CC BY
49
УДК 636.22/.28.082.453
Пришедько В.М., к. с.-г. н. © E-mail: vladimir.prishedko79@mail.ru
Дтпропетровський державный аграрно-економ1чний утверситет, Днтропетровськ, Украгна
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ПЛЕМ1ННОГО ВИКОРИСТАННЯ БУГА1В-ПЛЩНИК1В Р13НИХ ТИП1В СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1
Метою дослгдження було встановити економгчну ефективтстъ племтного використання бугтв-пл1дниюв ргзних munie cmpecocmiÙKOcmi. Досл1дження проведет на бугаях-пл1дныках голштинсъког породи. Тип cmpecocmiÙKOcmi бугагв визначали за методикою О.М. Черненка (2010). Досл1джували юлъюст i ятст показники спермопродукцИ' та економ1чну ефективтстъ племтного використання бугагв-midHUKie ргзних munie cmpecocmiÙKOcmi.
Установлено, що тривалктъ життя та господарсъкого використання довшими були у високостресосттких бугагв-midHUKie. У найбыъш продуктивний nepiod быъше було вибракувано midnume низъкостресостткого типу, ям мали незадовыъну вiдmвopювaльнy здаттстъ. Протягом усъого mepMiny племтного використання eucoKOcmpecocmiuKi бугаг-midHUKU переважали HU3bKOcmpecocmiuKUX ровесниюв за тдексом cnepMonpodyKmuenocmi на 1,00-2,23 млрд. рс/е, (39,60-69,04%), загалъною тлътстю спермИ'в - на 0,72-1,90 млрд. (21,69-43,69%), концентращею спермИ'в - на 0,09-0,11 млрд./мл (9,09-12,09%), а також за юлъюстю намороженог сперми на одного бугая - на 4056,14 спермодоз за Р>0,95. У peзyлъmami, за один piK eid 9 бугагв з високим типом cmpecocmiÙKOcmi, nopiвнянo з низъкостресостткими ровесниками, додатково отримано 273798,3 грн., а на одного midHUKa - 30422,03 грн. чистого прибутку або 70,59 %.
Ключов1 слова: бугаг-midHUKU, тип cmpecocmiÙKOcmi, вiдmвopювaлънa здаттстъ, тдекс cnepMonpodyKmuenocmi, концентращя спермИ'в, рухливктъ спермИ'в, тривалктъ племтного використання, обсяг нативног сперми, кыъюстъ спермодоз, eKOHOMÎ4Ha ефективтстъ.
УДК 636.22/.28.082.453
Пришедько В.М., к. с.-х. н.
Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет,
Днепропетровск, Украина
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПЛЕМЕННОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БЫКОВ-ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ РАЗНЫХ ТИПОВ СТРЕССОУСТОЙЧИВОСТИ
Целью исследования было установить экономическую эффективность племенного использования быков-производителей разных типов стрессоустойчивости. Исследования проведены на быках-производителях голштинской породы. Тип стрессоустойчивости быков определяли по
© Пришедько В.М., 2014
169
методике О.М. Черненка (2010). Исследовали количественные и качественные показатели спермопродукции и экономическую эффективность племенного использования быков-производителейразных типов стрессоустойчивости.
Установлено, что продолжительность жизни и хозяйственного использования дольше были у высокострессоустойчивых быков-производителей. В наиболее продуктивный период больше было выбраковано производителей низкострессоустойчивого типа, которые имели не удовлетворительную воспроизводительную способность. В течение всего срока племенного использования высокострессоустойчивые быки-производители преобладали низкострессоустойчивых ровесников по индексу спермопродуктивности на 1,00-2,23 млрд. пс/е, (39,60-69,04%) общему количеству спермиев - на 0,72-1,90 млрд. (21,69-43,69%), концентрации спермиев - на 0,09-0,11 млрд./мл (9,09-12,09%), а также по количеству намороженной спермы на одного быка - на 4056,14 спермодоз при Р>0,95. В результате, за один год от 9 быков с высоким типом стрессоустойчивости, сравнительно с низкострессоустойчивыми ровесниками, дополнительно получено 273798,3 грн., а на одного производителя - 30422,03 грн. чистой прибыли или 70,59 %.
Ключевые слова: быки-производители, тип стрессоустойчивости, воспроизводительная способность, индекс спермопродуктивности, концентрация спермиев, подвижность спермиев, продолжительность племенного использования, объем нативной спермы, количество спермодоз, экономическая эффективность.
