CC BY
10
УДК 619:617.5(075.8)
Хомин Н.М., доктор ветеринарних наук, професор © Павлик О.О., лкар ветеринарно! медицини.
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини I бютехнологп
¡мет С.З.Гжицького Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Петренко О.Ф., доктори ветеринарних наук; Каплуненко В.Г., доктор техшчних наук;
Косшов М.В., кандидат техшчних наук. Нацюнальний утеерситет бюресурае I природокористуеання Украгни, м. Киге
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ АКВАХЕЛАТ1В НАНОКЛАСТЕР1В МЕТАЛ1В У ЗВ'ЯЗКУ З КАСТРАЦИЮ БУГАЙЦ1В
Уеедення е кастрацшну рану бугайц1е кологду нанокластер1е Ag, Си, 2п сприяе зменшенню ознак запального процесу, що призеодить до скорочення перюду загоення ран на 4,4 доби, тд-теердженням чого е змта гематолог1чних та бюхгмгчних показ-ниите кроег.
Ключовi слова: рани, акеахелати нанокластри Ag, Си, 2п, бугеайц1, кастрац1я.
Вступ. Рани при кривавих способах кастраци нерщко зазнають нагноення, що затримуе процес видужування тварин. У зв'язку з цим актуальним е, з одного боку, лжвщащя гншного за-палення, а з шшого, стимулювання загоення кастрацшних ран.
Матер1ал 1 методи. Дослщження провели на 20 тваринах чорно-рябо! породи у вщ 5- 6 мкящв живою масою 140 - 150 кг, подшених на двi групи -контрольна i дослiдна - (по 10 голiв у кожнiй) за принципом аналопв. Бугайцiв кастрували вiдкритим кровавим способом. Рани тварин контрольно! групи присипали порошком стрептоциду в кшькосп 1,5 г на одну рану. У другш груш на рани трьохразово наносили коло!д Ag, Си, Zn у кiлькос-тi 3 мл з промiжком в 1 хв.
Сумш коло!ду аквахелатiв металiв являе собою дво компо-нентну систему з деюшзовано! води та часток металiв в нанороз^рному станi (1,0 -50,0 нм) [1, 2, 3].
Шслякастрацшний рановий процес диференцшвали на 3 послщовш фази (гнiйно-некротична, грануляци та епiтелiзацi ) [4]. Площу ран визначали за методом Попово!.
Цифровий матерiал обробляли варiацiйним методом за програмою "Статистика" на персональному комп'ютерi з вико-ристанням ^критерш Стьюдента.
Результати дослщження. Температура тша, частота дихан-
© Хомин Н.М., Павлик О.О., Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Петренко О.Ф., Каплуненко В.Г., Косшов М.В., 2009
198
ня, пульсу i скорочень рубця у кастрованих бугайщв обох груп протягом усього дослщу збер^ались у межах норми.
У бугайщв контрольно! групи протягом 7 дiб тсля кастрараци було помине пригшчення загального стан. Рани загоюва-лись вiдносно повiльно; вони зазнавали деякого нагноення, яке незабаром припинялось, у зв'язку з чим на 5 - 6 -у добу тсля кастраци спостер^алось злипчасте запалення. Зазначенi обстави-ни пролонгували першу фазу ранового процесу. Цьому, до деяко! мiри, сприяло використання стрептоциду, який призводив до затримки розгортання друго! i третьо! фаз ранового процесу [5].
Видима рiзниця у стат пiсляоперацiйних ран бугайщв дос-лщно! групи чiтко почала проявлятись з 3-о! доби. Зменшився набряк мошонки з штенсивним згладжуванням ознак запалення, кра! ран зблизилися, покращився загальний стан оперованих тварин, !х рухова активнiсть виразно зросла.
Динамжа пiслякастрацiйного ранового процесу вiдображена у таблищ 1.
Таблиця 1.
Динамика шслякастрацшного ранового процесу, (п = 5)_
Фази ранового процесу Групи
Контрольна дослщна
Переб1г захворювання (доби)
Гншно-некротична 3,6±0,27 2,4±0,26*
Грануляцшна 7,2±0,36 4,8±0,41**
Ештел1зацшна 4,0±0,22 3,4±0,13*
Повне видужання 15,0±0,54 10,6±0,71**
Примтка. * - р <0,05; ** - р<0,01.
