CC BY
18
Жидяк А.Р. Механизм обеспечения финансовой безопасности сельского хозяйства: теоретический аспект
Уточнено понятие "финансовая безопасность сельского хозяйства" и определена сущность и назначение механизма обеспечения финансовой безопасности сельского хозяйства. Предложена структура механизма обеспечения финансовой безопасности и раскрыта сущность его элементов. Проанализированы принципы и основные функции механизма обеспечения финансовой безопасности.
Ключевые слова: финансовая безопасность, сельское хозяйство, механизм, обеспечение.
Zhydyak O.R. Mechanism of providing of financial safety of agriculture: theoretical aspect
The concept of "financial security of agriculture" and the essence and purpose of the mechanism to ensure financial security of agriculture. The structure of the mechanism to ensure financial security and the essence of its elements. Principles and key features of the mechanism to ensure financial security.
Keywords: financial security, agriculture, mechanism, software.
УДК504.003.12:630*907.11 Доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук;
маг1стр О.В. Куштр - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ЗАХОД1В ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ НАСАДЖЕНЬ РЕГ1ОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ "ЗНЕС1ННЯ"
Дано характеристику стану насаджень регионального ландшафтного парку (РЛП) "Знесшня" за бюшдикацшними ознаками. Запропоновано заходи щодо покра-щення !х стану. Складено план проведення люогосподарських заходiв на чотири роки. Проведено фшансовий та сенситивний аналiз проекту покращення стану насаджень парку. Розраховаш коефщенти еластичносп змши значення ЧТВ до змши зовшшшх чиннигав.
Ключовг слова: парковi насадження, бюшдикацшш ознаки, стан насаджень, нансовий аналiз, сенситивний аналiз.
В останш десятир1ччя через посилення урбогенного 1 техногенного навантаження на довкшля виокремився 1 набув загального визнання страте-пчний курс на оздоровлення навколишнього природного середовища шляхом найефектившшого використання потенцшних можливостей наземно! рослин-носп, насамперед л1с1в, сад1в, парюв, шших озеленювальних 1 захисних насаджень як фиомелюранпв середовища [4, 5, 7].
Сьогодш зелеш насадження мют - важлива складова частина мюького господарства. Вони мають важливе значення шд час виршення проблем охо-рони 1 покращення стану навколишнього середовища, виконують комплекс оздоровчих, рекреацшних, захисних функцш, виступають стабЫзатором еко-лопчно! р1вноваги. На сьогодш одним 1з найвагомших доказ1в важливосп зелених насаджень у мюькому середовищ1 е те, що !х кшькють 1 якють - виз-наний м1жнародний шдикатор вщповщносл мют принципам сталого розвит-ку [8].
Тому проведення еколого-економ1чно! оцшки заход1в щодо покращення стану зелених насаджень мют сьогодш е актуальним завданням.
Регюнальний ландшафтний парк "Знесiння" е об'ектом природно-за-повiдного фонду Укра1ни. Парк створено у 1993 р. для збереження та вщнов-лення ушкального природно-юторичного комплексу гряди Знесiння i прилег-лих територiй давнiх поселень Знесшня та Кривчиць. Його територiя (312,1 га) належить до категорп земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та юторико-культурного призначення.
У мiських умовах Львова зелеш насадження РЛП "Знесшня" викону-ють важливi функцп, зокрема: екологгчт (очищають повiтря вiд забруднення, забезпечують його киснем, регулюють мюький мiкроклiмат, зменшують зли-вовi стоки), сощальт (мюця для вiдпочинку громадян), 1сторико-культурн1 (е об'ектами, надiленими юторичним, культурним або культовим значенням), м1стобуд1вн1 (1м выводиться провiдне мiсце в архиектурно-планувальнш структурi мiських поселень), економ1чн1 (наявнють зелених зон вщобра-жаеться на цiнах на нерухомiсть) та естетичт (формують ландшафт мiста).
У 2010 р. ми провели дослщження стану насаджень за вторинними бЫндикацшними ознаками, а Львiвська зональна фиокарантинна станцiя -обстеження санiтарного стану насаджень парку.
Отримаш данi було узагальнено та згруповано з урахуванням ступеня ураження деревних порiд [6]. Якщо на територп було зафжсовано вториннi бiоiндикацiйнi ознаки приблизно у 10 % насаджень, то ураження визначали як слабке, вщ 10 % до 25 % - середне, бшьше 25 % - сильне. Загалом обстеження показало, що з близько 115 деревних порщ ураженими е 30, тобто тж 25 %.
