CC BY
19
людались следующие тенденции: общая абсолютная плотность беспозвоночных и соотношение клещей к ногохвосткам возрастали; относительная плотность клещей мезос-тигмат и астигмат увеличивалась, а ногохвосток уменьшалась. Статистически достоверными эти изменения были в средневековых и спелых лесах относительно срубов. По видовому богатству, индексам биоразнообразия Шеннона и Симпсона, а также индексу Марчевского и Стейнхауса, подстилки молодняков, средневековых и спелых лесов были похожими, подстилка срубов отличалась от такой молодняков и старших лесов, а подстилка несомкнутых лесных культур занимала промежуточное положение.
Ключевые слова: свежий сосновый бор, беспозвоночные лесной подстилки, клещи, ногохвостки, плотность, подобие.
KalynovskyyN.V. Litter Mezofauna in Fresh Pine Forests of Zhytomyr Polissya
The density and structure of the litter invertebrate communities in fresh pine forests of the central part of Zhytomyr Polissya (Radomyshl Forest state enterprise) were investigated. Among microartropods in all studied forest areas springtails, oribatida and prostigmata mites dominated. Depending on the forests age the total invertebrate density and ratio between the amount of springtails and mites was growing; the relative density of mesostigmata and astigmata mites increased, and springtails decreased. Statistically significant changes were in middle-aged and mature forests according to cut forests. For species richness, Shannon and Simpson's biodiversity indexes, as well as an index of similarity after Marczewski and Steinhaus litter of young, middle-aged and mature forests were similar, litter of cut forests differed from young and older forests and non-closed forests occupies an intermediate position.
Keywords: fresh pine forest, litter invertebrates, mites, springtails, density, similarity.
УДК 630*[5+17]:582.475.4
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА ДАНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОСЛИННО1 Б10МАСИ ШТУЧНИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВ0СТАН1В П1ВДЕНН0Г0 ПРИДНШРОВСЬКОГО П0Л1ССЯ
С. С. Ковальська1'2
Опрацьовано таксацшш описи люових господарств дослщжуваного регюну 1 ш-д1брано найбшьш репрезентативш дщянки для закладання тимчасових пробних площ. За результатами польових 1 лабораторних дослщжень, що оброблялися на ПК за допо-могою спещально розроблених прикладних програм, з1брано потр1бний матер1ал для оцшювання бютично'! продуктивной! штучних соснових деревостанш Поденного Придншровського Пол1сся. Наведено лгавничо-таксацшну характеристику дослщних даних, яка дасть змогу розробити адекватш математичш модел1 ф1томаси 1 мортмаси деревосташв за 1х окремими компонентами (деревина стовбура у кор1, кора стовбура, гики крони та хвоя, сухостш, деревна ламань, пш) у штучних сосняках, побудувати систему нормативно-шформацшного забезпечення дослщження основних таксацшних 1 бютичних параметр1в деревосташв, оцшити 1х вплив на еколопчний стан довкшля.
Ключовi слова: Пшденне Придншровське Полкся, фггомаса, мортмаса, тимчасов1 пробш площ1, репрезентатившсть, вш, боштет, повнота, тип люорослинних умов.
Вступ. В умовах глобально!' змши клшату, антропогенно!' деградацп довкiлля та глибоко! енергетично! кризи краш i регiонiв бютичну продуктив-нiсть лiсiв розглядають як основну характеристику. За И допомогою визначають
1 acnip. С. С. Ковальська - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в
2 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
хiд основних процесш у лiсових екосистемах, 6iopi3HOMamrra лiсового покриву i дають ощнку вуглецедепонувально! та киснепродукувально! ролi лгав [7].
