CC BY
16
2. Браславская Т.Ю. Экологический анализ флоры пойменных местностей Нерус-со-Деснянского Полесья на примере поймы р. Нерусса// Сукцессионные процессы в заповедниках и проблемы сохранения биологического разнообразия. - СПб.: РБО, 1999. - С. 218-233.
3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1964. - 388 с.
4. Гроздов Б.В. Леса Брянской области// Леса СССР, том 2. - М.: Наука, 1966. - С. 257-276.
5. Усов Н.М., Хитрова В.Н. Краткие сведения об особенно важных из наших рек// Природа Орловского края. - Орел: Труд, 1925. - С. 210-213.
УДК 630*425 В.1. Фомт, Т.П. Вовк - Степовий фiлiал УкрНД1ЛГА
м. В.М. Виноградова
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕНИЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ Л1С1В НА НИЖНЬОДНШРОВСЬКИХ П1СКАХ
Подано результати дослщжень на постшних пунктах мошторингу лiсiв Хер-сонсько! обласп, що дозволить одержати оперативну шформащю про стан лiсiв Нижньодшпров'я, виявити стрес-фактори та !х вплив на стшкють люових екосистем.
Ключов1 слова: монiторинг лiсу, сосновi насадження, дефолiацiя.
V.I. Fomin, T.P. Vovk - Steppe Branch named after V.M. Vinogradov of the URIF&FM
The peculiarities of doing ecological monitoring of the forests on low
Dnieper sand
This article provides the results of the research in the constant areas of monitoring of forests in Kherson region. It will favour to get operative information of the dew Dnieper forests' condition, to ferid out some stress factors and there influence on the stability of forests' ecosystems.
Keywords: monitoring of forests, pine plantations, defoliation.
Херсонська область за р1внем люозабезпеченост вщноситься до л1со-дефщитного району Украши. За даними Державного люового кадастру, на 1.01.2002 р. загальна площа земельних дшянок люового фонду област стано-вить 217,2 тис. га, вкрит люовою рослиншстю земл1 - 134,9 тис. га. Люис-тють територп - 4,7 %. У межах державного люового фонду (166,8 тис. га), який вщноситься до лшв першо! групи, переважають протиерозшш люи (74,4 %), а також люи зелених зон навколо населених пунклв (25,2 %).
Л1сов1 насадження розташоваш по обласп вкрай нер1вном1рно. Бшьша частина !х мае штучне походження i зосереджена на шщаних аренах, як простяглися по лiвобережжю р. Дншро вiд Каховки до Чорного моря на 150 км. Основною люоутворюючою породою тут е сосна звичайна (Pinus sil-vestris L.). Ii насадження мають площу 34,6 тис. га, середнiй вiк яких 33 роки, середнш клас бонiтету - 2.5, середня повнота - 0.78, середнш запас -
3 1 3 1
100 м -га , середня змша запасу - 3,3 м -га . Другою за розповсюджешстю деревна порода е сосна кримська (Pinus pallasiana Lamb.), яка займае площу 26,4 тис. га, мае середнш вш 22 роки, середнш клас боттету - 3.0, середню повноту - 0.74, середнш запас - 60 м -га- , середню змшу запасу - 2,2 м -га- .
На бшьш родючих землях та по межах шщаних арен зростае акащя бь ла (Robinia pseudoacacia L.) - 5,5 тис. га 69 % з них стш\ш та пер естшш насадження, що мають середню повноту 0.72, середнш запас - 123 м -га- .
В улоговинах серед шщаних кучугур або у зниженнях серед псамоф^-них стешв невеликими за площею колками зростае ендемiчний вид Нижньо-го Придншров'я - береза днiпровська (Betula borysthenica Klok.), який включений до Червоно! книги Укра!ни.
У долит рiчки Днiпра, що перетинае Херсонську область i дшить !! на двi частини - правобережну i лiвобережну - сформувався своерiдний комплекс люово! та чагарниково! (вербняки, осоюрники, вiльшаники), а також лучно! та водно-болотно! рослинностi. Деревнi породи представлен вербою бiлою (Salix alba L.), на бiльш пiдвищених мюцях - осокорем (Populus nig-ra L.) з домшкою клена ясенелистого (Acer negundo L.), в'яза гладенького (Ulmus laevis L.). На притерасних зниженнях та зрщка у зниженнях на тща-них арених зустрiчаються деревостани вiльхи чорно! (Alnus glutinosa L.). На спецiально намитих серед плавень островах висаджено пбридш види тополь.