UDC 636.22/.28.082.453
Pryshed'ko V.M., candidate of science Dnipropetrovsk state agrarian-economic university, Dnipropetrovsk, Ukraine
ECONOMIC EFFICIENCY OF THE PEDIGREE USE OXEN INSEMINATORS OF DIFFERENT TYPES OF STRESS RESISTANCE
A research purpose was to set economic efficiency of the pedigree use of oxen-inseminators of different types of stress resistance. Researches are conducted on the oxen-inseminators of holstein breed. The type of stress resistance bulls was determined on the methods of O.M. Chernenko (2010). Investigated the quantitative and high-quality indexes of sperm productivity and economic efficiency of the pedigree use of oxen-inseminators of different types of stress resistance.
It is set that life-span and the economic use longer were for high level of stress resistance oxen-inseminators. In a most productive period anymore it was to throw out producers of low level of stress resistance type, which had not satisfactory reproductive ability. During all term of the pedigree use high level of stress resistance oxen-inseminators prevailed low level of stress resistance persons of the same age on the index of sperm productivity on 1,00-2,23 milliards of sp/e, (39,6069,04%) to the general amount of spermatozoa - on 0,72-1,90 milliards (21,6943,69%), concentrations of spermatozoa - on 0,09-0,11 milliards/of ml (9,0912,09%), and also on the amount of it is provided sperm on one bull - on 4056,14 dose of sperm at P>0,95. As a result, for one year from 9 bulls with the high type of stress resistance, comparatively with the low level of stress resistance persons of the
170
same age, 273798,3 hrn.s are additionally got, and on one producer - 30422,03 hrn.s of net income or 70,59 %.
Key words: oxen inseminators, type of stress resistance, reproductive ability, index of productivity sperm, concentration of spermatozoa, mobility of spermatozoa, duration of tne pedigree use, volume of native sperm, amount of dose of sperm, economic result.
Вступ. Темпи генетичного полшшення велико! рогато! худоби залежать вщ племшно! цшносп, вщтворювально! здатносп та ефективност! використання буга!в-плщник!в [1,2].
Практика свщчить, що через особливост! нервово! системи вщ багатьох буга!в, що перев1ряються, не можуть створити необхщний банк сперми, а деяких з них вибраковують вщразу теля постановки на випробування, чим завдаеться значних збитюв, як племпщприемству, так i контрольним стадам [2]. Здатшсть плщниюв адаптуватися до умов утримання, вщдач! сперми на штучну ваг1ну, режиму статевого використання та шших чинниюв залежить вщ властивостей нервово! та гормонально! систем кожно! особини, яю пов'язаш з типом !х стресостшкостг Тому вщтворювальну здатшсть учет вщносять до основних адаптивних ознак, що визначають придатшсть тварин до промислово! технолог!! [6]. У зв'язку з цим, актуальними е досл!дження показник!в спермопродукц!! та ефективност! використання буга!в-пл!дник!в р!зних тишв стресостшкостг
За даними р!зних автор!в [1,2,8], середня тривал!сть життя буга!в на племп!дприемствах становить 60-77 мюящв, а використання !х для племшних ц!лей не б!льше 36-60 мкящв. Це пов'язано з тим, що саме у цей пер!од буга! мають найвищу спермопродуктивн!сть. Р!вень продуктивное^ та тривал!сть господарського використання тварин - це основш складов! рентабельное^ виробництва. Не досл!дженим i актуальним е вплив типу стресост!йкост! буга!в-пл!дник!в на економ!чну ефективн!сть !х плем!нного використання.
Матер1ал i метод и. Дослщження виконан! на баз! Дншропетровського обласного державного п!дприемства з племшно! справи у тваринництв! на бугаях-плщниках голштинсько! породи (n=16). Тип стресостшкост! пл!дник!в встановлювали за методикою, розробленою О. М. Черненко [5]. Методика грунтуеться на визначенн! р!вня реагування системи «г!поталамус - г!поф!з -наднирники» на стрес-фактори. В!дпов!дно до методики, у буга!в було дослщжено динам!ку в кров! концентрац!! гормошв та активност! фермент!в до стресового навантаження та через 1 годину теля нього. За результатами штер'ерних досл!джень пл!дник!в розпод!лили на 2 пщдослщш групи: високостресост!йк! (n=9) та низькостресостшю (n=7).
