CC BY
9
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Реферат
ЕНТЕРАЛЬНИЙ 030Н0ВИЙ ЛАВАЖ У К0МПЛЕКСН1Й ТЕРАП11 ПОСТРАЖДАЛИХ 3 ТРАВМАТИЧНОЮ ХВОРОБОЮ, УСКЛАДНЕНОЮ СИНДРОМОМ ЕНТЕРАЛЬНОТ НЕД0СТАТН0СТ1 Крутько 6.М., Замялн П.М., Куршний В.В.
Ключов1 слова: синдром ентеральноТ недостатност1, озоновий лаваж, травматична хвороба.
У робол доведено, що рання превентивна комплексна тератя синдрому ентеральноТ недостатност1 з включениям антиоксидан-™ призупиняс процеси ПОЛ, норматзус регуляцш антиоксидантноТ системи, сприяс ефективносл \ скороченню термЫу лку-вання.
УДК:617.57-001.4-089:616:833
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА КЛ1Н1ЧНА АПР0БАЦ1Я ПРЯМ01 НЕВРОТИЗАЦИ М'Я31В ПРИ ПОШКОДЖЕННЯХ НЕРВОВО-М'ЯЗОВОГО АПАРАТУ
Кафедра жрурпчних хвороб М1 УАНМ
Лисайчук Ю.С., Павл{ченко Л.М.,Гончарук О.О., Бовкун В.М
На базг експерименталъних дослгдженъ поргвняна ефективтетъ мжрох1рург1чного периневралъ-ного шва, прямог невротизацгг по Брулеллг та прямог невротизацгг за оригталъною методикою. Шдтверджена можливжтъ прямог невротизацИ як морфолог1чного явища в поргвнянн з перине-вралъним швом та показана суттева бшъша ефективтстъ оригталъног методики прямог невротизацгг. В клтц апробовано пряма невротизащя за обома методиками г отримат резулъ-тати, якг достовгрно тдтверджуютъ дан експерименталъних дослгдженъ. Ключов1 слова: нервово- м'язовий апарат, периневральний шов, пряма невротизащя.
пю та патоф^юлопю
Вступ
Пошкодження перифермного нерва у мюцях вщходження та формування рухових плок, зруй-нування самих рухових плок, коли вщеуты дис-талы-ii анастомозоспроможы шц1 цих функцю-нально важливих елемент1в нервово-мязового апарату до сьогодышнього часу бтьшютью xi-pypriB визначаеться безперспективнними з причин недов1ри до експериментальних дослщжень та мЬерному шинному доевщу, коли едино мо-жлива, так звана „ пряма невротизаця" .
Отримаы neprni KLniHi4Hi yenixn потребують, як свого додаткового експериментального пщтвер-дження, так i значно бтьш широкого впрова-дження.
1стор1я вивчення цсТ проблеми досить давня, вже на початку цього сторнчя з'явились публн каци про нетрадицмний enoeiö ренерваци. Steinler А. в 1915 роц1 описав технку ренерваци м'яза шляхом розмщення його на поверхн1 рухових плок нерва. Саме BiH цю методику назва "пряма невротизацИ". Роком пЬыше Rasenthal W. /1916 / [7]застосував подину технку при па-panini лицьового нерва. У 1925 p. Stewart S.E.[8] в експеримент1 вивчав окрем1 аспекти транспла-нтаци нерва у м'яз, але BiH ттьки пщтвердив отримаы раыше в клЫщ факти, не з'ясувавши детал1 морфологи прямо!' невротизацИ'.
Значний проммок часу не було публкацм про цю проблему, i ттьки в 1969 роц Neumann C. i cnißaBTopn [6]оприлюднили дослщження, де описали морфолопчну картину утворення нових кнцевих пластинок в денервованих м'язах roMi-лки морських свинок, коли на ix noBepxHi po3Mi-щували руховий нерв.СвоТ погляди на морфоло-
прямо1 невротизаци" м'яз1в, спираючись на особистий експеремента-льний та кпннний досв1т приводять G. Brunelli та L.Monini /1985/.[4 ], як1 запропонувати метод, коли на noBepxHi денервованого м'язу розмщу-вали фасцикули рухаючого нерва i за допомо-гою CBiTOBoi та електронно1 мкроскопп та елект-роф^юлопчних метода довели правильнють cboix висновк1в та у повнм мр пщтвердили при-cyTHicTb бюлопчного феномену "прямот невротизаци".
