CC BY
7Применение только одного какого-либо подхода для целей системного исследования не только практически невозможно, но и не дает существенного эффекта. Отсюда вытекает объективная необходимость интегративного сбалансированного использования различных подходов применительно к каждому объекту исследования. Одно из новшеств, предполагаемых стандартами ИСО серии 9000:2000 является процессный подход, направленный на систематическое выявление и менеджмент процессов, реализуемых на предприятии водного транспорта. Процесс перевозок представляет собой совокупность взаимосвязанных ресурсов и деятельности, которые преобразуют вход процесса в соответствующий его выход. Оценка качества услуг традиционно проводится на основе изучения реакции потребителя. Используется набор качественных и количественных параметров, позволяющих более или менее адекватно оценить уровень обслуживания клиента.
Таким образом, выявленные в ходе исследования факторы качества связаны с определёнными показателями качества транспортных услуг. Классификация факторов качества и выявление их взаимосвязи с показателями качества транспортных услуг позволит проводить преобразования процессов предприятия водного транспорта, направленные на повышение качества транспортных услуг по конкретным показателям.
Список используемой литературы:
1. ГОСТ Р ИСО 9004-2008 «Системы менеджмента качества. Рекомендации по улучшению деятельности».
2. ГОСТ Р ИСО 9001-2008 «Системы менеджмента качества. Требования».
3. ГОСТ Р ИСО 9000-2008 «Системы менеджмента качества. Основные положения и словарь». - 35 с.
4. Демьянович И.В., Леонтьев Р.Г. Подходы к формированию системы менеджмента качества железнодорожного транспорта Дальнего Востока Российской Федерации. Вестник Тихоокеанского университета. Хабаровск: Изд-во ДВГУПС, 2005. - 163 с.
5. Ковалева Е.Н., Факторный подход к формированию системы оценочных показателей качества транспортных услуг на водном транспорте / Е.Н. Ковалева // Вестник СПбУ ГПС МЧС России. - 2014. - Вып. 1 - С. 73 - 78.
6. Ковалева Е.Н., Теоретические основы и методика определения показателей качества транспортного обслуживания в регионе / Е.Н. Ковалева // Проблемы развития транспортной инфраструктуры Европейского Севера России. Вып. 4. Материалы межрегиональной научно-практической конференции. 26-27 марта 2010. - Котлас: ФГОУ ВПО «СПГУВК», 2010. - С. 32-41.
Уланчук Володимир Семенович
доктор економ1чних наук, професор Уманський нацюнальний университет садгвництва, Украгна, м. Умань вул. 1нсти-
тутська 1 Кузьменко Ольга Андрнвна кандидат економ1чних наук, Уманський державний педагоггчний унгверситет гм. П. Тичини, Украгна, м. Умань вул. Садова 2
ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦП КРУП'ЯНИХ КУЛЬТУР В СШЬСЬКОГОСПО-
ДАРСЬКИХ ПЩПРИеМСТВАХ
Анотацгя. Розроблена авторами економгко-математична модель на основг яког ви-значаеться стратег1я розвитку сшьськогосподарських тдприемств направлена на ви-сокоефективне вирощування круп 'яних культур та виробництво круп в регют.
Ключев1 слова: круп'ят культури, ефективтсть, економто-математичнамодель, стратег1я розвитку 74
Abstract. The economic - mathematical model developed by authors is the basis of the agricultural enterprises ' development strategy aimed at highly effective cereals ' cultivation and production in the region.
Key words: cereal crops, efficiency, economic-mathematical model, strategy development.
Зростаючий св^овий попит на аграрну продукщю потр1бно використати як стимул швестицшного та шноващйного розвитку аграрного сектору Украши. Аграрний потен-щал ïï настшьки вагомий, що краша готова i спроможна нагодувати свое населення та значно посилити свою присуттсть на св^ових ринках продовольства. Масштабне наро-щування обсягiв виробництва сшьськогосподарсько1 продукцп мае бути спрямоване на забезпечення споживання наукового обгрунтованих норм основних продуктiв за сприя-тливими щнами, а також реалiзащï значних обсягiв продукцп на зарубiжних ринках, де попит на продукщю сшьського господарства, особливо зерно, постшно зростае. Тому перед пращвниками аграрного сектора економши краши стоггь завдання пошуку шляхiв вiдновлення потенцiалу сiльськогосподарського виробництва та впровадження шнова-цiйно-iнвестицiйного його розвитку, що приведе до тдвищення урожайносп сшьсько-господарських культур.
