CC BY
9УДК 635.52: 631.526.32: 631.16 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145313
Економ1*чна та 61'оенергетична оценка ефективносп виробництва наа'ння салату посевного Lactuca sativa L. в умовах Полкся Укради
Н. В. Лещук*, I. М. Панькова, Ю. Л. Стефювська
Укратський институт експертизи copmie рослин, вул. Генерала Родимцева, 15, м. Kuíe, 03041, Украта, *e-mail: [email protected]
Мета. Науково об^рунтувати структуру матер1'альних витрат, розрахунку показник1в економ1чноТ ефективносл та б1оенергетичноТ оц1'нки технолоп'чних елемент1'в виробництва наа'ння сорт1'в салату пос1'вного Lactuca sativa L. ус1'х р1зновидностей в умовах Полкся УкраТни. Методи. Упродовж 2013-2015 рр. в умовах ДостдноТ станцИ' «Маяк» 1нституту овоч1вництва i баштанництва НААН УкраТни достджували 12 сорлв салату пос1вного чотирьох р1зновидностей: листковий var. secalina ('Ст'жинка', 'Зорепад', 'Малах1т', 'Дублянський'), головчастий var. capitata ('Годар', 'Смуглянка', 'Дивограй'), римський var. longifolia ('Совський', 'Скарб') та стебловий var. angustana ('Погонич', 'Пастушок', 'Скрипаль'). Результати. Виробництво нас1ння салату пос1вного е досить трудомктким процесом. Найб1льшу частку витрат у загальтй Тх структур1 (15-26%) займае догляд за пос1вами з одночасним збиранням, оплата прац1 та пально-мастильн матер1али. Урожайнкть нас1ння салату пос1вного за р1зновидностями становила: листковий - 0,34-0,49 т/га; головчастий - 0,31-0,54 т/га; римський - 0,36-0,43 т/га; стебловий - 0,38-0,45 т/га. Найвищу варткть валового збору нас1ння забезпечив сорт 'Дивограй'. Соб1варт1сть одного млограма нас1ння салату пос1вного в середньому за р1зновидностями зм1нювалася в1д 36,67 до 63,87 грн. Найвищим цей показник був у сорлв 'Годар' (63,87 грн/кг), 'Стжинка' (58,24 грн/кг) та 'Совський' (55,0 грн/кг), найнижчим - у сорлв 'Дивограй' (36,67 грн/кг) та 'Дублянський' (40,41 грн/га). Сорти культури, як1 сформували достатньо високу врожайнкть, забезпечили й високий р1вень рентабельности 'Дублянський' - 167%, 'Дивограй' - 142%, 'Скарб' - 108% та 'Скрипаль' - 123%. Коеф1ц1ент б1оенергетичноТ ефективносп виробництва нас1ння салату пос1вного вс1х р1зновидностей за безрозсадного способу вирощування в середньому становив 1,2, зокрема: var. secalina - 1,1, var. capitata та var. longifolia - 1,2, var. angustana - 1,3. Висновки. Розрахован показники економ1чноТ ефективносп та б1оенергетичноТ оц1нки виробництва нас1ння салату пос1вного тдтверджують доц1льтсть вирощування сорлв ус1х його р1зновидностей на нас1ннев1 ц1л1 в умовах Пол1сся УкраТни.
Нлючов! слова: салат поавний; сорт;урожайн1'сть наання; товарна продукц'я; мamеpiaльнi витрати; екoнoмiчнa ефектившсть; бioенеpгеmuчнa о^нка; coбiвapmicmь; piвень pенmaбельнocmi.
ву яких покладено матерГально-техшчш вит-
Вступ рати виробництва, насичешсть ринку оптово!
Ринок товарно! продукци i насГння сортГв та роздрГбно! торивлГ, рГвень кутвельно!
салату посГвного слугуе платформою товар- спроможностг споживачГв [1].
