CC BY
12
Табл. Урожайшсть винограду тд захистом лшових насаджень _в умовах tрунтового рпномантгтя Нижньоднтров'я_
о Вар1 анти
и н 2Н 5Н 10Н 15Н 20Н 25Н1
о & « о с Захисне насадження Урожай Урожай Урожай Урожай Урожай Урожай
га £ га £ га £ га £ га £ га £
о о о г/ц о о о о о
и о д о д о д о д о д о д
АФ "Бшо-зерсь-кий" Тополя 25 роюв 2 ряди, висота 24 м, ширина 600 м+ яблуня, абрикоса, шовковиця 1 ряд, повнота 0.6 ажурна 125,8 114,0 124,7 110,6 125,0 110,9 119,1 105,6 112,7 0 о 1 1
ВАТ "Ра- дуж-ний" Акащя бша 45 роюв, висота 15,3 м, 5 ряд1в, ширина 20 м, повнота 0.7, ажурна, змшюеть-ся в сторону щшьно! 44,4 113,0 44,8 115,1 41,8 107,7 40,8 105,9 38,8 99,0 38,1 0 о
ВАТ "Цю-рупин- Масив люу. Акащя бь ла 65 роюв, висота 15 м, тип люу С1, пов- 76,1 4 70,0 65,2 58,3 58,6 61,2 0 о
ський" нота 0.4
повпря та швидюсть виру, збшьшують вологiсть повiтря та грунту. Позитивна дiя захисних насаджень розповсюджуеться на всю площу, але особливо ефективно дie на вщстат до 20Н, що шдтверджуеться зростанням уро-жайностi виноградникiв вщ 3-9 % на родючих грунтах до 6-16 % на малопродуктивна шщаних.
Лiтература
1. Агафонов М.Ф. Стан та перспективы розвитку сад1вницгва, виноградарства та вино-робства в Укра'ш// Сад, виноград 1 вино Украши. - 2004, № 5. - С. 4.
2. Власов В.А. Агроеколопя сталого розвитку виноградарства// Вюник аграрно! науки. - 2002, № 11. - С. 57-58.
3. Авидзба А.М. Зависимость продуктивности винограда от природных условий// Виноградарство и виноделие. - 2003, т. 34. - 40 с.
4. Методические рекомендации агротехнических исследований в виноградарстве. - Ялта, 2002. - 240 с.
5. Амирджанов А.Г. Методы оценки продуктивности виноградников с основами программирования урожая. - Кишинев: Штнца, 1992. - С. 7-21.
6. Менчер Э.М., Земшман А.Я. Основы планирования эксперимента с элементами математической статистики в исследованиях по виноградарству. - Кишинев, 1986. - 237 с.
УДК 630*425 В.1. Фомт, Т.П. Вовк - Степовий м. В.М. Виноградова
фт1ал УкрНД1ЛГА
Д1СВ1СТЬ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ Л1С1В У ХЕРСОНСЬК1Й ОБЛАСТ1
Проанал1зовано змши стану лшв Херсонсько!' обласп та чинниюв впливу на нього за даними мошторингу першого р1вня 2004-05 рр.
Ключов1 слова: мошторинг люу, стан насаджень, причини дефол1ацп.
1 контроль
36
Збiрник науково-техшчних праць
V.I. Fomin, T.P. Vovk - Steppe Branch named after V.N. Vinogradov of the URIFFM The present state of ecological monitoring of forests in Kherson region
The changes of the state of forests in Kherson region and some factors of influence on it according to the monitoring of the first level in 2004-05 have been analyzed.
Keywords: monitoring of the forests, state of plantations, reasons of defoliation.
Ведення люового господарства Укра!ни базуеться на шформацп про динамжу кшьюсного та яюсного стану люового фонду держави. 1ншими словами, iсторiя розвитку люового господарства пов'язана з веденням спещашзо-ваного мошторингу лiсiв на основi даних люовпорядкування, рiзних видiв дослщжень та обстежень. Починаючи з 1989 року, в Укра!ш ведуться спосте-реження за станом лiсiв у межах европейсько! програми мошторингу ICP Forests. Необхщшсть таких робгт передбачена Лiсовим кодексом Укра!ни (1994), Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 391 вiд 30 березня 1998 року про затвердження "Положення про державну систему мошторингу довкшля", рядом шших документiв.
