Експериментальне дослідження ефективності комбінованого відпрацювання практичних вправ пожежної техніки із залученням інтерактивних комп'ютерних засобів навчання Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ного курса для студентов последнего года обучения в ВУЗе "Факторы успешного трудоустройства по специальности".

Ключевые слова: аспекты трудоустройства, выпускник вуза, трудоустройство, работодатель, факторы успешного трудоустройства.

Lobodynska O.M. Successful recruitment as aim of studying

The article contains the results of theoretical structural analysis and factor recruitment process of highly educated youth. Legal, organizational, socio-economic and socio-psychological aspects are detailed. The system of indicators of assessing the success of employment is proposed. Conclusions are based on the generalized results of empirical studies aimed to compare mutual requirements and expectations in recruitment between employers and potential employees. The structure of the training course for graduates "Factors of successful employment in the specialty" is proposed.

Keywords: aspects of employment, graduates, employment, the employer, the successful employment factors.

УДК377.169.3 Викл. О.В. Придатко -Львыський ДУБЖД

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 КОМБ1НОВАНОГО В1ДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВПРАВ ПОЖЕЖНО1 ТЕХН1КИ 13 ЗАЛУЧЕННЯМ 1НТЕРАКТИВНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ 3АСОБ1В НАВЧАННЯ

Представлено результати проведених експериментального дослщження ефек-тивност комбшованого вщпрацювання практичних вправ з пожежно! техшки та зап-ропоновано модель визначення оптимального сшввщношення юлькосп вщпрацювання вправ комбшованим способом для належно! шдготовки майбутнiх фахiвцiв оперативно-рятувально! служби за вщповщно! економи матерiальних та людських ресурсiв.

Ключовг слова: штерактивш засоби навчання, управлiння знаннями, управлш-ня ресурсами.

Постановка проблеми. У сучасних умовах стр1мко! шформатизацп суспшьства актуальною задачею стае розроблення нових метод1в навчання в професшнш освт при шдготовщ фах1вця пожежного-ряпвника, здатного кон-курувати на свгтовому ринку пращ. Сучасний стан освгтшх послуг свщчить про необхщнють розглядати систему професшно! осв1ти як проектно-керовану оргашзащю. Проекти управлшня в професшнш освт дають змогу виконати стратепчний та швестицшний менеджмент, маркетинг 1 реструктуризащю ви-щих навчальних заклад1в профшьного типу. Такий шструмент проектного управлшня, внутршньою складовою якого е штерактивш засоби навчання, за-безпечуе процес управлшня часом, вартютю, матер1альними та людськими ресурсами 1, вщповщно, яюстю шд час шдготовки сучасного пожежного-ряпв-ника [1, 2]. Найчастше впровадження штерактивних засоб1в навчання здшснюеться через використання так званих штерактивних тренажер1в.

Аналiз останнiх дослiджень. З попередшх дослщжень, як були прис-вячеш методам вивчення спещальних техшчних дисциплш !з використанням штерактивних засоб1в навчання, зроблено висновок про актуальшсть розроб-ки та впровадження у навчальний процес штерактивних комп'ютерних трена-жер1в для вщпрацювання практичних вправ пожежно! техшки !з залученням

звичайного персонального комп'ютера. Проаналiзувавши опрацьованi резуль-тати попередшх експерименпв, ми можемо чггко зазначити, що ефективнiсть здобуття практичних вмшь та навичок студентами за допомогою розроблених iнтерактивних тренажерiв е вищою та якiснiшою за традицшну форму, а сам процес здобуття практичних навичок - зручшшим та економшшим. Але но-вiтнi шдходи до навчання нiякою мiрою не скасовують фундаментального принципу дидактики - людина вчить людину, однак принципово змшюе його реалiзацiю. Тому оргашзащю проведення практичних занять роботи iз пожеж-ними насосами рекомендовано здшснювати зi залученням iнтерактивних тре-нажерiв та пожежних автомобiлiв за схемою заняття "Тренажер-Автомобшь".

Мета досл1дження - визначення впливу та пошук оптимального сшв-вiдношення кiлькостi вiдпрацювань практичних вправ комбшованим способом iз використанням iнтерактивних тренажерiв та реальних агрегатiв пожежних автомобiлiв на усшшшсть засвоення матерiалу. Дослiдження випли-ву кiлькостi та способiв практичних вщпрацювань на рiвень успiшностi здшснюеться за результатами експериментальних дослiджень.