но-грошових вгдносин у процесГ купГвлГ-про- Питання становлення сучасного ринку на-
дажу товарГв (товарна продукщя та/або на- сГння сортГв рослин групи овочевих регулюе
сшня) в умовах конкуренцй' попиту та про- Державний реестр сортГв рослин, придатних
позици. СутнГсть конкурентоспроможностГ для поширення в УкрашГ [2]. Вгдомо, що з
сортового насГння салату посГвного всГх рГз- пгдвищенням щни товару попит на нього
новидностей визначають показники, в осно- знижуеться i навпаки, тобто попит перебу-
__вае в оберненГй залежностГ вгд цГни, яка в
Nadiia Leschuk овочевому насГнництвГ, зазвичай, залежить
http"Vosrdd.org/0000-0001-6025-3702 вГд якосТГ насГння, його сортового складу та
Iryna Pankova
категорг! [3].
http://orcid.org/0000-0002-5395-548х ЕкономГчнГ аспекти функщонування рин-
Yuliia Stefkivska ку насГння вивчають овочГвники-дослгдни-
http://orcid.org/0000-0002-5488-6228 ки. Проте прикладний аспект формування
328
ISSN 2518-1017 PbñNT VñRIETIEs StuDYING ftND PROTECTION, 2018, Т. 14, №3
сучасного ринку насшня coptíb групи зелен-них, зокрема й салату поивного, з погляду комплексного дослвдження системи вироб-ництва, доробки, зберп'ання i збуту, зали-шаеться недостатньо вивченим [4].
Cучаснi напрями селекци Lactuca sativa L. розширюють сортимент виду. На ринку насшня з'явилися tobí сорти нетрадицшних рiзновидiв салату посiвного, такi як ромен та уйсун, попит на ям постшно зростае. Саме галузь насшництва е регулятором виробниц-тва необх1дних обсягiв якiсного насiння салату поивного bcíx рiзновидностей. Добре налагоджене насiнництво забезпечуе знач-ний - до 20% приргст його врожайностъ Ви-рощування салату на насiннeвi цiлi потребуе дотримання правил i здшснення заходiв, що спрямоваш на пiдвищення продуктивностi суцвiть рослин, отримання яксного насiння за сортовими та поивними якостями [5]. Величина грошового виторгу залежить в1д тер-мiнiв, структури i ринк1в збуту товарно! про-дукцй' i насшня. Pеалiзацiйну цiну регулюе в1дпов1дна категорiя насiння: добазове (ДН), базове (БН), сертифiковане (СН). Hobí висо-копродуктивнi сорти салату посiвного, ям включено до Державного реестру coptíb рослин Украши, забезпечують i високу еконо-мiчну ефективнiсть виробництва насшня [6].
Piвень вiддачi витрат або рiвень викорис-тання ресурив у процесi виробництва насш-ня салату поивного, характеризуе якiсний, варпсний показник - рiвень рентабельностi [4]. До важливих показнимв економiчноi ефективносп виробництва насiння салату посiвного належать: урожайшсть, валовий збiр, реалiзацiйна цша, матерiальнi витра-ти, вартiсть валового доходу, собiвартiсть, умовно чистий дох1д, рiвень рентабельностi. Eфективнiсть енерговитрат на виробництво насшня характеризуе коефiцieнт бюенерге-тично! ефективностi [7].
Мета дослгджепъ - науково об^рунтувати структуру матерiальних витрат, розрахунку показникiв економiчноi ефективносп та 6ío-енергетично! оцiнки технолоичних елемен-tíb виробництва насiння coptíb салату по-сiвного Lactuca sativa L. уих рiзновиднос-тей в умовах Полнея Украши.
Материали та методика досл1*джень
Польовi дослiдження з вирощування салату поивного на насiннeвi цiлi виконували на досл1дному полi Дослано! станцй' «Маяк» 1нституту овочiвництва i баштанництва НААН Украши (с. Крути та Бакланово, Hi-жинський р-н, Чернтвська обл.) протягом 2013-2015 рр.
Грунт дослiдного поля - чорнозем регра-дований шщано-легкосуглинковий на лесо-видних вiдкладеннях зi вмiстом в орному шарi: гумусу - 4,17%, рухомого фосфору -25-30 мг, обмшного калт - 17-25 мг на 100 г Грунту (за Шрсановим), рН 6,3.