У Кютському протоколi до Рамково! Конвенцп ООН про змшу клiмату (що знайшов свое продовження у Паризькiй конференцп) вуглецевий баланс ль сш розглядають як важливий iнструмент нащонально! полiтики пом'якшення змш клшату. Рекомендацп Мiжурядовоl групи експерпв 3i змiни клiмату (МГЕЗК) мктять опис пщходш, на якi дощльно орiентуватися в оцiнюваннi стоку i джерел парникових газiв у лковому господарствi. Згiдно з методологiею МГЕЗК ощнювання бюджету потрiбно проводити за 4 пулами вуглецю: фггома-сою, мертвою деревиною, шдстилкою i грунтом [3].
1снуе багато методичних пiдходiв для моделювання бiопродуктивностi деревостанiв. Для реалiзацil кожного з них, а також для ощнювання точност отриманих результатiв, потрiбна база вихiдних, фактичних даних про запас фь томаси i мортмаси для кожно! лiсотвiрноl породи у рiзних лiсорослинних умо-вах i клiматичних зонах. Вщ ступеня репрезентативностi ще! бази даних зале-жить результат модельних i прогнозних оцiнок бiосферних функцiй лшв.
У лiсовiй таксацц застосовують метод визначення бiопродуктивностi всього лiсового масиву за окремими насадженнями, що його утворюють. Цей метод називають вибiрковим. Для цього закладають пробнi площ1 Останнi по-виннi бути репрезентативними для категорц насаджень, що планують дослщи-ти. Тiльки в цьому випадку вони можуть характеризувати певну категорда або сукупнiсть насаджень, однорщну за едафiчними i таксацiйними ознаками.
Вирiшенця низки екологiчних, економiчних, ресурсознавчих i сощаль-них проблем можливе через дослiдженця бiологiчних, лiсiвничих i таксацiйних параметрiв головних лiсотвiрних порщ. Аналiз стану лiсових формацiй, юлькк-них та якiсних характеристик !хнього росту дасть змогу оцiцювати штенсив-нiсть депонування вуглецю рiзними компонентами фто- i мортмаси насаджень та енергетичну цiннiсть лiсiв.
Мета дослщження. Опрацювати та агрегувати дослiднi даш про наявнi тимчасовi пробнi площi (ТПП) для Пiвденного Приднiпровського Полкся (ППП) та закласти новi у найбшьш типових лiсових дiлянках, яю репрезентативно вiдображали б сосновi насадження дослiджуваного регiону та дали б змогу ощнити динашку 1'х бютично! продуктивностi.
Матер1али та методика дослщження. Обов'язковою вимогою до зiбра-них дослiдних даних та наукових дослiджень е !хня достовiрнiсть, оскiльки не-достовiрнi данi призводять до помилкових теоретичних узагальнень i виснов-кiв, що як наслщок унеможливлюе використання !х для побудови вщповщних нормативiв у процесi дослщження бюпродуктивносп будь-якого лiсового бюге-оценозу [4, 5]. Для ощнювання фтомаси у дослщжуваному регiонi закладено ТПП вщповщно до стандартизованих вимог [6] та методики П.1. Лакиди [2]. Для дослщження мортмаси використано методику А.М. Бшоуса [1], оскшьки вона узгоджуеться з методикою ощнки фiтомаси, що дасть змогу комплексно дослщити бюпродуктившсть насадження.
Детальну таксацшну характеристику дослiджуваних деревостанiв отри-мано внаслщок використання спещально! програми ПЕРТА (розробили у 1984 р. ствробгтники кафедри люово! таксацп та люовпорядкування НУБiП Укра1ни). Вхiдними даними програми е результати перелiку дерев на ТПП та результати обмiру модельних дерев.
Результати дослщження. Для досягнення сформульовано! мети i вирь шення поставлених завдань використано експериментальнi дат 23 ТПП, 18 з яких взято з банку науково-дослвдних даних кафедри люово! таксацп та люовпорядкування Нащонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Укра1ни i 5 закладено власноруч. Використанi у дослiдженнях тимчасовi пробнi площi репрезентують насадження штучних соснякiв Пiвденного Приднтровсь-кого Полюся. Розподш кiлькостi ТПП за групами вiку такий: молодняки - 6 шт., середньовiковi - 6 шт., пристига - 8 шт., стигм i перестиглi деревостани -3 шт. (рис. 1).
