CC BY
17
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 330:338:502/504 Article info
Received 23.02.2017 р.
А. Я. Табачук
Львiвський НУ м. 1вана Франка, м. Львiв, УкраИна
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ ЯК ОБ'СКТИВНИЙ ПРОЦЕС 1ХШХ ДОКОР1ННИХ ЗМ1Н НА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛ1ТТЯ
У процесi дослщження виявлено, що характерными домiнантами трансформацп сучасних еконо-мiчних систем на початку третього тисячолтя е еколопзащя та глобалiзацiя. Запропоновано у про-цесi дослвдження та аналiзу сучасних економiчних систем використовувати дiяльнiсний шдхщ, пере-осмислений та скорегований ввдповщно до сучасних умов функцiонування економiчних систем. Виявлено суперечностi мiж традицiйною ринковою економiкою та еколопчними вимогами. Екологiзацiя е складним, багатогранним i досить суперечливим процесом наближення господарсько'1 дiяльностi до таких форм життедiяльностi, якi юнують у природнш системi без участ людини. Еколопзащю не варто ототожнювати з охороною природи. "Екологiзацiя" е поняттям значно ширшим за поняття "природоохоронна дiяльнiсть", бiльше того, останне е складовим елементом трансформацiйних про-цесiв нацюнального господарського комплексу, котрi квалiфiкуються як еколопзащя. На наше пере-конання, побудована на постiнIцустрiальнiй парадигмi економiчна теорiя стае теоретико-методолопч-ною основою, тим фундаментом, на якому формуеться еколопчна економiка як галузь знань, що вив-чае взаемозв'язки мiж природними та економiчними системами, i котра, водночас, слугуе ввддзерка-ленням екологiчного iмперативу в економiчнiй теорп. Зроблено висновок, що екологiзацiя цившза-цiйного, а насамперед економiчного розвитку, е об'ективною потребою сьогодення.
Клю^ое^ слова: економiчна система; екологiзацiя економiчних систем; глобалiзацiя; дiяльнiсний пiдхiд; постiндустрiальна цивiлiзацiя.
Вступ. Обгрунтування теоретико-методологiчних засад порiвняльного аналiзу сучасних економiчних систем об'ективно передбачае виявлення прюритетних до-мiнант 1х трансформаций якими на початку третього ти-сячолгття е, на наше переконання, еколопзащя та глоба-лiзацiя. Саме щ процеси здiйснюють нинi вирiшальний вплив на функцiонування i трансформацiю наявних чи становления нових економiчних систем.
Якщо ще калька десятк1в роюв тому питання стану природи та загострення екологiчних проблем турбува-ли, в основному, науковщв та представниюв рiзного роду екологiчних рухгв, то сьогоднi свiтове сшвтовари-ство усввдомлюе всю небезпеку ресурсно-еколопчно1 кризи, яка набувае глобальних масштабiв. Еколопзащя економiчних систем, формування ново! еколопчно! по-лiтики кра!н свiту, мехашзмгв удосконалення природо-користування та охорони навколишнього природного середовища беззаперечно е об'ективною потребою сьо-годення. Враховуючи наведене вище, наше дослiджен-ня е актуальним та своечасним.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблему взаемоди людини i природи, еколопзаци економiки висвiтлено в численних наукових дослiджениях i уза-гальненнях вичизняних та зарубiжних вчених, зокрема таких як Л. С. Гритв (Нгушу, 2001), В. В. Добровольсь-кий (БоЬгоуо^ку1, 2005), Р. А. Квасов (Kvasov, 2003), Б. В. Кульчицький (Ки1сЬу1^ку1 & Kulchytskyi, 2015; Lysyi & Ku1chytskyi, 2001), Я. В. Кульчицький (Ku1chytskyi & Ku1chytskyi, 2015; Ku1chytskyi, 2005), В. П. Лисий (Lysyi & Ku1chytskyi, 2001), В. М. Лукашевич (Lukashevych, 2005), I. П. Онуфрик (Onufryk & Та-Ьachuk, 2009), Т. Ю. Туниця (Tunytsia, 2005), Ю. Ю. Ту-ниця (Tunytsia, 2006), I. Фенно (Геппо, 2013), А. А. Чух-но (Chukhno, 2003). Проте деяю аспекти ще1 проблеми,
повязаш з переходом людства вiд iндустрiальноl до постiндустрiальноl цивШзаци та посиленням глобалiза-цiйних процес1в, потребують подальших дослiджень.