За природними умовами територiя дослано! станцй' наближаеться до Швшчного Ль состепу Украши з помiрно континенталь-ним клiматом. У середньому за рш випадае 530-700 мм опадiв, основна частина яких припадае на червень-липень. Загалом ^рун-тово-клiматичнi умови е досить сприятливи-ми для росту й розвитку рослин салату по-ивного i формування його як товарно!, так i насшнево! продуктивное^.
Tехнологiя вирощування насшня салату поивного передбачае tí ж самi елементи, що й вирощування на товарш цiлi. Крiм того, обов'язковим е догляд за насшниками та збирання насiння з елементами шслязби-рально! його доробки. Виивали насiння у другiй декадi квггня широкорядним способом (ширина мiжрядь - 70 см), що надалi дало змогу сформувати габiтус рослин iз 2-3 порядками квiтконосних пагошв [8].
Польовi дослiди проводили ввдпов1дно до Методики дослано! справи в овочiвництвi та баштанництвi [9] та Методики проведен-ня експертизи coptíb салату поивного (Lactuca sativa L.) на в1дмшшсть, однорвд-нiсть i стаб1льшсть [10]. Для визначення економiчноi та бюенергетично! оцiнки за-стосовували економiчно-розрахунковий метод вiдповiдно до Методики бюенергетично! оцiнки технологи в овочiвництвi [7].
Упродовж перiоду вегетаци проводили фе-нологiчнi спостереження та бюметричш ви-мiрювання. Повторнiсть досл1ду - чотири-кратна. Насiннeву продуктившеть визначали у 20 маркованих рослин кожного повторення. Збирали насiння з окремо! д1лянки, пiсля зва-жування облшовували. На основi отриманих даних розраховували економiчнi показники виробництва насшня салату поСвного.
Результати досл1'джень
Eкономiчна ефективнiсть виробництва на-сiння салату поивного ^рунтуеться на визна-ченш важливих економiчних показникiв: вартостi зiбраного насiння з уие! площi, вар-toctí одного кiлограма насiння, умовно чистого прибутку та рiвня рентабельное^ [4].
Вирощування насiння coptíb салату поив-ного передбачало комплекс матерiально-технiчних витрат, структуру яких наведено на рисунку 1. Найб1льша частка в структурi витрат для bcíx рiзновидностей культури
ISSN 2518-1017 Plant VaRIETIES STUDYING aND PROTECTION, 2018, Vol. 14, No 3
329
Ринок сорт1в
належить збиранню та шслязбиральнш до-робц1 насшня - 26%.
Найб1льшу частку матер1ально-техн1чних витрат на виробництво насшня становить догляд за почвами з одночасним збиранням -5148 грн. Оплата пращ та пально-мастильш матер1али знаходяться на р1вн1 15%. Анал1з економ1чних показник1в шдтверджуе, що процес отримання насшня салату посевного е
досить трудомютким, про що св1дчить структура матер1альних витрат. Варт1сть нас1ння салату посевного розраховували за ц1ною для категори СН (сертиф1коване).
Стартовим базовим показником економ1ч-но'1 ефективност1 е врожайн1сть нас1ння салату пос1вного. Виробництво нас1ння сорт1в салату посевного за разновидностями забезпе-чило так1 економ1чн1 показники (таблиця).
Поточний ремонт - 6%
1нш1 - 5%
Амортизац1я
Оплата працт - 15%
Пально-мастильн1 матер1'али - 15%
Збираннята п1слязбиральна обробка- 26%
Захистрослин - 9%
Добрива - 11%
Рис. 1. Структура матер1*альних затрат на виробництво наст'ння салату пос1*вного Економ1'чна ефективнкть виробництва нас!*ння салату пос!*вного (середне за 2013-2015 рр.)