При цьому дiяльнiсть сiльськогосподарських виробникiв продукцп мае бути направлена на збереження i вщтворення потенцiалу земельних та iнших природних ресурсiв, що використовуються в сiльському господарствi. Разом iз нарощуванням обсягiв виробництва продукцп в сшьськогосподарських пiдприемствах важливим питанням е пщви-щення якост натуральних продуктiв власного виробництва та створення лопстично1 мереж для 1'х реалiзацiï.
В такiй ситуацп, що склалась в сiльському господарсга, важливо встановити на-прями розвитку кожно1 його галузi на рiвнi крайни, особливу увагу необхiдно надати ви-робництву основних круп'яних культур з тим, щоб не повторювалася ситуацiя 2010 року, коли ринок зерна круп'яних культур в Укршш повшстю залежав вiд державних закупок в шших крашах.
Розвиток виробництва зерна круп'яних культур в сшьськогосподарських тдприем-ствах, серед них провщних культур - гречки та проса, залежить вщ рацiонального стввщношення з iншими галузями рослинництва та тваринництва, а тако1 культури як гречка - ще й вщ стану розвитку бджiльництва. Використання бджш при вирощуваннi ен-томофшьних сiльськогосподарських культур дае змогу пщвищити врожайнiсть та якiсть продукцп, що в свою чергу створюе додатковий резерв тдвищення рентабельности виробництва без значних катталовкладень. Тому в кожному сшьськогосподарському пщ-приемствi для високоефективного його функщонування мае бути ч^ко визначена стра-тегiя розвитку, що досягаеться за рахунок правильного визначення спецiалiзацiï та стввщношення галузей. ïх вiдбiр та оптимальне стввщношення являеться важливою науко-вою i практичною проблемою сiльського господарства кожно1 природно-економiчноï зони.
Спiввiдношення галузей в кожному тдприемсга мае вiдповiдати з одше1 сторони вимогам держави до реалiзацiï певного обсягу та асортименту сшьськогосподарсько1 продукцп, а з шшо1 - створювати можливостi найбiльш повного та ефективного використання ресурав господарства. Оптимальне стввщношення галузей в сшьськогосподарському тдприемсга та стратепю його розвитку можна встановити за допомогою еконо-мiко-математичних методiв. Використання математичних методiв оптимального плану-вання для виршення дано1 проблеми, на основi розроблено1 економшо-математично1 модели значно прискорюе процес та пщвищуе ефективнiсть економiчноï роботи.
При розробщ економшо-математично1 моделi необхiдно враховувати особливосп розвитку кожно! галузi сiльськогосподарського виробництва на рiвнi конкретного тдп-
риемства, а для тих, яю займаються вирощуванням круп'яних культур, або тих, що шу-кають шляхи тдвищення ефективностi виробництва за рахунок впровадження в свою виробничо-фшансову дiяльнiсть даних культур чи 1х груп, мають бути досить повно змо-дельоваш такi процеси. Враховуючи те, що мiж виробниками сшьськогосподарсько'1 про-дукцп та 11 споживачами мае мюце велика кiлькiсть посередникiв, якi диктують цiни та привласнюють значнi прибутки, з метою 1х усунення, сшьськогосподарським пщприем-ствам доцiльно здiйснювати переробку зерна круп'яних культур, а також реалiзовувати готову продукщю на внутршньому ринку.
Крiм того, в економшо-математичнш моделi мае знайти найбiльш повне вщобра-ження всiх основних економiчних, органiзацiйних, технологiчних та бiологiчнi зв'язюв на рiвнi конкретного пiдприемства. Дана модель мае враховувати взаемозв'язок галузе-во1 структури сiльськогосподарського пiдприемства та структури поавних площ з вимо-гами використання землi в системi сiвозмiн.