У держлiсфондi Херсонсько! областi у перюд 1997-98 рр. науковцями Степового фшалу УкрНД1ЛГА започатковано мережу з одинадцяти дшянок монiторингу лiсу першого (екстенсивного) рiвня, узгоджену з вимогами ви-щевказано! програми. У 2003 р. спещашстами "Укрдержлiспроекту" закладе-но ще 21 дiлянку монiторингу. Таким чином, спостереження ведуться ш,орiч-но на 32 дшянках iз загальною кшьюстю облiкових дерев 791 шт. (2005 р.), що дае змогу отримати оперативну iнформацiю про часову та просторову ди-намiку стану лiсiв областi та визначити територiю, на якш вiдбуваються ю-тотнi змши стану лiсiв. З цiею метою на кожнш з дiлянок визначаеться з пев-ним рiвнем достовiрностi ряд параметрiв, що слугують шдикаторами стану лiсових насаджень та стутнь вiдхилення !х вiд норми. Проведення облтв i спостережень регламентуються методичними рекомендащями з монiторингу лiсiв Укра!ни першого рiвня (Харкiв, 2001). Додатковою iнформацiею для аналiзу е вщомосп про забруднення атмосферного повiтря, метеодаш, звiтнi матерiали лiсогосподарських пiдприемств, саштарш огляди та iн.
У цш роботi ми спробували оцiнити мониторинг як джерело оперативно! шформацп про стан люових насаджень. На одну дшянку монiторингу в област припадае 2,6 тис. га вкритих люовою рослиннiстю земель, що цшком достатньо для отримання достовiрних даних. Сшввщношення кiлькостi обль кових дерев iз площею насаджень даного виду наведено в табл. 1. Зпдно з доведеною методикою, щорiчно визначаеться стутнь дефолiацi! (втрата хво!, листя) верхньо! третини та решти крони облшових дерев, дехромацiя (змiна кольору листово! маси), щiльнiсть крон, а також вж хво!, ступiнь плодоно-шення, ушкодження ентомошкiдниками та хворобами люу.
За даними облiкiв i спостережень, якi ведуться на дшянках мониторингу, закладених Степовим фшалом, можна зробити висновок, що, починаючи з 1999 року, стан соснових насаджень досить стабшьний. Про це свiдчить низький вщсоток дерев iз середньою та сильною дефолiацiею верхньо! третини крони (в межах 11,7-18,5 % у сосни звичайно! та 0,7-0,8 % у сосни кримсь-ко!). Розширення мережi дшянок мошторингу дае можливють бiльш повно
оцiнити стан насаджень. З табл. 1 видно, що серед хвойних переважна кшь-юсть дерев iз вiдсутньою та слабкою дефолiащею крон. У 2005 рощ вiдмiче-но деяке попршення стану сосни звичайно! та рiзке пiдвищення дефолiаци крон сосни кримсько! порiвняно з 2004 р. Вщсоток облiкових дерев останньо! iз середньою та сильною дефолiащею верхньо! третини крони зрю з 18,4 % до 31,6 %, а крони в цшому - з 27 % до 63,5 %. Традицшно дефолiацiя нижньо! частини крон значно вища, нiж верхньо! третини. Це пояснюеться меншим ступенем освоення затшених гiлок, що цiлком природно у зiмкнутих насадженнях.
