CC BY
84
4. Думанська О.1. Автор - видавець - розповсюдник - читач / О.1. Думанська. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.knygobachenia.com/? category=10&article=15.
5. Культура торговельного обслуговування як фактор конкурентоспроможносп сучасно! книгарнi (за матерiалами конкретно-соцiологiчного дослiдження у "Книжковому домi "Буква") / О.В. Антоник, 1.В. Синеок. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.knygobache-nia.com/? category=13&article=12.
6. Антоник О.В. Дослiдження в книжковш справi - лiквiдувати суперечшсть / О.В. Антоник, А.Ю. Судин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.knygobachenia.com/? ca-tegory=13 article=241.
7. Судин А.Ю. Унiкальнiсть книги як товару / А.Ю. Судин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.knygobachenia.com/? category=10&article=11
8. Микитин Т.1. Методичш засади ощнки ефективносп ярмарково-виставкових заходiв у вгтчизняному книжковому бiзнесi / Т.1. Микитин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.knygobachenia.com/? category=10&article=18
9. Теремко В.1. Стратепчний потенцiал видавництва як джерело його ефективносп i перспектив / В.1. Теремко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.knygobache-nia.com/? category=2&article=441
10. Антонюк З. Особливий погляд на книговидавництво / З. Антонюк. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/articles/24514
11. Антирекорди украшсько! книжки - назад у 90-ri?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vsiknygy.net.ua/analyst/6698/
12. Семиноженко В. Проблеми книговидання в Укра1ш - "вщкрита книга"? / В. Семино-женко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.semynozhenko.net/documents/133/
13. Афошн О.В. Рекомендацп з удосконалення укра!нського книговидання / О. Афошн, Н. Петрова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uabooks.info/ua/experts/? pid=3759
14. Медведев О. Мовний баланс Укра!ни / О. Медведев. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uabooks.info/ua/book_market/analytics/? pid=2386
Стецко М.И. О состоянии рынка книжной продукции в Украине
Определена роль книги в жизни общества. Прослежена динамика издания книг по тиражам, выяснены факторы, которые влияют на развитие книжной торговли в Украине.
Ключевые слова: книга, книжная торговля, издание, показатели, тираж, книгоиздательское дело, книготорговля и издательская деятельность.
Stetsko M.I. About market of bookselling condition in Ukraine
The role of book is certain in life of society. Examined dynamics of edition of books after drawings, factors that influence on development of bookselling in Ukraine are found out.
Keywords: book, bookselling, indexes, drawing, publishing business, publishing and bookselling activity.
УДК 007.012:504 Доц. С.П. Мигаль, канд. архгтектури; доц. Г.В. Сомар, канд. техн. наук; студ. ТА. Сомар - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ЧИННИК У ДИЗАЙН1 ПРОСТОРОВО-ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто проблему дизайну середовища з урахуванням еколопчного чинника в контекст нових технологш дизайнерського проектування та сталого розвитку. Подано класифжащю еколопчних чиннигав, концептуальш положення i еколопчш стратеги формування просторово-збалансованого предметного середовища.
Ключовг слова: еколопчний чинник, дизайн, просторово-предметне середови-ще, антропоеколопя.
Постановка проблеми та и актуальшсть. Розвиток дизайну середовища та проектно! культури загалом вщбуваеться в умовах бурхливого роз-
витку науково-техшчного i соцiального прогресу, еволюцiйних змш та роз-витку бюсфери, переходу 11 в новий якiсний стан - ноосферу (друга половина ХХ ст.) та соцюсферний етап розвитку (юнець ХХ - початок XXI ст.), кардинального перегляду цивЫзацшних стратегш та змiни цiннiсних орieнтирiв. Iнформацiйний простiр i соцiосфера стають спiльним середовищем iснування людства. Зростаючий техногенний вплив на навколишне середовище спричи-нив незворотнi екологiчнi процеси. Середовище життедiяльностi людини на-бувае ново1 сутностi на користь сталого розвитку - концепцп дiяльностi людини в гармони з природою, забезпечення якосп життя людей i захисту ште-ресiв майбутнiх поколшь. У цьому планi актуальною стае необхщшсть теоретичного осмислення еколопчно! проблематики у формуваннi середовища життедiяльностi людини i мiсця екологiчного iмперативу в ньому.
