CC BY
17
Prospects of private funding for arts and culture in the modern world. Identified aspects of investing cultural and artistic fields and offered the best solutions to problems declared at the state level. The role of philanthropy in the context of social responsibility. The optimum directions nongovernmental attract financial resources in arts and culture based on international experience.
Keywords: extra-budgetary funding, patronage, sponsorship.
УДК37.01:71 Асист. О.С. Троцька, канд. пед. наук -
ТернопЫьський НПУ т. Володимира Гнатюка, м. Тернопгль
ПРОБЛЕМА ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТН1Х ЛАНДШАФТНИХ ДИЗАЙНЕР1В
Проаншпзовано особливост еколопчного виховання майбутшх ландшафтних ди-зайнерiв, проблему переорieнгацil свггоглядних орiштирiв молодi з концепци антропоцентризму на концепцю екоцентризму. Обгрунтовано необхщшсть формування еколо-гiчного свiтогляду студентов та еколопзацн змiсту дизайн-освiти.
Ключовi слова: еколопчне виховання, екологiчний свггогляд, екоцентризм, лан-дшафтнi дизайнери, екодизайн.
Постановка проблеми. Актуальнiсть теми дослщження зумовлена стра-тегiчними завданнями з шдтримання гомеостатичного стану психо^зюлого-еколопчного статусу людини в антропiчно-трансформованому середовищд 11 к-нування та дыльност! Разом з тим, докорiннi освггт змiни, якi вiдбулися в Укра-íнi за останне десятилiття, а також тенденцц свiтового розвитку, потребують не менш серйозних змiн у тдходах до формування екологiчноí вихованосп моло-дих поколiнь, вiд яких залежить iнтенсивнiсть конструктивних змiн у ставлент особистостi та суспiльства до глобально!' екосистеми Земл^ вихвд його на нову прогресивну екологiчно-безпечну стратегда проживания.
Екологiчна та економiчна кризи частково кориснi тим, що стимулюють людей вiдмовлятися вiд застарших стереотитв i створювати новi пiдходи у ви-робництвi, навчаннi, побутi, дизайн середовища. Тому дизайн-освiта у вищому навчальному заклад повинна бути спрямована не лише на формування у студентов спецiальних професiйних ум^ i навиюв, творчих здiбностей, а й на формування еколопчного типу свиогляду, адже ландшафтний дизайн - це мистецтво гармоншного перетворення, удосконалення та змiни середовища для задоволен-ня не лише матерiальних, але й духовних, естетичних потреб людини. Середови-ще проживання, предмети побуту безумовно мають потужний виховний потенциал, зокрема й для еколопчного виховання. Тому в майбутнього дизайнера повин-ш бути сформован чiткi екологiчнi установки, вiн мае стати активним учасни-ком еколопчно позитивного ставлення до природи.
Анашз актуальних дослщжень. Особливостi пiдготовки дизайнеров дос-лiджували О. Боднар, В. Глазичев, Н. Gвдокiмова, Н. Ковешшкова, В. Прусак, П. Татiíвський, Л. Холмянський, А. Чебикiн, О. Фурса, М. Яковлев та iн. Проте проблему еколопчного виховання майбутшх ландшафтних дизайнеров ще не достатньо обфунтовано, не розроблено так чiтко, як цього потребуе сучасна практика життедаяльносп людства.
Методологiчною та теоретичною основою для бшьшоста втизняних дос-лщжень, яш пов'язанi з переосмисленням сучасного стану взаeмовiдносин у сис-темi "людина-природа" на засадах екоцентризму, е працi В. Борейка, Д. Грод-зинського, В. Грищенка, Т. Гардащук, В. Грубiнко, С. Дерябо, В. Крисаченка, М. Кисельова, В. Скребця, В. Ясвша та ш., у яких розглянуто проблеми сутностi екологiчноí свщомоста та особливост 11 формування, проаналiзовано сучаснi еко-логiчнi концепцií, зв'язок екологií та свггогляду.
Процес взаемодií людини i природи е таким складно-диференцiйованим, що дослiдники (Г. Бачинський, Т. Гардащук, М. Газуда, М. Голубець, В. Грубш-ко, М. Кисельов, О. Орлова та iн.) говорять про кнування едино!' сощоекосисте-ми [2-4]. Однак вона втратила здатнiсть до природно! саморегулящ!. Нинi вiд людини залежить майбутне природи i сусшльства i ця проблема також входить у сферу дослщжень дизайну.
