CC BY
39
Л1тература
1. Forest Condition in Europe// UN/ECE and EC, Geneva and Brussels, 2001. - P. 91.
2. Охорона навколишнього середовища та використання природних pecypciB в Хер-сонськп областi// Стат. зб. - Херсон: 1999. - 48 с.
3. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресурав в Хер-сонськп обласп// Стат. зб. - Херсон: 2000. - 49 с.
4. Букша И.Ф. Мониторинг как информационная база устойчивого управления лесами// Наук. вюник НАУ. - 1998, вип. 8. - С. 221-226._
УДК 630*182.8 В.В. Шевчук, В.1. Фомт, С.В. Назаренко - Степовий фшал
УкрНД1ЛГА M. В.М. Виноградова
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН ШТУЧНИХ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА НИЖНЬОДН1ПРОВСЬКИХ П1СКАХ
Наведено загальш вщомосп про еколопчний стан соснових насаджень на тща-них аренах Нижнього Дншра, виявлено причини нестабшьносп лiсових ценозiв.
Ключов1 слова: пщат арени, залiсення, засихання сосни, сгшюсть лiсових ценозiв.
V.V. Shevchuk, S.V. Nazarenko, V.I. Fomin - Steppe Branch named
after V.M. Vinogradov of the URIF&FM
Ecological condition of artificial pine plautations on the low Dnieper sand
Are adduced blanket information about an ecological state of pine plantations (stands) on sand arenas of Lower Dnieper, the reasons of nou-stability of forest cenoses have been shown.
Keywords: sand arenas, afforestation, drying of a pine, stability of forest cenoses.
Понад 75 тис. га люових насаджень, створених лшвниками на Нижньодншровських шсках, що простяглися вздовж л1вобережжя Дншра вщ Каховки до Чорного моря, перетнули шлях пиловим бурям, зупинили рухом1 шски. З них 65 тис. га (86,7 %) займають соснов1 культури. 1стор1я прибор-кання шсюв на швдш Украши сягае 1830-х роюв, проте знадобилося бшьше сотш роюв, щоб розробити та втшити в життя д1ев1, науково обгрунтоваш принципи освоення шсюв. На думку вчених, визначальне значення для видового складу, росту i розвитку л1су на шсках мае 1х г1дролог1чний режим. Ака-дем1к Г.М. Висоцький стверджував, що для росту люових насаджень тут не вистачае вологи, тому створювати суцшьш лiсовi насадження на шсках неп-рипустимо, оскiльки вони могли негативно вплинути на рiвень грунтових вод, що призведе до загибелi насаджень [1]. Принципи часткового зашсення пiскiв пiдтримyвали В.1. Гаврилов [2], О.Г. Гаель [3], В.М. Костомаров [4], П.1. Скалоухов [5] та шшь 1х думка зводилася до того, що в умовах недос-татньо! кiлькостi опадiв та великого випаровування на шсках слщ насаджува-ти лiс куртинами, смугами, тощо. Майже всi погоджувалися, що вершини пi-щаних горбiв слщ залишати не залiсеними.
Тривалi спостереження за динамжою грунтових вод на Нижньодншровських шсках дали шдставу для шших висновкiв. Так, В.М. Виноградовим [6, 7] доведено, що сосна дуже економно витрачае вологу i насадження зага-
лом впливае на зниження грунтових вод, як i аборигенна трав'яна рослин-шсть, на основi чого була розроблена i втшена в життя програма комплексного освоення шсюв, яка включала суцiльне ïx залюення.
На цей час на шщаних аренах зростае 36,7 тис. га сосни звичайноï (Pi-nus silvestris L.). Ïï середнiй вiк 33 роки, середнш клас бонiтету - 2,5, середня
3 1
повнота - 0.78, середнш запас м -га . 1ншою деревною породою, що набула розповсюдження, е сосна кримська (P. Pallasiana Lamb.). Вона мае середнш вж 22 роки, середнш клас боштету - 3.0, середню повноту - 0.74, середнш
3 1 3 1
запас 60 м -га , середню змшу запасу - 2,2 м -га . Переважають молодняки -67,7 %, з них вжом до 20 роюв - 7,5 тис. га або 12,6 % вщ плошд вкритих ль сом земель, середньовiковi насадження - 32,7 %, пристигаючi - 0,1 %. Розпо-дш за вiковими групами нерiвномiрний, далекий вiд оптимального. Це е нас-лiдком масового залiсення шсюв в перюд 1951-1990 рр. Останш роки лiсовi культури створюються в незначних обсягах. На 1.01.1995 р. було 4,5 тис. га незiмкнутиx люових культур, а на 1.01.2003 р. - 0,8 тис. га.