Анал1з останн1х дослщжень. Системний пiдхiд до формування дизайну середовища в контексп концепцп сталого розвитку та еколопчно1 стратеги не вiдображено у вичизняних та зарубiжних дослiдженнях. Окремi аспекта еколопчного спрямування розвитку людського суспiльства, екологп мiста, середовища, дизайн-освгта розглянутi в роботах В.1. Вернадського, М.Ф. Реймерса, К.М. Ситника, М.А. Голубця, С.М. Стойка, П.А. Бехти М.П. Дубитна, В.П. Кучерявого, С.Б. Чистяково1, Н.Я. Крижашвсько!, В.П. Ми-роненка, С.П. Мигаля, А.К. Белжа, О.О. Орлово1, I.I. Сердюка, I.A. Диди, Н.€. Трегуб, В. А. ФЫна та iнших.
Мета дано'! роботи - визначити основш закономiрностi й особливост дизайну середовища з урахуванням еколопчного чинника.
Сьогодш просторово-предметне середовище життедiяльностi людини розглядають як цшсну структуру внутрiшнього та зовнiшнього простору. Просторово-предметне середовище - сукупнють природних i штучно створе-них просторiв та 1х предметне наповнення, що постiйно взаемодiють з люди-ною. Воно охоплюе природш, техногеннi, виробнич^ еколого-гiгiенiчнi та со-цiокультурнi елементи.
Дизайнерське дослщження та проектування середовища прийнято роз-глядати в широкому сощокультурному контекстi формування цiлiсного середовища в системi "людина-середовище", а також програм його оргашзацп [2]. Такий тдхщ вимагае розгляду об'екта розробки як елемента складно1 систе-ми дiяльностi людини в рамках соцюсистемного середовища. При цьому кожне творче ршення повинно вiдповiдати еколопчним, природно-ктматич-ним, дизайнерським, урбанiстичним, сощальним, iнформацiйним та iншим чинникам. Базовою теорiею в дослiдженнi проблеми та проектуванш середовища е системний тдхщ.
Безпосереднiй вплив на формування просторово-предметного середовища життедiяльностi людини мають еколопчш закони та чинники, яш спря-мованi на взаемодто людини i довкiлля, аналiз впливу зовшшшх чинникiв на самопочуття, здоров'я i розвиток людини, форми i способи 11 дiяльностi та по-ведiнки [1]. Екологiчнi чинники - будь-яю мiнливi в часi та просторi явища, умови, елементи навколишнього середовища, на якi людина та iншi живi ор-ганiзми реагують пристосовницькими реакцiями. 1х подiляють на абютичш, бiотичнi та антропогеннi [3, 4].
Абiотичнi чинники - сукупнють умов зовшшнього середовища, що впливають на живi оргашзми. Бiотичнi чинники - cyKynHicTb чинниюв орга-шчного свiтy (люди, тварини, рослини тощо), якi визначають умови юнуван-ня та взаeмовiдношення органiзмiв у рiзних середовищах. Антропогеннi чинники - внесет у середовище людською дiяльнiстю змiни, що впливають на оргашчний свiт. Запропонований варiант класифiкацiï екологiчних чинниюв середовища подано в табл. 1.
Табл. 1. Класифтащя екологiчних чиннитв середовища
Абiотичнi Бiотичнi Антропогеннi
Сонячна радiацiя. Космiчнi променi. Клiматичнi: температура, вдаосна вологiсть повгт-ря, атмосферний тиск. Фггогенш: рос-линнi органiзми. Зоогеннi: тварин-ний свiт. Об'екти антропогенного ландшафту: водш пристроï, геопластика рельефу, декоративш покриття, ма-лi архггектурш форми, рекреацiйне обладнання.