Як видно з таблищ, гншно-некротична i грануляцшна фази ранового процесу скоротились вiрогiдно на 33,4 % кожна, а фа-за епп^заци на 15 %, що сприяло суттевому скороченню термi-ну остаточного загоення, а саме на 29,3 %.
Перебiг пiслякастрацiйного ранового процесу виразно по-значився на реакци цiлiсного тваринного оргатзму, пiдтвердженням чого е результати дослщження кровi (табл. 2).
Встановлено, що на 5-у добу умкт в кровi гемоглобiну, еритроцитiв, сегментоядерних нейтрофшв та лiмфоцитiв був вiрогiдно бшьший вiдповiдно на 9,1, 11,7, 11,6 та 20,3 %, а кшьккть лейкоцита, юних нейтрофiльних гранулоцитiв та па-лочкоядерних нейтрофшв зменшилась вiдповiдно на 16,0, 37,0 та 46,3%.
10-та доба характеризувалась збшьшенням у кровi умiсту гемоглобiну на 10,9 % (р<0,001), еритроцитiв на 13,3 % (р<0,001), лiмфоцитiв на 35,9% (р<0,05) та зменшенням кшькост лейкоци-тiв, юних нейтрофiльних гранулоцитiв, палочкоядерних, сегмен-тоядерних нейтрофiлiв, моноцитiв вiрогiдно на 18,9 %, 54,1 %, 20,8 %, 13,2 %, та 18,8 %;
На 14-у добу умiст гемоглобiну вiрогiдно збiльшився на 9,9 %, еритроцита на 35,8 % , тодi як кiлькiстьь лейкоцита та моноцита
199
зменшилася вщповщно на 8,6 % та 34,5 %, що свщ-чить про зменшенням штенсивност запалення i пов'язано! з ним штоксикаци.
Цi ж самi фактори призвели до зменшення кiлькостi юних нейтрофшьних гранулоцитiв у всi перюди дослiду та зменшення кiлькостi паличкоядерних нейтрофiлiв протягом 10 дiб дослщу, що вщображае лiвостороннe зрушення показника ядра нейтрофшьних гранулоциив.
Таблиця 2.
Показники кров1 у бугайцiв у тслякастрацшний першд (n = 5)
Показники Контроль, 5-та доба Дослвд, 5-та доба Контроль, 10-та доба Дослвд, 10-та доба Контроль, 14-та доба Дослвд, 14-та доба
Гемоглобш, г/л 109,6 ±1,52 119,6 ±1,39 *** 112,0 ±1,57 124,2 ±1,43 *** 114,6 ±1,30 126,0 ±0,89 ***
Еритроцити, Т/л 4,94 ±0,07 5,52 ±0,08 *** 5,26 ±0,09 5,96 ±0,07 *** 5,2 ±0,04 7,06 ±0,13 ***
Лейкоцити, Г/л 8,6 ±0,18 7,22 ±0,19 *** 7,94 ±0,04 6,44 ±0,15 *** 7,4 ±0,13 6,76 ±0,09 **
Юш, % 9,2 ±0,36 5,8 ±0,36 *** 7,4 ±0,27 3,4 ±0,27 *** 4,4 ±0,72 2,8 ±0,36
Паличкоядерш, % 13,4 ±0,49 7,2 ±0,36 *** 10,6 ±0,85 8,4 ±0,27 * 12,4 ±0,49 13,0 ±0,89
Сегментоядерш, % 46,4 ±0,85 51,8 ±0,99 ** 39,4 ±1,08 34,2 ±1,03 ** 40,2 ±0,81 41,2 ±0,99
Л1мфоцити, % 25,6 ±0,72 30,8 ±1,66 * 36,2 ±0,58 49,2 ±1,7 *** 37,2 ±0,58 39,2 ±1,25
Моноцити, % 5,4 ±0,49 4,4 ±0,36 6,4 ±0,40 5,2 ±0,36 5,8 ±0,36 3,8 ±0,35 ***
Примтка. * - р <0,05; ** - р<0,01; *** - p<0,001;
Збiльшення кiлькостi сегментоядерних нейтрофшв, як найбшьш функцiонально активних кл^ин, на 5-у добу дослiду зумовлено посиленням захисно! функци нейтрофiльноï грану-лоцитарно1 системи; зменшення ïx кiлькостi на 10 добу вказуе на завершення специфiчноï активностi останнix у зв'язку зi зниженням ранового запалення. Збiльшення юлькосп лiмфоцитiв, як основних клiтин iмунного захисту, протягом 10 дiб дослщу, пов'язано з
200
стимулюванням iMyHiTeTy. Значне зменшення кшькосп моноциив на 14-у добу дослщу засвiдчуe остаточне завершення пiслякастрацiйного запалення.