При вирiшеннi задач стввщношення галузей за допомогою економшо-математич-них методiв визначаеться як спiввiдношення галузей, так i спiввiдношення окремих культур та груп тварин. Можливий варiант використання тих чи шших ресурсiв вводиться в модель за допомогою рiзних обмежень, що дае можливють вибрати найкращий варiант 1х використання при максимальному прибутку тдприемства.
Вирощування зернових, особливо круп'яних культур агротехшчно пов'язано з структурою авозмш, впровадженням iнновацiйних технологiй, вибором оптимального варiанту переробки зерна круп'яних культур та обсягом реалiзацii 1х зерна в натуральному вигляд^ тому в економшо-математичну модель вводяться даш умови.
Постановка задачi, розробка економшо-математично! моделi та рiшення матрицi економшо-математично! задачi дають змогу визначити стратепю розвитку господарства направлену на високоефективне вирощування круп'яних культур.
Економшо-математична модель визначення оптимального розмiру галузей та 1х спiввiдношення при виробництвi продукцп круп'яних культур може бути представлена:
- знайти розмiр галузей в сшьськогосподарському пiдприемствi Х], Хг, хг-, х/, Х]к, ус, якi формують оптимальний план i перетворюють на максимум щльову функцiю
= V Сх, + V С,х + V С ¡Х- - X
тах I ] ] I ] ] г
}е\ при наступних обмеженнях:
1) Обмеження з використання сшьськогосподарських угiдь;
Т] - В [I е 1\
2) Обмеження з виконання вимог сiвозмiн;
V ЬХ - V ]] - 0 и е I
]е-1\ ^ 12 ^ - х] - Г']
3) Потреба у мшеральних добривах;
V а х - х - 0, (■ т
V '] ] 1 'II е и
4) Обмеження з використанням трудових ресурав:
V Ч]х] + V Ч]х] + V ах]- х - А
}е^\ 2 3
5) Обмеження з визначення виробничих витрат;
Ъа]х] +Ъа]х] + Е^] = X
}е^\ 2 ]'е-/ 3
6) Виробництво та використання кормiв;
-Е 3 + Е 3 < 0 Г А е Н
2 V
7) Стввщношення мiж бджолосiм'ями та площами окремих сiльськогосподарських культур;
- i х. + Х. < 0
8) Обмеження забезпечення потреби в зерш круп'яних агрегатiв;
-Е 3 + Е 3 = 0
9) Мiнiмальнi обсяги реалiзащi сшьськогосподарсько! продукцп;
Е 3 > > I,
10) Обмеження з визначення суми валово! продукцп;
Е + Е =Ус
2
11) Сума каттальних iнвестицiй на будiвництво цехiв з переробки зерна;
Е 3 - хк < 0
12) Умова невщ'емносп змiнних;
{ х^хХХ;Ус }>0
Для математично! формулiровки задачi введено наступш позначення:
у - iндекс сшьськогосподарських галузей включених в задачу < ^);
31- множина галузей рослинництва;
Зг- множина галузей тваринництва;
Зз - множина агрегатсв з переробки зерна на крупи;
Н - множина груп кормiв;
¡1 - множина, елементи яко! номера обмежень по використанню сшьськогосподар-ських угiдь;
¡2 - множина обмежень по дотриманню умов авозмши;
¡3 - множина обмежень по обсягах виробництва сшьськогосподарсько! продукцп; Вiдомi величини:
Лг - наявнiсть трудових ресурсiв в сiльськогосподарському пщприемсга Вг - площа сiльськогосподарських угщь;
Qi - обсяги реалiзацii i -го виду сшьськогосподарсько! продукцп; Технiко-економiчнi коефщенти:
Ъ'Ъц" - коефiцieнти зв'язку мiж сiльськогосподарськими культурами;
Т т' ■ ■ ■ ■ ....