Едафогенш: меxанiчний склад, вологовмiст, повгг-ропроникливiсть, щшь-нiсть грyнтiв. Мiкробiогеннi: вь руси, найпроспт, бактерiï, гриби. Об'екти урбашзму й арxiтектyри: мiськi поселення, житлов^ гро-мадськi, промисловi, комушкацшш, господарсью споруди.
Орографiчнi: характер рельефу. Природш токсини немiкробноï дiï. Iнженерно-теxнiчнi споруди: дам-би, водосховища, канали, греблi, штyчнi моря, шше.
Хiмiчнi: xiмiчний склад атмосфери, морських i прiсниx вод, грунлв. Iнтродyкцiя нових видш живих орга-нiзмiв. Фiзичнi забруднення: теплове, ра-дiоактивне, iнфрачервоне, ультра-фiолетове, юшзуюче та електромаг-нiтне випромiнювання, шум та вiб-рацiя, "електронний смог".
Природш стиxiйнi явища: землетруси, вулкани, по-венi, цунам^ зсуви, посу-хи, пожежi. Форми взаемов-пливiв живих ор-ганiзмiв рiзниx видiв. Хiмiчнi забруднення: бyдiвельнi матерiали, микга засоби, пестици-ди та iншi синтетичнi органiчнi ре-човини, важк метали тощо.
Головне завдання дослщження еколопчного чинника полягае у вияв-ленш взаемодiï людини як бiологiчноï iстоти з предметним оточенням i нав-колишнiм середовищем загалом, вивченнi впливу системи абютичних, 6i-отичних та антропогенних чинниюв на людський органiзм, удосконалення форм i процешв життедiяльностi людини [1, 3]. Аргументуючи важливiсть обгрунтування еколопчного чинника в дизайш середовища, потрiбно визна-чити ïï концептyальнi положення та завдання:
• усвщомлення континууму простору, соцюсфери як саморегульовано1 планет-но1 системи з ïï компонентами довкшля та складними зв'язками та взаемов-пливами;
• виявлення впливу окремих екологiчних чинникiв середовища та ïx комплек-сiв у певному середовищi, конкретних умовах фyнкцiонyвання та впливу на здоров'я та життедiяльнiсть людини;
• визначення i систематизащя ознак екологiчного чинника, компонентiв i поеднуючих ïx процесiв, що ввдбуваються в певному середовищi та в кон-кретний промiжок часу;
• утвердження антропоцентричноï спрямованостi дизайну як всеосяжноï мети проектноï дiяльностi з формування збалансованого просторово-предметного середовища;
• людина - центральный органiзатор соцiосистемного середовища, носiй соць окультурних традицш i виконавець усiх функцiонально-технiчних процеив;
• забезпечення соцiальних функцш i комфортних умов житгедiяльностi людини;
• забезпечення оптимальних умов сприйняття середовища, прийому i перероб-лення корисно! шформацп, тобто вiдомостей, необхщних у певнш конкретной ситуаци або в майбутньому для подальшого вироблення команди управ-лiння поведшкою людини;
• прогнозування можливих змiн у здоров'! людей внаслщок процесiв, що вщ-буваються у навколишньому середовищi, формувант предметного свiту;
• прогнозування стану здоров'я майбуттх генерацш;
• виявлення закономiрностей i особливостей формування просторово-предмет-ного середовища життедiяльностi людини на оснж принципiв системного пiдходу та закошв екологи;
• визначення напрямiв i стратегiй дизайну середовища з урахуванням еколо-гiчного чинника;
• вивчення та використання традицш народно! архггектури та творчостi як вь дображення етнокультурно! iдентичностi навколишнього середовища й образу життя людини;
• виявлення форм i принципов оргашзацп мультисенсорного дизайну;
• виявлення принцишв ввдеоекологп як засобу формування середовища;
• створення антропогенетичного монiторингу - системи спостережень за про-цесами життедiяльностi людей внаслщок дИ на них рiзних факторов середовища з метою моделювання i прогнозування геосоцiосистемних процесш та рацiонального керування ними;
• вироблення науково обгрунтованих нормативов еколопчних засад дизайну щодо формування просторово-предметного середовища життедiяльностi людини з урахуванням системи антропоеколопчного напруження.