Основна частина Принцип та середовище створення, методику зас-тосування i алгоритм дп розроблених iнтерактивних комп'ютерних тренаже-рiв вiдпрацювання вправ iз агрегатами пожежних автомобЫв розглянуто в попередшх роботах [3, 4].

Для досягнення мети ще! роботи було проведено низку експериментальних дослщжень з курсантами та студентами третього курсу, яю навча-ються за напрямом тдготовки "Пожежна безпека" у Львiвському державному унiверситетi безпеки життедiяльностi. У ходi проведення дослiджень студентам було запропоновано вщпрацювати однаковi практичнi вправи iз зас-тосуванням рiзних методiв. Вiдмiннiсть методiв полягае у рiзницi циклiв ви-конання практичних вправ комбшованим способом, граничш значення яких наведено в табл. 1. Комбшований спошб навчання включае в себе вщпрацю-вання практичних вправ iз використанням штерактивних комп'ютерних тре-нажерiв та реальних агрегапв пожежних автомобiлiв. У ходi проведення дос-лiджень декшька досвщчених викладачiв оцiнювали рiвень засвоення практичних вправ при !х вщпрацюванш за рiзними методами.

Табл. 1. Граничш значення параметрiв експериментального достдження

№ з/п Параметр Мiнiмальне значення Максимальне значення Примгтка

1. Кшьюстъ вщпрацювань на аг-регатi пожежного автомобшя Нтт=2 рази Нтах=6 разiв Зпдно з вщведеними годинами навчальним планом

2. Кiлькiстъ вдарацювань на iнтерактивному комп'ютерному тренажерi Ттт=2 рази Ттах= 6 разiв Зпдно з вiдведеними годинами навчальним планом

3. Показники успiшностi за останш роки навчання М Птт= 50,654 бали М ПтшГ 91,380 бали Зпдно з проведеним аналiзом

У табл. 1 представлен граничш значення параметрiв експериментальних дослщжень, з яких кшьюсть вiдпрацювань практичних вправ на реальному агрегат i на комп'ютерному тренажерi визначаються як максимальнi, що

можна виконати в межах годин, вщведених навчальним планом. А показники устшносл студенлв за останнi роки навчання приймають згiдно з проведе-ним аналiзом. За показники приймають середне значення устшносл найпр-шого та найкращого студента (враховуючи результати успiшностi з ушх пройдених дисциплiн). Цi показники необхщш для видiлення дiапазону здiб-ностей студентiв.

Експериментальне дослiдження впливу комбшованого способу навчання на устшнють засвоення практичних вправ та обробку результатiв проводили на основi методу повнофакторного експерименту типу 23. Цей тип ек-сперименту передбачае врахування трьох факторiв, що визначають рiвень засвоення нового матерiалу. Для того, щоб внести елемент випадковост впливу цих факторiв на результат експерименту, встановлюемо випадкову послщовшсть проведення дослiдiв у часi. Це необхвдно для обгрунтованого використання апарату математично! статистики. Тому експериментальнi дос-лiдження згiдно з [5], вщповщно до план-матрицi експериментальних досль джень, проводили у такш послiдовностi: 2, 3, 6, 5, 7, 2, 8, 7, 1, 1, 4, 8, 4, 3, 6, 5.

Незалежними чинниками, що впливають на устшнють студенпв при вщпрацюванш вправ комбшованим способом, е: кiлькiсть вщпрацювань на реальному агрегатi пожежного автомобшя (Н), кiлькiсть вiдпрацювань на ш-терактивному тренажерi (Т) та показник усшшносп студента за останнi роки навчання, що визначае його здiбностi (МП).

Тому реалiзацiя плану експерименту спрямована на визначення залеж-носп прогнозованого рiвня засвоення ново! практично! вправи М вщ пара-метрiв Н, Т, МП. Значення параметрiв приймаемо вiдповiдно до табл. 1.

Вщомо, що будь-який параметр можна описати степеневою залежшс-тю, яка встановлюе зв'язок мiж наведеними вище факторами, що впливають на зм^ основного значення. Тому зв'язок мiж незалежними факторами мож-на описати так:

М = Ам-На-Ть-Мпс (1)

де: АМ - постшний коефiцiент, згiдно з [6]; Н - кiлькiсть вщпрацювань на реальному агрегатц Т - кiлькiсть вiдпрацювань на штерактивному тренажерi; МП - показник усшшносп за останнi роки навчання; а, Ь, с - степеневi показники. Дотримуючись послiдовностi експериментальних дослщжень, здшсню-емо кодування факторiв шляхом переведення натуральних величини у без-розмiрнi, що представлено в табл. 2.