Умови мюцезростання коротко характеризуются такими ознаками. Майже половина плошд шсюв е горбистими, у минулому слабкозарослими, рухливими, мало - чи зовЫм тракторонепрохщними, бшьш третини - горбку-ватими i тшьки п'ята частина - вщносно рiвнинними. Двi третини плошд шс-кiв на момент розгортання широкомасштабних робiт по залюенню належали до глибоководних (рiвень грунтовоï води глибше вiд 3 м).
Значну плошу займають слабкозадернованi негумiфiкованi пiски. Пе-реважаючим типом грунту е дерново-шщаний. Через низьку природну родю-чiсть пiскiв i слаборозвинених шщаних грунпв та надмiрноï сухост люорос-линнi умови тут досить жорстю. Переважають суxi i дуже суxi бори - 84,4 %, iншi бори - 15,6 %, субори - 22,8 %, сугрудки - 3,7 % вщ загально1' площь Грунтовi умови дуже рiзноманiтнi i строкатi - нараховуеться до 500 грунтових рiзновидiв. У зв'язку з такими чинниками стан соснових насаджень на-вiть в межах одного таксацшного видiлу досить рiзний на вершинах горбiв та мiжбугровиx пониззях - це нерiвномiрна повнота, висота, оxвоенiсть та за-барвлення хво". Великий вплив мають i кшматичш чинники, такi як тривалi посухи, нерiвномiрний розподiл опадiв протягом року та iн.
Зростаючи в жорстких кшматичних i грунтово-пдролопчних умовах насадження сосни перiодично потерпають вщ засихання. Перше помiтне за-сихання лiсовиx посадок на Нижньодншровських пiскаx було вiдзначено в 1957 р., але йому не надали належноï уваги, оскiльки поширення було нез-начним. Наступне засихання сосни охопило майже вс арени Нижньоднш-ров'я (1971-1972 рр. та 1975-1976 рр.). Загальна площа ушкоджених люоста-нiв досягла 2,2 тис. га, в тому чи^ 140 га - суцшьного засихання. Призначе-на МЛГ Украши експедицiя УкрНД1ЛГА в сво1х висновках вiдзначила, що в умовах посухи потерпали, насамперед перегущен насадження, а також тi, що зростали на дiлянкаx з нестшким гiдрологiчним режимом. Позначилися на ïx сташ й iншi чинники - наявшсть корененепроникних та ушiльнениx прошар-кiв грунту, агротеxнiчнi хиби.
У юнщ 80-х, на початку 90-х роюв засихання на nicKax вiдновилося i набуло прискорених темтв. Першi ознаки вщзначет на Чaлбacькiй, найви-щш aренi, згодом на Олешкiвcькiй та шших. Основна частина насаджень, що засихали, була у вiцi 35-45 роюв, на горбистих пicкax приурочена до понизь, на рiвнинно-xвиляcтиx близьководних засихала окремими куртинами або су-цiльно. Станом на 1.01.1996 року рiзним ступенем засихання було охоплено 17 тис. га соснових люосташв, в основному сосни звичайно1, або 24 % вiд площi земель, вкритих люовою роcлиннicтю. Близько 1,5 тис. га уражеш за-сиханням сильного ступеня. У 1977 р. при деякому скороченш загально1 пло-щi оcередкiв засихання зросла з 50 %о до 65 %о площа насаджень зi cереднiм ступенем засихання за рахунок слабкого. Нaдaлi темпи засихання сповшьни-лися, а виконаний лiciвникaми значний обсяг суцшьних та вибiрковиx саш-тарних рубань зменшили, а то i лжвщували осередки ушкодження.