На правобережжi Днiпра лiсовi насадження зростають по яругах та балках. В основному це бшоакащев^ дубов^ кленовi та в,язовi насадження.
Лiсовi ценози, особливо на шщаних аренах, перебувають у вкрай нес-тiйкому станi. Основними причинами цього явища е досить жорсткi грунто-во-клiматичнi умови, нестабiльний гiдрологiчний режим, еколопчний стан довкiлля. У таких умовах ведення люового господарства важливо мати опе-ративну iнформацiю про динамшу стану лiсiв, своечасно виявляти чинники, як негативно впливають на них та тенденци розвитку люових ценозiв, що дозволить виявити проблеми до того, як вони стануть люовою патолопею, прийняти виважений напрямок люогосподарсько! дiяльностi.
Одним iз засобiв, що дозволить вирiшити цi проблеми е оргашзащя системи екологiчного люового монiторингу. У нашiй кра!нi таю роботи розпо-чалися з 1989 року галузевими науково-дослiдними iнститутами Держкомлю-гомпу Укра!ни розробкою наукових та методичних основ монiторингу лiсу. Станом на 1.01.1998 року була створена мережа з 268 постшних дшянок мош-торингу, якi охоплювали 15 адмшютративних областей i республiку Крим. У 2000 рощ Укра!нським науково-дослщним iнститутом лiсового господарства та агролюомелюраци (УкрНД1ЛГА) та мережею його дослщних станцiй ощне-но стан 1853 облжових дерев на 76 дшянках у межах п'яти адмiнiстративних областей, розташованих у схiднiй та швденнш частинi держави [1].
У Херсонськш областi питаннями екологiчного монiторингу люу займаеться Степовий фiлiал УкрНД1ЛГА з 1997 р. Тут започаткована мережа дшянок за вимогами, гармошзованими з Мiжнародною Спшьною Програмою монiторингу лiсiв - ICP Forests, та вщпрацьовуеться методика монiторингу з урахуванням регюнальних особливостей.
Для органiзацi! дiлянок мониторингу в регiонi базовою е транснащ-ональна мережа з розмiром сторш квадратiв 16*16 км. Внаслiдок нерiвномiр-ного розташування лiсових урочищ, з 220 вершин квадра^в у Херсонськш област тiльки 11 точок сумютилися з дiлянками деревостанiв. Вони охопили 46,2 тис. га соснових насаджень у вщ до 60 роюв на територи Цюрупинсько-го, Великокопашвського, Голопристанського та Збур'!вського ДЛМГ об'ед-нання мХерсонлiсм. Отже, до особливостей ведення мониторингу лiсiв у регь
он1 можна в1днести нер1вном1рне розташування лхсових урочищ - на п1щаних аренах масивш насадження з перевагою сосни, у заплав1 - вербов1, на ярах та балках - бшоакащев1 та шш1 твердолистяш породи. У результат! мережа пун-кпв 16*16 км охопила тшьки шщаш арени. Необхщно або згущувати Ытку до 4*4 км, а це викличе додатков1 затрати, або застосовувати шшу методику визначення мюць закладки дшянок мониторингу першого р1вня.
Методикою передбачена щор1чна ощнка ступеня дефол1аци (втрати хво!), дехромаци (змша кольору хво!), а також шдльност! крони. Окр1м того, ощнюеться стушнь плодоношення, пошкодження ентомошюдниками, визна-чаеться вж хво! та деяк таксацшш показники, динамжа трав'яного покриву за видовим складом та проективним покриттям. Одночасно збираеться шфор-мащя про обсяги люогосподарських заход1в, виконаних у поточному рощ державними люогосподарськими шдприемствами, даш про л1сов1 пожеж! та стихшт лиха, наявшсть осередюв ентомошюдниюв, метеодаш по Херсону, с. Бехтери Голопристанського району та метеомайданчику Степового фшалу. В обласному статуправлшш отримуемо даш про джерела та обсяги забруд-нення атмосферного повггря в межах область Результати спостережень над-силаються до координащйного центру в УкрНД1ЛГА.