Табл. 2. Рiвнi змти фактора

Рiвень факторiв Н, раз Т, раз Мп, бал

Назва Кодоване значення Х1=Н 1пХ1 Х2=Т 1пХ2 Х3=ЫП 1пХ3

Верхнiй +1 6 1,792 6 1,792 91,380 4,515

Основний 0 4 - 4 - 71,017 -

Нижнш -1 2 0,693 2 0,693 50,654 3,925

Дослщження проводились в такому порядку (рис. 1): кожен студент навчально! групи (вщ 1 до п) вiдпрацьовуе практичнi вправи визначену кшь-кiсть разiв N на штерактивному тренажерi Т, потiм т самi вправи визначену

кiлъкiстъ разiв N на реальному агрегатi Н iз врахуванням мiнiмалъного або максимального показника усшшносп потоку за минулi роки навчання МП. Показник МП визначае ме:ш рiвня засвоення навчального матерiалу. Пiд час виконання останнього циклу вправи, визначаеться рiвень и засвоення студентом М1 ... Мп. Пiсля закiнчення вщпрацювання вправ усiма учасниками гру-пи, визначаеться середнш рiвенъ засвоення вправи, який приймаеться для по-дальших обрахункiв.

I. . . VIII

Рис. 1. Модель порядку проведения експериментального досльдження ьз визначення ефективност1 комбтованого вьдпрацювання практичних вправ:

Н - в1дпрацювання практичног вправи на реальному агрегат1; Т - в1дпрацювання практичног вправи на тренажер1; МП - параметр, що враховуер1венъ засвоення матер1алу (мшмалъний/максималъний показник успшност1 потоку); N - к\лък\стъ цикл1в в1дпрацювання вправи; М1 ... Мп -р1венъ засвоення практичног вправи студентом тсля гг виконання; М- середнш показникргвня засвоення виконаног практичног вправи навчалъною групою

Шсля виконання дослщв проводиться перевiрка вщтворюваност про-цешв при однаковому чи^ паралельних дослщв за критерiем Кохрена. Пе-ревiрку адекватностi моделi здiйснюемо за допомогою критерш Фiшера. Оцiнку значущостi коефщенлв регреси проводимо за допомогою критерш Стьюдента. Користуючись методикою [6-8] та табл. 2, було побудовано план-матрицю експериментальних дослщжень для повнофакторного експерименту типу 23. Результата проведених дослщжень, кожен з яких був проведений 2 рази, вщображено на рис. 2.

№ дослщу

Рис. 2. Пстограмарезультатьв експериментальних досльджень

Табл. 3. План-матриця експериментальних дослгджень

№ до^ду Фaктopи

Х1 Х2 Х3

код Н, paз код Т, paз код Мп, бал

1 -1 2 -1 2 -1 50,654

2 +1 6 -1 2 -1 50,654

3 -1 2 +1 6 -1 50,654

4 +1 6 +1 6 -1 50,654

5 -1 2 -1 2 +1 91,380

6 +1 6 -1 2 +1 91,380

7 -1 2 +1 6 +1 91,380

8 +1 6 +1 6 +1 91,380

Для ^оведення poзpaхyнкiв незалежш змiннi Xi (табл. 2) необхвдно пеpетвopити в безpoзмipнi величини за зaлежнicтю [7] :

X. = 2 • (In X i - ln X i max) +1 (2)

ln Xi max — ln X i min

Пiдcтaвивши чиcлoвi показники, ми oтpимaли: X1=1,820 lnH - 2,264;

X2=1,820 lnT - 2,264; (3)

X3=3,390 lnMn - 5,780.

