фасцiального трансплантата додатково до вищевикладеним етапах проводили фшсащю другого шару фасци i колагену до шюри i пiдшкiрно! кттковини. Рану зашивали наглухо. Шви зшмали на 7 добу пiсля операци. Ктшчне спостереження за перебiгом раньового процесу проводили протягом 3 мюящв. Для дослiдження процесiв адаптацi! трансплантата в тканинах рецитента в зазначеш термiни спостереження проводили морфологiчне дослщження.
Забiр матерiалу здiйснювали шляхом вишчення блоку тканин 2,0 х 2,5 х 1,5 см, що включае шюру, кттковину, фрагменти поверхнево! м'язи, трансплантат i пiдлягае фасциально-м'язовий шар. Матерiал фiксували в 10%-му нейтральному формалш i заливали в парафш за загальноприйнятою методикою. Пстолопчш зрiзи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилiном i еозином i дослщжували за допомогою свiтлового мiкроскопа. У 3 кролиюв з 2-! групи було вщзначено наявнiсть незначно! кшькоси геморагiчного видiлень мiж швами на 2-3 добу тсля операцi!. Рани у вшх дослiдних тварин зажили первинним натягом.
Результати дослщження та !х обговорення. Клiнiчно у тварин обох груп протягом перших двох тижшв пiсля операцi! визначалася помггна рухливiсть трансплантата по вiдношенню до шдлеглих тканин. Вiзуально i при пальпаци в першi 7 дiб спостерiгався набряк м'яких тканин в обласп трансплантаи^!. До 12-14 дiб в зонi оперативного втручання визначалася шфшьтращя тканин без ознак
флюктуацп. Через 28-30 дiб в д^нщ трансплантащ! помiтних ознак запалення не вщзначалося. Слiд зазначити, що в процес загоення рани помiтно змiнювалася площа трансплантата, особливо через 2124 дiб пiсля втручання. Вiзуально при заборi матерiалу для подальшого морфолопчного дослiдження площа трансплантата зменшувалася на 10-15% вщ початкових розмiрiв. Ускладнення гншно-запального характеру з кшшчною картиною абсцесу, що розвинулися на 42 добу тсля операщ!, можна говорити про лише у одше! тварини I дослiдно! групи. При дослщженш гiстологiчних зрiзiв з одношаровим алогенних колаген-фасщальним трансплантатiв на 7 добу тсля операци в шюр^ що пiдлягае жирово! i м'язово! тканини реципiента спостерiгався набряк, зус^чалися дрiбновогнищевi периваскулярнi лiмфогiстiоиитарнi iнфiльтрати.
На 21 добу тсля оперативного втручання набряк в тканинах рецишента носив вогнищевий характер. У шарах колагену спостериався виражений запальний кл^инний iнфiльтрат з сегментоядерних лейкоцитiв, лiмфоцитiв, макрофагiв i гiгантських багатоядерних кттин типу чужорiдних тiл. У порiвняннi з попереднiм термiном спостереження явища гомогешзаци i органiзацi! колагену носили бшьш виражений характер. На 28 добу експерименту в тканинах рецишента спостериалося чергування дшянок набряку i фiброзу. Шари колагену пiддавалися оргашзаци з замiщенням созревающей грануляцiйно! i пухко!волокнисто! неоформлено! сполучно! тканиною. При дослщженш зрiзiв з двошаровим алогенним колаген-фасцiальним трансплантатом на 7 добу експерименту в тканинах рецишента спостерпалися набряк i вогнищевi периваскулярнi лiмфогiстiоцитарнi iнфiльтрати. Шари колагену були представлен пухкими структурами з невеликими дшянками гомогенiзацi! i вираженою iнфiльтрацiею нейтрофшьними i еозинофiльними лейкоцитами. Фасцiальнi шари розташовувалися мiж шарами колагену у виглядi еозинофiльних смуг з дшянками набряку, розпушення. На 14 добу тсля операци в тканинах рецишента зберпався набряк, зустрiчалися осередковi шфшьтрати. Шари колагену були представленi структурами з дшянками гомогешзаци, вираженою шфшьтращею з мононуклеарних лейкоципв, гранулоцитiв i гiгантських багатоядерних клiтин типу чужорщних тiл. Фасцiальнi шари розташовувалися у виглядi бiльш щiльних еозинофiльних смуг з помiрним набряком. На 21 добу набряк в тканинах рецишента був менш виражений, зустрiчалися осередковi лiмфогiстiоцитарнi iнфiльтрати. У шарах колагену шддавалися гомогенiзацi! i органiзацi!, спостерпалася виражена iнфiльтрацiя з сегментоядерних лейкоципв, лiмфоцитiв, макрофагiв i гiгантських багатоядерних кл^ин стороннiх тiл.