Анатзуючи дат рис. 1, можна стверджувати, що пiдiбранi та закладенi пробнi плошД охоплюють весь дiапазон вiку дослщжувано! породи обраного ре-гiону. Найбшьшу кiлькiсть пробних площ закладено у пристиглих деревостанах (35 %), дещо меншу у молодняках та середньовжових - 26 % i найменшу у стиглих i перестиглих - 13 %. У дослвджуваному регют сосна звичайна харак-теризуеться вщносною повнотою 0,7-0,8. Саме тому 65 % ТПП закладено у на-садженнях з такою повнотою (рис. 2).
Малу кiлькiсть ТПП у низькоповнотних насадженнях можна пояснити нетиповютто 1х для регiону дослiджень. Такий розподш експериментальних даних дасть змогу репрезентативно вiдобразити структуру культур сосни зви-чайно! Пiвденного Придтпровського Полiсся i побудувати достовiрнi моделi продуктивностi насадження. Поряд iз групами вку та вiдносною повнотою, важливою е оцiнка зiбраних дослiдних даних за продуктивтстю деревостанiв
Молодняки; 26 Середньовшовц 26 Пристипш; 35
Стипш 1 перестипш; 13
Рис. 1. Розподш ктькоат ТПП за групами в1ку, %
(табл. 1). Боштет насадження е якiсним параметром бюпродукцшних процесiв у лiсових екосистемах.
Варто зазначити, що бiльшiсть тимчасових пробних площ було закладе-но у високобоштетних насадженнях, якi характеризують реальний стан продук-тивностi насаджень сосни звичайно! Пiвденного Приднiпровського Полкся. Розподш ТПП за типами лкорослинних умов наведено в табл. 2.
Табл. 1. Розподт i<i:ibi«)cini ТППза класами BiKy i боштетом
Клас боштету Клас BiKy Разом
II III IV V VI VII VIII IX X i >
id - - - 1 - - - - - 1
Iе - 2 2 1 2 1 1 - - 9
тЬ - - 1 2 - 4 2 1 - 10
та 1 1 2
I 1 1
Разом 1 2 3 4 2 5 3 1 2 23
Табл. 2. Розподйг KMbKocmi ТППза класами бомтету та памвними типами
Тип лкорослинних умов Клас боттету Усього
Id Iе Ib Ia I
В2 - 1 6 1 1 9
С2 1 8 4 1 - 14
Разом 1 9 10 2 1 23
Для забезпечення репрезентативности дослвджень ТПП закладено у прос-тих i складних свiжих суборах, адже вони характерш для бiльш як 80 % загаль-но1 площi лiсiв ППП. Зiбранi експериментальнi данi репрезентативно вщобража-ють вiкову, повнотну i продуктивну структуру дослiджуваних насаджень, що за-безпечить адекватнiсть математичних моделей залежност мiж основними такса-цiйними ознаками дерев i деревостанiв та компонентами фггомаси й мортмаси.
Висновки:
1. Для шформацшного забезпечення ощнки бiотичноi продуктивностi штучних соснякiв Швденного Прнднiпровського Полiсся використано тимчасо-вi пробнi площi у кiлькостi 23 шт., з яких 5 закладено власноруч.
2. Для виконання дослвдження фiтомаси використано методику П.1. Ла-киди, для мортмаси - А.М. Бшоуса.
3. Вiковий дiапазон деревосташв на пробних площах змiнюeться в межах вщ 15 до 175 роюв.
4. Дослiджуванi деревостани характеризуются високими класами бош-
ТС тЬ •
тету, переважно I -I , що загалом вiдповiдаe середшм показникам зростання насаджень сосни звичайно! на територii Пiвденного Придншровського Полiсся.