Постановка завдання. Метою дослвдженщя е роз-гляд проблеми взаемоди людини та природи на початку третього тисячолтя в контекстi дослвдженщя та порiв-няльного аналiзу сучасних економiчних систем.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Взае-модiя людини i природи е беззаперечним фактом. Вихо-дячи з цього, вважаемо найбиьш доц1льним у процесi дослiджения та порiвияльного аналiзу сучасних еконо-мiчних систем використання дiяльнiсного пiдходу, пе-реосмисленого та скорегованого вiдповiдно до сучасних умов функ^о^ват^ економiчних систем, а саме в умовах 1х еколопзаци та глобалiзацil. У цьому контек-стi подiляемо думку Б. Кульчицького та Я. Кульчицько-го, котрi аргументовано доводять, що "парадигма д1яль-ностi у И "чистому виглядГ' уже не вщповвдае викликам сьогодення i не може розглядатися серед методолопч-ного арсеналу сучасно1 економiчноl теори" (Ku1chytskyi & Ku1chytskyi, 2015, р. 254). Цей шдхвд вважаемо конструктивним, адже сьогодш попри поступову гума-нiзацiю економiчних систем спостерiгаемо загострення глобальних еколопчних проблем, виникае об'ективна потреба ввдходу вiд антропоцентристського пiдходу у взаемоди людини i природи та утвердження нового типу взаемоди, котрий базуватиметься на економiчнiй та еколопчнш культурi нового р1вня, фшософи еколопч-но! вiдповiдальностi, коли на перше мкце висуваються не меркантильнi, "шлунковГ iнтереси, а екоцентистськi цiнностi, котрi передбачають розумiния того факту, що наявш природнi багатства, як "... загальноцивШзацшну спадщину, потрiбно використовувати з дотриманням принципу р1вних прав нишшнього та майбутнiх поко-
Цитування за ДСТУ: Табачук А. Я. Еколопзащя еконо1^чних систем як об'ективний процес ïxhîx докорiнних змш на початку третього тисячолптя / А. Я. Табачук // Науковий вюник НЛТУ Укра'ши. Серiя еконо1^чна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 29-33. Citation APA: Tabachuk, A. Ya. (2017). GREENING ECONOMIC SYSTEMS AS AN OBJECTIVE PROCESS OF THEIR FUNDAMENTAL CHANGES AT THE BEGINNING OF THE THIRD MILLENIUM. Scientific Bulletin of UNFU. Economic Series, 27(2), 29-33. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/266
лiнь на доброякiсне природне життеве довкiлля й дос-татню кшькють i якiсть природних pecypciB" (Tunytsia, 2005, p. 239). З урахуванням таких методологiчних по-зицiй розглянемо детальшше суть економiчноl та еко-лопчно1 дiяльностi у контекстi висвгтлення теоретико-методологiчних засад пор1вняння та аналiзy сучасних економiчних систем в умовах ix еколопзацп та глобаль зацп.
Георг Гегель вважае, що дiяльнiсть - це "... середнш теpмiн умовисновку, одним з крайшх теpмiнiв котрого е загальне, щея, що перебувае у глибинi духу, а шшим, - зовнiшнiсть взагаш, предметна матеpiя. Дiяльнiсть е середтм теpмiном, завдяки якому здiйснюеться перехвд загального i внyтpiшнього до об'ективностГ' (Hehel, 1974, p. 381). Вгтчизнят ф1лософи С. Щерба та О. Заг-лада трактують дiяльнiсть як специфiчно людську форму активного ставлення до свiтy, спосiб буття людини. Наyковцi слушно зауважують, що тварина теж дае, про-те змiстом ii дiй та поведшки е пристосування до умов життя, вона регулюеться, як правило, шстинктами i на-бутими умовними рефлексами, в той час як людина не т1льки пристосовуеться до природи, а й пристосовуе природу до себе задля задоволення власних потреб; лю-дина, спираючись на сво! знання про предмети i явища, !х властивостi, пpичиннi зв'язки та закономipностi, змь нюе саму дiяльнiсть. Людська дiяльнiсть мае осмисле-ний, свiдомий, цшеспрямований характер (Shcherba & Zahlada, 2011). У цьому контекст pосiйський економiст Р. Квасов, стверджуе, що "... позбавивши людську дь яльнiсть свiдомого i вольового початку, абстрагувавши вiд елементiв суб'ективносп, а отже, вiд феномену усвь домлення об'ективного, можна отримати все що завгод-но, т1льки не людську дiяльнiсть" (Kvasov, 2003, p. 50).