Метою статт е обгрунтувати доцiльнiсть формування еколопчного свь тогляду в майбуттх ландшафтних дизайнерiв.
Виклад основного матер1алу. Процес використання людиною природ-них ресурсiв зупинити неможливо, як i нереально зберегти !х на сталому рiвнi шляхом природоохоронно! дiяльностi (ращональне природокористування). Про-те трактування понять " природокористування" та " природоперетворення" не повинно зводитися тальки до ототожнення з "процесом використання природних благ iз метою задоволення матерiальних i культурних потреб сустльства". Це положення формуе споживацький, експлуатащйний тип ставлення до природи i не передбачае вiдтворення природних ресурав. В умовах збiльшення населення i споживчих потреб суспiльства проблема обмеженоста природних ресурсiв потре-буе нових пiдходiв у 11 вирiшеннi. Тому на змшу концепцií "рацiонального природокористування" прийшла концеппдя "вiдтворювального природокористування" [2, с. 41]. Вона передбачае користування природними ресурсами в межах !х вiдтворювальних можливостей, створення оптимальних умов для самовдаворен-ня ресурсiв, прогнозування та планування людиною методав, способiв, техноло-гiй природоввдтворення.
Формування екологiчного свiтогляду особистостi потрiбно здшснювати на засадах ново!' ^айронментально! парадигми, смисловим центром яко! е вихо-вання цiннiсно-шанобливого ставлення до природи, що реалiзуеться в активнш природоохороннiй та природовiдтворювальнiй дiяльностi. Основними орiентира-ми цього процесу е людина - один iз представнишв живих органiзмiв, яка е час-тиною едино!' глобально! екологiчно1' системи; вона живе не лише в социальному, але й у природному середовишд; людина вiдповiдальна за стан природного сере-довища i зобов'язана збертати та вiдтворювати природнi ресурси.
Разом iз тим, iснуюча система виховання гальмуе природовiдповiдний розвиток особистоста, оскшьки вона iсторично побудована на основi антропоцен-тричного свiтогляду i стверджуе, що моральнi обов'язки iснують лише перед людьми, протиставляючи цим себе всезагальним законам природи.
Концепщя антропоцентризму не узгоджуеться зi сучасним баченням при-родничо-науково! картини свiту, згiдно з якою природу розглядають як систему взаемопов'язаних тдсистем рiзного ршня складноста, мiж якими iснуе суборди-
нацшний, iepapxÎ4Hm зв'язок. Антропоцентричний принцип свтосприйняття потребуе модернiзацiï з урахуванням етичних та еколопчних принципе, адже наука доводить, що реальн змiни в нашому суспiльствi вiдбудуться лише тода, коли система навчання та виховання грунтуватимуться на концепцiï екоцентризму. Перехвд до нового природовiдповiдного навчання та виховання зумовить пе-реорiентацiю системи ценностей у молодих людей, у якш природа буде як само-цiннiсть, людина сприйматиме себе як елемент едино! природно! сшльноти, час-тину системи.
Дизайн, зокрема ландшафтний дизайн, кнуючи на межi природи та мате-рiального свiту, передбачае перетворення навколишнього середовища. I. Рижова пропонуе актуальне визначення дизайну як специфiчного сощокультурного феномена, що е проектною, творчо-перетворюючою дiяльнiсIЮ, спрямованою на предметне середовище родового буття людини з метою формування гармошйно-го ставлення людини до природи, свиу i само! себе, яка спираеться на вiдповiднi когнiтивнi компетенцй' щодо взаемоузгодження несумiжних, утилггарно-прагма-тичних та екзистенцшно-антрополопчних вимiрiв предметного свiту людського буття [7, с. 9].
Тенденцл до гумашзацц та еколопзацц дизайнерсько! освгги демонстру-ють важливiсть i актуальнкть включения екологiчного компонента у сферу про-ектно! дiяльностi, однак прикладш, якi демонстрували б ефективнiсть включення його у процес ландшафтного проектування в Укра!щ не багато. Проте досягнен-ня балансу мiж природою та матерiальним свiтом, створеним людиною, мае не-вiдкладне значення.