Нaуковцi Степового фшалу УкрНД1ЛГА та УкрНД1ЛГА нaцiлили свою дослщницьку дiяльнicть на виявлення причин цього явища та розроб-лення зaxодiв щодо пiдвищення cтiйкоcтi лiciв на пicкax. Проaнaлiзовaно кль матичш та грунтово-пдролопчш умови, вивчено вплив на стан насаджень за-солення грунтових вод та мшерального живлення з грунтових вод, густоти посадки та штенсивност зрщжування, рекреaцiйниx навантажень, люогоспо-дарських зaxодiв.
Нижньоднiпровcькi шски належать до зони пiвденного Степу, але iз 47 рокiв метеоспостережень 34 роки мали величину гiдротермiчного коефь щента (ГТК) 2 i нижче, що вщповщае умовам натвпустель Нaйбiльш посуш-ливими були 1961 р., 1975 р., 1986 р., 1987 р., 1991 р., коли ГТК не перевищу-вав значення 2,64. Звюно, що таю фактори не могли не вплинути на стан ль сових насаджень. У зв'язку з тим, що осередки засихання виникли в межах одних i тих самих елеменлв рельефу, науковими сшвроб^никами 1.М. Усць-ким (УкрНД1ЛГА) та А. А. Ориком (Степовий фшал УкрНД1ЛГА) проведенi доcлiдження з виявлення зв'язку засихання з грунтовими умовами.
У результат доcлiджень та польових вишукань нaуковцi дiйшли до висновку, що осередки засихання найбшьш розповсюджеш на грунтових рiз-новидах, яю сприяють розвитку поверхнево1 коренево1 системи. Це рiзнови-ди, що мають обмежений коренедоступний шар грунту, а саме з наявшстю похованих грунлв, cупiщaниx та пiщaниx прошарюв, оглеення.
В умовах пicкiв найбшьш впливовим чинником е вологозабезпече-шсть. Спостереження за рiвнем грунтових вод шд рiзними типами соснових насаджень i в полi ведеться з 1953 року. З того часу вiдмiченi бaгaторiчнi ко-ливання рiвня грунтових вод з максимальними значеннями в 1967-1970 рр., 1981 р., 1989 р. Але при цьому cередньорiчний рiвень поступово знижувався як шд люовими насадженнями, так i на шсках.
Наприклад, на гiдроcтaцiонaрi "Далекий Карабай" cередньорiчний рi-вень грунтово1 води пiд сосновою культурою на момент посадки в 1956 р. становив 119 см, в 1991 р. - 244 см, в 1995 р. - 300 см, в 1996 сягнув мшь мально1 позначки - 318 см, а до 2002 р. тднявся до 270 см. Таким чином, рiз-ниця мiж середшм рiчним рiвнем грунтових вод за 48 роюв становить 151 см.
Аналопчний хiд коливання рiвня грунтових вод простежено шд сосновими насадженнями на глибоководних шсках та задернiлих шсках без лiсового покриву.
У таких умовах мюцезростання було проведено два дослщи (1992-1993 рр.) з метою визначення причин засихання та розробки люогоспо-дарських заходiв для шдвищення стiйкостi соснових насаджень. Обидвi дос-лiднi дiлянки знаходяться на шсках, як на момент створення люових культур сосни звичайно! вiдносилися до близьководних з рiвнем грунтово! води до 1,5 м, що сприяло розвитку поверхнево! коренево! системи сосняюв за грун-товим типом вологозабезпечення. Вж насаджень - 42-45 роюв. Динамiка вщ-паду дерев за перюд дослiджень наведена в табл. 1.