3 , 3 - мшшальш та максимальнi розмiриу-о1 галузi;
ау - затрати трудових ресурав на одиницюу-о! змшно! величини;
а.1у - затрати на одиницю вимiрювання j -о! змшно! величини;
уиу - вихщ И-го корму з одиницi площi у-о! сшьськогосподарсько! культури;
ёиу - потреба в И-му кормi одшею головоюу-го виду тварин;
I - коефщент, що показуе кшьюсть бджолосiмей необхiдних для 1 га. у-1 запилювано! культури;
кру - витрати зерна р-го виду на виробництвоу-го виду круп; ару - отримано зерна р-го виду з гектарау-1 круп'яно! культури; gij - вихщ товарно! продукцп i-го виду на одиницю вимiрюванняу-1 змшно!; су - отримано валово! продукцп в постiйних щнах 2010р. на одиницю вимiрювання у-1 змшно'!;
С] - вартють товарно'1 продукци одержано! в розрахунку на одиницю вимiрювання ]-го виду дiяльностi;
wk] - катталовкладення на створення]-го комплексу з переробки к-го виду зерна; а,] - коефщент зв'язку, який може приймати значення 0;1. Змгннг величини:
Х] - шукане значення розмiру ]- го виду дiяльностi;
Хг - шуканий розмiр виробничих витрат;
х1] - чисельшсть бджолосiмей;
х, — потреба в /-му видi мiнеральних добрив;
Х]к - сума капiаловкладень на будiвництво]-го пункту з переробки зерна на крупи; ус - сума валово! продукцп в постiйних щнах.
Розроблена економiко-математична модель, яка забезпечуе встановлення для сшь-ськогосподарських тдприемств регiону потенцiйних можливостей виробництва зерна круп'яних культур та визначення оптимально! його ефективносп, а також розкривае стратепчш напрямки комплексного розвитку шших галузей.
Економшо-математична задача розроблена для сшьськогосподарських тдпри-емств Юровоградськох' обласп на прикладi одного iз провщних аграрних господарств -це СФГ «Кондор» Уляновського району, що займаеться тривалий перюд вирощуванням зерна круп'яних культур в регюш. Для знаходження оптимального плану в матрицю за-дачi у виглядi технiко-економiчних коефщешив заносилась iнформацiя за 2010-2012 роки та можливi напрями iнновацiйного розвитку галузей i пiдприемства на перспективу. Економшо-математична задача, вирiшувалась на комп'ютерi програмою Lpx 88.
Оптимальна структура поавних площ сiльськогосподарських культур в СФГ «Кондор» наведена в табл. 1.
1.Оптимальна структура поавних площ в СФГ «Кондор», га
Роки 2020 р. 2020 р. до
Сшьськогоспо- В сере- Структура 2020 р. до 20102012 р., %
дарськi культури 2010 2011 2012 дньому га поавних 2012 р.,
площ, % %
Зерновi, всього 1832 2530 2410 2257 2398 67,2 95,3 106,2
в т.ч. озимг 1135 1750 1230 1572 1386 38,9 112,7 88,2
з них пшениця 900 1080 1000 994 1119 31,3 111,9 112,7
ячмiнь 235 670 230 378 267 7,6 116,1 70,6
ярi: 697 780 1180 886 1011 28,3 85,7 114,1
з них кукурудза 300 200 600 367 511 14,3 85,2 139,2
гречка 30 50 100 60 217 6,1 217,0 361,7
ячмшь 202 500 400 367 205 5,7 51,2 55,6
просо 100 - - 33 78 2,2 х 236,4
Технiчнi, всього 1135 1053 1150 1106 1114 31,2 96,9 100,7
в т.ч. соняшник 735 700 700 712 628 17,6 89,7 93,1
рiпак 185 260 150 198 177 4,6 118 89,4
цукровi буряки 215 93 200 169 316 9,0 158,0 187,0
Картопля,овочi, баштаннi 15 - - 5 37 1,0 х 740
Кормовi - - - - 20 0,6 х х
Разом: 2982 3583 3560 3375 3570 100 100,3 105,8
*Джерело: розроблено авторами
В перспективi оптимальна структура поавних площ озимих зернових культур в СФГ «Кондор» значно вiдрiзняeться вiд наявно'1. Провiдною зерновою культурою зали-шаеться озима пшениця, яка мае займати 31,3 % загально! поавно! площi господарства. На далi посiви зернових доцшьно дещо розширити за рахунок збшьшення питомо! ваги в структурi посiвних площ ярих культур, 1х важливо розширити з 26,3 % (в середньому 2010-1012 рр.) до 28,3 %. В перспективi значну увагу важливо надавати розширенню площ тд кукурудзою та гречкою i частково зменшити посiви ярого ячменю, площа по-сiвiв якого в 2012 р. становила 400 га., а оптимальний розмiр мае бути 205 га. Техшчш культури в структурi посiвних площ мають займати в господарсга 31,2 %. Загальна 1х посiвна площа пiд особливих змш не зазнае, але доцшьно зменшити поави соняшнику та довести його площi до 17,6 % загальних посiвiв. Одночасно бiльше уваги необхщно надавати розширенню площ тд цукровими буряками.