У буга!в вивчали к!льк!сн! i як!сн! показники спермопродукци та тривал!сть !х господарського використання за матер!алами зоотехн!чного i племшного обл!ку. Абсолютну спермопродуктивн!сть буга!в-пл!дник!в визначали за ¿ндексом cnepM0np0flyKTHBH0CTi (1С), який характеризуеться к!льк!стю сперм!!в в еякулят! з прямол!н!йним поступальним рухом (ППР) i розраховуеться за формулою [7]:
171
_ О X К X А 100 X п '
де: 1С - шдекс спермопродуктивност1, млрд. живих спермив в еякулят! з прямолшшним поступальним рухом, млрд. рс/е; О - загальний об'ем нативно! сперми по п еякулятах, мл; К - середня концентрация спермпв, млрд./мл; А -середня рухлив1сть спермпв, %; п - кшькють отриманих еякулят1в вщ бугая.
Для розрахунку економ1чно! ефективносп використання буга!в-плщник1в р1зних тишв стресостшкосп застосовували методику [4] за формулою:
Е = Ц х х Л х К, 100
де: Е - варткть додатково! продукци, грн.; Ц - закутвельна варткть одинищ продукцп, вщносно дшчих цш в Укра!ш, грн.; С - середня продуктившсть тварин; П - середня надбавка основно! продукци, виражена у вщсотках на одну голову при використанш нового або покращеного досягнення пор1вняно з тваринами базового використання; Л - постшний коефщент зменшення результату, пов'язаного з додатковими витратами на прибуткову продукцш - 0,75; К - чисельшсть погол1в'я сшьськогосподарських тварин.
Матер1алами дослщжень економ1чних показниюв слугували даш спермопродуктивност1 буга!в за результатами перших трьох рок1в 1хнього племшного використання.
Результата дослщження. Економ1чна ефектившсть використання тварин залежить вщ р1вня 1х продуктивное^ та тривалосп господарського використання. Ми проанал1зували щ показники у буга!в-плщниюв р1зних тишв стресостшкостг
Пор1вняльний анал1з основних показниюв спермопродукцп показав, що протягом усього термшу використання високостресостшю буга! вщзначалися кращими кшьккними I яюсними показниками сперми (табл. 1).
1ндекс спермопродуктивност1 вщображае абсолютну
спермопродуктившсть бугая-плщника, оскшьки враховуе основш кшькюш I яккш показники сперми. Загальна кшькють спермив у еякулят1 - е штегрованим показником, що характеризуе яккть спермопродукцп I визначае можливий вихщ спермодоз за перюд використання бугая. У результат! дослщжень нами виявлена значна р1зниця на користь високостресостшких плщниюв за щдексом спермопродуктивност1, загальною кшькютю спермпв та концентращею спермив, яка стан овил а, вщповщно: за перший р1к використання 1,00 млрд. рс/е (45,66%; Р>0,99), 0,72 млрд. (21,69%; Р>0,95) та 0,11 млрд./мл (12,09%; Р>0,95); другий р1к - 1,36 млрд. рс/е (50,94%; Р>0,95), 1,14 млрд. (30,81%; Р>0,95) та 0,09 млрд./мл (9,09%; Р<0,95); трет1Й р1к - 1,18 млрд. рс/е (39,60%; Р<0,95), 1,00 млрд. (24,88%; Р<0,95) та 0,11 млрд./мл (11,22%; Р>0,95); четвертий р1к - 2,23 млрд. рс/е (69,04%; Р>0,99), 1,90 млрд. (43,68%; Р>0,99) та 0,10 млрд./мл (9,71%; Р>0,95); та п'ятий I старше - 1,63 млрд. рс/е (58,21%; Р>0,95), 0,95 млрд. (22,46%; Р<0,95) та 0,09 млрд./мл (9,68%; Р>0,99). Вщчутною р1зниця була I за об'емом еякуляту та рухливктю спермпв, вона залежно вщ року використання коливалася у межах, вщповщно: 8,49-31,04 та 9,26-13,21%.
172
Розвиток та функщя статевих залоз регулюеться гонадотропними гормонами передньо! частки гшоф1за. Гшоф1з також бере участь у мобшзаци захисних мехашзм1в оргашзму. При стреЫ вш пщвищуе секрецш адренокортикотропного гормону, який необхщний для збереження життя \ знижуе синтез шших гшоф1зарних гормошв, у тому числ1 й гонадотропних [3]. Так, стрес впливае на функцш статево! системи \ спермопродуктившсть плщниюв.