Порiвнюючи отриманi дат щодо мiсця розташування зон ураження та карти функцюнального зонування парку, було встановлено, що вогнище ураження припадае на прогулянко-вщпочинкову, господарську та зону обмеже-ного рекреацшного використання.
Зiбранi робочою групою парку та пращвниками Львiвськоl зонально1 фггокарантинно! станцп данi було згруповано, зведено у таблицю та проана-лiзовано [6]. Санiтарний стан насаджень парку на час проведення польових швентаризацшно-вишукувальних робгт було визнано незадовiльним.
Для покращення саштарного стану насаджень в умовах регюнального ландшафтного парку "Знесшня" пропонуемо проведення вибiркових саштар-них рубок (ВСР). Таю рубки мають на мет вибiрку свiжозаражених та всиха-ючих дерев, очищення вщ захаращення, вибирання сухостою, очистку впро-валiв, передбачають формування моза1чно1 структури деревного ярусу та 1х розглядають як важливий етап вiдтворення деревосташв максимально при-вабливих з естетичного погляду.
Величини вибiркових рубок ми визначали вщповщно до ступеня пош-кодження насаджень, наявностi рiзних видiв шкiдникiв, хвороб та пошко-джень на одному видЫ, запасу деревини на видЫ, iз пiдвищенням ступеня пошкоджень та збiльшенням 1х рiзновидностей проектували вибiрковi саш-тарнi рубки та прохщш рубки бiльшого об'ему.
Пiсля визначення масштабу проектованих рубок ми визначили величину запасу, що тдлягае вирубщ шляхом знаходження запроектовано! для рубки частки вщ загального запасу на вiдповiдному видш.
Просумувавши отримаш дат, ми обчислили, що загальний запас, який пiдлягаe вирубцi у парку, становить 211 м3. Враховуючи те, що розра-хункова люосжа санiтарних рубок у РЛП "Знесшня" становить не бшьше шж 60 м3/рж, ми запроектували проведення рубок на перюд 4 роки. У перюд перших двох роюв для проведення санiтарних рубок выводили видiли з сильним та середшм ступенем пошкодження, а на третш та четвертий роки - зi слаб-ким [6].
Отже, ми склали план проведення лiсогосподарських заходiв на чоти-ри роки та визначили запаси, що тдлягають вирубщ, для кожного кварталу щорiчно.
Шд час проведення обстеження стану насаджень РЛП "Знесшня" за вторинними бюшдикацшними ознаками встановлено, що з близько 115 деревних порщ ураженими е приблизно 25 %. Виявлеш морфологiчнi змiни та ступенi ураження свщчать про значний вплив на насадження антропогенних чинниюв мiського середовища. Зокрема, враховуючи специфiчнi ознаки пош-коджень за [9, 10], було встановлено, що зафжсоваш морфологiчнi змши е наслiдками дiï SO2 та NO2.
Отож, для повного усунення морфолопчних змiн у насадженнях парку необхщно припинити антропогенний вплив середовища на нього. Враховуючи те, що РЛП "Знесшня" розташований безпосередньо на територп мюта, стае очевидно, що досягнути навпъ незначного зниження антропогенного на-вантаження е достатньо важко. Тому для покращення стшкосп насаджень до дiï антропогенних чинниюв пропонуемо застосувати на територiях, яю зазна-ють найбiльшого впливу, бюлопчш препарати стимулятивних бактерiй (Ag-rubacterium radiobacter 10), що використовують для стимулювання росту та розвитку рослин.
Бiопрепарати е еколопчно чистими i безпечними для людини та тва-рин. Вони характеризуемся такими властивостями: пiдвищують стшюсть рослин до збудникiв хвороб, покращують мiнеральне та водне живлення рос-лин, що сприяе пiдвищенню ïх вiтальностi та стимулюе рiст та розвиток. Ос-кiльки ми не передбачали зниження антропогенного впливу мюта на РЛП "Знесiння", пропонуемо використовувати бюпрепарат "Ефект Бiо" що-рiчно вiдповiдно до норм застосування (4 л/га).