З метою ефективного використання виробничих ресурсiв важливо оновити вироб-ництво картопле овоче-баштанних культур, яю вирощувались лише в 2010 р., та довести 1х площi до 37 га. В СФГ «Кондор» доцшьно розширити поголiв'я тварин (овець), площi пiд кормовими культурами мають займати 0,6 % загально! поавно! площь
Оптимальнi валовi збори круп'яних культур в СФГ «Кондор» на перспективу показан в табл. 2.
2. Оптимальш валовi збори круп'яних культур в СФГ «Кондор» _ на перспективу
Показники Рк Культури Разом
Гречка Просо
Площа, га 2010 30 100 130
2011 50 - 50
2012 100 - 100
2020 217 78 295
Урожайшсть, ц/га 2010 14,2 19,4 18,2
2011 9,4 - 9,4
2012 22,8 - 22,8
2020 24,0 27,0 24,8
Валовий збiр, ц 2010 427 1940 2367
2011 472 - 472
2012 2279 - 2279
2020 5208 2106 7314
*Джерело: розраховано авторами
Валове виробництво зерна круп'яних культур важливо збшьшити в порiвняннi з 2010 роком на 495 тонн, а в порiвняннi з 2012 р. - в 3,2 рази. Дотримання технологи виробництва зерна круп'яних культур, збшьшення внесення мшеральних добрив, запро-вадження в господарсга бджшьництва, що дуже важливо для гречки та шших ентомо-фшьних культур, приведе до пщвищення урожайностi круп'яних культур в господарсга.
В СФГ «Кондор» важливо частину зерна переробляти на крупи i реалiзовувати 1х на регiональному ринку, а шшу частину зерна реалiзовувати у виглядi сировини iншим переробним тдприемствам (наприклад Новоукра'нському ХПК). На основi рiшення еко-номшо-математично! задачi було запропоновано одну з трьох найбiльш ефективних по-тужностей круп'яно! лшп УКР-2 для даного господарства (табл. 3).
Варiанти
1 2 3
Крупи: пшеничш 300 700 1000
ячмшш 200 500 700
перловi - 300 300
кукурудзянi 300 700 1000
Гречка пропарена 150 150 300
Гречка не пропарена 100 100 200
Пшоно 150 450 500
Горох(половинки) 300 700 1000
Соя 300 700 1000
Овес 50 50 100
*Джерело: розроблено авторами на основ/ техмчног характеристики вар1ант1в укомплектаци Укр-2
Техшчш характеристики варiантiв укомплектаци крупорушок УКР-2 вiдрiзня-ються як за рiзноманiтнiстю сировини круп'яних культур, переробку яко! може здшсню-вати агрегат, так i за продуктивнiстю його роботи. Круп'яна лЫя УКР-2 дае можливють переробляти на крупи вирощене в господарст просо та частину гречки. При цьому було встановлено, що крупорушка тв року буде проводити переробку гречки на крупи, а два мсящ - переробляти просо. В iншi перiоди року круп'яна лшя УКР-2 може переробляти зерно шших зернових культур або зерно круп'яних культур шших пiдприемств.
Круп'яна лшя УКР-2 виробляе крупи та пласпвщ iз пшеницi, гречки, проса, ячменю, кукурудзи, гороху та вiвса. Процес лущення зерна та вщбору шолухи проходять всi зерновi культури. Для гречки, вiвса та проса використовуються полiуретановi валки, яю значно опалюють зерно та швидко рухають його мiж двома поверхнями. В результат цього вихiд пшона становить 76 %, гречки-ядрицi - 65 %, вiвса 50 %. Для отримання швидкорозварюючих круп можливе використання круп'яною лiнiею УКР-2 термiчноi обробки зерна.
