CC BY
33
УДК [504.03:330.36]:316.3(477) Проф. Ю.Ю. Туниця, д-р екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ 1МПЕРАТИВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ: В ПОШУКАХ ЧИННИК1В КОНСОЛ1ДАЩ1 СУСП1ЛЬСТВА
Ключовим теоретичним i полiтичним принципом сталого розвитку регюшв Украши, а водночас - чинником еднання наци i змiцнення 11 державностi на сучасному юторичному етапi еволюци громадянського сусшльства, повинен стати екологiчний iмператив, який своею чергою потребуе здiйснення еколопзаци економiки та освiти, згiдно з принципами еколого-економiчно! доктрини. На пiдставi аналiзу результатiв проведено! у два тури науково-практично! конференци "Укра!на: Схщ-Захщ - проб-леми сталого розвитку" (перший тур вщбувся в Донецьку, а другий - у Львов^, вис-вiтлено питання поглиблення сшвпращ регiонiв Укра!ни з метою досягнення сталого розвитку. Показано, що консолщащя суспiльства навколо вирiшення еколого-еконо-мiчних проблем може стати одним iз стрижневих чинникiв змiцнення держави.
Ключовг слова: сталий розвиток; еколопчний iмператив; спiвпраця регiонiв; консолiдацiя суспiльства.
Вступ. Одним 1з ключових чинниюв сталого розвитку держави 1 кон-солщацп сусшльства навколо виршення проблем змщнення державносп 1 полшшення добробуту людей стае еколопчний 1мператив, який передбачае запровадження нового способу господарювання, наближеного до закошв природи, рацюнальне використання, превентивну охорону 1 своечасне вщтво-рення якосп умов природного життевого довкшля та природних ресуршв.
Враховуючи реальну еколопчну ситуащю, багатство держави 1 добро-бут людей на нишшньому етат розвитку цивЫзацп залежать не лише в1д р1вня матер1альних статюв, але й в1д якосп природного життевого довкшля. Сьогодшшш потреби людини в еколопчно чистих продуктах, вод1, пов1тр1 й сприятливому для здоров'я природному середовищ1 е такими ж важливими, як 1 забезпечення 11 шшими економ1чними та сощальними благами.
Через те, якщо в процеш здшснюваних в Укра!ш реформ не буде при-дшено достатньо уваги еколопчнш складовш сощально-економ1чного розвитку держави, то таю реформи апрюр1 не будуть результативними. На наш погляд, реформи можуть стати фундаментальними, системними та ефектив-ними у довготривалому чаш лише за умови, що держава активно вживатиме радикальних заход1в щодо практичного штегрування еколопчного 1мперати-ву у вс ланки господарського мехашзму, шшими словами - стимулюватиме формування еколопчно безпечно! "зелено!" або еколопчно! економжи.
1. Еволюц1я глобального свггогляду. Помилковим вважаемо твер-дження про те, що еколопчна складова програми економ1чних реформ потре-буватиме великих додаткових кошпв за рахунок зменшення витрат на еконо-м1чш та сощальш потреби 1 тому виршення еколопчних проблем можна в1д-кладати до кращих час1в. Мова йде не про велик! додатков1 витрати з дер-жбюджету, а про розумний перерозподш тих реальних ресуршв, якими воло-д1е нацюнальна економжа, про розумш структурш (шституцшш) змши у гос-подарському комплекс^ ефектившш1 напрями швестицш (як внутршшх, так 1 зовшшшх), про законодавче запровадження вщповщних санкцш 1 стимул1в за полшшення еколопчно! ситуацп.
У цьому контекст варто згадати позищю вщомого англiйського еко-номюта Уiльяма Петп, який понад триста роюв тому стверджував, що природа е таким же джерелом мaтерiaльного багатства, як i праця. Поколiння еко-номicтiв вiкaми повторювали цю справедливу тезу, а на практищ головна увага й дос придiляетьcя лише двом i3 трьох фaкторiв виробництва - "капиталу" i "пращ". Третш фактор - "природа" - продовжуе залишатися другоряд-ним як в економiчнiй теорп, так i в cуcпiльнiй прaктицi. Об'ективно ж, з огля-ду на нишшню складну екологiчну ситуащю, мало би бути навпаки. Фактор "природа" або "природне життеве довкшля" повинен стати домшантою всьо-го економiчного життя суспшьства, зокрема i здiйcнювaних ниш в Украш реформ.
Сьогоднi в суспшьнш cвiдомоcтi набув значного поширення небезпеч-ний стереотип: мовляв, уci проблеми, зокрема еколопчш, буде вирiшено за рахунок техшчних досягнень. Насправд^ це небезпечна шюзгя. Людина не могла i не може вiдiрвaтиcя вщ свое1 першооснови, вiд природи. Людина просто забула, що вона е частиною природи i не може бути над природою. Тому не тдлягае cумнiву ютиннють та aктуaльнicть концепцп сталого розвитку, яка напрацьовуеться cвiтовою спшьнотою упродовж оcтaннiх 40 рокiв.