Проблемою е ощнювання дехромаци крон сосни, особливо звичайно!. Моза!'чшсть люорослинних умов у межах одного таксащйного видшу, пов'язана з рельефом мюцевосл, стала причиною р1зного стану хво!. На вершинах горб1в хвоя коротша, мае матовий вщтшок, а поруч, у понизз1, висота дерев бшьша, хвоя мае звичайш розм1ри та кол1р. Але стшюсть дерев, що зростають на пагорбах вища, шж у пониззях - вони менше потерпають вщ змши пдролопчного режиму. Щор1чно ощнюванню шдлягають крони 162 облжових дерев сосни звичайно! та 133 дерев сосни кримсько!. Трива-лють спостережень (1997-2002 рр.) невелика, але дозволяе зробити певш вис-новки, викладеш нижче.
Стушнь забруднення атмосферного повггря област характеризуеться як тдвищений [2, 3]. Загалом в област нал1чуеться близько 300 шдприемств, щор1чш викиди яких становлять у середньому 13,6 тис. т на рж. За останню п'ятир1чку простежувалася тенденщя до деякого зниження обсяпв викид1в вщ стащонарних джерел, при зростанш викид1в вщ пересувних (табл. 1).
Табл. 1. Динамжа викидiв забруднюючих речовин по Херсонськш области (тис. т)
Показник 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р.
Загальна кшьшсть викид1в 65,3 58,6 65,4 68,4 51,5
Вщ стащонарних джерел 20,5 15,9 10,3 11,6 10,1
Вщ пересувних джерел 44,8 42,7 55,1 56,8 41,4
Викиди забруднюючих речовин стащонарними джерелами у середньому становлять 28,4 % вщ загального обсягу. Основш забруднювач1 повггря зо-середжет в обласному центр! - АТ "Херсоннафтопереробка", що дае бшьше половини викид1в по област1, Херсонський суднобуд1вельний завод, заводи бу-д1вельних матер1ал1в, побутовий комплекс, комунальш тдприемства, шляхо-во-експлуатацшш дшьнищ. Через низький р1вень обладнання шдприемств пи-
логазоочисними установками тшьки 22 % забруднюючих речовин, що викида-ються в атмосферне повпря, уловлюються та знешкоджуються.
Останш роки в атмосферному повiтрi област визначена присутнiсть десяти головних речовин-забруднювачiв, таких як: пил, окисел вуглецю, окисли азоту, сiрководень, формальдегiд, фенол, Ырчистий газ, вуглеводнi, тощо. Наприклад у 2000 р. з 11,6 тис. т забруднюючих речовин, викинутих стащонарними джерелами в атмосферне повпря, 1,0 тис. т становлять тверд^ 10,6 тис. т - газоподiбнi та рщю, з них Ырчистого ангiдриду 2,3 тис. т, окислу вуглецю - 1,6 тис. т, окислу азоту 1,1 тис. т.
Безумовний вплив на еколопчний стан област також мають промис-ловi центри сусiднiх областей, розташованих по межi з Херсонщиною, яка у середиш рази вiтрiв. Це Запорiзькi ДРЕС та АЕС, хiмiчнi виробництва в Ар-мянську та Красноперекопську АР Крим, Микола!вський глиноземний завод. Лiсовi насадження, за спостереженнями багатьох вчених, здатш реагувати на довгостроковий сумарний вплив забруднення повггря i можуть слугувати фь тоiндикаторами еколопчного стану довкiлля.
Але у зош Нижньоднiпровських лiсiв е також сво! чинники, що впли-вають на стан насаджень. Це, насамперед, бщш грунти - переважають типи умов мюцезростання А1-А0, посушливий клiмат з нерiвномiрним розподiлом опадiв протягом року. До 25 % загально! плошд пiщаних арен на час !х заль сення вiдносилися до близьководних пiскiв, де рiвень грунтово! води стано-вить 1,5 м i менше. Це сприяло формуванню поверхнево! коренево! системи соснякiв, що насаджувалися сотнями гектарiв. Наприкiнцi минулого столптя рiзке падiння рiвня грунтових вод на 1,5 м i бшьше стало причиною засихан-ня соснових насаджень на площд до 17 тис. га. На цей час процес засихання стабшзувався, проте ослаблеш лiсовi насадження стали об'ектом масового розповсюдження ентомошкiдникiв.