Таблиця 1
Кшьк1сш1 якчсш показники спермопродукцп буга'1в-плщник1в рйннх тишв стресостшкост! _
Роки використання п Об'ем еякуляту, мл Рухли-в1сть спермпв, % Концен-тращя спермпв, млрд./мл Загальна ШЛЬШСТЬ спермпв, млрд. 1ндекс спермо-продуктив-носп, млрд. рс/е
високостресостшш бугаьплщники
1-й 9 3,96± 0,215 78,85± 1,481* 1,02± 0,029* 4,04± 0,276* 3,19± 0,244**
2-й 9 4,48± 0,293 81,27± 3,191 1,08± 0,027 4,84± 0,402* 4,03± 0,460*
3-й 9 4,61± 0,378 81,45± 3,211 1,09± 0,032* 5,02± 0,438 4,16± 0,502
4-й 8 5,53± 0,319* 86,03± 4,049* 1,13± 0,021* 6,25± 0,418** 5,46± 0,547**
5-й 1 старше 7 5,08± 0,295 83,15± 4,542* 1,02± 0,023** 5,18± 0,485 4,43± 0,515*
низькостресостшш бугаьплщники
1-й 7 3,65± 0,334 66,19± 4,116 0,91± 0,036 3,32± 0,219 2,19± 0,229
2-й 7 3,74± 0,288 71,70± 4,446 0,99± 0,039 3,70± 0,217 2,67± 0,282
3-й 7 4,10± 0,296 72,19± 5,992 0,98± 0,023 4,02± 0,271 2,98± 0,396
4-й 5 4,22± 0,356 72,82± 4,376 1,03± 0,036 4,35± 0,333 3,23± 0,424
5-й 1 старше 2 4,55± 0,615 70,25± 1,737 0,93± 0,013 4,23± 0,629 2,80± 0,407
На економ1чну ефектившсть експлуатацп плщниюв значною м1рою впливае тривалкть !х господарського використання. У результат! дослщжень встановлено, що тривалють життя пщдослщних буга!в у середньому складала 48-84 мюящ, а племшного використання - 36-72 мюящ. Однак, були виявлеш вщмшност1 за цим показником м1ж тваринами р1зних тишв стресостшкостг З'ясувалося, що тривалкть господарського використання була довшою у високостресостшких плщниюв. Серед тварин ще! групи кшькють буга!в, яю використовувалися 36 мю. \ бшьше, складала 9 гол. (100%), понад 48 м1с. - 8 гол. (88,9%), понад 60 мк. - 7 гол. (77,8%) та понад 72 мк. - 6 гол. (66,7%), тод1 як серед низькостресостшких - вщповщно: 7 гол. (100%), 5 гол. (71,4%), 2 гол. (28,6%) та 1 гол. (14,3%). Найбшьший вщхщ буга!в спостеркався на
173
четвертому-п'ятому роках статевого використання. У цей перюд серед високостресостшких особин вибуло 2 гол. (22,2%), а серед низькостресостшких - 5 гол. (71,4%).
Тобто, в найбшьш продуктивний перюд було вибракувано бшьше тварин низькостресостшкого типу, як1 виявилися не придатними до застосування у сфер1 штучного оаменшня. Анал1з причин вибуття тварин показав, що переважна частина буга!в була вибракувана через незадовшьш вщтворювальш якостг Оскшьки доведено [8], що найважлившим показником адаптаци оргашзму тварин до технолопчного навантаження е вщтворювальна здатшсть, можна зробити висновок, що бшьш пристосованими до експлуатацп в умовах племпщприемства е високостресостшю бугаьплщники.
Економ1чна ефектившсть використання буга!в-плщниюв р1зних тишв стресостшкосп наведена у табл. 2.