Варто простежити, принаймш коротко, еволюцiю глобального свиог-ляду за цей 40^чний перiод.
Перший caмiт з питань довкшля (охорони природи) вщбувся, як вщо-мо, в 1972 р. у Стокгольм^ Там було задекларовано принцип: нинiшне поко-лiння людей i мaйбутнi поколiння, як ще не народилися, мають однакове право на доброяюсш природнi умови для життедiяльноcтi та достатню юль-юсть i якicть природних реcурciв. Це й ниш актуальний принцип.
На конференцп "Стокгольм-72" було прийнято ршення про заснуван-ня Програми UNEP (United Nations Environment Program) iз штаб-квартирою в cтолицi Кенп - Найробг З того часу почалися дуже глибокi нaуковi досль дження. Вчеш почали придiляти увагу у сво1х доcлiдженнях не лише тради-цiйним економiчним факторам, але й еколопчним, розумiючи, що людина е частиною природи, розумiючи те, що розвиток кожно! економiчноl системи пов'язаний iз розвитком або дегрaдaцiею природно! (еколопчно!) системи.
У нacтупнi 20 роюв було проведено широкий спектр наукових досль джень з проблем охорони довкшля, але вже в !хньому взаемозв'язку iз сощ-aльно-економiчним розвитком, зокрема, подоланням бiдноcтi, важких захво-рювань тощо. Нaйбiльш резонансними були виконаш на замовлення Римсь-кого клубу тогочacнi (70-тi роки минулого cтолiття) моделi Месеровича, Пестеля, Медоуза та шших aвторiв щодо прогнозiв на майбутне. На пiдcтaвi ма-тематично коректних дослщжень було доведено, що внacлiдок забруднення природного життевого довкшля та виснаження природних ресурив у 40-60-х роках ХХ1 ст. людство може загинути.
Наступний сами, через 20 роюв тсля "Стокгольму-72", вже називався Конференщею ООН з довкiлля i розвитку (Environment and Development), тобто охоплював питання охорони природи у нерозривному взаемозв'язку з економiчними проблемами. Вш вiдбувcя в Рiо-де-Жaнейро в 1992 р. i
увiйшов в гсторш пiд скороченою назвою "Рю-92". Пicля того продовжува-лися штенсивш нaуковi пошуки вирiшення комплексних проблем сталого розвитку. Незважаючи на це, вщбувалося нарощування i загострення тих еко-лого-економiчних i cоцiaльних проблем, яю, на жаль, не виршеш ще й по cьогоднi.
Вочевидь, головною причиною недостатньо! iмплементaцil ршень са-мiту "Рiо-92" е те, що вони мають необов'язковий (рекомендацшний) характер. Отже, потрiбно актившше лобiювaти реaлiзaцiю ще! Еколопчно! Конституцп Землi - глобального економжо-правового акта еколопчно! безпеки i сталого розвитку, який повинен мати обов'язкову юридичну силу jus cogens.
У 2012 р. вщбудеться чергова Конференщя ООН зi сталого розвитку -сами Землi "Рiо+20". Принципово важливо наголосити, що термш "Environment" ("охорона довкiлля") вже вилучено з назви цього, третього з черги, са-мпу. Протягом 40 роюв "сталий розвиток" став нacтiльки синтетичним i все-охопним поняттям, що вш сам по cобi (без дефшщп "довкiлля") вiдобрaжaе гaрмонiйний розвиток економiчноl, сощально! та еколопчно! систем.
Отже, еволющя глобального cвiтогляду за останш 40 рокiв вкотре тд-твердила необхiднicть вирiшення проблем економiчного i cоцiaльного розвитку та еколопчно! безпеки у !хньому нерозривному взаемозв'язку.
2. М1жнародн1 еколог1чн1 iiiiiiia'iiiiiii УкраТни та внутр1шн1 реали сьогодення. Укра!на не сто!ть осторонь пошуюв cвiтовою cпiльнотою шля-хiв розв'язання глобальних екологiчних проблем cучacноcтi. Вгтчизняш вченi активно працюють над поглибленням концептуальних засад ще! Еколопчно! Конституцп Землi, намагаються зробити !х бшьш аргументованими i цим самим тдтримати iнiцiaтиву Президента Укра!ни, висловлену на 66-й cеcil Ге-нерально! Асамбле! ООН у вересш 2011 р.: "Вважаемо актуальною iдею ство-рення ефективного мiжнaродного мехaнiзму охорони природи Землi як нашо! едино! планети. Таким мехашзмом мае стати постшно дiючa глобальна еко-лопчна оргaнiзaцiя з унiверcaльним членством.