Таблиця
Урожайтсть, Варп'сть валового Соб1'варлсть 1 т, Умовно чистий дох'д, Р1'вень рентабельности,
т/га настння, грн грн грн/га %
Листковий var. secalina
Ст'жинка (к) 0,34 33320 58235 13520 68
Зорепад 0,47 46060 42128 26260 133
Малах1Т 0,42 41160 47143 21360 108
Дублянський 0,49 48020 40408 28220 142
Н1Р0,05 0,03 - - - -
Головчастий var. capitata
Годар (к) 0,31 30380 63871 10580 53
Смуглянка 0,38 37240 52105 17440 88
Дивограй 0,54 52920 36667 33120 167
Н1Р0,05 0,06 - - - -
Римський var. longifolia
Совський (к) 0,36 35280 55000 15480 78
Скарб 0,43 41140 46046 21340 108
Н1Р0,05 0,05 - - - -
Стебловий var. angustana
Погонич (к) 0,38 37240 52105 17440 88
Пастушок 0,42 41160 47143 21360 108
Скрипаль 0,45 44100 44000 24300 123
Н1Р0,05 0,04 - - - -
330
2518-1017 РьЛШТ VлRIETIES SтUDYING ЛЛО РгОТЕСТЮЩ 2018, Т. 14, №3
Ypo^aHHicTt HaciHHa caaaTy nociBHoro 3a pi3HOBHflHOCTaMH cTaHoBHaa: ^hctkobhh -0,34-0,49 T/ra, roaoB^acran - 0,31-0,54 T/ra, Phmcbkhh - 0,36-0,43 T/ra, cTeSaoBHH -0,38-0,45 T/ra. BHcoKi noKa3HHKH BapTocTi BaaoBoro 3Sopy HaciHHa 3aSe3ne^HaH copTH b po3pi3i pi3HoBHflHocTefi: var. secalina 'fly-SaaHcBKHH' (48020 rpH), var. capitata 'flHBo-rpan' (52920 rpH), var. longifolia 'CKapS' (41140 rpH) i var. angustana 'CKpHnaaB' (44100 rpH). CopT 'flHBorpan' 3a BapTicTro BaaoBoro HaciHHa nepeBHm;HB KoHTpoaB Ha 22540 rpH. HaEHHK^HM ^n noKa3HHK SyB y copTy roaoB^acroi pi3HoBHflHocTi Toflap' (KoHTpoaB) - 30380 rpH.
600 -r-
YcTaHoBaeHo ^acTKy BnaHBy flocaifl^yBaHHX ^aKTopiB Ha ^opMyBaHHa Bpo^aro HaciHHa ca-aaTy nociBHoro: cnociS BHpomyBaHHa (^aKTop A) - 31%, copT (^arcrop B) - 33%, B3aeMoflia ^aKTopiB (AB) - 35%, iHmi ^aKTopH - 1%. ToSto noTeH^HHa npoflyKTHBHicTB copTy BH3Ha-^aeTBca reHeTH^Horo iH^opMa^ero pocaHHHoi KaiTHHH Ta BMiaHM noeflHaHHaM TexHoaori^HHX npoцeciв 3a pi3HHX yMoB BHpomyBaHHa [5].
Ba^aHBHM ^hhhhkom npHSyTKy e coSiBap-TicTB npoflyK^i. 3MeHmeHHa ^h 3SiaBmeHHa MaTepiaaBHHX BHTpaT BHpoSHH^Ba BnaHBae Ha BeaH^HHy цвoro noKa3HHKa [6]. KpHBy Bpo^aHHocTi Ta coSiBapTocTi oflHHH^ BHpo-SaeHoro HaciHHa HaBefleHo Ha pHcyHKy 2.
500
400
300
200
100
CopT —o—ypowaMHicTb,Kr/r^ —o—Co6iBapTicTb HaciHHa, rpH/Kr
Pmc. 2. riopiBHflHHfl KpMBOi BpowaMHocri Ta co6iBapTOCTi HaciHHa ca^aTy nociBHoro (2013-2015 pp.)
CoSiBapTicTB oflHoro KiaorpaMa HaciHHa ca-aaTy nociBHoro b cepeflHBoMy 3a pi3HoBHflHoc-TaMH 3MiHroBaaaca Bifl 36,67 flo 63,87 rpH. HaaBH^HM ^n noKa3HHK SyB y copTiB Toflap' (63,87 rpH/Kr), 'Cii^HHKa' (58,24 rpH/Kr) Ta 'CoBcBKHH' (55,0 rpH/Kr), HaZHH®^HM - y copTiB 'flHBorpan' (36,67 rpH/Kr) Ta 'flySaaH-cbkhh' (40,41 rpH/ra).
