CC BY
8
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 630*116.64:630*114.462 Л.1. Алктратова, В.Г. Терлич -
Степовий iM. В.М. Виноградова фiлiал УкрНД1ЛГА
ДИНАМ1КА ЗАХИСНО1 Л1СИСТОСТ1 У ВИНОГРАДАРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ НИЖНЬОДН1ПРОВ'Я
Розглянуто змши, що сталися останшм часом 3i захисними лiсовими смугами у cпецiaлiзoвaних господарствах Нижнього Днiпрa.
Ключов1 слова: захисш лicoвi насадження, виноград, лicoвi породи, ре-кoнcтрукцiя, динaмiкa.
L.I. Alistratova, V.G. Terlich - Steppe branch of UkrNDILHA
named after V.N. Vinogradov
The dynamics protective afforestation en vine-growing farms
of the Lower Dnieper
Some changes that happened to protective forest zones for the last time in specialized vine-growing farms of the Lower Dnieper have presented in the article.
Keywords: protective afforestation, grapes, forest species, reconstruction, dynamics.
Нижньодншровсью шски було введено у промислове сшьськогоспо-дарське використання у 60 рр. ХХ ст. Чисельш спроби освоення ix не дали позитивних наслщюв до масового зашсення шщаних арен Л1вобережжя Дншра [1]. Шсля масового зашсення сосною у 1950-70 рр. було створено близько 100 тис. га насаджень, як зупинили шски i дали змогу ввести у культуру сшьськогосподарське рослинництво. Вивчено було десятки культур, але найбшьш перспективною галуззю визнано виноградарство [2].
Було створено на бaзi колгосшв i радгоств 12 спещатзованих на ви-рощуванш винограду i плoдiв рaдгocпiв у 1957-63 рр. За короткий час було закладено близько 7 тис. га виноградниюв, площа яких до 1980 р. зросла до 12-13 тис. га [3]. Одночасно була створена система захисних люових смуг. Але мюцевого досвщу не було i меxaнiчнo перенесли принципи антиеро-зiйнoгo захисту з Криму та шших регioнiв. Були спроби у 1961-64 рр. вивчи-ти вплив ЗЛС i встановити оптимальш плoщi та сортовий склад, але мacoвi посадки винограду вимагали термiнoвoгo вирiшення цих питань i зaxиcнi лi-coвi насадження було закладено виходячи з дocвiду прилягаючих областей, не враховуючи, що виноградники створюються на пiщaниx грантах oднiеi з нaйбiльшиx пустель ввропи [4].
Основною породою було визнано швидкорослу тополю. Крiм неi, вводили до складу основних люосмуг гледичш, aкaцiю бiлу, плoдoвi породи типу яблуш, вишнi, абрикоси та маслинки. Поперечш смуги створювали або 12 ряди топол^ або 2 ряди гoрixa волоського.
Минуло 45-50 роюв, протягом яких на тих самих площах було 3-4 рази перезакладено виноградш насадження, середнш рiк icнувaння яких на Херсонщиш не перевищуе 15 роюв. Водночас, створена ще в ri роки система захисних люових насаджень жодного разу не реконструювалась i не переза-кладувалась. Неозброеним оком видно, що стан захисних люових смуг взага-лi, а навкш винoгрaдникiв та caдiв, зокрема, незадовшьний.
30
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.3
Ми поставили за мету на прикладi типового спещашзованого госпо-дарства, яке мало бшьше 1 тис. га виноградниюв та близько 600 га саду i власний винзавод, мало прибуток бшьше 1 млн. крб. протягом тривалого часу, зробити аналiз стану захисних агролюомелюративних насаджень.
Переломним перюдом, коли виноградарськi господарства стали зане-падати, були 1992-95 рр.
У 1994 р. у ВАТ iм. Фрунзе у 184 видшах нараховувалось 163 га люо-вих захисних смуг. Основними породами були: тополя шрамщальна, тополя канадська - 39,4; акащя бiла 23,6 та клен ясенелистий - 12,7 га. Середнш вж тополi сягав 34 роки, акаци - 26 роюв та клену - 37 роюв.