Закликаемо також до вивчення ще! розроблення нового ушверсально-го документа, який може виконувати функцiю так звано! Еколопчно! Конституцп Землi та слугувати чiтким дороговказом для вшх кра!н у цивiлiзaцiйно-му вимiрi, визначаючи обов'язковi принципи сталого розвитку свиово! "зелено!" економiки та еколопчно! безпеки планети" \
Нагадаемо, що перед В. Януковичем щею тдготовки Екологiчноl Конcтитуцil Землi, яка водночас передбачае i заснування Свгтово! Екологiч-но! Оргaнiзaцil, оприлюднювали в ООН президенти Укра!ни Леонiд Кучма (1997, 2000) та Вжтор Ющенко (2008, 2009).
Над науковими засадами Еколопчно! Конституцп Землi працюють з 1992 р. фaхiвцi Укра!ни, Бельгп, Великобритaнil, Роcil, США та ФРН. Результата !хньо! прaцi опублжовано у нещодавно видaнiй книзi-aнтологil2.
1 http://www.president.gov.ua/news/21273.html
2 Еколопчна Конституц1я Землъ Методолог1чн1 засади. / За ред. акад. НАН Укра1ни, д-ра екон. наук, проф. Ю.Ю.Тунищ. - Льв1в: РВВ НЛТУ Укра1ни, 2011. - 440 с.
Тобто йде науковий пошук мотивованих шляхiв переходу сучасно!, антиеколопчно! за своею сутшстю, ринково! економiки (вше! системи госпо-дарювання - як в нацюнальних рамках, так i в рамках свгтового господар-ства) до "зелено!", еколопчно безпечно! економiки.
Розглядаючи проблеми сталого розвитку регiонiв Укра!ни, не можна забувати й про те, що у 2011 р., напередодш 25-то! рiчницi Чорнобильсько! катастрофи, трапилася чергова аварiя на японськiй АЕС "Фукушма-1". А у 2010 р. - катастрофа у Мексиканськш затощ США на нафтовiй платформi "Deepwater Horizon компанп British Petroleum"... Ланцюг техногенних i при-родних еколопчних катастроф стае перманентним, заподiюючи величезних матерiальних збиткiв i шкоди здоров'ю людини. Попри це, економжа, единою метою i мотивацiею яко! е максимiзацiя прибутку, продовжуе домiнувати в сустльному життi.
Мисляча частина людства настшьки стривожена антиекологiчним способом господарювання, що впадае у вщчай. Починае сумшватися у спро-можностi людського розуму радикально змiнити траекторiю згубного сощ-ально-економiчного розвитку. Саме тому в Укра!ш необхiдно рiшуче вщки-нути полiтичнi чвари, тверезо ощнювати екологiчну ситуацiю i поступово здшснювати реформування екологiчно небезпечно! економiки. I це повинно стати ключовим консолщуючим чинником спiвпрацi усiх регiонiв Укра!ни.
Реальн1 еколог1чн1 загрози мають згуртувати украТнське сусшль-ство навколо щеТ еколог1чного порятунку наци.
В Укра!ш ще не сформовано повноцiнне громадянське суспiльство. По сутi, в ньому вiдсутнi риси спiльноти сталого розвитку. Цшком зрозумiло, що без громадянсько! консолщацп неможливо сформувати суспiльство сталого розвитку. На жаль, громадян Укра!ни сьогоднi ще не об'еднуе анi менталь тет, анi релтя, анi полiтичнi погляди, i навпь мова. Нас багато що роздшяе, на вiдмiну вiд громадян сусщшх кра!н, скажiмо, Угорщини або Польщг Тому головне - знайти те, що нас об'еднуе, а не те, що роз'еднуе. З цього треба по-чинати.
Якщо глянути на географiчну карту Укра!ни, то мiж Донецьком i Львовом, саме посередиш територп держави, пролягае майже щеально рiвна лiнiя, sui generis (свого роду) геоцентрична вюь. Символiчно, що ця вюь зi Сходу на Захщ (Донецьк - Днiпропетровськ - проспр мiж Черкасами i Юро-воградом - Вiнниця - Хмельницький - Тернопшь - Львiв), могла би стати, за умови полггачно! волi громадян та адекватного !! сприйняття полiтиками, важливим урiвноважувальним чинником суспшьно! злагоди, порозумiння, еколопчно! безпеки, соцiально-економiчного добробуту i сталого розвитку усх регiонiв Укра!ни.
Зрозумiвши це i проявивши належну полiтичну волю та громадянську свiдомiсть, ми маемо можливють стати в перспективi авторитетною у свт, заможною i сильною державою.