PeHTaSeaBHicTB KoMnaeKcHo BifloSpa^ae cTyniHB e^eKTHBHocTi BHKopHcTaHHa MaTepi-aaBHHX, TpyfloBHX i rpomoBHX pecypciB. Koe-^i^eHT peHTaSeaBHocTi po3paXoByeTBca aK BiflHomeHHa npHSyTKy flo aKTHBiB, pecypciB aSo noToKiB, m;o ii ^opMyroTB. BiH Morne bh-pa^aTHca aK y npHSyTKy Ha oflнннцro BKaa-fleHHX KomTiB, TaK i b npHSyTKy, aKHH Hece b coSi Ko^Ha oTpHMaHa rpomoBa oflHHH^. CopTH caaaTy nociBHoro, aKi c^opMyBaaH flocTaT-hbo BHcoKy Bpo^aHHicTB - 'flySaaHcBKHH', 'flHBorpan', 'CKapS' Ta 'CKpHnaaB', 3aSe3ne-
^HflH h bhcokhh piBeHB peHTaSeaBHocTi: 167, 142, 108 Ta 123% BiflnoBiflHo. Hk Sa^HMo, bh-poSннцтвo HaciHHa KyaBTypH b yMoBaX no-aicca YKpaiHH He e 3Shtkobhm, ToMy flo^aB-ho BecTH нaciнннцтвo BciX ii pi3HoBHflHocTen.
E^eKTHBHicTB eHeproBHTpaT XapaKTepH3ye Koe^m;ieHT SioeHepreTH^Hoi e^eKTHBHocTi (KBE), aKHH oSyMoBaeHHH eHepriero, m;o HaKo-nH^eHa rocnoflapcBKo цiннoro ^acTHHoro Bpo-^aro, cyKynHoro eHepriero, m;o BHTpa^eHa Ha BHpomyBaHHa Bpo^aro, cno^HB^oro цiннicтro HaciHHa caaaTy nociBHoro [10].
Koe^m;ieHT SioeHepreTH^Hoi e^eKTHBHocTi внpoSннцтвa HaciHHa caaaTy nociBHoro BciX pi3HoBHflHocTen 3a Se3po3caflHoro cnocoSy bh-po^yBaHHa b cepeflHBoMy cTaHoBHB 1,2, 3ok-peMa: var. secalina - 1,1, var. capitata Ta var. longifolia - 1,2, var. angustana - 1,3.
3a pe3yaBTaTaMH npoBefleHoi SioeHepreTH^Hoi o^hkh внpoSннцтвa HaciHHa caaaTy nociBHoro
0
Ринок copmie
Захист рослин - 7%
Основн1засоби виробництва - 12%
1нш1- 5%
Пально-мастильн1 матер1'али - 14%
Ручна праця - 14%
Збирання - 25%
Добрива- 23%
Рис. 3. Структура енергетичних витрат на вирощування нас'ння салату пос!*вного
встановлено, що значна частка енерговитрат припадае на пальне й мастильш матер1али (до 60-65 тис. МДж/га), до 23% становлять орга-шчш й мшеральш добрива (рис. 3).
Резервами енергозаощадження в технологи вирощування салату пос1вного е скоро-чення затрат ручно'1 пращ.
Розраховаш показники економ1чно'1 ефек-тивносп та бюенергетично! ощнки виробництва насшня салату пос1вного шдтверджу-ють дощльшсть вирощування сорпв ус1х його р1зновидностей на насшнев1 щл в умо-вах Полгсся Украши.
Висновки
За результатами польових та аналмичних дослвджень 1з визначення економ1чно! та бюенергетично! ощнки ефективносп виробництва насшня салату пос1вного в умовах Полгсся Украши встановлено:
- урожайшсть насшня салату за р1зновиднос-тями становила: листковий - 0,34-0,49 т/га; головчастий - 0,31-0,54; римський - 0,360,43; стебловий - 0,38-0,45 т/га.
- низьку соб1варт1сть 1 т насшня забезпечи-ли сорти (за р1зновидностями): var. secalina 'Дублянський' - 40408 грн; var. capitata 'Ди-вограй' - 36667 грн; var. longifolia 'Скарб' -46046 грн; var. angustana 'Скрипаль' -44000 грн.