Людина стала суспшьною особистiстю, здатною плано]шрно i цшес-прямовано дiяти, формувати предметний свiт, змiнюючи довкiлля, свое жит-тя i власну сутшсть. I! розвиток i культура взаемозв'язюв зi свiтом зумовлю-валися процесами розвитку науки, матерiальноl i духовно! культури, форму-ванням цiлiсного соцюсистемного середовища. Промислова революцiя кiнця XVIII - початку ХХ ст., науково-техшчна револющя друго! половини ХХ ст. стали основою науково-техшчного i сощального прогресу людства. Здобутки фiзики i х1ми, молекулярно! бюлогп, iнформацiйних i нанотехнологiй дали змогу людинi проникнути у найдрiбнiшi структури живого оргашзму, його генетичну пам'ять, створити безвщходт технологи, вiдкрити новi види енер-га!, експонентного розвитку комп'ютерно! техшки. Людина стала вже менш залежною у своему розвитку вiд бютичних чинникiв, потреби адаптацп до мшливих умов довкiлля. Вона вже здатна впливати на структурно-функщ-ональну оргашзащю природних екосистем, створюе штучнi екосистеми та ге-осоцiосистеми, формуе просторово-предметне середовище i пiдтримуе його функцюнування.
Сьогоднi у дизайнi формуються цш блоки природних, соцiальних, культурологiчних, мистецтвознавчих, архггектурно-урбашстичних, науково-технiчних, економiчних системно орiентованих дисциплiн з метою ршення специфiчних комплексних проблем щодо оргашзацп життедiяльностi людини, створення гармонiйного просторово-предметного середовища. Як показуе
практика, еколопчна проблематика довкiлля в дизайнi середовища, удоскона-лення взаемодiï сyспiльства i природи не вирiшyеться в жодному з цих блоков дисциплiн окремо, тому що вони включають складну сyкyпнiсть рiзниx типiв знань i методiв. Кожна галузь знань тд особливим кутом розглядае сyтнiсть людини, процеси i закономiрностi ïï буття, взаемозв'язки з предметним свiтом, формування просторово-предметного середовища. Цi дисциплiни мають справу з багатьма теоретичними поданнями, яю виконують фyнкцiю часткових те-оретичних схем вiдносно комплексного дослщження. Важливою умовою ефективного використання цих знань, з одного боку, е необхщнють ïx дифе-ренщацп, а з iншого - штеграцп наук з метою отримання цшсного уявлення про об'ект розроблення, його принципи i методи дослщження та проектування.
Глобалiзацiйнi процеси, розвиток науки, матерiальноï та дyxовноï культури, дизайну та його шформацшне забезпечення виконують функщю методологiчного орiентира у виборi теоретичних засобiв i методiв розв'язан-ня системних задач. Антропоцентрична спрямованють дизайну середовища, як всеосяжна мета проектноï дiяльностi, спрямовуеться на блок наук, яю вив-чають людину, соцiальнi спiльноти, ïx розвиток, взаемозв'язки зi свiтом та за-кономiрностi фyнкцiопyвання (табл. 2).