Дiлянки монiторингу, закладеш Степовим фiлiалом охоплюють як близьководш, так i глибоководнi пiски. Результати спостережень за станом крон облжових дерев наведет в табл. 2, 3.
Табл. 2. Динамша дефолiацli крон сосни звичайно'1 на пунктах мошторингу лшв
ХерсонськоХ областi, %
Клас дефол1аци 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р.
0- немае (0-10 %) 34,8 19,8 34,6 48,8 46,3 54,3
1- слабка (11-25 %) 29,7 38,3 46,9 32,7 35,2 34,0
2- середня (26-60 %) 31,9 35,8 12,4 14,2 13,0 10,5
3- сильна (>60 %) 3,6 3,1 6,1 4,3 5,5 1,2
Разом 100 100 100 100 100 100
З них: 2 + 3 35,5 41,9 18,5 18,5 18,5 11,7
Як видно з табл. 2-3 протягом останшх роюв стан соснових насаджень досить стабшьний. Вщповщно до критерив оцшки стану крон, прийнятих в ICP Forests, дефолiацiя менше 25 % не вважаеться показником попршення стану дерев, оскшьки вона перебувае в межах природного вардавання фгго-маси крони [4]. У сосни звичайно! цей показник найбшьшого значення сягав у 1998 р, шсля чого кшьюсть дерев зi ступенем дефолiаци бшьше вщ 25 %
знижуеться. У сосни кримсько! практично Bei облiковi дерева мають дефоль ащю менше вiд 25 %, що шдтверджуе !! пристосованiсть до мюцевих люорос-линних умов. Наявнiсть середньо- та сильнодефольованих дерев сосни зви-чайно! е наслiдком пошкодження ентомошюдниками - рудим сосновим пильщиком (Neodiprion sevtifer Geoffr.), пагов'юном зимуючим (Evetria buoliana Schiff.), а також засиханням, пов'язаним 3i зниженням рiвня грунтових вод у 1990-96 рр.
Табл. 3. Динам'ка дефол'ац'Х крон сосни кримськоХ на пунктах мошторингу
ХерсонськоХ областi, %
Клас дефотаци 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р.
0- немае (0-10 %) 80,4 35,0 61,5 82,8 78,2 86,5
1- слабка (11-25 %) 14,3 35,0 37,8 16,4 21,0 12,8
2- середня (26-60 %) 5,3 30,0 0,0 0,8 0,8 0,7
3- сильна (>60 %) 0,0 0,0 0,7 0,0 0,0 0,0
Разом 100 100 100 100 100 100
З них: 2 + 3 5,3 30,0 0,7 0,8 0,8 0,7
Для того, щоб звести до мммуму вплив природних чинниюв, виконавцi пщбрали делянку монiторингу в насадженнi сосни кримсько! на глибоководних пiсках i порiвняли змiну дефолiацi! крон облшових дерев з обсягами викидiв забруднюючих речовин по Цюрупинському району, де розташована дiлянка. Використали спостереження за верхньою третиною крони, щоб виключити з об-лiку дефолiацiю, викликану конкуренцiею мiж окремими деревами.
Насадження представлене чистими культурами сосни кримсько! вжом 37 рокiв, середня висота - 12 м, середнш дiаметр - 18 см, вiдносна повнота -0.8, запас деревини - 190 м /га, боштет - III, тип умов мюцезростання - су-хий бiр (В1). Результати наведено в табл. 4.
Табл. 4. Порiвняння дефол'ац'Х обл'кових дерев сосни кримськоХ (Днтровське л'сництво) з обсягами викидiв забруднюючих речовин у Цюрупинському район'
Показник 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р.