Таблиця 2
Еконо1\пчна ефектившсть використання буга1в-плщник1в _рйннх титв стресостшкост1, (у цшах 2011 року)_
Тип стресостшкосп буга!в-пл1днишв
Показники високостресостшкий, п=9 низько стре состшкий, п=7
всього по груш у середньому на одного плщника всього по груш у середньому на одного плщника
Одержано еякуляпв 858,78 95,42± 6,948 558,74 79,82± 9,496
Одержано нативно! сперми, мл 3805,56 422,84± 47,742 2132,27 304,61± 26,263
Вибракувано нативно! сперми, мл 410,76 45,64± 6,946 504,14 72,02± 12,264
Одержано сперми, придатно! до заморожування, мл 3394,71 377,19± 46,585 1628,13 232,59± 19,851
Наморожено сперми, доз 8821,42 9802,38± 1251,949 40223,68 5746,24± 609,756
Середня прибавка основно! продукци, % 70,59 -
Варпсть додатково! основно! продукци на 1 гол./грн. 30422,03 -
Встановлено, що за однакового режиму статевого використання плщники р1зних титв стресостшкост1 вщр1знялися за кшькютю \ яюстю одержано! вщ них сперми. 3 даних табл. 2 видно, що значно бшьше повноцшно!, придатно! до заморожування та подальшого використання сперми отримано вщ буга!в з високим типом стресостшкостг Всього по груш високостресостшких плщниюв наморожено 88221,42 доз сперми, в середньому на одного бугая - 9802,38 доз. Вщ низькостресостшких наморожено, вщповщно - 40223,68 1 5746,24 спермодоз.
Таким чином, високостресостшк1 буга! достов1рно переважали тварин протилежного типу за кшькктю наморожено! сперми на одного бугая в
174
середньому на 4056,14 спермодоз за Р>0,95.
У результат!, за один piK племшного використання вщ 9 бугат-плщниюв з високим типом стресостшкост1, пор1вняно з низькостресостшкими ровесниками, додатково отримано 273798,3 грн., а на одного плщника -30422,03 грн. чистого прибутку, або 70,59 %.
Висновки.
1. Установлено, що тривалкть життя та господарського використання довшими були у високостресостшких бугаш-плщниюв. У найбшьш продуктивний перюд бшьше було вибракувано плщниюв низькостресостшкого типу, яю мали незадовшьну вщтворювальну здатшсть.
2. Високостресостшю буга!, пор1вняно з низькостресостшкими ровесниками, характеризувалися кращими показниками спермопродукци. Виявлена значна i, переважно, в1рогщна р1зниця за шдексом спермопродуктивност1, загальною кшькктю спермив та концентращею cnepMÜB, яка перебувала у межах, залежно в1д року використання, вщповщно: 1,00-2,23 млрд. рс/е (39,60-69,04%), 0,72-1,90 млрд. (21,69-43,69%) та 0,09-0,11 млрд./мл (9,09-12,09%). Виявлена суттева р1зниця за об'емом еякуляту та рухлив1стю спермпв (8,49-31,04%).
3. Доведено, що використання високостресостшких буга1в-пл1дник1в економ1чно виг1дн1ше. За один piK в1д 9 буга!в з високим типом стресост1йкост1, пор1вняно з низькостресост1йкими ровесниками, додатково отримано 273798,3 грн., а на одного плщника - 30422,03 грн. чистого прибутку, або 70,59 %.
Лггература
1. Басовський М.З. Вирощування, оцшка i використання пл1дник1в / Басовський М.З., Рудик I.A., Буркат В.П. - К.: Урожай, 1992. - 216 с.
2. Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве / М.В. Зубець, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник и др. Под. Ред. М.В. Зубця и В.П. Бурката. - Киев: и БМТ; 1997. - 722 с.
3. Ковальчикова М. Адаптация и стресс при содержании сельскохозяйственных животных / М. Ковальчикова, К. Ковальчик.; пер со словац. Г. Н. Мирошниченко. - М.: Колос, 1978. - 271 с.
4. Методика определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и исследовательско-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений. - М.: ВНИИПИ, 1983. - 149 с.
5. Рекомендацп з оцшки типу стресостшкост1 у ремонтних бугайщв та буга!в-пл1дник1в / Черненко О.М. - Дн1пропетровськ, 2010. - 50 с.
6. Родионов Г. В. Экология и селекция сельскохозяйственных животных / Г. В. Родионов, В. Т. Христенко. - М. Изд-во МСХА, 1998. - 172 с.ьс
7. Святовец Г. Д. Методические рекомендации по оценке воспроизводительной способности быков / Г.Д. Святовец. - К., 1982. - 20 с.
8. Формування вщтворювально! здатностi у м'ясно! худоби / [Засуха Т.В., Зубець М.В., С1рацький И.З. та ¿н.]. - К.: Аграрна наука, 2000. - 248 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щербатий 3.G.
175