G.Brunelli та спвавтори [5] в перюд з 1976 до 1985 poKiB прооперовано 28 хворих, яким вико-нана "пряма невротизацИ" денервованих м'яз1в. Незважаючи на це значна ктькють питань вима-гають свого висв1тлення та додаткового вивчення.
Метою нашого дослщження е експеримента-льне, морфо-функцюнальне обгрунтування та створення нових ефективних метода xipypri4HO-го лкування пошкоджень рухових плок змшаних HepBiB.
При цьому завданнями нашого дослщження були:
1. Пщтвердити в експеримент1 можливють та виявити найважлив1ш1 морфолопчы характеристики "прямоТ невротизаци" (ПН) м'яз1в.
2. Запропонувати оптималы-ii способи прямо!' невротизаци денервованих м'яз1в та провести Тх апробацю в KniHiui .
Матер1али та метод! дослщження
В якост1 експериментальноТ модел1 [1,2,3] об-рали нервово-м'язовий комплекс нижньоТ кнц1в-ки бтих щур1в pi3Hoi CTaTi, а точыше М. gastrocnemius та pyxoBi плки до його латеральних
Том 7, Выпуск 1-2
189
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
та мед1альних черевець. Операц1ю виконували пщ загальним знеболенням (0,4-0,6 мл 4,5% розчину неомбутала введеного внутршньооче-ревинно). Тварин розмщували на спиы на спец1альному стенд1 з ротованою та вщведеною в 6iK задньою кнцвкою . Операцмний мкроскоп застосовували вщразу пюля розтину шфи та поступового нарощування збтьшення вщ х 8 до х 32 крат. Змщували та надакали мед1альну групу м'яз1в стегна та оголяли сщничний нерв, до зони його подту та великогомткову та мало-гомткову порци.
Для видтення рухово! плки до латерального черевця М. gastrocnemius, надскали мед1альне черевце в проксималы-нй третиы, збер1гяючи при цьому, його судинноневровий пучок. Вище-приведена технка була загальною для шва(1 група тварин), невротизаци по
Дж.Брунелл1(11група) та запропонованоТ прямо!' внутр1шньо-мязово1 невротизаци (111 група).
Дослщження аспект1в"ПН" провели на двох трупах тварин, по 25+2 тварини у кожнм. I групу скпали тварини, яким була виконана ренерваця м'яз1в шляхом периневрального шва рухового нерва. Дану групу вважали контрольною, П rpyni тварин м'яз ренервували розмщенням рухового нерва на його поверхы по методиц, описанм в роботах Дж.Брунелл1 в перюд 1980 - 1986 p.p.
У II rpyni пряма невротизаци проводилась по орипналы-нй методиц, яка отримала назву прямо! внутршньо-м'язово! просторовоТ невротизаци (ПВМПН). Бтьш розширена назва операци пов'язана з новою орипнальною технкою и ви-конання. TepMiH "внутршньом'язова" означае, що фасцикули нерва занурювали в товщу м'язу, а "просторова", що завдяки спец1альнм пщгото-вц| фасцикул1в та м'язевоТ тканини до невроти-зацИ залучали бтьшють об'ему денервованого м'язу.
Експеримент зупиняли зпдно, попередньо встановленим, морфолопчно-обгрунтованим строкам на 7, 14, 30 та 90 добу. Тварин забивали внутршньоочеревиним введениям перебть-шено1 дози (1,0 мл) 4,5 % розчину теопентала натр1я.
Матерел в ycix групах видаляли п1д операцм-ним м1кроскопому блоц з оточуючими тканинами. Нейропстолопчне вивчення матер1алу здмс-нювали за допомогою метода ¡мпрегнаци по Кампосу, А. Расказовм та Карновскому-Рутс.
Результати та Тх обговорення. В результат!