Табл. 1. Динамша засихання сосни за роки спостереження _у досл'кдах 21.3.1 та 21.3.2_
Дос-лiд Од. ви-мЬ ру Кiлькiсть живих дерев Засохло дерев по роках Разом
19921996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
1992 2002
21.3.1 шт. 1238 919 143 96 31 21 14 11 3 319
%% 100 74,2 44,8 30,1 9,7 6,6 4,4 3,4 1,0 100
21.3.2 шт. 339 203 51 45 26 2 4 6 2 136
%% 100 59,9 37,5 33,1 19,1 1,5 2,9 4,4 1,5 100
Разом шт. 1577 1122 194 141 57 23 18 17 5 455
%% 100 71,1 42,6 31,0 12,5 5,1 4,0 3,7 1,1 100
Як видно з табл. 1, за роки спостережень засохло 28,9 % дерев вщ по-чатково! кшькость Протягом останшх роюв темпи засихання знизилися. Величина вщпаду не перевищуе природного, а дерева, що засохли, мають IV-III клас Крафта i дiаметри, нижч^ нiж середнiй дiаметр насадження. Основна частина засохлих дерев (335 шт., 73,6 %о) припадае на 1992-1997 рр. Отже з шдняттям рiвня грунтових вод у 1997 р., стан насаджень полшшився. Збшь-шився i частка дерев без ознак ослаблення. Наприклад, у дослщ 21.3.1 з 69 % у 1997 р. до 76 % у 2002 р. Майже вс випробуваш рiзноманiтнi люогоспо-дарськi заходи, що мали попередити засихання, не дали належного ефекту, окрiм iнтенсивних доглядових рубань. Так, у варiантах, де залишено 555 дерев на гектар за перюд дослщжень вщпад дорiвнюе 8,8 % (у контрольному варiантi без доглядових рубань - 52,3 %).
На глибоководних шсках, де сосновi насадження сформували кореневу систему, що пристосована до живлення за рахунок атмосферних опадiв, масового засихання не виявлено. В ослаблених насадженнях сосни звичайно! та кримсько! виникли осередки ентомошюдниюв, найбшьш розповсюджени-ми з яких е рудий сосновий трач (Neodiprion sertifer Geoffr.), звичайний сос-новий трач (Diprion pini L.), звiйниця зимова (Evetria buoliana Schiff.). Ними пошкоджеш практично вс сосновi лiсостани.
Науковцями Степового фшалу проведенi дослiдження впливу умов мюцезростання та схеми посадки на стушнь пошкодження сосни ентомош-кiдниками, зокрема звiйницi зимово!, яка завдае значно! шкоди насадженням
сосни звичайно!. Дослiдження проводились в Дослiдному лiсництвi Степово-го iм. В.М. Виноградова фiлiалi УкрНД1ЛГА, що знаходиться на Олешювсь-кiй аренi Нижньоднiпровських шсюв (Херсонська область).
Пробнi площi закладеш на варiантах дослiдiв 1ГП-1958 "Визначення оптимально! густоти посадки сосни звичайно! i кримсько! в рядових культурах на близьководних шсках" (рж закладки дослiду 1958) та 5ГП-1964 "Визначення оптимально! густоти посадки сосни звичайно! i кримсько! в рядових культурах на глибоководних шсках" (рж закладки дослщу - 1964).
Облж дерев, вражених зимовою звшницею, проводився в 2001 роцi. Критерiем слугували характернi скривлення стовбура, як утворились внасль док пошкодження гусеницею звшнищ зимово! центрального пагона. В основу дано! методики лягли результати попередшх дослщжень [8, 9], при проведет яких було з'ясовано, що в незiмкнутих культурах, а також в середит ви-сокоповнотного насадження в весняний перюд, гусiнь шкiдника заселяе бруньки верхньо! та середньо! частин крони, перевагу надае центральны вер-хнiй бруньщ, що, в свою чергу, викликае деформацiю центрального пагону.
У варiантах дослiду 1ГП-1958 зi схемою посадки: 2,5x0,5 м; 2,5x1 м; 3x0,7 м, на близьководних шсках, облжи не проводились з рiзних причин -напрямок рядiв вiдносно сторш свiту вiдрiзнявся вiд iнших варiантiв; варiант знаходився не в середиш масиву, а межував з галявиною; насадження було розладнане внаслiдок дп комплексу стовбурових шкiдникiв i дерева, що за-хосли, були вилучеш пiд час проведення санiтарного рубання.
Як видно з результата дослщжень, наведених в табл. 2, сосна кримсь-ка порiвняно з сосною звичайною, на всiх варiантах, менше пошкоджуеться звiйницею зимовою. Стiйкiсть сосни кримсько! до шюдника можна пояснити тшьки !! видовою особливiстю.