Дизайнерська дiяльнiсть включае мету, засоби, результат, способи реаль зацй' мети, ят передбачають не лише якiсть продукцц, а й !! естетичнi, функщ-ональнi властивостi, а головне - !! вiдповiднiсть сучасному стану навколишнього середовища. Тому в умовах еколопчно! кризи зростае значушдсть науково-теоре-тично! бази, здатно! спрямувати сили дизайнеров у русло екологiчно дощльного, природовщтворювального проектно-виробничого процесу.
Аналiз педагопчно! практики показав, що еколопчна освiта здебшьшого спрямована на формування знань студенпв, недостатньо використовуеться ц ви-ховний потенщал, основною метою якого е формування у майбутнх спецiалiстiв уявлення про унiкальну внутрiшню самоцiннiсть природи, вмiння бачити довгос-троковi перспективи для людини, природи, планети; розвиток дбайливого i вщ-повiдального ставлення до природи. Тому еколопзащя профеайно! пiдготовки майбутнiх дизайнер1в е особливо актуальною, адже !м постiйно доводиться пра-цювати на межi мiж природою, мистецтвом i технiкою.
Еколопзащя дизайн-освгги повинна грунтуватися на основi системного пiдходу, завдяки якому забезпечуватиметься цiлiснiсть загальнохудожньо!, шже-нерно!, гуманктично! та еколопчно! складово! професшно! освии майбутнього дизайнера. Вивчення науково! лггератури [1, 5, 6, 8] та педагопчно! практики дало змогу видалити три шляхи еколопзащ! дизайн-освии: полiпредметний, моноп-редметний, змiшаний.
Полшредметний шлях передбачае дифузне включення частини матерiалу еколопчно! проблематики до змкту навчальних дисциплiн. При цьому необх1дно
враховувати вщповТднкть матерiалу темам i основному змкту курсу. Виходячи з цього, розкриваються тт або iншi аспекти еколопчних проблем та !х можливi ви-рiшення за допомогою дизайнерських рТшень.
У межах курсу за вибором (наприклад "Основи екодизайну") ефективно може реалiзовуватися монопредметний шлях. Адже екодизайн - одна з останнiх парадигм бачення сучасних екологiчних проблем, та спроб !х вирiшення шляхом змши пiдходу до процесу проектування. Вш передбачае врахування екологiчних аспекта шд час формоутворення об'ектш i сприяе виникненню досконало! куль-тури виробництва i споживання [4, 6, 8]. Спецкурс "Основи екодизайну" передбачае рТзномаштнТ форми оргашзаци навчально-пiзнавальноí даяльносп студен-тш, дае змогу розкрити особливосп формування екологiчного дизайну як свТтог-ляду сусшльства [6, с. 90].
Змтаний шлях передбачае вивчення екологiчних проблем на узагальню-ючих, позааудиторних заняттях, у проблемних групах студештв (наприклад, ви-ховнi заходи еколопчно! тематики, тижнi рацiонального природокористування, акци, конкурси). Великий потенцiал для формування еколопчних установок мае проведення екскурсш у природу, екологiчних стежок. Таю заходи орiентованi на включения студештв у безпосередне сшлкування з природою, вщпрацювання на-вичок досвТду взаемодií людини з навколишнш середовищем.
Оптимальним, вважаемо, полiпредметний шлях, бо свТтогляд майбутньо-го дизайнера формуеться переважно на заняттях зi спещальних та професшно-орiентованих дисциплiн. Тому такий шлях дасть змогу розширити i поглибити основнi компонента вже наявного змкту навчальних дисциплiн, його виховну, розвиваючу, загальнокультурну функци та найбшьш сприяе формуванню у студештв пiлiсного бачення екологiчних проблем та шлянв !х вирiшення. Кртм того, цей спосiб еколопзацц дизайн-освiти не порушуватиме пiлiсностi занять та забезпечуватиме зв'язок змiсту курсу певно! дисциплiни iз знаннями про природу, а вщтак - у студештв формуватиметься система еколопчних знань, умшь та навичок, еколопчний свiтогляд, змiниться свiдомiсть майбутнього дизайнера. Еколопчна складова його мислення стане нормою поведшки, фаховою установкою, визначить особисттсну позицию, вiдбудеться переоркнтащя професiйних щнностей [6, с. 89].
Загалом реалiзапiя екологiчного виховання майбутнього ландшафтного дизайнера передбачае: застосування системного шдходу; забезпечення принципу наступностi та перспективности екологiчноí освТти та виховання; формування еко-логТчного свТтогляду як важливо! складово! професiйноí культури фахшця; орга-нiчне поеднання мистецького, техшчного й екологiчного компонента навчання, актуалiзащю творчого потенциалу студентiв у русло еколопчно доцшьного, при-родовдаворювального проектно-виробничого процесу, з урахуванням специфТч-них особливостей професiйноí дТяльностТ ландшафтних дизайнерiв тощо.
