CC BY
22
Даш про aBTopiB Сарк'юян Лариса Геворпвна,
к.е.н., доцент кафедри мiжнaродниx eKOHOMinHnx вщносин Донецького нaцiонaльного yнiвeрcитeтy iMe-Hi Василя Стуса e-mail: [email protected] Горкун Карта В'кгор'тна,
студентка Донецького нацюнального уыверситету iмeнi Василя Стуса. eкономiчний факультет, кафедра мiжнaродниx eкономiчниx вщносин e-mail: [email protected]
Данные об авторах Саркисян Лариса Геворговна,
к.э.н., доцент кафедры международных экономических отношений Донецкого национального университета имени Василия Стуса e-mail: [email protected]
ropêyH KapuHa BuKTopoBHa,
CTyfleHTKa floHeqKoro Haqi/ioHanbHoro ym/iBepcn-TeTa MMeHM Baci/mi/m CTyca. экономмнecкмé ôa-KynbTeT, Kaôegpa MexgyHapoflHbix экономмнecкмx OTHorneHèé e-mail: [email protected]
Data about the authors Larisa Sarkisyan,
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of International Economic Relations of the Vasyl Stus Donetsk National University e-mail: [email protected] Karina Gorkun,
Student of Donetsk National University named after Vasyl Stus. Faculty of Economics, Department of International Economic Relations e-mail: [email protected]
УДК 338.1 001:10.5281/1впоёо. 1482892
ЯВОРСЬКА Т.В, УЛИЧ О.М.
Економiчнi дива устху провщних краш св^у - досвщ для Украши
У статт\ описано ¡сторИ' успшного встановлення стабльноI економ1чно! системи в держав\ та ви-значено основн'1 складов/ виконання поставлених завдань.
Предметом домдження е досвд впровадження ефективних систем економки в провдних кранах св'пу - Нмеччини та Онгапуру.
Метою статл е формування та визначення способ'в витягнення держави з борговоI ями.
Висновки. Головна функция економки полягае у створенн продукт1в, необхдних для життед^яль-ност суспльства. Реальне зростання валового внутршнього продукту / максимальна зайнятсть на-селення е пр'юритетними цлями здйснення полтики економки в кра!н1. Добробут / стабльнсть на-шо1 держави насамперед залежить вщ правильного регулювання економки на державному р'вн та и розвитку, здйснення доцльноI та ефективноI д1яльност'1 в процесах б\знесу, ф1нансах. Запорука багатоI крани - це надйна и економка. Вивчення та дослдження питань економ'чних систем за-вжди актуальне та доцльне питання в сучасних умовах розвитку свтового ринку та його потреб.
Kлючовi слова: економка, ¡нвестицИ, бюджетн'1 кошти, лньовий ринок, андерклас, окупацйна зона, национальна валюта.
ЯВОРСКАЯ ТВ., УЛИЧ О.М.
Экономические чудеса успеха ведущих стран мира - опыт для Украины
В статье описано истории успешного установления стабильной экономической системы в государстве и определены основные составляющие выполнения поставленных задач.
Предметом исследования является опыт внедрения эффективных систем экономики в ведущих странах мира - Германии и Сингапура.
58 Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018
© ЯВОРСЬКА ТВ, УЛИЧ ОМ, 2018
Целью статьи является формирование и определение способов извлечения государства из долговой ямы.
Выводы. Главная функция экономики состоит в создании продуктов, необходимых для жизнедеятельности общества. Реальный рост валового внутреннего продукта и максимальная занятость населения являются приоритетными целями осуществления политики экономики в стране. Благополучие и стабильность нашего государства в первую очередь зависит от правильного регулирования экономики на государственном уровне и ее развития, осуществления целесообразной и эффективной деятельности в процессах бизнеса, финансах. Залог богатой страны - это надежная ее экономика. Изучение и исследование вопросов экономических систем всегда актуален и целесообразен вопрос в современных условиях развития мирового рынка и его потребностей.
Ключевые слова: экономика, инвестиции, бюджетные средства, теневой рынок, андерклас, оккупационная зона, национальная валюта.
YAVORSKA T.V.
