CC BY
26
ринок на OKpeMi квадранти та дослiдити piBeHb конкуренцiï в них, визначити широту охоплення ринку конкурентами та кшьюсть сильних конкуpентiв (лще-piB), виявити широту позицюнування торгових марок конкуренпв та усшш-нiсть ï^ функщонування на ринку, pинковi нiшi (квадранти), як е вiльними. Подальшi науковi дослiдження у цьому напpямi повинш стосуватись визначен-ня piвня iнвестицiйноï пpивабливостi галузi, у якш функщонуе пiдпpиемство.
Лiтература
1. Економпчний словник - довщник / За ред. док. екон. наук, проф. С.В. Мочерного. -К., Фемша, 1995. - 368 с.
2. Экономика предприятия торговли : практикум. - Минск: БГЭУ, 2003.
3. Мазарак1 А.А. Економша торговельного пщприемства : тдручник [для вуз1в] / А.А. Мазараю, Л.О. Л1гоненко, Н.М. Ушакова / Пщ ред. Н.М. Ушаковог - К. : Хрещатик, 1999. - 346 с.
4. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики. - Х., 2001. - 26 с.
5. Ширенбек Х. Экономика предприятия : учебник [для вузов]. 15-е изд. - Пер. с нем. / Под общ. ред. И.П. Валдайцева, К. Рихтера. - СПБ.: Питер, 2005. - С. 40-70.
УДК 339.16.012.23+658.155 Acnip. Л. О. Гелей - nwiecbm КА
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ЯК НАСЛ1ДОК ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ
Визначено змют таких понять як ефектившсть i результатившсть через призму управдшня комерцшною оргашзащею, проаналiзовано концепцп та тдходи до уп-равлiння результативнiстю в торговельнш компанп.
Post-graduate L. O. Helej - L 'viv commercial academy Economic effectiveness as a result of functioning national economy systems
The article deals with such notions as efficiency and results through managing commercial organization. The concepts and results of managing approaches in trade companies are analyzed.
Сьогодш серед науковщв i практиюв немае единого шдходу щодо таких понять як ефектившсть та результатившсть. Поняття економiчноï ефек-тивност досить вщдавна притаманне економ1чнш теори, хоча в науковш ль тератур1 з економiчноï проблематики поки що домшують емшричш шдходи до вивчення господарських систем. У сучаснш вiтчизнянiй i зарубiжнiй еко-номiчнiй лiтературi найчастiше використовують розумiння економЫног ефек-muenocmi як pe3ynhmamuenocmi функщонування цих систем. Щоправда, це стосуеться лише яюсного аспекту економiчноï ефективностi [1, c. 85]. У кшь-кiсному аспектi економiчну ефективнiсть розглядають як мiру результатив-ностi функцiонування вiдповiдних мiкроекономiчних систем. У метролопч-ному ж аспект економiчна ефективнiсть функцiонування мiкроекономiчних ринкових систем означае вщношення iнтегрального (сукупного) грошового доходу мiкроекономiчноï системи за певний перюд до iнтегральних (сукуп-них) грошових витрат вiдповiдноï системи за цей же перюд. Таке розумшня економiчноï ефективностi е правильним у свош основi, але недостатшм, ос-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.10
кшьки не вщображае категори мекономiчна ефективнiстьм в усш 11 повнотi i цшсносл, а тому його варто квашфжувати лише як елементарне чи тради-цiйне. [1, с. 85-86].
Поняття економiчноl ефективностi розглядаеться не тшьки у контекстi загально1 економiчноl теори та мiкроекономiчних ринкових систем, але е та-кож об'ектом дослщжень в теори управлiння господарськими системами i одним з ключових понять таких економiчних дисциплiн, як корпоративне уп-равлiння та операцшний менеджмент. У менеджментi поняття економiчноl ефективностi мае суто прикладний характер i найчастiше пов'язуеться з кон-цепцiею майбутнiх грошових потокiв i 1х дисконтуванням до тепершньо1 вартость 1ншими словами, будь-яку компанiю розглядають як актив, здатний генерувати грошовi потоки - як тепер, так i в майбутньому [2, с. 24]. Але, ос-кiльки грошовi потоки у майбутньому неможливо точно вимiряти, ця концеп-цiя останшм часом зазнае все бшьшо1 критики.
Спадкоемницею концепци грошових потокiв е концепщя так званого "ланцюга ефективностГ'. Цей ланцюг е своерiдним продовженням ще1 проф. Майкла Портера про ланцюг додано1 вартостi [3, с. 149-160], але, на вщмшу вщ нього, також охоплюе витрати. Обгрунтуванням цього пiдходу е те, що кожен результат мае свою першопричину i И обов'язково потрiбно знати, щоб мати змогу впливати на майбутнш результат. Результати дiяльностi будь-яко1 компани породжуються вiдповiдними бiзнес-процесами, тобто И повсякден-ною дiяльнiстю. Ця дiяльнiсть породжуе витрати i виторг, який перевищуе витрати настiльки, щоб продукщя або послуги компани створювали для и споживачiв додану вартють. У пiдсумку поточнi та майбутш грошовi потоки створюють основу для ощнки компани на фiнансових ринках.