Табл. 2. Частка дерев, вражених звшницею зимовою на глибоководних та
близьководних тсках
Схема посадки Площа живлення 1-го дерева, м2 Частка дерев, вражених звшницею зимовою
Глибоководт тски Близьководт тски
сосна звичайна сосна кримська сосна звичайна сосна кримська
2,5 х 0,3 м 0,75 12,3 0,6 58 9,5
2,5 х 0,5 м 1,25 24 3,5 - -
2,5 х 1 м 2,5 40 7 - -
3 х 0,5 м 1,5 19 4,3 88 26,5
3 х 0,7 м 2,1 25,6 6,3 - -
3 х 1 м 3 26,5 8 73,6 32,5
На глибоководних шсках коренева система сосни не сягае грунтових вод i !! рют повшстю залежить вiд атмосферних опадiв. На дшянках, де зрос-тае сосна кримська, чггко простежуеться закономiрнiсть мiж площею жив-лення одного дерева та вщсотком вражених дерев. Зрозумшо, що площа жив-лення пов'язана з густотою посадки, чим менша площа живлення, тим бiльша кшьюсть дерев, висаджених на одиницю плошд. Щiльнiсть, в свою чергу, впливае на зiмкнення лiсових культур, на режим освгглення в насадженнi.
Порiвнюючи насадження створенi на глибоководних та близьковод-них пiсках, виявляемо суттеву рiзницю в пошкодженнi для кожного з видiв сосен, що дае нам право говорити про те, що завдяки вщсутност залежностi насаджень вщ коливання рiвня грунтових вод бшьшу стiйкiсть до шкiдника мають насадження, що зростають на глибоководних шсках.
Дефiцит вологи настае саме в перюд з низьким рiвнем грунтових вод, що в свою чергу викликае погiршення фiзiологiчного стану, особливо на близьководних шсках (малий низький тиск живицi, скидаеться хвоя минулих роюв) i як результат понижуеться стшкють до заселення звшнищ зимово!
Обставини, визванi широкомасштабним засиханням лiсiв, а також ль совими пожежами, змусили лiсiвникiв скоротити обсяг рубок догляду за ль сом i придiляти основну увагу санiтарним рубкам, влаштуванню протипо-жежних розривiв (табл. 4).
Табл. 4. Порiвняння розрахунковоКл^оЫки базового л^овпорядкування _(1995) з фактичною (2002 р.)_
Види рубок Проект 1995 р.) Виконано в 2002 р.
площа, га маса лжввдн., тис. м3 площа, га маса лшввдн., 3 тис. м
Рубки, пов'язат з ведениям лшового господарства - Разом 2444 53,77 804 15,76
1з них: догляд в молодняках 319 1,49 138 0,34
прор1джування 2027 49,67 377 6,65
прохвдт 98 2,61 289 8,77
2. шш1 види рубок, пов'язаних з веден-ням лшового господарства - Разом * 1370 77,23
в т.ч.: виб1рков1 сан. рубки 538 6,81
суцшьт сан. рубки 684 55,58
лшоввдновт рубки 148 14,84
3. Розрубка протипожежних розрив1в 174 15,09
Примггка: * - немае даних
Обсяги рубок догляду, проведених в 2002 рощ становлять 32,9 % вщ розрахункових, встановлених базовим люовпорядкуванням на 1.01.1995 р., 6,1 % по вщношенню до насаджень, в яких зволжання з проведенням рубок догляду може привести до негативних змш, та 98,1 % вщ узгодженого плану при проведенш безперервного люовпорядкування.
Таким чином, стан лiсiв на Нижньодншровських шсках слщ вважати незадовшьним, лiсовi ценози шд впливом стресових чинникiв знаходяться в нестшкому станi. Це пiдтверджуеться i даними Державного лiсового кадастру на 1.01.2002 р. За перюд з 1996 р. по 2002 р. площа вкритих люовою рослин-шстю земель скоротилася на 1,9 тис. га, збшьшилася площа згарищ на 0,3 тис.