На 28 добу в шарах трансплантата i оточуючих тканинах у порiвняннi з попередшм термiном експерименту iстотних морфолопчних змiн виявлено не було. На 90 добу тсля оперативного втручання морфолопчна картина в дослщжуваному матерiалi не вiдрiзнялася вiд тако! в аналопчш термiни першо! серi! експерименту. Так, на 7 добу тсля операци переважали ексудативт i - в значно меншому ступеш - некротичш змiни, однак вираженою деструкци трансплантат пiддавався. На 14 добу експерименту явища набряку в тканинах зменшувалися, поряд з ексудативним змшами спостерпалися пролiферативнi, причому серед кл^ин iнфiльтрату в значнiй кiлькостi присутш гiгантськi багатоядернi клiтини типу чужорщних тiл. На 21 добу тсля оперативного втручання пролiферативнi процеси в обох групах починали превалювати над ексудативним. На 28 добу процеси оргашзаци колагену носили бшьш виражений характер в першш сери експерименту. При дослщженш двуслойного колагенфасщального трансплантата суттево! морфолопчно! динамши в порiвняннi з 21 цiлодобово спостереження виявлено не було. Протягом перших 28 дiб вщ початку експерименту фасциальш i колагеновi шари були добре пом^ш, чiтко вiдмежованi одна вщ одно! i тканин реципiента. Динамша морфологiчних змiн трансплантата в обох групах носила однонаправлений характер, однак, змша фаз запально! реакцi! i процеси органiзацi! колагену в першш груш протшали швидше, що можна пояснити вщмшностями в кiлькостi шарiв трансплантата. До 90 дiб тсля операци трансплантат пщдавався значнiй структурнш перебудовi i був представлений щшьною волокнистою сполучною тканиною з незначною кшьюстю клiтинних елементiв i одиничними дрiбновогнищевими лiмфогiстiоцитарними iнфiльтратами. Шари колагену були повшстю замiщенi фiброзною тканиною, зливалися з фасцiальними шарами i навколишнiми тканинами реципiента.
1. Для отримання стiйкого естетичного результату i мiнiмально! контракцi! необхiдна фiксацiя трансплантата не тшьки до пiдлеглих тканин, а й до дерми.
2. На пiдставi ктшчного спостереження тсля проведення оперативного втручання в шсляоперацшному перiодi не потрiбно медикаментозно! iмуносупресивно! терапi!.
3. При дотриманш асептики на вс1х етапах шдготовки { проведення операцп практично виключаеться розвиток гншно-запального процесу в област трансплантацп.
4. Морфолопчне дослщження у вс1х термшах експерименту показало вщсутшсть виражено! реакцп на алогенний колаген-фасщальний трансплантат з боку тканин рецишента.
ж
1. Колесникова М. А. Морфологическая характеристика широкой фасции бедра в норме и в условиях аллотрансплантации / М. А. Колесникова, Л. Н. Приходько // - Мн.: Наука и техника,- 1981. - С. 205-206.
2. Неробеев А. И. Морфо-клиническая характеристика ангиосомных лоскутов из волосистой части головы для замещения дефектов на голове и шее / А. И. Неробеев, В. Н. Соколов, Д. С. Аветиков // Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2003. - №2. - С. 24-26.
3. Черномашенцев А. Н. Деформативно-прочностные свойства мягких биологических тканей в аспекте пластической хирургии / А. Н. Черномашенцев, Г. Д. Бурдей, М. М. Горелик // Биомеханика кровообращения, дыхания и биологических тканей. - 2004. - №5. - С. 272-277.