Також тд час формування ландшафту територiï парку за можливосп доцiльно висаджувати газостiйкi деревнi породи (акащя бiла (Robinia pseudoacacia L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), дуб червоний (Quercus rubra Fern.), тополя канадська (Populus deltoides Marsch), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), шовковиця бша (Morus alba L.) [5]), яю будуть менше тддава-тися забрудненню повпря.
З метою покращення стану насаджень РЛП "Знесшня" ми запропону-вали проведення комплексу лiсогосподарських та агрохiмiчних заходiв, який в сукупностi формуе проект покращення стану насаджень парку.
Першим кроком виконання фшансового аналiзу було формування таб-лицi фiзичних входiв i виходiв проекту (табл. 1). До вхщних потокiв належать вс поточнi витрати на рубки, витрати на транспортування, вартють бь
опрепарату, заробина плата, кошти, що надають РЛП "Знесшня" вiдповiдно до проекту догляду за територieю парку. До вихщних потоков належить деревина, отримана внаслщок процесу рубок.
Табл. 1. Фiзичнi входи та виходи проекту
№ з/п Компонента проекту Од. вимь рювання Р1к
1 2 3 4
ВХОДИ
1 Соб1варт1сть заготовленого знеособленого м3 деревини тис. грн/ м3 0,141 0,161 0,184 0,210
2 Оплата пращ двох пращвникш тис. грн 5,200 5,642 6,122 6,642
3 Варткть бюпрепарату тис. грн 1,951 2,263 2,626 3,046
4 Кошти ввд проекту догляду за територ1ею парку тис. грн 10,000 10,000 10,000 10,000
ВИХОДИ
1 Деревина ввд ВСР м3 59 54 47 51
2 Цна заготовленого знеособленого м3 деревини тис. грн/ м3 0,211 0,221 0,231 0,241
Щд час розрахунку собiвартостi заготовленого знеособленого м3 дере-вини враховували, що iндекс зростання деревини становитиме 14,2 % щорiч-но [2]. Вщповщно до штатного розпису парку у структурi надаеться щорiч-ний тендер на 10-12 робиниюв iз впорядкування територп парку. Ми перед-бачали на час проведення заходiв взяття на роботу двох додаткових пращв-ниюв лiсового господарства друго! категорп (вiдповiдно до тарифжацп робгт iз догляду за лiсом) iз заробiтною платнею 1300 грн/мiс. (час проведення рубок - два мюящ щорiчно). Приймаемо також, що шдекс зростання заробггао! плати становить 8,5 % щорiчно [2].
Вартють обраного нами бiопрепарату становить 45 грн/л. Для оброб-лення 1 га територп необхiдно 2 л препарату, який потiм розводиться водою у вщповщних пропорцiях. 1ндекс зростання щни на препарат приймаемо в розмiрi 16 % щорiчно [2].
Щорiчно надають кошти для шдмиання територп, прибирання побу-тового смптя, налагодження благоустрою територп парку та шших необхад-них робiт у сумi 20 тис. грн щорiчно. Ми передбачаемо, що протягом чо-тирьох роюв 50 % ще! суми (10 тис. грн) буде використовуватися для здшснення проекту покращення стану паркових насаджень.
Цiна заготовленого знеособленого м3 деревини у наших розрахунках становить 141,00 грн. При цьому шдекс зростання щни становитиме 4,6 % щорiчно [2].
Розрахунок показниюв ефективност фiнансового аналiзу цього проекту представлено у виглядi зведено! таблиц грошових потокiв (табл. 2).
Витрати на вибiркову саштарну рубку ми встановили шляхом знахо-дження добутку об'ему заготiвлi деревини вщ ВСР на собiвартiсть заготовленого знеособленого м3 деревини, а для обчислення доходiв вiд продажу деревини - об'ему заготiвлi деревини вщ ВСР на щну заготовленого знеособлено-го м3 деревини.