Спвен Роyзфiлд, роздумуючи над природою еконо-мiчноl дiяльностi та роллю утиштарнох етики у забезпе-ченнi переваг економiчниx систем, робить висновок, що основною силою економiчноl дiяльностi е пошук корис-носп, при цьому йдеться як про працю, так i про дозвщ-ля. Коpиснiсть вiн трактуе як певну сукупшсть духов-них благ. Прагнення до економiчноl коpисностi як правило, на думку С. Роузфшда, е безмежним, а поведшка кожного окремого iндивiда залежить вщ таких чинни-к1в, як утиштарна етика та ypазливiсть iншиx шдиввдв (Rouzfild, 2005, p. 8-9).
Подшяемо погляди А. Чухна, Б. Кульчицького та Я. Кульчицького, котpi вважають, що дiяльнiсть як ка-тегоpiя характеризуеться твоpчiстю, е творчим проце-сом (Kulchytskyi & Kulchytskyi, 2015, p. 285-286; Chukhno, 2003, p. 276-289). Серцевиною творчого про-цесу економiчноl дiяльностi е економiчна та еколопчна культура.
Щоб зpозyмiти змiст економiчноl дiяльностi, потpiб-но, насамперед, розглядати И як систему у контекст взаемоди людини та природи. Адже, як слушно зазна-чають В. Лисий та Б. Кульчицький, "... люди як суб'екти дiяльностi не можуть взаемодiяти мiж собою шакше, нiж через природу. Природа, котра береться в найшир-шому розумшш слова, включаеться до соцiальниx вщ-носин, до дiяльностi, е И складовим елементом незалеж-но вщ того, яка ця дiяльнiсть i в якiй сфеpi здiйснюеться. Справд^ дiяльнiсть людини спершу зав-жди спрямована на природу, яка е предметом дiяльнос-
тi та перетворення. Результат цього перетворення i е тieю ланкою, що пов'язуе людину з людиною. А це оз-начае, що дiяльнiсть у кшцевому пiдсумку завжди спрямована на шшу людину та являе собою певну систему сусшльних вiдносин" (Ъу8у1 & Kulchytskyi, 2001, р. 118).
У процес взаемодп людини i природи здiйснюеться 1х взаемовплив одне на одного. Iсторiя засвiдчуе, що мь ра цього взаемовпливу на рiзних етапах розвитку сус-шльства була неоднаковою. Розвиток суспiльства характеризуеться збиьшенням знань, модернiзацiею способ1в та засобiв людсько! дiяльностi, що, водночас, вили-ваеться у зростання впливу людини на природу. Схи-ляемось до думки Б. Кульчицького та Я. Кульчицького, котрi вважають, що головним способом щлеспрямова-ного впливу сустльства на природу з метою задоволення його потреб е економiчна дiяльнiсть, яка у нашому випадку виступае як еколопчна дiяльнiсть (Kulchytskyi & Kulchytskyi, 2015, р. 258). При цьому Я. Кульчицький вважае еколопчну дiяльнiсть усвщомленою соцiальною активнiстю, котра спрямована на перетворення довюлля (Kulchytskyi, 2005, р. 24). I. Фенно розглядае еколопчну дiяльнiсть як один iз прояв1в социально! дiяльностi, мета яко! полягае в усуненш екологiчно негативних наслвдюв активностi людини чи запобiгання 1м. Дослщниця слушно зауважуе, що важливою характеристикою еколопч-но! дiяльностi е 11 ефективнiсть. Екологiчна ефектив-нiсть слугуе об'еднувальною ланкою мiж результатами еколопчно1' дiяльностi та шшими 11 компонентами, зок-рема потребами, засобами, цщями, витратами тощо. I. Фенно видияе два основнi напрямки еколопчно1' дь яльностi: матерiальну та теоретичну. Метою матерiаль-но1 еколопчно1 дiяльностi е збереження та покращення навколишнього природного середовища, екологiзацiя як виробництва, так i iнших сфер життя. Теоретична ж еколопчна дiяльнiсть полягае у формувант еколопчно1' культури та еколопчно1' освiти (Геппо, 2013). Екологiчна дiяльнiсть, будучи складовою частиною людсько1 дiяль-ностi, у зв'язку з розвитком науково-техшчного прогре-су та посиленням антропогенного тиску на природне се-редовище, вiдiграе дедалi бiльшу роль у процес трансформаций визначент ключових функцiй та структури сучасних економiчних систем.