Рiвняння pегpеciï, що визначае зaлежнicть пpoгнoзoвaнoï ycпiшнocтi cтyдентiв вщ тpьoх незалежних чинникiв (H, Т, МП), з кодованими змiнними, що вpaхoвyють взaемoдiю даних чинникiв, бyде мати такий вигляд:

M = b0 + b1X1 + b2X2 + b3X3 + b12X1X2 + b13X1X3 + b23X2X3 + b123X1X2X3. (4)

Кoефiцiент bn для мoделi (4) з ypaхyвaнням екcпеpиментaльнo oтpимa-них значень Mt визнaчaетьcя:

b-=N § '^nь Mi • (5)

де: Xin - код n-го фaктopa i-го доотду; Mi - cеpедне значення pезyльтaтy i-го екcпеpиментaльнoгo до^дження за певних значень фaктopiв; N - кшькють дocлiдiв (в нашому випадку - 8).

За pезyльтaтaми екcпеpиментaльних дocлiджень було oтpимaнo значення коефщенпв piвняння pегpеciï (4): b0=4,369; b1=0,078; b2=0,054; b3=0,005; b12=0,02; b13=0,014; b23=-0,001; b123=0,009. За oднaкoвoï кiлькocтi па-paлельних дocлiдiв r (y нашому випадку r= 2) на кожному поеднанш piвнiв фaктopiв вiдтвopювaнicть пеpевipяетьcя за кpитеpiем Кoхpенa [6] :

S 2.

G^ pi max ^ r^ /¿:\

= c2 ^ G(0,05;N;fr) ^ (6)

SB

де: S pi max - мaкcимaльне значення диcпеpciï poзciювaння S pi (за залежнютю (7)); SB - значення диcпеpciï вiдтвopювaнocтi (за зaлежнicтю (8)); N - кшь-

кicгь дослдав (y нaшoмy випaдкy N=8); fr - кiлькicгь cгyпенiв вiльнocгi кож-Hoï oцiнки (в нaшoмy випадку f=r-1=2-1=1); G(0,05;N;g.) - габличне значення критерто Кохрена [б]. Значення дисперсп рoзciювaння визначаегься за залеж-нютю (7) та предcтaвленi в табл. 4:

Spi(1,2) = (lnМад - lnM)2 (7)

Табл. 4. Значення дисперси розсЮвання Spi

№ дocлiдy Spi (1,2) S 2. ¿ pi № досл^ Spi (1,2) S 2. ¿ pi

1 (Ml) SDl=-0,031 0,000961 5 (Ml) Sd9 = -0,0571 0,00326041

1 (М2) Sd2 = 0,03 0,0009 5 (M2) Spl0 = 0,0541 0,00292681

2 (Ml) SD3 = 0,024 0,000576 6 (Ml) SDl1 = 0,0111 0,00012321

2 (М2) Sd4 = -0,0245 0,00060025 6 (M2) Sp12 = -0,0113 0,00012769

3 (Ml) Sd5 = 0,0313 0,00097969 7 (Ml) SDl3 = 0,0289 0,00083521

3 (М2) Sd6 = -0,0323 0,00104329 7 (M2) Sp14 = -0,0299 0,00089401

4 (Ml) Sd7 = -0,0318 0,00101124 8 (Ml) Sp15 = 0,0036 0,00001296

4 (M2) Sd8 = 0,0307 0,00094249 8 (M2) SDl6 = -0,0036 0,00001296

Значення дисперсп вщтворюваносп визначаеться як cyмa значень дис-перciï розиювання:

1б

Sß = Е S 2pi. (8)

i=1

Пiдcтaвивши значення S 2 в (8), отримаемо значення дисперсп вщтво-рювaнocтi: Sß =0,01520722. Отже, рoзрaхyнкoве значення критерiю Кохрена за залежшстю (б) бyде дoрiвнювaти:

S2

G= SpmL = 0,21439 < G(0,05;8;1) = 0,680 Sß2

Згiднo з [б], для нашого випадку критичне значення критерт Кохрена GKp=0,680, тому гiпoтезa oднoрiднocтi диcперciй (вщтворюваносл дocлiдy) пiдтверджyeтьcя, оскшьки G<GKp.

Ощнку знaчyщocтi кoефiцieнтiв регреciï здiйcнюeмo за допомогою критерiю Стьюдента [б-8]. Коефщент вважаеться знaчyщим, якщо вико-^еться нерiвнicть з yрaхyвaнням половини довжини дoвiрчoгo iнтервaлy :

\b\ >Abi =t(0,05;f) ■S(bi), (9)

де f(0,05;f) - критичне значення критерто Стюдента для f=N (r-1) (для нашого випад^ маемо f=8(2-1)=8, а=0,05; згiднo з [8] f=2,31).