ULYCH O.M.
Economic miracles of success of the leading countries of the world - experience for Ukraine
The article described the histories of the successful establishment of a stable economic system in the state, and the main components of the accomplished tasks are determined.
The subject of the study is the experience of implementing effective economic systems in the leading countries of the world - Germany and Singapore.
The purpose of the article is the formation and definition of ways of extracting the state from the debt hole.
Conclusions. The main function of the economy is to create products necessary for the life of society. The real growth of the gross domestic product and the maximum employment of the population are the priority objectives of the implementation of the economic policy of the country. The welfare and stability of our state depends, first and foremost, on the proper regulation of the economy at the state level and its development, the implementation of expedient and effective activities in business processes and finances. The key to a rich country is its sound economy. The study and research of issues of economic systems is always an actual and expedient issue in the current conditions of development of the world market and its needs.
Key words: economy, investment, budget funds, shadow market, subclass, occupation zone, national currency.
Постановка проблеми. На даний час ситуа-цт в украТнсьюй економщ нагадуе спогади про Будьонного, згщно з якими вЫ наполягав на не-обхщност посилення кавалерп вже пщ час Дру-го! свтово! в^ни, спираючись на досвщ попе-редньо! громадянсько! в^ни. I це попри те, що ситуа^я принципово змЫилася, i погоду на полi бою робили вже л^аки i танки. Але, на жаль, доводиться констатувати, що i керманичi украТн-сько! економки так само ще i дос перебувають пщ впливом застарто! вчорашньо! фшософп де-фщитного ринку. Нам неодноразово доводиться чути вщ наших депута^в, пар^йних функцiонерiв, чиновниюв про необхщнють пщвищити зарпла-ти та пенсм, суттево збтьшити ктькють робочих мюць, покращити умови для малозабезпече-них громадян та Ы. Але постае наступне питання:
«За рахунок чого?» Так як, наша економка i пе-реважна бтьшють и пщприемств е неконкурен-тоспроможною. Вона не спроможна «виробляти» достатньо грошей, як у розвинених краТ'нах. Тому порушуються питання: щодо збтьшення цЫ i та-рифiв, пщвищення пенЫйного вку, зборiв, подат-юв. А УкраТ'на знов i знов просить грошi у МВФ та Ыших фiнансових Ыституфй i ще глибше за-нурюеться у борги. Але це не вихщ з ситуацм. Для створення детального плану екстреноТ реаымацм нашо'Т економiки можна дослiдити складовi успг ху краТ'н сусiдiв, якi також були у тепер0ый нашiй ситуацм. Оцiнити сильнi сторони та можливос-тi нашо'Т держави, проаналiзувати слабк сторони та загрози наш^ економiчнiй системi. Досвiд провiдних краТ'н вiдкоригувати i використати пiд час зд^снення реформ у сферi економки.
Анал'1з останшх досл'1джень та публкацШ.
Вир0енням проблем сучасно! економiки нашо! держави, використання Ыоземного досвiду дослг джували i вiтчизнянi вченi М.А. Голубець, А.Г. Ша-пар, С.М. Злупко, Л.Г. Руденко, Ю.1. Самойленко, В.П. Кухар, Я.О. Побурко та Ы. Незважаючи на широкий спектр економiчних дослщжень, публiкацiй, вирiшення та проведення реформ у економiчний сферi зд^снено на дуже низькому рiвнi.
Саме тому, метою дано! статл е дослщження особливостей формування ефективно! системи економiки як запоруки процв^ання та добробуту держави, м розвитку.
Виклад основного матерiалу досл'!дження.
«Б'ща Украни в тому, що нею керують т\, кому
вона не потр1бна» (Михайло Грушевський)
Найбтьша кра!на бвропи, зручне централь-не розташування, родк^ землi, могутнi рiки, та-лановитий, працьовитий та миролюбивий народ, кв^уча держава, мелодiйна солов'!на мова, юто-рiя народу, який багато стол^ь боровся за свою свободу i незалежнiсть - це все ще не всi слова, якими можна описати нашу неньку Укра!ну.