Характерною рисою ХХ ст. було нестримне прагнення людства до забезпечення економiчного та техно-логiчного розвитку. Успiх, як правило, визначався зрос-танням валового внутршнього продукту. Вважалося, що це автоматично приведе до добробуту i значного пiдвищення р1вня життя людей у майбутньому. При цьому прогрес майже завжди забезпечувався нещадною експлуатащею та збвднення навколишнього середовища, експанаею "закону джунгл1в" - хто сильшший, той i виживе (Onufryk & Tabachuk, 2009, р. 180). У цьому контекст В. Лукашевич слушно зазначае, що "стрiмкi змiни на рубежi сторiч виявили певнi об'ективно зумов-ленi межi людсько1 активности Цiлi та результати дь яльносп людини вступали в суперечнiсть з об'ективни-ми законами природи. Збереження системи зв'язюв "людина - природа", що склалася на сьогоднi, та1ть у собi глобальнi соцiальнi катастрофiчнi наслiдки. Комер-цiйний iнтерес - це головне джерело еколопчно1 бвди, яка перевищуе вигоду вiд у«е1 комерцп загалом" ^^
kashevych, 2005, p. 169). Cxo»oi ToqKa 3opy npaTpa-MyeTtca A. HyxHo, KoTpaa BBa»ae, ^o TpagaaiaHi ysB-neHHs, ^o öa3yroTtca Ha pecypcHax cKnagHaKax 3pocTaH-hs i BaMiproroTt aoro npapocToM npogyKaii goxogy, Bapo-öiTKy to^o, qacTKoBo ceöe Baqepnana, a nogonaHHa ene-MeHTiB "iHgycTpiantHoro" MacneHHs e yMoBoro nepexogy Ha HoBy napagarMy, HoBy cacTeMy igea Ta ysBneHt, SKi Bapimana ö cynepeqHocri Ta gana HoBaa nomToBx y Han-psMKy ocMacneHHS hobux sbu^ i TeHgeHaia, npaTaMaH-Hax nocTmgycTpiantHoMy cycnintcTBy. nepexig Ha HoBy napagarMy nepegöaqae, Ha gyMKy HayKoBaa, ^opMyBaHHs sKicHo HoBoro Tany MacneHHs, rnaöoKe oHoBneHHa MeTo-gonorii Ta noHSTiaHoro anapaTy HayKa (Chukhno, 2003, p. 217-218)
3BepTae yBary Ha rnaöoKi cynepeqHocri Mi» Tpaga-aiaHoro paHKoBoro eKoHoMiKoro Ta eKonoriqHaMa BaMora-Ma i ro. TyHaas, KoTpaa BBa»ae KnroqoBoro npoöneMoro cyqacHoi eKoHoMiqHoi HayKa ^opMyBaHHs hoboi eKonoriq-Horo eKoHoMiKa. BiH BBa»ae, ^o ctorogHi, Ha noqaTKy TpeTtoro TacsqoniTTs, BaHaKna noTpeöa 3MiHa aöo npa-HaaMHi yToqHeHHs napagarMa eKoHoMiqHoi Teopii. Ba-HaKHeHHs TaKoi noTpeöa, Ha gyMKy gocnigHaKa, 3yMoBne-He po3mapeHHSM npegMeTy KnacaqHoi Ta HeoKnacaqHoi eKoHoMiqHoi Teopii y 3B's3Ky 3 po3mapeHHSM TpeTtoro ^aKTopa вapoöнaцтвa "npapogHi pecypca" go noHSTTS "npapogHe goBKinna" (Tunytsia, 2006, p. 21-27).
Baxogaqa 3 HaBegeHax Ba^e MipKyBaHt, Ha Hame ne-peKoHaHHa, noöygoBaHa Ha nocriHgycTpiantma napagarMi eKoHoMiqHa Teopia cTae TeopeTaKo-MeTogonoriqHoro oc-HoBoro, tum ^yHgaMeHToM, Ha sKoMy ^opMyeTtca eKono-riqHa eKoHoMiKa sk rany3t 3HaHt, ^o BaBqae B3aeMo3B's3-Ka Mi» npapogHaMa Ta eKoHoMiqHaMa cacTeMaMa, i kot-pa, BogHoqac, cnyrye Bigg3epKaneHHSM eKonoriqHoro iM-nepaTaBy B eKoHoMiqHia Teopii.
Oö'eKTaBHoro HeoöxigHicTro ctorogeHHa e eKonori3aais aaBini3aaiaHoro, a HacaMnepeg, eKoHoMiqHoro po3BaTKy. EKonori3aaja e cKnagHaM, öaraTorpaHHaM i gocaTt cyne-peqnaBaM пpoцecoм Haöna»eHHs rocnogapctKoi giantHoc-Ti go TaKax ^opM »arregiantHocri, sKi icHyroTt y npapog-Hia cacTeMi öe3 yqacri nrogaHa (Tunytsia, 2005, p. 241).