Табл. 2. Наукове забезпечення антропоцентричноТ спрямовачосий дизайну
Назва науки Об'ект, аспекти дослщження
1стор1я розвиток сyспiльства i його закон^рноси
Бiологiя природа, суть життя, методи освоення, органiзацiï i охорони природи ввдповдао до потреб людини
Антропологiя походження та еволюц1я людини, варiацiï фiзичноï будови тiла людини
Антропоеколопя взаемодiя людини, сустльства з навколишпiм середовищем, вплив фактов зовнiшнього середовища на функцюнування людського органiзмy
Анатом1я людини будова людського оргашзму, його органш i систем у зв'язку з ïxпiми фyнкцiями i розвитком
Антропометрiя вимри людського тiла, описи його конститущйних особливостей
Фiзiологiя людини процеси, що ввдбуваютъся в людському оргапiзмi та ïx закономрносп
Психолопя псиxiчнi процеси, форми та закон^рноста псиxiчноï дiяльнос-■ri, зyмовленi певними видами дiяльностi та впливом клiматич-них, теxпогенниx та шших факторiв
Ергономжа процеси, засоби та умови дiяльностi людини, ïx адаптащя до псиxологiчниx та фiзiологiчниx особливостей людини
Бiомеxанiка мехашчш явища в живих системах
Бюдизайн принципи будови й конструктивно-морфолопчш властивоста форм органiчноï природи для виршення проектних завдань
Демограф1я народонаселення, його чисельний склад, динамiка i вдаворення
Етнограф1я склад, походження, розселення i культурно-юторичш взаемозв'язки народiв свiтy, ïxпя культура, особливоси побуту
Соцiологiя сyспiльство, його структурш утворення i закономiрностi ïx взаемодп, соцiальнi вiдносини i соцiальнi процеси, людини як суб'екта цих процеив i вдаосин
Соцiоекологiя взаемодiя людського сустльства з природним i техногенним середовищем
Етносоцюлогш загальносоцiальнi законотрносп та форми суспiльного життя етноов
Етнопсихологiя психiчнi особливостi, ментальнiсть народу, властивоста нацi-онального характеру
Релiгiезнавство суспiльно-iсторична природа релт!, механiзм Н соцiальних зв'яз-кiв, особливостi !х впливу на вiруючих та онших галузей знань
Теорiя дизайнерсь-кого мислення та сприйняття методи евристично! трансформацil постановки завдання, засо-би i механiзми тзнавально! реальностi людини, формування i сприйняття шформацп
Теорiя дiяльностi процес ставлення людини до свпу, Н взаемодiя з навколишшм середовищем
Теорiя творчостi процеси творення, його джерела, прийоми, методи та ди-зайнерський продукт
Включения об'екта проектування в середовище, матерiальну i духовну культуру життедiяльиостi людини забезпечуеться блоками екологiчиих та спецiальиих архiтектурио-дизайиерських, урбаиiстичиих, культурологiчиих знань, якi дають змогу сформувати середовище, пiзиати явища, процеси, за-коиомiриостi, що вщбуваються у сферах всесвiту, !х вплив на середовище та взаемовщносини людини з довкшлям.
Процес еколопзацп охоплюе тепер будь-як сторони економiки i ви-робництва, формування структури споживачiв. Екологiзм - це свiтоглядна фундаментальна позищя дизайнера, яка може бути втшена у рiзних об'ектах матерiальноl культури. У фiлософському розумiннi еколопзм у дизайнi - це цшюна система професiйного проектно-образного мислення, творчого пере-осмислення дiйсностi в застосуванш до об'екта проектування i зв'язаних з ним проблем формоутворення.
Використання еколопчного чинника поидае особливе мiсце в предметному дизайш. Серед них: ефективне використання матерiалу пiд час проектування i виготовлення виробу та можливютю багатократного його використання; вторинне використання матерiалу; використання натуральних ма-терiалiв i природно! сировини; проектування об'екпв на пiдставi природних аналопв; використання матерiалiв паперово-целюлозного виробництва; бага-тократне використання матерiалiв з можливютю багатократного !х перероб-лення i формоутворення; проектування i використання високоякюних матерь алiв для предметiв з тривалим термiном експлуатацп i можливютю !х онов-лення i вдосконалення; дизайн предметв з ефективним матерiаловмiстом; дизайн предметiв з рацюнальним вжитком енергоресурсiв пiд час !х експлуатацп i транспортування; мультисенсорний дизайн.