Iсторiя нашо! економiки неординарна. Пюля здобуття незалежностi, створення i реалiзацiя початкових укра!нських реформ, становлення на шляху до стабтьност та розвитку нашо! еконо-мiчноí' системи, бачення початкових кроюв успiху, у 2008 р. ми спостерпаемо фiнансову кризу. Вона характеризуемся спадом виробнитцва, коли-ванням курсу нацюнально! валюти, зменшенням кiлькостi середнього та малого бiзнесу, значни-ми темпами Ыфляцм. З кожним роком, особливо пюля подiй 2014 року, ми бачимо замють мож-ливостi розвитку - величезну боргову яму, в яюй опинилася економка нашо! держави.
На даний час, ми спостерпаемо негативну динамку в цой система знецiнення нацюнально! валюти, зменшення виробнитцва, високий рiвень мiграцм, безробiття, завищен тарифи на кому-нальнi послуги, нестабтьнють банювсько! сис-теми, перевищення величини державного боргу понад 70 % ВВП, величезний рiвень корупцп, не-ефективнiсть i гальмування реформ, недоцть-нiсть витрачання бюджетних ресур^в, аграрно-сировинна пастка, висока частка монополю^в на ринку, недосконала конкурен^я, низький рiвень соцiального забезпечення, бщнють населення, невiдповiднiсть доходiв, вiдплив Ывести^й, вiйна,
наявнiсть велико! частини тЫьового ринку, високий рiвень вщмивання коштiв, вiдсутнiсть середнього класу, наявнють андеркласу, неспри-ятливий Ывестифйний клiмат, недовiра до влади, нестабтьнють. I врештНрешт воeннi дм.
Тобто, можна сказати, що Укра!на воюе з двома ворогами: внутрiшнiй та зовышый. Зовнiшнiй - це кра!на - агресор Росiйська Федерацiя. Внутр0-нiй - корупцiя. Задано багато питань: «Як вийти iз дано! ситуацм?» «Чи iснують виходи?» «Як саме?» «Реальнiсть !х втiлення?» «Необхщний термiн для стаб^зацм економiчноí' системи?» «План д^?»
Вихiд з будь-яко! навiть найскладышо! ситуацм завжди е. Розглянемо приклад устху двох держав з ефективною i стабтьною економiкою. Це Нiмеччина i СЫгапур.
Нмеччина. 70 рокiв тому держава лежала в ру!нах, територiя м була подiлена на окупацiйнi зони мiж Францieю, США, Великою Бритаыею, СРСР. Нiмцi безсило боролися в злиднях. За пщ-рахунками тамтешых нiмецьких економiстiв, нг мець в той час раз на 12 роюв м^ розраховувати на пару черевиюв, а раз на 50 роюв - на новий костюм. Вс були впевненi, що ымц просто таки приреченi були на жалюгщне iснування. Але знайшлася серед них людина, яка була переконана, що на основi хитрих пiдрахункiв сировини i екстраполяцм в майбутне iснуючих трендiв, не державного втручання в економку вдасться ви-значити долю цiлого народу. ^ею людиною був канцлер, архтектор нiмецьких економiчних реформ Людв^ Ерхард [1]. Основна впевненiсть цього професора полягала в наступному: якщо в економц правильно вибудувати стимули до пра-цi, запровадити максимальну свободу конкурен-цм та споживання, а при цьому гарантувати право приватно! власноси то в населены з'явиться сенс працювати, накопичувати, Ывестувати, а нг мецька економка пще у гору. Такi думки в той час видавалися фантастикою, так як було загальне переконання, що Нмеччина знищена i рухнула в стан безладу навки. Проте Людв^ Ерхард вг рив у силу простих речей i конкуренцм, приватно! iнiцiативи та бажання заробляти. Дiяльнiсть уряду була спрямована на скасування найрiз-номанiтнiших ак^в, якi регулювали найдрiбнiшi аспекти економiчного життя нiмцiв. Скасування контрольованих цЫ i державного втручання. Ерхард обмежив видатки уряду, взяв курс на зни-ження податюв. Розроблялися найрiзноманiтнiшi
iнcтpyмeнти, як cтимyлювaли нiмцiв iнвecтyвaти кoшти в нaцioнaльнy eкoнoмiкy, бiльшe i якюнг 0e пpaцювaти. Людeй пiдштoвxyвaли дo пoнaд-нopмoвoï poбoти, нe oпoдaткoвyючи пoзaypoчнi зapoбiтки. З чacoм eкoнoмiкa Hiмeччини пiшлa в гopy. Тaк як пpaцьoвитe зaдoвoлeнe нaceлeння -зaпopyкa мaйбyтньoгo.