В СФГ «Кондор» за оптимальним планом доцшьно використовувати цех УКР-2 по-тужнiстю за II варiантом
4. Ефективнiсть переробки зерна круп'яним цехом УКР-2 в СФГ «Кондор» за оп-
тимальним планом
Показники Види круп Разом
Гречка Просо
Витрати зерна, т 324,0 180,0 504,0
Отримано круп, т 210,6 136,8 347,4
Цша реалiзацii крупи, грн/т 7500 4300 6240
Виручка вщ реалiзацii, тис. грн 1579,5 588,2 2167,7
Собiвартiсть реалiзованих круп, тис. грн 539,6 273,0 812,6
Собiвартiсть крупи, грн/т 2562,2 1995,6 2339,1
Чистий прибуток, тис. грн 1039,9 315,2 1355,1
Рiвень рентабельности, % 192,7 115,5 166,8
*Джерело: розраховано авторами
Даш таблиц свщчать про те, що ефектившсть переробки гречки буде значно вища шж проса. Круп'яний цех УКР-2 в СФГ «Кондор» переробить 504 тонни зерна круп'яних культур з якого буде отримано 347 т круп, з них 60,6 % становитиме гречана. Повна со-бiвартiсть тонни вироблено! гречано! крупи в господарсга буде на 28,4 % вища в порiв-нянш з виробництвом пшона, а щни реалiзацii гречки на 74,4 % вищь Тому в СФГ «Кондор» з метою отримання додаткових прибутюв вщ виробництва зерна круп'яних культур, його доцшьно переробляти на крупи у власному цеху (табл. 5). 80
5. Порiвняльна ефектившсть реалiзацii 1 т зерна та його переробки на крупи в _СФГ ^ «Кондор» за оптимальним планом_
Показник Гречка Просо
зерно крупи вщхилення зерно крупи вщхилення
Вихщ круп, % Х 65,0 Х Х 76,0 Х
Виручка, грн 3500 4875 1375 1601 3267,8 1666,8
Витрати, грн 1311 1665,4 354,0 1244,9 1516,1 271,2
Прибуток, грн 2189 3219,6 1020,6 356,1 1751,7 1395,6
Р1вень рентабельности % 176,0 192,7 25,7 28,6 115,5 86,9
*Джерело: розраховано авторами
1з даних таблиц видно, що ефектившше реалiзовувати не зерно, а готовi крупи, особливо це стосуеться проса. Вщхилення рiвня рентабельностi при продажi крупи ви-готовлених iз проса порiвняно з зерном становить 86,9 в. п. Кожна тонна переробленого проса на пшоно додатково приносить прибуток господарству в сумi 1395,6 грн. Тобто внаслщок переробки проса на крупи СФГ «Кондор» отримае 251,1 тис. грн. додаткового прибутку.
Вирощування зерна гречки е високоефективним i без переробки, але пщвищення на 25,7 в. п. в його рентабельности е вагомим показником, так як тсля переробки одше! тони зерна на крупу прибуток вщ даного зерна зростае на 1020,6 грн. В результат цього в СФГ «Кондор» отримае додатково 330,7 тис. грн. прибутку вщ реалiзацii гречано! крупи в порiвняннi з тим, якби господарство реалiзувало не перероблене зерно гречки. Одночасно за рахунок роботи круп'яного цеху УКР-2 в господарствi створюеться додат-кова кшьюсть робочих мюць i сезоншсть виробництва набувае незначного характеру.
Впровадження оптимального плану розвитку в фермерському господарствi дасть можливють значно наростити виробництво вах видiв продукцп рослинництва i в першу чергу зерна, в тому чист зерна круп'яних культур. Розрахунки показують, що в госпо-дарсга е потенцiйнi можливосп збiльшення обсягiв реалiзацii зерна в порiвняннi з 2012 р. на 45,5 %, а в порiвняннi з середшми показниками за 2010-2012 рр. на 86,2 % (табл. 6).
6. Ефектившсть стратеги розвитку СФГ «Кондор» Уляновського району за опти-
мальним планом
Показники 2012 р. В середньо-му 20102012 рр. Оптималь-ний план (2020 р.) Оптимальний план, % до:
2012 р. 20102012 рр.