S(b)= ±J -Sb-= ± 0,010899. (10)

VN2 ■ r

Отже, половина довжини дoвiрчoгo iнтервaлy бyде дoрiвнювaти 0,02517.

Згiднo з (9) встановлено, що знaчyщими кoефiцieнтaми мoделi е |b0| = 4,3б9, |bi| =0,078, |b2| = 0,054, а кoефiЦieнти |b3|=0,005, |b1^=0,02, |bi3|=0,014, |b23| =0,001, |bi23| =0,009 - е ^з^чущими.

З урахуванням значущих коефщенпв, модель (4) набуде вигляду:

М = 4,369+ 0,078X1 + 0,054Х2. (11)

Перевiрку адекватносп моделi здiйснюeмо за критерieм Фшера. Стверджувати, що модель е адекватна, можна у випадку, коли виконуеться нерiвнiсть [7]:

V 2

р = ^2®< р (12) г а2 ГкР(0,05-Я;Я)> V -'

8д

де: ркр - дисперсiя адекватностi, що визначаеться за залежнютю (13); £ 2- по-хибка дослiду, що визначаеться за залежнютю (14); - критичне значення кри-терiю Фшера при а=0,05; /¡=Ы- т; /2=Ы(г-\). У нашому випадку маемо /¡=8-3=5 (m - кiлькiсть членiв апроксимуючого полiнома, в даному випадку m=3),_/2=8(2-1)=8, отже, згiдно з табличними значеннями [6] ркр= 3,69.

г N _ „

82> = Е (1п м1 - мI)2, (13)

N - т

де - розрахункове значення параметра згiдно зi залежнiстю (11) пiсля тд-становки значень (-1) та (+1) зпдно з планом-матрицею експериментального дослiдження.

з

N (г -1)

За рiвнянням (11) знаходимо значення параметра Mi М1 = 4,237; М2 = 4,393; М 3= 4,345; М4 = 4,501; М5 = 4,237; М6 = 4,393; М7= 4,345; М8 = 4,501. Зпдно з проведеними розрахунками Е ¿=1(!п М, -М,)2 становить 0,006071 i вiдповiдно за залежнютю (13) дисперсiя адекватностi буде стано-вити 0,002428.

Пюля того як вiдомi значення дисперсп адекватностi та похибки дос-лiду визначаемо розрахункове значення критерто Фiшера за (12):

8} = = 0,0019009. (14)

Р= °,°°2428 = 1,277 <Рр = 3,69.

0,0019009 р

Отже, модель (10) е адекватною. Проте представлена модель не врахо-вуе вшх значень незалежних факторiв, якi в кшцевому результатi можуть виз-начати рiвень засвоення практично! вправи. Тому переход до моделi нату-ральних змшних будемо проводити за залежнiстю (4). Для того, щоб встано-вити точнють опису експериментальних даних рiвнянням регресi!, визначаемо коефiцiент множинно! кореляцп за залежнiстю:

^ = 1 -Е М - М,)2 , (15)

V Е й=1(1п М, - М *)2

де М - середне значення функцп 1п М{, що зпдно з проведеними розрахун-ками становить 4,37.

Здiйснивши вщповщш розрахунки, ^ ^(1пМ - М )2 становить 0,078752, а коефiцieнт кореляцп:

Л = ¡1 - 0'0Ш71 = 0,96068 .

У 0,078752

Як бачимо, коефщент Я наближаеться до 1, а отже, рiвняння (4) майже повнiстю описуе результати експериментальних дослiджень.

Для здiйснення переходу до моделi в натуральних змшних пiдставимо рiвняння (3) в модель (16) та проведемо обрахунок (17).

1п М = 4,369 + 0,078Х1 + 0,054Х 2 + 0,00^^ 3 + 0,02Х1Х 2 +

2 3 2 (16) +0,014X1X3 - 0,001Х 2X3 + 0,009Х1Х 2X3

1пМ = 4,369 + 0,078 • (1,82 • 1п Н - 2,264) + 0,054 • (1,82 • 1п Т - 2,264)+ +0,005 • (3,39 • 1п МП - 5,78) + 0,02 • (1,82 • 1п Н - 2,264) • (1,821п Т - 2,264) +

+0,014• (1,82 • 1пН -2,264)• (3,39• 1пМП - 5,78) - (17)

-0,001 • (1,82 • 1п Т - 2,264) • (3,39 • 1п МП - 5,78) + +0,009 • (1,82 • 1п Н - 2,264) • (1,821п Т - 2,264) • (3,39 • 1пМП - 5,78).