Табл. 1. Розподт облжових дерев на дтянках мотторингу першого р1вня за _класами дефольаци крон (шт.) Херсонська область, 2004-05 рр._
Деревна порода Площа насаджень даного виду, тис. га Кшьшсть облшових дерев, шт. Класи дефол1аци (чисельник - верхня третина крони, знаменник - крона в цшому)
нем (0-1 - 0 0 %) слабка - 1 (11-25 %) середня - 2 (26-60 %) сильна - 3 (61-99 %)
2004 2005 2004 2005 2004 2005 2004 2005 2004 2005
Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) 30,6 313 334 131 8 117 4 120 164 147 198 61 140 67 130 1 1 3 2
Сосна кримська (Pinus pallasiana Lamb.) 29,1 267 266 159 16 61 4 59 179 121 93 45 66 79 160 4 6 5 9
Дуб звичайний (Quercus robur L.) 1,4 31 31 9 6 7 2 22 23 24 27 2 2
Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) 0,1 10 10 6 2 3 8 7 7 1 2 1 3
Ясен зелений (F.viridis Mich.) 0,9 3 3 3 2 1 2 1 2 1
В'яз дрiбнолис-тий (Ulmus pinna-toramosa Dieck.) 0,9 22 22 1 15 12 17 7 6 10 5 15
Акацiя бiла (Robinia pseudoacacia L.) 11,4 125 125 8 3 9 5 94 90 85 77 23 32 31 43
Разом 74,4 771 791 296 24 180 8 203 362 292 307 238 334 275 405 34 51 44 71
У %% 100 100 100 100 38,4 3,1 22,7 1,0 26,3 47,0 36,9 38,8 30,9 43,3 34,8 51,2 44 6,6 5,6 9,0
Значно вищий стушнь дефолiацil мають крони листяних дерев, особливо в'яза дрiбнолистого, акаци бшо!, дуба звичайного.
Загалом, протягом року за рахунок дерев iз ступенем дефолiацil 0-10 %, збшьшилася кiлькiсть слабкодефольованих на 10,6 %, середньодефольованих -на 3,9 % та сильнодефольованих - на 1,2 %. Бшьш детально цi змши видно при розподiлi ступеня дефолiацil за 10 % класами, що наведено в табл. 2.
Як видно з табл. 2, порiвняно з 2004 роком розширився дiапазон вщ-сотку дефолiацil сосни звичайно! та збiльшилась кiлькiсть дерев з утратою хво! вище, нiж 20 %. У сосш кримськiй ютотш змiни вiдбулися в межах дефо-лiацil 31-70 %. Середньозважений клас дефолiацil зрiс з 23,7 % до 31,3 %. Ос-
38
Збiрник науково-технiчних праць
таннш показник 3pic за вЫма деревними породами, що свiдчить про попр-шення стану лiсoвих насаджень Херсонщини у 2005 poцi.
Табл. 2. Розподт облшових дерев за 10 % класами дефолiацli крон в цтому, шт.
Херсонська область, 2004-05 рр.
Порода Р1к | от-о 11-20 Ц 21-30 Ц 0 3 0 in 41 0 мр 51 0 61 0 00 71 81 Разом Середнш зважений, %
Сосна звичайна 2004 8 109 120 53 17 5 1 313 24,4
2005 4 114 137 56 14 7 2 334 24,8
Сосна кримська 2004 16 115 83 22 11 14 3 3 267 23,7
2005 4 31 114 63 29 16 7 2 266 31,3
Дуб звичайний 2004 2 4 14 4 5 2 31 38,9
2005 8 8 9 4 2 31 39,8
Ясен звичайний 2004 5 4 1 10 21,0
2005 3 5 1 1 10 25,0
Ясен зелений 2004 2 1 3 21,7
2005 1 1 1 3 25,0
В'яз др1бнолистий 2004 2 10 7 3 22 61,4
2005 7 12 2 1 22 63,6
Акащя бша 2004 1 10 24 27 31 21 10 1 125 49,8
2005 1 11 10 28 32 29 12 2 125 52,9
Розглянемо причини, що впливають на стан облжових дерев на дшян-ках мошторингу. Спостереження, що ведуть з 1997 року, не виявили взаемо-зв'язку мiж обсягами промислових емiсiй у повггря i ступенем дефолiаци крон. Основнi причини дефолiацil, зафiксовано у польових картках у 2005 ро-цi, наведено в табл. 3.