Висновки. Отже, показниками еколопчно!' вихованостт майбутнього ландшафтного дизайнера е наявнкть мотивацií до природовiдтворювальноí, приро-дозберiзаючоí професiйноí дТяльностт; сформованкть екологiчного свТтогляду; усвiдомленi позитивнТ еколопчш установки та щннкнТ оркнтацц у професшнш дяльностТ; здатнТсть до рефлекси власно! професшно! даяльностт На нашу дум-
ку, прюритетним при шдготовщ майбутнiх фанвщв, на сучасному етапi розвит-ку сустльства, повинен бути не формальний процес передачi знань, а виховання морально-етичних почуттав, особисто! зацiкавленостi долею об'ектав, що проек-туються, формування партнерського, а не шдкорюючого чи споживацького, ставлення до свiту природи.
Перспективи подальшого дослiдження пов'язанi з обгрунтуванням цшс-но! методики екологiчного виховання майбутнх ландшафтних дизайнер1в у про-цесi навчання у вищому навчальному закладi.
Лiтература
1. Веселова Ю.В. Основные направления профессиональной подготовки дизайнеров / Ю.В. Веселова // Сборник научных трудов НГТУ. - 2010. - № 2(60). - С. 169-174. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://sbornik.infoterra.ru/index.php? ID= 21&sub2010#point.
2. Газуда М.В. Особливост функщонування мехашзму управления вiдтворювальним при-родокористуванням / М.В. Газуда // 1нновацшна економжа : наук. журнал. - 2010. - С. 39-44. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2010_1/39.pdf.
3. Гардащук Т.В. Сучасний еколопзм: теоретичн1 засади та практичн1 шплжацл / Т.В. Гар-дащук // Практична фшософш. - 2001. - № 1. - С. 146-158.
4. Орлова О.О. Еколопчний фактор формоутворення в дизайш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 05.01.03 "Техшчна естетика" / О.О. Орлова. - Хар-к1в, 2003. - 20 с.
5. Прусак В.Ф. Оргашзацшно-педагопчш засади подготовки майбутн1х дизайнеров у вищих навчальних закладах Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорш i методика професшно'1 освгги" / В.Ф. Прусак. - Вшниця, 2006. - 22 с.
6. Прусак В.Ф. Особливостп еколопчного свiтогляду майбутнього дизайнера в сииеш не-перервно'1 освiтп / В.Ф. Прусак // Науковi записки Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверсптету iм. Володимира Гнатюка. - Сер.: Педагогика. - Тернопшь, 2011. - 2. - С. 86-90.
7. Рижова 1.С. Дизайн як фактор гармошзаци вiдносин сусп1льства i особпстостi: методоло-гiчнi засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фшос. наук: спец. 09.00.03 "Сощальна фiлософiя та фiлософiя iсторiï" / 1.С. Рижова. - К. : Вид-во "Либiдь", 2008. - 32 с.
8. Уваров А.В. Экологический дизайн: опыт исследования процессов художественного проектирования : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. искусствоведения: спец. 17.00.06 "Техническая эстетика и дизайн" / А.В. Уваров. - М. : Изд-во "Статистика", 2010. - 20 с.
Троцкая Е.С. Проблема экологического воспитания будущих ландшафтных дизайнеров
Проанализированы особенности экологического воспитания будущих ландшафтных дизайнеров, проблема переориентации мировоззренческих ориентиров молодежи из концепции антропоцентризма на концепцию экоцентризма. Обоснована необходимость формирования экологического мировоззрения у студентов и экологизации содержания дизайн-образования.
Ключевые слова: экологическое воспитание, экологическое мировоззрение, эко-центризм, ландшафтные дизайнеры, экодизайн.
Trotska O.S. The problem of environmental education of pre-service landscapers
The features of environmental education of designers, the problem of changing the youth ideology from anthropocentrism concept to ecocentrism concept has been analyzed in the article. There has been substantiated the necessity of developing of the environmental mindset in the pre-service landscapers. Peculiarities of ecologization of the content of design education have been grounded.
Keywords: environmental education, environmental mindset, ecocentrism, landscapers, ecodesign.