Спростивши вираз (17), отримуемо кшцеву модель визначення впливу незалежних чинниюв Н, Т, МП на усшшнють засвоення практичних вправ М, що вiдпрацьовуються запропонованим комбiнованим способом:

М = ехр(4,0641 + 0,1353• 1пН + 0,2535• 1пТ + 0,0825 • 1пМП --0,1156 • 1пН • 1пТ - 0,0459 • 1пН • 1пМП - 0,1409 • 1пТ • 1пМП + (18) +0,1078 • 1п Н • 1п Т • 1пМП).

Як видно з моделi (18), основними факторами, ко^ впливають на усшшнють засвоення практичних вправ М, вщпрацьованих комбшованим способом, е юльюсть циклiв вiдпрацювання вправи на реальному агрегат Н, юльюсть вiдпрацювання вправ на iнтерактивному тренажерi Т та показник успiшностi за останш роки навчання МП, що визначае рiвень iнтелектуальних здiбностей студенпв. Розглянемо, як впливае кожен з перелiчених чинниюв на кiнцевий параметр М. З щею метою, скориставшись остаточною моделлю, побудуемо графiчнi залежност впливу параметрiв Н i Т при сталому пара-метрi МП, на прогнозований рiвень засвоення практичних вправ. Параметр МП приймаемо рiвним 51 балу, осюльки цей показник вщповщае мiнiмально допустимому позитивному результату. При такому показнику фактора МП вiдтворимо ймовiрнiснi показники значення М в умовах рiзних методик вико-нання практично1 вправи комбшованим способом.

Графiчна залежнiсть (рис. 3) вщкривае нам повну сутнють комбшова-ного способу вiдпрацювання спещальних практичних вправ. На представле-нш графiчнiй залежностi вiдображено ймовiрнiснi показники усшшносп засвоення вправи, як ми отримали пiдставивши в кшцеву модель (18) необхщш значення чинниюв Н i Т, при сталому показнику МП. Значення параметра МП приймаемо мшмально-позитивним для того, щоб кiнцевий результат прогно-зовано1 моделi вiдтворював ймовiрнiснi показники засвоення практично! вправи студента з найнижчими штелектуальними здiбностями.

Рис.

2 цикли 3 цикли 4 цикли 5 циюпв 6 циюпв на треиажер1 на тренажер! на тренажер! на тренажер! на тренажер! Кшьшсть циюпв вщпрацювання вправи на штерактивному тренажер! 3. Графiчна залежшсть впливу незалежних чиннитв Н i Т на результат прогнозованог устшностц при сталому показнику МП (51 бал)

З представлено! залежност видно, що найкращого результату зас-воення практично! вправи можна досягти за кшькосл вщпрацювань на реальному агрегатi i тренажерi = 6. Проте, у межах годин, вщведених навчальним планом, виконати таку кшьюсть практичних вправ, iз одночасною користю для студенев, майже неможливо. Для цього необхщно залучати трьох i бшь-ше викладачiв та декiлька одиниць техшки, що призведе до нерацiонального використання людських та матерiальних ресурсiв.

Вщповщно, необхiдно знайти оптимальне спiввiдношення кшькосл вiдпрацювань вправи на агрегатi i тренажерi, щоб отримати високi ймовiрнiс-нi показники успiшностi за одночасно! мiнiмiзацi! трудових i матерiальних ресуршв. З практики проведення практичних занять встановлено, що шд час одного заняття, кожен студент групи у змозi вiдпрацювати запропонованi програмою практичш вправи в кiлькостi не бшьше 8 разiв. Проаналiзувавши графiчну залежшсть (рис. 3), можна зробити висновок, що оптимальним сшв-вiдношенням цикшв вiдпрацювання вправи на тренажерi та агрегат^ яка = 8, е 4:4. Як видно, це сшввщношення цикшв вiдпрацювання практично! вправи комбшованим способом надае високi ймовiрнiснi показники устшносл за одночасно! економi! матерiальних ресурсiв, затрачених на роботу iз агрегатами пожежних автомобiлiв.