Табл. 2. Розрахунок показнишв ефективност фтансового анализу, тис. грн
№ з/п Показник Рж
0 1 2 3
1 Сальдо операцшно! д1яльносл 6,979 5,318 3,461 1,918
2 поточт ВИТРАТИ: 15,470 16,601 17,390 20,397
3 на заготшлю деревини 8,319 8,695 8,643 10,710
4 на оплату пращ 5,200 5,642 6,122 6,642
5 на бюпрепарат 1,951 2,263 2,626 3,046
6 поточн! ДОХОДИ: 22,449 21,918 20,850 22,315
7 виторг ввд продажу деревини 12,449 11,918 10,850 12,315
9 кошти ввд проекту догляду за територ1ею 10,000 10,000 10,000 10,000
10 коефщент дисконтування 1,0000 0,9709 0,9426 0,9151
11 Дисконтований грошовий потж 6,979 5,163 3,262 1,755
12 Нагромаджений грошовий потж 6,979 12,141 15,403 17,159
13 ЧТВ 17,159
14 Термш окупност1 1 рж
15 Рентабельшсть 1,253
Сформувавши грошовi потоки витрат i доходiв проекту, нами було об-числили сальдо операцшно! дiяльностi, продисконтувавши (для цього проекту було обрано "моральний" коефiцieнт дисконтування 3 % [1]) та нагромадивши який, ми отримали показник чисто! тепершньо! вартостi (ЧТВ) проекту. Зна-чення ЧТВ становить 17,159 тис. грн, при чому проект е окупним уже з пер-шого року дiяльностi. Ступiнь прибутковостi кожно! швестовано! одиницi ка-пiталу становить 1,253. Отож, з погляду швестора цей проект е ефективним.
Метою сенситивного аналiзу проекту покращення стану насаджень РЛП "Знесшня" е визначення чутливост ЧТВ проекту до змши всiх викорис-товуваних нами шдекшв та до змiни норми дисконту.
Результати аналiзу чутливостi ЧТВ проекту до зазначених показниюв представлено у виглядi павукоподiбноl дiаграми (рис.). Визначаючи чутли-вiсть ЧТВ до змши вщсотка дисконтування, максимальне значення ставки дисконту ми взяли на ставки НБУ (14 %). Отже, альтернативна вартють проекту е бшьш випдною для iнвестора, але не ютотною.
На павукоподiбнiй дiаграмi кожне з !! "щупалець" показуе вплив на ЧТВ одше! змшно! за умови сталост значень iнших змшних. Нахил кожно! лшп показуе еластичшсть ЧТВ за вiдповiдними змiнними [3]. Для виявлення критичних змшних та !х критичних значень ми використали допомiжну рамку, верхня i нижня сторона яко! вiдповiдае рiвневi чутливостi 20 %, а лiва -вертикальнiй осi, де ЧТВ дорiвнюе нулевi (критичними для проекту вважа-ють змiннi, лшп яких перетинають вертикальну вiсь дiаграми в межах гори-зонтальних лiнiй рамки [3]). Як бачимо з рис., змша жодного з аналiзованих показниюв у визначених межах не е критичною для ЧТВ проекту (!! значення залишаеться додатшм).
Розраховаш коефщенти еластичностi змiни ЧТВ до змши чинниюв (табл. 3) ми проранжували таким чином: показнику, до якого ЧТВ е найбшьш чутливим, присвоено найвищий рейтинг, а показнику, до якого ЧТВ е найменш чутливим, - найнижчий.
ЧТВ, тис. грн —♦— до змши соб1вартосп знеособленого деревини -■— до змши шдексу зростання зароб1тно'1 плати —а— до змши шдексу зростання цши на знеособлений м3 деревини -*— до змши шдексу зростання цши на бюпрепарат —ж— до змши норми дисконту
Рис. Дiаграма чутливост1 ЧТВ проекту до змши показнитв
Табл. 3. КоефШенти еластичностi змши ЧТВ до змши чиннишв
Рейтинг чинника Чинник, вплив якого на ЧТВ досл1джують Змша Значення Змша ЧТВ, грн Коеф.
чинни- ЧТВ, тис. грн абсолютна вщносна еластич-
ка, % базове нове ност!
1 1ндекс зростання собь вартост знеособленого м деревини 16,489 -0,67 -3,90 -0,390
2 1ндекс зростання цши заготовленого знеособленого м3 деревини 10 17,159 17,474 0,32 1,84 0,184
о 3 1ндекс зростання за-роб1тно! плати 16,864 -0,29 -1,71 -0,171
4 1ндекс зростання цши на препарат 16,943 -0,22 -1,26 -0,126
5 Норма дисконту 17,109 -0,05 -0,29 -0,029
З табл. 3 можна зробити висновок, що ЧТВ е найбшьш чутливою до змши шдексу зростання собiвартостi знеособленого м3 деревини (коефщент еластичност -0,390), а найменш чутливою - до змши норми дисконту (коефь щент еластичностi -0,029). Впроваджуючи цей проект, потрiбно брати до ува-ги, що збшьшення показника, до якого ЧТВ е найбшьш чутливою, призведе до зменшення отримуваного швестором прибутку. Висновки:
1. Для покращення саттарного стану насаджень в умовах регюнального ландшафтного парку "Знесшня" пропонуемо проведення виб1ркових са-ттарних рубок (ВСР). Для покращення стшкост насаджень до д11 антро-погенних чинниюв пропонуемо застосувати на територ1ях, яю зазнають найбшьшого впливу, бюлопчт препарати стимулятивних бактерш (Ag-гиЪайегшш га&оЪайег 10).