Для цього в рамках концепцп сталого розвитку треба також налаго-джувати бiльш тюну спiвпрацю мiж сумiжними регiонами Укра!ни. Сшвпра-цю мiж адмiнiстративними шститущями - областями та районами. Так само
треба бшьш конструктивно спiвпрацювати з крашами, яю межують з нашою державою, тому що еколопчш проблеми (якi пов'язаш з економiчним розвитком) спричиняють конфлiкти на прикордонних територiях. Потрiбно укласти новi екологiчнi угоди Украши - з Росieю, Бiлоруссю, Польщею, Словаччи-ною, Угорщиною, Румунieю i Туреччиною. А згодом переходити на глобаль-не сшвробггаицтво у сферi творення новоï екологiчноï економiки i сталий розвиток свиового господарства, для чого, знову ж таки, потрiбна Еколопчна Конституцiя Землi.
На рiвнi держави, згiдно з викладеним, вважаемо доцiльним в найближчому часi прийняти Постанову Кабшету Мiнiстрiв Украïни "Про економiчну вiдповiдальнiсть i стимулювання шдприемств, установ та оргаш-зацiй ушх форм власностi за екологiчнi наслщки ïхньоï дГяльносп", у якiй пе-редбачити дiевi стимули за здшснення заходiв щодо енергоощадностi, еко-номного використання природного газу, нафти, вугшля, земельних, люових та iнших природних ресурив, за перехiд на альтернативш джерела енергiï, а водночас - санкцп за нездiйснення таких заходiв. Це дасть змогу зробити ре-альний крок до сталого розвитку.
Необхщно закласти екологiчнi вимоги також у нормативш акти, що стосуються шоземних iнвестицiй, експорту-iмпорту продукцiï i послуг. Пот-рiбно надавати прюритет i пiльги контрактам з еколопчною орiентацiею. У типових контрактах з шоземними партнерами треба обов'язково передбачати еколопчш нормативи i норми, яю гарантують здоров'я людей, нащональну еколопчну безпеку та полiпшують умови природного життевого довкшля. У цьому контекст варто було б прийняти Постанову Кабшету Мшс^в Укра-ïни "Про еколопчш аспекти зовнiшньоекономiчноï дiяльностi".
3. Еколопзащя осв1ти. Висловленi мiркування стосуються рiзних ас-пектiв екологiзацiï економжи. Проте не менш важливим е також питання еко-логiзацiï освгга, оскiльки без належно пiдготовлених фахiвцiв з новим еколо-го-економiчним свггоглядом неможливо буде долати кризовi явища в сус-пiльствi i переходити на шлях сталого розвитку. Йдеться не про традицшну екологiчну освпу, яка в Украïнi набула вже достатньо позитивних ознак, а про еколопзащю технiчних, технологiчних, суспiльних та вшх iнших дисцип-лiн i спещальностей, за якими проводять шдготовку фахiвцiв.
Змiна сучасноï парадигми освгга полягае в необхiдностi насичення знань кожного фахiвця глибоким розумшням причинно-наслщкових взаемозв'язюв i залежностей мГж дГяльшстю людини та ïï природним середо-вищем. У процесi навчання студент мае усвщомити, що концепцiя сталого розвитку, як едино можлива стратепя розвитку цивЫзацп, потребуе гармош-зацп економiчних та екологiчних iнтересiв. Тшьки спецiалiсти, озброенi но-вими знаннями про взаемозалежшсть природноï та економiчноï систем i новим еколого-економiчним мисленням, спроможш забезпечувати сталий розвиток суспшьства.
Iнтроекцiя екологiчноï компоненти в навчальний процес i розширення вщповщних наукових дослiджень у сферi освгга дасть змогу сформувати но-ву парадигму, яка не обмежуватиметься вузькими рамками класичноï пробле-
матики творення матерiальних благ, а зважатиме на багатство, щншсть та ушкальнють ресурив i послуг природних екосистем для штегрального сус-пiльного розвитку.
Результатом еколопзацп освiти мае стати високопрофесшне кадрове забезпечення сталого розвитку.
Заглядаючи в майбутне, можна з достатньою мiрою вiрогiдностi прог-нозувати, що фахiвцi з новим еколого-економiчним мисленням, розумiючи свою мiсiю - домагатися збереження й вщтворення доброякiсних умов природного життевого довкшля в процесi виробництва матерiальних благ - бу-дуть ставити в основу свое! безпосередньо! дiяльностi та мiжрегiональних стосункiв не полггачш або суто меркантильнi iнтереси, а вищi цiнностi, до яких передушм належить забезпечення себе i сво!х спiввiтчизникiв безпечни-ми умовами життя - сьогодш i в майбутньому. Такi фахiвцi зможуть тдняти-ся над мютечковими i дрiб'язковими поглядами, не спричинятимуть на !х ос-новi конфлiктних ситуацiй.