3 1
га, зрубiв на 3,5 тис. га. Разом з тим, збшьшилася з 3,0 до 3,1 м -га середня змша запасу по хвойних породах, а !х середнш запас на 1 га зрю з 85 м до 107 м , що пояснюеться змшою вшово! структури соснових насаджень.
Наукова дiяльнiсть Степового фiлiалу останнi роки нащлена на роз-роблення науково-обгрунтованих заходiв якi вiдповiдатимуть ре^заци су-
часно1 люово! полiтики нашо! держави з урахуванням регюнальних особли-востей ведення люового господарства. Основне питання - це розробка кон-цепцiï степового лiсiвництва з обгрунтуванням принципiв i методiв люовщ-новлення та лiсорозведення.
Лггература
1. Висоцький Г.Н. Вопросы освоения Нижнеднепровских арен. - Бюллетень ВАС-ХНИЛ, 1936, № 4, С. 13-18.
2. Гаврилов Б.И. Принципы и методы закрепления Нижнеднепровских песков/ По вопросам развития лесоразведения в Укр. ССР: Тр. Респ. конф. - К.: Изд-во АН УССР, 1952. - С. 14-19.
3. Гаэль А.Г. Облесение бугристых песков засушливых областей. - М. : Географиз-дат, 1952. - 219 с.
4. Костомаров В.М., Флоровский А.М. Пески УССР, их закрепление и хозяйственное освоение. - К.: Изд-во АН УССР, 1953. - 64 с.
5. Скалоухов П.И. Опыт облесения Нижнеднепровских песков. - М.-Л.: Гослесбу-миздат, 1953. - 86 с.
6. Виноградов В.Н. Гидрологический режим Нижнеднепровских песков в связи с их освоением// Доклады ВАСХНИЛ. - М.: Изд-во ВАСХНИЛ, 1973. - С. 37-41.
7. Виноградов В.Н. К водному режиму Нижнеднепровских песков. - Науч. тр. Нижнеднепровской НИС. - К.: Гослесхозиздат УССР, 1963. - С. 3-25.
8. Тарасенко И.М. Некоторые особенности развития побеговьюна зимующего в сосновых культурах на Нижнеднепровских песках// Облесение и сельскохозяйственное использование Нижнеднепровских песков: Научные труды. - К.: Гос. изд-во с.-х. лит-ры УССР. -1963, вып. Х. - С. 139-143.
9. Безвесшьний В.О., Назаренко С.В. Особливосп осередюв пагонов'юна зимуючо-го в соснових насадженнях Нижньодншровських тсюв// Зб. "Тавршський наук. вюник". -Херсон. - 1996, вип. 1, част. 3. - С. 649._
УДК 630*181.426:630*15 Ст. наук. ствроб. 1.М. Шейгас, канд. с.-г. наук;
тж. сект. мисливствознавства М.1. Шейгас - Степовий фiлiал УкрНД1ЛГА
ТИПИ МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ, ЩО МАКСИМАЛЬНО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ КОРМОВ1 ТА ЗАХИСН1 УМОВИ ПРОЖИВАННЯ ДИКИХ ТВАРИН-Ф1ТОФАГ1В В УМОВАХ П1ВДЕННОГО СТЕПУ УКРА1НИ
Розглядаеться класифшащя мисливських упдь зпдно боштетсв у межах Степо-во'1 (твденно!) природно'1 зони Украши. Наведет приклади титв мисливських упдь, що е найбшьш оптимальними для проживання популяцiй ратичних. Вiдмiченi чин-ники, що можуть знизити або тдвищити клас бонiтету мисливських угiдь.
Ключов1 слова: тип мисливських угiдь, клас боштету мисливських угiдь, оптимальна чисельнють мисливських тварин, оптимальна щшьшсгь мисливських тварин.
Senior scientific employee 1.М. Sheigas; eng. sector of hunting economy M.I. Sheigas - Steppe Branch of URIF&FM
Types hunting lands, which as much as possible provide fodder and protective conditions of residing wild herbivorous animal in conditions of
Southern steppe of Ukraine
The classification hunting lands is considered (examined) agrees with a class quality in borders of a Steppe (southern) zone of Ukraine. The examples of types hunting lands are