2. Фшансовий аналiз запропонованого нами проекту покращення стану на-саджень РЛП "Знесшня", який включае в себе проведення л1согоспо-дарських та агрохiмiчних заходiв, показав, що з погляду швестора цей проект е ефективним.
3. Здшснення запроектованих заходiв спричинить виникнення, окрiм еко-номiчних та еколопчних, ще й таких позитивних сощальних ефектiв: пiдвищення якостi життевого рiвня людей у мiстi через покращення саш-тарного стану насаджень, сприятиме збiльшенню зайнятостi.
Л1тература
1. Адамовський О.М. Урахування фактору часу i невизначеносп в процес оцшювання еколого-сощальних послуг лiсового господарства// Лiсовий журнал. - К. : ТОВ "Новий друк". - 2011, № 2. - С. 63-68.
2. Державна служба статистики Укра1ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу на сайп: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Загвойська Л.Д. Екож^чний анашз iнвестицiйних проектiв: навч. поабник/ Л.Д. Загвойська, т.С. Маселко, М.М. Якуба - Львiв: Афша, 2006. - 320 с.
4. Игулькин Г.М. Загрязнители атмосферы и растения/ Г.М. Игулькин. - К. : Наук. думка, 1978. - 248 с.
5. Кулагин Ю.З. Древесные растения и промышленная среда/ Ю.З. Кулагин. - М. : Наука, 1974. - 128 с.
6. Кушшр О.В. Еколого-екож^чна оцшка заходiв щодо покращення стану насаджень РЛП "Знесшня"/ О.В. Кушшр: Мапстерська квашфжацшна робота. - Львiв: НЛТУ Укра1ни, 2012. - 88 с.
7. Лапин П.И. Зеленая защита окружающей среды/ П.И. Лапин, Александрова М.С. [VII дендрологический конгресс социалистических стран]// Бюл. Гл. ботан. Сада АН СССР, 1980. - С. 100-104.
8. George E. A Development of Urban Green Spases to Improve the Quality in Cities and Urban Regions/ E. George, C. Rodenburg: Economic criteria, 2001.
9. Rabe R. Bioindication of air pollution by chlorophyll destruction in plant leaves/ R. Rabe, К H. Kreeb/ - Oikos, 34, 1980. - P. 163-167.
10. Stewart D. Pathological anatomy of conifer needle necrosis/ D. Stewart, M. Treshow, F.M. Harner: Canad. J. Bot., 1973. - P. 983-988.
Адамовский О.М., Кушнир О.В. Эколого-экономическая оценка мероприятий по улучшению состояния насаждений регионального ландшафтного парка "Знесиння"
Дана характеристика состояния насаждений регионального ландшафтного парка (РЛП) "Знесиння" по биоиндикационным признакам. Предложены мероприятия по улучшению их состояния. Создан план проведения лесохозяйственных мероприятий на четыре года. Проведен финансовый и сенситивный анализ проекта улучшения состояния насаждений парка. Рассчитаны коэффициенты эластичности изменения значения ЧПС к изменению внешних факторов.
Ключевые слова: парковые насаждения, биоиндикационные признаки, состояние насаждений, финансовый анализ, сенситивный анализ.
AdamovskyA.M., Kushnir O.V. Action for Planting Condition Improvement Ecological Economics Value in RLP "Znesinnya"
Bioindicational evidence planting condition characteristic is given, planting condition improvement actions are proposed. A plan of forest management activities in four years is done. Park planting condition improvement project finance and sensitive analyze are held. Values of changing NPV elasticity coefficients to external factors are calculated.
Keywords: park planting, planting condition, bioindicational evidence, financial analysis, sensitive analysis.