Онгапур. Сiнгaпypcький пpaвитeль зpoбив з нaйбiднiшoгo ocтpoвa y œm oднy з нaйбaгaтшиx кpaïн. Як йoмy цe вдaлocя? ^ли^ чac 6ув нecпo-кiйний. ^юз Мaлaйзiï i Сiнгaпypy (1963 p.) cyпpo-вoджyвaвcя кpивaвими cyтичкaми мiж житeлями piзниx нaцioнaльнocтeй. B 1965 p. Сiнгaпyp був виключeний зi cклaдy Мaлaйзiï. Отpимaвши ви-мyшeнy cвoбoдy, мaлeнький пiвocтpiв oпинивcя в нeзaвиднoмy cтaнoвищi. Пpиpoдниx pecypciв, нa-вiть влacнoï питнoï вoди тут нeмae, знaчнa чacтинa нaecлeння жилa нa мeжi бiднocтi в тpyщoбax, a вci мiзepнi бюджeтнi гашти poз"íдaлa вaжкa кopyпцiя.
Peфopмaтopoм, пoвoдиpeм цieï нaцiï cтaв Лi Ку-aн Ю. Biн зaявив, щo нoвa ^afca бyдe бyдyвaти-cя нa ocнoвi iдeй мyльтикyльтypaлiзмy. B eкoнo-мiцi зpoбили cтaвкy нa кoнкypeнтнocпpoмoжнicть нa cвiтoвoмy pинкy. Зaoxoчyвaлиcя i звiльнялиcя вiд пoдaткiв як мicцeвi, тaк i iнoзeмнi пiдпpиeм-cтвa, якi пpaцювaли в гaлyзяx, визнaчeниx ypя-дoм як пpiopiтeтнi. Цe були - нaфтoпepepoбнa i лeгкa пpoмиcлoвicть, cyднoбyдyвaння, eлeктpo-ыга, виcoкi тexнoлoгiï. Peзyльтaт: 7 po^ пocпiль Сiнгaпyp нaзивaють нaйкpaщoю кpaïнoю в cвi-тi для вeдeння бiзнecy. Пpиxiд в Сiнгaпyp iнoзeм-ниx iнвecтopiв, зoкpeмa aмepикaнcькиx, зaклaв фyндaмeнт блaгoпoлyччя в ^afci, oднoчacнo ви-piшивши пpoблeмy з бeзpoбiттям. Як згaдyвaв Лi Кyaн в мeмyapax: «Сiнгaпyp - з тpeтьoгo cвiтy в пepший»: «Ми в^ли кoжнoгo iнвecтopa. Ми пpo-CTO зi шкypи пнyлиcя, щoб дoпoмoгти йoмy пo-чaти виpoбництвo i нaлaгoдити бiзнec». Ha cy-чacнoмy eтaпi ypяд нaмaгa8тьcя oбчиcлювaти галуз^ якi в мaйбyтьoмy будуть пpiopiтeтaми cвi-тoвoï eкoнoмiки. Kpa^ пo мaкcимyмy викopиc-тoвy6 пepeвaги Moro ocтpiвнoгo poзтaшyвaння. Мaкcимaльнo cпpoщeнa пoдaткoвa cиcтeмa -вcьoгo б пoдaткiв. Тiльки 4 види тoвapiв пщля-гaють oпoдaткyвaнню пpи ввeзeннi - aвтoмoбi-лi, aлкoгoль, тютюнoвi виpoби тa нaфтoпpoдyкти. Гoлoвний pecypc - цe люди. Сaмe тoмy дepжaвa вклaдa8 coлiднi гpoшi в oœ^y, здopoв'я i ди^и-плiнyвaння гpoмaдян. Уpяд peгyляpнo нaдa8 пo-дaткoвi пiльги гpoмaдянaм, якi пpaгнyть вчитиcя
i зaвoдити ciм"í. Пepeвaжнo вЫ гpoмaдяни ^a^ е влacникaми нepyxoмocтi, нaвiть нaйбiднiшi ('(м видaвaли пiльгoвi iпoтeчнi кpeдити).