EKonori3aairo He noTpiÖHo oToTo»HroBaTa 3 oxopoHoro npapoga. y цtoмy KoHTeKcTi .H. MentHaK cnymHo 3a3Ha-qae, ^o "eKonori3aais" e noHSTTSM 3HaqHo mapmaM 3a noHSTTS "npapogooxopoHHa gisntHicTt", öintme Toro, oc-TaHHe e cKnagoBaM eneMeHToM TpaHc^opMaaiaHax npoae-ciB нaцioнantнoгo rocnogapctKoro KoMnneKcy, KoTpi KBa-ni^iKyroTtca sk eKonori3aais. Xoqa eKonori3aaia i BKnro-qae npoцeca npapogooxopoHHoi giantHocri, BoHa Bigpi3-HaeTtcs Big Hei KoHaenTyantHo. y Toa qac sk npapogooxopoHHa giantHicTt BaKopacToByeTtcs gna noM'sKmeHHa eKogecTpyKTaBHoro BnnaBy Ha goBKinna, eKonoriqHoi He-gocKoHanocri, eKonori3aais e npoцecoм nocTiaHoro eKonoriqHoro ygocKoHaneHHs, sKaa cnpsMoBaHaa Ha niKBiga-цiro eKogecTpyKTaBHax ^aKTopiß, a BignoBigHo i noTpeöa npapogooxopoHHax 3axogiB (Melnyk, 2001, p. 230-231).
CtorogHi BaHaKae noTpeöa nepernagy MeTogonorii eKoHoMiqHoi Teopii y KoHTeKcTi B3aeMogii nrogaHa i npa-poga. Teopia 3HaqHoro Miporo goTpaMyeTtca MaTepianic-TaqHax gorM, 3b's3ok nrogaHa i npapoga öa3yeTtca Ha "mnyHKoBax iHTepecax", sk npo ^ cto poKiB ToMy Bacno-bubcs I. OpaHKo. Ba3HaHHa npapoga ochobhum g»epe-noM нaцioнantнoгo öaraTcTBa Ta KnroqoBaM eneMeHToM
BapoÖHa^Ba npaBege go po3yMiHHa oö'eKTaBHoi noTpeöa ii 3öepe»eHHa Ta noKpa^eHHa gna npaagemHix noKoniHt. flocsrHeHHa TaKoi MeTa E. Кyntqaцtкaä Ta Kyntqa^-Kaa BöaqaroTt b oörpyHTyBaHHi 3pocTaHHa naToMoi Ba-ra BapTocTi npapogHoi cKnagoBoi вapoöнaцтвa, ^o ctbo-paTt ocHoBy gna nigBa^eHHa peHTaöentHocTi eKonoriqHo qacTax BapoöHaqax npo^ciß" (Kulchytskyi & Kulchytskyi, 2015, p. 265). TaKaa nigxig HaM BagaeTtca KoHcTpyKTaBHaM i ganeKornagHaM. Ha eKonoriqHy noni-TaKy b TaKoMy BanagKy noKnagaroTtca 3aBgaHHs nepeöy-goBa eKoHoMiqHoi cacTeMa Ha 3acagax paajoHantHocTi Ta pecypcoo^agnaBocri.