5. Загалом, зiбранi та опрацьоваш експериментальнi данi репрезентативно та адекватно описують наявнi в лковому фондi Пiвденного Придшпровсько-го Полкся штучш сосновi деревостани i дають змогу вирiшити низку завдань, поставлених у межах виконуваноi роботи.
Лггература
1. Бшоус А.М. Методика дослщження мортмаси л1ив / А.М. Бiлоус // Бюресурси i приро-докористування : зб. наук. праць. - 2014. - Т. 6, № 3-4. - С. 134-140.
2. Лакида П.1. Фтомаса лiсiв Украши : монографш / П.1. Лакида. - Терношль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
3. Руководящие указания по эффективной практике для землепользования, изменений в землепользовании и лесного хозяйства. Программа МГЭИК по национальным кадастрам парниковых газов. МГЭИК, 2003. - 24 с.
4. Свириденко В.С. Жавництво. Цикл лекцш : навч. поабн. / В.С. Свириденко. - К. : Вид-во "Арiстотель", 2007. - 391 с.
5. Свириденко В.С. Методологш наукових дослщжень : курс лекцш [для студ. спец. 8.130401 - "Лсове господарство" ОКР "Магiстр"] / В.С. Свириденко. - К. : Вид-во НАУ, 2004. -78 с.
6. СОУ 02.02-37-476: 2006. Пкщ пробш люовпорядш. Метод закладання. - Введ. 26.12.2006. - К. : Вид-во Мшагрополггики Украши, 2006. - 32 с.
7. Усольцев В.А. Методы определения биологической продуктивности насаждений : монография / В.А. Усольцев, С.В. Залесов. - Екатеринбург : Изд-во Урал. гос. лесотехн. ун-та, 2005. - 147 с.
Надклано до редакид!' 12.02.2016 р.
Ковальская С. С. Экспериментальная база данных исследования растительной биомассы искусственных сосновых древостоев Южного Приднепровского Полесья
Обработаны таксационные описания лесных хозяйств исследуемого региона и подобраны наиболее репрезентативные участки для закладки временных пробных площадей. По результатам полевых и лабораторных исследований, обрабатываемых на компьютере с помощью специально разработанных приложений, собран необходимый материал для оценки биотической производительности искусственных сосновых дре-востоев Южного Приднепровского Полесья. Приведена лесоводственно-таксационная характеристика опытных данных, которая позволит разработать адекватные математические модели фитомассы и мортмассы древостоев по их отдельным компонентами (древесина ствола в коре, кора ствола, ветви кроны и хвоя, сухостой, древесные обломки, пни) в искусственных сосняках, построить систему нормативно-информационного обеспечения исследования основных таксационных и биотических параметров древос-тоев, оценить их влияние на экологическое состояние окружающей среды.
Ключевые слова: Южное Приднепровское Полесье, фитомасса, мортмасса, временные пробные площади, репрезентативность, возраст, бонитет, полнота, тип лесорас-тительных условий.
Kovalska S.S. Experimental Database of the Research of Pine Stands Artificial Biomass of South Pridneprovsky Polissya
Taxation descriptions of studied region forestry are processed. The most representative areas for laying temporary plots are chosen. The results of field and laboratory studies were processed on a PC using a specially developed application, containing collected material for assessing biotic productivity of artificial pine stands of South Pridneprovsk Polissia. Silvicul-tural-taxation characteristics of experimental data are described. It will develop adequate mathematical models of biomass and mortmass stands by their individual components such as wood trunk in the bark, bark, trunk, branches crone and needles, dead wood, wood broken, and stumps in artificial pine stands, build a system of regulatory -information provision of basic research and biotic parameters taxation stands, assess their impact on the ecological environment.
Keywords: South Prydniprovsk Polissya, biomass, mortmass, temporary plots, representation, age, guality class, completeness, type of site conditions.