Biдoмa фpaзa Лi Кyaн Ю: «Щoб пoдoлaти кopyп-цiю, пoчнiть з тoгo, щo пocaдiть тpьox cвo''x дpyзiв. Bи знaeтe зa щo, i вoни знaють. [2]» Мaкcимaльнo cпpoщeнi в^ зaкoни. Оcнoвний pecypc Сiнгaпypy, зaвдяки якoмy вiн здiйcнив вeличeзний pивoк - цe був людcький пoтeнцiaл. B ньoгo в нac дocтaтньo.
Чacткoвo вiдбyвa8тьcя poзвитoк ciл. Пepшoю в Укpaïнi нa шляx дeцeнтpaлiзaцiï звaжилacя cтaти Hoвoпcкoвcькa oб'eднaнa тepитopiaльнa гpoмa-дa. 2015 poкy в Луган^юй oблacтi oб'8днaлиcя б cm тa ceлищe Hoвoпcкoв. А цe пoнaд 12 ти-cяч людeй. У 80-x poкax минyлoгo cтoлiття цi тepитopiï cтaли вiдoмi, гали нa пepeтинi Hoвoп-cкoвcькoгo paйoнy пpoклaли знaмeнитий гaзo-гiн «Уpeнгoй-Пoмapи-Ужгopoд». Сьoгoднi й дo-ci в paйoнi е yпpaвлiння мaгicтpaльниx гaзoгoнiв, тут тpaнcпopтyють 70% гaзy, щo йдe з Pociï чe-peз Укpaïнy в Зaxiднy 6вpoпy. Алe пoштoвxy для poзвиткy мicцeвocтi цe нe дaвaлo. Ha циx тepи-тopiяx, як i нa бiльшocтi в Укpaïнi, дecяткaми po-юв нe бaчили нopмaльниx дopiг, мeдицини, нaвiть вyличнoгo ocвiтлeння. Люди зpoзyмiли, чeкaти «вкaзiвoк» згopи i, щo xтocь пpийдe i зpoбить вce зa ниx, бeзглyздo. А oб'eднaння в тepитopiaльнy гpoмaдy дae нaдiю i мoжливocтi.
«Bиявля8тьcя, нaйcклaднiшe - звaжитиcя нa piшyчий кpoк, у^^мити i взяти вiдпoвiдaльнicть зa ceбe тa зa мaйбyтнe cвo'íx тepитopiй», - кaжe гoлoвa Hoвoпcкoвcькoï oб'eднaнoï тepитopiaльнoï гpoмaди Лyгaнcькoï oблacтi Baдим Гa8в. Bиpic вiн y тyтeшнix кpaяx. Обpaний в лиcтoпaдi 201б poкy. Згaдy8: фaктичнo дo oб'eднaння гpoмaди вci ceлa i ceлищa були дeпpecивнi. Biн caм з мicтeчкa-гa-зoпpoвoдy, дe нe бyлo вyличнoгo ocвiтлeння, тpo-тyapiв, a дopoги вocтaнн8 peмoнтyвaли, мaбyть, чвepть cтoлiття тoмy.