4. Ahn M.S.// Facial Plastic Surgery Clinics of North America / M. S. Ahn // - 1999. - Vol. 7, N. 1. - P. 35-41.
5. Chajchir A. Plast Reconstr Surg / A. Chajchir // - 1989. - Vol. 84, N 6. - P. 921-934.
6. Nordstrom M.R. / M.R. Nordstrom, T.D. Wang, H.B. Neel // Arch Otolaryngol Head Neck Surg. - 1993. - Vol.119, N 2. - P. 208-214.
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ АЛЛОГЕННОГО КОЛЛАГЕН-ФАСЦИАЛЬНОГО ТРАНСПЛАНТАТА ДЛЯ УВЕЛИЧЕНИЯ ОБЪЕМА МЯГКИХ ТКАНЕЙ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ Куцевляк В. И. Контурная пластика лица широко распространена в восстановительном лечении после тяжелых травм тканей лица, сопровождающиеся дефектом, после разрушительных онкологических операций, при врожденных аномалиях развития, липо- и миодистрофии, других приобретенных деформациях лица. Контурная пластика челюстно-лицевой области аллогенным коллаген-фасциальным трансплантатом показана при деформациях больших размеров с преимущественно утратой или атрофией значительного объема мягких тканей без выраженного повреждения или изменения со стороны кожных покровов.
Ключевые слова, контурная пластика, ткани лица, коллаген, аномалии.
Стаття надшшла 8.03.2016 р.
EXPERIMENTAL SUBSTANTIATION OF APPLICATION OF ALLOGENIC COLLAGEN-FASCIAL GRAFT FOR SOFT TISSUE AUGMENTATION MAXILLOFACIAL
Kutsevlyak V.I. Contour face widespread in medical rehabilitation after serious injury of facial tissues, accompanied by a defect, after the ravages of cancer operations for congenital anomalies of development, lipo and muscular dystrophy, other acquired deformities of the face. Contour maxillofacial allogenic collagen-fascial graft is indicated for large deformations predominantly atrophy or loss of significant amount of soft tissue without the express damage or changes in the skin.
Key words contour, facial tissue, collagen abnormalities.
Рецензент Аветиков Д.С.
УДК 611.37+616.37
ОСОБЛИВОСТ1 СТЕРЕОМОРФОЛОГН П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ У
В1КОВОМУ АСПЕКТ
В результат стереоморфолопчного аналiзу тдшлунково! залози новонародженого та доросло! людини доведено, що вони е iзоморфними функцюнальними системами з незначними вщмшностями в будов^ За сукуптстю морфолопчних ознак, тдшлункова залоза новонароджено! людини належить до бiфункцiонального органу, що повтстю склався. Структурно- функцюнальною одиницею видшяется часточка, де, на вщмшу вщ доросло! людини, вщносно переважае об'ем штерстищального простору, бшьш розвинена Ытка кровоносних мжросудин та меньша густина екзокринних кл™н в кшцевих вщдшах.
Ключов! слова: тдшлункова залоза, стереоморфолопя, часточка, кшцев1 вщдши, вивщш протоки.
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-морфологiчне вивчення ди трансплантатiв крюконсервовансп плаценти та шших екзогенних чиннитв на морфофункщональний стан внутрштх оргашв», номер держреестраци 0113и006185.
Пщшлункова залоза е ушкальним органом, екзокринний та ендокринний компоненти якого вдаграють важливу роль на етапах пром1жного обм1ну, забезпечуючи ф1зюлопчний баланс метабол1чних процешв. Р1зш за етюпатогенезом захворювання тдшлунково! залози складають серйозну проблему в гастроентерологп, про що свщчать статистичш даш, зпдно з якими серед хворих гастроентеролопчного профшю, на !хню частку припадае 31,7% [1, 2, 7, 11]. Безперечним е те, що досягнення бажаного результату при лшуванш людей, що страждають на захворювання тдшлунково! залози, багато в чому залежить вщ врахування структурно-функцюнальних