Причинно-наслщковий зв'язок у ланцюгу корпоративно: ефективност зображено на рис. Ь
Ця схема дае змогу побачити дещо iншу логiку економiчноl ефектив-ностi. По-перше, ланцюг ефективностi демонструе процес породження витрат вiдповiдними бiзнес-процесами. По-друге, з'являеться можливiсть проаналiзу-вати, як споживачi дають дохiд компани i як саме. По-трете, можна проаналь зувати рентабельнiсть окремих споживачiв i бiзнес-процесiв, що переводить поняття економiчноl ефективностi з теоретично1 площини у практичну.
На жаль, зусилля багатьох компанш з пiдвищення ефективност так i не дають бажаних результат. Вiдомi американськi дослiдники Роберт Шаф-фер i Харвi Томсон зауважують з цього приводу: "Спроби шдвищити ефек-тивнiсть компани часто позначаються на И операцшних i фiнансових результатах не бшьше, нiж ритуальний танок шамана - на реальних погоднiх умо-вах. Тод^ коли в деяких компашях займаються безперервним полiпшенням вимiрюваних показниюв, у бiльшостi iнших менеджери продовжують "заго-ворювати погоду", використовуючи методи управлшня, якi, незважаючи на привабливють, практично не впливають на устшшсть бiзнесу" [5, с. 195].
Витрати
а
Рис. 1. Ланцюг корпоративное ефективностi [2, с. 26]
1накше кажучи, проблеми з ефектившстю бiзнесу виникають не тiльки у тих компанш, якi нiчого не роблять для покращення дiяльностi, але й у тих, як роблять неправильнi кроки заради цього. Подiбну ситуацiю дослщив ще в серединi ХХ ст. засновник сучасно! теорп органiзацiйного управлшня Пiтер Друкер, який визначив два ключових питання, вiдповiдi на яю дають змогу оцiнити, чи у правильному напрямку рухаеться компанiя.
Перше з цих питань полягае у тому, наскшьки рацюнально вирь шуеться проблема (чинник продуктивностi). Друге, не менш важливе, питання - чи дшсно потрiбно вирiшувати цю проблему (чинник цiнностi результату). Будь-як вiдповiдi на цi питання передбачають чотири типи ситуацiй:
• робиться не те 1 не так;
• блискуче робиться те, що робити не потр1бно;
• робиться те, що необхвдно, але з великими перевитратами ресуршв;
• робиться правильно те, що дшсно потр1бно робити.
Виходячи з перерахованих вище варiантiв, головним завданням кож-но! компанп, яка прагне полшшити ефективнiсть свое! дiяльностi, е акценту-вання уваги на дiйсно важливих проблемах i вирiшення цих проблем з опти-мальним витрачанням ресурЫв.
Необхiднiсть досягнення ще! мети значною мiрою зумовила поширен-ня серед зарубiжних i частково вiтчизняних торговельних компанш сучасних концепцш менеджменту, зокрема, так званого мiжфункцiонального пiдходу до управлшня. За цього шдходу увага придшяеться не окремим функщям i задачам, а операцiйному циклу в цшому - вiд управлшня товарними потоками до мерчендайзинга й обслуговування покупщв. М1жфункцюнальний пiдхiд дае змогу вивчити розподш витрат упродовж усього операцшного ланцюга i здшснити мревiзiюм всiх видiв дiяльностi та операцш. Далi, побачивши основ-т джерела витрат, компанiя може удосконалити свою операцiйну систему.
Наприклад, в однш роздрiбнiй торговельнiй компани було виршено розпочати удосконалення з роботи 11 дистрибуторського центру. Його пращв-ники i ранiше намагалися оптимiзувати свою роботу, але вони не враховува-ли, що подальше розвантаження шддошв на мiсцях i розмщення товарiв на полицях впливае на ефектившсть роботи магазишв. Магазини отримували пiддони з товарами, наваленими купою, тому 1х сортування i розмщення на полицях забирали багато сил i часу. Перебудувавши роботу дистрибуторских центрiв за принципом "один шддон на кожен ряд у магазиш", компанiя скоротила кiлькiсть кроюв, необхiдних для доставки товарiв, з п'яти до трьох. У шдсумку кiлькiсть працiвникiв у нiчну змшу скоротилася на 20-30 %, а за-гальна економiя становила 0,5 % вщ обсягу реалiзацil товарiв.
Мiжфункцiональний пiдхiд в управлiннi торговельною компанiею, заз-вичай, вдало доповнюеться полггикою мiжгалузевоl спiвпрацi. Сьогоднi найбiльшi свiтовi та вiтчизнянi торговельнi мережi тiсно спiвпрацюють i навiть штегрують зусилля з великими виробниками товарiв. Таких прикладiв е тисячi. Тому побудова довготермшових взаемовiдносин з виробниками сьогодш вва-жаеться одним з ключових чинниюв досягнення високих результапв у сферi роздрiбноl торгiвлi та одним з основних принципiв побудови свого бiзнесу.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.10
Керiвництво торговельних компанш повинно не тiльки обрати пра-вильнi принципи побудови 6Í3^cy i визначити цiлi, але й забезпечити просу-вання до них з незмшно високим результатом. Для цього повинна бути створена i запроваджена на постшнш основi спещальна система управлiння ефек-тившстю бiзнесу (performance management system).