Зa двa po^ poбoти Hoвoпcкoвcькa oб'eднaнa тepитopiaльнa гpoмaдa змoглa зpoбити бiльшe, нiж зa вci пoпepeднi poки нeзaлeжнocтi дepжaви. Якщo дo oб'8днaння ceлищa cyмapнo мaли в бю-джeтax лишe 7 млн гpн, тo oдpaзy пicля бюджeт ОТГ зpic yтpичi, кaжyть мicцeвi кepiвники. Ha пo-чaткy 2017 poкy тут вжe мaли пoнaд б6 млн фн, y тiм чиcлi мaйжe 23 млн видiлилa дepжaвa як cyбвeнцiю нa piзнi пpoeкти. Тopiк y ceлi Оcинo-вe пoлaгoдили дopoги нa 1 млн гpн, щe cтiльки ж видiлили цьoгopiч. Bcтaнoвили cyчacнe вулич-
не осв^лення на сонячних панелях, придбали ди-тячi майданчики, вiдремонтyвали сiльський клуб. А в селi Макартетине на ремонт шляхiв витра-тили 1,5 млн грн. Нове освiтлення, облаштован вyлицi отримують навiть найвiддаленiшi куточки. Важливо, що поступ помiчають самi мешканцi.
Приклад можуть взяти до уваги й ^rni села кратни.
Висновок
Отже, Укратн можна використати досвщ кра-Тн, якi були в таких умовах, що i ми. Для початку нам потрiбно максимально спростити подат-кову систему, законодавство. Створити робочi мюця. Побороти корyпцiю. Зробити реформи. Завершити вiйнy. Заохотити i повернути вiрy укратн^в. Здiйснення реального фiнансyвання запозичених ресурЫв в цiльовi проекти, скоро-чення державних витрат, конфiскацiя тЫьового майна, надання оптимальних кредитiв, вщкриття шляху молодим. Розвиток сiл, стьського госпо-дарства. Як кажуть, багате село - багата кратна. Впевненють в завтрашньому днi, високий Ыте-лектуальний рiвень людського потенцiалy - за-порука устшнот розвиненот економки.
Список використаних джерел
1. Про що Ерхард млг би розповюти нашим дер-жавцям / [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://espreso.tv/article/2015/01/17
2. Лi Куан Ю: найкращщ цитати, вислови, думки та афоризми / [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.kozakorium.com/li-kuan
References
1 .What Erhard could tell our captains / [Electronic resource] - Access mode: https://espreso.tv/ article/2015/01/17
2. Lee Kuan Yu: The best quotations, statements, thoughts and aphorisms / [Electronic resource] -Access mode: http://www.kozakorium.com/li-kuan
Даш про автора Яворська Тетяна Васил'тна,
д.е.н., професор кафедри банювського i страхового бiзнесу, Львiвський нацюнальний уыверситет iме-н 1вана Франка e-mail: [email protected] Улич Оксана Михайлiвна,
студентка кафедри банювського i страхового бiз-несу, Львiвський нацюнальний уыверситет iменi 1ва-на Франка e-mail [email protected]
Данные об авторе Яворская Татьяна Васильевна,
д.э.н., профессор кафедры банковского и страхового бизнеса, Львовский национальный университет имени Ивана Франко e-mail: [email protected] Улич Оксана Михайловна,
студентка кафедры банковского и страхового бизнеса, Львовский национальный университет имени Ивана Франко e-mail [email protected]
Data about the author Tatiana Yavorska,
DhD, Professor of the Department of Banking and Insurance Business, Lviv Ivan Franko National University e-mail: [email protected] Oksana Ulych,
Student of the Department of Banking and Insurance Business, Lviv Ivan Franko National University e-mail [email protected]
УДК 339.9:336.7:347.7(477) DOI: 10.5281/zenodo. 1486035
МОЛНАР О.С., МАЙБОРОДА М.П., П1НЦАК С.М.
Основы напрямки регулювання ринку капггалу в полггиф формування фшансово! системи Украши
Бурхливий розвиток свтового фнансового ринку, його глобал'заця надали нов! ¡мпульси дина-м'зму розвитку м1жнародно!' економки, сприяли посиленню взаемозалежност та взаемодИ' як пщ-систем свтового господарства, так i окремих кран. Одним ¡з прояв1в поглиблення такоi ¡нтерна-цюнал 'зацп економ1чного життя в умовах глобал1зацИ е ¡нтенсиф1кац1я м'жнародного руху капталу в уах його формах i проявах. На основi узагальнення багатов'/кового свтового досвту експорту та
© МОЛНАР О.С., МАЙБОРОДА М.П., П1НЦАК С.М, 2018