Екологiчний пiдхiд до проектування повинен включати теорiю ди-зайнерського професшного мислення i новi уявлення про сприйняття та вiзу-алiзацiю навколишнього середовища, якi базуються на закономiрностях тз-навальних процесiв людини, як абсолютно дом^ктого психофiзiологiчного процесу людського тзнання. Основа чуттевого образу, що виникае при вiзу-алiзацil середовища - тактильно-кiнестезичнi та дотиковi вiдчуття. Зоровi та слуховi вщчуття не мають самостiйного значення, вони формуються на осно-вi тактильно-кшестезичних вiдчуттiв. При цьому сприйняття не зводиться до суми окремих вщчутпв, а е якюно новим рiвнем чуттевого пiзнання. Тому беззаперечним фактом е те, що вiзуалiзацiя середовища е одним з головних
компопептiв тд час створення гармопiйпого середовища життезабезпечення людини. Вирiшеппя комплексних екологiчпиx аспек^в впаслiдок проекту-вання просторово-предметного середовища безпосередньо впливають на фь зичне, психолопчне, i соцiальпе здоров'я як окремоï людини, так i сустльства загалом. Теоретичн положення дизайнерського мислення, дiяльпостi та творчостi роблять цшний внесок у розвиток гармоншного формування i ма-ють визначальний характер для появи нового еколопчного мислення i розу-мiппя завдань проектпоï культури загалом.
Процес дизайнерського проектування просторово-предметного середовища з урахуванням екологiчпого чинника носить ггерацшний характер, тобто пiд час його здшснення пеобxiдпе послiдовпе уточнення ршень, прийнятих на пайбiльш раппix стадiяx проектування на осповi апалiзy отри-муваних конкретизованих рiшепь. Своею чергою иерацшний характер проектування потребуе багатоварiаптпостi проектних рiшепь. Особливу роль при цьому вщграе система обмежень, якi визначаються iпдикаторами стану дов-кiлля, держстандартами, дефiцитпiстю матерiалiв, конструктивними ршення-ми, iспyючими теxпологiями виготовлення.
Висновки. Пiзпаппя закопомiрпостей формування просторово-пред-метного середовища з урахуванням еколопчного чинника, взаемозв'язюв мiж людиною, середовищем та шшими стрyктyрпо-фyпкцiопальпими компонентами в дизайн середовища, дають тдстави вважати, що ïx використання сприятиме забезпеченню комфортних i безпечних умов життедiяльпостi.
Л1тература
1. Голубець М.А. Середовищезнавство (iпвайропмептологiя) / М.А. Голубець. - Львiв : Вид-во "Манускрипт", 2010. - 176 с.
2. Мигаль С.П. Проектування мебл1в : навч. посiбп. / С.П. Мигаль. - Львiв : Вид-во "Свп" 1999. - 215 с.
3. Назарук М.М. Соцiологiя : словник-довщник / М.М. Назарук. - Львiв : Вид-во ВНТА, 1998. - 172 с.
4. Орлова О.О. Еколопчний фактор формоутворення в дизайш : автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 05.01.03 - Теxнiчпа естетика (мистецтвознав-ство) / Харк. держ. акад. дизайну i мистецтв. - Харгав, 2003. - 20 с.
Мигаль С.П., Сомар Г.В., Сомар ТА. Экологический фактор в дизайне пространственно-предметной среды
Рассмотрена проблема дизайна среды с учетом экологического фактора в контексте новых технологий дизайнерского проектирования и устойчивого развития. Представлена классификация экологических факторов, концептуальные положения и экологические стратегии формирования пространственно-предметной сбалансированной среды.
Ключевые слова: экологический фактор, дизайн, пространственно-предметная среда, антропоэкология.
Mygal S.P., Somar G.V., Somar T.A. Ecological factor in the design of space-subject environment
The article discusses the problem of design environment, taking into account ecological factor in the context of new technology design planning and sustainable development. Filed classification of ecological factor, conceptual and environmental strategy formation of spatially- subject balanced environment.
Keywords: ecological factor, design, space-subject environment, anthrophoecology.