Управлшня результативнiстю базуеться на постулатi, що управляти можна лише тим, що можна вимiряти. Тому в загальному виглядi система уп-равлiння результатившстю (рис. 2) охоплюе певний набiр показникiв резуль-тативностi, механiзм визначення цшьових значень, вимiрювання i вщслщко-вування показникiв, а також сам процес управлшня (постановка задач, плану-вання роботи, анал1з отриманих результат!в).
В и 11ереджаюч и й
pIBCHb
Генеральешй директор
Пшроэдал
ClliBpoSÎTHHK
----
f
Прочее управлшня
Мехашзм визначення цшьових эначень ключових показнитв р езул ьтати вн octí
Рис. 2. Основш елементи системи управлшня результатившстю
Ключов1 пока:! пик и результативности 'fx вигшрювання i вщелщковування
Одним з прикладiв систем управлiння результативнiстю е модель Performance Pyramid (трамща результативностi), розроблена на початку 1990-х роюв. Вона охоплюе чотири оргашзацшних piBHi пiдприемства, а також двос-торонню комунiкацiйну систему, яка використовуеться для впровадження корпоративно! конкурентно! стратеги (рис. 3).
ПОКАЗЫИКИ
Господарсыа ni дрозд! л и
Господарсьи операшйш системи
ВщДШИ ¡ робоч1 центри
Зовшшня резул ьтати вшеть
Внутр1шня резул ьтати вшеть
Рис. 3. nipaMidaрезультативностi [4, c. 71]
Завдання щодо впровадження CTpaTerÍ4Horo бачення вищого керiвниц-тва у практичну дiяльнiсть компани i показники результативност розгляда-ються як в,язiвнi ланки мiж такими поняттями як стратегiя та операцшна дь яльнiсть. Завдання поширюються в компани зверху вниз, а показники прохо-дять зворотний шлях - знизу вверх.
На найвищому рiвнi топ-менеджери формулюють стратегiчне бачення - мету компани. На найнижчому рiвнi трашди показники можна розрахо-вувати щоденно, щотижнево або щомюячно. На вищих рiвнях вимiрювання вщбуваеться не так часто - один раз на квартал, пiврiччя, рж. Крiм цього, на вищих рiвнях пiрамiди перевагу треба надавати фшансовим показникам, якi мають iнтегруватися з нефшансовими (кiлькiсними та якiсними) показника-ми на нижчих рiвнях таким чином, щоб керiвництво компанп ясно бачило, яю чинники впливають на найважливiшi фiнансовi iндикатори.
Пiрамiда результативности як i iншi подiбнi системи, дае змогу управ-ляти результатившстю на рiвнi компанп або окремого бiзнес-пiдроздiлу. Крiм цього, в сучасних торговельних компашях розробляються комплекснi заходи i системи управлшня результатившстю на шдив^альному рiвнi -тобто рiвнi конкретного менеджера чи працiвника.
Отже, для устшного управлiння торговельними компашями в умовах зростаючо! конкуренци вони повинш не тiльки визначати основш цiлi, прюри-тети i критери ефективностi у сво1й дiяльностi, але й впроваджувати комплек-сну систему управлшня результатившстю, яка покликана забезпечувати шдтри-мання високих результатiв компани на вшх рiвнях - вщ корпоративного до ш-дивiдуального, вщ прибутковостi бiзнесу до продуктивностi окремих операцiй.
Л1тература
1. Башнянин Г.1. М1кроеконом1чш ринков1 системи: метролопчш проблеми анашзу ефективност функщонування / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич, 1.О. Чупик. - Льв1в : ЛКА, 2001. -182 с.
2. Росс Э. Формула розничной торговли / Э. Росс, К. Фипс // Вестник McKinsey. - 2004. - № 1 : Специальный выпуск. - С. 2-11.
3. Кумар Н. Доверие в отношениях между производителем и ритейлором / Построение цепочки создания стоимости (Серия "Классика Harvard Business Review"). - Пер. с англ. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. - С. 96-129.
4. Редченко К.1. Стратепчний анал1з у б1знес1. - 2-ге вид., доп. - Льв1в : Новий Св1т-2000, Альта1р-2002, 2003. - 272 с.
5. Bernthal P., Sumlin R., Davis P., Roger B. Performance Management Practices Survey Report. - Bridgeville: Development Dimensions International, 2006. - 4 p.
УДК330.142.26+658.4 Доц. Т.А. Городня, канд. екон. наук,
магктрант О.Ю. Личак - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧНА НЕОБХЩШСТЬ ОБ1ГОВИХ КОШТ1В, IX СТРУКТУРА I СКЛАД
Окреслено розумшня об1гових кошт1в, висвгглено проблему необхщносп обь гових кошт1в, яка повинна вир1шуватись на основ1 узгодженого застосування теоретичного 1 практичного апарату. Наведено поетапну д1агностику об1гових кошт1в.