Широка iмплементацiя концепцп еколопзацп освiти допоможе вихо-вати нову людину (яка вiдрiзнятиметься вiд типово! - homo economicus), кот-ра завдяки сво!й освiченостi й екологiчному вихованню не опускатиметься на рiвень банальних суперечок мiж громадянами едино! держави, як! мешкають у р!зних !! регiонах - з причин р!знищ у полггачних симпатiях, в!росповщан-ш, побутовому використанш пе! чи шшо! мови, географiчному мющ наро-дження i мющ проживання, нацюнальносп тощо.
Еколопчно осв!чена людина (громадянин) визначатиме сво! особист! й суспшьш прюритети на тдстав! того очевидного факту, що природна система держави е оргашчно единою i взаемозалежною. Еколопчш катактзми в будь-якому регюш держави, навпъ вщдаленому вщ мюця проживання rid чи шшо! людини, ютотно впливають (або вплинуть у майбутньому) на зниження сощально-економ!чного р!вня життя також i в шших регюнах.
Не можна руйнувати жодно! територ!ально! частини природно! систе-ми держави, оскшьки це створюе небезпеку для вше! системи.
4. 1дея еколог1чмого порятумку наци - нова щеолопя i нова пол1-тика. Розглянемо ще один аспект досягнення сталого розвитку - щеолопч-ний. Вш дуже складний i важливий, оскшьки пов'язаний з необхщнютю фор-мування ново! еколого-економ!чно! политики держави.
Як вщомо, одна з найсильшших i найбшьш масових щеологш - кому-шстична, яка свого часу оволодша майже третиною всього людства, зазнала цшковитого краху уже на першш фаз! - сощал!зму. Вона не витримала вип-робування часом. Багатор!чний експеримент в колишньому СРСР, шших со-щалютичних кра!нах i особливо у Шмецькш Демократичнш Республщ, яка за короткий юторичний пром!жок часу безнадшно вщстала у своему сощаль-но-економ!чному розвитку вщ Федеративно! Республжи Шмеччини, переко-нав увесь свгт, кожну неупереджену, розумну й сумлшну людину в утошч-носй реал!зацп комунютично! ще! у реальному житт!
Кашталютична щеолопя теж неспроможна виршити нишшш еколо-го-економ!чш i сощальш проблеми. Традицшний вшьний ринок оргашчно не
сприймае еколопчного iмперaтиву. Як приклад, Свiтовa оргашзащя торгiвлi (СОТ), декларуючи свое защкавлення у вирiшеннi екологiчних проблем, часто захищае мiжнaродну торгiвлю генетично модифжованими та iншими шкiдливими для здоров'я людини продуктами, антиеколопчними технологь ями, якi руйнують природне життеве довкшля. У наукових колах кра!н з тра-дицiйною ринковою економжою ведуться cерйознi розмови про загальну кризу глобального кaпiтaлiзму. Що робити?
Для виживання i розвитку цивЫзацп стае очевидною необхiднicть формування принципово ново! щеологи, яка б вiдобрaжaлa оргaнiчнi взаемозв'язки i зaлежноcтi мiж людиною та природою, мiж суспшьством i природним середовищем, тобто тако! щеологи, яка б вказувала шляхи подо-лання суперечностей мiж економiчною та екологiчною системами i забезпе-чувала конструктивне вирiшення проблем сталого розвитку.
Чи треба когось переконувати, наскшьки важливою така iдеологiя е для постчорнобильсько! Укра!ни i наскшьки важливим та невщкладним е пи-тання формування на бaзi тако! щеологи ново! полгтично! сили у нашш дер-жaвi? Чи може хтось заперечити, що нам в Украш треба будувати грома-дянське cуcпiльcтво на принципово нових щеолопчних засадах?
Цього потребують новi виклики ХХ1 ст., пов'язaнi з необхщнютю збе-реження та полiпшення якост природного життевого довкiлля, забезпечення достойних умов життя людини у гармони з природою. Нова полгтика повинна враховувати помилки i використовувати позитивш риси ушх попереднiх щеологш, тих, що вже вичерпали себе i повиннi зiйти з юторично! сцени.
Спираючись на ноосферне вчення нашого великого стввгтчизника В. Вернадського, на нову еколого-економiчну теорiю i прийнятий консенсусом бiльшоcтi кра!н cвiту принцип сталого розвитку, лише щеолопчно нова полiтичнa сила спроможна вивести Укра!ну iз затяжно! еколого-економiчноl кризи i забезпечити нормaльнi еколопчш та cоцiaльно-економiчнi умови життя людини.
Мова - про щеолопю, яка вiдобрaжaтиме причинно-нacлiдковi взаемозв'язки i зaлежноcтi мiж станом використання природних ресуршв, якicтю природного життевого довкшля, з одного боку, i cоцiaльно-економiч-ним розвитком та здоров'ям людей - з шшого боку.