- сорти салату пос1вного, як сформували достатньо високу врожайшсть, забезпечили й високий р1вень рентабельности 'Дублянський' (листковий) - 167%, 'Дивограй' (головчастий) - 142%, 'Скарб' (ромен) - 108% та 'Скрипаль' (уйсун) - 123%.
Розраховаш показники економ1чно! ефек-тивносп та бюенергетично! ощнки виробництва насшня салату пос1вного шдтверджу-ють дощльшсть вирощування сорпв ус1х його р1зновидностей на насшнев1 щл1 в умовах Полгсся Украши.
Використана литература
1. Дмитр"йчук Г. П. ГИдвищення економ"чноТ ефективност" виробництва та переробки овоч"в. Ekohomíko АПК. 2004. № 2. С. 61-64.
2. Державний реестр сорт"в рослин, придатних для поширення в УкраТн" на 2018 р. URL: http://sops.gov.ua/uploads/page/ 5b5abf4cd2673.pdf
3. Щербина Н. М., Юрлакова 0. М. Попит i пропозицл на ринку овоч"вництва. 0еоч]'еництео iбаштанництео. 2014. Вип. 60. С. 294-298.
4. Андрусяк Н. 0. Економ"чна ефективн"сть виробництва овоч"в. Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун-ту. 2005. Вип. 61. С. 54-59.
5. Лещук Н. В. Економ"чн" аспекти нас"нництва сорлв салату пос"вного. Plant Varieties Studying and Protection. 2011. № 1. С. 35-37. doi: 10.21498/2518-1017.1(13).2011.60057
6. Василенко 0. А. Формування ринку овочевоТ продукц'Т в ре-пот'. Eкoнoмiка АПК. 1998. № 2. С. 61-63.
7. Болотських 0. С., Довгаль М. М. Методика б"оенергетичноТ оц'нки технолог"Т в овоч"вництв". Харк"в : ДАУ "м. В. В. Докучаева, 1999. 28 с.
8. Лещук Н. В. Економ"чна ефективн"сть " б"оенергетична оц"н-ка виробництва товарноТ продукц'Т салату пос"вного. Plant Varieties Studying and Protection. 2015. № 1-2. С. 42-48. doi: 10.21498/2518-1017.1-2(26-27).2015.55910
9. Методика досл"дноТ справи в овоч"вництв" i баштанництв" / за ред. Г. Л. Бондаренка, К. I. Яковенка. 3-те вид., пер. i доп. Харк"в : Основа, 2001. 369 с.
10. Методика проведення експертизи сорт'в салату пос"вного (Lactuca sativa L.) на в"дм"нн"сть, однор"дн"сть " стаб"льн"сть. Методика проеедення експертизи copmie рослин групи оео-чееих, каpmoплi та гpибie на е1'дм1'ннкть, oднopiднicmь i cmабiльнicmь / за ред. С. 0. Ткачик. 2-ге вид., випр. i доп. В"нниця : Н"лан-ЛТД, 2016. С. 726-746.
332
ISSN 2518-1017 PiaNT VaRIETIES STUDYING aND PROTECTION, 2018, Т. 14, №3
References
1. Dmytriichuk, H. P. (2004). The increasing of economic efficiency of vegetable production and processing. Ekonomika APK [The Economy of Agro-Industrial Complex], 2, 61-64. [in Ukrainian]
2. Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini u 2018 rotsi [State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2018]. (2018). Retrieved from http://sops.gov.ua/uploads/page/5b5abf4cd2673.pdf [in Ukrainian]
3. Shcherbyna, N. M., & Yurlakova, O. M. (2014). Demand and supply on the vegetable market. Ovochivnytstvo i bashtannytstvo [Vegetables and Melon Growing], 60, 294-298. [in Ukrainian]
4. Andrusiak, N. O. (2005). Economic efficiency of vegetable production. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho ah-rarnoho universytetu [Collection of Scientific Papers of Uman State Agrarian University], 61, 54-59. [in Ukrainian]
5. Leshchuk, N. V. (2011). Economic aspects of seed production of lettuce varieties. Plant Varieties Studying and Protection, 1, 35-37. doi: 10.21498/2518-1017.1(13).2011.60057
6. Vasylenko, O. A. (1998). Formation of the vegetable market in the region. Ekonomika APK [The Economy of Agro-Industrial Complex], 2, 61-63. [in Ukrainian]
7. Bolotskykh, O. S., & Dovhal, M. M. (1999). Metodyka bioenerhe-tychnoi otsinky tekhnolohii v ovochivnytstvi [Method of bio-energy evaluation of the technology in vegetable growing]. Kharkiv: DAU im. V. V. Dokuchaieva. [in Ukrainian]