Пpoцec B3aeMogii nrogaHa Ta npapoga xapaKTepa-3yeTtca pi3Horo pogy 3aKoHoMipHocTSMa, KoTpi He Mo»Ha 3BecTa cyTo go npapogHax qa cyTo go cycnintHax 3aKo-Hiß. npapogHe cepegoBa^e nepeöyBae y gaHaMiqHia piB-HoBa3i, BTpyqaHHs » cycnintcTBa y npapogHi cacTeMa, KoTpi ^yHKaioHyroTt Ha пpaнцaпax caMoßigTBopeHHs Ta öe3ßigxogHocTi, sk BigoMo, qacTo npa3BogaTt go ix nopy-meHHS (Hryniv, 2001, p. 15). Baxogaqa 3 TaKax MipKy-BaHt, Mo»eMo i3 BneBHeHicTro KoHcTaTyBaTa, ^o BigHoca-hu Mi» cycnintcTBoM Ta npapogoro, coajantHo-eKonoriqHi BigHocaHa e Hag3BaqaaHo Ba»naBaMa Ta 3aaMaroTt Baro-Me Mi^e y cacTeMi eKoHoMiqHax BigHocaH cycnintcTBa. ^ogo Ba3HaqeHHs cyTi coajantHo-eKonoriqHax BigHocaH, noginaeMo gyMKy gocnigHaKiB ^inoco^ii cyqacHax eKoHoMiqHax cacTeM E. Kyntqa^Koro Ta Кyntqaцtкoгo, ^o co^antHo-eKonoriqm BigHocaHa - цe BigHocaHa, KoTpi "... oö'eKTaBHo cKnagaroTtca Mi» cyö'eKTaMa eKoHoMiqHoi cacTeMa cycnintcTBa, eKonoro-eKoHoMiqHoi giantHocri y npoцeci cßigoMoro nepeTBopeHHs npapogHoro cßiTy Ha ocHoBi BignoBigHoi eKoHoMiqHoi Ta eKonoriqHoi KyntTypa (Kulchytskyi & Kulchytskyi, 2015, p. 266). Co^antHo-eKonoriqHi BigHocaHa MaroTt öaraToBiKoBy icTopiro. B. floöpoBontctKaä b icTopii BigHocaH nrogcTBa i npapoga Baginse Tpa nepioga, SKi po3ginsroTtca gBoMa peBonro-цisмa. nepmaa nepiog - HaarpaBanimaa - xapaKTepa-3yeTtca, sk npaBano, öionoriqHaMa noTpeöaMa nrogea. Coцiantнi KaTeropii y цtoмy nepiogi nposBnaroTtca y npo^ci KoneKTaBHax gia (nonroBaHHi Ha 3ßipiß, 3axacTi Big Hanagy to^o), ge Bci Mana ogHaKoBe npaBo Ha npapogHi öaraTcTBa, a HepißHicTt qneHiB nneMeHi noacHroBa-naca TintKa iHgaßigyantHaMa skoctsmu ko»hoi oKpeMoi ocoöa. flpyraa nepiog gocnigHaK noß's3ye 3 noqaTKoM ar-poKyntTypHoi peBonronji', Kona npaMiTaBHe 3öapantcTBo Ta nonroBaHHs noqana gonoBHroBaTaca po3BegeHHSM TBa-paH Ta oTpaMaHHSM pocnaHHoi npogyKnii Ha oöpoöneHia 3eMni. TpeTia nepiog, Ha gyMKy HayKoBas, po3noqana iH-gycTpiantHa (TexHiqHa, npoMacnoBa) peBonroaia, sKa pi3-ko 3öintmana ga^epeHaiaairo nrogcTBa ctocobho npapoga. ^eBoBy qacTKy npaB npapogoKopacTyBaHHs oTpaMana He TintKa oKpeMi coaiantHi rpyna, a i coaiantHi iHcTaTyTa - gep»aBa, Mi»HaaioHantHi Kopnopaaii to^o, ^o pa3oM 3i mBagKaM po3BaTKoM TexHiKa cnpoBoKyBano nrogcTBo Ha 3BepxHe cTaBneHHs go npapoga, ^o caMe no coöi e He-gonycTaMaM, ag»e npapogHe cepegoBa^e e cepegoBa-^eM, Big sKoro 3ane»aTt nrogctKa giantHicTt, 3pemToro cepegoBa^eM icHyBaHHs caMoi nrogaHa, Big sKocTi SKoro 3ane»aTt sKicTt »utts nrogaHa (Dobrovolskyi, 2005). Ha Hame nepeKoHaHHs, y 3B's3Ky 3 TaKaMa BeKTopaMa HoßiT-Hix TpaHc^opMaaia sk nepexig nrogcTBa Big iHgycTpiant-hoI' go nocTiHgycTpiantHoi aaBini3aaii; Big KaniTanicTaq-
них i постсоцiалiстичних суспiльств до цивШзаци сощ-ально opieHTOBaHoro ринку; вщ звичайних культур до мета культури; ввд нещадно! експлуатаци природи, па-нування "закону джунглiв" до перших кроюв прова-дження екoнoмiчнol дiяльнoстi з урахуванням еколопч-ного чинника та поступово! еколопзаци екoнoмiчних систем, можемо говорити про початок нового перюду розвитку сoцiaльнo-екoлoгiчних ввдносин - постшдус-тpiaльнoгo, коли людина не просто починае усввдомлю-вати важливкть збереження природи як середовища к-нування всього живого, а й продукуе певнi piшення, як сприяють зменшенню антропогенного тиску на навко-лишне природне середовище; вщбуваеться пеpехiд вiд бioсфеpи до ноосфери, про котру говорив В. Вернадсь-кий, яка, як зазначае Л. Гришв, е "... сферою колектив-ного людського розуму iз сввдомим упpaвлiнням при-родними процесами" (Hryniv, 2001, p. 16).