Нова економiчнa полiтикa повинна охоплювати ус цiнноcтi i надбан-ня християнсько!, сощал-демократично! та шших iдеологiй. I! полiтичнa платформа повинна бути не менш сощально спрямованою i не менш сощалю-тичною, шж дiяльнicть уciх пaртiй лiвого спрямування, а також не менш ринковою, катталютичною, нiж дiяльнicть уciх пaртiй правого спрямування.
Нацюнально-еколопчна iдеологiя е поеднанням економiчних та еко-логiчних iнтереciв громадян постчорнобильсько! Укра!ни (конкретно!, держа-ви) з штересами iнших держав та громадянами вciеl планети, з iнтереcaми виживання та сталого розвитку цивЫзацп. 1ншого шляху, iнших перспектив збереження та забезпечення достойного життя на планеп сьогодш не icнуе. При цьому наголосимо, що Укра!на повинна стояти не на узбiччi, а на чолi процеciв формування ново! полиики держав щодо рaцiонaльного викорис-
тання [ збереження природного довюлля та ресуршв у взаемозв'язку з полш-шенням якост життя людини.
Нова економ1чна полпика мае опиратися на науков1 засади оргашчно-го поеднання штереив людини, як частини природи, з вимогами закошв роз-витку природно! системи загалом. Отже, !! основною метою повинш стати за-хист нацюнальних штерешв Укра!ни, забезпечення якосп життя !! населення, гаранта громадянину жити в здоровому природному довюлл1, заможно 1 з вь рою у майбутне.
Кожна нащя е неповторною, як 1 кожна людина. Р1зноманпнють культур 1 конкуренщя м1ж нащями спонукають до загального прогресу. Л1бера-л1зм, як вщомо, засуджував комушстичну щеолопю за те, що вона ставила державу 1 нащю над шдивщуумом, вимагав не "розчиняти" людину в чомусь абстрактному - нацп чи держав^ визнавати кожну людину самодостатньою. Сучасна нащональна щея ставить вимогу не "розчиняти" кожну нащю в абстрактному людств1, бо кожна нащя е самодостатньою. Конкретним напов-ненням нащонально! ще! повинно стати нове розумшня взаемин природи 1 суспшьства.
Нагадаемо, що слово "нащя" походить вщ латинського "народ", а слово "еколопя" вщ грецького "оселя". Нащя - це стшка юторична спшьнють людей, яка виникла на баз1 спшьносп мови, територп, економ1чного життя 1 психолопчного складу, що проявляеться в спшьносп культури. Але нащя -не лише спшьна мова, традицп, свпосприйняття та ютор1я. С ще один дуже важливий чинник, який особливо гостро проявляеться в умовах нишшньо! деградацп природного середовища 1 виснаження природних ресуршв, а са-ме - вщчуття спшьно! долг Через те треба ставити питання про необхщнють формування принципово ново! полпики в Укра!ш. Тако! полпики, внаслщок здшснення яко! можна захистити державу вщ економ1чно! та еколопчно! ек-спансп з боку транснацюнальних компанш або з боку шших держав. Необ-хщно створювати таю закони 1 таю умови для владних структур Укра!ни, яю унеможливлять завезення в Укра!ну еколопчно небезпечних технологш 1 продукпв, навггь якщо вони забезпечують висою прибутки.
На жаль, сьогодш, в умовах глобатзаци, держави 1 наци надто легковажно поступаються сво!ми еколопчними штересами, особливо перед великими транснащональними компашями.
У сучасних умовах необхщно забезпечувати потреби людини не лише у суто матер1альних (економ1чних) благах, але 1 у не менш важливих ф1зюло-пчних потребах - безпечному природному довюлл1, чистш вод1, повггр1, хар-чових 1 промислових продуктах. Тобто треба домагатися тдвищення якосп не лише продукци, а й якосп природного життевого середовища.
ЦЫ ново! економ1чно! полпики щодо поеднання гармоншного ствю-нування людини 1 природи 1з забезпеченням заможного життя громадян в умовах здорового природного 1 сощального довюлля можуть реал1зуватися в такий спошб, коли держава не обмежуватиме максимальний дохщ окремих громадян нормою, скаж1мо, у 70 % над середньор1чним доходом громадяни-на 1 гарантуватиме мшмальний дохщ ус1х пращвниюв не менше шж 30 % вщ
середньорiчного доходу. Зрозумшо, що пенсiонери, швалщи та хворГ повинш бути матерГально забезпеченими не нижче середньорГчного доходу громадя-нина. Не опускаючи доходи нижче шж 30 % вгд середнього для найбщшших верств i не стимулюючи (обмежуючи фюкальними засобами) доходи, вищГ вгд 70 % для найбагатших громадян, цим самим держава спроможна створити середньозаможне суспшьство (модель Швецп), де немае надбагатих i надбгд-них людей.