Висновки. Внаслiдок проведено! роботи отримано модель визначення впливу кшькосл та видiв вiдпрацювань практичних вправ на усшшшсть сту-дентiв на пiдставi результата експериментальних дослiджень iз використан-ням методу повнофакторного експерименту. Модель надае можливють ство-рення фундаментального тдходу для визначення оптимально! кiлькостi годин та витратних матерiалiв за належно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв опе-ративно-рятувально! служби. З використанням отримано! моделi стае можли-вим визначення орiентовного рiвня засвоення матерiалу, задаючи кiлькiсть вiдпрацювань практичних вправ на агрегат пожежного автомобiля Н, кшь-костi вiдпрацювань на iнтерактивному тренажерi Т та рiвня успiшностi групи за результатами попередтх рокiв навчання МП. Це надасть нам тдстави для внесення змiн до робочих плашв, з метою пiдвищення рiвня знань при мшмь зацi! часу навчання, матерiальних та людських ресурЫв.

Математична модель майже повнютю описуе дослiджуваний процес, оскшьки коефiцiент множинноï кореляцiï R=0,96068 i наближаеться до 1.

З використанням отриманоï моделi у робот було визначено оптималь-hí кшьюсш показники вiдпрацювання практичних вправ комбшованим способом, яка полягае у вщпрацюванш практичноï вправи на штерактивному тренажерi 4 рази, на реальному агрегат пожежного автомобiля 4 рази, Í3 будь-якими позитивними показниками усшшносп студента за минулi роки навчання.

Л1тература

1. Бушуев С. Д. Креативные технологии управления проектами и программами : монография / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева, Н.А. Бабаев, В.Б. Яковенко и др. / под ред. проф. С.Д. Бу-шуева. - К. : Изд-во "Саммит-Книга", 2010. - 768 с.

2. Рак Ю.П. Маш друкарсью системи: прогнозування, анашз, синтез : монография / Ю.П. Рак. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1999. - 256 с.

3. Придатко О.В. Дослщження ефективносп та аспекти впровадження штерактивних за-собíв навчання в оргашзащю навчального процесу ЛДУ БЖД / О.В. Придатко, А.Г. Ренкас // Збíрник наукових праць Львíвського державного ушверситету безпеки життедíяльностí. -Львíв : Вид-во ЛДУ БЖД. - 2010. - С. 123-126.

4. Рак T.G. 1нформацшш технологи та штерактивш засоби навчання при шдготовщ су-часного пожежного рятсвника / Т.С. Рак, Ю.П. Рак, А.Г. Ренкас, О.В. Придатко // Новí шфор-мацн технологи в освт для вах: навчальш середовища : зб. тез Мíжнар. конф. - К. : - 2010.

5. Большев Л.Н. Таблицы математической статистики / Л.Н. Большев, Н.В. Смирнов. -М. : Изд-во "Наука", Гл. ред. физ.-мат. лит-ры, 1983. - 416 с.

6. Семенов С.А. Планирование эксперимента в химии и химической технологии : учеб-но-метод. пособ. / С.А. Семенов. - М. : Изд-во ИПЦ МИТХТ, 2001. - 93 с.

7. Винарский М.С. Планирование эксперимента в технологических исследованиях / М.С. Винарский, М.В. Лурье. - К. : Изд-во "Техшка", 1975. - 168 с.

8. Биндер К. Моделирование методом Монте-Карло в статистической физике : пер. с англ. В.Н. Задкова / К. Биндер, Д.В. Хеерман. - М. : Изд-во "Наука", Гл. ред. физ.-мат. лит-ры, 1995. - 144 с.

Придатко А.В. Экспериментальное исследование эффективности комбинированного обучения упражнений пожарной техники с привлечением интерактивных компьютерных средств

Представлены результаты проведенных экспериментальных исследований эффективности комбинированной отработки практических упражнений по пожарной технике и предложена модель определения оптимального соотношения количества отработки упражнений комбинированным способом для надлежащей подготовки будущих специалистов оперативно-спасательной службы при соответствующей экономии материальных и человеческих ресурсов

Ключевые слова: интерактивные методы обучения, управление знаниями, управление ресурсами.

Prydatko O.V. Study combined fire training equipment from involvement of interactive computer

The paper presents the results of efficacy studies kombi developing practical exercises with the fire equipment and the model determine the optimal ratio of Combined local mining

Keywords: Interactive teaching methods, knowledge management, resource management.