Стимулювальна активнiсть застосованого нами колощу аквахелатiв мiкроелементiв зумовлена як нанорозмiрними величи-нами кластерiв, що значно посилюе синтетичну активнiсть мжро-доз металiв, так i специфiчною участю останнiх в обмiнi речовин тваринного оргашзму. Крiм того, вважаемо, що надходження на-нокластерiв дае додатковий поштовх посиленню пристосувально-захисних механiзмiв.
Таким чином, проведене дослщження засвщчуе перспек-тивнiсть застосування колощу аквахелаив наночасток Ag, Cu, Zn при лiкуваннi кастрацiйних ран у бугайщв згiдно розроблено! нами технологи,
Висновки
1. Уведення в кастрацшну рану бугайщв колощу аквахе-лаив нанокластерiв Ag, Cu, Zn прискорюе перебiг ранового про-цесу на 4,4 доби, супроводжуючись збiльшенням умiсту в кровi гемоглобiну, еритроцитiв та зменшенням - лейкоцитiв, як ознаки бшьш сприятливого перебiгу ранового процесу.
2. В лейкограмi зменшуеться величина лiвостороннього зрушення ядра нейтрофiлiв, збiльшуеться продукування найбшьш функцiонально активних сегментоядерних нейтрофiлiв та лiмфо-цитiв, як показника активiзацil iмунноl системи.
3. Перспективним у подальших дослщженнях е вивчення клiтинних i гуморальних факторiв iмунiтету при застосуваннi колощу аквахелаив нанокластерiв Ag, Cu, Zn у зв'язку з каст-ращею.
Л1тература
1. Ранозаживляющие свойства лекарственных средств на основе наночастиц металлов /Н.Н. Глущенко, Т.А. Байтукалов, О.А.Богословская, И.П.Ольховская // Нанотехнологии и наноматериалы для биологии и медицины.
- Новосибирск, 2007. - Ч. 2. - С. 76 - 80.
2. Застосування наночасток Ag, Cu, Zn у лжуванш ран / В.Б.Борисевич, Б.В.Борисевич, О.Ф.Петренко та ш. // Здоров'я тварин i лки. - 2008.- № 3 (76).
- С. 14 - 16.
3. Нанотехнолопя у лкуванш ран / В.Б. Борисевич, О.Ф.Петренко, Б.В. Борисевич, А.О. Жук // Вкник Державного агроеколопчного ушверситету (Житомир). - 2008. - № 1 (21). - С. 186 - 190.
4. Бутко А.Я. Фармакокорекщя ранового процесу //Про^зор. - 2007. -Вип. 15. - С. 29 - 32.
5. Методичш рекомендаци по лжуванню антибютиками, сульфаншамщами, фторхшолонами / В.Б.Борисевич, О.Ф. Петренко, Б.В.Борисевич та ш. - К.: НАУ, 2007. - 45 с.
201
HayKoeuü eicnuK flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого
Tom 11 № 3(42) Hacmuna 1, 2009
Summary ChomynN.M., O.O. Pavlyk
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Grhytskyj, Lviv, Ukraine BorysevychV.B., Borysevych B.V., PetrenkoO.F., KaplunenkoV.G., KosinovM.V.
National Univtrsity of Bioresources and Management of Nature of Ukraine, Kyjiv An experimental grounding of the possibility of using the aguahelates of metal nanoclasters in the connection with bulls castration.
The injection of nanoclasters Ag, Cu, Zn into bulls castrated wounds favours the decrease of inflammatory process characteristics, that leads to the reduction of periods of wounds curing in 4,4 days, and the changes of haematological and biochemical indices of blood are the confirmation of it.
Key words: wounds, aquahelates of nanoclasters Ag, Cu, Zn, bulls, castration.
Cmammx nadiümna do peda^ii 24.09.2009
202