Таке громадянське суспшьство в Украш можливе за умов створення ушм однакових громадянських прав i рГвних можливостей тим, хто працюе або навчаеться, але яке не гарантуе однакових доходГв (достатков) i однаково-го рГвня життя для тих, хто е працездатним, але не працюе чи не навчаеться. Тобто йдеться про громадянське суспшьство, яке гарантуе рГвш можливостГ, але не гарантуе мiфiчноï рГвностг Хто не зумГв сповна реалГзувати своï мож-ливостГ, той i живе на вГдповгдному для нього рГвнг
Як зазначено в передмовГ до цього видання, мГсГя нашоï конференцп, перший етап якоï було проведено на СходГ (у Донецьку), а другий - на ЗаходГ (у ЛьвовГ), полягала у науковому пошуку чинниюв консолiдацiï украïнського суспшьства навколо виршення актуальних i взаемопов'язаних мГж собою проблем екологiчноï безпеки, змщнення державносп, подолання сощальних, еколопчних та економГчних суперечностей сталого розвитку. На жаль, муси-мо констатувати, що органи державноï влади не виявили належноï защкавле-ност до поставленоï проблеми, незважаючи на те, що оргашзатори конферен-цiï "Украïна: Схщ-Захщ - проблеми сталого розвитку" своечасно шформували про ïï проведення ус гшки влади як на мюцях, так i в ïï верхшх ешелонах.
РеалГзащя Програми економГчних реформ мае здшснюватися з обов'язковим урахуванням вимог еколого-економiчноï доктрини, у межах я^ економГчна та еколопчна (природна) тдсистеми розглядаються в ïх ор-гашчному взаемозв'язку - як едина еколого-економГчна система.
У ПрограмГ економГчних реформ мають бути, крГм шших, передбачеш заходи, яю вщображають оргашчну едшсть економжи та екологiï i об'ективш причинно-наслщковГ взаемозв'язки мГж ними. Саме тому ус без винятку ви-робничГ, комерцшш та владш структури (центральш, регюнальш, галузевГ) повинш орГентуватися на принципово новий критерш еколого-економiчноï ефективносп виробничоï дГяльност (штегрування позитивного економГчного та негативного еколопчного ефекпв).
Висновки. Антиеколопчну траекторГю сощально-економГчного розвитку, яку спостерГгаемо упродовж двох десятилпъ незалежносп Украïни, необхгдно скоригувати на основГ нового критерГю ефективносп суспшьного виробництва, а саме - критерГю максимiзацiï штегрального еколого-еконо-мГчного ефекту виробничоï дГяльносп зашсть критерГю максимiзацiï прибут-ку, який не враховуе еколопчних збитюв (витрат i втрат) тд час здшснення виробничо-комерцiйноï дГяльносп та ощнення ïï юнцевих результата. При цьому варто особливо наголосити на необхщносл докоршного перегляду на-цiональноï полггаки в галузГ ядерноï безпеки, як це зробила НГмеччина, ма-ючи на свош територiï найбезпечшшГ у свт атомш електростанцiï.
Неупереджений науковий анатз результата функцюнування незалеж-но! Укра!нсько! держави засвщчуе, що юнукш в нашому суспшьств1 полггич-ш сили не спроможш вивести державу 1з затяжно! економ1чно!, еколопчно! та сощально! кризи. Кр1м суто суб'ективних причин цього негативного яви-ща, яю зводяться до протистояння р1зних пол1тичних партш, юнуе 1 бшьш глибока об'ективна причина. Вона полягае в тому, що стар1 щеологи, яю па-нували у свт у ХХ ст., юторично вичерпали себе як таю, що не вщобража-ють нових взаемовщносин суспшьства 1 природи.
Виходячи з реалш життя, мусять обов'язково з'явитися нова нащ-онально-еколопчна щеолопя та нова адекватна !й политика. Ц нов1 шститути повинш базуватися на тзнанш й конкретному використанш у суспшьнш практищ споконв1чних закошв природи 1, одночасно, сучасних закошв роз-витку суспшьства. Вщповщно до цього, нащональш штереси держави, все-б1чний захист !! громадян, насамперед - здоров'я, у взаемозв'язку 1з захистом 1 рацюнальним використанням належних суспшьству природних ресуршв та природного довюлля повинш бути в центр1 уваги усх державних 1 громадсь-ких чинниюв. Влада 1 громадянське суспшьство мусять бути свщом1 свое! вщповщальносл перед нишшшм та майбутшми поколшнями людей.