Табл. 3. Розподт облшових дерев за причинами ушкодження. _Херсонська область, 2005 р._
Види ушкоджень Кшьшсть ушкоджених дерев, шт. Разом
Сосна зв. Сосна кр. Дуб зв. Ясен зв. Ясен зел. В'яз др1бно-листий Ака-щя бша шт. %
Ентомопошкодження 7 3 2 3 1 48 64 33,7
Стовбуров1 шквдники 1 7 1 3 12 6,3
Фтгозахворювання хво!, листя 56 4 60 31,6
Зламат гшки (стголам) 1 2 1 4 2,1
Всихання верх1вки 1 19 29 49 25,8
Пожеж1 1 1 0,5
Разом 10 56 16 4 3 23 78 190 100
Основними причинами дефoлiацil крон сосни звичайно! е ентомошюд-ники, зокрема рудий сосновий пильщик (Neodiprion sertifer Geoffr.) - 7 випад-KiB, вiдмиpання веpхiвки, ушкоджено! пагонов'юном зимуючим (Evetria buoli-ana Schiff.) - один випадок, стoвбуpoвi шюдники та снiгoлам другий випадок. Тpивалi посухи протягом вегетацiйнoгo перюду 2005 року зневоднили коре-недоступний шар грунту. Значення гiдpoтеpмiчнoгo коефщенту (ГТК) за цей час за даними метеостанцш Степового фiлiалу, Бестер та Каховки становить
Haцioнaльний л^тех^чний унiверcитет yKpaÏHi
вiдповiдно 0,372, 0,512 та 0,537 (значення ГТК = 0,5 вщповщае швшчнш ме-жi напiвпустелi). У серпнi-вереснi волопсть грунту 0,53-0,80 % сягала глиби-ни 60 см. Внаслiдок цього на сосш звичайнiй почала вщмирати xвоя другого та третього року, що шдвищило ступiнь дефолiацiï.
Причиною рiзкого погiршення стану сосни кримсько!" е асоцiйований розвиток двоx видiв ретизмовиx грибiв Cyclaneusma minus (Butin) Di Cosmo та Lophodermium pinastri Chevall. Наслщком e зниження вщсотку дерев iз вщ-сутньою та слабкою дефолiацieю у верxнiй третиш крони з 81,6 % у 2004 р. до 68,4 % у 2005 р., а крони в цшому з 73 % до 36,5 %. На дубi звичайному зафжсовано ураження борошнистою росою, стовбуровими шюдниками. Ясени уражеш американським бшим метеликом (Hyphanthria cunea Drury.). В'яз дрiбнолистий суxовершинить i мае ознаки ушкодження голландською xворо-бою. Aкацiя бiла теж суxовершинить через те, що за вшом належить до пе-рестiйниx насаджень. Спостереженнями 2005 року на 48 дереваx акаци бшо1' (38,4 % вщ загально1' кiлькостi) виявлено розвиток осередку мшуючо1' молi (Parectora robiniella (Clemens)).
Таким чином, мошторинг лiсу дае досить ч^ку уяву про стан насаджень у динамщ, дае змогу своечасно виявити осередки шюдниюв та xвороб. Для порiвняння: фiтозаxворюванням Шютте сосни кримсько1' за даними мош-торингу оxоплено 21 % облiковиx дерев, за даними базового люовпорядку-вання 2005 року 8367 га, тобто 28,8 %.
Висвдвки. Екологiчний мошторинг першого рiвня, що ведуть у Хер-сонськiй областi дае змогу мати оперативну достовiрну iнформацiю про стан люовж насаджень, виявляти основш причини погiршення його, сприяе своечасному впровадженню заxодiв щодо оздоровлення люовж ценозiв.
УДК 630*232:630*416.16 В.В. Шевчук, В.1. Фомт -
Степовий ¡м. В.М. Виноградова фт1ал УкрНД1ЛГА
ОСНОВН1 1НДИКАТОРИ СТАНУ Л1С1В НА НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ П1СКАХ
Проаналiзовано основнi причини, що впливають на захиснi функцп лiсових насаджень на Нижньодншровських пiщаних аренах. Визнана необхiднiсть розробити нову концепщю степового лiсiвництва.
Ключов1 слова: iндикатори стану, лiсове господарство, захисш функцii.
V.V. Shevchuk, V.I. Fomin - Steppe Branch named after V.N. Vinogradov
of the URIFFM
The main indicators of condition of forests on the Low Dnieper sands
The main causes which affect the protective functions of afforestation on the Low Dnieper sands arenas have been analyzed. The necessity of working out the new conception of the steppe forestry been determined.
Keywords: the indicator of condition, forestry, protective functions.
Лю e невщ'емною i важливою частиною природних ландшаф^в, основ-ним стабшзуючим елементом iхнього стшкого розвитку. Яскравим прикла-
40
36i|)iiiiK нaукoвo-технiчних iipain»