Висновки. Характерними домшантами трансформа-ци сучасних екoнoмiчних систем на початку третього тисячолтя е екoлoгiзaцiя та глoбaлiзaцiя. Ц процеси сьoгoднi здiйснюють вагомий вплив на функцioнувaння i трансформацию наявних чи становления нових еконо-мiчних систем. Виходячи з беззaпеpечнoстi факту взаемоди людини i природи, запропоновано використо-вувати у пpoцесi дослщження та пор1вняльного aнaлiзу сучасних екoнoмiчних систем дiяльнiснoгo пiдхoду, пе-реосмисленого та скорегованого вщповщно до сучасних умов функщонування екoнoмiчних систем, а саме в умо-вах !х еколопзаци та глобашзацц. У хoдi дoслiджения з'ясовано, що мiж традицшною ринковою екoнoмiкoю та екoлoгiчними вимогами iснують глибoкi суперечнос-тi, котр^ на наше переконання, вдасться подолати змь нивши, або пpинaймнi уточнивши, парадигму екoнoмiч-но! теори. Вважаемо, що побудована на пoстiндустpiaль-нш пapaдигмi екoнoмiчнa теopiя стае теоретико-методо-лoгiчнoю основою, на якiй формуеться еколопчна еко-нoмiкa як галузь знань, котра вивчае взаемозв'язки мiж природними та екoнoмiчними системами.
Перелж використаних джерел
Chukhno, A. A. (2003). Postindustrialna ekonomika: teoriia, praktyka ta yikh znachennia dlia Ukrainy. Kyiv: Lohos, 631 p. [in Ukrainian]
Dobrovolskyi, V. V. (2005). Ekolohichni znannia: navch. posibn. Kyiv: VD "Profesional", 304 p. Retrived from: http:// pidruchni-ki.com/18340719/ekologiya/priroda_lyudske_suspilstvo. [in Ukrainian]
Fenno, I. (2013). Diialnisnyi pidkhid v ekolohii: sutnisni kharak-terystyky. Hileia: naukovyi visnyk, 74, 240-242. Retrived from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_74_93. [in Ukrainian] Hehel, H. (1974). Jentsyklopedyia fylosofskykh nauk: per. s nem. A. Yarovoho. (Vol. 1, pp. 375-388). Moscow: Nauka, 480 p. [in Russian]
Hryniv, L. S. (2001). Ekolohichno zbalansovana ekonomika: prob-lemy teorii: monohrafiia. Lviv: LNU im. Ivana Franka, 240 p. [in Ukrainian]
Kulchytskyi, B. V., & Kulchytskyi, Ya. V. (2015). Filosofiia ekono-michnykh system (rozvytok metodolohii yikh porivnialnoho anali-zu v umovakh ekolohizatsii, intelektualizatsii ta hlobalizatsii): mo-nohrafiia. Lviv: Liha-Pres, 710 p. [in Ukrainian] Kulchytskyi, Ya. V. (2005). Problemy formuvannia sotsialno-ekolo-hichnykh suspilnykh vidnosyn u konteksti transformatsii suc-hasnykh ekoloho-ekonomichnykh system: monohrafiia. Lviv: Ka-mula, 144 p. [in Ukrainian] Kvasov, R.A. (2003). Filosofija jekonomicheskih otnoshenij. Jekono-
micheskij vestnik RGU, 1(3), 43-52. [in Russian] Lukashevych, V. M. (2005). Hlobalistyka: navch. posibn. (Vol. 2).
Lviv: Novyi Svit-2000, 440 p. [in Ukrainian] Lysyi, V. P., & Kulchytskyi, B. V. (2001). Diialnist v umovakh baha-tovariantnosti modelei ekonomichnoho rozvytku: sotsialno-filo-sofskyi aspekt. Naukovi zapysky, 3, 118-122. Retrived from: http://uadpub.uad.lviv.ua/nz/3Z41.pdf [in Ukrainian] Melnik, L. G. (2001). Jekologicheskaja jekonomika: uchebnik. Sumy:
Universitetskaja kniga, 350 p. [in Russian] Onufryk, I. P., & Tabachuk, A. Ya. (2009). Ekonomichne zrostannia, stalyi rozvytok ta ukrainski realii. Scientific Bulletin of UNFU, 19(7), 180-186. Retrived from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/ 2009/19_7/180_0nufryk_19_7 .pdf [in Ukrainian] Rouzfild, S. (2005). Porivniuiemo ekonomichni systemy: per. z anhl.