Табл. Загальнахарактеристика захиснихл'шових смуг в ВАТiм. Фрунзе
Показники Акащя бша Тополя т-рамвдальна Тополя канадська Клен ясе-нелистий Гледич1я звичайна
1994 2005 1994 2005 1994 2005 1994 2005 1994 2005
Площа, га 23,6 23,6 52,7 52,7 39,4 39,4 12,7 12,7 2,9 2,9
К-сть видшв (смуг) 15 17 91 84 39 53 1 28 7 15
В1к, рошв 26 24 34 40 34 38 37 15 36 15
Висота, м 12,4 12,5 18,9 19,4 22,3 18,3 15,0 4,1 21,6 4,8
Д1аметр, см 14,0 11,2 24,1 24,6 25,1 24,9 18 3,8 28,6 5,2
Повнота 0,76 0,41 0,43 0,38 0,44 0,40 0,70 0,52 0,50 0,42
10. Культури 5 2 71 46 4 23 1 10 4 1
9. Поодинок дерева 0 1 1 1 0 2 0 0 0 0
8. Рвдколшся 7 1 6 12 9 9 0 4 0 1
7. Нез1мкнуи люов1 культури в насадж., що реконструюються 0 3 2 3 0 2 0 2 0 0
Виб1ркова сан. рубка, га 10,3 7,6
Суцшь.сан.руб., га 0,4 38,2 20,6
Л1сов1дновлювальна рубка, га 21,5 0,4 6,6
Реконструкцшна рубка, га 5,2 7,4
Рубка окремих дерев, га 6,2 1,2
3. Насадж. природного походження 10,8 20,5 10,5 2,4 2,2
5. Насадж. розладнат безсистемними рубками 9,0 4,1 1,4 0,1 0,8
11. Л1сов1 культури лшоввдновлювлет 6,3 18,8 20,0
9. Зруби 12,2 0,8
Через 11 роюв у 2005 р. за даними люовпорядкування плошд основних порщ не змшилися. Водночас, середня висота дерев або не змшилася - в акаци бшо! у 1994 р. вона становила 12,4 м, а у 2005 р. - 12,5 м; тополi шрамь дально! вщповщно 18,9 та 19,4 м, або нав^ь зменшилася, як у тополi канадсь-ко! - з 22,3 до 18,3 м; клена ясенелистого - з 15,0 до 4,1 та гледичи звичайно! з 21,6 до 4,8 м. Враховуючи, що висота захисно! смуги е одшею з головних
1. Лiсове та садово-паркове господарство
31
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
функцiй насадження, змши, що вщбулися, мають негативний вплив i значно зменшують захищешсть виноградникiв i iнших сiльськогосподарських культур. Це шдтверджують й iншi показники. Дiаметр дерев в акаци бiлоï, клена та гледичiï значно зменшився, а у тополi не змшився. Данi, якi характеризу-ють стан захисних лiсових насаджень ВАТ iм. Фрунзе, наведено в табл. Вони свдаать, що повнота значно зменшилася. Був один видiл з поодинокими деревами, стало чотири. Рщколюся майже не стало в акаци бшш, а в насаджен-нях тополi пiрамiдальноï, клена ясенелистого та гледичп звичайноï збшьши-лось.
Аналiзуючи причини погiршення стану захисних люових смуг, потрiб-но зазначити, що у 1994 р. було запроектовано тшьки вибiрковi та суцшьш санiтарнi рубання на площi 77,1 га, практично тшьки на тополi та 12,6 га ре-конструкцшного рубання винятково на тополi (13,7 %).
Тобто ш наявний на той час стан насаджень m господарськ заходи не давали шдстав для таких негативних змiн. Все пояснюеться тим, що насадження розладнаш безсистемними рубаннями - 15,4 га, зрубали - 13,0 га переводом насаджень у лiсовi культури люовщновлювальш - 45,1 га.
Констатуеться факт масовоï самовiльноï заготiвлi деревини, та, в окре-мих випадках - люовщновлювального рубання внаслщок вiкових змiн у то-полi та клена.
Пiсля реформування сшьського господарства значна частина земель господарства, а з нею i захисних насаджень, перейшли до фермерiв та шших користувачiв. Цi самi процеси вщбуваються i у самих господарствах регюну.
Постае питання щодо концентраци всiх захисних насаджень в руках одного власника та проведення негайно1' швентаризаци ïx i впровадження за-xодiв зi реконструкцiï та перезакладання захисних люових смуг на Нижньод-нiпров,ï.
У статтi використано даш останнього лiсовпорядкування.
Висновки. У зош Нижньоднiпров,я основними породами, що утворю-ють заxиснi лiсовi смуги у виноградарських господарствах, е акащя бша, тополя пiрамiдальна, тополя канадська та клен ясенелистий.
Стан захисних насаджень внаслщок вшу та недостатнього догляду не-задовшьний. Необxiдно передати лiсовi заxиснi насадження iншому власнику i зробити реконструкщю ïx та перезакладання.
Лггература
1. Гладун Г.Б. 1стор1я степового i захисного люорозведення// Люовий i мисливський журнал. - 2005, № 4. - С. 32-33.
2. Науковий зв1т за темою № 14 "Розробити ландшафтно-еколопчш принципи i модел1 оптимальних люомелюративних комплексiв для основних природно-клiматичниx зон" (про-мiжний). - Цюрупинськ, 2004. - 49 с.
3. Терлич В.Г. Пщсумки, перспективи виноградарства на Нижньодншровських пiскаx. -Кишинев, 1992. - С. 236.
4. Маркин М.И., Терлыч В.Г. Состояние и перспективы развития виноградарства// Тезисы докладов НПК. - Кишинев, 1990. - С. 257.
32
Збiрник науково-техшчних праць