8. Leshchuk, N. V. (2015). Economic efficiency and bioenergy evaluation for lettuce production. Plant Varieties Studying and Protection, 1-2, 42-48. doi: 10.21498/2518-1017.1-2(26-27).2015.55910
9. Bondarenko, H. L., & Yakovenko, K. I. (Eds.). (2001). Metodyka doslidnoispravy vovochivnytstvi ibashtannytstvi [Experimental methods in vegetable and melon growing]. (3rd ed., rev.). Kharkiv: Osnova. [in Ukrainian]
10. The method of lettuce varieties (Lactuca sativa L.) examination on Distinctness, Uniformity and Stability. (2016). In S. O. Tkachyk (Ed.), Metodyka provedennia ekspertyzy sortiv roslyn hrupy ovochevykh, kartopli ta hrybiv na vidminnist, odnoridnist i stabilnist [The method of DUS expert examination for vegetables, potatoes and mushrooms] (pp. 726-746). (2nd ed., rev.). Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
УДК 635.52: 631.526.32: 631.16
Лещук H. В.*, Панькова И. М., Стефковская Ю. Л. Экономическая эффективность и биоэнергетическая оценка производства семян салата посевного Lactuca sativa L. в условиях Полесья Украины // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 3. С. 328-334. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145313
Украинский институт экспертизы сортов растений, ул. Генерала Родимцева, 15, г. Киев, 03041, Украина, *e-mail: [email protected] Цель. Научно обосновать структуру материальных за- одного килограмма семян салата посевного в среднем по
тpaт, pacчeтa пoкaзaтeлeй экoнoмичecкoй эффeктивнocти и биoэнepгeтичecкoй oцeнки тexнoлoгичecкиx элeмeн-тов пpoизвoдcтвa ceмян copтoв caлaтa пoceвнoгo Lactuca sativa L. вcex paзнoвиднocтeй в ycлoвияx Пoлecья У^и-ны. Me^äbi. B тeчeниe 2013-2015 гг. в ycлoвияx Èccne-дoвaтeльcкoй гтнции «^як» Инат^ oвoщeвoдcтвa и бaxчeвoдcтвa HAAH У^ины иccлeдoвaли 12 copтoв caлaтa пoceвнoгo чeтыpex paзнoвиднocтeй: лиcткoвoй var. secalina (Т^жин^', 'Зopeпaд', 'MaлaxiT, 'Дyблянcький'), кoчaнный var. capitata ('R^ap', Хму^ян^', 'Дивoгpaй'), pимcкий var. longifolia ('^в^кий', Т^б') и cтeблeвoй var. angustana (^генич^ ^ac^rno^, 'Cкpипaль). Peç^Mab. Пpoизвoдcтвo ceмян caлaтa пoceвнoгo являeтcя дocтaтoч-нo тpyдoeмким пpoцeccoм. Haибoльшyю дoлю pacxoдoв в oбщeй иx cтpyктype (15-26%) зaнимaют yxoд зa пoceвaми c oднoвpeмeнным cбopoм, oплaтa тpyдa и гopючe-cмaзoч-ныe мaтepиaлы. Уpoжaйнocть ceмян caлaтa пoceвнoгo пo paзнoвиднocтям cocтaвлялa: лиcтoвoй - 0,34-0,49 т/га; кoчaнный - 0,31-0,54 т/га; pимcкий - 0,36-0,43 т/га; cre-блeвoй - 0,38-0,45 т/га. Caмyю выcoкyю cтoимocть вaлoвo-гo cбopa ceмян oбecпeчил ^т 'Дивoгpaй'. Ceбecтoимocть
разновидностям изменялась от 36,67 до 63,87 грн. Наивысшим этот показатель был у сортов 'Годар' (63,87 грн/кг), 'Ст'жинка' (58,24 грн/кг) и 'Совский' (55,0 грн/кг), самым низким - у сортов 'Дивограй' (36,67 грн/кг) и 'Дублянский' (40,41 грн/га). Сорта культуры, которые сформировали достаточно высокую урожайность, обеспечили и высокий уровень рентабельности: 'Дублянський' - 167%, 'Дивограй' - 142%, 'Скарб' - 108% и 'Скрипаль' - 123%. Коэффициент биоэнергетической эффективности производства семян салата посевного всех разновидностей при безрассадном способе выращивания в среднем составлял 1,2, в частности: var. secalina - 1,1, var. capitata и var. longifolia - 1,2, var. angustana - 1,3. Выводы. Рассчитанные показатели экономической эффективности и биоэнергетической оценки производства семян салата посевного подтверждают целесообразность выращивания сортов всех его разновидностей на семенные цели в условиях Полесья Украины.
