Екологічний імператив у порівнянні сучасних економічних систем Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет

30. Соколенко С.1. Глобалiзацiя i економша Украши. - К.: Логос, 1999. - 568 с.

31. Состояние окружающей среды (1972-1992 годы): Спасти нашу планету - проблемы и надежды. - Найроби: ЮНЕП, 1992. - 313 с.

32. Туныця Ю.Ю. Экологические факторы в издержках производства// Вопросы экономики, № 7, 1977. - С. 116-121.

33. Экологическая экономика. - М.: Евразия, 1994, т. 1. - 103 с.; т. II. - 98 с.

34. Analiza skutecznosci dzialania instrumentow ekonomicznych ochrony srodowiska w Polsce. Praca zbiorowa pod redakj Kazimierza Gorki. - Krakow, Akademia ekonomiczna w Kra-kowie, 1999. - С. 121 s.

35. Willism J. Baumol, Wallace E. Oates. The theory of environmental policy. Second edition. - Cambridge university press, 1998. - 299 s._

УДК330.342:338.911:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький,

канд. екон. наук - УкрДЛТУ

ЕКОЛОГ1ЧНИЙ 1МПЕРАТИВ У ПОР1ВНЯНН1 СУЧАСНИХ

ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ

Дослщжуеться проблема пор!вняння сучасних економiчних систем з урахуван-ням еколопчних чинниюв розвитку. Автор обгрунтовуе думку, що серед критерпв пopiвняння сучасних екoнoмiчних систем дoцiльнo видiляти окрему групу еколопч-них пoказникiв, значення яких незмipнo зросло на пopoзi третього тисячол^я.

Ключов1 слова: екoнoмiчна система, пopiвняння сучасних екoнoмiчних систем, еколопчш показники та критерп.

Doc. Ya. V. Kul'chyts'kyi- USUFWT Ecological imperative in comparison contemporary economic systems

In article investigates a comparison problem of contemporary economic systems with take account of ecological development factors. Author substantiate thought, that among comparison criterions of contemporary economic systems expediently to pick out a separate group of ecological indexes, sense of which immeasurably grew at the beginning of third millenium.

Keywords: economic system, comparisons of contemporary economic systems, ecological activities and criterions.

Початок третього тисячол1ття характеризуется зростанням необхщ-ност глибоко'' модифжаци й оновлення економ1чного методолопчного дискурсу. Останнш повинен вщдзеркалювати докоршш змши у свгговш еконо-м1чнш систем! i, випереджуючи динамжу практичних зрушень, обгрунтову-вати конструктивш концепти економ1чно'' еволюци. Методолопчш проблеми сучасно'' економ1чно'' науки вщзначаються особливою складшстю, супереч-ливютю, неоднозначшстю. При цьому багато проблем носять взаемовиключ-ний характер, тобто розв'язання одних неминуче "пригшчуе" виршення ш-ших. Особливо яскраво це простежуеться на приклад1 взаемозалежност еко-ном1чних та еколопчних проблем, як постають як перед окремими державами, так i перед людством в цшому.

Вагомими складовими сучасно'' парадигми економ1чного прогресу е, на наш погляд, еколопчна i ресурсозбер1гаюча. При цьому еколопчна складова взаемопов'язана з поняттям вщповщальност1, вщповщального суспшьства та вщповщально'' економжи. Еколопчна складова на практищ може виступати у

200

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вкник, 2005, вип. 15.1

формах еколопчно1 вiдповiдальностi та еколопчно1 безпеки. У цьому контек-стi доречно згадати вщповщш ще1 видатних украшських учених В. Вернадсь-кого i С. Подолинського про те, що людина i природа, космос творять одне щ-ле i проектування сталого економiчного зростання немислиме поза увагою до екологiчних проблем суспшьства. Як слушно зазначае у цьому контекст вщо-мий вiтчизняний учений, засновник нового наукового напряму - "економiчна еколопя" Ю. Туниця, "едина щеолопя, яка iснуватиме до того часу, допоки ю-нуватиме життя на Землi - iдеологiя еколопчного iмперативу..." [3].

Надзвичайно важливою i актуальною методологiчною проблемою су-часно! економiчноl теори е проблема порiвняння економiчних систем. Шкода, проте юнуе не так уже й багато серйозних дослщжень, присвячених цьому науковому напряму. К^м того, переважна бшьшють з них майже не враховуе важливост екологiчних параметрiв функцiонування економiчних систем i, вщповщно, !х оцiнки при порiвняннi систем.

На нашу думку, типовi економiчнi системи, а також нацiональнi еко-номiчнi системи окремих держав, як розглядаемо у межах типових, можна порiвнювати за безлiччю показниюв-критерпв, кшьюсть яких теоретично не-обмежена, про що свдаать, зокрема, ресурси 1нтернету [1]. Ця теза тим бшь-ше мае пiд собою реальш пiдстави, якщо застосовувати так зване розширене трактування економiчноl системи суспшьства. Водночас головне питання по-лягае у тому, на як справдi фундаментальнi й визначальнi критери необхщно спиратися, щоб, по-перше, максимально повно ощнити будь-яку економiчну систему по-друге, якомога точнiше зiставити ключовi елементи рiзних еко-номiчних систем у широкому !х розумiннi, а не тшьки порiвняти виключно економiчнi параметри й показники систем.