експериментальних досл1джень , що використа-на пряма невротизаци за Брунелл1 за якютю поступаеться периневральному шву, так як, нер-вово - мязов1 контакти утворюються i концент-руються в поверхневих дтянках м'яза прилег-лих до мюця розташування нервових елемент1в. Запропонована нами технка операци з занурен-ням фасцикул нерва невротизатора у м'яз дозволили здмснюювати ¡нервац1ю практично всього масиву денервованоно м'яза Пряму не-вротизацю м'яз1в в шнщ1 використали у 51 патента при наслщках пошкоджень променевого, серединного та лктьового нерв1в. При цьому оцнювапи функцюнальы можливост1 прямо!' невротизаци за Брунелл1 у пороняны з запропоно-ваною нами методикою прямо!' внутршньомязо-во1 пошарово! невротизаци. Методика Брунелл1 ( 9 випадюв) дозволила отримати р1зний в1д М1 до М4 р1вень вщновлення майже у 89% , але ко-рисне вщновлення ( М3 i вище) було досягнуто ттьки 44,4% випадюв. Достовфно бтьш висою результат! були отримаы при застосуваны прямо! внутршньом'язово! невротизаци , де р1вень корисного вщновлення був 82, 4 %. TaKi результати ми пояснюсмо бть бюлопчно обгрунтова-ною технкою операци.
Л1тература
1. A.C. 1584910 А1 „SU" А61 В 17/00 Способ реиннерва-ции мышц при травматическом повреждении// Дрюк Н.Ф., Лисайчук Ю.С., Медвецкий Е.Б., Кричевський В.И. /Бюлл. Откр. и изобретений -1990, №30. -С.16
2. A.C. 1759405 А1 „SU" А66 В 17//00 Способ реиннерва-ции мышц,// Дрюк Н.Ф., Лисайчук Ю.С., Костинский Г.Б., Коломийцев A.K., Кричевський В.И., Павличенко Л.Н. /Бюлл. Откр. и изобретений -1992, №33. -С.45
3. Лисайчук Ю.С. Обфунтування метод1в MiKpoxipypri4Ho'i корекцп наслщгав пошкоджень нервово-мязового комплексу руки// Авт-т дис.......д.м.н.. КиТв .-1998. -31с.
4. Brunelli G.Direct neurotization of severy damaged muscles // J.Hand Surgery.-1982.-7.-p.572-579.
5. Brunelli G. and Monini L., Brescia and Chioti, It-aly.Direct muscular neurotization// J.Hand Surgery.-1985.-vol.10A,N6.-p.993-997.
6. Naumann C.,Holdobler G.,Jonzer A., Wigand M.E. Neue motorische Endplatten im denervierten Gastrocnemius des Murschweinchens nach Implantation freier Nerventransplantate// Arch.Klin.Exp.Ohren; Nasen; Kehlk-Heilk.-1969.-N194.-p.367.
7. Rosenthal W. Uber muskulare Neurotisation bei Facialis-lahmung// Zbl.f.Chir.-1916.-p.489.
8. Stewart S.E. An Experimental study of the transplantation of the nerve supply of muscles// J.Bone St.Surg.-1925.-N7.-p.948-956
9. Ueda K., Harii K. Prevention of degeneration atrophy the musles by nerve implantation// J. of Reconstr. Microsurgery . -2004/ vol.20. -NO7
Реферат
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И КЛИНИЧЕСКАЯ АПРОБАЦИЯ ПРЯМОЙ НЕВРОТИЗАЦИИ МЫШЦ ПРИ ПОВРЕЖДЕНИЯХ НЕРВНО-МЫШЕЧНОГО АППАРАТА Лисайчук Ю.С., ПавличенкоЛ.М., Гончарук О.О., Бовкун В.М
Ключевые слова: нервно- мышечный аппарат, периневральний шов, прямая невротизация.
На базе экспериментальных исследований сопоставимая эффективность микрохирургического периневрального шва, прямой невротизации по Брулелли и прямой невротизации по оригинальной методике. Подтверждена возможность прямой невротиза-ции как морфологического явления в сравнении с периневральним швом и показана существенно большая эффективность оригинальной методики прямой невротизации. В клинике апробирована прямая невротизация за обеими методиками и получены результаты, которые достоверно подтверждают данные экспериментальных исследований.