На наш погляд, едино прийнятною 1 едино в1рною щеолопею на су-часному юторичному етат розвитку цивЫзацп може стати сощально ор1ентована еколого-економ1чна щеолопя, спрямована на захист кожно! лю-дини та !! природного життевого довюлля. Н сощал-демократизм, ш кон-фронтуючий з ним л1берал1зм 1 ш !хнш спшьний ворог - комушзм не можуть бути в сучасному свт провщною щеолопею 1 провщною полггичною силою з тих причин, що вони вже вичерпали себе 1 не спроможш виршити глобально! проблеми захисту життя на планетг
Сощально ор1ентована еколого-економ1чна полпика е за своею сутшс-тю политикою сталого розвитку. Саме вона може врятувати нащю вщ зубо-жшня, захистити природне середовище 1 ресурси вщ деградацп, допомогти подолати кризов1 явища у суспшьств1 й природ^ вивести Укра!ну на шлях сталого розвитку 1 поставити !! в когорту розвинених держав, яю забезпечу-ють достойний р1вень життя сво!х громадян у гармони з природою.
Висновок однозначний: настав час формувати в постчорнобильсьюй Укра!ш сощально ор1ентовану еколого-економ1чну политику й активно про-водити !! в життя як на загальнонацюнальному, так 1 репональному й погалу-зевому р1внях. Зокрема - на р1вш окремих пщприемств (ф1рм) 1 локальних те-ритор1альних шституцш.
Цшком 1мов1рно, що саме еколопчний 1мператив сталого розвитку ре-гюшв Укра!ни може виявитися ядром консолщацп суспшьства 1 бути корис-ним у пошуках взаемоприйнятно! нащонально! ще!.
Туныця Ю.Ю. Экологический императив устойчивого развития регионов Украины: в поисках факторов консолидации общества
Ключевым теоретическим и политическим принципом устойчивого развития регионов Украины, а одновременно - фактором единения нации и укрепления ее государственности на современном историческом этапе эволюции гражданского обще-
ства, должен стать экологический императив, который в свою очередь требует осуществления экологизации экономики и образования в соответствии с принципами эколого-экономической доктрины. На основании анализа результатов проведенной в два тура научно-практической конференции "Украина: Восток-Запад - проблемы устойчивого развития" (первый тур состоялся в Донецке, а второй - во Львове), освещены вопросы углубления сотрудничества регионов Украины с целью достижения устойчивого развития. Показано, что консолидация общества вокруг решения эколо-го-экономических проблем может стать одним из стержневых факторов укрепления государства.
Ключевые слова: устойчивое развитие; экологический императив; сотрудничество регионов; консолидация общества.
Tunytsya Yu.Yu. Ecological imperative of sustainable development of Ukrainian regions: the search for factors of society consolidation
An environmental imperative should become the key theoretical and political principle of sustainable development of Ukrainian regions and at the same time - factor of unity of the nation and strengthening of its statehood at the present stage of historical evolution of civil society. This imperative in its turn requires the implementation of ecologiza-tion in economy and education in accordance with the principles of ecological economics doctrine. Analyzing the results of the conference "Ukraine: East-West - the problems of sustainable development" that was carried out in two rounds (first round was held in Donetsk, and the second - in Lviv), the article highlights the issues of deepening the cooperation between Ukraine's regions in order to achieve the sustainable development. It is shown that the consolidation of society around the solving of environmental and economic problems could be one of the core factors for strengthening the state.
Keywords: sustainable development; environmental imperative; cooperation of regions; consolidation of society.
УДК 336.143 Проф. А.А. Садеков, д-р екон. наук; acnip. Ю.М. Соловйова -
Донецький НУ економки i торгiвлi iM. Михаила Туган-Барановського
СТАЛИЙ РОЗВИТОК I БЮДЖЕТНА ПОЛ1ТИКА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ
На 0CH0Bi узагальнення науково! л^ератури проаналiзовано особливосп бюджетно! стратеги Укра!ни i кра!н свпу, визначено проблеми i прюритетш тенденци бюджетно! поливки в сучасних умовах модершзаци економжи.
Ключовг слова: бюджет, бюджетна политика, бюджетна стратепя, мiжбюджетнi вщносини.
Постановка проблеми. Особливосп сучасних тенденцш у свповш економщ засвщчують загострення глобальних фшансових, зокрема бюджет -них, проблем. Активiзацiя шновацшних процешв неможлива без активно! бюджетно! полпики, яка е потужним державним фшансовим мехашзмом впливу на шновацшно-швестицшний розвиток нащонально! економжи. Створення умов для довгострокового вщтворення бюджетних ресуршв мож-ливе лише шляхом стимулювання економiчного зростання. Це е необхщною умовою подальшого соцiально-економiчного розвитку кра!ни. З огляду на те, що бюджетнш полггищ належить особливе мюце в фшансовш системi Укра-!ни та кра!н свпу, актуальною проблемою сучасносп е реалiзацiя шнова-цшно! бюджетно! стратеги кра!н свпового ствтовариства.