Валова продукщя, в постшних щ-нах 2010 р.,тис. грн. 24096 18944 28424 118,0 150,0
Реатзащя зерна, ц 65302 51009 95000 145,5 186,2
в т. ч. круп'яних культур, ц. - 1185 1200 - 101,3
Реатзащя круп, ц - - 3474 х х
Виручка вщ реатзацп продукцп, тис. грн 17418 12051,6 34440,3 197,7 285,8
в т.ч. рослинництва 17331 11997 31060,8 179,2 258,9
тваринництва 87 54,6 1242,3 14,3 р. 22,7 р.
круп - - 2137,2 х х
Соб1вартють реал1зовано! продукцп, тис. грн. 14040,8 9160,0 20570,2 146,5 224,6
Чистий прибуток, тис. грн. 3377,2 2891,6 13870,1 410,7 479,7
Р1вень рентабельности % 24,1 31,6 67,4 43,3 в.п. 35,8 в.п.
*Джерело: розраховано авторами
Внаслщок збшьшення поголiв'я овець та розведення бджшьництва виручка вщ ре-алiзацii 1х продукцп по галузi тваринництва зросте в порiвняннi з рiвнем за 2012 рiк в 14,3 рази, а в порiвняннi з середшми даними за 2010-2012 рр. в 22,7 рази.
Запровадження передового досвщу та пiлотного проекту СФГ «Кондор» Уляновсь-кого району в шших сiльськогосподарських пiдприемствах Юровоградсько! областi дасть можливiсть нарощувати виробництво зерна круп'яних культур та круп в регюш. Наявш та плановi показники вирощування круп'яних культур в Юровоградсько! областi наведенi в табл. 7.
7. Наявш та плановi показники виробництва круп'яних культур сшьськогосподар-
ськими тдприемствами Кiровоградськiй област
Роки Площа, тис. га Урожайшсть, ц/га Валовий збiр, тис. ц
гречка просо всього гречка просо всього гречка просо всього
2010 14,5 4,6 19,1 6,4 14,6 8,4 92,8 67,1 159,9
2011 20,3 6,2 26,5 10,2 22,3 13,0 207,1 138,2 345,3
2012 14,4 3,8 19,2 6,1 12,0 6,9 87,8 45,6 133,4
В середньому 16,4 4,8 21,6 7,8 17,4 9,8 129,2 83,6 212,8
2016 20,0 5,3 25,3 19,9 26,0 21,2 398,0 137,8 535,8
2020 31,2 8,9 40,1 24 27 24,6 748,8 240,3 989,1
2016 р. до сере-днього, % 121,9 110,4 117,1 255,1 149,4 216,3 308,0 164,8 251,7
2020 р. до сере-днього, % 190,2 185,4 185,6 307,6 155,1 251,0 579,5 287,4 464,8
2016 р. до 2012 р., % 138,8 139,5 131,7 326,2 216,6 307,2 453,3 302,2 401,6
2020 р. до 2012 р., % 216,6 234,2 208,8 393,4 225,0 356,5 852,8 526,9 741,4
2020 р. до 2016 р., % 156,0 167,9 158,4 120,6 103,8 116,0 188,1 174,3 184,6
*Джерело: власш розробки автор1в, дат Головного управлтня статистики у Ю-ровоградськт област1 та дан1 програми «Зерно Украгни - 2015»
Доцшьним е розширення поавних площ круп'яних культур в Юровоградськш об-ластi, так як в 2012 рощ в регюш площа посiвiв гречки становить 14,4 тис. га, а проса -3,8 тис. га. Але в основному нарощення виробництва зерна важливо здшснювати за до-помогою збiльшення урожайностi, а саме йти штенсивним шляхом розвитку.
Як показуе досвщ передових сiльськогосподарських пiдприемств е значш невико-ристанi виробничi резерви, на це вказують i результати дослщжень науково-дослiдних iнститутiв, де проводиться догляд за культурами зпдно уах вимог по !х вирощуванню. Для стимулювання розвитку круп'яного ринку в Укра!ш потрiбно вирiшити питання розширення поавних площ пiд круп'яними культурами, пожвавлення економiчноi защка-вленост виробникiв в !х вирощуваннi через державш цiльовi програми, якi ниш юнують лише на паперi. Так, розвиток круп'яного ринку стимулюватиме i розвиток птахiвництва на пiдприемствах через отримання корму як супутнього продукту шсля переробки зерна на крупи, також шолуху можна використовувати як паливо.