V. Vyshenska. Kyiv: K.I.S., Kharkiv, 370 p. [in Ukrainian] Shcherba, S. P., & Zahlada, O. A. (2011). Filosofiia: pidruchnyk (Vol. 5). Kyiv: Kondor, 548 p. Retrived from: http://pidruchni-ki.com/12581122/filosofiya/lyudska_diyalnist. [in Ukrainian] Tunytsia, T. Yu. (2005). Mizhnarodni aspekty problem ekolohizatsii ekonomiky. Scientific Bulletin of UNFU, 15(6), 238-242. Retrived from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2005/15_6/238_Tunycia_ 15_6.pdf. [in Ukrainian] Tunytsia, Yu. Yu. (2006). Ekoekonomika i rynok: podolannia supe-rechnostei. Kyiv: Znannia, 314 p. [in Ukrainian]
A. H. TaSanyK
ЭКОЛОГИЗАЦИЯ ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМ КАК ОБЪЕКТИВНЫЙ ПРОЦЕСС ИХ КОРЕННЫХ
ИЗМЕНЕНИЙ В НАЧАЛЕ ТРЕТЬЕГО ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ
В процессе исследования выявлено, что характерными доминантами трансформации современных экономических систем в начале третьего тысячелетия является экологизация и глобализация. Предложено в процессе исследования и анализа современных экономических систем использовать деятельностный подход, переосмысленный и скорректированный в соответствии с современными условиями функционирования экономических систем. Выявлены противоречия между традиционной рыночной экономикой и экологическими требованиями. Экологизация является сложным, многогранным и довольно противоречивым процессом приближения хозяйственной деятельности к таким формам жизнедеятельности, которые существуют в природной системе без участия человека. Экологизацию не следует отождествлять с охраной природы. "Экологизация" является понятием значительно шире понятия "природоохранная деятельность", более того, последнее является составным элементом трансформационных процессов национального хозяйственного комплекса, которые квалифицируются как экологизация. По нашему убеждению, построенная на постиндустриальной парадигме экономическая теория становится теоретико-методологической основой, тем фундаментом, на котором формируется экологическая экономика отрасль знаний, изучающая взаимосвязи между природными и экономическими системами, и которая, в свою очередь, служит отражением экологического императива в экономической теории. Сделан вывод, что экологизация цивилизационного, а прежде всего экономического развития, является объективной необходимостью сегодняшнего дня.
Ключееые слова: экономическая система; экологизация экономических систем; глобализация; деятельностный подход; постиндустриальная цивилизация.
A Ya. Tabachuk
GREENING ECONOMIC SYSTEMS AS AN OBJECTIVE PROCESS OF THEIR FUNDAMENTAL CHANGES
AT THE BEGINNING OF THE THIRD MILLENIUM
Greening and globalization significantly influence the current functioning and transformation of existing and developing economic systems. Greening economic systems, forming a new environmental policy of countries all over the world is an objective necessity today. Therefore, the aim of our study is to examine the problem of interaction between man and nature at the beginning of the third millennium, in the context of research and comparative analysis of modern economies. In the process of research we discovered that characteristic dominators of the modern economic systems transformation at the beginning of the third millennium are greening and globalization. We suggested using the activity approach, reconsidered and adjusted according to the modern conditions of the economic systems functioning. Contradictions were found between the traditional market economy and ecological challenges. Greening is a complex, multi-sided and quite disputable process of economic activity approach towards the life activity forms which exist in the natural system without the human intervention. Furthermore, we shouldn't identify greening to the nature protection. Greening is much wider notion than "nature protection", moreover, the latter is an element of transformation processes of macro-economic complex qualified as greening. We are convinced that the economic theory based on the postindustrial paradigm becomes theoretical and methodological basis, the foundation on which the ecological economy is formed as a sphere of knowledge studying mutual relations between natural and economic systems and which, in its turn, serves as a reflection of ecological imperative in the economic theory. Finally, we have made the conclusion that greening of civilizational, and, primarily, economic development is an objective necessity of nowadays.
Keywords: economic system; greening of economic systems; globalization; activity approach; post-industrial civilization.
1нформащя про автора:
Табачук Андрш Ярославович, астрант, Львiвський НУ ím. 1вана Франка, м. Львiв, Укра'ша. Email: a.tabatschuk@gmail.com