Ключевые слова: салат посевной; сорт;урожайность; семена; товарная продукция; материальные затраты; экономическая эффективность; биоэнергетическая оценка; себестоимость;уровень рентабельности.
UDC 635.52: 631.526.32: 631.16
Leschuk, N. V.*, Pankova, I. M., & Stefkivska, Yu. L. (2018). Economic and bioenergy evaluation of lettuce (Lactuca sativa L.) seed production efficiency in the conditions of Ukrainian Polissia. Plant Varieties Studying and Protection, 14(3), 328-334. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145313
Ukrainian Institute of Plant Variety Examination, 15 Henerala Rodymtseva St., Kyiv, 03041, Ukraine, *e-mail: [email protected]
Purpose. To provide the scientific basis for material costs, economic efficiency assess and bioenergy evaluation of "technological elements" of seed production of lettuce (Lactuca sativa L.) varieties in the conditions of Ukrainian Polissia. Methods. During the years 2013-2015 at the "Maiak" Research Station of the Institute of Vegetable and Melon Growing of the National Academy of Agra-
rian Sciences of Ukraine, 12 salad varieties of different types were studied: leaf var. secalina ('Snizhynka', 'Zore-pad', 'Malakhit', 'Dublianskyi'), head var. capitata ('Hodar', 'Smuhlianka', 'Dyvohrai'), romaine var. longifolia ('Sovskyi', 'Scarb') and stem var. angustana ('Pohonych', 'Pastushok', 'Skrypal'). Results. The production of lettuce seeds is rather labour-intensive process. The largest share of expendi-
Puhok copwia
tures in its overall structure (15-26%) takes crops care and harvesting, remunerations and costs for petrol and oil. The lettuce seed productivity (according to the varieties) was: 0,34-0,49 t/ha (leaf var.); 0.31-0.54 t/ha (head var.); 0.36-0.43 t/ha (romaine var.); 0,38-0,45 t/ha (stem var.). The highest value of the seed croppage provided the 'Dyvohrai' variety. The first cost for 1 kilogram of lettuce seed production varied from 36.67 to 63.878. The highest cost was for 'Hodar' variety (63.87 8/kg), 'Snizhynka' (58.24 8/kg) and 'Sovskyi' (55.0 8/kg), the lowest - for 'Dyvohrai' (36.67 8/kg) and 'Dublianskyi' (40.41 8/ha) varieties. The varieties, which formed a sufficiently high yield, ensured a high level of profitability: 'Dublianskyi' - 167%, 'Dyvohrai'
- 142%, 'Skarb' - 108%, and 'SkrypaL' - 123%. The coefficient of bioenergy efficiency of seed production of aLL Lettuce varieties, for the non-seedLing method of cultivation, was 1.2 on average, in particuLar for var. secalina - 1.1, var. capitata and var. longifolia - 1,2, var. angstana - 1.3. Conclusions. CaLcuLated indicators of economic efficiency and bioenergy estimation of Lettuce seed production confirm the expediency of aLL Lactuca sativa L. varieties cuLtivation for seed production purposes in the conditions of Ukrainian PoLissia.
Keywords: lettuce; variety; seed productivity; production; cost; economic efficiency; bioenergy estimation; profitability level.
Hadiûwëa/ Received 03.08.2018 nozodxeio do dpyêy/ Accepted 24.09.2018