Дефолiацiя середньозважена, %% 26,4 6,8 6,9 6,5 5,5 5,5
Викиди забруднюючих речовин, тонн 571 248 378 291 291 257
Як видно з табл. 4, деяка залежшсть юнуе, але спостереження слщ продовжити. Рiзке зниження викидiв по району у 1997 р. викликане спадом виробництва, в основному припиненням дiяльностi Херсонського целюлоз-но-паперового заводу в Цюрупинську.
Висновки
Зниження викидiв забруднюючих речовин стащонарними джерелами, а також сприятливi клiматичнi та гiдрологiчнi умови за останш два роки визначи-ло тенденцiю до покращання стану крон сосняюв за рахунок збшьшення вщсот-ка недефольованих дерев та зменшення вiдсотка дерев з сильною дефолiацiею.
Щорiчнi спостереження на дшянках монiторингу лiсу першого рiвня дозволили доповнити методичш вказiвки, якi розробляе УкрНДШГА, пропо-зицiями щодо репональних особливостей оргашзаци та ведення еколопчного монiторингу лiсу.
Л1тература
1. Forest Condition in Europe// UN/ECE and EC, Geneva and Brussels, 2001. - P. 91.
2. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресурав в Хер-сонськп областi// Стат. зб. - Херсон: 1999. - 48 с.
3. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресурав в Хер-сонськп обласп// Стат. зб. - Херсон: 2000. - 49 с.
4. Букша И.Ф. Мониторинг как информационная база устойчивого управления лесами// Наук. вюник НАУ. - 1998, вип. 8. - С. 221-226._
УДК 630*182.8 В.В. Шевчук, В.1. Фомт, С.В. Назаренко - Степовий фшал
УкрНД1ЛГА M. В.М. Виноградова
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН ШТУЧНИХ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА НИЖНЬОДН1ПРОВСЬКИХ П1СКАХ
Наведено загальш вщомосп про еколопчний стан соснових насаджень на тща-них аренах Нижнього Днтра, виявлено причини нестабшьносп лiсових ценозiв.
Ключов1 слова: тщат арени, залiсення, засихання сосни, сгшюсть лiсових ценозiв.
V.V. Shevchuk, S.V. Nazarenko, V.I. Fomin - Steppe Branch named
after V.M. Vinogradov of the URIF&FM
Ecological condition of artificial pine plautations on the low Dnieper sand
Are adduced blanket information about an ecological state of pine plantations (stands) on sand arenas of Lower Dnieper, the reasons of nou-stability of forest cenoses have been shown.
Keywords: sand arenas, afforestation, drying of a pine, stability of forest cenoses.
Понад 75 тис. га люових насаджень, створених лшвниками на Нижньодншровських шсках, що простяглися вздовж л1вобережжя Дншра вщ Каховки до Чорного моря, перетнули шлях пиловим бурям, зупинили рухом1 шски. З них 65 тис. га (86,7 %) займають соснов1 культури. 1стор1я прибор-кання шсюв на швдш Украши сягае 1830-х роюв, проте знадобилося бшьше сотш роюв, щоб розробити та втшити в життя д1ев1, науково обгрунтоваш принципи освоення шсюв. На думку вчених, визначальне значення для видового складу, росту i розвитку люу на шсках мае ix пдролопчний режим. Ака-демш Г.М. Висоцький стверджував, що для росту лiсовиx насаджень тут не вистачае вологи, тому створювати суцшьш лiсовi насадження на шсках неп-рипустимо, оскiльки вони могли негативно вплинути на рiвень грунтових вод, що призведе до загибелi насаджень [1]. Принципи часткового залюення пiскiв пiдтримували В.1. Гаврилов [2], О.Г. Гаель [3], В.М. Костомаров [4], П.1. Скалоухов [5] та шшь ïx думка зводилася до того, що в умовах недос-татньо1 кiлькостi опадiв та великого випаровування на шсках слщ насаджува-ти лiс куртинами, смугами, тощо. Майже всi погоджувалися, що вершини ш-щаних горбiв слщ залишати не залiсеними.
Тривалi спостереження за динамжою грунтових вод на Нижньодншровських шсках дали шдставу для шших висновкiв. Так, В.М. Виноградовим [6, 7] доведено, що сосна дуже економно витрачае вологу i насадження зага-