Одним iз напрямiв тдвищення ефективностi виробництва зерна круп'яних культур е оптимiзацiя спiввiдношення галузей у сшьськогосподарських пiдприемствах. За опти-мальним планом в 2020р. валове виробництво зерна круп'яних культур у СФГ «Кондор» можливо збшьшити порiвняно з 2010 р. на 495 т, а порiвняно з 2012 р. - в 3,2 рази. Об-грунтовано, що в сшьськогосподарських тдприемствах необхщно частину зерна переро-бляти на крупи i продавати !х на регiональному ринку, а шшу частину реалiзовувати як сировину шшим переробним пiдприемствам.
Встановлено, що економiчно доцiльно забезпечити розширення посiвних площ круп'яних культур у Юровоградськш обласп на основi пiдвищення урожайностi куль-
тур. Розраховано, що для забезпечення населения дано! области крупами та реалiзацп зерна круп'яних культур на зовшшньому та внутрiшньому ринках необхщно довести по-сiви проса до 8,9 тис. га, а гречки - до 31,2 тис. га.
Використана лггература:
1. Амбросов В. Я. Суспшьний подш пращ та формування виробничих структур / В. Я. Амбросов // Вюник Харювського нацiонального технiчного унiверситету сшьсь-кого господарства: Економiчнi науки. - Харюв: ХНТУСГ. - 2013. - Вип. 137. - С. 127135.
2. Берлач Н. А. Сучасний стан та основш напрямки розвитку сшьського господарства Украши / Н. А. Берлач // Часопис Кшвського ушверситету права. - 2009. - № 3. - С. 104-108.
3. Браславец М. Е. Экономико-математические методы в организации и планировании сельскохозяйственного производства / М. Е. Браславец. -М.: Экономика, 1971.-358с.
4. Гуляй В. Я. Сучасний стан та напрями пщвищення економiчноi ефективносп виробництва зерна на сшьськогосподарських тдприемствах Черншвсько! обласп / В. Я. Гуляй // Продуктившсть Агропромислового Виробництва. - 2012. - № 21. - С. 67-74.
5. Талах В. I. Особливост формування структуроутворюючих елементйв економь чного потенцiалу на регiональному рiвнi / В. I. Талах // Економiчний форум: науковий журнал. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2011. - № 3. - С. 151-155.
Лымарева Ольга Александровна
кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятия, регионального и кадрового менеджмента Кубанского государственного университета Россия, г.Краснодар, ул.Ставропольская 149 Мальцева Анна Юрьевна
Студентка первого курса магистратуры кафедры экономики предприятия, регионального и кадрового менеджмента Кубанского государственного университета Россия, г.Краснодар, ул.Ставропольская 149
ЧЕЛОВЕЧЕСКИЕ РЕСУРСЫ КАК КАТЕГОРИЯ, СУЩНОСТЬ И ЭВОЛЮЦИЯ
Аннотация: Основополагающим понятием теории управления является категория «человеческие ресурсы». В данной статье проработана сущностная характеристика данного термина и проведен анализ изменения эволюционных взглядов на данную категорию.
Ключевые слова: человеческие ресурсы, менеджмент, управление, персонал.
Abstract: the Fundamental concept of control theory is the category "human resources". This article elaborated the essential feature of this term and the analysis of evolutionary changes of views on this category.
Keywords: human resources, management, management, personnel.
Управление человеческими ресурсами представляет собой совокупность различных способов управленческого воздействия на организацию и условия деятельности работников, их условия деятельности, формирование навыков, обеспечивающих максимальное использование трудового потенциала работников в интересах предприятия. Деятельность по управлению персоналом - особая сфера из-за специфичности человеческого фактора. Во-первых, люди, как объест управления, весьма непредсказуемы: на всякое внешнее воздействие они реагируют не механически, а эмоционально. Во-вторых, они изменяют свои профессиональные навыки на протяжении всей профессиональной деятельности. В- третьих, люди приходят в организацию, как правило, на долгий период
83