Для повного i точного порiвняння економiчних систем доцiльно застосовувати низку показниюв, на основi яких можна зютавити рiзнi системи. Фактично це е показники ефективност функцiонування економiчних систем. Тобто iснуе теоретична можливють порiвняння систем з урахуванням об'ективних показникiв !х функцiонування, якi водночас у процес порiвнян-ня виступають у ролi його критерив. 1накше кажучи, показники ефективностi функцiонування суспшьних економiчних систем при !х порiвняннi мiж собою набувають властивостей об'ективних критерив. Зокрема, цей методологiчний шдхщ е конструктивним, коли йдеться не тшьки про порiвняння рiзних титв систем, що, безперечно, важливо, а й про порiвняння нацiональних економiч-них систем, що належать до одного типу. 1накше кажучи, коли порiвнюемо нацiональнi модифжаци типових економiчних систем суспiльства, доцiльно спиратися на певш показники-критери.

На наш погляд, для того, щоб порiвняти рiзнi суспiльнi економiчнi системи явно недостатньо тшьки зютавити показники економiчного розвитку та ефективность Це зумовлено багатьма об'ективними обставинами i перш за все тим, що суть людини не може бути вимiряна виключно матерiальними потребами, а И поведшка у суспшьсга не може бути пояснена тшьки еконо-мiчними штересами. Ми наголошуемо, що людина, особливо на порозi ХХ1 ст., е ноЫем цiлого спектру поглядiв, а тому вщповюти на питання, як вона

4. Екоиомпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi

201

УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет

почувае себе у тш чи iншiй eKOHOMÏ4Hrn системi неможливо без залучення i вивчення показникiв неекономiчного характеру.

Поряд з формуванням постiндустрiального суспiльства практично у Bcix регiонах свiту ютотно загострилася екологiчна криза, що почало загрожу-вати самому середовищу юнування людини. Причому екологiчнi проблеми стали настшьки серйозними i масштабними, що у багатьох економiчних системах фактично вийшли за доленоснiстю на перший план. З цього випливае, що на порозi третього тисячолотя особливо зростае значення такого важливого критерiю порiвняння економiчних систем як стушнь екологiчноï безпеки [2].

На наш погляд, сучасна методолопя порiвняння економiчних систем повинна грунтуватися на урахуваннi кiлькох груп об'ективних показниюв-критерiïв, серед яких обов'язково повинш бути екологiчнi. При цьому визна-чальними, на наше переконання, еколопчними показниками-критерiями по-рiвняння сучасних економiчних систем виступають: 1) стушнь екологiчноï безпеки (загальний рiвень); 2) частка природоохоронних витрат у ВВП; 3) стушнь чистоти повггряного i водного басейшв; 4) величина радюактивного фону; 5) кiлькiсть речовин хiмiчного походження, внесених на 1 га культиво-ваних земель; 6) стушнь еколопчност продуктiв харчування; 7) частка люо-насаджень до загальноï площц 8) частка електроенергiï, яка виробляеться за допомогою екологiчно чистих технологш (за допомогою енергiï сонця, виру, води); 9) частка вiдходiв основного виробництва, як йдуть у повторну пере-робку; 10) ступiнь уташзацп екологiчно шкiдливих вiдходiв.

Зокрема, за ступенем еколопчно1" безпеки усi сучасш економiчнi системи можна подшити на такi рiзновиди: по-перше, еколопчно небезпечнi або екологiчно незбалансованi економiчнi системи; по-друге, екологiчно "пере-хщш" або квазiбезпечнi економiчнi системи суспшьства; по-трете, екологiчно безпечнi або еколопчно збалансоваш економiчнi системи; по-четверте, еко-логiчнi економiчнi системи суспiльства. Застосування уЫх наступних еколо-гiчних показниюв-критерив порiвняння сучасних суспiльних економiчних систем (починаючи вiд частки природоохоронних витрат у ВВП) дае змогу ютотно конкретизувати еколопчну оцiнку економiчноï системи та об'ективно порiвняти ïï з шшими системами. Зокрема, в сучасних умовах неабияке значення мають таю еколопчш показники функцiонування i вщповщно критери порiвняння економiчних систем як величина радюактивного фону i стушнь еколопчносл продукпв харчування. Фактично йдеться про умови юнування i вщтворення само1' людини, ïï здоров'я, генетичний фонд i у цьому контекст перспективу розвитку економiчних систем (включаючи сфери пол^ики i культури) не тшьки окремих нацш, але й людськоï цившзаци.

Л1тература

1. http:// www.cato.org; http:// www.heritage.org; http:// www.freetheworld.com.

2. Кульчицький Я.В. Еколого-економ1чш системи (проблеми теори i методологи дослщження). - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003. - 64 с.

3. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Землг 1дея. Концепщя. Проблеми. - Льв1в: Вид. ц. ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2002. - С. 7._

202

Збiрник науково-техшчних праць